ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
19 квітня 2017 року письмове провадження № 826/28265/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Арсірія Р.О., розглянувши адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Русбана Інжинірінг Україна
до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м.Києві
про визнання протиправним та скасування ППР
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Русбана Інжинірінг Україна (далі також - ТОВ Русбана Інжинірінг Україна , позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м.Києві (далі також - ДПІ, відповідач) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення відповідача від 13.02.2015 № 0000452204.
Як слідує з адміністративного позову представник позивача не погоджується з висновками акта перевірки щодо порушення позивачем відповідних положень Податкового кодексу України, оскільки висновки відповідача за наслідками проведеної перевірки щодо порушень позивачем положень Податкового кодексу України при визначенні суми податкового кредиту є хибними, базуються виключно на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження належними доказами. Просив суд розглядати справу за його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, письмових заперечень/пояснень по суті позову не надав, хоча був належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду.
Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Справа розглянуту в порядку письмового провадження у відповідності до положень ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності необхідності заслуховувати свідків чи експертів.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.
На підставі службового посвідчення серії КВ №109429 від 02.06.2014, виданого ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві, Голуб Юлією Вікторівною - головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві, відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст.78, п.79.1 п.79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, наказу ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві №59 від 19.01.2015, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю Русбана Інжинірінг Україна з питання дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах із ТОВ Екологічні ресурси України за період 01.08.2014 по 31.08.2014.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 28.01.2015 № 31/26-57-22-03-10/34356203, яким зафіксовані виявлені під час перевірки порушення позивачем норм податкового законодавства України, а саме:
п. 44.1 ст. 44, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, 201.6, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, пунктів 1 та 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підпункту 2.5 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , в результаті чого:
- заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за травень 2014 року на 109956,0 грн.;
- заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за травень 2014 року на 15 044,0 грн.
У зв'язку з виявленими порушеннями, зафіксованими в акті, відповідачем було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 13.02.2015:
№ 0000452204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 125 000,00 грн і нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 31 250,00 грн.
Відповідно до пункту 56.1. статті 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Рішенням ДПІ у Святошинського районі Головного управління ДФС у м. Києві від 28.04.2015 № 7180-10-26-15-10-05-35 податкове повідомлення рішення відповідача від 13.02.2015 № 0000452204 залишено без змін, а первинна скарга без задоволення.
Рішенням Державної фіскальної служби України від 27.05.2015 № 11124-6-99-99-10-01-04-25 залишено скаргу без задоволення, оскільки відсутня довіреність на підтвердження повноважень представника.
18.06.2015 представником позивача повторно подана скарга, однак станом на момент подання позовної заяви до суду, результати розгляду позивачу не відомі.
Вважаючи спірне податкове повідомлення-рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з відповідним позовом до адміністративного суду.
Дослідивши та надавши оцінку наявним у матеріалах справи письмовим доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Позивач є юридичною особою зареєстрованою у встановленому законом порядку, основним видом економічної діяльності позивача являється КВЕД 46.14. - діяльність посередників у торгівлі машинами, промисловими устаткуваннями, суднами та літаками.
В перевіряємому періоді між позивачем (замовник) і ТОВ Екологічні ресурси України (постачальник) укладено договір поставки № 18082014-1 від 18.08.2014, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а замовник прийняти та оплатити лінію по сортуванню яблук (обладнання), виробництва компанії Сорма Груп, Італія, вартістю 750 000,00 грн . , в тому числі ПДВ 125 000,00 грн.
Постачальник поставляє обладнання у відповідності зі специфікацією, що є додатком № 1 до даного договору та складає його невід'ємну частину.
Відповідно до додатку № 1 до договору № 18082014-1 від 18.08.2014, постачальником було поставлено на користь позивача згідно опису : - стрічковий конвеєр, сортувальник COMPAC SLS Sizer, електричні з'єднання і основна плата.
Постачальник здійснює поставку обладнання на умовах DDP - м.Київ, вул.Туполева, 12А, склад замовника (пункт 2.1 даного договору).
Постачальник здійснює поставку обладнання протягом 20 робочих днів, починаючи з дня зарахування на його рахунок оплати (пункт 2.2 даного договору).
На підтвердження фактичного виконанням зобов'язань за договором № 18082014-1 від 18.08.2014, позивачем до матеріалів справи надано належним чином завірені копії специфікації № 1, видаткової накладної № 396 від 19.08.2014, податкової накладної № 336 від 18.08.2014, № 396 від 19.08.2014, товаро-транспортної накладної № 23 від 19.08.2014, банківської виписки, платіжних доручень № 2914 від 19.08.2014, № 2919 від 20.08.2014, № 2920 від 02.09.2014, № 2942 від 02.09.2014.
Стосовно твердження податкового органу в акті перевірки, що … ТОВ Русбана Інжинірінг Україна допустило завищення податкового кредиту за серпень 2014 року, відобразивши податкові накладні № 366 від 18.08.2014 та № 396 від 19.08.2014 року на поставку лінії по сортуванню яблук від ТОВ ЕКОЛОГІЧНІ РЕСУРСИ УКРАЇНИ (код ЄДРПОУ 38774637) , а також що ...згідно податкових декларацій з податку на додану вартість та даних підсистеми Дані митниці 1С Податковий блок відсутня інформація по постачальнику та по ланцюгу постачання, щодо ввезення на митну територію України лінії з сортування яблук , суд зазначає наступне.
Як слідує з матеріалів справи, відсутність інформації по постачальнику, а саме податкових накладних № 366 від 18.08.2014 та № 396 від 19.08.2014 року по ланцюгу постачання в електронній системі звітності, пояснюється протиправними діями Західної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова, яка відмовлялася визнати та прийняти звітні податкові декларації з податку на додану вартість постачальника за червень-вересень 2014 року, з додатками. Так, ТОВ ЕКОЛОГІЧНІ РЕСУРСИ УКРАЇНИ звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (адміністративна справа № 804/20424/14) з позовом Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківський області про визнання протиправними та зобов'язанням вчинити певні дії. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2014 року визнано протиправними дії Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківський області щодо невизнання податкових декларацій Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКОЛОГІЧНІ РЕСУРСИ УКРАЇНИ (код ЕДРПОУ 38774637) з податку на додану вартість за червень-вересень 2014 року; визнано податкові декларації Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКОЛОГІЧНІ РЕСУРСИ УКРАЇНИ (код ЕДРПОУ 38774637) з податку на додану вартість за червень-вересень 2014 року з додатками прийнятими в у день їх фактичного отримання, а саме 22.10.2014, 24.09.2014, 20.08.2014, 21.07.2014.
Отже, ТОВ Русбана Інжінірінг Україна мало повне право віднести до сум податкового кредиту у відповідний період належним чином оформлені податкові накладні за №396 від 19.08.2014 та за № 366 від 18.08.2014 на загальну суму 125 000 гривень від ТОВ ЕКОЛОГІЧНІ СИСТЕМИ УКРІЇНИ , згідно договору № 18082014-1 на поставку лінії на сортування яблук.
Також, в акті перевірки зазначено: ...наявність у підприємства ТОВ Русбана Інжінірінг Україна податкових накладних є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не є вичерпною. Право на податковий кредит у ТОВ Русбана Інжінірінг Україна не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - виникнення об'єкта оподаткування .
З приводу зазначеного суд вказує на наступне.
Як зазначалося вище, господарська операція на поставку від постачальника до позивача лінії по сортуванню яблук модель SLS 100 Sizer виробництва компанії Сорма Групп, Італія, підтверджується належним чином складеними та оформленими первинними бухгалтерськими і податковими документами, копії яких наявні в матеріалах справи. В подальшому лінія по сортуванню яблук модель SLS 100 Sizer виробництва компанії Сорма Групп, Італія, яка була придбана позивачем за договором № 18082014-1 від 18.08.2014, була продана Селянському (фермерському) господарству Перлина Поділля (код ЄДРПОУ 30870731) згідно з договором № 0608147-1 від 06.08.2014 та по цей день находиться на балансі господарства і використовується за призначенням (копія довідки Селянського (фермерського) господарства Перлина Поділля міститься в матеріалах справи).
Суд відхиляє посилання податкового органу, що згідно аналізу бази даних АІС Автомобіль ДАІ МВС України встановлено, що за вказаними автомобільними номерами ВА 70-25 АА зареєстровано автомобіль АЦ ЗИЛ 431410, з типом кузова паливозаправник - С, який зареєстрований на підприємстві ПП Агрорембудсервіс (код ЕДРПОУ 30386627) та яким неможливо було транспортувати лінію для сортування яблук, враховуючи наступне.
Загальновідомо, що реєстрація транспортного засобу на протязі часу може мати декілька видів: це може бути тимчасовий облік, постійний облік, також при переоформленні транспортного засобу йому може бути надано інший державний номер. Відповідач не зазначив, з якого саме обліку (постійного чи тимчасового) було надані ці дані, не зазначив період, за який він запитував інформацію.
Як зазначає позивач та вбачається з матеріалів справи, на момент проведення господарської операції, а саме у серпні 2014 року, за даними Кіровоградського МРЕВ, на тимчасовому обліку з державним номерним знаком ВА 7025 АА був зарєстрований автомобіль Renault Premium 400, тип автомобіля - вантажний, тип кузова - сидловий тягач, а на постійному обліку, з державними номерами ВА 5778 XX був зареєстрований напівпричіп-фургон Е, що повністю відповідає даним, зазначеним у товарно-транспортній накладній.
Відповідно до ст. 1 розділу І Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до п.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Тобто, відповідно до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.
Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.
Відповідно до п. а ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
Таким чином, податкова накладна є документом, який є підставою для нарахування податкового кредиту.
Між тим, наявність податкових накладних та актів наданих послуг дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту та витрат, але не вичерпною, оскільки підставою для виникнення права на податковий кредит та витрати є, зокрема, реальність господарських операцій, на підставі яких сформовано такі показники податкової звітності.
Як вже зазначалось, фактичне здійснення господарських операцій підтверджується дослідженими судом належним чином оформленими первинними документами, які повністю відповідають вимогам, встановленим статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні - містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, скріплені печатками контрагентів.
В розумінні ст.16 Податкового кодексу України, навіть за умови допущення попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару/надання послуг певних порушень податкового законодавства, дані обставини тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача (добросовісного платника податку) на віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту та витрат.
Податковий кодекс України не містить в собі таких підстав для збільшення платнику податків грошового зобов'язання з ПДВ як наявність розбіжностей між податковим кредитом покупця та податковими зобов'язаннями відповідача, та/або наявністю висновку посадової особи податкового органу щодо ознак фіктивності контрагента, а фактичність господарських операцій позивача з контрагентами підтверджується належним чином завіреними копіями доказів, що наявні в матеріалах справи.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що не прийняття до уваги змісту та обсягу господарських операцій, вказаних в наданих до перевірки документах, як наслідок, твердження про відсутність об'єктів оподаткування по спірним господарським операціям, ґрунтується виключно на припущені порушень норм податкового законодавства контрагентами позивача, внаслідок чого, на думку ДПІ, первинні документи не спричиняють змін в бухгалтерському та податковому обліку позивача, а останній позбавлений законного права на віднесення сум по документам до доходу.
Відтак, доводи, викладені в акті перевірки спростовуються належними та допустимими доказами, що наявні в матеріалах справи.
Частина 1 ст. 91 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Отже, за змістом зазначеної норми державна реєстрація юридичної особи є юридично значимою дією, з якою цивільне та господарське законодавство пов'язує виникнення цивільної правоздатності.
Як вбачається з пояснень позивача, а зворотного акт перевірки не містить, на момент вчинення господарських правовідносин між позивачем та контрагентом і на момент фактичного виконання даних господарських відносин, контрагенти позивача, як юридичні особи були внесені в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та був зареєстрованим платником податку на додану вартість.
Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань може свідчити про незаконність формування податкового кредиту/витрат, однак таких обставин в ході розгляду даної справи встановлено не було.
Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України суд застосовує принципи верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Вищевказана позиція Окружного адміністративного суду м. Києва узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини. Так, основним висновком у рішенні від 22.01.2009 у справі БУЛВЕС АД проти Болгарії № 3991/03 Європейський суд з прав людини зазначив, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою податку на додану вартість, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.
В порушення положень ст. 7, Глави 6, ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.
Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги, в даному випадку, підлягають задоволенню частково.
Керуючись статтями 69-71, 94, 128, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Русбана Інжинірінг Україна - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 13.02.2015 № 0000452204.
3. Стягнути судові витрати в сумі 2 343,75 грн на користь Товариства з обмеженою Русбана Інжинірінг Україна (код ЄДРПОУ 34356203) шляхом їх безспірного списання з рахунків ДПІ в Святошинському районі ГУ ДФС у місті Києві, за рахунок бюджетних асигнувань.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.О. Арсірій
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 19.04.2017 |
Оприлюднено | 24.04.2017 |
Номер документу | 66045881 |
Судочинство | Адміністративне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні