Постанова

від 19.04.2017 по справі 913/1036/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

19.04.2017 справа №913/1036/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів за участю представників сторін: від позивача: від відповідача1: від відповідача 2ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 - за довіреністю №1 від 20.01.2017р. ОСОБА_5 - за довіреністю б/н від 17.01.2017р. ОСОБА_6 - за довіреністю №114 від 03.04.2017р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: Товариства з обмеженою відповідальністю «Актив» , м. Сєвєродонецьк Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 20 грудня 2016 р. (повний текст рішення складено та підписано 26.12.2016р.) у справі № 913/1036/16 (головуючий суддя Фонова О.С., судді Вінніков С.В., Секірський А.В.) за позовом до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю «Актив» , м. Сєвєродонецьк Луганської області 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Сєвєродонецький Склопластик» , м. Сєвєродонецьк Луганської області 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» , м. Луганськ про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Луганської області від 20.12.2016р. у справі №913/1036/16 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Актив» , м. Сєвєродонецьк Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Сєвєродонецький Склопластик» , м. Сєвєродонецьк Луганської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» , м. Луганськ про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено у повному обсязі.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Актив» , м. Сєвєродонецьк Луганської області подана апеляційна скарга, відповідно до якої останнє просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Зокрема, скаржник вважає, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням вимог чинного законодавства та безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог.

Позивач підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду скасувати та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідачі проти апеляційної скарги заперечили та просили рішення суду залишити без змін, а скаргу - без задоволення, про що також зазначили у наданих суду відзивах на апеляційну скаргу.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і переглядає законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Перевіркою матеріалів справи встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Актив» , м. Сєвєродонецьк Луганської області звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Сєвєродонецький Склопластик» , м. Сєвєродонецьк Луганської області за участю третьої особи, яка не заяволяє самостійних вимог на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» , м. Луганськ про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

За твердженням позивача, відповідач 1 в порушення умов Договору про технічне забезпечення електропостачання № 188 від 16.07.2010р., без належного повідомлення та пояснення причин, з лютого 2016 року безпідставно, в односторонньому порядку відключив електроустановки позивача та припинив передачу електричної енергії останньому. В обґрунтування своїх доводів позивачем надано до матеріалів справи копії актів про зняття показів розрахункових засобів обліку електроенергії з 01.01.2016 по 31.03.2016, платіжних доручень на оплату спожитої електроенергії згідно договору про постачання електроенергії за період з грудня 2015 року по квітень 2016 року на загальну суму 271616,19 грн., акту приймання - передачі товарної продукції за січень 2016 року, рахунку №97/ЛИС/1/1 від 01.02.2016, акту приймання - передачі товарної продукції за лютий 2016 року, рахунку №97/ЛИС/2/1 від 01.03.2016, акту приймання - передачі товарної продукції за березень 2016 року, рахунку №97/ЛИС/3/1 від 01.04.2016, листів №21/12-1 від 22.12.2015 та №15/02 від 15.02.2016 про продовження дії договору про технічне забезпечення електропостачання споживача №188 від 16.07.2010р.

Враховуючи наведене, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання дій відповідача 1 щодо обмеження та відключення електроустановок позивача та припинення передачі електричної енергії протиправними та вимогою щодо зобов'язання відповідача 1 підключити електроустановки позивача та відновити передачу електричної енергії.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив із необґрунтованості та недоведеності позовних вимог, вважаючи, що обраний позивачем спосіб захисту права за допомогою господарського судочинства в частині визнання дій відповідача щодо обмеження та відключення електроустановок позивача та припинення передачі електричної енергії протиправними, не відповідає вимогам законодавства, а вимога позивача про зобов'язання відповідача здійснити підключення електроустановок позивача та відновлення передачі електричної енергії, за умови відсутності діючого Договору про технічне забезпечення електропостачання споживача та наявності змін у Однолінійній схемі електропостачання, є передчасною.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 20.03.2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» , м. Луганськ залучено до участі у справі №913/1036/16 на стадії апеляційного провадження у якості відповідача 2.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду, переглянувши в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи №913/1036/16; розглянувши доводи апеляційної скарги; заслухавши пояснення представників сторін; перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Актив» , м. Сєвєродонецьк Луганської області та часткового скасування рішення господарського суду Луганської області від 20.12.2016р. у справі №913/1036/16 з огляду на наступне.

Так, 27.10.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Актив» (Споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» (Постачальник) укладено договір про постачання електричної енергії №97 від 27.10.2010 (далі - Договір про постачання), відповідно до умов якого Постачальник постачає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електричних установок Споживача з загальною дозволеною потужністю 524,3 кВт, величини якої по кожному об'єкту зазначені у додатку до Договору «Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії Споживача» , а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємною частиною. (п. 1 Договору).

Пунктом 3.1.3. Договору про постачання визначено, що Постачальник має право обмежувати або припиняти постачання електричної енергії Споживачу згідно з умовами розділу 6 Договору відповідно до порядку, передбаченого ПКЕЕ та діючим законодавством України.

Згідно з п. 9.3. Договору, Договір набирає чинності з 01.10.2010 і укладається на строк до 31.12.2010. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Господарським судом встановлено, матеріалами справи не спростовується та сторонами Договору про постачання електричної енергії не заперечується, що вказаний Договір є чинним на момент припинення постачання електричної енергії Позивачу.

У зв'язку з тим, що постачання електричної енергії до електричних установок субспоживачів, в тому числі і Товариства з обмеженою відповідальністю «Актив» , здійснюється через технологічні електричні мережі, які належать відповідачу 1, 15.09.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЕО» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Сєвєродонецький Склопластик» , як власником електричних мереж та основним споживачем, укладено Договір про спільне використання технологічних елект ричних мереж № ДСВ 1345, предметом якого є надання послуг з утримання електричних мереж спільного використання для зпабезпечення технічної можливості передачі (транзиту) електричної енергії в точки приєднання Користувача або інших суб'єктів господарювання.

Договір на момент припинення постачання електричної енергії Позивачу є чинним.

Відповідно до п. 1.2 Правил, договір про технічне забезпечення електропостачання споживача - домовленість двох сторін (споживач та електропередавальна організація або основний споживач), яка є документом певної форми, що встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час технічного забезпечення постачання електричної енергії. Обов'язковість укладення договору про технічне забезпечення електропостачання споживача передбачена також п.п. 5.8, 5.15 Правил.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.07.2010р., між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Актив» (позивач у справі), як Споживачем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Сєвєродонецький Склопластик» (відповідач у справі), як Власником мереж укладено договір №188 (далі - Договір про технічне забезпечення електропостачання споживача) за умовами якого Власник мереж забезпечує технічну можливість передачі електричної енергії Споживачу в обсягах згідно з договором про постачання або про купівлю-продаж електричної енергії, з показниками допустимих відхилень від стандартних умов надання обсягу електричної енергії та рівня дозволеної потужності за класами напруги, а Споживач дотримується установленого режиму споживання електричної енергії та своєчасно сплачує за отримані послуги, визначені пунктом 4.1 Договору. (п. 1.1. договору)

Пунктом п. 1.2 Договору визначено, що передача електричної енергії забезпечується відповідно до однолінійної схеми, наведеної в додатку «Однолінійна схема» . Власник мереж забезпечує передачу електричної енергії в точку продажу, визначену згідно з відповідним договором Споживача з Постачальником електричної енергії на наконечниках 2-х КЛ-0,4 кВ, приєднаних до вихідних клем комутаційного апарату у ф18 РП-0,4 кВ ПС5а.

Відповідно до підпункту 4.4.1 пункту 4.1 Договору, Споживач зобов'язується здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії на межі балансової належності електромереж згідно з додатком «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії» .

Розділом 6 Договору сторони узгодили, що постачання електричної енергії Споживачу може бути припинено або обмежено Власником мереж.

Зокрема, п.п. 6.1.1.- 6.1.6. сторони визначили випадки, в яких здійснюється таке припинення, умови та порядок.

Відповідно до п. 9.2 Договору, у разі заборгованості Споживача за спожиту електричну енергію Власник мереж відключає електроустановки споживача у терміни і на строк, установлені та доведені постачальником електричної енергії.

Цей Договір укладається на строк до 31.12.2011р., набирає чинності з дня його підписання Сторонами. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь - якої із Сторін у порядку, зазначеному законодавством України (пункт10.6. Договору).

За твердженням позивача, зобов'язання, передбачені договором про технічне забезпечення електропостачання споживача, останнім виконано у повному обсязі, як в частині оплати наданих послуг, так і в частині виконання інших обов'язків, передбачених умовами Договору.

У зв'язку із закінченням строку дії договору про технічне забезпечення електропостачання споживача, 24.11.2015 позивач звернувся до відповідача 1 з листом №24/11, згідно якого просив відповідача 1 продовжити дію Договору на 2016 рік.

10.12.2015 відповідач 1 листом вх. № 942 надіслав позивачу для оформлення та підписання проект додаткової угоди №8 до Договору про продовження терміну Договору на 2016 рік.

22.12.2015 позивач листом вх. №2/12-1 повернув відповідачу 1 два примірники підписаної з боку позивача додаткової угоди №8 до Договору.

Однак, станом на дату подання позовної заяви, відповідач 1 не повернув позивачу оформлений і підписаний обома сторонами примірник додаткової угоди №8 до Договору та в подальшому без попередження і узгодження з енергопостачальником здійснив відключення електроустановок позивача і припинив передачу електричної енергії.

У зв'язку з вищевикладеним, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання дій відповідача 1 щодо обмеження та відключення електроустановок позивача та припинення передачі електричної енергії протиправними та вимогою щодо зобов'язання відповідача 1 підключити електроустановки позивача та відновити передачу електричної енергії.

Розглядаючи позовні вимоги в цій частині, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що позов в частині визнання дій відповідача 1 щодо обмеження та відключення електроустановок позивача та припинення передачі електричної енергії протиправними не відповідає положенням статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, оскільки дана позовна вимога за своєю правовою природою є вимогою про встановлення факту протиправності дій відповідача 1, які, у їх сукупності, призвели до припинення передачі електричної енергії, однак не призводить до поновлення порушених прав. Факт, що має юридичне значення, може встановлюватися господарськими судами лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне. Його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог. Предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення. Однак, заявлена позивачем вимога не призводить до поновлення прав позивача.

Вказане також відповідає приписам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Конституції України.

Відтак, враховуючи встановлені обставини справи, висновок суду першої інстанції про те, що визначений позивачем предмет позову в цій частині не відповідає встановленим законом або договорами способам захисту прав є правомірним, з чим погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.

Стосовно позовної вимоги про зобов'язання відповідача 1 підключити електроустановки позивача та відновити передачу електричної енергії, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 1. ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовґязковим для виконання сторонами.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Зобов'язанням, у свою чергу, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Як зазначено вище, відповідач 2 за договором про постачання електричної енергії №97 від 27.10.2010р. (який є чинним), прийняв на себе зобов'язання з постачання електричної енергії Споживачу для забезпечення потреб електричних установок Споживача (позивача).

В свою чергу, відповідач 1 за договором про спільне використання технологічних мереж № ДСВ від 15.09.2010р., який укладено між відповідачем 1 та відповідачем 2 (договір є чинним на момент розгляду спірних правовідносин), власник мереж (відповідач 1) зобов'язався надавати послуги з утримання технологічних мереж спільного використання для забезпечення технічної можливості передачі (транзиту) електричної енергії в точки приєднання електроустановок Користувача, зокрема, позивачу на наконечниках живильної кабельної лінії 0,4 кВ, приєднаної до вихідних клем комутаційногго апарату, встановленого в РП - 0,4 кВ, ф18 ПС- 5а.

При цьому, твердження відповідача 1 про відсутність технічної можливості здійснювати електропостачання своїми мережами згідно Однолінійної схеми електропостачання у зв'язку з виходом з ладу силового трансформатору та поверненням його власнику, є безпідставними з огляду на наступне.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами регулюються Правилами користування електричною енергією (далі Правила), затвердженими Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 р. № 28.

Пунктом 1.2. Правил користування електричною енергією визначено, що зокрема:

договір про спільне використання технологічних електричних мереж - домовленість двох сторін, що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між електропередавальною організацією (ліцензіатом з передачі електричної енергії місцевими (локальними) мережами) та основним споживачем під час передачі (транзиту) електричної енергії технологічними електричними мережами;

основний споживач - споживач електричної енергії або власник електричних мереж, який передає частину електроенергії своїми технологічними електричними мережами субспоживачам та/або електропередавальній організації;

власник електричних мереж - юридична або фізична особа, якій на праві власності або користування належать електроустановки, призначені для передачі та/або розподілу електричної енергії;

субспоживач - споживач, електроустановки якого приєднані до технологічних електричних мереж основного споживача;

межа балансової належності - точка розділу елементів електричної мережі між власниками електроустановок за ознаками права власності або користування, або повного господарського відання.

Пунктом 1.7. Правил, у разі використання технологічних електричних мереж електропередавальною організацією відносини між власником цих мереж та електропередавальною організацією, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж, що укладається між ними на основі типового договору (додаток 2).

Згідно із частинами 3, 7 статті 179 Господарського кодексу України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Виходячи з вищенаведеного, відповідач 1, який є власником електричних мереж та передає частину електроенергії своїми технологічними електричними мережами Позивачу, зобов'язаний укласти договір про технічне забезпечення електропостачання споживача у разі дотримання останнім вимог Правил.

На підставі вищезазначених норм законодавства, позивач звертався до відповідача-1 з пропозицією про продовження строку укладання договору про технічне забезпечення електропостачання споживача, про що свідчить листування між сторонами, наявне в матералах справи.

Таким чином, відповідач 1 повинен був розглянути пропозицію позивача щодо продовження строку дії договору про технічне забезпечення електропостачання споживача № 188 від 16.07.2010р. та, у разі технічної неможливості виконати обов'язок, покладений на нього умовами договору, у даному випадку щодо внесення змін до Однолінійної схеми, наведеної у Додатку №1, оскільки відсутність укладеного договору про технічне забезпечення унеможливлює передачу (транзит) електричної енергії в точку приєднання електроустановок позивача в певних обсягах.

Одночасно, виходячи з системного аналізу норм Правил, приписи законодавства в сфері електроенергетики не передбачають такої підстави як відсутність договору на технічне забезпечення електропостачання для припинення постачання Власником мереж субспоживачу електричної енергії.

До того ж, як зазначено вище, обов'язок Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Сєвєродонецький Склопластик» забезпечити технічну можливість передачі електричної енергії Позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «Актив» , зокрема, і на момент припинення постачання останньому електричної енергії, передбачено п. 1.1 Договору про спільне використання технологічних електричних мереж №ДСВ 1345 від 15.09.2010 (з додатками та додатковими угодами до цього договору), укладеного між відповідачами.

Крім того, у письмових поясненнях №1255 від 19.12.2016р., відповідач 2 повідомляв, що будь - яких узгоджень з ним, як постачальником електричної енергії, відповідач 1, як власник технологічних електричних мереж, щодо обмеження та припинення електропостачання позивача, як субспоживача електричної енергії, не здійснював і про причини обмеження та припинення електропостачання позивачу не повідомляв. Про вчинення таких дій з боку відповідача 1 відповідач 2 дізнався у грудні 2016р. з листа позивача вих. № 16/12-1 від 16.12.2016р. Крім того, зазначив, що обмеження та припинення електропостачання позивачу відбулося без узгодження з ним в порушення порядку, встановленого Правил та умовами вищезазначених Договорів.

Разом з тим, згідно з п. 7.1 Правил, електрична енергія постачається споживачу безперервно, крім випадків, передбачених договором та нормативно-правовими актами, у тому числі цими Правилами.

У п. 7.5 Правил встановлено перелік підстав, за яких постачальник електричної енергії (електропередавальна організація або основний споживач за погодженням постачальника електричної енергії ) зобов'язаний, попередивши споживача не пізніше ніж за три робочих дні, припинити повністю або частково постачання йому електричної енергії (передачу або спільне використання технологічних електричних мереж), у тому числі на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади. Такими підставами, зокрема, є: несплата рахунків відповідно до умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами; закінчення терміну дії, розірвання або неукладення між суб'єктами господарювання договорів, наявність яких передбачена цими Правилами (п.п. 3, 7).

Попередження про припинення повністю або частково постачання електричної енергії оформляється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено.

Проте, як вбачається з пояснень сторін та підтверджується матеріалами справи, відключення позивача від електропостачання відбулось без повідомлення про це останнього та без узгодження такого відключення з відповідачем 2, що є обов'язковою умовою в силу приписів п. 7.5. Правил.

При цьому, колегія суддів враховує, що відключення від електропостачання може відбуватись лише в разі наявності заборгованості саме за використану електроенергію, і відключення з цієї підстави може здійснюватись у такому випадку Власником мереж лише за дорученням постачальника електричної енергії. Зазначена правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 08.10.2013 у справі № 21-220а13. Так, у вказаній Постанові зазначено, що обов'язковою умовою, яка надає право енергопостачальнику, зокрема, припинити споживачу електропостачання, є несплата або неповна оплата останнім рахунків за фактично спожиту електричну енергію.

Наразі, доказів заборгованості Позивача за спожиту електричну енергію та доручення Постачальника електричної енергії, яким є Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» , щодо припинення постачання електричної енергії позивачу, в матеріалах справи відсутні.

Відтак, Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» через мережі Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Сєвєродонецький Склопластик» повинні забезпечити Позивачу постачання електричної енергії у відповідності до умов укладених договорів.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що дії Відповідачів з незабезпечення постачання електроенергії Позивачу є неправомірними через відсутність підстав для вчинення вказаних дій.

За таких обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Актив» , м. Сєвєродонецьк Луганської області підлягає частковому задоволенню, оскаржуване рішення Господарського суду Луганської області від 20.12.2016р. у справі № 913/1036/16 частковому скасуванню, з прийняттям рішення про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання підключити електроустановки позивача та відновити передачу електричної енергії. В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Враховуючи підтвердження матеріалами справи виникнення спору з вини відповідача 1, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача 1 по справі.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Актив» , м. Сєвєродонецьк Луганської області - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Луганської області від 20 грудня 2016 р. у справі № 913/1036/16 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання підключити електроустановки позивача та відновити передачу електричної енергії та в частині розподілу витрат по сплаті судового збору.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Сєвєродонецький Склопластик» м. Сєвєродонецьк Луганської області та Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» , м. Луганськ за власний рахунок підключити (під'єднати) електроустановки позивача до електропостачання та забезпечити постачання електроенергії до електроустановок позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Актив» .

В іншій частині рішення господарського суду Луганської області від 20.12.2016р. у справі №913/1036/16 - залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Сєвєродонецький Склопластик» (93403, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул. Промислова, 2, ЄДРПОУ 36221647) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Актив» (93400, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул. Промислова, 24-б, ЄДРПОУ 25360544) витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2 756,00грн. та витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3520,00грн.

Зобов'язати господарський суд Луганської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Марченко О.А.

Судді: Ломовцева Н.В.

ОСОБА_3