Постанова

від 06.04.2017 по справі 5377/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2017 р. Справа № 5377/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Макаренко Я.М. , Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2016р. по справі № 5377/12/2070

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Оілтранс 2005"

до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оілтранс 2005" (далі за текстом - ТОВ "Оілтранс 2005", позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі за текстом - Центральна ОДПІ, відповідач), в якому просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Державної податкової служби від 24.04.2012 №0000112221 та від 24.04.2012 №0000122221.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2016 року адміністративний позов задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Державної податкової служби від 24.04.2012 № 0000112221, в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем ПДВ в розмірі 357218 грн.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Державної податкової служби від 24.04.2012 № 0000122221, в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 422827 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині задоволення позову, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме вимог п.1.4 ст.1, пп.3.1.1 п.3.1 ст. 3, п.4.1 ст.4, пп.7.2.3, 7.2.6 п. 7.2 ст.7.2, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 пп.7.4.1 пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість , п.44.1 ст.44, п.135.1, 135.2 ст.135, пп. пп.135.4.1 п.135.4 ст.135, п. 137.1, 137.4 ст. 137, п. 138.8 ст.138, п.139.1.9 ст. 139, п 185.1 ст.185, п. 187.1 ст.187, п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6. ст. 198, п.п. 201.4, 201.6, 201.7, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України; пп. 4.1.1 п. 4.1 ст.4, пп. 5.2.1 п. 5.1, п.5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, просить оскаржувану постанову в зазначеній частині скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про непідтвердження позивачем права на податковий кредит за перевірений період належними первинними документами за наслідками фінансово-господарських відносин з ТОВ "БІП "Монолітвисотспецбуд", ТОВ "Інтехмаш", ТОВ "Ерітаж", що виключає можливість правомірного формування позивачем податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ, валових витрат та податкових зобов'язань з податку на прибуток за перевірений період. Також відповідач посилається на наявність матеріалів перевірок інших ДПІ, на обліку яких знаходяться вищевказані підприємства, про порушення ними правил формування податкового обліку та правил ведення господарської діяльності.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Оілтранс 2005" зареєстровано як юридична особа (т.3, а.с.214), перебуває на обліку в Центральній ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області (Західній міжрайонній державній податковій інспекції м. Харкова ДПС) як платник податків, є платником податку на додану вартість.

Відповідно до Довідки від 04.10.20006 №8735 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, виданої Головним управлінням статистики у Харківській області, видами діяльності ТОВ "Оілтранс 2005" за КВЕД є інші види оптової торгівлі; здавання в оренду власного нерухомого майна; надання послуг, пов'язаних з добуванням нафти і газу; транспортування газу трубопроводами; діяльність у сфері геології та геологорозвідування (т.3, а.с.213).

Судом також встановлено, що фахівцями Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області ДПС, на підставі направлення від 29.03.2012 р. № 46 та наказу від 29.03.2012 р. № 79, згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп.78.1.11 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 ПК України проведена документальна позапланова виїзна перевірка фінансово - господарської діяльності ТОВ "Оілтранс 2005" по взаємовідносинах з ПП "Сканто" (код 36875101), ТОВ "Інтехмаш" (код 37263473), ТОВ "Ерітаж" (код 37263473), ТОВ "Технопромбуд" (код 37431361), ТОВ "Соф-Тек" (код 37431398), ПП "Деко Сервіс" (код 36256622), ТОВ "Дока" (код 33674625), ТОВ "БІП "Монолітвисотспецбуд" (код 36824832), ПП "Сапсан" (код 31092608), ТОВ "Промтехноопт" (код 37092055) за період з 09.09.2005 по 30.09.2011.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки податковим органом складено акт від 11.04.2012 № 241/222/33674625, у висновках якого встановлені порушення:

1. по податку на додану вартість:

- з податкового кредиту, а саме п.1.4 ст.1, пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. 7.4.1 пп. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість , п.44.1 ст.44, п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, зайво включено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 1102306,21 грн., а саме за листопад 2010 року - 347531,12 грн., лютий 2011 року - 36938,7 грн., березень 2011 року - 61736,16 грн., квітень 2011 року - 39911,5 грн., травень 2011 року - 253866,25 грн., липень 2011 року - 132322,48 грн., серпень 2011 року - 230000 грн.;

- з податкового зобов'язання, а саме п. 1.4 ст. 1, пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1, ст. 4, пп. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2 ст.7.2, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість , п.44.1 ст.44, п. 185.1 ст.185, п. 187.1 ст.187, п.201.4, 201.6, 201.7, 201.10 ст.201 ПК України, зайво включено до складу податкових зобов'язань суму ПДВ у розмірі 733647,77 грн., а саме за листопад 2010 року - 323562,04 грн., квітень 2011 року - 38228,5 грн., липень 2011 року - 130417,25 грн., серпень 2011 року - 241439,98 грн.;

- з ПДВ, який підлягає сплаті до бюджету - п.1.4 ст.1, пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2 ст. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1 пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість , п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.201.4, 201.6, 201.7, 201.10 ст.201, п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6. ст. 198 ПК України, занижено ПДВ, який підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 368658 у т.ч. за листопад 2010 року - 23969 грн., лютий 2011 року - 36939 грн., березень 2011 року - 61736 грн., квітень 2011 року - 1683 грн., травень 2011 року - 253866 грн., липень 2011 року - 1905 грн. та завищено ПДВ, який підлягає сплаті до бюджету за серпень 2011 року - 11440 грн.;

2. по податку на прибуток:

- з валових витрат - п. 5.1, пп. 5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , п.44.1 ст.44, п.п.14.1.27, п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п. 138.8 ст.138, п.139.1.9 ст. 139 ПК України, завищило суму витрат у розмірі 6013247,39 грн., у т.ч. за 4 квартал 2010 року - 1737655,59 грн., 1 квартал 2011 року - 995089,65 грн., 2 квартал 2011 року - 1468888,74 грн., 3 квартал 2011 року - 1811613,41 грн.;

- з валового доходу - пп. 4.1.1 п. 4.1 ст.4 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , п.44.1 ст.44, пп.14.1.56, пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.135.1, 135.2 ст.135, пп.135.4.1 п.135.4 ст.135, п. 137.1, 137.4 ст.137 Податкового кодексу України, завищило суму доходу у розмірі 4170908 грн., у т.ч. за 4 квартал 2010 року - 1617810,18 грн., 1 квартал 2011 року - 502668,9 грн., 2 квартал 2011 року - 191142,5 грн., З квартал 2011 року - 1859286,18 грн.;

- з податку на прибуток - пп. 4.1.1 п. 4.1 ст.4 п. 5.1, пп. 5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , п.44.1 ст.44, пп.14.1.27, пп.14.1.36, пп.14.1.56 п.14.1 ст.14, п.п.135.1, 135.2 ст.135, пп.135.4.1 п.135.4 ст.135, п.п.137.1, 137.4 ст.137, п. 138.8 ст.138, пп.139.1.9 ст. 139 ПК України, занижено податок на прибуток на загальну суму 435983 грн., у т.ч. за 4 квартал 2010 року - 29961 грн., 1 квартал 2011 року - 123105 грн., 2 квартал 2011 року - 293882 грн., завищено податок на прибуток за 3 квартал 2011 року - 10965 грн.

За результатами висновків, викладених в акті перевірки, контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення, а саме:

- від 24.04.2012 №0000112221, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 75130,50 грн., в т.ч. за основним платежем - 368658 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 6472,50 грн. (т.1 а. с.14);

- від 24.04.2012 № 0000122221, яким збільшено суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 443474,25 грн., в т.ч. за основним платежем - 435983 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 7491,25 грн. (т.1 а. с.21-22).

Не погодившись із вказаними податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з незаконності та необґрунтованості податкового повідомлення-рішення від 24.04.2012 № 0000112221, в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем ПДВ в розмірі 357218 грн. та податкового повідомлення-рішення від 24.04.2012 № 0000122221, в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 422827 грн.

Між тим, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Колегією суддів встановлено, що перевіркою не визнано податкові наслідки операцій з придбання позивачем товару, послуг в рамках господарських взаємовідносин з ПП "Сканто", ТОВ "Інтехмаш", ТОВ "Ерітаж", ТОВ "Дока", ТОВ "БІП "Монолітвисотспецбуд", ПП "Сапсан" протягом 2010-2011 років.

За висновком контролюючого органу, між позивачем та вказаними контрагентами не відбулось реальних фінансово-господарських правовідносин; дійсний зміст задекларованих операцій полягав лише в документальному оформленні ланцюгового руху товару та послуг, що призвело до одержання платником необґрунтованої податкової вигоди у вигляді податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат.

Вказаних висновків контролюючий орган дійшов за результатами аналізу наявної податкової інформації щодо контрагентів позивача, а також не доведення позивачем під час перевірки первинними документами реального придбання у вищевказаних контрагентів товарів та послуг.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги та зазначає, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно з'ясовувати рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин до набрання 01.01.2011р. чинності Податковим кодексом України, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше, ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону встановлено, що до складу податкового кредиту підлягають включенню суми сплаченого (нарахованого) податку, що підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств в редакції, що діяла до 01.04.2011, валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 зазначеного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, що набув чинності з 01.01.2011, встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачає, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова звітність ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, який є обов'язковим.

Статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За визначеннями цього Закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція -дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, будь-які документи можна вважати первинними, що є підставою для їх врахування в податковому обліку, лише в разі фактичного здійснення господарської операції. При цьому, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Системний аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Отже, необхідною умовою для віднесення сум витрат до складу валових витрат та сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту є факт дійсного проведення господарських операцій, обумовлених відповідними угодами, що має засвідчуватись належними первинними документами.

Виходячи із викладеного, перевірці підлягає реальність здійснення між позивачем та його контрагентом спірних господарських операцій. При цьому, докази, на обґрунтування доводів сторін, відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, мають бути оцінені судом у їх сукупності.

Колегією суддів встановлено, що позивач є суб'єктом господарської діяльності, основним видом якої є надання послуг, пов'язаних з добуванням нафти і газу, транспортування газу трубопроводами, діяльність у сфері геології та геологорозвідування.

Так, з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "Оілтранс 2005" (підрядник) та ТОВ "БІП "Монолітвисотспецбуд" (виконавець) укладено договір субпідряду від 01.11.2010 №011110 (т.1 а.с.103-104).

Згідно п.1 вказаного договору субпідряду - предметом даного договору є визначення порядку взаємовідносин між підрядником та виконавцем при планування та здійсненні послуг по перевалці сипучих будівельних матеріалів, отриманих у організацій - перевізників та розрахунків між партнерами. Завантаження - розвантаження здійснюється у відповідності з умовами даного договору.

За умовами вказаного договору (п. 2) підрядник зобов'язаний подати заявку за три дні про кількість автомобілів по типах із зазначенням вантажопідйомності , обсягу кузова та інших даних, які необхідні для завантаження-розвантаження, з зазначенням місця завантаження та розвантаження, номенклатури і вартості вантажів, найменування фірми, прізвища та ім'я особи, відповідальної за перевезення.

Розрахунки за договором проводились за рахунок відступлення права вимоги на ТОВ "Основа-М", згідно договору від 14.02.2011 №14/1 в розмірі 145753,92 грн.

На підтвердження реальності виконання вантажно-розвантажувальних робіт позивачем надано до суду акт здачі - приймання робіт (надання послуг), податкову накладну (т.2 а. с. 40, 115,116).

Між тим, акти здачі - прийняття робіт не відповідають вимогам частини другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , оскільки не розкривають зміст та не дають змоги встановити обсяг господарських операцій, здійснення яких фіксується, їх одиниці виміру. Із актів неможливо встановити виконавців даних робіт, витрачений ними час тощо. В актах не зазначено особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, а також її посади.

Будь-яких інших первинних документів, передбачених зазначеними вище пунктами договорів позивачем надано не було, а саме: видаткових накладних, за якими приймався товар на навантаження-розвантаження, довіреностей осіб, які приймали товар для виконання вантажно-розвантажувальних робіт тощо.

Також на підтвердження виконання умов п. 2 договору позивачем не надано копії заявок замовника, не доведено прийняття таких заявок виконавцем, не доведено, яким чином виконавець інформував замовника про кількість робітників, які будуть виконувати вантажно-розвантажувальні роботи, яким чином та на підставі яких документів доставлявся вантаж з місця навантаження-розвантаження до зазначеного в заявці місця.

Згідно письмових пояснень позивача, придбання зазначених послуг у ТОВ "БІП "Монолітвисотспецбуд" здійснено на виконання договору підряду від 01.11.2010 №01/11-ПП, укладеного між позивачем та його контрагентом - ВАТ "Харківшляхбуд" (т.4 а.с.12). Разом з тим, позивачем не обґрунтовано економічну доцільність залучення ТОВ "БІП "Монолітвисотспецбуд", місце знаходження якого - м. Київ, вул. Харківське шоссе, б. 62, к. 42, для виконання вантажно-розвантажувальних робіт для підприємства ВАТ "Харківшляхбуд", яке знаходиться в м. Харкові, враховуючи, що розрахунки за договором з ТОВ "БІП "Монолітвисотспецбуд" склали 14976 грн. за тонну (разом з ПДВ), а за договором з ВАТ "Харківшляхбуд" - 15000 грн. за тонну (разом з ПДВ). Отже, позивачем не доведено отримання економічного ефекту від зазначеної господарської операції та зв'язок із господарською діяльністю підприємства. Також з поданого договору підряду від 01.11.2010 №01/11-ПП, укладеного між позивачем та ВАТ "Харківшляхбуд", неможливо встановити зв'язок з послугами, наданими позивачу ТОВ "БІП "Монолітвисотспецбуд", оскільки вказаним договором не передбачено залучення до виконання вантажно-розвантажувальних робіт субпідрядних підприємств.

Також, не підтверджується вчинення сторонами зазначеного договору будь-яких дій, що мали б супроводжувати надання визначених ним послуг, зокрема, складання і видачу фактичним виконавцям дозволів (перепусток) на територію відповідного об'єкта та у його приміщення.

Зазначені докази не були надані позивачем, не зважаючи на те, що судом апеляційної інстанції були витребувані копії документів та матеріалів, які підтверджують реальність проведення господарських операцій з ТОВ "БІП "Монолітвисотспецбуд", їх економічний зміст та зв'язок із господарською діяльністю підприємства.

Колегія суддів звертає увагу, що за договором, укладеним між позивачем та ТОВ "БІП "Монолітвисотспецбуд", виконанню підлягали значні обсяги робіт. Разом з тим, матеріали справи не підтверджують наявності у контрагента позивача необхідних трудових ресурсів та обладнання для їх виконання.

За таких обставин, враховуючи специфіку вищевказаної господарської операції, колегія суддів дійшла висновку, що докази, якими позивач обґрунтовує реальність спірних господарських операцій, не надають підстав для їх підтвердження.

Колегією суддів також встановлено, що між ТОВ "Оілтранс 2005" (продавець) та ТОВ "Інтехмаш" (покупець) укладено договір купівлі - продажу від 04.01.2010 р. №0401Т (т.1, а.с.225-227).

Згідно пп.1.1 вказаного договору купівлі - продажу - продавець на умовах, визначених у цьому договорі, зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, зобов'язується прийняти та оплатити консерви м'ясні.

За умовами п.п. 4.2, 4.3 договору покупець здійснює оплату товару в розмірі та на умовах, що встановлюються сторонами у специфікаціях до цього договору, розрахунки за товар здійснюються в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

На підтвердження факту реального виконання умов вказаного договору позивачем надано специфікації, податкові накладні, видаткові накладні ( т.1, а. с. 228-232, т.2, а.с.3-17,22-39, 41-65).

Разом з тим, позивачем не надано доказів виконання умов договору щодо оплати за придбаний у ТОВ "Інтехмаш" товар.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що місцезнаходженням позивача, ТОВ "Оілтранс 2005", є м. Харків, вул. Червоноармійська, 11, а місцезнаходженням контрагента позивача - ТОВ "Інтехмаш", є Харківська обл., Харківський район, с. Циркуни, відділення Кутузівка , б. 32А (згідно з договором №0401Т).

Зі встановлених колегією суддів обставин місцезнаходження сторін спірного правочину слідує, що фізичне переміщення товару від постачальника до покупця об'єктивно потребує задіяння послуг транспортних засобів.

Згідно ч. 2 ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення, є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж.

Відповідно до абз.27 п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (затверджено наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за №128/2568; далі за текстом - Правила №363) товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Між тим, будь-яких доказів фізичного переміщення товару від продавця до покупця позивачем не надано, а колегією суддів не встановлено.

Також, не підтверджується вчинення сторонами зазначеного договору будь-яких дій, що мали б супроводжувати поставку товару, зокрема, виданих довіреностей матеріально-відповідальних осіб на отримання придбаного товару, доказів приймання товару по кількості та якості, доказів оприбуткування та зберігання товару.

Позивачем не обґрунтовано та не надано доказів щодо використання придбаного у ТОВ "Інтехмаш" товару (м'ясні консерви) в межах власної господарської діяльногсті.

У зв'язку з цим, колегією суддів були витребувані вищевказані докази та письмові пояснення щодо реального вчинення господарських операцій з придбання товару.

Проте, витребуваних доказів позивач до суду не надав.

Таким чином, позивачем не доведено, а з матеріалів справи не встановлено, що господарські операції з придбання позивачем товару у ТОВ "Інтехмаш" за договором купівлі - продажу від 04.01.2010 р. №0401Т фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Також колегією суддів встановлено, що між ТОВ "Оілтранс 2005" (орендар) та ТОВ "Ерітаж" (суборендар) укладено декілька договір суборенди, а саме:

- від 01.02.2011 р. №01023М (т.1, а.с.122-124). Відповідно до п. 1.1 зазначеного договору суборенди майна - орендар передає, а суборендар приймає в тимчасове платне користування наступне нерухоме майно: пожежний резервуар, водопровід, асфальтозмішувач Д-158, ємність для палива;

- від 01.02.2011 р. №01024Б (т.1, а.с.126-128). Згідно п. 1 договору суборенди будівель, споруд та устаткування, орендар надає, а суборендар приймає у тимчасове користування наступні будівлі та споруди, загальною площею 399,9 кв.м., що розташовані за адресою: Сумська область, Грухівський район, с. Первомайське, вул. Леніна, б/н, які знаходяться на земельній ділянці Червоненської селищної ради (із вказаним розміру орендної плати за кожен об'єкт нерухомості): котельня цегляна (літ. А), прибудоване побутове приміщення цегляне (літ Б-2), вагон - битовка, дерев'яна, обладнане цеглою (літ В), трансформаторна підстанція цегляна (літ Т1), артезіанська свердлина цегляна (літ.Д) і напірна вежа металева (літ. д), вбиральня дерев'яна (літ. У), вагова цегляна (літ. Ж.1), бесідка дерев'яна (літ. Л), бітумосховище з/бетонне (літ Пг); бітумосховище - з/б (літ. Г);

- від 01.02.2011 р. №01021Т (т.1, а.с.130-131). Відповідно до п.1 договору суборенди транспортного засобу, орендар надає, а суборендар приймає в строкове платне користування спеціальні техніку ( далі за текстом "транспортний засіб"): транспортний засіб №1: тип та марка транспортного засобу: спеціальна техніка (екскаватор) ТATRA-815 (шасі TNU85P176HK06843), рік випуску 1988, номерний знак - АХ02-17АЕ; транспортній засіб №2:тип та марка транспортного засобу: спеціальна техніка (екскаватор) ТATRA-815 (шасі TNV85P176JK067087), рік випуску 1988, номерний знак - АХ59-42АЕ;

- від 01.02.2011 р. №01022К (т.1, а.с.133-135). Згідно з п.1 договору суборенди майна, орендар надає, а суборендар приймає в тимчасове платне користування наступне нерухоме майно: літ. І - залізнично - дорожня колія, що розташована за адресою: Сумська область, Глухівський район, с. Первомайське, вул. Ленінан, б/н, яка знаходиться на земельній ділянці Червоненської селищної ради.

На підтвердження реальності надання послуг з суборенди за вказаними договорами, позивачем надані первинні документи: акти приймання - передачі майна, транспортних засобів, будівель (т.1, а.с.125, 13, 132, 136), акти здачі - приймання робіт (надання послуг), податкові накладні (т.2, а.с.72-95).

Разом з тим, позивачем не обґрунтовано та не надано доказів використання будівель, споруд та спецтехніки у власній господарській діяльності.

При цьому, колегія суддів зазначає, що здійснення основного виду діяльності ТОВ "ОІЛТРАНС-2005", а саме надання послуг, пов'язаних з добуванням нафти і газу, транспортування газу трубопроводами, діяльність у сфері геології та геологорозвідування само собою не свідчить про наявність економічної цілі та обґрунтованості укладення вищевказаних договорів суборенди та виконання господарських операцій з ТОВ "Ерітаж", а також використання отриманих в оренду будівель, споруд та спецтехніки у власній господарській діяльності.

Також позивачем не надано до суду доказів оплати по вищевказаних договорах оренди, не надано технічну документацію на об'єкти оренди, виходячи зі специфіки об'єкту оренди.

Вказані відомості були витребувані Харківським апеляційним адміністративним судом, між тим, доказів, що свідчать про реальність господарської операції та зв'язок отриманих в оренду будівель та майна з господарською діяльністю, позивачем не надано.

З матеріалів справи також вбачається, що ТОВ "Оілтранс 2005" з TOB Дока були укладені наступні договори:

- договір суборенди нерухомого майна від 01.12.2010 р. № 01/12-1ОК, за яким ТОВ "Оілтранс 2005" (орендар) передає, а TOB Дока (суборендар) приймає у тимчасове платне користування наступне нерухоме майно: літ-І - залізнично-дорожня колія, що розташована за адресою: Сумьска обл., Глухівський район, с. Первомайське, вул. Леніна, б/н, яка знаходиться на земельній ділянці Червоненської селищної ради. Розмір орендної плати - 1320 грн. (т. 1, а.с. 201-203);

- договір суборенди майна від 01.12.2010 р. № 01/12-2ОМ, за яким ТОВ "Оілтранс 2005" (орендар) передає, а TOB Дока (суборендар) приймає у тимчасове платне користування наступне майно: пожежний резервуар, водопровід, асфальтозмішувач, Д-158, ємність для палива. Розмір орендної плати - 4290 грн. (т. 1, а.с. 197-199);

- договір суборенди транспортного засобу від 01.12.2010 р. № 01/12-ЗТ, за яким ТОВ "Оілтранс 2005" (орендар) передає, а TOB Дока (суборендар) приймає у тимчасове платне користування спеціальну техніку: спецтехніка (екскаватор) ТАТРА-815 АХ 02-17 АЕ, спецтехніка (екскаватор) ТАТРА-815 АХ 59-42 АН. Розмір орендної плати - 1560 грн (т. 1, а.с. 190-191);

- договір суборенди майна від 01.12.2010 р. № 01/11-АБЗ, за яким TOB Дока (орендар) передає, а ТОВ "Оілтранс 2005" (суборендар) приймає у тимчасове платне користування наступне майно: асфальтозмішувач Тельтомат, бітумна установка, установка для приготування бітумнополімерного в'яжучого, насосна станція, компресор. Розмір орендної плати - 4290 грн. (т. 1, а.с. 193-195);

- договір суборенди будівель, споруд та устаткування від 01.12.2010 р. № 01/12-4Б, за яким ТОВ "Оілтранс 2005" (орендар) передає, а TOB Дока (суборендар) приймає у тимчасове платне користування будівлі та споруди загальною площею 399,9 кв.м., що розташовані за адресою: Сумська обл., Глухівський район, с. Первомайське, вул. Леніна, б/н, які знаходяться на земельній ділянці Червоненської селищної ради. Розмір орендної плати - 5050 грн. (т. 1, а.с. 211-213)

На підтвердження реальності надання послуг з суборенди за вказаними договорами, позивачем надані первинні документи: акти приймання - передачі майна, транспортних засобів, (т.1, а.с.192, 196, 200, 204), акт здачі-прийняття робіт, податкові накладні (т.1, а.с. 205-210, 215-219).

Разом з тим, позивачем не надано договорів оренди, на підставі яких позивач орендував вказане майно, а також не обґрунтовано економічну доцільність вказаних господарських операцій.

Також позивачем не надано до суду доказів оплати по вищевказаних договорах оренди, не надано технічну документацію на об'єкти оренди, виходячи зі специфіки об'єкту оренди.

Між ТОВ "Оілтранс 2005" та ПП Сапсан були укладені наступні договори:

- договір суборенди спецтехніки від 01.10.2010 р. № 01/10, за умовами якого ТОВ "Оілтранс 2005" (суборендодавець) передає, а ПП Сапсан (суборендар) приймає у тимчасове платне користування спеціальну техніку: самоскид КрАЗ 3592 ПОС, самоскид КрАЗ 0542 ПОС, DOOSAN Solar 255-LC-V 12628, DOOSAN Solar 255-LC-V 12629. Розмір орендної плати - за роботу самоскидів - 117,9 грн. за 1 маш./год., за роботу DOOSAN Solar 255-LC-V 12628 - 608,65 грн. за 1 маш./год. (т. 1, а.с. 111-115)

- договір про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту спецтехніки від 01.10.2010 p. № ТО-0110, за яким ПП Сапсан (виконавець) зобов'язується надавати послуги з технічного обслуговування та ремонту спецтехніки (11 одиниць) ТОВ "Оілтранс 2005" (замовник) (т. 1, а.с. 105-108).

На підтвердження реальності надання послуг з суборенди та послуг з технічного обслуговування та ремонту спецтехніки за вказаними договорами, позивачем надані первинні документи: акти приймання - передачі майна, акти виконаних робіт (т.1, а.с. 114, 220-224), податкові накладні (т.2, а.с. 121-126), платіжні доручення (т. 2, а.с. 164-168).

Колегія суддів зазначає, що позивачем не надано до матеріалів справи технічну документацію на об'єкти оренди, виходячи з об'єкту оренди. З поданих документів неможливо встановити, в якому обсязі та ким виконані роботи за договором від 01.10.2010 p. № ТО-0110.

Також з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "Оілтранс 2005" та ПП Сканто були укладені наступні договори:

- договір суборенди нерухомого майна від 03.01.2011 р. № 03012К, за яким TOB Оілтранс 2005 (орендар) передає, а ПП Сканто приймає у тимчасове платне користування наступне нерухоме майно: літ. 1 - залізнично-дорожня колія, що розташована за адресою: Сумська обл.., Глухівський район, с. Первомайське, вул.. Леніна, б/н, яка знаходиться на земельній ділянці Червоненської селищної ради. Розмір орендної плати - 1320 грн;

- договір суборенди будівель, споруд та устаткування від 03.01.2011 р. № 0301-4Б, за яким TOB Оілтранс 2005 (орендар) передає, а ПП Сканто (суборендар) приймає у тимчасове платне користування будівлі та споруди загальною площею 399,9 кв.м., що розташовані за адресою: Сумська обл., Глухівський район, с. Первомайське, вул.. Леніна, б/н, які знаходяться на земельній ділянці Червоненської селищної ради. Розмір орендної плати - 5050 грн.;

- договір суборенди майна від 03.01.2011 р. № 03013М, за яким TOB Оілтранс 2005 (орендар) передає, а ПП Сканто (суборендар) приймає у тимчасове платне користування наступне майно: пожежний резервуар, водопровід, асфальтозмішувач, Д-158, ємність для палива. Розмір орендної плати - 4290 грн.;

- договір суборенди транспортного засобу від 03.01.2011 р. № 03011Т, за яким TOB Оілтранс 2005 (орендар) передає, а ПП Сканто (суборендар) приймає у тимчасове платне користування спеціальну техніку: спецтехніка (екскаватор) ТАТРА-815 АХ 02-17 АЕ, спецтехніка (екскаватор) ТАТРА-815 АХ 59-42 АН. Розмір орендної плати - 1560 грн.

На підтвердження реальності надання послуг з суборенди за вказаними договорами, позивачем надані первинні документи: акти здачі-прийняття робіт, податкові накладні. (т.2, а.с. 139-146).

Колегія суддів зазначає, що позивачем не надано до матеріалів справи копії вищевказаних договорів, технічну документацію на об'єкти оренди, доказів оплати за вказаними договорами.

Харківським апеляційним адміністративним судом були витребувані від позивача відомості та докази щодо реальності здійснення господарських операцій, які підлягали перевірці.

Між тим, позивачем таких доказів до суду подано не було.

Таким чином, з наявних в матеріалах справи доказів неможливо встановити фактичне виконання господарських операцій за вищевказаними правочинами, укладеними позивачем з ПП "Сканто", ТОВ "Інтехмаш", ТОВ "Ерітаж", ТОВ "Дока", ТОВ "БІП "Монолітвисотспецбуд", ПП "Сапсан" протягом 2010-2011 років.

Колегія суддів зазначає, що оцінка господарських операцій повинна даватись на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов укладення конкретного правочину з обов'язковим врахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість с факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Вказані недоліки наданих позивачем документів та відсутність значної кількості первинних документів та обліку, не дають можливості встановити реальність здійснених операцій та факт використання в господарській діяльності позивача, а лише формально фіксують господарські операцій з вищезазначеними контрагентами.

Наведені обставини та досліджені колегією суддів документальні докази в їх сукупності, є достатніми для висновку про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентами не мали товарного характеру, не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені договорами, а оформлені лише документально, що в свою чергу призвело до встановлення податковим органом порушень формування позивачем податкового кредиту, валових витрат та податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні; ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Керуючись приписами наведених норм процесуального закону, з'ясувавши обставини спірних правовідносин і перевіривши їх добутими доказами, колегія суддів не знаходить в матеріалах справи жодних фактичних даних на підтвердження доводів позивача про відсутність в діяльності ТОВ "Оілтранс 2005" порушень вимог податкового законодавства протягом охопленого перевіркою періоду.

За викладених обставин, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ТОВ "Оілтранс 2005" в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 24.04.2012 № 0000112221 на суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ в розмірі 357218 грн. та податкового повідомлення-рішення від 24.04.2012 № 0000122221 на суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 422827 грн, тому постанова суду першої інстанції в зазначеній частині підлягає скасуванню відповідно положень ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України з прийняттям нової постанови про відмову у задоволені позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2016р. по справі № 5377/12/2070 в частині задоволення позову товариства з обмеженою відповідальністю "Оілтранс 2005" скасувати.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову "Оілтранс 2005" до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 24.04.2012 р. № 0000112221 на суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 357218 грн. та податкового повідомлення-рішення від 24.04.2012 р. № 0000122221 на суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 422827 грн. - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М. Судді (підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Шевцова Н.В. Повний текст постанови виготовлений 11.04.2017 р.