Постанова

від 04.04.2017 по справі 922/5270/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2017 р. Справа № 922/5270/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Барбашова С.В. , суддя Медуниця О.Є. , суддя Могилєвкін Ю.О.

секретар судового засідання Кохан Ю.В.

позивача - ОСОБА_1 (довіреність № б/н від 30.01.2017)

відповідача - ОСОБА_2 (довіреність б/н від 04.01.2017)

третіх осіб - не з"явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СТБ-Партнер", м. Київ (вх.№ 636 Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 13.12.2016 та на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 19.12.2016 у справі № 922/5270/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТБ-Партнер", м. Київ

треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект", м. Київ

2) Управління підготовки природного газу "Олефірівка" ПрАТ "Нафтогазвидобування", Полтавська область, с. Ковалівка

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК КНОУ Україна", м.Харків

про розірвання договору та стягнення 126620,58 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2014 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "СТБ-Партнер" звернувся до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК КНОУ Україна" про розірвання договору купівлі-продажу від 17.09.2013 № 006.ЛС/09 в частині поставки за специфікацією № 2 та видатковою накладною від 17.03.2014 № 26 поточного аналізатора вологості DewPro MMY 31-В-8-А-2-G (серійний номер 008151), стягнення вартості неякісного товару у сумі 46038 грн., пені в сумі 1040,58 грн. за прострочення термінів заміни товару за період з 29.09.2014 по 31.10.2014, стягнення з відповідача на користь позивача штрафу в сумі 14100,00 грн.; пені у сумі 39480,00 грн. за кожен день невиконання гарантійного зобов'язання за період з 29.09.2014 по 30.10.2014; збитків у вигляді різниці в вартості неякісного товару у сумі 25962,00 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 02.02.2015 по справі №922/5270/14, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 позов задоволено у повному обсязі.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.11.2015 по справі №922/5270/14 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК КНОУ Україна" задоволено частково, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 та рішення Господарського суду Харківської області від 02.02.2015 скасовано, а справу №922/5270/14 передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

За результатами нового розгляду рішенням Господарського суду Харківської області від 13.12.2016 у справі № 922/5270/14 (суддя Чистякова І.О.) в задоволенні позову відмовлено повністю, у зв'язку з його необґрунтованістю.

Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 19.12.2016 у справі № 922/5270/14 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТБ-Партнер" (04073, м. Київ, вул. Фрунзе, буд.160, код ЄДРПОУ 34293547) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК КНОУ Україна" (61060, м. Харків, вул. Олімпійська, буд. 5/А, код ЄДРПОУ 38159948) 13240,00 грн. витрат по сплаті за проведення у даній справі судової експертизи №7/2510-16.

Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 28.12.2016 у справі № 922/5270/14 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТБ-Партнер" (04073, м. Київ, вул. Фрунзе, буд.160, код ЄДРПОУ 34293547) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК КНОУ Україна" (61060, м. Харків, вул. Олімпійська, буд. 5/А, код ЄДРПОУ 38159948) - витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної та касаційної скарг у розмірі 3994,43 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СТБ-Партнер" не погодився із прийнятим у справі рішенням від 13.12.2016 і додатковим рішенням від 19.12.2016 та звернувся з апеляційною скаргою, в якій з посиланням на незаконність зазначених рішень та неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин справи просить скасувати оскаржувані рішення Господарського суду Харківської області у даній справі та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю. Скаржник також звернувся до суду з клопотанням про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 27.02.2017 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "СТБ-Партнер", м. Київ про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження задоволено. Прийнято апеляційну скаргу позивача до провадження та призначено до розгляду на 04 квітня 2017 р. о 10:30 год.

30.03.2017 від позивача надійшли доповнення до апеляційної скарги (вх. № 3455).

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, але його уповноважений представник в судовому засіданні 04.04.2017 просив оскаржуване позивачем рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Треті особи відзивів на апеляційну скаргу не надали. Представники третіх осіб в судове засідання 04.04.2017 не з'явились, але їх неявка не перешкоджає розгляду справи за наявним в ній матеріалами.

ОСОБА_3 з частинами 1, 2 статті 101 та пункту 7 частини 2 статті 105 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. У постанові мають бути зазначені: обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши у судовому засіданні 04.04.2017 уповноважених представників позивача та відповідача, які підтримали свої правові позиції у справі, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, з огляду на нижченаведене.

Як свідчать матеріали справи, 17.09.2013 між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу № 006.ЛС/09 (далі - Договір), відповідно до умов якого відповідач зобов'язався передавати (поставляти) у власність позивача у встановлений Договором строк товар, а позивач зобов'язався прийняти товар (найменування (номенклатура), комплектність, кількість та вартість якого визначається у специфікаціях, які є додатками до цього Договору і оплатити його вартість (том 1 аркуші справи 15-18).

Специфікацією № 2 до Договору сторонами було визначено найменування, тип та вартість товару - поточний аналізатор вологості DewPro MMY 31-В-8-А-2-G в комплекті (том 1 аркуш справи 20).

Пунктом 4.1. Договору сторони узгодили, що якість товару за даним Договором повинна відповідати державним стандартам країни-виробника для даного типу товару.

Відповідно до пункту 5.4. Договору відповідач зобов'язався перед позивачем гарантувати якість та працездатність товару і відповідність технічних характеристик значенням, наведеним в паспорті на поставлений товар.

Пунктом 5.5. Договору встановлений гарантійний строк терміном в один рік з моменту прийняття товару позивачем.

ОСОБА_3 з пунктом 5.6. Договору протягом гарантійного строку відповідач зобов'язаний за свій рахунок усунути виявлені дефекти товару або замінити неякісний товар на товар належної якості, у строк, що не перевищує 70 (сімдесят) календарних днів з моменту отримання відповідачем дефектного акту.

У пункті 6.2. Договору сторони дійшли згоди, що у випадку прострочення відповідачем строків (термінів) поставки (заміни) товарів, визначених умовами цього договору та додатків до нього, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від вартості непоставлених або несвоєчасно поставлених (замінених) товарів за кожен день прострочення.

Матеріалами справи підтверджується, що 17.03.2014 відповідач передав позивачеві за видатковою накладною № 26 поточний аналізатор вологості DewPro MMY 31-В-8-А-2-G вартістю 46038,00 грн. (том 1 аркуш справи 21).

24.03.2014 отриманий поточний аналізатор вологості, позивач на виконання своїх зобов'язань за договором поставки № 11/11-13, укладеним 11.11.2013 між ним та ТОВ "Теплоенергокомплект", передав останньому за видатковою накладною № РН-0000001 від 24.03.2014.

В свою чергу у червні 2014 року отриманий від позивача аналізатор вологості DewPro MMY 31-В-8-А-2-G був встановлений спеціалістами ТОВ "Теплоенергокомплект" на газопроводі Управління підготовки природного газу "Олефірівка" ПАТ "Нафтогазвидобування". Встановлений датчик був прийнятий робочою комісією технічних фахівців Управління у складі комерційного вузла обліку газу (том 1 аркуші справи 176-178), а роботи оформлені актом № 2 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2014 року (том 2 аркуші справи 53-55).

Після здійснення монтажу спірного пристрою та його пусконаладки на вузлі комерційного обліку природного газу була проведена експертиза, яку здійснило ДП "Полтавастандартметрологія". ОСОБА_3 експертизи монтажу вузла обліку від 03.06.2014 № 1681 (том 1 аркуш справи 169-172), яка проведена за результатами монтажу, встановлено, що монтаж засобів вимірювань густини, складу та вологості вимірювального середовища (у тому числі вологоміру MMY 31-В8А2G, № 008151) відповідає вимогам ДСТУ ГОСТ 8.586.(1,2,5):2009.

15.07.2014 після спливу 19-ти днів безперервної роботи вузла обліку працівниками Управління підготовки природного газу "Олефірівка" ПАТ "Нафтогазвидобування" було виявлено розкол погружної частини поточного аналізатора вологості MMY 31-В-8-А-2-G (серійний номер 008151) та вихід аналізатора з ладу під час експлуатації.

15.07.2014 Управління підготовки природного газу "Олефірівка" ПАТ "Нафтогазвидобування" передало зазначений пристрій за актом приймання-передачі № б/н ТОВ "Теплоенергокомплект" для виявлення причин поломки (том 1 аркуш справи 23).

16.07.2014 ТОВ "Теплоенергокомплект" повідомило позивача - ТОВ "СТБ-Партнер" про вихід з ладу зазначеного пристрою та передало його за актом приймання-передачі № 1 для здійснення гарантійного ремонту або заміни на товар належної якості (том 1 аркуш справи 24).

В свою чергу, за дефектним актом № 1 про виявлені недоліки від 16.07.2014, складеним та підписаним позивачем в односторонньому порядку, під час експлуатації газопроводу на поточному аналізаторі вологості було виявлено дефект обжимного кільця для кріплення вологоміра на трубопроводі при тиску 30 кг/см2, в результаті чого прилад було вирвано з місця монтажу та пошкоджено чутливий елемент. ОСОБА_3 цього акту, з метою усунення дефекту товару пошкоджений аналізатор вологості передається одночасно із наданням Дефектного акту для усунення недоліків або заміни вологоміра на аналогічний. Відповідно до положень пунктів 5.4.-5.6. Договору зазначено про необхідність усунення визначених даним дефектним актом недоліків та у максимально стислий термін повернути якісний та справний товар на адресу покупця (том 1 аркуш справи 25).

Листом № 139-07 від 16.07.2014 позивач повідомив відповідача про вихід з ладу придбаного за Договором від 17.09.2013 № 006.ЛС/09 товару (поточного аналізатора вологості DewPro MMY 31-В-8-А-2-G) з причин "розколу погружної частини датчика від сенсорної голови датчика". Даний дефект товару виявлено під час експлуатації газопроводу, на якому він був встановлений. До зазначеного листа позивачем було додано копію акту приймання-передачі спірного поточного аналізатора від 15.07.2014.

Як вказує позивач, несправний поточний аналізатор вологості DewPro MMY 31-В-8-А-2-G (серійний номер 008151) разом з листом від 16.07.2014 № 139-07 (том 1 аркуші справи 26-27) та дефектним актом від 16.07.2014 № 1 був переданий на адресу відповідача засобами експрес-доставки ТОВ "Нова Пошта".

Вказане відправлення № 59998011191649 було отримане представником відповідача 21.07.2014, що підтверджується даними сервісу відстеження відправлення на веб ресурсі "Нова Пошта" (том 1 аркуш справи 28).

У зв'язку відсутністю протягом тривалого часу відповіді від відповідача позивач повторно звернувся з листом від 15.08.2014 № 141-08, при цьому направивши відповідачу копію дефектного акту від 16.07.2014 № 1 у 2-х примірниках, копію акту прийому-передачі від 15.07.2014 та копію акту приймання-передачі № 1 від 16.07.2014. Вказаний лист відповідач отримав 19.08.2014, про що свідчить підпис представника відповідача на повідомленні про вручення поштового відправлення (том 1 аркуші справи 29-31).

Оскільки позивач не отримав від відповідача виконаних гарантійних зобов'язань з усунення недоліків неякісного товару, або пояснень щодо причини такого невиконання зобов'язання, 01.10.2014 позивач направив на адресу відповідача претензію про розірвання Договору та відшкодування збитків, яку відповідач отримав 07.10.2014, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (том 1 аркуші справи 32-37).

Проте, як зазначає позивач, станом на 31.10.2014 його вимоги щодо виконання гарантійних зобов'язань або розірвання договору купівлі-продажу та відшкодування збитків відповідачем не були виконані, а тому він був змушений звернутись до господарського суду із даним позовом за захистом своїх прав.

Предметом даного судового розгляду є вимоги покупця до продавця про розірвання договору в частині поставки товару неналежної якості, стягнення вартості неякісного товару, пені за прострочення термінів заміни товару та збитків, завданих поставкою товару неналежної якості за договором.

Відмовляючи в задоволенні заявлених позовних вимог у повному обсязі місцевий господарський суд виходив з документально підтверджених обставин спору, за якими встановив відсутність правових підстав та умов, необхідних для розірвання Договору в заявленій частині та стягнення з продавця вартості цього товару на підставі частини другої статті 678 Цивільного кодексу України, а також пені, штрафу та збитків.

Відповідно частини другої статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 та частини першої статті 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Дослідивши обставини істотності недоліків спірного товару, на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, а також ретельно перевіривши причини виникнення дефектів та звіривши наявні докази, які відносяться до предмету цього спору, їх належність та допустимість в межах розгляду даної справи, колегія суддів повністю погоджується із висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог, адже прийняте у справі рішення є вмотивованим та містить вичерпні обґрунтування висновків по суті спору.

Так, господарським судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що правовідносини позивача та відповідача врегульовані договором поставки, а тому застосуванню підлягають положення частин першої та другої статті 712 Цивільного кодексу України, а також загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 674 Цивільного кодексу України відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.

Правові наслідки передання товару неналежної якості передбачені статтею 678 Цивільного кодексу України, згідно з приписами якої покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару.

Положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим законом.

Частина друга наведеної статті встановлює права покупця, що виникають у випадку передачі йому товару, що має істотні порушення вимог щодо якості.

При цьому у якості критерію для оцінки істотності недоліків (порушень) визначено шкоду, якої зазнав покупець.

Зокрема, невиправні недоліки визначають неможливість фізичного усунення порушення вимог щодо якості товару. Недоліки, усувати які економічно невигідно, зумовлюють наявність такого порушення вимог щодо якості товару, усунення якого пов'язане із значними витратами або затратами часу, замість яких доцільніше придбати інший товар. Повторні недоліки визначають такий стан товару, за якого вони постійно повторюються незалежно від їх усунення.

Відповідно до статті 687 Цивільного кодексу України перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства. Якщо нормативно-правовими актами з питань стандартизації встановлено вимоги щодо порядку перевірки кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару, порядок перевірки, визначений договором, має відповідати цим вимогам.

За приписами частини першої статті 688 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Як визначено Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу при ОСОБА_4 СРСР від 25 квітня 1966 року № П-7 (далі - Інструкція), ця Інструкція застосовується у всіх випадках , коли стандартами, технічними умовами, Загальними і Особливими умовами поставки або іншими обов'язковими для сторін правилами не встановлений інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю і комплектністю, а також тари під продукцією або товарами.

Відповідно до пунктів 4.1., 4.2. та 5.1. Договору якість товару за даним Договором повинна відповідати державним стандартам країни-виробника для даного типу товару. Якість товару має бути підтверджена сертифікатом якості заводу-виробника товару, який передається покупцю одночасно з відвантажувальними документами. Приймання товару за якістю здійснюється на складі покупця не пізніше семи календарних днів з моменту поставки товару постачальником.

Із матеріалів справи вбачається, що під час приймання поточного аналізатора вологості DewPro MMY 31-В-8-А-2-G (серійний номер 008151) позивачу було передано весь необхідний комплект документів, у тому числі й в підтвердження якості товару (технічна документація, паспорт, керівництво з експлуатації, сертифікат калібровки підприємства-виробника).

Жодних недоліків (дефектів) поставленого товару в момент його прийняття від продавця позивачем не було виявлено.

Перед монтажем поточний аналізатор вологості DewPro MMY 31-В-8-А-2-G (серійний номер 008151) пройшов метрологічну повірку державним підприємством "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів" (ДП "Укрметртестстандарт"). Відповідно до Свідоцтва про державну метрологічну атестацію від 24.03.2014 № 36-2/191 гігрометр точки роси MMY 31-В8А2G, № 008151 було визнано придатним до застосування за метрологічними характеристиками (том 2 аркуш справи 52).

Позивач вважає, що його претензії відносно якості товару пов'язані та заявлені за результатами виявлення саме прихованих недоліків, які на його думку виникли після належним чином виконаних монтажних робіт, що спростовує доводи відповідача про зворотне.

Однак вказані твердження позивача щодо існування саме прихованих недоліків (виробничих дефектів) спірного пристрою не знайшли свого підтвердження серед наявних у справі доказів.

Колегія суддів погоджується із аргументами відповідача щодо відсутності доказів належного монтажу спірного обладнання та вводу його в експлуатацію, а також дотримання правил його експлуатації.

Наявними у справі документами не підтверджується проведення належним чином монтажу саме обжимного фітингу спірного пристрою.

Колегія суддів визначає, що Свідоцтво про державну метрологічну атестацію від 24.03.2014 № 36-2/191 гігрометр точки роси MMY 31-В8А2G, № 008151 не містить жодної інформації про механічні властивості монтажних пристосувань (обжимний фітинг), а лише визначає придатність спірного пристрою до застосування за метрологічними характеристиками.

Акт приймання будівельних робіт за червень 2014 року №2, акт експертизи монтажу вузла обліку № 1681 від 03.06.2014, акт робочої комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом комерційного вузла обліку, тощо… жодним чином не підтверджують належне виконання монтажу спірного вологоміра згідно вимог, викладених в керівництві з експлуатації на прилад. Зі змісту цих документів суд не може виконати перевірку належного виконання монтажу, зокрема обжимного фітингу спірного пристрою.

Втім, положення спірного Договору поставки містять посилання на дії сторін, необхідних для встановлення причин та характеру дефектів товару, а саме у пункті 5.8. Договору зазначено, що з цією метою, за заявленими покупцем у дефектному акті недоліками, постачальник має право перевірити (обстежити) товар.

Перевірка (обстеження) товару на предмет його некомплектності чи неналежної якості або асортименту здійснюється представниками сторін спільно на складі покупця, а товару з прихованими недоліками - здійснюється на базі сервісного (діагностичного) центру виробника товару. При цьому для здійснення перевірки товару на базі сервісного центру товар повертається постачальнику на підставі видаткової накладної на повернення на складі покупця та доставляється до сервісного центру постачальником за рахунок останнього.

Якщо за результатами перевірки (обстеження) товару буде встановлено, що недоліки товару (його частини) виникли внаслідок порушення покупцем правил користування (експлуатації), зберігання, транспортування товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили, всі витрати постачальника, пов'язані з перевіркою (обстеженням), в тому числі витрати на транспортування товару, підтверджені висновком спеціаліста з діагностики, скріпленого печаткою сервісного центру виробника товару, підлягають відшкодуванню покупцем.

Отже, у спірному Договорі сторони передбачили обов'язкову спільну перевірку товару на предмет його неналежної якості, а у разі прихованих недоліків товар повертається на склад покупця, але в усіх випадках (і під час обстеження чи перевірки, і під час прийняття товару для його подальшого направлення на перевірку до сервісного центру виробникам) встановлено вимогу щодо здійснення цих дій на складі покупця в присутності представника постачальника .

Однак, позивач своє зобов'язання щодо здійснення виклику представника постачальника (відповідача) для складання акту про виявлені недоліки, не виконав, чим порушив обов'язкові умови Договору, необхідні для перевірки товару на предмет його неналежної якості.

Матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів в розумінні статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження повідомлення представника відповідача про проведення 16.07.2014 огляду поточного аналізатора вологості DewPro MMY 31-В-8-А-2-G (серійний номер 008151), поставленого на виконання умов спірного Договору, з метою складання відповідного акту.

Натомість, відповідач у відповідності до пункту 5.8.3. Договору направив спірний поточний аналізатор вологості до сервісного центру виробника товару GE Sensing EMEA, Ірландія.

ОСОБА_3 звіту сервісного центру про ремонт пристрою від 01.10.2014, обов'язковість складання якого у визначених випадках прямо передбачена пунктом 5.8. Договору , поточний аналізатор вологості DewPro MMY 31-В-8-А-2-G (серійний номер 008151) був оцінений технічним спеціалістом з калібрування та ремонту компанії GE.

В ході технічної оцінки спеціалістом сервісного центру виробника товару було виявлено: 1) враховуючи відмітки на зонді, монтажний фітинг не було повністю затиснуто, що призвело до виштовхування MMY31 з труби, що у свою чергу спричинило подальше пошкодження пристрою; 2) мало місце недотримання інструкцій з встановлення щодо монтажу прибору та закріплення його на місці; 3) прибор може бути відремонтований, але згідно відповідного повідомлення (том1 аркуш справи 92-95).

Листом № 521 від 27.11.2014 відповідач повідомив позивача про результати діагностики технічного стану поточного аналізатора вологості DewPro MMY 31-В-8-А-2-G (серійний номер 008151), зазначивши, що даний пристрій вийшов з ладу з вини організації, яка здійснювала монтаж приладу, у зв'язку з недотриманням інструкції щодо монтажу та закріплення аналізатора на місці експлуатації. Цим листом відповідач запропонував позивачеві або виконати ремонт аналізатору вологості на базі сервісного центру заводу-виробника, або повернути аналізатор вологості в поточному стані (том 2 аркуші справи 5-7).

Однак позивач зазначив, що оскільки Сервісний центр виробника є зацікавленою особою, тому висновки Звіту про ремонт пристрою він вважає сумнівними.

Відповідно до частини другої статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватись вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов'язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи.

Отже, допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватись певними засобами доказування.

Судова експертиза повинна призначатись лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної експертизи.

Оскільки позивачем та відповідачем суду першої інстанції були надані взаємно суперечливі докази щодо причин виникнення недоліків товару, для здійснення оцінки цих доказів і усунення вказаних суперечностей місцевий господарський суд, скориставшись наданим статтею 41 Господарського процесуального кодексу України правом, призначив по справі судову експертизу, проведення експертизи доручив Товариству з обмеженою відповідальністю "Агенція судових експертиз".

На вирішення судового експерта були поставлені наступні запитання:

1. Яка причина виходу з ладу аналізатора вологості DewPro MMY 31-В-8-А-2-G, серійний № 008151?

2. Чи були порушені правила експлуатації/монтажу, якщо так, то чи могли ці порушення призвести до виходу з ладу аналізатора вологості DewPro MMY 31-В-8-А-2-G, серійний № 008151?

3. Яка вартість відновлювальних ремонтних робіт аналізатора вологості DewPro MMY 31-В-8-А-2-G, серійний № 008151 станом на час - 27.11.2014?

4. Чи є виробничі дефекти матеріалів та конструкції обжимного кільця (обжимного фітингу), наданого для дослідження і зонду? Якщо так, то чи могли ці дефекти спричинити виштовхування приладу з труби?

5. Чи мав (має) поточний аналізатор вологості DewPro MMY 31-В-8-А-2-G, серійний № 008151 заводський (виробничий) дефект або його складові, якщо так, то які саме?

За результатами проведення фізико - хімічної експертизи металів та сплавів від 25.10.2016 судовим експертом зроблено висновок №7/2510-16, в якому судовий експерт надав наступні відповіді:

1. Причиною виходу з ладу аналізатора вологості DewPro MMY 31-В-8-А-2-G серійний № 008151 є механічне пошкодження в процесі експлуатації.

2. Причиною виходу з ладу аналізатора вологості DewPro MMY 31-В-8-А-2-G серійний №008151 є порушенням правил (умов) експлуатації.

4. Виробничі дефекти матеріалів та конструкції обжимного кільця (обжимного фітингу), які могли спричинити поломку зонду аналізатору вологості DewPro MMY 31-В-8-А-2-G серійний № 008151, при дотримані умов монтажу і експлуатації, відсутні.

Виявлені пошкодження зонду не є наслідком виштовхування аналізатору вологості DewPro MMY 31-В-8-А-2-G серійний № 008151 із труби.

5. В поточному аналізаторі вологості DewPro MMY 31-В-8-А-2-G серійний № 008151 та його складових відсутні заводські (виробничі) дефекти, які могли спричинити поломку зонду, при дотриманні умов експлуатації.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції на підставі правової оцінки наявних у справі документальних доказів в їх сукупності, дійшов висновку про недоведеність позивачем факту виробничого дефекту складової частини спірного товару (обжимного кільця (обжимного фітингу), що за даних обставин спору та відповідно до положень статті 679 Цивільного кодексу України та частини шостої статті 269 Господарського кодексу України, спростовує позовні вимоги.

Позивач у своїй апеляційній скарзі посилається на те, що оскільки висновок експерта не засвідчений підписом керівника юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція судових експертиз", у зв'язку з чим, на його думку, даний висновок експертизи є недопустимим доказом у справі.

Однак вказані твердження колегією суддів відхиляються, адже позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували неправдивість, суперечливість та необґрунтованість зазначеного висновку експертизи.

Предметом експертного дослідження, що відображено у цьому висновку, був поточний спірний аналізатор вологості DewPro MMY 31-В-8-А-2-G (серійний номер 008151). Висновки експертизи є докладними, всебічними та деталізованими, а тому правомірно прийняті судом першої інстанції до уваги в якості належного та допустимого доказу на підтвердження причин виникнення недоліку спірного пристрою в межах розгляду цієї справи.

Висновки експерта позивачем жодним чином не спростовані.

За частиною другою статті 679 Цивільного кодексу України якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Посилання позивача на те, що трубка зонду спірного пристрою могла отримати згин під час транспортування або дослідження експерта сервісного заводу-виробника, і ці обставини експертом не враховані, нічим не підтверджені, засновані на припущеннях, а тому до уваги колегією суддів не приймаються.

Більш того, згідно з умовами Договору (пункт 5.7.) постачальник не відповідає за дефекти товару, що виникли внаслідок порушення покупцем правил користування (експлуатації), транспортування товару та дій третіх осіб.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 Цивільного кодексу України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Позивач вважає, що оскільки недоліки товару відповідачем не були усунуті, тому цей недолік поставленого товару є істотним порушенням відповідачем вимог щодо якості товару.

Втім, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення для правильного її вирішення, обґрунтовано встановлено, що позивачем не доведено ані порушення умов Договору з боку відповідача щодо поставки товару неналежної якості із прихованими недоліками (виробничими дефектами обжимного кільця (обжимного фітингу), які могли спричинити поломку зонду аналізатору вологості DewPro MMY 31-В-8-А-2-G (серійний № 008151), ані те, що внаслідок цього йому було завдано значних матеріальних збитків і саме відповідачем у справі.

Оскільки позивачем не доведено, а матеріалами справи не підтверджується передача продавцем товару неналежної якості та порушення відповідачем гарантійних зобов'язань щодо поставки товару, тому вимоги позивача про розірвання Договору у спірній частині, стягнення з відповідача вартості неякісного поточного аналізатора вологості DewPro MMY 31-В-8-А-2-G (серійний № 008151) в сумі 46038,00 грн. та пені за прострочення строків заміни неякісного товару в сумі 1040,58 грн. не підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Аналогічні приписи містить і стаття 193 Господарського кодексу України.

За статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу пунктів 1, 4 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

Позовні вимоги в частині стягнення збитків (штрафу у розмірі 14100,00 грн., пені у розмірі 39480,00 грн., різниці в вартості неякісного товару в сумі 25962,00 грн.) обґрунтовані втратами, пов'язаними з порушенням відповідачем гарантійних зобов'язань за Договором, що в свою чергу потягло порушення позивачем своїх зобов'язань перед своїм контрагентом - ТОВ Енергокомплект в частині заміни неякісного товару.

В обґрунтування цих вимог позивач послався на те, що так як термін заміни спірного дефектного поточного аналізатора за гарантійними зобов'язаннями перед ТОВ Енергокомплект для позивача сплив 01.10.2014, тому позивач сплатив на користь ТОВ Енергокомплект штраф у розмірі 14100,00 грн. та пеню за період з 02.10.2014 по 30.10.2014 у розмірі 39480,00 грн. Крім того, позивач, виконуючи свої договірні зобов'язання перед ТОВ Енергокомплект , за власний рахунок придбав та поставив на користь останнього аналогічний аналізатор вологості. Відповідно до Договору купівлі-продажу № 105-11 від 22.10.2014 позивач сплатив вартість аналогічного пристрою в сумі 72000,00 грн., що підтверджує платіжним дорученням № 63 від 30.10.2014.

ОСОБА_3 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (стаття 614 Цивільного кодексу України).

За змістом статей 224, 225 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: - вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; - додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; - неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; - матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

За статтею 623 Цивільного кодексу України відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності.

Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Також, обов'язковим є дослідження питання вини відповідача у вчиненні певної дії, яка призвела до порушення прав позивача.

Чинним законодавством України обов'язок доведення факту наявності порушення відповідача покладено на позивача, наявність та розмір понесених збитків, а також причинно-наслідковий зв'язок між правопорушенням і збитками.

Однак позивачем не доведено наявності жодної з передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, що є підставою для притягнення відповідача до відповідальності відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України.

Суд першої інстанції обґрунтовано врахував, що відповідач не повинен нести відповідальність за дефект обжимного кільця (обжимного фітингу) аналізатору вологості DewPro MMY 31-В-8-А-2-G (серійний № 008151), який виник внаслідок документально доведеного порушення правил монтажу та умов експлуатації, тобто з незалежних від відповідача причин, а також вмотивовано визначився, що в діях останнього відсутній склад господарського правопорушення, що мало наслідком висновок про відмову в позові про стягнення суми заявлених збитків у заявленому до відшкодування складі та обсязі.

Статтею 269 Господарського кодексу України визначено зобов'язання постачальника (виробника) за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу; а також право покупця (одержувача) у разі поставки товарів неналежної якості стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому статтею 231 цього Кодексу, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Колегія суддів визначає, що відповідач, як продавець товару, повинен виконувати гарантійні зобов'язання лише за умови відсутності механічних пошкоджень обладнання, дотримання правил його монтажу, дотримання правил експлуатації обладнання.

Проте враховуючи встановлені по справі обставини, колегія суддів дійшла висновку, що право на гарантійну заміну або гарантійний ремонт спірного пристрою позивачем фактично було втрачене, у тому числі й з причин, що не залежали від відповідача.

Позивач не довів наявності підстав для виникнення у відповідача гарантійних зобов'язань за спірним Договором.

Твердження скаржника про порушення відповідачем виконання взятого на себе зобов'язання по заміні та/або ремонту спірного аналізатору протягом гарантійного строку є безпідставним, оскільки доказів дотримання вищезазначених умов використання та експлуатації пристрою (в тому числі його спірної складової частини), протягом встановленого Договором гарантійного строку, позивачем не надано.

Позивачем не надано доказів, які б підтвердили факти, наведені в апеляційній скарзі в спростування висновків проведеної в межах справи експертизи. Доводи скаржника щодо неправомірності викладених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції висновків також не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги та, відповідно, для скасування прийнятого у справі рішення - відсутні.

За вказаних обставин, апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, а тому згідно вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за перегляд рішення в апеляційній інстанції покладаються на скаржника.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32, 33, 34, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтями 105, 110 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СТБ-Партнер", м. Київ залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 13.12.2016 та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 19.12.2016 у справі № 922/5270/14 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Барбашова С.В.

Суддя Медуниця О.Є.

Суддя Могилєвкін Ю.О.