Рішення

від 21.02.2007 по справі 22/68/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/68/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.07                                                                                        Справа №  22/68/07

Суддя   

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація “Агросінтез”, м.Запоріжжядо фермерського господарства “Роса”, смт. Приазовське, Приазовський район, Запорізька область

                                                                                            Суддя                    

Ю.О. Скиданова

Представники:

від позивача:Євлакова Ю.А. представник на підставі довіреності № 02/07 від 03.01.2007 р.Тищенко Г.Г. представник на підставі довіреності № 01/07 від 03.01.2007 р.

від відповідача:

не зявився

Заявлені вимоги про стягнення з фермерського господарства “Роса” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація “Агросінтез” 110958,59 грн. основного боргу, 4651,14 грн. пені, 33287,57 грн. штрафу на підставі Договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК160506/2 від 16.05.2006 р., а також 820,79 грн. 3% річних та 3006,97 грн. інфляційних витрат.

Ухвалою суду від 29.01.2007 р. порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 21.02.2007 р.

Враховуючи клопотання представника позивача розгляд справи здійснюється без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Відповідач заперечень по суті спору не надав, свого представника у судове засідання не направив, ухвалу суду від 29.01.2007 р. не виконав. Про час і місце судового засідання повідомлений належним чином. Оскільки нез'явлення сторони у справі не є перешкодою для розгляду справи по суті, відповідно до ст.75 господарського процесуального кодексу України спір розглядається за наявними у справі матеріалами. 21.02.2007 р. в судовому засіданні в порядку ст. 85 ГПК України суддею оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що 16.05.2006 р. між товариством з обмеженою відповідальністю “Корпорація “Агросінтез” (Постачальник) та фермерським господарством “Роса” (Покупець) укладено Договір поставки на умовах товарного кредиту № ТК160506/2 (в подальшому Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця Товар, данні про який зазначені в п. 1.2. Договору, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та оплатити його вартість та відсотки за користування товарним кредитом у сумі та на умовах передбачених Договором.

Згідно з п. 2.1. Договору Постачальник надає Покупцю товарний кредит в розмірі вартості отриманого та неоплаченого Покупцем Товару на період: з дати отримання Товару Покупцем (але не раніше 22.05.2006 р.) до 16.10.2006 р.

Відповідно до п. 2.4. Договору вартість Договору складає ціна Товару –104245,20 грн. (п. 1.2. Договору) та суми відсотків за користування товарним кредитом –6713,39 грн. (Додаток №1 до Договору /копія в матеріалах справи/).

Згідно з 3.1. Договору умови поставки та місце передачі Товару: EXW (франко-склад Постачальника).

П. 4.1. Договору передбачено, що Постачальник зобов'язується повністю передати покупцеві Товар не пізніше 19.05.2006 р.

Як свідчать матеріли справи, “Товар” відповідач отримав, що підтверджується видатковою накладною № А-00000677 від 19.05.2006 р. на суму 104245,20 грн. (копія в матеріалах справи) та довіреністю серії ЯЛЮ № 868069 від 19.05.2006 р.

За своєю правовою природою правовідносини сторін є господарськими.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить цивільний кодекс України, ст. 526 якого передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Документальних доказів погашення заборгованості у сумі 110958,59 грн. відповідач суду не надав. За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 110958,59 грн. основного боргу слід визнати документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Порушення зобов'язань є підставою  для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 230 господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Вимоги щодо стягнення пені та штрафу позивач обґрунтовує п. 5.3.1 Договору, відповідно до якого за порушення строку оплати за Договором Покупець оплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,25 %, але не більше розміру, передбаченого законодавством, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а також додаткового штрафу у розмірі 30% вартості Договору за кожний факт порушення строку платежу.

Відповідно до розрахунків позивача сума пені за період часу з 17.10.2006 р. по 17.01.2007 р. складає 4651,14 грн. та штрафу 33287,57 грн.

Факт прострочення платежу матеріалами справи доведений, отже вимоги в частині стягнення пені є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення 3% річних за період часу з 17.10.2006 р. по 17.01.2007 р. у сумі 820,79 грн. та інфляційних витрат у сумі 3006,97 грн. за період часу з листопада 2006 р. по грудень 2006 р.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд вважає дані вимоги обґрунтованими. Сума 3% річних, що підлягає стягненню за період часу з 17.10.2006 р. по 17.01.2007 р. складає 820,79 грн., сума інфляційних витрат за період часу з листопада 2006 р. по грудень 2006 р. –3006,97 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача на користь позивача стягується 110958,59 грн. основного боргу, 4651,14 грн. пені, 33287,57 грн. штрафу, 820,79 грн. 3% річних та 3006,97 грн. інфляційних витрат.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 господарського процесуального кодексу України,  ст.ст. 175, 193, 230 господарського кодексу України, ст. 526, 625, цивільного кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

          Позов задовольнити.

          Стягнути з фермерського господарства “Роса” (72400, Запорізька область, Приазовський район, смт. Приазовське, вул. Кірова, 48 п/р № 2600680049 у Запорізькій обласній дирекції АППБ “Аваль”, МФО 313827, код ЄДРПОУ 20480597) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація “Агросинтез” (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 3, п/р № 26002837301 в АБ “АвтоЗАЗбанк” м. Запоріжжя, МФО 313407, код ЄДРПОУ 30345439) 110958 (сто десять тисяч дев'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 59 коп. основного боргу, 4651 (чотири тисячі шістсот п'ятдесят одна) грн. 14 коп. пені, 33287 (тридцять три тисячі двісті вісімдесят сім) грн. 57 коп. штрафу, 820 (вісімсот двадцять) грн. 79 коп. 3% річних, 3006 (три тисячі шість) грн. 97 коп. інфляційних витрат, 1527 (одна тисяча двадцять сім) грн. 25 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлено і підписано відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 18 квітня 2007 року.

Суддя                                                                                          Ю.О. Скиданова