Рішення

від 05.04.2017 по справі 918/63/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.2017Справа №918/63/17 Суддя господарського суду міста Києва Князьков В.В.

За участю секретаря судового засідання Коваленко О.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Спеціалізованого сільськолісогосподарського виробничого кооперативу "Острозький лісгосп"

до: Острозької районної державної адміністрації;

Рівненської обласної державної адміністрації

третя особа: Державне підприємство "Острозьке лісове господарство"

про визнання недійсними розпоряджень

за участю представників сторін:

від позивача: Гук Г.Д.(наказ №35-к від 21.04.2015р.);

Павлюк С.І. (довіреність №4 від 12.01.2017р. );

від відповідача1: Нех Р.І. (довіреність №103/01-13 від 05.01.2017р.);

від відповідача2: Ганов О.О. (довіреність №вих-70/0/01-22/17 від 03.01.2017р.);

від третьої особи: Савіцька І.Б. (довіреність б/н від 17.02.2017р.);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Спеціалізований сільськолісогосподарський виробничий кооператив "Острозький лісгосп" (надалі - позивач) звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до Острозької районної державної адміністрації (надалі - відповідач 1), Рівненської обласної державної адміністрації (надалі - відповідач 2) про визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, а саме:

- розпорядження Острозької районної державної адміністрації "Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства в Острозькому районі" № 485 від 27.10.2004р.;

- розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації № 105 від 15.03.2007р., за якими припинено право постійного користування ССЛВК "Острозький лісгосп", загальною площею 390 га. на території Вілійської, Плосківської, Розвазької, Хорівської сільських рад та надано їх у постійне користування державному підприємству "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Острозький держспецлісгосп";

- п. 4 розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації № 383 від 09.09.2008р., за яким надано у постійне користування Державному підприємству "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Острозький держспецлісгосп" для ведення лісового господарства за рахунок земель, які обліковуються за зазначеним господарством, на території Кутянківської, Новородчицької сільських рад Острозького району згідно з додатком 3;

- розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації № 503 від 18.08.2016 року, за якими припинено право постійного користування Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Острозький держспецлісгосп" земельними ділянками загальною площею 1671,1272 га. на території Бухарівської (7,4941 га), Вілійської (273,2531 га), Кутятнківської ( 949,18 га), Новородчицької (291,7000га), Плосківської (95,59 га), Розвазької (11,00 га), Хорівської (43,00га) сільських рад та надано їх у постійне користування Державному підприємству "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Острозький держспецлісгосп" для ведення лісового господарства.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до п. 7 рішення сесії Рівненської обласної ради від 2000р. "Про вилучення земельних ділянок для несільськогосподарських потреб попереднє погодження місць облаштування земельних ділянок та передачі лісів колишніх сільськогосподарських підприємств новоствореним формуванням" вирішено вилучити із землекористувань колективних сільськогосподарських підприємств Острозького району землі лісового фонду площею 3355,8 га. та надати їх у постійне користування Спеціалізованому сільськолісогосподарському виробничому кооперативу "Острозький лісгосп" для ведення лісового господарства згідно з додатком. Під час проведення інвентаризації земель Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство " Острозький держспецлісгосп" в процесі його реорганізації, члени Спеціалізованоого сільськолісогосподарського виробничого кооперативу "Острозький лісгосп" дізнались про те, що земельні ділянки на території Кутянківської сільради - площею 949,18 га., Новородчицької сільради -площею 286,10 га., Вілійської сільради - площею 240,5 га., Розвазької сільради - площею 11 га., Плосківської сільради - площею 95,5 га., Хорівської сільради - площею 43 га. Розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації у 2007 - 2008 роках було незаконно передано у постійне користування Державному підприємству "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство " Острозький держспецлісгосп". Підставою для цієї незаконної передачі було Розпорядження Острозької районної державної адміністрації "Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства в Острозькому районі" № 485 від 27.10.2004р. Позивач зазначає, що право постійного землекористування є безстроковим, а дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення позивача права користування земельними ділянками, поза межами підстав визначених ст. 141 Земельного кодексу України є такими, що порушують право користування позивача земельними ділянками та є такими, що не відповідають вимогам закону і підлягають скасуванню.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 05.01.2017р. позовну заяву Спеціалізованого сільськогосподарського виробничого кооперативу "Острозький лісгосп" направлено за виключною підсудністю до господарського суду міста Києва.

Відповідно до автоматичного розподілу справу передано на розгляд судді Князькову В.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.02.2017р. суддею Князьковим В.В. прийнято справу №918/63/17 до свого провадження та призначено розгляд на 22.02.2017р.

22.02.2017р. через відділ діловодства (канцелярія) господарського суду від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву. Відповідно до якого позиція відповідача полягає в тому, що рішенням апеляційного суду Рівненської області від 08.11.2016р. у справі за позовом ОСОБА_7 до Спеціалізованого сільськолісогосподарського виробничого кооперативу "Острозький лісгосп" про визнання недійсним рішення, встановлено, що листом від 23.05.2016р. Спеціалізований сільськолісогосподарський виробничий кооператив "Острозький лісгосп" відмовився від права користування зазначеними земельними ділянками для передачі їх у постійне користування іншому підприємству, отже Рівненською обласною державною адміністрацією дотримано вимог земельного законодавства на час прийняття оскаржуваних розпоряджень. Окрім того, відповідача 2 просить суд застосувати строки позовної давності в частині вимог про визнання недійсними - розпорядження Острозької районної державної адміністрації "Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства в Острозькому районі" № 485 від 27.10.2004р.; розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації № 105 від 15.03.2007р. та п. 4 розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації № 383 від 09.09.2008р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.02.2017р. залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Державне підприємство "Острозьке лісове господарство" (надалі - третя особа) та відкладено розгляд справи на 15.03.2017р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.03.2017р. у зв'язку із необхідністю витребування додаткових пояснень у сторін, розгляд справи відкладено на 29.03.2017р.

16.03.2017р. через відділ діловодства (канцелярія) господарського суду від відповідача 1 надійшов відзив на позов. У відзиві відповідач 1 зазначає, що позивачем пропущено строк позовної давності та просить суд застосувати наслідки спливу строків позовної давності та відмовити у позові.

29.03.2017р. через відділ діловодства (канцелярія) господарського суду від представників відповідачів надійшли клопотання про залучення до матеріалів справи документів.

29.03.2017р. через відділ діловодства (канцелярія) господарського суду від третьої особи надійшов відзив на позовну заяву. Відповідно до якого позиція третьої особи полягає в тому, що листом від 23.05.2016р. Спеціалізований сільськолісогосподарський виробничий кооператив "Острозький лісгосп" відмовився від права користування зазначеними земельними ділянками для передачі їх у постійне користування іншому підприємству, а тому підстави для визнання оскаржуваних розпоряджень недійсними відсутні.

У судовому засіданні 29.03.2017р. представниками сторін подано клопотання про продовження строку розгляду справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.03.2017р. задоволено клопотання представників сторін та продовжено строк розгляду справи на 15 днів.

У судовому засіданні 29.03.2017р. оголошено перерву до 05.04.2017р.

05.04.2017р. у судовому засіданні представником позивача подано документи на виконання вимог ухвали суду та заяву про уточнення позовних вимог.

У судовому засіданні 05.04.2017р. розглянуто заяву позивача та встановлено наступне.

Відповідно до приписів ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Оскільки статтею 22 цього ГПК України, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п., а тому господарський суд розцінює дані уточнення як заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Отже, враховуючи те, що дана заява не суперечить вимогам статті 22 ГПК України, господарський суд приймає зазначену заяву та відповідно вимоги позивача розглядаються у наступні редакції: " визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, а саме:

- розпорядження Острозької районної державної адміністрації "Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства в Острозькому районі" № 485 від 27.10.2004р.;

- розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації № 105 від 15.03.2007р., за якими припинено право постійного користування ССЛВК "Острозький лісгосп", загальною площею 390 га. на території Вілійської, Плосківської, Розвазької, Хорівської сільських рад та надано їх у постійне користування державному підприємству "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Острозький держспецлісгосп";

- п. 4 розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації № 383 від 09.09.2008р., за яким надано у постійне користування Державному підприємству "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Острозький держспецлісгосп" для ведення лісового господарства за рахунок земель, які обліковуються за зазначеним господарством, на території Кутятнківської, Новородчицької сільських рад Острозького району згідно з додатком 3;

- п. 2 розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації № 503 від 18.08.2016р. "Про надання в постійне користування земельних ділянок", в частині "надати Державному підприємству "Острозьке лісове господарство" в постійне користування із земель державної власності земельні ділянки загальною площею 1671,1388 га. для ведення лісового господарства і пов'язаних із ним послуг за рахунок земель, що перебували в постійному користуванні Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Острозький держспецлісгосп" за межами населених пунктів на території Вілійської сільської ради (240,501 га.), Кутянківської сільської ради (949,1831 га.), Новородчицької сільської ради (286,1000 га.), Плосківської сільської ради (95,5037 га.), Розвазької сільської ради (10,9994 га.) та Хорівської сільської ради (43,0044 га.).

У судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представники відповідачів та третьої особи у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували, з підстав викладених у відзивах на позов.

Клопотань про відкладення розгляду справи в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України від сторін до Господарського суду міста Києва не надходило.

Оцінюючи в сукупності вищевикладені обставини щодо розумності строку розгляду справи, об'єктивному оцінюванню доказів, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 918/63/17.

Розглянувши матеріали справи Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Пунктом 7 рішення Рівненської обласної ради від 22.09.2000р. за №191 "Про вилучення земельних ділянок для несільськогосподарських потреб попереднє погодження місць облаштування земельних ділянок та передачі лісів колишніх сільськогосподарських підприємств новоствореним формуванням" вирішено: вилучити із землекористувань колективних сільськогосподарських підприємств Острозького району землі лісового фонду площею 3355,8 га. та надати їх у постійне користування Спеціалізованому сільськолісогосподарському виробничому кооперативу "Острозький лісгосп" для ведення лісового господарства згідно з додатком.

Згідно додатку до рішення Спеціалізованому сільськолісогосподарському виробничому кооперативу "Острозький лісгосп" було передано землі лісового фонду колективних сільськогосподарських підприємств на території: Білашівської сільської ради загальною площею 129,9 га.; Верхівської сільської ради загальною площею 49,5 га.; Вілійської сільської ради загальною площею 240,5 га.; Розвазької сільської ради загальною площею 11,0 га.; Тесівської сільської ради загальною площею 42,1 га.; Межиріцької сільської ради загальною площею 14,3 га.; Вільбівненської сільської ради загальною площею 69,1 га; Кутянківської сільської ради загальною площею 949,18 га.; Мигілянівської сільської ради загальною площею 23,3 га.; Новородницької сільської ради загальною площею 2863,1 га.; Оженинської сільської ради загальною площею 198,4 га.; Плосківської сільської ради загальною площею 95,5 га.; Почапівської сільської ради загальною площею 149,8 га.; Сіянцівської сільської ради загальною площею 179,0 га.; Хорівської сільської ради загальною площею 43,0 га.; Новомалинської сільської ради загальною площею 227,5 га.; Грем'яцької сільської ради загальною площею 171,4 га.; Межиріцької сільської ради загальною площею 180,1 га.; Мощаницької сільської ради загальною площею 147,8 га.; Бухарівської сільської ради загальною площею 148,3 га.

Розпорядженням Острозької районної державної адміністрації "Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства в Острозькому районі" № 485 від 27.10.2004р., яке прийнято на виконання розпорядження голови обласної державної адміністрації від 11.10.2004р. за №530 "Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства області, з метою поліпшення стану ведення лісового господарства в лісах колишніх КСП району" взято до відома, що згідно з наказом Міністерства аграрної політики України від 21.10.2004р. за №375 "Про створення державних спеціалізованих лісогосподарських агропромислових підприємств в Рівненській області" в Острозькому районі створюється Державне підприємство "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство " Острозький держспецлісгосп". Згідно чинного земельного законодавства нині діюче лісівницьке підприємство АПК колективної форми власності Спеціалізований сільськолісогосподарський виробничий кооператив "Острозький лісгосп" з 01.01.2015р. втрачає право користування землями лісового фонду колишніх КСП району.

Розпорядженням Рівненської обласної адміністрації за № 105 від 15.03.2007р. "Про надання в постійне користування земельних ділянок" вирішено: Припинити право постійного користування земельними ділянками Спеціалізованого сільськолісогосподарського виробничого кооперативу "Острозький лісгосп" загальною площею 390 га. (згідно з додатком) на території Вілійської, Плосківської, Розвазької, Хорівської сільських рад та надати їх у постійне користування державному підприємству "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Острозький держспецлісгосп" для ведення лісового господарства.

Згідно додатку до розпорядження №105 від 15.03.2007р. було припинено право постійного користування позивача та передано в постійне користування державному підприємству "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Острозький держспецлісгосп" земельні ділянки на території: Вілійської сільради - площею 240,5 га.; Розвазької сільради - площею 11 га.; Плосківської сільради - площею 95,5 га.; Хорівської сільради - площею 43 га., а всього загальною площею 390,00 га.

09.09.2008р. Рівненською обласною державною адміністрацією прийнято розпорядження за №383 "Про надання в постійне користування земельних ділянок для ведення лісового господарства".

Відповідно до п. 4 розпорядження №383 від 09.09.2008р. надано у постійне користування Державному підприємству "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Острозький держспецлісгосп" для ведення лісового господарства за рахунок земель, які обліковуються за зазначеним господарством, на території Кутятнківської, Новородчицької сільських рад Острозького району згідно з додатком 3.

Згідно додатку №3 до розпорядження №383 від 09.09.2008р. було надано в постійне користування державному підприємству "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Острозький держспецлісгосп" для ведення лісового господарства за рахунок земель, які обліковуються зазначеним господарством на території: Кутятнківської сільської ради загальною площею 949,18 га. та Новородчицької сільської ради загальною площею 286,10 га.

Розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації №503 від 18.08.2016р. "Про надання в постійне користування земельних ділянок" вирішено припинити державному підприємству "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Острозький держспецлісгосп" право постійного користування земельними ділянками загальною площею 1671,1272 га. для ведення лісового господарства на території Бухарівської (7,4941 га.), Вілійської (273,2531 га), Кутятнківської ( 949,18 га), Новородчицької (291,7000га), Плосківської (95,59 га), Розвазької (11,00 га), Хорівської (43, 00га) сільських рад та надано їх у постійне користування Державному підприємству "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Острозький держспецлісгосп" для ведення лісового господарства.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач вказує на те, що під час проведення інвентаризації земель Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство " Острозький держспецлісгосп" в процесі його реорганізації, члени Спеціалізованоого сільськолісогосподарського виробничого кооперативу "Острозький лісгосп" дізнались про те, що земельні ділянки на території Кутянківської сільради - площею 949,18 га., Новородчицької сільради -площею 286,10 га., Вілійської сільради - площею 240,5 га., Розвазької сільради - площею 11 га., Плосківської сільради - площею 95,5 га., Хорівської сільради - площею 43 га. у 2007 - 2008 роках було незаконно передано у постійне користування Державному підприємству "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство " Острозький держспецлісгосп". Підставою для цієї незаконної передачі було Розпорядження Острозької районної державної адміністрації "Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства в Острозькому районі" № 485 від 27.10.2004р.

22.11.2016р. позивач завернувся до відповідача 1 із претензією за №65 відповідно до якої просив Острозьку районну державну адміністрацію скасувати (відмінити) розпорядження Острозької районної державної адміністрації "Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства в Острозькому районі" № 485 від 27.10.2004р., як таке, що порушує права кооперативу та його членів.

Відповідачем 1 дана претензія залишена без реагування та без відповіді.

07.12.2016р. позивач також звернувся до відповідача 2 з претензією №71, відповідно до якої просив Рівненську обласну державну адміністрацію скасувати (відмінити) розпорядження Острозької районної державної адміністрації "Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства в Острозькому районі" № 485 від 27.10.2004р.; розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації № 105 від 15.03.2007р.; п. 4 розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації № 383 від 09.09.2008р.; Розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації № 503 від 18.08.2016р., як такі, що порушують права кооперативу та його членів.

04.01.2017р. позивачем отримано лист-відповідь відповідача 2, відповідно до якого останній зазначає, що спірні розпорядження є ненормативними правовими актами одноразового застосування і вичерпали свою дію фактом їх використання, тому вони не можуть бути в подальшому скасовані Рівненською обласною державною адміністрацією, що і стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Позивач зазначає, що право постійного землекористування є безстроковим, позивачем не було надано згоди на припинення його права користування зазначеними земельними ділянками, а дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення позивача права користування земельними ділянками, поза межами підстав визначених ст. 141 Земельного кодексу України є такими, що порушують право користування позивача земельними ділянками та є такими, що не відповідають вимогам закону.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно із ст.ст. 13, 41 Конституції України передбачено, що від імені українського народу права власника, зокрема, на землю здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до ст.ст.142, 143 Основного Закону України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Правовідносини з використання земель лісогосподарського призначення регулюються нормами земельного та цивільного законодавства, Лісовим кодексом України.

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі землі лісогосподарського призначення (ст. 19 Земельного кодексу України).

До земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства (стаття 55 Земельного кодексу України).

Статтею 6 Лісового кодексу України (в редакції станом на 2004р.) визначено, що всі ліси в Україні є власністю держави. Від імені держави лісами розпоряджається Верховна Рада України. Верховна Рада України делегує відповідним Радам народних депутатів свої повноваження щодо розпорядження лісами, визначені цим Кодексом та іншими актами законодавства. Ради народних депутатів в межах своєї компетенції надають земельні ділянки лісового фонду у постійне користування або вилучають їх в порядку, визначеному Земельним та цим кодексами. Надання земельних ділянок лісового фонду у тимчасове користування провадиться без їх вилучення у постійних користувачів у порядку, визначеному цим Кодексом.

За приписами ст. 57 Земельного кодексу України земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

Згідно Статуту позивача Спеціалізований сільськолісогосподарський виробничий кооператив "Острозький лісгосп" створений в результаті реорганізації Острозького міжгосподарського лісгоспу і є його правонаступником, є добровільним об'єднанням юридичних і фізичних осіб, створеним для спільного виробництва продукції лісового, сільського, мисливського і рибного господарства.

Відповідно до п. 2.1 Статуту позивача, основною метою та ціллю створення кооперативу є - надання послуг державі по охороні та захисту лісів, по веденню лісового господарства і захисного лісорозведення.

Наведене є підставою для правомірного висновку про те, що позивач станом на 27.10.2004р. був постійним лісокористувачем спірних земельних ділянок і має право вимоги про визнання спірних розпоряджень недійсними.

Згідно із ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння та користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Відповідно до п. 1 ст. 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою здійснюється шляхом реалізації таких правомочностей як володіння і користування.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання права. При цьому, зазначена стаття не встановлює вичерпного переліку способів захисту прав на землю.

Підстави припинення права користування земельною ділянкою передбачені статтею 141 Земельного кодексу (в редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення). За приписами наведеної норми такими підставами є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом (ст. 149 - 150 Земельного кодексу України); припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Статтею 149 Земельного кодексу (в редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення) визначено підстави вилучення земельних ділянок, зокрема: земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень. Сільські, селищні, міські ради вилучають земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб, крім особливо цінних земель, які вилучаються (викупляються) ними з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради вилучають земельні ділянки спільної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб. Районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: сільськогосподарського використання; ведення лісового і водного господарства, крім випадків, визначених частиною дев'ятою цієї статті; будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі тощо). Обласні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами п'ятою, дев'ятою цієї статті. Київська, Севастопольська міські державні адміністрації вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах їх територій для всіх потреб, крім випадків, визначених частиною дев'ятою цієї статті. Рада міністрів Автономної Республіки Крим вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст республіканського (Автономної Республіки Крим) значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами п'ятою, дев'ятою цієї статті. Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси першої групи площею понад 10 гектарів, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених частинами п'ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу. У разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується в судовому порядку.

Зазначений перелік є вичерпний і розширеному тлумаченню не підлягає (тобто, інші юридичні факти не можуть розглядатись, як підстава припинення права користування земельною ділянкою).

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З аналізу зазанченої норми витікає , що позбавлення органом державної влади права користування земельною ділянко у спосіб не визначений законом забороняється.

Як вбачається із тексту Розпорядження Острозької районної державної адміністрації "Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства в Острозькому районі" № 485 від 27.10.2004р., у зв'язку із створенням Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Острозький держспецлісгосп", вирішено, що згідно чинного земельного законодавства нині діюче лісівницьке підприємство АПК колективної форми власності Спеціалізований сільськолісогосподарський виробничий кооператив "Острозький лісгосп" з 01.01.2015р. втрачає право користування землями лісового фонду колишніх КСП району .

Оскільки зазначений в статті 141 та 149 Земельного кодексу України перелік є вичерпним, тобто інші юридичні факти, які не перераховані в цій статті не можуть розглядатися в якості підстав припинення права користування земельною ділянкою, тобто фактично земельним кодексом не передбачено такого права позбавлення користування земельною ділянкою, як "втрачає право".

Проаналізувавши вищевикладене, беручи до уваги те, що за спірним розпорядженням Острозької районної державної адміністрації "Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства в Острозькому районі" № 485 від 27.10.2004р. встановлено: "взяти до уваги, що позивач з 01.01.2015р. втрачає право користування землями лісового фонду колишніх КСП району " та враховуючи те, що даним розпорядженням не визначено жодної із підстав припинення права користування земельною ділянкою, які вказані в ст. 141, ст. 149 Земельного кодексу України, а іншого господарським судом під час розгляду справи також не встановлено, суд приходить до висновку, що розпорядження Острозької районної державної адміністрації "Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства в Острозькому районі" № 485 від 27.10.2004р. не відповідає приписам чинного законодавства України по своїй формі.

Отже, спірне розпорядження порушує права та охоронювані законом інтереси позивача щодо користування переданими йому землями лісового фонду площею 3355,8 га. для ведення лісового господарства.

Згідно з ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно зі ст. 396 Цивільного кодексу України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, в тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Таким чином, позовні вимоги Спеціалізованого сільськолісогосподарського виробничого кооперативу "Острозький лісгосп" в частині визнання недійним Розпорядження Острозької районної державної адміністрації "Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства в Острозькому районі" №485 від 27.10.2004р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання недійсними: розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації № 105 від 15.03.2007р., за якими припинено право постійного користування ССЛВК "Острозький лісгосп", загальною площею 390 га. на території Вілійської, Плосківської, Розвазької, Хорівської сільських рад та надано їх у постійне користування державному підприємству "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Острозький держспецлісгосп"; п. 4 розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації № 383 від 09.09.2008р., за яким надано у постійне користування Державному підприємству "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Острозький держспецлісгосп" для ведення лісового господарства за рахунок земель, які обліковуються за зазначеним господарством, на території Кутятнківської, Новородчицької сільських рад Острозького району згідно з додатком 3; п. 2 розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації № 503 від 18.08.2016р. "Про надання в постійне користування земельних ділянок", в частині "надати Державному підприємству "Острозьке лісове господарство" в постійне користування із земель державної власності земельні ділянки загальною площею 1671,1388 га. для ведення лісового господарства і пов'язаних із ним послуг за рахунок земель, що перебували в постійному користуванні Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Острозький держспецлісгосп" за межами населених пунктів на території Вілійської сільської ради (240,501 га.), Кутянківської сільської ради (949,1831 га.), Новородчицької сільської ради (286,1000 га.), Плосківської сільської ради (95,5037 га.), Розвазької сільської ради (10,9994 га.) та Хорівської сільської ради (43,0044 га.), господарський суд відзначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням апеляційного суду Рівненської області від 08.11.2016р. у справі за позовом ОСОБА_7 до Спеціалізованого сільськолісогосподарського виробничого кооперативу "Острозький лісгосп" про визнання недійсним рішення, встановлено, що листом від 23.05.2016р. Спеціалізований сільськолісогосподарський виробничий кооператив "Острозький лісгосп" відмовився від права користування зазначеними земельними ділянками для передачі їх у постійне користування іншому підприємству, отже Рівненською обласною державною адміністрацією дотримано вимог земельного законодавства на час прийняття оскаржуваних розпоряджень.

Вказана обставина є преюдиціальною та не потребує доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Факти, передбачені наведеною нормою мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, позаяк їх вже встановлено у рішенні, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву законність судового акта, який вступив в законну силу.

Не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (п. 2.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України N 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Враховуючи викладені норми та обставини встановлені у рішенні апеляційного суду Рівненської області, господарський суд приходить до висновку про неможливість визнання недійсними: розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації № 105 від 15.03.2007р., за якими припинено право постійного користування ССЛВК "Острозький лісгосп", загальною площею 390 га. на території Вілійської, Плосківської, Розвазької, Хорівської сільських рад та надано їх у постійне користування державному підприємству "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Острозький держспецлісгосп"; п. 4 розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації № 383 від 09.09.2008р., за яким надано у постійне користування Державному підприємству "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Острозький держспецлісгосп" для ведення лісового господарства за рахунок земель, які обліковуються за зазначеним господарством, на території Кутятнківської, Новородчицької сільських рад Острозького району згідно з додатком 3, п. 2 розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації № 503 від 18.08.2016р. "Про надання в постійне користування земельних ділянок", в частині "надати Державному підприємству "Острозьке лісове господарство" в постійне користування із земель державної власності земельні ділянки загальною площею 1671,1388 га. для ведення лісового господарства і пов'язаних із ним послуг за рахунок земель, що перебували в постійному користуванні Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Острозький держспецлісгосп" за межами населених пунктів на території Вілійської сільської ради (240,501 га.), Кутянківської сільської ради (949,1831 га.), Новородчицької сільської ради (286,1000 га.), Плосківської сільської ради (95,5037 га.), Розвазької сільської ради (10,9994 га.) та Хорівської сільської ради (43,0044 га.), оскільки спірні рішення прийнято на підставі п. а) ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України, тобто на підставі добровільної відмови позивача від права користування земельними ділянками.

Отже, враховуючи вищевикладене, вимоги позивача про визнання недійсними: розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації № 105 від 15.03.2007р., за якими припинено право постійного користування ССЛВК "Острозький лісгосп", загальною площею 390 га. на території Вілійської, Плосківської, Розвазької, Хорівської сільських рад та надано їх у постійне користування державному підприємству "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Острозький держспецлісгосп"; п. 4 розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації № 383 від 09.09.2008р., за яким надано у постійне користування Державному підприємству "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Острозький держспецлісгосп" для ведення лісового господарства за рахунок земель, які обліковуються за зазначеним господарством, на території Кутятнківської, Новородчицької сільських рад Острозького району згідно з додатком 3, п. 2 розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації № 503 від 18.08.2016р. "Про надання в постійне користування земельних ділянок", в частині "надати Державному підприємству "Острозьке лісове господарство" в постійне користування із земель державної власності земельні ділянки загальною площею 1671,1388 га. для ведення лісового господарства і пов'язаних із ним послуг за рахунок земель, що перебували в постійному користуванні Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Острозький держспецлісгосп" за межами населених пунктів на території Вілійської сільської ради (240,501 га.), Кутянківської сільської ради (949,1831 га.), Новородчицької сільської ради (286,1000 га.), Плосківської сільської ради (95,5037 га.), Розвазької сільської ради (10,9994 га.) та Хорівської сільської ради (43,0044 га.) є необґрунтованими та не підлягають задоволенню в цій частині.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить із заявлених вимог, а також наведених позивачем обґрунтувань позову та наданих ним доказів, здійснюючи їх оцінку за правилами ст. 43 ГПК України та предмет їх доказовості та процесуальної належності. Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, здійснивши оцінку наявних у справі доказів, з урахуванням пояснень представників сторін, враховуючи заявлені позивачем вимоги та наведені ним обгрунтування, приймаючи до уваги заперечення відповідача та надані докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, а саме: про визнання недійним Розпорядження Острозької районної державної адміністрації "Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства в Острозькому районі" № 485 від 27.10.2004р. В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Що стосується заяви відповідача 1 та відповідача 2 про застосування строків позовної давності, то слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 4 частини першої статті 268 Цивільного кодексу України в редакції, яка діяла на момент прийняття спірних рішень (2004 - 2008 рік) на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право позовна давність не поширюється, а тому заяви відповідача 1 та відповідача 2 не підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати недійсним, розпорядження Острозької районної державної адміністрації "Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства в Острозькому районі" від 27.10.2004р. за №485.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Острозької районної державної адміністрації (35800, Рівненська обл., м. Острог, вул. Луцька, 1, ідентифікаційний код 37822642) на корить Спеціалізованого сільськогосподарського виробничого кооперативу "Острозький лісгосп" (35800, Рівненська обл., м. Острог, вул. проспект Незалежності, 34А, ідентифікаційний код 22568971) судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

У судовому засіданні 05.04.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 10.04.2017р.

Суддя В.В. Князьков