Постанова

від 11.04.2017 по справі 910/16962/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2017 р. Справа№ 910/16962/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Мальченко А.О.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання Степанці О.В.,

від позивача - Пінтов В.В., довіреність б/н від 14.06.2016 року,

від відповідача - Зінченко О.В., довіреність б/н від 19.12.2016 року,

Циганок В.Л., довіреність б/н від 08.02.2017 року,

від третьої особи 1 - не з'явилися,

від третьої особи 2 - не з'явилися,

розглянувши матеріали апеляційної скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер і К Меблі"

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2016 року

у справі №910/16962/16 (суддя Ващенко Т.М.)

за позовом Державного підприємства Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро "Інституту проблем безпеки атомних електростанцій" Національної академії наук України, м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер і К Меблі", м. Київ,

третя особа-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Майстер і К", м. Київ,

третя особа-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фізична особа ОСОБА_5, м. Київ,

про зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2016 року Державне підприємство Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро "Інституту проблем безпеки атомних електростанцій" Національної академії наук України подало до Господарського суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер і К Меблі" про зобов'язання відповідача здійснити державну реєстрацію змін до установчих документів відповідача в зв'язку із виходом позивача зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер і К Меблі" та повернути позивачу за актом приймання-передачі нежилі будівлі № 107 та № 107А, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Лисогірська, 12, право користування якими було передано в якості внеску до статутного капіталу відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2016 року у справі №910/16962/16 залучено до участі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: третя особа 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Майстер і К" та третя особа 2 - ОСОБА_5.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.12.2016 року у справі №910/16962/16 позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Майстер і К Меблі" здійснити державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер і К Меблі" в зв'язку із виходом Державного підприємства Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро "Інституту проблем безпеки атомних електростанцій" Національної академії наук України зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер і К Меблі".

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Майстер і К Меблі" подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2016 року у справі №910/16962/16 в частині зобов'язання відповідача здійснити державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер і К Меблі" у зв'язку із виходом позивача зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер і К Меблі" та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги скаржника.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт зазначає, що позивачем порушено процедуру виходу зі складу учасників ТОВ Майстер і К меблі .

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2017 року у справі №910/16962/16 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер і К Меблі" на рішення господарського суду міста Києва від 06.12.2016 року у справі №910/16962/16 прийнято до провадження та призначено її розгляд на 11.04.2017 року.

11.04.2017 року до відділу забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судове засідання, призначене на 11.04.2017 року, з'явились представники позивача та відповідача, надали усні пояснення по суті спору, відповіли на запитання суду, відповідач просив задовольнити апеляційну скаргу, позивач просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Представники третьої особи1 та третьої особи2 в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про час та дату судового засідання.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989 року).

Враховуючи те, що третя особа1 та третя особа2 були належним чином повідомлені про час та дату судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи, неодноразове відкладення розгляду справи, а також зважаючи на те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників третьої особи1 та третьої особи2.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Місцевим господарським судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Постановою Бюро президії Національної академії наук України від 27.10.2000 року № 301 "Про створення спільного підприємства" було погоджено участь позивача у заснуванні відповідача та дозволено позивачу передати до статутного фонду відповідача на час його існування право користування приміщеннями за адресою: м. Київ, проспект Науки,47 в корпусі 107 загальною площею 1728 кв.м і в корпусі 107а загальною площею 264 кв.м. (а.с. 19-20_.

Згідно зареєстрованого Московською районною державною адміністрацією м. Києва 21.02.01. за реєстраційним номером № 17726 в реєстрі суб'єктів підприємницької діяльності Установчого договору про створення та діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер і К Меблі", було створено відповідача, а зазначено, що позивач передав до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер і К Меблі" право користування приміщеннями: дві нежилі будівлі № 107 та № 107А загальною площею 1 992 кв.м, які знаходяться по вул. Лисогірський в м. Києві, яке цінується 520 000,00 грн., що становить 20% статутного фонду. (а.с. 27-33).

Суд першої інстанції також встановив, що вказаним Установчим договором визначено (п.8), що порядок виходу і виключення учасника зі складу учасників Товариства та порядок відступлення ним своєї частки (її частини) у статутному фонді Товариства регламентується Статутом Товариства.

В матеріалах справи наявний Статут ТОВ Майстер і К меблі затверджений загальними зборами учасників (протокол № 7 від 13.04.11.). (а.с. 145-151).

Згідно з п. 3.1 Статуту відповідача, , розмір статутного капіталу Товариства складає 2 600 000, 00 грн. Статутний капітал розподіляється між учасниками таким чином: позивач має частку у статутному капіталі в розмірі 20%, що становить 520 000,00 грн., третя особа-1 має частку у статутному капіталі в розмірі 30%, що становить 780 000, 00 грн., третя особа-2 має частку у статутному капіталі в розмірі 50%, що становить 1 300 000, 00 грн. Вкладами Учасників Товариства можуть бути, зокрема, будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, права користування будинками, спорудами, обладнанням.

Згідно з п. 5.1.3 Статуту відповідача, учасник Товариства має право вийти в установленому порядку з товариства.

Учасник Товариства має право вийти з Товариства, повідомивши Товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу (п. 11.7 Статуту відповідача).

В матеріалах справи наявна заява № 245/1-28 від 06.06.2016 року, якою позивач повідомив відповідача про вихід зі складу його учасників та просив провести Загальні збори з вказаного питання. (а.с. 34-35). Вказану заяву було відправлено 07.06.2016 року, про що свідчить штамп поштового відділення на описі вкладення у цінний лист. (а.с. 36).

Також, судом першої інстанції встановлено, що 29.07.2016 року позивачем у ЗМІ було опубліковано оголошення про вихід Державного підприємства Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро "Інституту проблем безпеки атомних електростанцій" Національної академії наук України зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер і К Меблі".

В матеріалах справи є протоколом № 10 від 31.10.2016 року загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер і К Меблі". (а.с. 138-141).

Відповідно до вказаного протоколу, на зборах були присутні всі учасники вказаного товариства, які у сукупності володіють 100% статутного капіталу, що становить 100% голосів. На порядок денний були винесені наступні питання:

1. Про обрання голови та секретаря зборів.

2. Про вихід Державного підприємства Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро "Інституту проблем безпеки атомних електростанцій" Національної академії наук України зі складу учасників Товариства.

3. Про взаєморозрахунки з учасниками Товариства.

4. Про зменшення розміру статутного капіталу Товариства у зв'язку з виходом Державного підприємства Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро "Інституту проблем безпеки атомних електростанцій" Національної академії наук України зі складу учасників Товариства.

5. Про перерозподіл часток учасників товариства в зв'язку із зміною складу.

6. Про внесення змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер і К Меблі"

7. Про надання повноважень щодо внесення змін до відомостей про Товариство, що містяться в ЄДР.

Судом першої інстанції вірно досліджено та встановлено, що під час скликання та проведення Загальних Зборів учасників Товариства 31.10.2016 року відсутні порушення вимог закону та/або установчих документів, жодного акціонера (учасника) товариства не було позбавлено можливості взяти участь у таких загальних зборах, кворуму для проведення загальних зборів та прийняття рішення був наявний, рішення було прийнято з питань, включених до порядку денного Загальних Зборів Товариства.

01.11.2016 року до відділу державної реєстрації державному реєстратору юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації було подано пакет документів для проведення реєстраційної дії "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи" - Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер і К Меблі", що підтверджує опис документів. (а.с. 133).

Проте, в матеріалах справи наявне повідомлення про відмову у проведення державної реєстрації № б/н від 16.11.2016 року. (а.с. 134). Відмовляючи державний реєстратор послався на п. 4 ч. 1 ст. 28 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", а саме вказав, що порушено ч. 1 п. 1 ст. 27, ч. 6 п. 1 ст. 15 вказаного Закону - відсутня постанова, яка підтверджує вихід учасників - Державного підприємства Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро "Інституту проблем безпеки атомних електростанцій" Національної академії наук України.

Посилаючись на те, що Товариством не вчиняються дії щодо внесення змін до установчих документів Товариства, пов'язані із його виходом із складу учасників Товариства, позивач звернувся з позовом до суду про зобов'язання здійснити державну реєстрацію змін до установчих документів товариства у зв'язку зі зміною складу учасників товариства.

Як передбачено ч. 1 ст. 148 Цивільного кодексу України, учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" та ч. 2 ст. 148 Цивільного кодексу України при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Отже, відповідно до норм Цивільного кодексу України та Закону України "Про господарські товариства" учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними (п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

Згідно із ст. 4 Закону України "Про господарські товариства" установчі документи повинні містити, зокрема, відомості про склад засновників та учасників товариства, порядок внесення змін до установчих документів товариства.

Статтею 7 Закону України "Про господарські товариства" визначено, що зміни, які сталися в установчих документах товариства і які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства. Товариство зобов'язане протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення про внесення змін до установчих документів повідомити орган, що провів реєстрацію, для внесення необхідних змін до державного реєстру.

За приписами ч. 3 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" зміни до установчих документів юридичної особи, а також зміна прізвища та/або імені, та/або по батькові або місця проживання фізичної особи - підприємця підлягають обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про господарські товариства", п. 2 ч. 4 ст. 145 Цивільного кодексу України внесення змін до статуту належить до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю.

Як зазначено у абз. 2 п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", у разі, якщо товариство не вчиняє дії у зв'язку з поданням учасником заяви про вихід з товариства (не вирішується питання про внесення змін до установчих документів товариства, про їх державну реєстрацію), учасник товариства вправі звернутися до господарського суду з позовом про зобов'язання товариства до державної реєстрації змін в установчих документах товариства у зв'язку зі зміною у складі учасників товариства на підставі статті 7 Закону України "Про господарські товариства"

Отже, суд першої інстанції на підставі наведених приписів законодавства дійшов правомірного висновку про те, що отримавши від позивача заяву про вихід з Товариства, останнє зобов'язане було внести зміни до статуту, пов'язані з виходом Державного підприємства Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро "Інституту проблем безпеки атомних електростанцій" Національної академії наук України з Товариства, та подати відповідні зміни для проведення державної реєстрації змін до установчих документів Товариства.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що постанова Національної академії наук України (Президії) на вихід позивача зі складу учасників відповідача не є обов'язковою і необхідною, як то вказав державний реєстратор у повідомленні про відмову у проведенні державної реєстрації, оскільки у відповідності до Статуту Державного підприємства Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро "Інституту проблем безпеки атомних електростанцій" Національної академії наук України, затвердженого віце-президентом НАН Укарїни19.09.14., за рішенням Президії НАН України проводяться ліквідація і реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) Державного підприємства Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро "Інституту проблем безпеки атомних електростанцій" Національної академії наук України, а не вихід позивача зі складу учасників певного товариства.

Відповідно до п. 26 Статуту Державного підприємства Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро "Інституту проблем безпеки атомних електростанцій" Національної академії наук України директор керує ДП СКТБ самостійно і несе відповідальність за всі сторони його діяльності відповідно до цього статуту. (а.с. 61).

Як вбачається із матеріалів справи, саме директор ОСОБА_6 представляв на загальних зборах учасників товариства від 31.10.2016 року інтереси ДП СКТБ. При цьому, апелянтом не заперечувались повноваження ОСОБА_6 на участь у загальних зборах та голосуванні по питанню вихода ДП СКТБ зі складу учасників.

Встановивши, що позивач згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців значиться учасником Товариства на дату його звернення з позовом до суду, врахувавши, що відповідачем не вжито дій щодо внесення змін до статуту Товариства у зв'язку зі виходом Державного підприємства Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро "Інституту проблем безпеки атомних електростанцій" Національної академії наук України зі складу учасників Товариства та не зареєстровано зазначені вище зміни в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер і К Меблі" здійснити державну реєстрацію змін до установчих документів відповідача в зв'язку із виходом позивача зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер і К Меблі", є такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про зобов'язання відповідача повернути позивачу за актом приймання-передачі нежилі будівлі № 107 та № 107А, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Лисогірська, 12, право користування якими було передано в якості внеску до статутного капіталу відповідача, то колегія суддів також зазначає, що суд першої інстанції вірно зазначив, що вказана вимога є передчасною та такою, що задоволенню не підлягає, оскільки аудиторську перевірку діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер і К Меблі" не проведено, звіт за 2016 рік не затверджено, граничний строк тривалістю 12 місяців з дня виходу позивача з учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер і К Меблі" не минув, не подано доказів ухилення відповідача від його обов'язку щодо розрахунків з позивачем, пов'язаних з його виходом з учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер і К Меблі.

По вказаним вище вимогам були прийняті у протоколі № 10 від 31.10.2016 року загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер і К Меблі", а саме по третьому питанню (Про взаєморозрахунки з учасниками Товариства) по якому голосували "за" одноголосно та вирішили до 01 листопада 2016 року підписати акт звірки взаєморозрахунків між ТОВ "МАЙСТЕР І К МЕБЛІ" та позивачем; провести тендер та вибрати незалежну аудиторську компанію, яка буде проводити аудиторську перевірку, вибір компанії погодити з іншими учасниками Товариства; пов'язані з виходом учасника дії та взаєморозрахунки між позивачем та відповідачем провести в установлені законом порядку та строки, а відтак, оскільки аудиторську перевірку діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер і К Меблі" не проведено, звіт за 2016 рік не затверджено, граничний строк тривалістю 12 місяців з дня виходу позивача з учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер і К Меблі" не минув, не подано доказів ухилення відповідача від його обов'язку щодо розрахунків з позивачем, пов'язаних з його виходом з учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер і К Меблі.

Враховуючи вищезазначене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів. При цьому, колегія суддів наголошує, що доводи апеляційної скарги стосуються порядку скликання загальних зборів, що не є предметом розгляду у даній справі. Окремого позову про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер і К Меблі" від 31.10.2016 року апелянтом не подавалось. Тобто рішення є чинним, у судовому порядку недійсним не визнавалось.

Щодо тверджень апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 4-3 ГПК та статтею 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали (пункти 3, 4, 6, 8 і 11 статті 65 ГПК), притому не лише від учасників судового процесу, а й від інших підприємств, установ, організацій, державних органів. У разі неможливості самостійно подати необхідні для розгляду справи докази сторона, прокурор, третя особа вправі звернутися до господарського суду, в тому числі й апеляційної інстанції, з клопотанням про витребування доказів; при цьому обґрунтування такої неможливості покладається на особу, що заявляє відповідне клопотання (п. 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Згідно зі ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні місцевого господарського суду повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Доводи скаржника щодо порушення процедури виходу зі складу учасників ТОВ Майстер і К меблі є безпідставними та не приймаються колегією суддів, оскільки в даній справі не оскаржується процедура проведення загальних зборів учасників товариства.

Таким чином, колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник, не можуть бути підставою для скасування рішення господарського суду міста Києва від 06.12.2016 року у справі №910/16962/16.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, судова колегія дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2015 р. прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Тернопільського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер і К Меблі" на рішення господарського суду міста Києва від 06.12.2016 року у справі №910/16962/16 залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду міста Києва від 06.12.2016 року у справі №910/16962/16 залишити без змін.

3.Справу №910/16962/16 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді А.О. Мальченко

М.Г. Чорногуз