Постанова

від 11.04.2017 по справі 916/1778/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2017 р.Справа № 916/1778/16 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Бєляновського В.В.,

суддів: Величко Т.А., Поліщук Л.В.

при секретарі - Колбасовій О.Ф.

за участю представників:

Від ФОП ОСОБА_1: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

Від ПП "Євро Сервіс Юг": Павленко А.І.

Від ТОВ „Шелл Ойл Продактс Юкрейн": не з'явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на рішення господарського суду Одеської області

від 13 лютого 2017р.

по справі № 916/1778/16

за позовом: Приватного підприємства "Євро Сервіс Юг"

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про зобов'язання передати майно

та за зустрічним позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до відповідачів:

1) Приватного підприємства "Євро Сервіс Юг"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю „Шелл Ойл Продактс Юкрейн"

про визнання договору купівлі-продажу частково недійсним

ВСТАНОВИВ:

У липні 2016 року Приватне підприємство "Євро Сервіс Юг" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) про зобов'язання відповідача передати позивачу за актом приймання-передачі майно, яке є власністю позивача, у стані, в якому це майно було одержано, з урахуванням нормального зносу, що передавалось за угодою про безоплатне користування майном від 29.03.2013р., а саме: домкрат 2000 9JKO20 - 1 шт., підйомник NSH440200001D - 1шт., насос для масла 3:1 - 2 шт., барабан - рулетка, шланг 10м - 2 шт., програмне забезпечення А1987Р12416 СД-А+С9 - 1 шт., мобільна установка на 100 л для зливу відпрацьованого масла - 1 шт., стенд розвал-сходження FWA 4410 Bosh - 1 шт., системний тестер KTS - 1 шт.

ФОП ОСОБА_1 позов не визнав та звернувся до господарського суду Одеської області з зустрічним позовом до Приватного підприємства "Євро Сервіс Юг" (з урахуванням уточнень) про визнання недійсним на підставі ч. 1 ст. 203, ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України договору купівлі-продажу від 01.09.2015р., укладеного між ТОВ „Шелл Ойл Продактс Юкрейн" та ПП „Євро Сервіс Юг", в частині купівлі-продажу спірного рухомого майна, переданого за актом приймання-передачі від 01.10.2015р.

В обґрунтування пред'явлених вимог ФОП ОСОБА_1 посилався на те, що укладаючи оспорюваний договір купівлі-продажу сторони порушили його переважне право на придбання спірного майна, передбачене ч. 1 ст. 289 ГК України та ч. 2 ст. 777 ЦК України, а також не погодили істотні умови, а саме ціну майна, яке передавалося за актом приймання-передачі від 01.10.2015р., що є порушенням ст. 189 ГК України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.09.2016 року до участі у справі в якості іншого відповідача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю Шелл Ойл Продактс Юкрейн .

Рішенням господарського суду Одеської області від 13 лютого 2017 року (суддя - Малярчук І.А.) первісний позов задоволено повністю. Зобов'язано фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 передати Приватному підприємству "Євро Сервіс Юг" за актом приймання-передачі майно, яке є власністю Приватного підприємства "Євро Сервіс Юг" та передано у користування фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 відповідно до угоди про безоплатне користування майном від 29.03.2013р., укладеної між ТОВ „Шелл Ойл Продактс Юкрейн" і ФОП ОСОБА_1, у стані, в якому це майно було одержано, з урахуванням нормального зносу, а саме: домкрат 2000 9JKO20 - 1 шт., підйомник NSH440200001D - 1шт., насос для масла 3:1 - 2 шт., барабан - рулетка, шланг 10м - 2 шт., програмне забезпечення А1987Р12416 СД-А+С9 - 1 шт., мобільна установка на 100 л для зливу відпрацьованого масла - 1 шт., стенд розвал-сходження FWA 4410 Bosh - 1 шт., системний тестер KTS - 1 шт. Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства "Євро Сервіс Юг" 3825 грн. судового збору.

У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ФОП ОСОБА_1 звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, у задоволенні первісного позову відмовити повністю, а зустрічний позов задовольнити у повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий суд визнав встановленими та невідповідністю викладених у рішенні висновків місцевого суду обставинам справи.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 29.03.2013 року між ТОВ „Шелл Ойл Продактс Юкрейн" (компанія „Шелл") та ФОП ОСОБА_1 (СТО) було укладено угоду про безоплатне користування майном, за умовами якої відповідно до цієї угоди компанія „Шелл" передає, а СТО приймає в безоплатне строкове користування майно, перелік якого наведено у додатку 1 до цієї угоди. Додаток 1 є невід'ємною частиною цієї угоди. Строк безоплатного користування майном становить 5 років. Зазначений вище строк може бути продовжений за згодою сторін. СТО зобов'язане повернути компанії Шелл майно по закінченні строку безоплатного користування за цією угодою. Майно використовується виключно СТО та лише на території підприємства СТО, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Стовпова,15г. Сторони погоджуються з тим, що компанія „Шелл" має право вимагати повного або часткового повернення майна протягом строку, встановленого цілком на розсуд компанії „Шелл"; та/або надавати в розпорядження СТО додаткове майно. При цьому, в додаток 1 та додаток 2 вносяться відповідні поправки, що відображають таке повернення майна або передачу додаткового майна. Передача СТО додаткового майна, так само як і володіння, використання та управління, що здійснюється СТО по відношенню до такого майна, підпадають під дію всіх умов і положень цієї угоди (п.п.1.1., 1.6., 1.8. угоди).

Відповідно до п.п. 2.2., 3.1. угоди СТО далі визнає та підтверджує, що СТО не має та не набуває прав власності на таке майно та будь-яких інших прав у зв'язку з цим майном, за винятком прав користування і володіння в межах, встановлених цією угодою. СТО використовує майно лише у зв'язку з реалізацією мастильних матеріалів компанії „Шелл". СТО та її службовці, агенти і представники виявляють належну турботу при використанні майна. СТО і її службовці, агенти і представники використовують майно за призначенням та забезпечують нормальну експлуатацію і повернення майна компанії „Шелл" в робочому стані з урахуванням нормального зносу. СТО допускає до експлуатації майна лише компетентних кваліфікованих службовців, агентів або представників. СТО дотримується положень всіх законодавчих та нормативних актів, що регламентують володіння, використання та експлуатацію майна.

Умовами пунктів 4.1., 4.2., 4.3., 4.4. угоди передбачено, що впродовж строку дії угоди та в період користування майном СТО зобов'язується купувати всі необхідні їй мастильні матеріали компанії „Шелл" з урахуванням положень цієї угоди. Зобов'язання СТО по відношенню до придбання мастильних матеріалів за цією угодою поширюється на весь обсяг потреби СТО в мастильних матеріалах за місцем перебування його підприємства на даний момент, а також у будь-якому місці, куди СТО може перенести свою підприємницьку діяльність. СТО далі погоджується, що СТО придбаватиме такі мастильні матеріали, на упаковці яких нанесений товарний знак „Шелл", емблема компанії „Шелл", будь-які товарні знаки, власником яких є компанія „Шелл", або іншу продукцію, що періодично пропонується компанією „Шелл". Мастильні матеріали постачаються СТО уповноваженим дистриб'ютором компанії „Шелл" на підставі рахунків-фактур, що виставляються СТО відповідно до накладних на передачу мастильних матеріалів. СТО впродовж строку дії угоди зобов'язується придбавати мастильні матеріали в кількості та асортименті на 169011 очок. що одержуються в результаті множення обсягу мастильних матеріалів у літрах/кілограмах на відповідні коефіцієнти. Розподіл зобов'язань по придбанню мастильних матеріалів по роках, розрахунок та перелік продуктів з коефіцієнтом наведені у додатку 3. З метою вирахування враховуються лише ті мастильні матеріли, що придбаваються СТО в уповноваженого дистриб'ютора компанії „Шелл".

Відповідно до п. 9.1. угоди після закінчення строку дії угоди та виконання СТО зобов'язань, зазначених в п. 4.4., а також при достроковому виконанні СТО таких зобов'язань СТО має право придбати майно за розрахунковою вартістю, що дорівнює 1% від первісної вартості майна, зазначеного в додатку 2.

Пунктом 10.8 угоди сторони встановили, що в усіх питаннях не врегульованих цією угодою сторони керуватимуться чинним законодавством України щодо договору позички.

Умовами пунктів 11.1., 11.2. та 11.3 угоди визначено, що ця угода набуває чинності від дати її підписання та діє впродовж 5 років або до виконання сторонами своїх зобов'язань за цією угодою, в залежності від того, яка з цих подій відбулася раніше. Ця угода може бути припинена (розірвана) компанією достроково в односторонньому порядку при настанні хоча б одного з нижченаведених випадків: компанія „Шелл" звернеться до СТО з письмовою заявою про припинення дії угоди; у разі використання СТО майна в інших цілях, аніж це передбачено угодою; заподіяння збитку майну. При цьому, компанія „Шелл" повинна направити СТО письмове повідомлення про припинення (розірвання) цієї угоди. В такому випадку угода втрачає чинність через один календарний місяць після одержання СТО зазначеного письмового повідомлення компанії „Шелл". У будь-якому разі негайно після припинення (розірвання) цієї угоди компанія „Шелл" має право повернення майна, доступу до нього та вивезення його з території СТО або іншим чином отримання контролю над ним, при цьому, СТО зобов'язана забезпечити можливість компанії „Шелл" або уповноваженій особі для такого повернення та вивозу майна компанією „Шелл", а також СТО в повному обсязі виконує вказівки компанії „Шелл", включаючи, крім іншого, вказівки щодо поводження з майном, забезпечення його захисту та перевезення.

Згідно з п. 12.5. угоди, ця угода має обов'язкову силу і діє в інтересах правонаступників та цессіонаріїв сторін за умови, що СТО не має право переуступити будь-які свої права та зобов'язання за цією угодою без явно вираженої попередньої письмової згоди компанії „Шелл". СТО цим спеціально підтверджує, що компанія „Шелл" має право за погодженням із СТО переуступити цю угоду або будь-які права за нею будь-якій третій стороні.

Додатком 1 „Перелік майна, переданого в безоплатне користування" до цієї угоди, сторони визначили перелік майна, що передається в безоплатне користування ФОП ОСОБА_1, а саме: системний тестер KTS 540 - 1 шт., програмне забезпечення СД-А+С9 - 1 шт., стенд для вимірювання та регулювання кутів встановлення коліс FWA 4410 - 1 шт., підіймач 4-стійковий 4,40 Н - 1 шт., домкрат осьовий Jack 2000 - 1 шт., барабан (рулетка), шланг 10 м - 2 шт., насос для масла 3:1 - 2 шт., мобільна установка на 100 л для зливу відпрацьованого масла - 1 шт., на загальну суму 255 000 грн.

Також, сторонами було підписано додаток 3 до угоди, яким визначено зобов'язання СТО про мінімальний обсяг закупівлі мастильних матеріалів у 2013-2018р.р. та яким передбачено, що у 2013 році ФОП ОСОБА_1 зобов'язаний купити у компанії Шелл 6750 літрів мастильних матеріалів, що становить 18 990 очок, у 2014 році - 10350 літрів мастильних матеріалів, що становить 29 118 очок, у 2015 році - 11700 літрів мастильних матеріалів, що становить 32 916 очок, у 2016 році - 13050 літрів мастильних матеріалів, що становить 36 714 очок, у 2017 році - 14400 літрів мастильних матеріалів, що становить 40 512 очок.

Зазначене у даній угоді майно було передано ФОП ОСОБА_1 від ТОВ „Шелл Ойл Продактс Юкрейн" за актом приймання-передачі від 29.04.2013р., який є додатком 2 до цієї угоди.

Також судом установлено, і це підтверджується матеріалами справи, що 26.12.2016 року ФОП ОСОБА_1 було укладено з ТОВ „Авто-Гранд М" договір оренди, за умовами якого відповідач за первісним позовом за актом приймання - передачі від 26.12.2016р. прийняв в оренду нежиле приміщення майстерні СТО, площею 50кв.м., розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Стовпова, 15г, строком до 26.12.2017 року включно.

За увесь строк дії угоди від 29.03.2013р., ФОП ОСОБА_1 придбав у ТОВ „Шелл Ойл Продактс Юкрейн", через ПП „Євро Сервіс Юг", яке з 09.04.2012р. по 31.12.2015р. було єдиним уповноваженим представником (дистриб'ютором) ТОВ „Шелл Ойл Продактс Юкрейн", мастильні матеріали на суму 15 594 грн., що підтверджується видатковою накладною №1491 від 04.04.2013р., та відповідно до умов п. 4.4 угоди складає 1032,5 очок згідно з обчисленим позивачем розрахунком.

01.09.2015 року між ТОВ „Шелл Ойл Продактс Юкрейн" (продавець) та ПП "Євро Сервіс Юг" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого право власності на обладнання, що знаходиться у безоплатному користуванні ФОП ОСОБА_1, з 01 жовтня 2015 року перейшло до ПП "Євро Сервіс Юг", що підтверджується актом приймання-передачі рухомого майна від 01.10.2015р., рахунком - фактурою № 7 від 01.09.2015р., платіжним дорученням № 453 від 24.09.2015р., податковою накладною № 40 від 24.09.2015р. та сторонами даного договору не заперечується.

При цьому колегія суддів враховує, що в акті приймання-передачі майна від 01.10.2015р., складеному відповідно до умов п. 4.1 договору купівлі - продажу, сторони вказали перелік та вартість кожної окремої одиниці майна, що переходить у власність покупця відповідно до цього договору.

Листом № 123 від 21.04.2016р. ПП "Євро Сервіс Юг" повідомило ФОП ОСОБА_1 про набуття права власності на майно, яке знаходиться у користування останнього, про припинення (розірвання) угоди про безоплатне користування майном від 29.03.2013р. та виклало вимогу щодо повного повернення цього майна. При цьому, позивач нагадав відповідачу про те, що відповідно до умов п. 11.2 угоди датою її припинення слід вважати наступний робочий день після закінчення одного календарного місяця з дати отримання цього листа.

Доказом надходження до відповідача за первісним позовом цього листа є повідомлення відділення поштового зв'язку про вручення рекомендованого поштового відправлення з описом вкладення, яке було вручено 04.05.2016р.

У відповідь на це звернення, листом від 18.05.2016р. ФОП ОСОБА_1 відмовив ПП "Євро Сервіс Юг" у поверненні майна, посилаючись на те, що строк користування ним, визначений угодою від 29.03.2013р., не сплив, а за умовами згаданої угоди ТОВ „Шелл Ойл Продактс Юкрейн" мало право переуступити права за нею іншій особі тільки за його згодою, чого зроблено не було. Таку саму відповідь відповідач виклав і у листі № 33 від 08.06.2016р., відповідаючи на наступну вимогу позивача повернути майно, викладену у листі № 128 від 23.05.2016р.

06.06.2016р. уповноваженими представниками ПП "Євро Сервіс Юг" було складено акт про те, що за адресою: м. Одеса, вул. Стовпова,15г, відсутнє у повному обсязі майно, яке знаходиться у користуванні ФОП ОСОБА_1, а за наявною на СТО інформацією господарську діяльність в ній здійснює зовсім інша особа, у зв'язку з чим позивач надіслав відповідачеві листа № 145 від 29.06.2016р. з вимогою повідомити про місцезнаходження майна, на який відповіді не отримав.

Відповідач за первісним позовом вказаних обставин не спростував.

Станом на момент звернення до господарського суду з даним позовом, ФОП ОСОБА_1 не надав змоги ПП "Євро Сервіс Юг" отримати доступ до свого майна, а також не здійснив жодних дій щодо самостійного повернення майна власнику. Вищезазначені обставини і стали підставою для виникнення спору у даній справі.

Згідно з ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ст. ст. 663, 664 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Згідно з ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з приписами ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом ст. 526 ЦК Україні та ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається (ст.193 ГК України, ст. 525 ЦК України)

Відповідно до ч. 1 ст. 827 ЦК України за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.

Згідно ч.1 ст. 832 ЦК України позичкодавець має право на відчуження речі, яка передана ним у користування. До набувача речі переходять права та обов'язки позичкодавця.

Водночас, частиною 2 статті 832 ЦК України передбачено, що користувач не має переважного права перед іншими особами на купівлю речі, переданої йому у користування.

Статтею 836 ЦК України встановлено, що якщо після припинення договору користувач не повертає річ, позичкодавець має право вимагати її примусового повернення, а також відшкодування завданих збитків.

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги твердження відповідача за первісним позовом про ненадання позивачем документів, що підтверджують перехід права власності на спірне майно від ТОВ „Шелл Ойл Продактс Юкрейн", а також що договір купівлі - продажу від 01.09.2015р. є неукладеним, оскільки вважає їх помилковими та такими, що не ґрунтуються на нормах права та спростовуються наявними у матеріалах справи документами та встановленими судом обставинами з огляду на наступне.

Як роз'яснено у п.2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" не вважаються вчиненими правочини (укладеними господарські договори), в яких (за якими): відсутні передбачені законом умови, необхідні для їх укладення (не досягнуто згоди за всіма істотними для даного правочину умовами); не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства необхідна його передача; не здійснено державну реєстрацію або нотаріальне посвідчення, необхідні для його вчинення, тощо. При цьому, зазначено, що визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами. Отже, якщо дії сторін свідчать про те, що оспорюваний договір фактично було укладено, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності його вимогам закону.

Наведеної правової позиції дотримується і Верховний Суд України у процесі перегляду судових рішень з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, висновки якого згідно з ст. 111-28 ГПК України є обов'язковими у правозастосовній практиці всіх судів України (постанови Верховного Суд України від 10.02.2009р., від 25.06.2011р. у справі №3-58гс11 та від 23.09.2015р. у справі № 914/2846/14).

Як встановлено судом, фактичні дії ТОВ "Шелл Ойл Продактс Юкрейн" та ПП "Євро Сервіс Юг" по передачі спірного майна за договором купівлі - продажу на підставі акту приймання-передачі рухомого майна від 01.10.2015р., а також оплаті вартості цього майна згідно з рахунком - фактурою № 7 від 01.09.2015р. за платіжним дорученням № 453 від 24.09.2015р., за ціною встановленою у вищезгаданому акті приймання - передачі, беззаперечно свідчать про те, що договір купівлі - продажу був укладений та виконаний сторонами, які, зокрема, зазначених обставин не заперечують.

Відтак, відсутні правові підстави вважати зазначений договір неукладеним, на чому безпідставно наполягає скаржник.

Наявні в матеріалах справи та досліджені судом договір купівлі - продажу від 01.09.2015р., укладений між ТОВ "Шелл Ойл Продактс Юкрейн" та ПП "Євро Сервіс Юг", акт приймання-передачі рухомого майна від 01.10.2015р., рахунок - фактура № 7 від 01.09.2015р., платіжне доручення № 453 від 24.09.2015р., податкова накладна № 40 від 24.09.2015р. є належними доказами у розумінні ст. ст. 32, 36 ГПК України, які з достовірністю підтверджують факт, що право власності на обладнання, яке знаходиться у безоплатному користуванні ФОП ОСОБА_1, з 01 жовтня 2015 року перейшло до ПП "Євро Сервіс Юг".

Неспроможним слід визнати також викладене в апеляційній скарзі твердження скаржника про те, що майно, яке отримав ФОП ОСОБА_1 за угодою про безоплатне користування майном, укладеною 29.03.2013р. з ТОВ "Шелл Ойл Продактс Юкрейн", не співпадає з майном, примусово повернути яке вимагає позивач, і яке, начебто, ФОП ОСОБА_1 не отримував.

Судом апеляційної інстанції на підставі ретельної правової оцінки угоди про безоплатне користування майном від 19.03.2013р. з додатками до неї, договору купівлі - продажу від 01.09.2015р., акту приймання - передачі рухомого майна від 01.10.2015р. (на 9 найменувань), акту приймання - передачі рухомого майна від 01.10.2015р. (на 321 найменування), складених на виконання вищезгаданого договору купівлі - продажу, у сукупності з іншими наявними в справі належними доказами, поданими сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень, з достовірністю встановлено, а відповідачем не спростовано, що предметом спору за первісним позовом є саме те майно, право власності на яке правомірно набуто ПП "Євро Сервіс Юг" на підставі договору купівлі - продажу від 01.09.2015р., укладеного з ТОВ "Шелл Ойл Продактс Юкрейн", та яке раніше було передано ФОП ОСОБА_1 у безоплатне користування на підставі угоди від 19.03.2013р. Та обставина, що ПП "Євро Сервіс Юг" у позовній заяві більш повно зазначило індивідуально - визначені ознаки спірного майна, а також те, що деякі одиниці обладнання у документах по різному поіменовані, наприклад: підіймач та підйомник , стенд для вимірювання та регулювання кутів встановлення коліс та стенд розвал - сходження , ніяким чином не свідчить про те, що йдеться про різне майно.

Передбачена п. 12.5 угоди умова про те, що компанія „Шелл" має право за погодженням із СТО переуступити цю угоду або будь-які права за нею будь-якій третій стороні, не може вважатися обмеженням права власності ТОВ "Шелл Ойл Продактс Юкрейн" на розпорядження власним майном, оскільки переуступка права та право власності не є тотожними поняттями, а зміст цього пункту свідчить про те, що сторони обумовили лише подальші правовідносини у випадку наявності у правоволодільця за угодою наміру відступити свої права третій особі саме за цією угодою. А тому доводи скаржника в цій частині не приймаються судом до уваги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з обґрунтованим висновком суду першої інстанції про те, що враховуючи положення пунктів 1.8., 11.2. угоди від 29.03.2013р., вона втратила чинність з 05.06.2016 року, а оскільки судом також встановлено, що своїм правом, передбаченим пунктом 9.1 угоди, ФОП ОСОБА_1 не скористався та наміру придбати майно не висловив, грошових коштів в якості оплати за майно компанії Шелл не перерахував, колегія суддів апеляційної інстанції вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що відповідач безпідставно створює перешкоди позивачеві за первісним позовом у користуванні його майном, яке є власністю позивача за вказаним вище договором, а відтак, позовні вимоги останнього є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно зустрічного позову, колегія суддів зазначає наступне.

Предметом даного спору є вимога ФОП ОСОБА_1 визнати недійсним на підставі ч. 1 ст. 203, ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України договір купівлі-продажу від 01.09.2015р., укладений між ТОВ „Шелл Ойл Продактс Юкрейн" та ПП „Євро Сервіс Юг", в частині купівлі-продажу спірного рухомого майна, переданого за актом приймання-передачі від 01.10.2015р.

Підставами для визнання оспорюваного договору купівлі - продажу недійсним ФОП ОСОБА_1 вказує наступні обставини: укладаючи оспорюваний договір купівлі-продажу сторони порушили його переважне право на придбання спірного майна, передбачене ч. 1 ст. 289 ГК України та ч. 2 ст. 777 ЦК України, а також не погодили істотні умови, а саме ціну майна, яке передавалося за актом приймання-передачі від 01.10.2015р., що є порушенням ст. 189 ГК України.

Колегія суддів в цілому погоджується з прийнятим судом першої інстанції судовим рішенням в цій частині, з огляду на таке.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Статтею 54 ГПК України встановлено, що подана до господарського суду позовна заява повинна містити зміст позовних вимог та обставини, якими позивач їх обґрунтовує.

Як вказувалося вище, предметом даного спору є вимога ФОП ОСОБА_1 визнати недійсним договір купівлі-продажу на підставі ч. 1ст. 203, ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України, за яким позивач не є стороною; обґрунтована дана вимога тим, що оспорюваний позивачем договір не відповідає вимогам чинного законодавства.

Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, згідно з ч. 1 якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 5 п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" встановлено, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Отже, виходячи із наведених приписів, позивач, звертаючись до суду із даним позовом та вимагаючи визнати недійсним договір купівлі-продажу, не будучи його стороною, зобов'язаний довести, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, в свою чергу, перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковими; обов'язком позивача, відповідно до ст. 33 ГПК України є доведення/підтвердження/ в установленому законом порядку наявності факту порушення або оспорювання його прав та інтересів.

Разом з тим, як свідчить правовий аналіз матеріалів справи, звертаючись до суду з зустрічним позовом ФОП ОСОБА_1 зазначає про те, що укладаючи оспорюваний договір купівлі-продажу сторони порушили його переважне право на придбання спірного майна, передбачене ч. 1 ст. 289 ГК України та ч. 2 ст. 777 ЦК України, у зв'язку з чим стверджує про невідповідність оспорюваного ним договору нормам цивільного законодавства.

Однак, уявлення позивача про невідповідність оспорюваного договору нормам чинного законодавства за відсутності при цьому порушень прав та інтересів позивача, не є підставою для визнання такого договору недійсним в судовому порядку, оскільки, відповідно до ст. 2 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" завданням суду є саме захист порушених або оспорюваних прав та інтересів особи.

Проте, як вже було зазначено вище, ч. 2 ст. 832 ЦК України прямо передбачено, що користувач не має переважного права перед іншими особами на купівлю речі, переданої йому у користування.

Посилання позивача за зустрічним позовом на його переважне право на придбання спірного майна, передбачене ч. 1 ст. 289 ГК України та ч. 2 ст. 777 ЦК України, не може бути прийнято до уваги, оскільки такі доводи є наслідком помилкового довільного тлумачення ним змісту наведених правових норм, якими врегульовано переважні права наймача за договором найму (оренди) та викуп (приватизацію) об'єкта оренди. Разом з тим, укладена між ТОВ „Шелл Ойл Продактс Юкрейн" та ФОП ОСОБА_1 угода про безоплатне користування майном від 29.03.2013р. за своєю правовою природою є договором позички, яка регулюється ст. ст. 827-836 ЦК України, що прямо встановлено п. 10.8 цієї угоди.

Крім того, відповідно до приписів ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, є зокрема, договори та інші правочини. Судом установлено, що умовами пунктів 4.4 та 9.1 угоди про безоплатне користування майном від 29.03.2013р. передбачено, що СТО (ФОП ОСОБА_1Р.) впродовж строку дії угоди зобов'язується придбавати мастильні матеріали в кількості та асортименті на 169011 очок. що одержуються в результаті множення обсягу мастильних матеріалів у літрах/кілограмах на відповідні коефіцієнти. Розподіл зобов'язань по придбанню мастильних матеріалів по роках, розрахунок та перелік продуктів з коефіцієнтом наведені у додатку 3. З метою вирахування враховуються лише ті мастильні матеріли, що придбаваються СТО в уповноваженого дистриб'ютора компанії „Шелл". Після закінчення строку дії угоди та виконання СТО зобов'язань, зазначених в п. 4.4., а також при достроковому виконанні СТО таких зобов'язань СТО має право придбати майно за розрахунковою вартістю, що дорівнює 1% від первісної вартості майна, зазначеного в додатку 2.

Водночас, як встановлено судом, за увесь час дії угоди від 29.03.2013р. ФОП ОСОБА_1 придбав у ТОВ „Шелл Ойл Продактс Юкрейн" мастильні матеріали на суму лише 15 594 грн., що підтверджується видатковою накладною №1491 від 04.04.2013р., та відповідно до умов п. 4.4 угоди складає лише 1032,5 очок згідно з обчисленим позивачем за первісним позовом розрахунком, який ФОП ОСОБА_1 не оспорюється.

Наведене безумовно свідчить про те, що на момент укладення оспорюваного договору купівлі - продажу від 01.09.2015р., права та охоронювані законом інтереси позивача за зустрічним позовом не були і не могли бути порушеними оспорюваним ним договором купівлі - продажу.

Як встановлено судом, фактичні дії ТОВ "Шелл Ойл Продактс Юкрейн" та ПП "Євро Сервіс Юг" по передачі спірного майна за договором купівлі - продажу на підставі акту приймання-передачі від 01.10.2015р., а також оплаті вартості цього майна згідно з рахунком - фактурою № 7 від 01.09.2015р. за платіжним дорученням № 453 від 24.09.2015р., за ціною встановленою у вищезгаданому акті приймання - передачі, беззаперечно свідчать про те, що договір купівлі - продажу був укладений та виконаний сторонами, а відтак відсутні підстави вважати, що сторони не погодили істотні умови договору, а саме ціну майна, яке відчужувалося за цим договором.

Інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи, колегія суддів вважає доводи викладені скаржником в апеляційній скарзі необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами та не відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини. За таких обставин колегія суддів не знаходить законних підстав для повного чи часткового задоволення вимог апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що дає підстави для залишення його без змін.

З огляду на приписи ст. 49 ГПК України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Одеської області від 13 лютого 2017 року у справі № 916/1778/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Бєляновський В.В.

Судді: Величко Т.А.

ОСОБА_7