Постанова

від 18.04.2017 по справі 18/172

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2017 року Справа № 18/172

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач),

суддів: Джихур О.В., Широбокової Л.П.,

при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 195 від 22.12.2016 р.;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 46/2016 від 28.11.2016 р.;

від державної виконавчої служби: ОСОБА_3, довіреність № б/н від 03.01.2017 р.; ОСОБА_4, довіреність № 06-54/21 від 04.01.2017 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2017р. за скаргою публічного акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" на дії Державної виконавчої служби у справі №18/172

за позовом відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз", м. Дніпро

до публічного акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль", м.Кам`янське Дніпропетровської області

про стягнення 1 031 502,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

В липні 2016 року публічне акціонерне товариство "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" (далі ПАТ "Дніпродзержинська ТЕЦ") звернулось до господарського суду Дніпропетровської області зі скаргою на дії Державної виконавчої служби (вихідний №1169/07 від 30.06.2016р.), в якій просило:

- визнати протиправними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області щодо стягнення виконавчого збору в сумі 103 332,08 грн. у виконавчому провадженні №34192073;

- зобов'язати відповідача повернути з Державного бюджету України на користь ПАТ "Дніпродзержинська ТЕЦ" неправомірно стягнуті суми виконавчого збору, а саме, у виконавчому провадженні №34192073 суму 103 332,08 грн.

До скарги на дії державної виконавчої служби відповідачем було подано клопотання про поновлення строку на звернення зі скаргою до суду, яке обґрунтоване вчасним зверненням скаржника до суду адміністративної юрисдикції, враховуючи положення постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010р. № 3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби"; в судах адміністративної юрисдикції провадження в адміністративній справі було закрито з посиланням на підвідомчість спору господарському суду.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2016р. скаргу разом з доданими до неї документами, в тому числі і клопотанням про відновлення строку, повернуто без розгляду.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.08.2016р. ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2016р. у справі №18/172 скасовано, направлено матеріали оскарження ухвали від 06.07.2016р. у справі №18/172 до господарського суду Дніпропетровської області для розгляду. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив, що резолютивна частина оскаржуваної ухвали не містить будь-якого висновку господарського суду з приводу заявленого відповідачем клопотання про відновлення строку на подання скарги до суду.

Ухвалою господарського суду від 12.09.2016р. скаргу на дії державної виконавчої служби прийнято до розгляду, без відновлення строку на подання скарги.

Ухвалою господарського суду від 01.11.2016р. змінено найменування відповідача з відкритого акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" на публічне акціонерне товариство "Дніпровська теплоелектроцентраль" (далі ПАТ "Дніпровська ТЕЦ").

24.11.2016р. відповідач подав суду клопотання про уточнення пункту 2 прохальної частини скарги на дії державної виконавчої служби, в якому просив:

- визнати протиправними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області щодо стягнення виконавчого збору в сумі 103 332,08 грн. у виконавчому провадженні №34192073;

- зобов'язати суб`єкта оскарження в особі Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області повернути з Державного бюджету України на користь ПАТ "Дніпродзержинська ТЕЦ" неправомірно стягнуті суми виконавчого збору, а саме, у виконавчому провадженні №34192073 суму 103 332,08 грн.

Ухвалою господарського суду від 29.11.2016р. провадження у справі № 18/172 з розгляду скарги ПАТ "Дніпровська ТЕЦ" на дії державної виконавчої служби зупинено до набрання законної сили ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2016р. у справі № 7/205.

Ухвалою суду від 30.01.2017р. провадження у справі поновлено.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2017р. по справі №18/172 (суддя Петрова В.І.) скаргу ПАТ "Дніпровська ТЕЦ" на дії Державної виконавчої служби задоволено частково:

визнано незаконними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області щодо стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 34192073 в сумі 100 000 грн.;

зобов`язано Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області повернути з Державного бюджету України на користь ПАТ "Дніпровська ТЕЦ" неправомірно стягнутий у виконавчому провадженні № 34192073 виконавчий збір у сумі 99 999,92 грн.;

стягнуто з Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на користь ПАТ "Дніпровська ТЕЦ" витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в сумі 689,00 грн. за розгляд апеляційної скарги ПАТ "Дніпровська ТЕЦ" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2016р. у справі № 18/172.

Частково задовольняючи скаргу відповідача, господарський суд виходив з того, що державним виконавцем були порушені вимоги ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки невірно визначений розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню з боржника, в зв`язку з тим, що будь-яких заходів примусового виконання наказу суду від 21.06.2004р., визначених ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, звернення стягнення на майно або грошові кошти в розмірі 1 000 000 грн. державним виконавцем здійснено не було; державного виконавця повідомлено про зменшення суми боргу на 1 000 000 грн., яку списано в 2004 році, на підтвердження чого відповідачем надані акти звіряння взаємних розрахунків, підписані між позивачем та відповідачем 30.06.2011р. та 30.09.2013р.; залишок суми заборгованості, що підлягала стягненню та була стягнута з відповідача в примусовому порядку 19.05.2015р., становить 33 320,80 грн., з якої має бути стягнутий виконавчий збір.

Не погодившись з ухвалою господарського суду, відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2017р. по справі №18/172, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги ПАТ "Дніпровська ТЕЦ" на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 23.11.2016р. № 2187/07 у повному обсязі.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що при винесенні ухвали господарським судом порушено норми матеріального права, зокрема, ст. ст. 25, 28, 32 Закону України "Про виконавче провадження", неповно з`ясовані обставини справи, що мають значення для її правильного вирішення; господарський суд не звернув уваги на приписи ч. 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки в постанові про відкриття виконавчого провадження від 26.07.2004р. боржнику було надано семиденний строк для виконання рішення в добровільному порядку з наданням відповідних доказів органу ДВС та попереджено про можливість застосування заходів примусового виконання наказу із стягненням виконавчого збору; ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що в разі невиконання боржником в добровільному порядку рішення майнового характеру у строк, встановлений ч. 2 ст. 25 цього Закону, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом; судом не досліджено, що у виконавчому провадженні здійснювались заходи примусового виконання, так, 12.01.2011р. винесена постанова про арешт коштів боржника (при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 38171055, в якому перебував наказ господарського суду по справі № 18/172 від 21.06.2004р.), виконавчою службою направлялись запити до різних установ з метою виявлення майна боржника або грошових коштів; за всіма виконавчими провадженнями, в тому числі і по спірному - № 34192073, кошти списувались в примусовому порядку з арештованих рахунків боржника та перераховувались на користь стягувачів; постанова про відкриття виконавчого провадження №34192073 не виконувалась відповідачем в добровільному порядку, а державною виконавчою службою здійснювались заходи щодо примусового виконання рішення суду; постанова про стягнення виконавчого збору від 14.01.2013р. на момент стягнення виконавчого збору була чинною, не оскаржувалась відповідачем.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки дії, спрямовані на примусове виконання наказу господарського суду по справі №18/172, виконавчою службою не вчинялись.

ПАТ "Дніпровська ТЕЦ" у відзиві на апеляційну скаргу проти її задоволення заперечує, посилаючись на відповідність оскаржуваної ухвали господарського суду нормам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення представників скаржника, позивача, відповідача в судовому засіданні, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу господарського суду слід змінити, виходячи з наступних підстав.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2004р. позов відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (далі ВАТ "Дніпропетровськгаз") задоволено повністю: стягнуто з ВАТ "Дніпродзержинська ТЕЦ" на користь ВАТ "Дніпропетровськгаз" 1 000 000,00 грн. основної заборгованості за простим векселем № 65305965414360, який передано позивачу згідно акту приймання-передачі векселів від 29.02.2000р., 29 917,80 грн. шести процентів, 1 585,00 грн. витрат, пов'язаних з опротестуванням векселя, 1 700,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

21.06.2004р. на виконання рішення господарського суду видано наказ по справі №18/172.

20.07.2004р. листом № 11/3-1142 позивач звернувся із заявою до начальника відділу державної виконавчої служби Заводського районного управління юстиції м. Дніпродзержинська про відкриття виконавчого провадження, що зареєстрована у відділі державної виконавчої служби 26.07.2004р. за № 5402.

26.07.2004р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Заводського районного управління юстиції м. Дніпродзержинська ОСОБА_5 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області №18/172 від 21.06.2004р., пунктом 2 якої ВАТ "Дніпродзержинська ТЕЦ" пропонувалось в 3-денний строк з часу отримання постанови виконати в добровільному порядку рішення суду.

В п. 3 постанови про відкриття виконавчого провадження зазначено, що при невиконанні рішення в наданий строк, рішення буде виконано примусово із стягненням з боржника виконавчого збору в розмірі 10 % від суми стягнення та витрати, пов`язані з провадженням виконавчих дій.

Вказану постанову направлено боржнику, стягувачу та господарському суду супровідним листом від 27.07.2004р. № 02-07/9822.

09.08.2004р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Заводського районного управління юстиції м. Дніпродзержинська ОСОБА_6 винесено постанови про приєднання виконавчих проваджень та про зупинення виконавчого провадження.

11.10.2012р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_7 винесено постанову про прийняття до виконання виконавчого провадження №34192073, в зв'язку з необхідністю приєднання його до зведеного виконавчого провадження відносно боржника ПАТ "Дніпродзержинська ТЕЦ".

Отже, на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області перебуває зведене виконавче провадження №38171055 відносно боржника - ПАТ "Дніпродзержинська ТЕЦ", до складу якого входило також виконавче провадження №34192073 з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області №18/172 від 21.06.2004р.

26.12.2012р. виконавче провадження №34192073 зупинено на підставі п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" в зв`язку із внесенням підприємства паливно-енергетичного комплексу (відповідача) до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу , які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

04.01.2013р. постановою державного виконавця поновлене виконавче провадження №34192073, оскільки процедура погашення заборгованості діяла до 01.01.2013р.

14.01.2013р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_7 на підставі ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 103 332,08 грн.

Як вбачається з постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 14.01.2013р., державним виконавцем прийнято рішення про нарахування та стягнення з боржника суми виконавчого збору у розмірі 103 332,08 грн., яка обчислена із загальної суми, зазначеної у виконавчому документі, а саме, 1 033 320,80грн. х 10%.

21.02.2014р. листом №294/07 відповідач повідомив державного виконавця про зміну суми боргу у виконавчому провадженні, зазначивши про погашення боргу на 1 000 000,00 грн., який списано у 2004р., таким чином сума боргу за виконавчим документом становить 33 320,80 грн. (1 033 320,80 грн. - 1 000 000,00 грн.).

Зазначені обставини підтверджені актами звірки взаємних розрахунків сторін від 30.06.2011р. та від 30.09.2013р.

19.05.2015р. начальником відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області винесено розпорядження №34192073/В-9, за змістом якого грошові кошти, що надійшли на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №34192073/В-9, необхідно перерахувати:

- 33 320,80 грн. пені, держмита та судових витрат - на користь ПАТ "Дніпропетровськгаз";

- 103 332,00 грн. виконавчого збору - на р/р №31314305700005 в УДКС України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, МФО 805012, ЄДРПОУ 37989269, згідно з постановою про стягнення з боржника виконавчого збору від 14.01.2013р. №34192073.

Головним територіальним управлінням юстиції у Дніпропетровській області згідно платіжного доручення №563 від 19.05.2015р. на рахунок ПАТ "Дніпропетровськгаз" перераховано грошові кошти у сумі 33 320,80 грн., а згідно платіжного доручення №573 від 19.05.2015р. виконавчий збір у сумі 103 332,00 грн. перераховано на рахунок УДКСУ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська.

Отримання грошових коштів у сумі 33 320,80 грн. не заперечується стягувачем.

18.06.2015р. постановами державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області виведено виконавче провадження № 34192073 із зведеного виконавчого провадження № 38171055 та закінчено виконавче провадження № 34192073 з виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2004р. по справі № 18/172 в зв`язку з повним виконанням.

Звертаючись до господарського суду із скаргою на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, відповідач зазначив, що жодних виконавчий дій по виконавчому провадженню № 34192073 відділом державної виконавчої служби здійснено не було, оскільки більшу частину часу воно було зупинено в зв`язку з дією мораторію, встановленого Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу"; стягнута сума виконавчого збору не відповідає дійсності, оскільки виконавчих дій по стягненню 1 000 000 грн. відділом державної виконавчої служби здійснено не було, про зменшення заборгованості орган державної виконавчої служби повідомлено належним чином із наданням відповідних доказів.

За результатами розгляду вказаної скарги, господарським судом прийнято оскаржувану ухвалу від 28.02.2017р.

Згідно ч. 1 ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999р. № 606-ХІV (в редакції, що діяла на час здійснення державним виконавцем оскаржуваних дій) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 1 ст. 6, ч. 1 та ч. 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб; державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

В ч. 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження; у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом; за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження", у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

У разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом (ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження").

Пунктом 20 постанови пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003р. №14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльності органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" роз`яснено, що відповідно до статей 45, 46 Закону України "Про виконавче провадження" витрати виконавчого провадження та виконавчий збір стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконано примусово.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 28.01.2015р. №3-217гс14, відповідно до якої, сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника; виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання.

Таким чином, згідно Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на час стягнення виконавчого збору) нарахування виконавчого збору було пов'язано із початком примусового виконання рішення шляхом застосування певних заходів примусового виконання судового рішення, визначених ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження", заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи передбачені рішенням.

Матеріалами справи доведено, що державним виконавцем не проводились дії, які б свідчили про примусове виконання рішення господарського суду у справі №18/172 щодо звернення стягнення на майно або грошові кошти боржника в частині стягнення суми 1 000 000,00 грн. Вказана сума погашена шляхом списання грошових коштів у 2004р., що підтверджується актами звірки взаємних розрахунків, підписаних між позивачем та відповідачем 30.06.2011р. та 30.09.2013р., які надавались до органу державної виконавчої служби.

Законом України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на час стягнення виконавчого збору) нарахування виконавчого збору пов`язано із початком примусового виконання рішення шляхом застосування певних заходів примусового виконання судового рішення, визначених ст. 32 цього Закону, тому нарахування та стягнення виконавчого збору в сумі 103 332,08 грн., яка обчислена із повної суми заборгованості, є неправомірним.

Матеріалами справи також доведено стягнення державним виконавцем 19.05.2015р. у примусовому порядку 33 320,80 грн., таким чином, законним та обґрунтованим є нарахування виконавчого збору на залишок несплаченої у добровільному порядку та стягнутої державним виконавцем у примусовому порядку суми (33 320,80 грн.), отже, виконавчий збір має становити 3 332,08 грн. (33 320,80грн. х 10%).

За положеннями ч. 1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби , приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

В п. 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" роз`яснено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому, господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Господарський суд цілком вірно визнав обґрунтованими вимоги скарги в частині визнання протиправними дій державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області щодо стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №34192073 у сумі 100 000,00 грн. та щодо зобов`язання Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області повернути з Державного бюджету України на користь ПАТ "Дніпровська ТЕЦ" неправомірно стягнуту у виконавчому провадженні №34192073 суму виконавчого збору у розмірі 99 999,92 грн. (103 332,00 грн. - 3 332,08грн.), враховуючи, що за платіжним дорученням №573 від 19.05.2015р. загальна сума перерахованого виконавчого збору складає 103 332,00 грн., а з відповідача мало бути стягнуто 3 332,08 грн.

Щодо доводів скаржника про здійснення виконавчих дій, відповідно до вимог ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" у зведеному виконавчому провадженні, дотримання вимог ст. ст. 25, 28 вищевказаного Закону, то вони не приймаються, оскільки матеріалами справи спростовано здійснення виконавчих дій державним виконавцем щодо стягнення заборгованості в розмірі 1 000 000 грн. в межах виконавчого провадження № 34192073, таким чином, є незаконним і безпідставним нарахування виконавчого збору на повну суму заборгованості.

Проте, господарським судом було допущено порушення норм процесуального права, оскільки господарський суд, розглянувши скаргу на дії органу державної виконавчої служби, не розглянув клопотання про відновлення строку на подання такої скарги.

Щодо відновлення строку на подання скарги на дії органу державної виконавчої служби, колегія суддів зазначає наступне.

04.06.2015 року ПАТ "Дніпродзержинська ТЕЦ" подано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративний позов до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та повернення коштів, в тому числі, і стягнутого у виконавчому провадженні № 34192072 в сумі 103 332,00 грн.

Звертаючись із адміністративним позовом ПАТ "Дніпродзержинська ТЕЦ" керувалось роз'ясненнями, наданими в п. 6 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 року №3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби", відповідно до якого юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. Також до юрисдикції адміністративних судів належать справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2015 року відкрите провадження в адміністративній справі №804/7684/15 про визнання протиправними дій та повернення коштів.

Ухвалою цього ж суду від 16.12.2015р. провадження в адміністративній справі № 804/7684/15 закрито; роз'яснено позивачу, що розгляд справи за вказаним позовом віднесено до компетенції господарського суду.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2016р. апеляційну скаргу ПАТ "Днівпродзержинська ТЕЦ" залишено без задоволення, ухвалу окружного адміністративного суду від 16.12.2015р. - без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.06.2016р. ПАТ "Дніпродзержинська ТЕЦ" відмовлено у відкритті касаційного провадження.

В липні 2016 року ПАТ "Дніпродзержинська ТЕЦ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області зі скаргою на дії Державної виконавчої служби (вихідний №1169/07 від 30.06.2016р.). Звертаючись із вказаною скаргою, ПАТ "Дніпродзержинська ТЕЦ" подало клопотання про поновлення строку на подання скарги, де просило суд визнати причину пропуску строку подання скарги поважною та поновити ПАТ "Дніпродзержинська ТЕЦ" цей строк.

В обґрунтування поважності пропуску строку подання скарги відповідач посилався на постанову пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010р. № 3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби", відповідно до якої дії органу державної виконавчої служби щодо оскарження сум стягнутого виконавчого збору або здійснені у межах зведеного виконавчого провадження оскаржуються до суду адміністративної юрисдикції.

Право кожного на звернення до суду за захистом своїх прав і свобод закріплено в статті 55 Конституції України.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч. 1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

За заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи, що ПАТ "Дніпродзержинська ТЕЦ" стягнення виконавчого збору в розмірі 103 332,00 грн. по виконавчому провадженню №34192073 було оскаржено в порядку адміністративного судочинства, з урахуванням приписів постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 року №3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби", в судах адміністративної юрисдикції провадження в адміністративній справі закрито, з посиланням на підсудність такого спору господарському суду, дії державного виконавця оскаржені у порядку ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду, апеляційний господарський суд вважає, що причини пропуску строку на подання скарги є поважними, а пропущений строк підлягає поновленню.

Колегія суддів зазначає, що поновлення строку на подання скарги на дії державного виконавця по виконавчому провадженню №34192073 є забезпеченням права скаржника на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, що передбачено статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та недопущенням порушення прав скаржника у зв'язку з юрисдикційним конфліктом між національними цивільними (господарськими) та адміністративними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мосендз проти України" від 17 січня 2013 року).

Керуючись ст. ст. 53, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, м. Дніпро залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2017р. по справі №18/172 за скаргою публічного акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" на дії Державної виконавчої служби змінити, доповнивши резолютивну частину ухвали абзацом першим наступного змісту:

"Поновити публічному акціонерному товариству "Дніпровська теплоелектроцентраль", м. Кам`янське Дніпропетровської області строк на подання скарги на дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, м. Дніпро."

Абзаци 1, 2, 3 та 4 резолютивної частини ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2017р. по справі №18/172 вважати відповідно абзацами 2, 3, 4 та 5 резолютивної частини ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2017р. по справі №18/172.

В іншій частині ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2017р. по справі №18/172 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя І.А. Сизько

Суддя О.В. Джихур

Суддя Л.П. Широбокова

(Повний текст постанови складений 19.04.2017р.)