Ухвала

від 12.04.2017 по справі 908/5214/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/169/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

12.04.2017 Справа № 908/5214/15

Суддя Федорова Олена Владиславівна , розглянувши скаргу приватного підприємства «Роса-2» на дії Приазовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області у справі № 908/5214/15

за позовом Приазовської селищної ради Приазовського району Запорізької області (72400, Запорізька область, Приазовський район, смт. Приазовське, вул. Покровська, буд. 5; код ЄДРПОУ 20527198)

до відповідача-1: приватного підприємства «Роса-2» (72400, Запорізька область, Приазовський район, смт. Приазовське, вул. Квіткова, буд. 59 Б; код ЄДРПОУ 32060474)

відповідача-2: приватного підприємства «Роса-6» (72400, Запорізька область, Приазовський район, смт. Приазовське, вул. Квіткова, буд. 59-В)

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача: Виконавчий комітет Приазовської селищної ради Приазовського району Запорізької області (72400, Запорізька область, Приазовський район, смт. Приазовське, вул. Покровського, буд. 5; код ЄДРПОУ 20527198).

про витребування майна

орган державної виконавчої служби: Приазовський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (72401, Запорізька область, смт. Приазовське, вул. Горького, буд. 70, код ЄДРПОУ 34920513)

за участю представників:

від позивача: не з'явився ;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився;

від ВДВС: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

27.03.2017 р. до господарського суду Запорізької області надійшла скарга приватного підприємства «Роса-2» на дії Приазовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області у справі № 908/5214/15, відповідно до якої боржник (відповідач-1) просить визнати незаконним рішення державного виконавця Приазовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 від 16.03.2017 р. про розшук майна боржника та скасувати як незаконну постанову ВП №5182412 від 16.03.2017р. про розшук майна боржника.

Розпорядженням керівника апарату суду № П-212/17 від 27.03.2017 р., враховуючи перебування у відпустці судді-доповідача ОСОБА_2, відповідно до пунктів 2.3.3, 2.3.47, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 908/5214/15.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.2017 р., справу № 908/5214/15 для розгляду скарги на дії або бездіяльність органів Державної виконавчої служби, передано судді Федоровій О.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.03.2017 р. скаргу прийнято до розгляду суддею Федоровою О.В. та призначено розгляд скарги на 12.04.2017 р.

В судове засідання 12.04.2017 р. учасники судового процесу своїх представників не направили, у зв'язку з чим фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Позивач (стягувач), відповідач-2, третя особа та Приазовський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області причин неявки своїх представників суду не повідомили, відзивів на скаргу не надали.

Від відповідача-1 (заявника скарги, боржника) електронною поштою надійшла заява про розгляд скарги без участі його представника.

Суд зазначає, що скарги в порядку ст. 121-1 ГПК України слід розглядати за загальними правилами ГПК у межах розглянутої господарським судом справи.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

За висновком суду, наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду скарги по суті і розгляд скарги можливий в даному судовому засіданні без присутності представників учасників судового процесу.

Розглянувши матеріали скарги та справи, господарським судом встановлено наступне.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 25.02.2016 р. позов Приазовської селищної ради задоволено частково - зобов'язано ПП «Роса-2» повернути майно, що належить Приазовській селищній раді, передане в управління 01.08.2008 р. відповідно до акту прийому-передачі від 01.08.2008 р., а саме: холодильник, інв. № 585, вартістю 80,00 грн., автомобіль НОМЕР_1, інв. № 261, вартістю 61803,68 грн., автомобіль КО 503 Б на шасі ГАЗ 53, р/н НОМЕР_2, інв. № 280, вартістю 53763,39 грн., автомобіль КО 309 на шасі ГАЗ 53, р/н НОМЕР_3, інв. № 365, вартістю 53763,82 грн., автомобіль КО 505 на шасі КАМАЗ 53213, р/н НОМЕР_4, інв. № 366, вартістю 113213,71 грн., автомобіль КО 413 на шасі ГАЗ 5314, р/н НОМЕР_5, інв. № 386, вартістю 68540,34 грн., автомобіль КО 413 на шасі ГАЗ-5319, р/н НОМЕР_6, інв. № 388, вартістю 68540,34грн., автомобіль ГАЗ 53 АВВ 3,6а, р/н 024 96 НР, інв. № 574, вартістю 88985,28 грн., автомобіль ГАЗ-56 на шасі ГАЗ 5319, р/н НОМЕР_7, інв. № 283, вартістю 45926,00 грн., автомобіль НОМЕР_8, інв. № 457, вартістю 28516,46 грн., свердловину № 19, інв. № 94-с, вартістю 10844,00 грн., свердловину № 20, інв. № 94-с, вартістю 10844,00 грн., свердловину № 22, інв. № 94-с, вартістю 10846,00 грн., мережі азбестоцементні сел. Приазовське, інв. №95, 30,1 км., вартістю 535780,00 грн., мережі азбестоцементні пос. Приазовське, інв. № 95, 4,5 км., вартістю 33705,00 грн., мережі азбестоцементні с. Таврическоє, інв. № 95, 5,0 км., вартістю 37450,00 грн., мережі азбестоцементні с. Білорічанське, інв. № 95, 2,0 км., вартістю 14980,00 грн., мережі чавунні, інв. № 95-а, 16,32 км., вартістю 267915,57 грн., мережі поліетиленові с. Приазовське, інв. № 95-п, 6,1 км., вартістю 255298,75 грн., мережі поліетиленові с. Гамівка, інв. № 95-п, 1,5 км., вартістю 75104,85 грн., водопровідний ввід азбестоцементний, інв. №95-в, 0,1 км., вартістю 524,30 грн., водопровідний ввід чавунний інв. № 95-в, 0,1 км., вартістю 832,20 грн., водопровідний ввід поліетиленовий, 0,988 км., інв. № 95-в, вартістю 39144,30 грн., водопровідний ввід стальний, інв. №95-в, 0,72 км., вартістю 22201,00 грн., артсвердловину № 21, інв. № 115, 1 км., вартістю 18251,92 грн., будівлю насосної (вул. Петровського), інв. №345, вартістю 74006,00 грн., хлораторну, інв. № 346, вартістю 35800,00 грн., резервуар верхньої насосної, інв. № 352, вартістю 20217,00 грн., резервуар верхньої насосної, інв. № 352а, вартістю 20218,00 грн., вигреб інв. № 53, вартістю 13897,00 грн., будівлю насосної (вул. Куйбишева), інв № 583, вартістю 4782,00 грн., огородження верхньої насосної, інв. № 584, вартістю 81712,00 грн., резервуари вигребні, інв. № 518, вартістю 15000,00 грн., ємкістю 4 куб. м, інв. № 582, вартістю 2040,00 грн., огородження насосної (вул. Куйбишева), інв. № 585, 23 м., вартістю 19639,00 грн., свердловину ЦРБ, інв. № 586, вартістю 8000,00 грн., свердловину (вул. Куйбишева), інв. №587, вартістю 16149,73 грн., вежу Рожновського, інв. № 517, вартістю 20000,00 грн., артсвердловину № 15/20 с. Таврійське, інв. № 593, вартістю 12078,78 грн., артсверловину №23 с. Гамівка, інв. № 595, вартістю 9606,89 грн., насос Д320/50 сітьовий, інв. № 590, вартістю 2750,00 грн., головний рубильник, інв. № 471, вартістю 800,00 грн., ящик ЯРВ, інв. № 472, вартістю 400,00 грн., вольтметр, інв. № 473, вартістю 100,00 грн., електродвигун, інв. № 550, вартістю 1132,50 грн., трансформатор в. насосної, інв. № 110, вартістю 812,00 грн., трансформатор н. насосної, інв. № 334, вартістю 943,00 грн., будівлю н. насосної, інв. № 334, вартістю 161,00 грн., зварювальний апарат САК, інв. № 526, вартістю 233,04 грн., лічильник 3-х фазний, інв. №554, вартістю 120,00 грн. та артсвердловину с. Белореченске 15/19, інв. №614, вартістю 16757,60 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.06.2016 р. рішення господарського суду Запорізької області від 25.02.2016 р. змінено шляхом виключення з його резолютивної частини переліку наступного майна: автомобіля КО 505 на шасі КАМАЗ 53213, р/н НОМЕР_4, інв. № 366, автомобіля НОМЕР_8, інв. № 457, сітьового насосу Д320/50, інв. № 590, головного рубильника, інв. № 471, ящика ЯРВ, інв. № 472, вольтметра, інв. № 473, електродвигуна, інв. № 550 та лічильника 3-х фазного, інв. № 554. В іншій частині рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

За результатами касаційного оскарження постанову апеляційного суду залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 15.11.2016 р.

На виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 15.06.2016р. у справі № 908/5214/15, господарським судом Запорізької області видано відповідний наказ від 20.07.2016р. про повернення майна.

На підставі заяви стягувача державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 04.08.2016 р. ВП № 51824122 з примусового виконання наказу № 908/5214/15, виданого 20.07.2016 р. господарським судом Запорізької області про зобов'язання ПП «Роса-2» повернути майно, що належить Приазовській селищній раді, переданого в управління 01.08.2008 р., у відповідності до акту прийому-передачі від 01.08.2008 р. Боржнику наданий строк для добровільного виконання до 10.08.2016 р. Копії постанови були направлені сторонам виконавчого провадження.

Боржником отримано постанову про відкриття виконавчого провадження 10.08.2016р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Постановою державного виконавця від 13.02.2017 р. на ПП «Роса-2» за невиконання рішення суду у цій справі, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, був накладений штраф у розмірі 5 100,00 грн.

За повторне невиконання рішення суду на боржника накладено штраф у подвійному розмірі постановою від 10.03.2017 р., складено акт про порушення від 10.03.2017 р. та направлено до правоохоронних органів повідомлення від 13.03.2017 р. № 1030/04 про вчинення кримінального правопорушення.

В ході здійснення виконавчих дій державним виконавцем було встановлено, що 7 одиниць транспортних засобів, які підлягають поверненню за наказом, отримали нові реєстраційні номери, місцезнаходження транспортних засобів невідомо. У зв'язку з цим, керуючись ч. 3 ст. 36 Закону України Про виконавче провадження , державним виконавцем було винесено постанову від 16.03.2017 р. про розшук майна боржника.

Відповідно до цієї постанови оголошено в розшук майно боржника - автомобілі:

1) ЗИЛ 130 76, р/н НОМЕР_9;

2) КО 503 Б на шасі ГАЗ-53, р/н НОМЕР_10;

3) КО 309 на шасі ГАЗ-53, р/н НОМЕР_11;

4) КО 413 на шасі ГАЗ-5314, р/н НОМЕР_12;

5) КО 413 на шасі ГАЗ 5319, Р/Н ар6426ВХ;

6) ГАЗ 53 АВВ 3,6а, р/н НОМЕР_13;

7) ГАЗ 56 на шасі ГАЗ 5319, р/н НОМЕР_14.

Боржник ПП Роса-2 вважає, що вказана постанова винесена неправомірно, просить визнати незаконним рішення державного виконавця Приазовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 від 16.03.2017 р. про розшук майна боржника та скасувати як незаконну постанову ВП №5182412 від 16.03.2017 р. про розшук майна боржника. Посилається на те, що оскаржувана постанова містить перелік оголошених у розшук транспортних засобів, жоден з яких не зазначений у виконавчому документі та рішенні суду. Вказує, що неодноразово під час розгляду справи судом відповідач-1 наголошував, що всі наявні у нього та отримані від позивача транспортні засоби за рішенням самого позивача були перереєстровані у встановленому законодавством порядку і на момент розгляду справи транспортні засоби з ідентифікаторами, зазначеними позивачем у позові, не існують в природі. Крім того, відповдіач-1 вважає, що державним виконавцем невірно застосована норма ч. 3 ст. 36 Закону України Про виконавче провадження щодо оголошення майна боржника в розшук, оскільки транспортні засоби, зазначені у спірній постанові, належать не боржнику, а стягувачу.

Суд вважає доводи, викладені в скарзі необґрунтованими, а скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

За приписом ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.

За приписами ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» .

Згідно ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» , виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на юридичних осіб у випадках, встановлених законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за совою відповідальність, передбачену законом.

Статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що боржник зобов'язаний утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення. Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Як свідчать документи виконавчого провадження, боржник був належним чином повідомлений про відкриття виконавчого провадження та у наданий державним виконавцем строк (до 10.08.2016 р.) рішення суду добровільно не виконав.

21.09.2016 р. до Приазовського районного відділу ДВС надійшла заява стягувача з інформацією, що боржником рішення суду не виконується, нічого з переліку майна, яке підлягає передачі, не повернуто. Також в заяві було зазначено, що транспортні засоби, які згідно рішення суду підлягають поверненню у 2010 році, на підставі рішення Приазовської селищної ради від 19.05.2010 № 2 були переоформлені на нового власника - Приватне підприємство «Роса-2» (код ЄДРПОУ 32060474) та отримали нові реєстраційні номери, а саме: 1) автомобіль НОМЕР_15: новий р/н НОМЕР_9; 2) автомобіль КО 503 Б на шасі ГАЗ-53, р/н НОМЕР_2: новий р/н НОМЕР_10; 3) автомобіль КО 309 на шасі ГАЗ 53, р/н НОМЕР_3: новий р/н НОМЕР_11; 4) автомобіль КО 413 на шасі ГАЗ 5314, р/н НОМЕР_5: новий р/н НОМЕР_12; 5) автомобіль КО 413 на шасі ГАЗ 5319, р/н НОМЕР_6: новий р/н НОМЕР_16; 6) автомобіль НОМЕР_17: новий р/н НОМЕР_13; 7) автомобіль ГАЗ 56 на шасі ГАЗ 5319, р/н НОМЕР_7: новий р/н АР5934АК.

З метою підтвердження вказаної інформації державним виконавцем до територіального сервісного центру регіонального сервісного центру МВС України в Запорізькій області був направлений відповідний запит.

27.01.2017р. державному виконавцю надійшла письмова інформація територіального сервісного центру регіонального сервісного центру МВС України в Запорізькій області від 20.01.2017р. № 31/8/2343-35 з підтвердженням отримання транспортними засобами, які згідно судового рішення підлягають передачі, нових реєстраційних номерів.

Згідно ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» :

1. За рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

2. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

3. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Згідно з пунктами 22-25 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень передача стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, здійснюється в установлений виконавцем строк за участю сторін виконавчого провадження.

У разі наявності інформації про місцезнаходження предметів, зазначених у виконавчому документі, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження вказує час та місце примусового виконання рішення про передачу стягувачу присуджених предметів, а також попереджає стягувача про повернення йому виконавчого документа на підставі пункту 4 частини першої статті 37 Закону, якщо він не з'явиться на виконання без поважних причин.

Виконавець в присутності понятих вилучає у боржника предмети, зазначені у виконавчому документі і передає їх стягувачу або його представнику, про що складає акт передачі. Акт складається у трьох примірниках. Один примірник акта залишається у виконавчому провадженні, інші - вручаються стягувачу та боржникові або їх представникам під підпис.

В акті зазначаються реквізити виконавчого документа та номер виконавчого провадження, прізвища, імена та по батькові виконавця, сторін виконавчого провадження та інших осіб, які беруть участь у передачі майна, короткий опис майна. Акт підписуються виконавцем та сторонами виконавчого провадження, а також іншими особами, які беруть участь у передачі майна. У разі відмови сторін виконавчого провадження від підпису про це зазначається в акті.

У разі відсутності боржника та якщо рішення може бути виконано без його участі, виконання рішення проводиться за участю стягувача або його представника та двох понятих.

Якщо під час виконання рішення про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, виявлено лише частину таких предметів, виконавець здійснює їх передачу в порядку, встановленому пунктом 23 цього розділу, про що робить відмітку у виконавчому документі.

Статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вимогою виконавця від 08.02.2017 р. № 424/04 боржника було зобов'язано повернути майно, що належить Приазовській селищній раді, передане в управління 01.08.2008 р., у відповідності до акту прийому-передачі від 01.08.2008 р., а стягувача - прийняти відповідне майно шляхом підписання сторонами акту передачі. Проведення виконавчих дій щодо передачі майна було призначено на 13-00 год. 10.02.2017 р. за місцем знаходження боржника, а саме: Запорізька область, сел. Приазовське, вул. Квіткова, 59-6.

З метою виконання рішення суду, 10.02.2017 р. державним виконавцем з представниками Приазовської селищної ради був здійснений виїзд за юридичною адресою боржника. За результатом виїзду, виконавцем в присутності понятих та представників Приазовської селищної ради був складений акт про відмову боржника передати стягувачеві майно, яке згідно виконавчого документа підлягає поверненню.

Згідно ст. ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» , постановою державного виконавця від 13.02.2017 р. на ПП «Роса-2» за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, був накладений штраф у розмірі 5 100,00 грн. Вказаною постановою боржника було попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення та зобов'язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

Приватне підприємство «Роса-2» звернулось до господарського суду Запорізької області зі скаргою на рішення органу державної виконавчої служби, оформлене постановою від 13.02.2017 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.04.2017 р. залишено вказану скаргу без задоволення та підтверджено правомірність дій державного виконавця із накладення штрафу за невиконання рішення суду.

Повторну вимогу виконавця від 28.02.2017 р. №838/04 боржником також не було виконано, про що державним виконавцем складено акт від 06.03.2017 р. За повторне невиконання рішення боржником без поважних причин державним виконавцем на боржника накладено штраф у подвійному розмірі постановою від 10.03.2017 р., складено акт про порушення від 10.03.2017 р. та направлено до правоохоронних органів повідомлення від 13.03.2017 р. № 1030/04 про вчинення кримінального правопорушення.

Вищевикладені обставини свідчать про те, що боржник добровільно не передав витребувані транспортні засоби стягувачу.

Згідно з ч. 3 ст. 36 Закону України Про виконавче провадження у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання поліцією.

Тимчасове затримання та зберігання поліцією на спеціальних майданчиках чи стоянці виявленого за результатами розшуку транспортного засобу боржника здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Розшук транспортного засобу боржника припиняється в разі його виявлення, про що виконавцем не пізніше наступного робочого дня виноситься постанова про зняття майна з розшуку.

За таких обставин, враховуючи невиконання боржником вимог державного виконавця щодо передачі зазначених у вимозі транспортних засобів, державний виконавець правомірно оголосив зазначені транспортні засоби в розшук для їх виявлення.

Стосовно доводів боржника про те, що транспортні засоби з ідентифікаторами, зазначеними в наказі, не існують в природі, оскільки були перереєстровані, суд зазначає, що оцінка зазначеним доводам боржника вже надавалась апеляційним судом при розгляді справи по суті.

В постанові Донецького апеляційного господарського суду від 15.06.2016 р. у справі №908/5214/15, яка набрала законної сили, зазначено, що перереєстрація транспортних засобів, переданих за договором управління та отримання свідоцтв про їх реєстрацію, не свідчать про набуття відповідачем-1 права власності на вказані автомобілі, оскільки згідно ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. В свою чергу, пунктом 1.5 договору управління майном №16 від 16.01.2003р. передбачено, що Управитель (Приватне підприємство «Роса-2» ) є довірчим власником майна, отриманого в управління. Одночасно, пунктом 5 статті 1033 Цивільного кодексу України визначено, що договір про управління майном не тягне за собою переходу права власності до управителя на майно, передане в управління.

Отже, перереєстрація транспортних засобів не свідчить про перехід права власності відповідача-1 на це майно. З урахуванням зазначених висновків суд апеляційної інстанції залишив без змін рішення суду першої інстанції про зобов'язання відповідача-1 повернути позивачу майно за виключенням того, яке було списане.

Стосовно доводів боржника про те, що державним виконавцем оголошено в розшук транспортні засоби, які не зазначені в рішенні та наказі, суд зазначає, що державним виконавцем було одержано від територіального сервісного центру регіонального сервісного центру МВС України в Запорізькій області письмове підтвердження щодо отримання транспортними засобами, які згідно судового рішення підлягають передачі, нових реєстраційних номерів. З урахуванням нових реєстраційних номерів автомобілів, вказаних у пунктах №№ 2-8 переліку майна, що підлягає передачі згідно наказу, державним виконавцем і було висунуто вимогу про зобов'язання повернути майно на виконання судового рішення.

Тобто фактично державним виконавцем було оголошено в розшук саме ті транспортні засоби, які відповідно до рішення суду та наказу у справі №908/5214/15, підлягають поверненню стягувачу.

Доводи боржника щодо невірного застосування державним виконавцем норм ч. 3 ст.36 Закону України Про виконавче провадження , а саме: щодо неправомірного оголошення в розшук майна, яке належить не боржнику, а стягувачу, суд визнав безпідставними, оскільки, як було встановлено апеляційним судом при розгляді справи, спірне майно незаконно утримується боржником та перебуває у нього. Саме тому боржника було зобов'язано повернути спірні транспортні засоби стягувачу. Майно буде вважатися таким, що є майном боржника, в розумінні ч. 3 ст. 36 Закону України Про виконавче провадження до тих пір, доки не буде повернено останнім власнику (стягувачу).

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що постанову від ВП №5182412 від 16.03.2017 р. про розшук майна боржника державним виконавцем винесено правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства.

Боржником не доведено законних підстав для скасування оскаржуваної постанови державного виконавця.

Відповідно до розділу 9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за змістом цієї статті ГПК скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), і в тому ж складі суду (якщо цьому не перешкоджають об'єктивні обставини, як-от звільнення судді, його захворювання, перебування у відпустці тощо). Оскільки прийняття органами Державної виконавчої служби, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні статті 121-2 ГПК України під ознаки дій цих органів та осіб, то відповідні рішення також підлягають оскарженню до названих судів. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи встановлені судом обставини, скарга Приватного підприємства «Роса-2» на дії державного виконавця Приазовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області при винесення постанови ВП №5182412 від 16.03.2017 р. про розшук майна боржника підлягає відхиленню.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу приватного підприємства «Роса-2» на дії державного виконавця Приазовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області при винесення постанови ВП №5182412 від 16.03.2017 р. про розшук майна боржника залишити без задоволення.

Ухвала вступає у законну силу з дня її винесення.

Суддя О.В.Федорова