Постанова

від 21.08.2017 по справі 913/1036/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2017 року Справа № 913/1036/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Корнілової Ж.О. - головуючого (доповідач), Карабаня В.Я., Стратієнко Л.В., розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Сєвєродонецький Склопластик" на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 19.04.2017 у справі№ 913/1036/16 Господарського суду Луганської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Актив" до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Сєвєродонецький Склопластик", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, за участю представників сторін від позивача:не з 'явились, від відповідача 1:не з 'явились, від відповідача 2:не з 'явились,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Луганської області від 20.12.2016 у справі № 913/1036/16 (у складі колегії суддів: Фонової О.С.-головуючого, Віннікова С.В., Секірського А.В.) в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.04.2017 у справі № 913/1036/16 (у складі колегії суддів: Марченко О.А.-головуючого, Ломовцевої Н.В., Попкова Д.О.) рішення Господарського суду Луганської області від 20.12.2016 у справі № 913/1036/16 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання підключити електроустановки позивача та відновити передачу електричної енергії та в частині розподілу витрат з оплати судового збору. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Сєвєродонецький Склопластик" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" за власний рахунок підключити (під'єднати) електроустановки позивача до електропостачання та забезпечити постачання електроенергії до електроустановок позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив". В іншій частині рішення Господарського суду Луганської області від 20.12.2016 у справі № 913/1036/16 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.04.2017 у справі № 913/1036/16 Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Сєвєродонецький Склопластик" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.04.2017 скасувати, а рішення Господарського суду Луганської області від 20.12.2016 у справі № 913/1036/16 залишити без змін.

У касаційній скарзі заявник посилається на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права судами.

Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши застосування норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами встановлено та матеріалами підтверджується, що Товариство з обмеженою відповідальністю Актив, м. Сєвєродонецьк Луганської області звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об'єднання Сєвєродонецький Склопластик, м. Сєвєродонецьк Луганської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю Луганське енергетичне об'єднання про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

За твердженням позивача, відповідач 1 в порушення умов договору про технічне забезпечення електропостачання № 188 від 16.07.2010, без належного повідомлення та пояснення причин, з лютого 2016 року безпідставно, в односторонньому порядку відключив електроустановки позивача та припинив передачу електричної енергії останньому. В обґрунтування своїх доводів позивач надав до матеріалів справи копії актів про зняття показів розрахункових засобів обліку електроенергії з 01.01.2016 по 31.03.2016, платіжних доручень на оплату спожитої електроенергії відповідно до договору про постачання електроенергії за період з грудня 2015 року по квітень 2016 року на загальну суму 271616,19 грн., акта приймання - передачі товарної продукції за січень 2016 року, рахунку № 97/ЛИС/1/1 від 01.02.2016, акта приймання - передачі товарної продукції за лютий 2016 року, рахунку № 97/ЛИС/2/1 від 01.03.2016, акта приймання - передачі товарної продукції за березень 2016 року, рахунку № 97/ЛИС/3/1 від 01.04.2016, листів № 21/12-1 від 22.12.2015 та №15/02 від 15.02.2016 про продовження дії договору про технічне забезпечення електропостачання споживача № 188 від 16.07.2010.

Враховуючи наведене, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання дій відповідача 1 щодо обмеження, відключення електроустановок позивача та припинення передачі електричної енергії протиправними; та з вимогою щодо зобов'язання відповідача 1 підключити електроустановки позивача та відновити передачу електричної енергії.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив із необґрунтованості та недоведеності позовних вимог, вважаючи, що обраний позивачем спосіб захисту права за допомогою господарського судочинства в частині визнання дій відповідача щодо обмеження, відключення електроустановок позивача та припинення передачі електричної енергії протиправними не відповідає вимогам законодавства, а вимога позивача про зобов'язання відповідача здійснити підключення електроустановок позивача та відновлення передачі електричної енергії за умови відсутності діючого договору про технічне забезпечення електропостачання споживача та наявності змін у однолінійній схемі електропостачання є передчасною.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 20.03.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю Луганське енергетичне об'єднання, м. Луганськ залучено до участі у справі № 913/1036/16 на стадії апеляційного провадження у якості відповідача 2.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Актив" (споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Луганське енергетичне об'єднання (постачальник) 27.10.2017 укладено договір про постачання електричної енергії № 97 від 27.10.2010 (далі договір про постачання), відповідно до умов якого постачальник постачає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електричних установок споживача із загальною дозволеною потужністю 524,3 кВт, величини якої на кожному об'єкті зазначені у додатку до договору відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі відповідно до умов договору та додатків до договору, що є його невід'ємною частиною. (п. 1 договору).

Пунктом 3.1.3. договору про постачання визначено, що постачальник має право обмежувати або припиняти постачання електричної енергії споживачу згідно з умовами розділу 6 договору відповідно до порядку, передбаченого ПКЕЕ та діючим законодавством України.

Відповідно до п. 9.3. договору договір набирає чинності з 01.10.2010 і укладається на строк до 31.12.2010. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Матеріалами справи не спростовується та сторонами договору про постачання електричної енергії не заперечується, що вказаний договір є чинним на момент припинення постачання електричної енергії позивачу.

У зв'язку з тим, що постачання електричної енергії до електричних установок субспоживачів, в тому числі і до Товариства з обмеженою відповідальністю актив, здійснюється через технологічні електричні мережі, які належать відповідачу 1,

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЕО" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання Сєвєродонецький Склопластик", як власником електричних мереж та основним споживачем 15.09.2010 укладено договір про спільне користування технологічних електричних мереж № ДСВ 1345, предметом якого є надання послуг з утримання електричних мереж спільного використання для забезпечення технічної можливості передачі (транзиту) електричної енергії в точки приєднання користувача або інших суб'єктів господарювання.

Договір на момент припинення постачання електричної енергії позивачу є чинним.

Відповідно до п. 1.2 Правил договір про технічне забезпечення електропостачання споживача домовленість двох сторін (споживач та електропередавальна організація або основний споживач), яка є документом певної форми, що встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час технічного забезпечення постачання електричної енергії. обов'язковість укладення договору про технічне забезпечення електропостачання споживача передбачена також п.п. 5.8, 5.15 Правил.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма Актив (позивач у справі), як споживачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання Сєвєродонецький Склопластик" (відповідач у справі), як власником мереж 16.07.2010 укладено договір № 188 (далі договір про технічне забезпечення електропостачання споживача), за умовами якого власник мереж забезпечує технічну можливість передачі електричної енергії споживачу в обсягах відповідно до договору про постачання або про купівлю-продаж електричної енергії з показниками допустимих відхилень від стандартних умов надання обсягу електричної енергії та рівня дозволеної потужності за класами напруги, а споживач дотримується встановленого режиму споживання електричної енергії та своєчасно сплачує за отримані послуги, визначені пунктом 4.1 договору. (п. 1.1. договору)

Пунктом п. 1.2 договору передбачено, що передача електричної енергії забезпечується відповідно до однолінійної схеми, наведеної в додатку однолінійна схема. власник мереж забезпечує передачу електричної енергії в точку продажу, визначену згідно з відповідним договором споживача з постачальником електричної енергії на наконечниках 2-х КЛ-0,4 кВ, приєднаних до вихідних клем комутаційного апарату у ф18 РП-0,4 кВ ПС5а.

Відповідно до підпункту 4.4.1 пункту 4.1 договору споживач зобов'язується здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії на межі балансової належності електромереж згідно з додатком Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії.

Розділом 6 договору сторонами узгоджено, що постачання електричної енергії споживачу може бути припинено або обмежено власником мереж.

Зокрема, п.п. 6.1.1.- 6.1.6. сторонами передбачено випадки, в яких здійснюється таке припинення, умови та порядок.

Відповідно до п. 9.2 договору, у разі заборгованості споживача за спожиту електричну енергію власник мереж відключає електроустановки споживача у терміни і на строк, установлені та доведені постачальником електричної енергії.

Цей Договір укладається на строк до 31.12.2011 і набирає чинності з дня його підписання сторонами. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь якої із сторін у порядку, зазначеному законодавством України (пункт 10.6. договору).

За твердженням позивача, зобов'язання, передбачені договором про технічне забезпечення електропостачання споживача, останнім виконано у повному обсязі в частині оплати наданих послуг та в частині виконання інших обов'язків, передбачених умовами договору.

У зв'язку із закінченням строку дії договору про технічне забезпечення електропостачання споживача позивач 24.11.2015 звернувся до відповідача 1 з листом № 24/11, відповідно до якого просив відповідача 1 продовжити дію договору на 2016 рік.

Відповідач 1 листом вх. № 942 10.12.2015 надіслав позивачу для оформлення та підписання проект додаткової угоди № 8 до договору про продовження терміну договору на 2016 рік.

Позивач листом вх. № 2/12-1 22.12.2015 повернув відповідачу 1 два примірники підписаної з боку позивача додаткової угоди № 8 до договору.

На час подання позовної заяви відповідач 1 не повернув позивачу оформлений і підписаний обома сторонами примірник додаткової угоди № 8 до договору та в подальшому без попередження і узгодження з енергопостачальником здійснив відключення електроустановок позивача і припинив передачу електричної енергії.

У зв'язку з викладеним позивач звернувся до суду з вимогою про визнання дій відповідача 1 щодо обмеження, відключення електроустановок позивача та припинення передачі електричної енергії протиправними; та з вимогою щодо зобов'язання відповідача 1 підключити електроустановки позивача та відновити передачу електричної енергії.

Розглядаючи позовні вимоги в цій частині, суди дійшли до правильного висновку, що позов в частині визнання дій відповідача 1 щодо обмеження та відключення електроустановок позивача та припинення передачі електричної енергії протиправними не відповідає положенням статті 16 Цивільного кодексу України , статті 20 Господарського кодексу України , оскільки дана позовна вимога за своєю правовою природою є вимогою про встановлення факту протиправності дій відповідача 1, які у їх сукупності, призвели до припинення передачі електричної енергії, проте не призводить до поновлення порушених прав. Факт, що має юридичне значення, може встановлюватися господарськими судами лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне. Його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог. Предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, щодо якої суд зобов'язаний прийняти рішення. Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення. Проте заявлена позивачем вимога не призводить до поновлення прав позивача.

Вказане відповідає приписам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Конституції України .

Враховуючи встановлені обставини справи, висновок місцевого господарського суду, що визначений позивачем предмет позову в цій частині не відповідає встановленим законом або договорами способам захисту прав є правомірним, з чим правомірно погодився суд апеляційної інстанції.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача 1 підключити електроустановки позивача та відновити передачу електричної енергії, судом апеляційної інстанції зазначено наступне.

Відповідно до ч. 1. ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525 , 526 Цивільного кодексу України , ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України ).

Судом апеляційної інстанції встановлено, відповідач 2 за договором про постачання електричної енергії № 97 від 27.10.2010 (який є чинним), прийняв на себе зобов'язання з постачання електричної енергії споживачу для забезпечення потреб електричних установок споживача (позивача).

Відповідач 1 за договором про спільне використання технологічних мереж № ДСВ від 15.09.2010, який укладено між відповідачем 1 та відповідачем 2 (договір є чинним на час розгляду спірних правовідносин), власник мереж (відповідач 1) зобов'язався надавати послуги з утримання технологічних мереж спільного використання для забезпечення технічної можливості передачі (транзиту) електричної енергії в точки приєднання електроустановок користувача, зокрема, позивачу на наконечниках живильної кабельної лінії 0,4 кВ, приєднаної до вихідних клем комутаційного апарату, встановленого в РП 0,4 кВ, ф18 ПС 5а.

При цьому, твердження відповідача 1 про відсутність технічної можливості здійснювати електропостачання своїми мережами відповідно до однолінійної схеми електропостачання у зв'язку з виходом з ладу силового трансформатору та поверненням його власнику, є безпідставними виходячи з наступного.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами регулюються Правилами користування електричною енергією (далі Правила), затвердженими Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28.

Пунктом 1.2. Правил користування електричною енергією визначено, що зокрема:

договір про спільне використання технологічних електричних мереж - домовленість двох сторін, що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між електропередавальною організацією (ліцензіатом з передачі електричної енергії місцевими (локальними) мережами) та основним споживачем під час передачі (транзиту) електричної енергії технологічними електричними мережами;

основний споживач - споживач електричної енергії або власник електричних мереж, який передає частину електроенергії своїми технологічними електричними мережами субспоживачам та/або електропередавальній організації;

власник електричних мереж - юридична або фізична особа, якій на праві власності або користування належать електроустановки, призначені для передачі та/або розподілу електричної енергії;

субспоживач - споживач, електроустановки якого приєднані до технологічних електричних мереж основного споживача;

межа балансової належності - точка розділу елементів електричної мережі між власниками електроустановок за ознаками права власності або користування, або повного господарського відання.

У пункті 1.7. Правил зазначено, у разі використання технологічних електричних мереж електропередавальною організацією відносини між власником цих мереж та електропередавальною організацією, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж, що укладається між ними на основі типового договору (додаток 2).

Відповідно до частин 3, 7 статті 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Виходячи з наведеного, відповідач 1, який є власником електричних мереж та передає частину електроенергії своїми технологічними електричними мережами позивачу, зобов'язаний укласти договір про технічне забезпечення електропостачання споживача у разі дотримання останнім вимог Правил.

На підставі зазначених норм законодавства позивач звертався до відповідача-1 з пропозицією про продовження строку укладання договору про технічне забезпечення електропостачання споживача, про що свідчить листування між сторонами, наявне в матеріалах справи.

Відповідач 1 повинен був розглянути пропозицію позивача щодо продовження строку дії договору про технічне забезпечення електропостачання споживача № 188 від 16.07.2010 та, у разі технічної неможливості виконати обов'язок, покладений на нього умовами договору, у даному випадку щодо внесення змін до однолінійної схеми, наведеної у додатку № 1, оскільки відсутність укладеного договору про технічне забезпечення унеможливлює передачу (транзит) електричної енергії в точку приєднання електроустановок позивача в певних обсягах.

Виходячи з системного аналізу норм Правил, приписів законодавства в сфері електроенергетики не передбачають такої підстави як відсутність договору на технічне забезпечення електропостачання для припинення постачання власником мереж субспоживачу електричної енергії.

Як зазначено вище, обов'язок Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання Сєвєродонецький Склопластик" забезпечити технічну можливість передачі електричної енергії позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Актив", зокрема, і на момент припинення постачання останньому електричної енергії, передбачено п. 1.1 договору про спільне користування технологічних електричних мереж № ДСВ 1345 від 15.09.2010 (з додатками та додатковими угодами до цього договору), укладеного між відповідачами.

Крім цього, у письмових поясненнях № 1255 від 19.12.2016, відповідач 2 повідомляв, що будь - яких узгоджень з ним, як постачальником електричної енергії, відповідач 1, як власник технологічних електричних мереж щодо обмеження та припинення електропостачання позивача, як субспоживача електричної енергії не здійснював і про причини обмеження та припинення електропостачання позивачу не повідомляв. Про вчинення таких дій відповідачем 1 відповідач 2 дізнався у грудні 2016 року з листа позивача вих. № 16/12-1 від 16.12.2016. Крім цього, зазначив, що обмеження та припинення електропостачання позивачу відбулося без узгодження з ним в порушення порядку, встановленого Правил та умовами зазначених договорів.

Відповідно до п. 7.1 Правил, електрична енергія постачається споживачу безперервно, крім випадків, передбачених договором та нормативно-правовими актами, у тому числі цими Правилами.

У п. 7.5 Правил передбачено перелік підстав, за яких постачальник електричної енергії (електропередавальна організація або основний споживач за погодженням постачальника електричної енергії ) зобов'язаний, попередивши споживача не пізніше ніж за три робочих дні, припинити повністю або частково постачання йому електричної енергії (передачу або спільне використання технологічних електричних мереж), у тому числі на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади. Такими підставами, зокрема, є: несплата рахунків відповідно до умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами; закінчення терміну дії, розірвання або неукладення між суб'єктами господарювання договорів, наявність яких передбачена цими Правилами (п.п. 3, 7).

Попередження про припинення повністю або частково постачання електричної енергії оформляється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено.

Як вбачається з пояснень сторін та підтверджується матеріалами справи, відключення позивача від електропостачання відбулось без повідомлення про це останнього та без узгодження такого відключення з відповідачем 2, що є обов'язковою умовою в силу приписів п. 7.5. Правил.

При цьому, судом апеляційної інстанції правомірно враховано, що відключення від електропостачання може відбуватись лише в разі наявності заборгованості саме за використану електроенергію, і відключення з цієї підстави може здійснюватись у такому випадку власником мереж лише за дорученням постачальника електричної енергії. Зазначену правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 08.10.2013 у справі № 21-220а13. У вказаній постанові зазначено, що обов'язковою умовою, яка надає право енергопостачальнику, зокрема, припинити споживачу електропостачання, є несплата або неповна оплата останнім рахунків за фактично спожиту електричну енергію.

Докази заборгованості позивача за спожиту електричну енергію та доручення постачальника електричної енергії, яким є Товариство з обмеженою відповідальністю Луганське енергетичне об'єднання, щодо припинення постачання електричної енергії позивачу, в матеріалах справи відсутні.

Товариство з обмеженою відповідальністю Луганське енергетичне об'єднання через мережі Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання Сєвєродонецький Склопластик" зобов'язані забезпечити позивачу постачання електричної енергії відповідно до умов укладених договорів.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку, що дії відповідачів з незабезпечення постачання електроенергії позивачу є неправомірними через відсутність підстав для вчинення вказаних дій.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Актив, м. Сєвєродонецьк Луганської області підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення Господарського суду Луганської області від 20.12.2016 у справі № 913/1036/16 підлягає частковому скасуванню з прийняттям рішення про задоволення позовних вимог щодо зобов'язання підключити електроустановки позивача та відновити передачу електричної енергії. В іншій частині позовних вимог - про відмову.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до пункту 1 статті 111 9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.04.2017 у справі № 913/1036/16 Господарського суду Луганської області прийнято з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими, і такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими обставинами справи.

Таким чином постанова Донецького апеляційного господарського суду від 19.04.2017 у справі № 913/1036/16 Господарського суду Луганської області підлягає залишенню в силі.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Сєвєродонецький Склопластик" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.04.2017 у справі № 913/1036/16 Господарського суду Луганської області залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.04.2017 у справі № 913/1036/16 Господарського суду Луганської області залишити в силі.

Головуючий, суддя:Корнілова Ж.О. Судді:Карабань В.Я. Стратієнко Л.В.