Рішення

від 12.04.2017 по справі 914/1819/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2017р. Справа № 914/1819/16

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Горецької З.В., судді Манюк П.Т., судді Блавацька-Калінська О.М.,

за участю секретаря судового засідання Хороз І.Б.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ЕйСіПі Україна» , м. Київ

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Торгово - виробнича компанія Перша приватна броварня «Для людей-як для себе!» , м. Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача : Приватне підприємство «Профіком» (код ЄДРПОУ 35653649; юридична адреса: 81126, Львівська область, Пустомитівський район, с. Лисиничі, вул. Шевченка, 24; фактична адреса: 79021, м. Львів, Кульпарківська, 93, кв. 117)

про стягнення боргу у розмірі 3 215611,87 грн., розірвання договору оренди ємкості № АСР/02/2011 від 01.08.2011року.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2- представник (довіреність б\н від 03.06.2016р.); ОСОБА_3- представник (довіреність б\н від 03.06.2016р.); ОСОБА_4- представник (довіреність від 05.05.16р.).

від відповідача: ОСОБА_5- представник (довіреність б\н від 26.05.2016р.); ОСОБА_6-представник, довіреність б/н від 29.03.2017 року

від третьої особи: не з»явився

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ЕйСіПі Україна» , м. Київ до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Торгово - виробнича компанія Перша приватна броварня «Для людей-як для себе!» , м. Львів, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Приватне підприємство «Профіком» , с. Лисиничі про стягнення штрафу у розмірі 2 164 823,52 грн., розірвання договору оренди ємкості № АСР/02/2011 від 01.08.2011року, зобов'язання повернути майно.

Ухвалою від 08.07.2016 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 19.07.2016р. В судовому засіданні 19.07.16р. розгляд справи відкладався на 30.08.16р., в судовому засіданні 30.08.16р. оголошувалась перерва на 02.09.16р., 02.09.16р. оголошувалась перерва до 07.09.16р, 07.09.16р. оголошувалась перерва до 12.09.16р., 12.09.16р. розгляд справи відкладався на 19.09.16р. В судовому засіданні 30.08.16р. суд перейшов до розгляду справи по суті. Ухвалою від 12.09.2016 року залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Приватне підприємство Профіком та відкладено розгляд справи на 19.09.2016 року. Ухвалою від 19.09.2016 року оголошено перерву на 20.09.2016 року. Ухвалою від 20.09.2016 року зупинено провадження у справі та призначено комплексну судову інженерно-технічну експертизу та бухгалтерську експертизу. Проведення експертизи доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз.

На адресу суду надійшов лист із Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз про повернення матеріалів господарської справи без виконання ухвали суду про призначення судових експертиз, оскільки для відповіді на питання інженерно-технічної експертизи у Львівському НДІСЕ немає фахівців у відповідній галузі знань - технології виробництва, запровадженої на Торгово-виробничій компанії Перша приватна броварня «Для людей-як для себе!» .

Ухвалою від 25.10.2016 року поновлено провадження у справі та крім того, суд дійшов до висновку, що справа № 914/1819/16 за своєю категорією відноситься до складних, а тому вважає за необхідне призначити розгляд даної справи у колегіальному складі суддів.

Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 26.10.2016 року, склад колегії суддів у справі № 914/1819/16: ОСОБА_7 - головуючий суддя, ОСОБА_8- суддя, ОСОБА_9 - суддя.

Ухвалою від 26.10.2016 року розгляд справи в складі колегії трьох суддів призначено на 02.11.16 р. Ухвалою від 02.11.2016 року зупинено провадження у справі та призначено комплексну судову інженерно-технічну експертизу та бухгалтерську експертизу. Проведення експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

28.11.16р. за вх. № 3182 на адресу суду надійшов лист із Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (вих. № 19009-16) від 26.11.16р. про повернення матеріалів господарської справи без виконання ухвали суду про призначення судових експертиз, оскільки для відповіді на питання, що поставлені на вирішення судової експертизи, потрібні знання технології виробництва, ремонту, обслуговування та експлуатації об»єкту дослідження. В вищезазначеному листі зазначено, що проведення таких досліджень здійснюють акредитовані випробувальні лабораторії у відповідній галузі і поставленні питання виходять за межі компетенції експертів інституту.

Ухвалою від 01.12.2016 року поновлено провадження у справі та призначено на 05.12.2016 року. Ухвалою від 05.12.2016 року розгляд справи відкладено на 07.12.2016 року.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 07.12.2016 року провадження у справі № 914/1819/16 за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ЕйСіПі Україна» , м. Київ до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Торгово - виробнича компанія Перша приватна броварня «Для людей-як для себе!» , м. Львів, про стягнення штрафу у розмірі 2 164 823,52 грн., розірвання договору оренди ємкості № АСР/02/2011 від 01.08.2011року, зобов'язання повернути майно - зупинено, призначено у справі № 914/1819/16 комплексну судову інженерно-технічну експертизу та бухгалтерську експертизу, а проведення експертизи доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз та вирішення експертизи поставлено ряд запитань, викладених в даній ухвалі.

На адресу суду 06.02.17р. за вх. № 158 (вих. № 13872/13873 від 13.01.17р.) надійшов лист із Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз про повернення матеріалів господарської справи без виконання ухвали суду про призначення судових експертиз, у зв"язку з неможливістю проведення комплексної експертизи експертами Харківського НДІСЕ.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 10.02.2017 року провадження у справі поновлено та призначено до розгляду на 22.02.17р. В судовому засіданні 22.02.17р. оголошувалась перерва до 07.03.17р. ухвалою від 07.03.2016 року продовжено строки вирішення справи та призначено на 04.04.2016 року. Ухвалою від 04.04.2016 року оголошено перерву на 10.04.2016 року. Ухвалою від 10.04.2016 року оголошено перерву на 12.04.2016 року.

Позивач в судове засідання явку повноважного представника забезпечив, позовні вимоги просить задоволити відповідно до заяви про зменшення позовних вимог від 06.03.17р.

29.08.2016 року за вх.№4185/16 позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача на користь позивача борг в розмірі 3 215 611,87 грн., з яких: штраф за порушення умов договору оренди ємності в розмірі 3 122 693,95 грн., пеня за прострочення оплати орендної плати в розмірі 50 689,69 грн., інфляційні витрати в розмірі 34 669,95 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 7 558,28 грн., а також розірвати Договір оренди ємності №АСР/02/2011 від 01.08.2011 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю торгово-виробнича компанія ПЕРША ПРИВАТНА БРОВАРНЯ ДЛЯ ЛЮДЕЙ - ЯК ДЛЯ СЕБЕ! (79032, м.Львів, вул.Дж. Вашингтона,10, ідентифікаційний код юридичної особи 31978272) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ЕйСіПі Україна (04213, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код юридичної особи 36993740, а також зобов язати відповідача повернути майно, визначене у заяві.

Оскільки частина майна позивачу було повернуто, 01.09.2016 року позивач подав заяву про зменшення позовних вимог.

07.03.17р. за вх. 1031/17 позивачем подано в канцелярію суду заяву про зменшення позовних вимог від 06.03.17р., згідно якої просить суд стягнути з відповідача борг в розмірі 3215611,87 грн. та розірвати спірний договір.

07.03.17р. за вх. 9145/17 позивачем подано в канцелярію суду заперечення на клопотання відповідача про витребування доказів.

07.03.17р. за вх. 1052/17 позивачем подано в канцелярію суду клопотання про продовження строків вирішення спору.

Відповідач в судове засідання з»явився, позовні вимоги позивача заперечує з підстав наведених у відзиві.

21.02.17р. за вх. № 7159/17 (вих. № 115 від 21.02.17р.) відповідачем подано в канцелярію суду клопотання з додатками для долучення до матеріалів справи документів.

21.02.17р. за вх. № 7158/17 (вих. № 114 від 21.02.17р.) відповідачем подано в канцелярію суду додаткові пояснення та клопотання про витребування доказів.

03.03.17р. за вх. № 8736/17 (вих. № 161 від 03.03.17р.) відповідачем подано в канцелярію суду відзив на позовні вимоги з додатками для долучення до матеріалів справи документів.

Третя особа явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, надала письмові пояснення по суті позову.

07.03.17р. за вх. № 9174/17 від третьої особи поступили в канцелярію господарського суду пояснення.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, враховуючи пояснення третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ЕйСіПі Україна» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом стягнення штрафу у розмірі 2 164 823,52 грн., розірвання договору оренди ємкості № АСР/02/2011 від 01.08.2011року, зобов'язання повернути майно. Свої позовні вимоги мотивує тим, що між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ЕйСіПі Україна (орендодавець, позивач) та ТОВ ТВК Перша приватна броварня Для людей - як для себе (орендар, відповідач) укладено Договір оренди ємності №АСР/02/2011 (надалі Договір ).

За умовами договору орендодавець зобов язується купити та передати орендарю в строкове платне користування наступне майно:

Посудина для зберігання зрідженого діоксину вуглецю Thyssen Krup AG V55/23, Німеччина, заводський №6018, 2006 р.в. - 1 шт.,

Посудина для зберігання зрідженого діоксину вуглецю Thyssen Krup AG V55/23, Німеччина, заводський №6025, 2006 р.в. - 1 шт.,

Холодильний агрегат для скраплення газоподібного СО2, FRASCOLD S 15 56 S-Y/2 - 1шт.,

Газифікатор повітряний з примусовим обдувом, водяним або паровим підігрівом РТ 1250/1900 - WTC - 2 шт.

Та додаткове обладнання переданого по акту прийому-передачі у складі:

Системний блок (Процесор INTEL PENTIUM G3450, Жорсткий диск - 500 Gb Seagate, Материнська плата GIGABYTE GA-H81M-DS2, O3Y-DDR3 4Gb 1333MZH GOODRAM, Корпус - ASUS VENTO TA-8C2)

Монітор PHILIPS 223V5LSB2/10

Миша

Клавіатура

Щит управління автоматики (PLC Tecomat Foxtrot CH-1014, розширюючий мезонійний модуль OS-1401, розширюючий мезонійний модуль IT-1604, Б/ 240 АС/24V DC DR-120-24- 1шт., Б/Ж 240АС/24V DR-4524 - 2 шт., блок безперебійного живлення АСР - 2 шт., Безпровідний модем - 1 шт., датчики тиску 4-20мА - 4 шт.

Пневмопривід з індикатором положення - 6 шт.

Редуктор тиску - 1 шт.

Відповідно до протоколу розбіжностей до Договору від 01.08.2011 року, п.1.1.2 договору викладений у такій редакції: цільове призначення обладнання - зберігання розрідженого двоокису вуглецю, який поставляється орендарю виключно орендодавцем, будь-ким із офіційних виробників та/або дистриб'юторів компанії АСР , а також рідкого двоокису вуглецю, рекуперованого орендарем в процесі власного виробництва. Орендар не має права використовувати обладнання не за цільовим призначенням, включаючи зберігання продукції, яка постачається іншими постачальниками, крім випадків надання орендодавцем дозволу.

Також відповідно до протоколу розбіжностей до Договору від 01.08.2011 року п.2.1 договору викладений у такій редакції: розмір орендної плати за використання обладнання на момент укладення даного договору складає 7 200,00 грн., в тому числі ПДВ 1200,00 грн. в місяць. У випадку якщо орендар розпочне зберігання рідкого двоокису вуглецю, рекуперованого в процесі власного виробництва, орендна плата складатиме 14 058,00 грн., в тому числі ПДВ 2 343,00 грн. Датою збільшення вартості оренди сторони погодили вважати дату вводу в експлуатацію орендарем обладнання по рекуперації двоокису вуглецю у власному виробництві. Розмір орендної плати за використання обладнання для періоду - до вводу в експлуатацію орендарем обладнання для періоду - до вводу в експлуатацію орендарем обладнання по рекуперації двоокису вуглецю, і орендної плати для періоду - після вводу в експлуатацію орендарем обладнання по рекуперації двоокису вуглецю, буде індексуватися одночасно відповідно до п.2.3 договору оренди 3АСР/02/2011 від 01.08.2011 року.

Орендодавець може індексувати орендну плату двічі на рік (кожні шість місяців). Сторони дійшли згоди, що у випадку якщо курс євро відносно гривні виросте на більш ніж 3% (відповідно НБУ), то орендодавець має право індексувати орендні платежі пропорційно росту курсу євро. Коректування орендної плати у зв язку з індексацією може проводитися орендодавцем кожних півроку. Курс євро на момент підписання договору складає 11.43 грн. за 1 євро. Загальна сума даного Договору 864 000,00 грн., в тому числі ПДВ 144 000 грн. Оплата орендної плати проводиться орендарем в термін не пізніше 20-го числа наступного місяця за попередній місяць, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок орендодавця, на основі виставленого рахунку. Датою оплати вважається дата перерахування грошових коштів в повному об ємі на розрахунковий рахунок орендаря. Невикористання обладнання за його призначенням, не є причиною відмови від оплати орендних платежів, передбачених даним Договором - п.2.1-2.5 Договору.

Однак, за твердженням позивача, незважаючи на положення Договору та чинного законодавства орендарем порушувались дані приписи, зокрема, в частині оплати вартості оренди ємності.

25.05.2016 року позивачем скеровано на адресу відповідача повідомлення вих.109 про відмову від Договору оренди ємності від 01.08.2011 року. На дату складання вказаного повідомлення заборгованість по сплаті орендної плати складає 359 405,10 грн., що свідчить про те, що орендна плата не сплачується протягом 9 місяців підряд, а саме з жовтня 2015 року по червень 2016 року, що підтверджується випискою з рахунку ТОВ ЕйСіПі Україна . На момент подання позову заборгованість перед орендодавцем погашена, проте це не позбавляє позивача права відмовитися від договору, вимагати повернення обладнання та застосувати штрафні санкції, передбачені законодавством та Договором.

Відповідно до ч.2 статті 782 ЦК України у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Позивач стверджує, що відповідно до повідомлення про вручення зазначене вище повідомлення отримано ТОВ ТВК ПЕРША ПРИВАТНА БРОВАРНЯ ДЛЯ ЛЮДЕЙ - ЯК ДЛЯ СЕБЕК! 30.05.2016 року. Таким чином, на думку позивача, договір є розірваним - 30.05.2016 року, що є суперечливим, оскільки в судовому засіданні позивач зазначив, що договір є діючим.

Відповідно до статті 785 ЦК України, позивач просить в позовній заяві повернути об єкт оренди.

Також, на підставі статті 625 ЦК України, позивачем нараховано інфляційне збільшення за період прострочення оплати орендної плати в розмірі 34 669,95 грн., та 3% річних - в розмірі 7 558,28 грн., а також пеню в розмірі 50 689,69 грн.

Згідно п.4.4.2 Договору орендар не має право використовувати орендоване обладнання у власній господарській діяльності у відповідності до його цільового призначення. Проте, всупереч умовам договору, на думку позивача, відповідач здійснював зберігання двоокису вуглецю, який не постачався орендодавцем та не був рекуперованим орендарем в процесі виробництва.

В процесі здійснення контролю за використанням обладнання ТОВ ЕйСіПі Україна було виявлене порушення п.4.4.2 та п.1.1.2 Договору щодо нецільового використання ємності, а саме здійснювалося, на думку позивача, залив та зберігання рідкого двоокису вуглецю, який не поставлявся позивачем у справі та не був рекуперованим відповідачем в процесі власного виробництва. На замовлення ТОВ ЕйСіПі Україна , з метою здійснення контролю за використанням орендарем обладнання у відповідності до вимог п.1.1.2 та п.4.3.1 Догвоору, було підібрано та встановлено обладнання для автоматизації, диспетчеризації та архівації даних, системи обладнання для зберігання та подачі газоподібного двоокису вуглецю, який постачається ТОВ ЕйСіПі Україна , встановленого на підприємстві відповідача для подачі газоподібного двоокису вуглецю на виробничу лінію.

Система диспетчеризації та архівації даних базується на архівації показів сертифікованої ваги AXIS, встановленої під ємностіми для зберігання зрідженого двоокисду вуглецю, по цифровому протоколу RS-232. Тому дані про вагу продукту в ємностях є достовірними. В таблиці, яка додається до позовної заяви наведено позивачем всі завантаження до резервуарів зберігання, які є предметом договору оренди за період з 01.07.2015 року по 29.07.2016 року.

За твердженням позивача, факт порушення п.1.1.2 та п.4.3.1 Договору були зафіксовані в період з 25.09.2015 року по 04.07.2016 року, відтак штраф у розмірі 5% від вартості орендованого обладнання за кожен факт порушення становить - 2 071 905,45 грн.

29.08.2016 року за вх.№4185/16 позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача на користь позивача борг в розмірі 3 215 611,87 грн.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Згідно п.3.10. Постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Відповідач проти позову заперечив, відзив на позов подав, в якому заперечує позовні вимоги, просить суд відмовити в задоволенні позову.

Відповідач вважає, що відсутні будь-які підстави розірвання Договору оренди ємності, оскільки ТОВ ТВК Перша приватна броварня Для людей - як для себе! сплатило усю заборгованість, яка мала місце перед відповідачем до моменту подання даного позову. Відповідач вважає, що на момент розгляду справи відсутній такий критерій істотного порушення умов договору, як розмір завданої шкоди. А тому, на думку відповідача, за відсутності вказаного критерію є відсутні і правові наслідки для задоволення вимоги про розірвання договору.

Також відповідач не погоджується з твердженням позивача що ТОВ Перша приватна броварня - для людей як для себе! порушувало умови договору щодо використання обладнання з огляду його цільового призначення в контексті п.1.1.2 договору, посилаючись на достовірність даних системи диспетчеризації та архівації даних. Відповідач зазначає, що відповідні дані базуються виключно на показниках про вагу низькотемпературного рідкого двоокису вуглецю, який міститься у ємностях, що є предметом договору оренди. Вони жодним чином не обліковують і не можуть обліковувати ту кількість низькотемпературного рідкого двоокису вуглецю, яка рекуперується підприємством в процесі власного виробництва. Тобто, позивач подав до суду лист ПП Профіком , згідно якого проінформовано директора ТОВ ЕйСіПі Україна про те, що було підібрано та встановлено обладнання для автоматизації, диспетчеризації та архівації даних, системи обладнання для зберігання та подачі газоподібного діоксину вуглецю компанії ТОВ ЕйСіПі Україна , встановленого на підприємстві відповідача, а також зазначено про те, що дані про вагу продукту в ємностях вважаються достовірними. Також до листа додано Додаток 1 Таблиця всіх завантажень до резервуарів зберігання за період з 01.07.2015 по 04.07.2016 , який підписаний та скріплений печаткою ПП Профіком . З даного додатку взагалі неможливо встановити жодної інформації, що якимось чином свідчить про порушення відповідачем договору оренди ємності №АСР/02/2011 від 01.08.2011 року. Подана таблиця відображає даті і час, тобто, з такої таблиці не вдається встановити необхідну інформацію, яка могла б підтвердити те, що відповідачем порушувався Договір оренди ємності в частині нецільового використання об єкта оренди. Відповідач вважає, що подана таблиця не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки в даній таблиці не відображено даних щодо завантажень в ємності вуглекислоти, поставленої позивачем, відповідно до накладних. Тобто, виникає навіть сумнів у достовірності даних, які зазначені у таблиці всіх завантажень до резервуарів зберігання, яка додана позивачем як додаток до цього позову, незважаючи навіть на такий факт, що така таблиця, навіть при умові достовірності даних, не змогла б підтвердити порушення відповідачем умов договору оренди ємності №АСР/02/2011 від 01.08.2011 року щодо нецільового використання об єкта оренди. Тому безпідставним видається також і штраф, який нараховано позивачем за порушення умов п.5.3 договору оренди ємності.

Представник третьої особи надав пояснення по суті позову, в якому зазначає, що ПП Профіком на замовлення ТОВ ЕйСіПі Україна було підібрано та встановлено обладнання для автоматизації, диспетчеризації та архівації даних, системи обладнання для зберігання та подачі газоподібного діоксину вуглецю компанії ТОВ ЕйСіПі Україна . Обладнання встановлено на ТОВ ТВК Перша приватна броварня Для людей - як для себе! для подачі газоподібного діоксину вуглецю на виробничу лінію. Обладнання встановлено з дозволу ТОВ ТВК Перша приватна броварня Для людей - як для себе! , про що свідчить підпис останнього на акті, який був долучений до матеріалів справи.

Загальний алгоритм роботи системи автоматизації процесу газифікації вуглекислоти на об єкті ПрАТ Перша приватна броварня Для людей - як для себе! у місті Львові вулиця Джорджа Вашингтона,10.

Вибір ємності відбувається оператором із АРМ. Якщо вага в обраній ємності менше 8 000 кг, то відбір автоматично перекидається на іншу ємність.

Якщо тиск в робочі ємності знаходиться в межах до 17 бар, то відбір відбувається по контуру рідкої вуглекислоти, відкриваються відповідні клапана та вмикається газифікатор. Якщо тиск в робочій ємності більше 17,5 бар, то відбір відбувається по контуру газоподібної вуглекислоти. При тиску в ємності більше 18 бар, вмикається холодильник. Перемикання клапанів газифікатора відбувається кожні 2 хв. Якщо температура вуглекислоти менша 10 С вмикається підігрів парою, при досягненні температури більше 20С, підігрів парою вимикається.

При перевищенні тиску вуглекислоти на лінії, перекривається захисний клапан та відсікається подача на виробництво.

Аварії та захисти. Фіксуються аварії обривів здавачів тиску та температури, при виникненні аварії закриваються усі клапани, висвітлюється повідомлення про необхідність переходу на ручний режим, вмикається звукова сигналізація. При тиску в ємності менше 8 бар, фіксується аварія та відкривається клапан зрівання тиск через гребінку. При тиску в ємності більше 19 бар, фіксується аварія та відкривається клапан подачі вуглекислоти по газовій частині, вмикається холодильник. Усі аварії супроводжуються звуковою та візуальною сигналізацією.

Фіксування заправок. Кожні 10 хвилин фіксується дійсне значення ваги в ємності і записується в проміжний масив. Нове значення ваги в масиві порівнюється із попереднім значенням ваги. Якщо різниця більше 1000 кг., фіксується заправка. Таким чином, кожні 10 хв. Перевіряється чи відбулося різке збільшення ваги чи ні. Окрім цього, передбачено ручний режим роботи. В ручному режимі оператор самостійно із панелі управління керує відкриттям/закриттям клапанів, включенням газифікатора та холодильника. Захисти в ручному режимі активні і мають найвищий пріоритет.

Фіксація зливу в ємність відбувається наступним чином. Якщо за 1 годину приріст ваги становить понад 6 000 кг., відбувається реєстрація даного приросту і фіксується злив. Устаткування рекуперації здатне давати максимальний приріст в 500 кг/год, що менше встановленої межі фіксації в 6000 кг/год, що включає помилкову фіксацію зливу в слідстві роботи рекуперації.

Система диспетчеризації та архівації даних базується на архівації показів сертифікованої ваги AXIS, встановленої під ємностями для зберігання зрідженого діоксину вуглецю, дані з ваги передаються по цифровому протоколу RS-232. Тому дані про вагу продукту в ємностях вважаються достовірними.

Враховуючи наведене, ПП Профіком вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як підтверджується матеріалами справи, між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ЕйСіПі Україна (орендодавець, позивач) та ТОВ ТВК Перша приватна броварня Для людей - як для себе (орендар, відповідач) укладено Договір оренди ємності №АСР/02/2011.

За умовами договору орендодавець зобов язується купити та передати орендарю в строкове платне користування вище перелічене майно.

Згідно п.3.1 договору, термін оренди обладнання переданого в користування за цим Договором Орендарю становить 10 років.

Згідно п.8.1 договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання і скріплення печатками сторін, терміном на 10 років, до 1 серпня 2021 року і продовжується на наступні 12 місяців, якщо не менше, ніж за 6 місяців до дати закінчення терміну договору не було отримано письмове повідомлення від однієї зі сторін про намір припинити термін дії договору.

Відповідно до п.8.3 договору, даний договір має силу лише за умови дії договору на поставку рідкої вуглекислоти, який орендар зобов язується укласти з орендодавцем або пов язаної компаній.

Згідно п.9.7.1 орендар зобов язується укласти з орендодавцем договір поставки рідкого двоокису вуглецю для його зберігання в орендованому за цим Договором обладнанні. Цей договір, а також договір поставки рідкого двоокису вуглецю, який орендар зобов язаний укласти відповідно до цього пункту становитимуть єдиний Договір, таким чином якщо орендар порушить свої зобов язання по одному з договорів, то буде вважатися що орендар порушив свої договірні зобов язання в цілому.

В судовому засіданні представники сторін підтвердили, що договір поставки між сторонами було укладено і станом на даний час він діє.

Відповідно до п.2.1 договору, розмір орендної плати за користування обладнанням на момент укладення цього договору становить 7 200,00 грн. в тому числі ПДВ 1 200,00 грн. за місяць.

Також відповідно до протоколу розбіжностей до Договору від 01.08.2011 року п.2.1 договору викладений у такій редакції: розмір орендної плати за використання обладнання на момент укладення даного договору складає 7 200,00 грн.,в тому числі ПДВ 1200,00 грн. в місяць. У випадку, якщо орендар розпочне зберігання рідкого двоокису вуглецю, рекуперованого в процесі власного виробництва, орендна плата складатиме 14 058,00 грн., в тому числі ПДВ 2 343,00 грн. Датою збільшення вартості оренди сторони погодили вважати дату вводу в експлуатацію орендарем обладнання по рекуперації двоокису вуглецю у власному виробництві. Розмір орендної плати за використання обладнання для періоду - до вводу в експлуатацію орендарем обладнання для періоду - до вводу в експлуатацію орендарем обладнання по рекуперації двоокису вуглецю, і орендної плати для періоду - після вводу в експлуатацію орендарем обладнання по рекуперації двоокису вуглецю, буде індексуватися одночасно відповідно до п.2.3 договору оренди 3АСР/02/2011 від 01.08.2011 року.

Згідно п.2.2 договору, орендодавець може індексувати орендну плату двічі на рік (кожні шість місяців). Сторони дійшли згоди, що у випадку якщо курс євро відносно гривні виросте на більш ніж 3% (відповідно НБУ), то орендодавець має право індексувати орендні платежі пропорційно росту курсу євро. Коректування орендної плати у зв язку з індексацією може проводитися орендодавцем кожних півроку. Курс євро на момент підписання договору складає 11.43 грн. за 1 євро.

Загальна сума даного Договору 864 000,00 грн., в тому числі ПДВ 144 000 грн. (п.2.4 договору).

Згідно п.2.5 договору, оплата орендної плати проводиться орендарем в термін не пізніше 20-го числа наступного місяця за попередній місяць, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок орендодавця, на основі виставленого рахунку. Датою оплати вважається дата перерахування грошових коштів в повному об ємі на розрахунковий рахунок орендаря. Невикористання обладнання за його призначенням, не є причиною відмови від оплати орендних платежів, передбачених даним Договором - п.2.1-2.5 Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем долучено до справи Акти про надання послуг оренди 07.07.2015 року на суму 39 933,90 грн., 07.08.2015 року на суму 39 933,90 грн., 11.09.2015 року на суму 39 933,90 грн., 06.10.2015 року на суму 39 933,90 грн., 10.11.2015 року на суму 39 933,90 грн., 07.12.2015 року на суму 39 933,90 грн., 12.01.2016 року на суму 39 933,90 грн., 08.02.2016 року на суму 39 933,90 грн., 09.03.2016 року на суму 39 933,90 грн., 12.04.2016 року на суму 39 933,90 грн., 25.05.2016 року на суму 39 933,90 грн.

А також долучено банківські виписки щодо проплат відповідача: 01.11.2013 року - 64 800,00 грн., 03.11.2014 року - 50 000,00 грн., 04.02.2015 року - 70 000,00 грн., 05.02.2015 року - 132 276,35 грн., 05.02.2015 року - 30 000,00 грн., 04.09.2015 року - 440 000,00 грн., 03.06.2016 року - 39 933,90 грн., 03.06.2016 року - 39 933,90 грн., 03.06.2016 року - 39 933,90 грн., 03.06.2016 року - 39 933,90 грн., 03.06.2016 року - 39 933,90 грн., 03.06.2016 року - 39 933,90 грн., 04.07.2016 року - 159 735,60 грн., 04.07.2016 року - 1 796 952,70 грн.

У зв язку з неналежним виконанням умов договору в частині сплати орендної плати позивачем нараховано пеню 50 689,69 грн., інфляційні втрати 34 669,95 грн. 3% річних 7 558,28 грн.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних судом встановлено, що при їх нарахуванні позивач не взяв до уваги положення ч.5 ст.254 ЦК України, згідно якої встановлено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Крім того, позивач не взяв до уваги п.1.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» в якому роз»яснено, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Як зазначено у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

В листі Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» зазначається, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід рахувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня .

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

Нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

З наведеного вбачається, що найменший період визначення інфляційних нарахувань становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою таких нарахувань. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.

Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема, у постанові від 10.07.2013 р. по справі №5002-33/4081-2012.

Перевіривши правильність нарахування позивачем інфляційних втрат наведених у розрахунку, суд встановив, що помилки допущені ним при нарахуванні 3% річних щодо включення днів фактичної сплати суми заборгованості в період часу за який здійснюється нарахування та неврахування положень ч.5 ст.254 ЦК України, не впливає на суму інфляційних нарахувань.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондують приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так, у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши правильність нарахування позивачем суми пені, інфляційних витрат та 3% річних, судом встановлено, що до стягнення підлягає пеня - 50 273,79 грн., 3% річних - 7 471,16 та інфляційні втрати - 34 669,95 грн.

Також, згідно п.4.4.2 Договору орендар не має право використовувати орендоване обладнання у власній господарській діяльності у відповідності до його цільового призначення. Проте, всупереч умовам договору, на думку позивача, відповідач здійснював зберігання двоокису вуглецю, який не постачався орендодавцем та не був рекуперованим орендарем в процесі виробництва.

В процесі здійснення контролю за використанням обладнання ТОВ ЕйСіПі Україна було виявлене порушення п.4.4.2 та п.1.1.2 Договору щодо нецільового використання ємності, а саме здійснювалося, на думку позивача, залив та зберігання рідкого двоокису вуглецю, який не поставлявся позивачем у справі та не був рекуперованим відповідачем в процесі власного виробництва. На замовлення ТОВ ЕйСіПі Україна , з метою здійснення контролю за використанням орендарем обладнання у відповідності до вимог п.1.1.2 та п.4.3.1 Договору, було підібрано та встановлено обладнання для автоматизації, диспетчеризації та архівації даних, системи обладнання для зберігання та подачі газоподібного двоокису вуглецю, який постачається ТОВ ЕйСіПі Україна , встановленого на підприємстві відповідача для подачі газоподібного двоокису вуглецю на виробничу лінію.

Система диспетчеризації та архівації даних базується на архівації показів сертифікованої ваги AXIS, встановленої під ємностіми для зберігання зрідженого двоокисду вуглецю, по цифровому протоколу RS-232. Тому дані про вагу продукту в ємностях є достовірними. В таблиці, яка додається до позовної заяви наведено позивачем всі завантаження до резервуарів зберігання, які є предметом договору оренди за період з 01.07.2015 року по 29.07.2016 року.

За твердженням позивача, факт порушення п.1.1.2 та п.4.3.1 Договору були зафіксовані в період з 25.09.2015 року по 04.07.2016 року, відтак штраф у розмірі 5% від вартості орендованого обладнання за кожен факт порушення становить 3 122 693,95 грн., згідно заяви про збільшення позовних вимог.

На підтвердження факту порушень з боку відповідача, позивачем подано таблиці, в яких зазначена дата, час і вага. Представник третьої особи надав пояснення про алгоритм роботи такої системи, зазначивши, що інших відомостей надати не може. Із долученого до матеріалів справи алгоритму роботи системи не вбачається як саме визначається та фіксується факт порушення використання ємності. Представник позивача також в судовому засіданні зазначив, що будь-яких інших доказів на підтвердження факту порушення відповідачем умов договору щодо нецільового використання обладнання - немає.

Для встановлення факту порушень відповідачем умов договору, судом тричі призначалися судові експертизи. Виконання експертиз суд доручав Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз, Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз. Проте, на адресу суду надходили відповіді про неможливість з ясування таких питань, у зв язку з відсутністю фахівців у відповідній галузі знань.

Враховуючи наведене, суд виходить з тих доказів, що долучені сторонами до матеріалів справи.

Згідно ч.1 ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ухвалою від 12.09.2016 року суд витребовував у відповідача надати оборотно-сальдову відомість по 28 рахунку (по кількості та вартості) та картку рахунку 28 за період з 01.09.2015 року по 04.08.2016 року щодо контрагентів відповідача (окрім ТзОВ "ЕйСіПі Україна"), в яких відповідач придбав двоокис вуглецю; надати декларації з податку на додану вартість, розшифровки податкових зобов"язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) та реєстри податкових накладних за період з 01.09.2015 року по 04.08.2016 року щодо контрагентів відповідача (окрім ТзОВ "ЕйСіПі Україна"), в яких відповідач придбав двоокис вуглецю; надати витяг з реєстру податкових накладних на запит щодо отримання відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних, зареєстрованих за кожен день в період з 01.09.2015 року по 19.08.2016 року щодо придбання відповідачем двоокису вуглецю в контрагентів (окрім ТзОВ "ЕйСіПі Україна").

Однак, відповідачем не виконувалися вимоги суду, зазначаючи, що дана інформація є комерційною таємницею відповідно до чинного законодавства України.

11.04.2017 року ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Торгово - виробнича компанія Перша приватна броварня «Для людей-як для себе!» подало Картку рахунку 201 за 01.09.2015 року по 04.08.2016 року, з якого не вбачається, що відповідачем закуповувалася сировина двоокису вуглецю у інших контрагентів. Оскільки дані докази є належним чином завірені та скріплені печаткою відповідача, суд приймає дані докази як належні та допустимі. Будь - яких інших доказів на спростування такої інформації позивачем не подано.

Крім того, на спростування пояснень позивача відповідачем подано схему, з якої вбачається, що ємність може наповнятися сировиною придбаною у позивача а також виробленою відповідачем в процесі власного виробництва (рекуперації) і подаватися безпосередньо на виробництво.

Відповідач надав пояснення та докази з приводу завантажень ємностей рекуперованою вуглекислотою, яка була попередньо зібрана в іншу ємність, а згодом завантажена у ємності, що були предметом договору оренди. Такі дії відповідача не є порушенням п.1.1.2 Договору.

Позивачем не доведено наявність будь-яких порушень при виконанні умов договору оренди ємності відповідачем в частині нецільового використання об єкта оренди.

Отже, застосування будь-яких санкцій до Відповідача, з огляду на вищенаведене, суд вважає необгрунтованим та безпідставним.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно акту повернення об єкта оренди від 25.02.2017 року відповідачем повернуто майно, яке було предметом спору, у зв язку з тим позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог.

Суд зазначає, що згідно статті 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Отже, сума сплаченого судового збору в розмірі 1 378,00 грн. за вимогу немайнового характеру підлягає поверненню, за клопотанням позивача.

Щодо позовної вимоги про розірвання договору суд зазначає наступне.

Згідно п.8.3 договору, даний договір має силу лише за умови дії договору на поставку рідкої вуглекислоти, який орендар зобов язується укласти з орендодавцем або пов язаної компаній. У разі розірвання або закінчення терміну дії вищевказаного договору поставки даний договір автоматично припиняє свою дію, за винятком зобов язань по поверненню майна, фінансових та штрафних санкцій.

Оскільки судом встановлено, що договір на поставку діє та штрафні санкції не сплачені, отже, вимога про розірвання договору підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про задоволення позову частково.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір в загальному розмірі 50 990,18 грн. 1 378,00 грн підлягає поверненню. 49 612,18 грн. слід покласти на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Торгово - виробнича компанія Перша приватна броварня «Для людей-як для себе!» (79032, м.Львів, вул.Дж. Вашингтона,10 ідентифікаційний код юридичної особи 31978272) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ЕйСіПі Україна» (04213, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код юридичної особи 36993740) - пеню 50 273,79 грн., інфляційні втрати в розмірі 34 669,95 грн., 3% річних в розмірі 7 471,16 грн., а також 2 776,79 грн. судового збору.

3. Розірвати Договір оренди ємності №АСР/02/2011 від 01.08.2011 року, укладеного між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Торгово - виробнича компанія Перша приватна броварня «Для людей-як для себе!» (79032, м.Львів, вул.Дж. Вашингтона,10 ідентифікаційний код юридичної особи 31978272) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ЕйСіПі Україна» (04213, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код юридичної особи 36993740).

4 . В задоволенні решти частини позовних вимог - відмовити.

5 . Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 14.04.2017 р.

Головуючий суддя Горецька З. В.

суддя Манюк П.Т.

суддя Блавацька-Калінська О.М.