Ухвала

від 12.04.2017 по справі 530/545/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 530/545/16-ц Номер провадження 22-ц/786/1013/17Головуючий у 1-й інстанції Дем'янченко С. М. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі: головуючого судді: Карпушина Г.Л.; суддів: Дорош А.І., Триголова В.М., при секретарі: Рибак О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою приватного підприємства Агроекологія на рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 28 лютого 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до приватного підприємства Агроекологія , третя особа: відділ Держгеокадастру у Зінківському районі Полтавської області про розірвання договору оренди землі, -

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до Зіньківського районного суду Полтавської області з позовом до приватного підприємства Агроекологія , третя особа: відділ Держгеокадастру у Зіньківському районі Полтавської області про розірвання договору оренди землі. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 - батько позивача, після смерті якого ОСОБА_2 прийняла спадщину, успадкувавши належне йому майно в тому числі і земельну ділянку площею 4.59 га. кадастровий НОМЕР_2, що розташована на території Ставківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області. Вказувала, що на даний час, вона являється власником вищезазначеної земельної ділянки. Також зазначила, що при житті 16.01.2008 року ОСОБА_3 уклав з приватним підприємством Агроекологія , договір оренди землі строком на 25 років, щодо оренди земельної ділянки, яка належала йому на підставі державного акту серії НОМЕР_3. Відповідно до п.40 договору оренди земельної ділянки перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов, або розірвання договору. На даний час позивач має намір самостійно обробляти успадковану земельну ділянку у зв'язку з чим 29.02.2016 року направила лист приватному підприємству Агроекологія про розірвання договору оренди землі, відповіді від відповідача не надійшло, але під час розмови з керівництвом підприємства в усній формі їй було відмовлено в розірванні договору оренди землі. Тому, позивач звернулася з позовом до суду в якому просила суд розірвати договір оренди земельної ділянки площею 4.59 га., кадастровий НОМЕР_2, зареєстрований у Зіньківському районному відділі Полтавської філії ДП Центру ДЗК при Держкомземі України про, що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 04.02.2009 року за № 040955500018 та стягнути з відповідача судовий збір.

Рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 28 лютого 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 до приватного підприємства Агроекологія , третя особа: відділ Держгеокадастру у Зіньківському районі Полтавської області про розірвання договору оренди землі - задоволено.

Договір оренди землі укладений 16.01.2008 року між приватним підприємством Агроекологія та ОСОБА_3 площею 4,59 га., кадастровий номер НОМЕР_2, розташованої на території Ставківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, зареєстрований Зіньківським районним відділом Полтавської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України 04.02.2009 року за № 040955500018 розірвано.

Стягнуто із приватного підприємства Агроекологія , яке знаходиться за адресою: село Михайлики Шишацького району Полтавської області на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, жительки села Ставкове Зіньківського району Полтавської області судовий збір в сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) гривню 20 копійок.

З даним рішенням суду не погодилося приватне підприємство Агроекологія та подало на нього апеляційну скаргу, в якій прохали рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 28 лютого 2017 року скасуватита ухвалити рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також посилається на те, що судом неправильно визначено істотні обставини справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

Судове засідання проводилось за участі позивача, за відсутності інших осіб, які будучи належним чином та завчасно повідомленими про час та місце слухання справи, в судове засідання не зявилися.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, приходить до висновку, що скарга не підлягає до задоволення за наступних підстав.

Відповідно п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ч.1 ст. 308 ЦПК України , апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, що 16.01.2008 року між приватним підприємством Агроекологія та ОСОБА_3 був укладений договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_2, загальною площею 4,59 га, яка розташована на території Ставківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області строком на двадцять п'ять років, який 04.02.2009 року зареєстрований Зіньківським районним відділом Полтавської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України про, що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №040955500018 (а.с.11-12). ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище ОСОБА_2) є дочкою померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 її батька ОСОБА_3. З свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 17.02.2016 року вбачається, що ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 і є власником земельної ділянки площею 4,59 га., кадастровий НОМЕР_2, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Ставківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області і належала ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_3 (а.с.7), та підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20.02.2016 року ( а.с.10). З часу прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 з 17.02.2016 року позивач ОСОБА_2 стала стороною спірного договору оренди землі, а саме орендодавцем.

Так, відповідно до п. 40 договору оренди землі, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору. Тобто вказаний пункт договору передбачає диспозитивність, тобто розірвання договору або зміна його умов.

В зв'язку з тим, що ОСОБА_2 має намір самостійно обробляти успадковану вище вказану земельну ділянку, нею 29.02.2016 року було надіслано приватному підприємству Агроекологія заяву про дострокове розірвання договору оренди землі за взаємною згодою сторін на підставі п.40 договору, але в усній формі їй було повідомлено, що ПП Агроекологія відмовляється від розірвання договору оренди землі, який було укладено 16.01.2008 року. Разом з цим, письмової відповіді по даному питанню позивачу також надано не було.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, та розриваючи договір оренди землі, укладеного між ОСОБА_3 та приватним підприємством Агроекологія , суд першої інстанції виходив із встановлених обставин щодо переходу права власності орендодавця ОСОБА_3 до позивача та умов договору, якими передбачена така підстава його розірвання, як перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції в цілому повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Згідно ч. 4 ст. 32 Закону України Про оренду землі (чинної на момент розгляду справи) перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Пунктом 40 спірного договору оренди землі передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни або розірвання договору.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 3 ст. 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов'язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_3 та приватним підприємством Агроекологія , оскільки сторони при укладенні договору (п.40) дійшли згоди, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції помилково та протиправно мотивував своє рішення ст. 31 Закону України Про оренду землі , посилаючись на те, що за дійсними та реальними обставинами справи орендарем за спірним договором не є фізична особа, оскільки в Державному реєстрі прав на нерухоме майно не внесено відомості щодо позивача як орендодавця, а тому відсутня зазначена матеріально-правова підстава для припинення спірного договору, є безпідставними, оскільки дія даного закону поширюється на відносини, пов'язані з орендою землі, при цьому об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності (ст. 3 Закону), тобто даний закон діє на вказані правовідносини незалежно від форми власності. При цьому ст. 31 даного Закону регулює припинення договору оренди землі.

Також, посилання ПП Агроекологія в апеляційній скарзі на те, що в справі відсутні докази виникнення у позивача прав орендодавця за спірним договором, їх державної реєстрації, а від так - і порушень прав позивача за спірним договором, не є підставою скасування рішення суду, оскільки позивач ОСОБА_2 успадкувала право власності на земельну ділянку та зареєструвала його у встановленому законом порядку, тоді як згідно правової позиції ВСУ викладеної в Постанові від 11 вересня 2013 року по справі № 6-69цс13 за змістом ст.ст. 215, 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином. Таким чином, ОСОБА_2 як власник земельної ділянки, мала право звернутися до суду із відповідним позовом.

Крім того, доводи апелянта ПП Агроекологія та посилання на ст. 148-1 ЗК України, в тому числі на положення ч. 3 вказаної статті, якою передбачено, що особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов'язана повідомити про це її користувачів, є безпідставними оскільки позивачка виконала свій обов'язок направивши листа відповідачу, це при тому, що чинним законодавством не встановлено відповідальність чи будь-які наслідки за не вчинення зазначених дій.

Разом з цим, надана апелянтом копія додаткової угоди від 29.04.2016 року не може змінювати умови договору оренди в силу положень Закону України Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень , так як зміни до істотних умов договору оренди землі підлягають державній реєстрації. Крім того вказані зміни не стосуються умов, якими врегульовано питання зміни та розірвання договору. Таким чином, доводи апелянта про те, що позивач нібито підписала додаткову угоду до спірного договору оренди землі, а тому на його думку цей факт виключає право сторони договору на його розірвання, так як з альтернативних диспозицій внесення змін чи розірвання, сторонами прийнято рішення про внесення змін є необґрунтованими.

З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, а тому задоволенню вони не підлягають.

Керуючись ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу приватного підприємства Агроекологія - відхилити .

Рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 28 лютого 2017 року - залишити без змін .

Ухваланабирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий суддя: /підпис/ Г.Л. Карпушин

Судді: /підпис/ А.І. Дорош /підпис/ В.М. Триголов

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області Г.Л. Карпушин

З оригіналом згідно: