Постанова

від 10.04.2017 по справі 809/299/17

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2017 р. Справа № 809/299/17

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Микитин Н.М.,

при секретарі Драгомирецького І.М.,

за участю: представника позивача Білана А.М.

представника відповідачів Сапіжака І.І.

представника третьої особи Хемича В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ТОВ "Франк Девелопмент" до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватне підприємство "Комфорт-Сервіс", про визнання дій неправомірними, скасування постанови від 08.02.2017 ВП№ 53220420 про накладення арешту та зобов"язання зняти арешт, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Франк Девелопмент" звернулося до суду з адміністративним позовом до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватне підприємство "Комфорт-Сервіс", про визнання дій неправомірними, скасування постанови від 08.02.2017 ВП № 53220420 про накладення арешту та зобов"язання до вчинення дій.

13.03.2017 року ухвалою суду до участі у даній справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватне підприємство "Комфорт-Сервіс"

Ухвалою суду від 04.01.2017 року Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області залучено до участі в даній адміністративній справі як другого відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно договору про переуступку права вимоги від 17 листопада 2016 року ТОВ "Франк Девелопмент" є правонаступником первісного кредитора. Окрім того, позивач є іпотекодержателем згідно договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки укладеного 17 листопада 2016 року. Зважаючи на це, винесена державним виконавцем постанова у виконавчому провадженні № ВП 53220420 від 08 лютого 2017 року про накладення арешту на нерухоме майно порушує права позивача як іпотекодержателя та не дає змоги в порядку ст. 33 ЗУ "Про іпотеку" здійснити реалізацію предмета іпотеки в рахунок погашення боргу, право іпотекодержателя є пріоритетним. Вважає, що такі дії державного виконавця слід визнати протиправними, скасувати постанову про накладення арешту на майно від 08 лютого 2017 року у виконавчому провадженні № ВП 53220420 і зобов'язати виконавця зняти арешт з адміністративно-виробничих приміщень за реєстраційним номером 17323803 в реєстрі речових прав власності на нерухоме майно які знаходяться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Крайківського, 1Б.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з мотивів викладених в позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідачів в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених в письмовому запереченні (т. 2 а.с.27-31), в яких зазначив що для забезпечення реального виконання та стягнення виконавчого збору в дохід державного бюджету України, 08.02.2017 винесено постанову про арешт майна боржника, відповідно до якої накладено арешт на адміністративно-виробничі приміщення, що знаходяться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Крайківського, 1Б. Звернув увагу суду на те, що 16.03.2017 винесено постанову про арешт коштів боржника відповідно до якої накладено арешт на кошти ПП "Комфорт-Сервіс", однак такі кошти відсутні. Враховуючи викладене, оскільки виконавчі дії вчинено у відповідності до Закону України "Про виконавче провадження" просив в задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватне підприємство "Комфорт-Сервіс" щодо задоволення заявленого позову заперечив з мотивів наведених у письмовому запереченні (т. 1 а.с.216-218), де зазначив, до спірних правовідносин застосовується інший порядок судового оскарження. Вказане питання було розглянуто судом шляхом винесення 22.03.2017 ухвали про відмову в закритті провадження у справі. Звертає увагу суду на те, що позивачем не доведено порушення його права, оскільки він не надав доказів в обгрунтування наявності боргу ПП "Комфорт Сервіс" перед ТОВ "Франк Девелопмент" та неможливості звернення на предмет іпотеки. Вважає, що дії відповідача щодо накладення арешту законні та обгрунтованні. Відтак, просить в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши подані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 23.12.2016 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішення управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Сапіжаком І.І. розглянуто заяву про примусове виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору №44597052 виданого 12.09.2014 року, та винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №53220420 про стягнення з приватного підприємства "Комфорт-Сервіс" та Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Комфортбуд-2" на користь держави виконавчого збіру в сумі 389257,46 грн.

08.02.2017 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішення управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Сапіжаком І.І. на виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору №44597052 виданий 12.09.2014 року, винесено постанову про арешт майна боржника ВП №53220420, якою накладено арешт на адміністративно-виробничі приміщення, загальною площею 1890 кв. м., за адресою Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вулиця Крайківського, будинок 1б, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна згідно Державного реєстру прав власності на нерухоме майно 97089826101 (а.с. 75).

Також судом встановлено, що 28 березня 2006 року між Публічним акціонерним товариством "Універсал Банк" та приватним підприємством "Комфорт-Сервіс" був укладений Кредитний договір №02/002 к.

В подальшому з метою забезпечення виконання зобов'язань був укладений Договір іпотеки від 04.05.2011 між Публічним акціонерним товариством "Універсал Банк" та приватним підприємством "Комфорт-Сервіс", предметом іпотеки визначено майно адміністративно-виробничі приміщення, загальною площею 1890 кв. м., за адресою Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вулиця Крайківського, будинок 1б, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна згідно Державного реєстру прав власності на нерухоме майно 97089826101 (а.с.90).

Даний договір іпотеки посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Басай Р.М., котрим накладено заборону на предмет іпотеки, визначений даним договором, що зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна.

Як вбачається із матеріалів справи 10.11.2016 року між Публічним акціонерним товариством "Універсал Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "БОНД ФІНАНС", було укладено договір про відступлення права вимоги за договорам іпотеки від 04.11.2011 (том 1, а.с.204).

В подальшому 17.11.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "БОНД ФІНАНС" та ТОВ "Франк Девелопмент" уклали договір про відступлення права вимоги за договорам іпотеки від 04.11.2011, посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Басай Р.М., що зареєстрований в реєстрі за №1239 ( том 1, а.с. 210-211).

За умовами цього договору первісний іпотекодержатель ТОВ "Фінансова компанія "БОНД ФІНАНС" передає та відпускає новому іпотекодержателю ТОВ "Франк Девелопмент" сукупність прав, належних первісному іпотекодержателю за договором забезпечення, включаючи, але не обмежуючи, право звернути стягнення на заставне майно, а також новому іпотекодержателю переходять всі права первісного іпотекодержателя ТОВ "Фінансова компанія "БОНД ФІНАНС" як сторони за договором забезпечення в обсягах та умовах, що існують на момент набрання чинності цим договором та відповідно до норм чинного законодавства.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені в Законі України "Про виконавче провадження".

Відповідно до.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню

Частиною 1 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як зокрема, постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору.

Згідно з п.6 ч.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено право державного виконавця у процесі здійснення виконавчого провадження накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно із ч.1 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 6 статті 3 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

В ч.7 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" зазначено, що пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

У ст.7 вищевказаного Закону встановлено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.37 цього Закону іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Частиною ч.1 ст.24 Закону України "Про іпотеку" відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором,за умови,що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.

Згідно із ч.6 ст.48 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Відповідно до частин 1 та 2 ст.56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника накладається державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. При цьому, як слідує з системного аналізу положень вищевказаного Закону, основним змістом арешту майна боржника є забезпечення його подальшої реалізації.

Частиною 1 ст.51 вищезгаданого Закону для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо: право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів; вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю; наявна письмова згода заставодержателя.

Як вже було зазначено вище, судом встановлено, що відповідно до умов договору іпотеки, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Універсал Банк" та приватним підприємством "Комфорт-Сервіс", предметом іпотеки визначено майно адміністративно-виробничі приміщення, загальною площею 1890 кв. м., за адресою Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вулиця Крайківського, будинок 1б, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна згідно Державного реєстру прав власності на нерухоме майно 97089826101. А 17.11.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "БОНД ФІНАНС" та ТОВ "Франк Девелопмент" уклали договір про відступлення права вимоги за договорам іпотеки від 04.11.2011. Отже право іпотеки у позивача виникло першочергово.

Крім того, у державного виконавця на момент винесення оскаржуваної постанови була відсутня письмова згода заставодержателя для звернення стягнення на заставлене майно боржника.

З урахуванням зазначеного, в судовому засіданні не встановлено жодної із вищенаведених обставин, які можуть бути підставою для звернення стягнення на заставлене майно боржника для задоволення вимог стягувача, який не є заставодержателем. За таких обставин, відповідно до особливого способу задоволення вимог іпотекодержателя, визначеного відповідним Законом, з урахуванням вищезазначеного договору від 17.11.2016 року та неможливості звернення стягнення на майно, яке перебуває в іпотеці на користь стягувача, накладення арешту на згадане майно є недоцільним та порушує охоронювані законом права іпотекодержателя.

Як слідує зі змісту наявного в матеріалах справи витягу з Державного реєстру обтяжень нерухомого майна, в останньому містяться відповідні відомості щодо обтяження майна, як предмета іпотеки, на яке державним виконавцем накладено арешт (а.с. 18-25).

Однак, при прийнятті оскаржуваної постанови відповідачем дана обставина не була взята до уваги.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем неправомірно накладено арешт на вищевказане майно, чим позбавлено позивача можливості безперешкодного виконання умов договору про відступлення права вимоги за договорам іпотеки від 04.11.2011 та порушено надане ТОВ "Франк Девелопмент" право звернення стягнення на майно, що належить ПП "Комфорт-Сервіс", яке є предметами іпотеки згідно вищевказаного договору.

З огляду на зазначене, постанова головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Сапіжака І.І. за №ВП 53220420 від 08.02.2017 року про накладення арешту на адміністративно-виробничі приміщення загальною площею 1890 кв м за адресою місто Івано-Франківськ, вулиця Крайківського, 1Б, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 97089826101, є незаконною та підлягає скасуванню. В зв'язку з цим, позов в цій частині належить задовольнити.

Щодо позовної вимоги про визнання неправомірними дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області Сапіжака І.І. щодо винесення постанови від 08.02.2107 року про накладення арешту, суд зазначає наступне.

Зважаючи на зміст даного адміністративного позову, позивач оскаржує дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області Сапіжака І.І. щодо винесення постанови про накладення арешту на майно від 08 лютого 2017 року у виконавчому провадженні № ВП 53220420, та просить суд скасувати зазначену постанову від 08 лютого 2017 року. Тобто, в даному випадку неправомірні дії державного виконавця полягають у прийнятті оскаржуваної постанови. Однак суд звертає увагу на те, що сам факт визнання скасування постанови про накладення арешту на майно від 08 лютого 2017 року є належним способом відновлення порушеного права позивача.

Таким чином, в задоволенні позову в частині визнання неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області Сапіжака І.І. щодо винесення постанови про накладення арешту на майно від 08 лютого 2017 року у виконавчому провадженні № ВП 53220420 належить відмовити.

Одночасно суд не погоджується з підставністю вимоги позивача про зобов'язання головного державного виконавця зняти арешт з адміністративно-виробничих приміщень, які були внесені на підставі оскаржуваної постанови виходячи з наступного.

Так частиною 5 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що арешт може бути знятий за рішенням суду. Зазначена норма Закону передбачає, що у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" внесення змін до записів Державного реєстру прав, надання інформації з Державного реєстру прав у паперовій формі здійснюються у строк, що не перевищує одного робочого дня з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.

Зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав, внесення запису про скасування рішення державного реєстратора здійснюються у строк, що не перевищує 2 години з часу реєстрації відповідної заяви/рішення суду в Державному реєстрі прав.

Аналіз вищевказаних положень Закону свідчить про те, що скасування запису про арешт майна боржника відбувається після набрання сили відповідним судовим рішенням, тобто передумовою вчинення вказаної дії є факт виконання судового рішення.

За таких обставин вищевказана позовна вимога заявлена передчасно, тому до задоволення не підлягає.

З урахуванням наведеного, суд прийшов до висновку, що заявлений позов належить частково задовольнити та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області Сапіжака І.І. про накладення арешту на майно від 08 лютого 2017 року у виконавчому провадженні № ВП 53220420, а в задоволенні позову в решті позовних вимог відмовити.

Стосовно заяви позивача про звернення до негайного виконання постанови від 02.03.017 по справі № 809/299/17 суд встановив наступне.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються постанови суду про: присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць; присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби; припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності; уточнення списку виборців; обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання; усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання; накладення арешту на активи, що пов'язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, зняття арешту з таких активів та надання доступу до них; повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо це загрожує життю та/або здоров'ю людей.

Негайно також виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження у адміністративних справах, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5, 6 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що постанова по вищезазначеній справі не може бути звернена до негайного виконання, оскільки статтею 256 КАС України не передбачено негайне виконання постанови про скасування постанови Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції щодо накладення арешту на майно.

Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи, що позивачу задоволено одну позовну вимогу, йому належить відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області 1 600 (одну тисячу шістсот) гривень судового збору.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Сапіжака І.І. за №ВП 53220420 від 08.02.2017 року про накладення арешту на адміністративно-виробничі приміщення загальною площею 1890 кв м за адресою місто Івано-Франківськ, вулиця Крайківського, 1Б, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 97089826101(реєстраційний номер 17323803 в реєстрі прав власності на нерухоме майно), скасувати.

В решті вимог позову - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області на користь ТОВ "Франк Девелопмент"( ідентифікаційний код 40575107) 1 600 (одну тисячу шістсот) гривень судового збору.

Згідно ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя /підпис/ Микитин Н.М.

Постанова складена в повному обсязі 18.04.2017.