Ухвала

від 25.04.2017 по справі 826/13087/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/13087/16 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

25 квітня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

за участю представників:

позивача - Ніколаєнко О.О.,

відповідача - Чернявської О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Київської митниці Державної фіскальної служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЗМ Україна до Київської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2016 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю ЗМ Україна , звернувся до суду з адміністративним позовом до Київської митниці ДФС, в якому просить:

визнати протиправними та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості: № 125130013/2016/110009/2 від 24.02.2016, № 125130013/2016/110012/1 від 09.03.2016, № 125130013/2016/110015/1 від 28.03.2016, № 125130013/2016/110016/1 від 28.03.2016 та № 125130013/2016/110028/1 від 19.05.2016.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2017 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що при постановленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, допущено порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Київської митниці Державної фіскальної служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2017 року - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем були надані всі необхідні документи, які містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всі відомості щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, суд дійшов висновку, що твердження митного органу про неможливість застосування обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), є необґрунтованим та безпідставним, а документи, подані позивачем до органу фіскальної служби, відповідають вимогам чинного законодавства, необхідним для надання їм юридичної сили та доказовості, а, отже, і підтверджують заявлені позивачем відомості про митну вартість товарів. Визначення відповідачем митної вартості товарів та коригування її у сторону збільшення за другорядним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, у зв'язку з чим оскаржувані рішення є протиправними.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, 01.02.2014 між ЗМ ЕМЕА GmbH і TOB ЗМ Україна був укладений договір поставки та маркетингу № 3М ЕМА-02/2014, згідно умов якого, конкретні умови кожної окремої поставки, в тому числі, перелік товарів, їх ціна за одиницю, одиниці виміру, загальна кількість і вартість, умови поставки можуть визначатись у інвойсі.

Відповідно до Додатку № 1 від 01.02.2014 до Договору продавець за договором (3М ЕМА) фактично не виступає відправником товару, а згідно Додатку № 3 від 01.07.2014 до Договору базисні умови поставки додатково доповнені опцією згідно з правилами Інкотермс 2010, а саме: СІР Київ.

На виконання умов Договору протягом лютого - травня 2016 року позивачем здійснювався імпорт товару скляні мікросфери діаметром не більш як 1 мм: Glass Bubbles K1 мікросфери (скляні кульки діаметром 65 мкм) на підставі інвойсів № 9230611498 від 26.02.2016, № 9230630681 від 03.03.2016, № 9230649503 від 18.03.2016, № 9230656480 від 24.03.2016 та № 9230714683 від 16.05.2016.

У всіх випадках поставки вага товару складала 3960 кг., вартість товару визначена на рівні 6,6633 Євро за кг, умови поставки СІР Київ, умови оплати - протягом 15 днів після закінчення місяця, в якому відбулась поставка.

З метою здійснення митного оформлення товару TOB Агенція митних брокерів Капітал , відповідно до договору № 3414 про надання митно-брокерських послуг та посередницьких послуг з отримання дозвільних та експертних документів від 18.12.2014, до ВМО-3 м/п Святошин Київської митниці ДФС подано електронні митні декларації (далі - ЕМД) № 125130013/2016/402323 від 24.02.2016, № 125130013/2016/403064 від 09.03.2016, № 125130013/2016/404282 від 28.03.2016, № 125130013/2016/404285 від 28.03.2016 та № 125130013/2016/406890 від 19.05.2016.

Найменування товару та його ціна були визначенні у відповідності до інвойсів № 9230611498 від 26.02.2016, № 9230630681 від 03.03.2016, № 9230649503 від 18.03.2016, № 9230656480 від 24.03.2016 та № 9230714683 від 16.05.2016.

Митна вартість визначена декларантом за основним методом (за ціною договору (контракту)) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) на рівні 6,6633 Євро за кг.

Декларантом до митного оформлення для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом надані документи, передбачені ч. 2 ст. 53 та ст. 335 Митного кодексу України, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість здійснення числового обрахунку митної вартості (відомості відповідно до граф 44 кожної ЕМД), а саме: декларації митної вартості; зовнішньоекономічний договір № 3М ЕМА-02/2014 від 01.02.2014 з додатками; інвойси (рахунки-фактури) № 9230611498 від 26.02.2016, № 9230630681 від 03.03.2016, № 9230649503 від 18.03.2016, № 9230656480 від 24.03.2016 та № 9230714683 від 16.05.2016; транспортні накладні (CMR) № 04/03/16/3, № 17/05/16, № 18/02/16/1, № 21/03/16/3 та № 25/03/16/3.

Одночасно, разом із поданням ЕМД та документів до митного оформлення декларантом подавались також Заяви імпортера № 247 від 22.02.2016, № 250 від 09.03.2016, № 252 від 23.03.2016, № 253 від 27.03.2016 та № 259 від 19.05.2016, в яких надані роз'яснення щодо умов продажу товару, а також про те, що покупець і продавець хоча і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну оцінюваних товарів, а також надані пояснення щодо відсутності, зазначених у ч. 1 ст. 58 Митного кодексу України умов, які обмежують застосування визначення митної вартості за ціною договору (першого методу).

За результатами розгляду ЕМД та доданих документів посадовою особою відповідача у всіх випадках оформлення запитані додаткові документи, а саме: запропоновано додатково надати якщо рахунок сплачено: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення та страхування оцінюваних товарів; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; каталоги, прайс-листи виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованою експертною організацією; виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію) тощо.

Декларант відповідними заявами від 24.02.2016 № 248, від 09.03.2016 № 251, від 28.03.2016 № 254, від 28.03.2016 № 255 та від 19.05.2016 № 260 надав відповідачу додаткові документи, відомості та пояснення з приводу заявленого рівня митної вартості.

Зокрема, на виконання запитів позивачем надані: прайс-лист виробника на 2016 рік; комерційна пропозиція продавця від 25.08.2015, яка є попереднім письмовим повідомленням CMSO відповідно до п. 5.2. Контракту; копії митних декларацій країни відправлення; Звіт № 71 від 15.10.2015 про незалежну оцінку товару - скляні мікросфери діаметром 1 мм 3МТМ GLASS BUBBLES K1 180 кg , підготовлений в межах ЗУ Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні відповідно до сертифікату суб'єкта оціночної діяльності № 580/15 від 17.07.2015 (строк дії до 17.07.2018), виданий Фондом Держмайна України, а також іменним Сертифікатом на право проведення самостійної експертної оцінки майна, майнових прав та бізнесу на території України № 2000 від 04.11.2000 (безстроковий), виданий Фондом Держмайна України та КП Інформаційно-консультаційний центр Українського товариства оцінщиків; калькуляція від виробника на оцінюваний товар; видаткові накладні на попередні ідентичні поставки щодо відчуження на території України від 15.12.2015 № 095206, від 15.12.2015 № 096436, від 18.01.2016 № 097621 та від 27.01.2016 № 097622, а також надані пояснення з приводу неможливості надання інших витребовуваних документів та не обґрунтуванням митницею впливу взаємозв'язку на ціну товару.

За результатами розгляду поданих документів митницею прийняті ідентичні за змістом рішення про коригування митної вартості товару № 125130013/2016/110009/2 від 24.02.2016, № 125130013/2016/110012/1 від 09.03.2016, № 125130013/2016/110015/1 від 28.03.2016, № 125130013/2016/110016/1 від 28.03.2016 та № 125130013/2016/110028/1 від 19.05.2016.

Зокрема, в оскаржуваних рішеннях зазначено, що митна вартість не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) у зв'язку з впливом взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Декларант вказує у декларації митної вартості, що продавець та покупець є пов'язані між собою. Відповідно до ч. 18 ст. 58 Митного кодексу України при продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з зазначених у статті операцій, які здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами.

Окрім того, у рішеннях також зазначено, що згідно з п. 5.2 договору поставки та маркетингу від 01.02.2014 № 3М ЕМА-02/2014 купівельна ціна і умови можуть бути змінені не частіше ніж один раз в квартал, з наданням попереднього письмового повідомлення, не менше ніж за 30 днів до таких змін.

Як підставу для прийняття оскаржуваних рішень також зазначено, що декларантом не надано додаткових документів, а саме: страхових документів, документів, що містять відомості про вартість страхування, довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам.

Оскільки у митного органу виникли підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем та покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, коригування було здійснено за другорядним методом 2 (а) за ціною договору щодо ідентичних товарів , а в основу покладені митні декларації, оформлені позивачем в попередні періоди за тим самим контрактом.

Товар випущений у вільний обіг під гарантійні зобов'язання за митними деклараціями ІМ 40 №№: 125130013/2016/402363 від 24.02.2016, 125130013/2016/403265 від 10.03.2016, 125130013/2016/404415 від 28.03.2016, 125130013/2016/404416 від 28.03.2016 та 125130013/2016/406931 від 19.05.2016.

Вважаючи зазначені рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до адміністративного суду з цим позовом.

Обговорюючи правомірність вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Згідно із положеннями статей 49 і 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

В частині другій статті 53 Митного кодексу України наведено перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Частиною третьою цієї статті обумовлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.

Згідно з частиною четвертою статті 53 Митного кодексу України у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) додатково визначені документи.

Вказані норми кореспондуються з пунктом 2 частини п'ятої статті 54 Митного кодексу України, яким передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно із частиною третьою статті 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України).

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Така правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 31.03.2015 у справах № 21-127а15 та № 21-53а15 (номери рішень в Єдиному державному реєстрі - 43831987, 43801781), яка підлягає обов'язковому врахуванню на підставі положень частини другої статті 161 та статті 244-2 КАС України.

Як вбачається з доводів Київської митниці ДФС, викладених у її апеляційній скарзі, остання не зазначила які саме були підстави для висновку про те, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість. Наявність обґрунтованого висновку про такі обставини, згідно із ч. 4 ст. 53 МК України, є обов'язковою передумовою для витребування у позивача додаткових документів.

Відповідно до ч. ч. 12-14 ст. 58 МК України той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

У разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Натомість, приводом для витребування від декларанта додаткових документів і прийняття рішень про коригування митної вартості товарів стало те, що у митного органу наявна інформація про те, що взаємозв'язок продавця і покупця мав вплив на ціну товару. Згідно графи 33 оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів вбачається, що такий висновок був зроблений з огляду на те, що заявлена декларантом митна вартість була менша порівняно з попередніми поставками товару. Таким чином, доводи відповідача про заниження вартості товару ґрунтуються виключно на підставі порівняння заявленої митної вартості товару із митною вартістю товару, який ввозився позивачем на територію України до установлення нових цін.

Проте, як раніше зазначалося, та обставина, що продавець і покупець є пов'язаними між собою особами, сама по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглядати всі обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Позивач під час здійснення митного оформлення товарів подав відповідачу усі необхідні документи, визначені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, необхідні для перевірки правильності визначення митної вартості товару.

Крім того, на запит митного органу позивач надав копію комерційної пропозиції від 25 серпня 2015 року, згідно якої були установлені нові ціни.

Установлення нової ціни було здійснене у відповідності до п. 5.2 договору поставки та маркетингу № 3М ЕМА-02/2014 від 01 лютого 2014 року, який передбачає, що купівельна ціна і умови можуть бути змінені не частіше ніж один раз в квартал з наданням попереднього письмового повідомлення не менше ніж за 30 днів до таких змін.

Згідно з матеріалами справи, комерційна пропозиція - повідомлення про зміну ціни, було складене 25 серпня 2015 року. Інвойси, за яким здійснено митне оформлення товару за ЕМД № 125130013/2016/402323 від 24.02.2016, № 125130013/2016/403064 від 09.03.2016, № 125130013/2016/404282 від 28.03.2016, № 125130013/2016/404285 від 28.03.2016 та № 125130013/2016/406890 від 19.05.2016, були виписані 26.02.2016, 03.03.2016, 18.03.2016, 24.03.2016 та 16.05.2016, тобто більше ніж за 30 днів до зміни ціни.

За таких обставин колегія суддів вважає, що у розпорядженні Київської митниці ДФС були достатні документи, які вказують на те, що існуючий взаємозв'язок між продавцем та покупцем не вплинув на ціну оцінюваних товарів.

Також відповідач посилається на те, що ТОВ ЗМ Україна зобов'язане було збільшити митну вартість оцінюваних товарів на суму страхового покриття.

У відповідності п. 7 ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати на страхування товарів (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Дослідивши умови договору поставки та маркетингу № 3М ЕМА-02/2014 від 01 лютого 2014 року, митний орган дійшов до висновку про те, що витрати на страхування не були включені до ціни товару, а тому підлягають включенню до митної вартості товару.

Вказаний висновок був зроблений з огляду на те, що відповідно до п. 5.2 зазначеного договору купівельна ціна товару включає: вартість товарів, упаковки, маркування, попередження пошкоджень товару, витрати, пов'язані з оформленням товаросупровідних документів, завантаженням товарів на транспортний засіб, доставкою до місця призначення (СІР Kyiv).

Разом з тим, зазначені умови договору поставки та маркетингу № 3М ЕМА-02/2014 від 01 лютого 2014 року вказують на те, що вартість страхування була включена до ціни товару.

Термін СІР Інкотермс 2010 означає, що продавець доставить товар названому ним перевізнику. Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Також покупець бере на себе всі ризики і будь-які додаткові витрати після доставки в такий спосіб товару. За умовами CIP на продавця також покладається обов'язок по забезпеченню страхування від ризиків втрати й ушкодження товару під час перевезення на користь покупця. Отже, продавець укладає договір страхування й оплачує страхові внески.

Як вказувалося вище, відповідно до п. 5.2 договору поставки та маркетингу № 3М ЕМА-02/2014 від 01 лютого 2014 року купівельна ціна товару включає, зокрема, вартість попередження пошкоджень товару.

Таким чином, умови вказаного договору передбачають, що витрати на страхування товару були включені до його ціни, у зв'язку з чим митна вартість товару, відповідно до п. 7 ч. 10 ст. 58 МК України, не підлягає збільшенню на суму витрати на його страхування.

Посилання митного органу на те, що ТОВ ЗМ Україна не надало страховий сертифікат є необґрунтованими, адже у даному випадку покупець не несе витрати на страхування товарів. Страховий сертифікат також не є обов'язковим документом для передачі покупцю (імпортеру) за зовнішньоекономічним контрактом.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що здійснюючи поставку товару за електронними митними деклараціями № 125130013/2016/402323 від 24.02.2016, № 125130013/2016/403064 від 09.03.2016, № 125130013/2016/404282 від 28.03.2016, № 125130013/2016/404285 від 28.03.2016 та № 125130013/2016/406890 від 19.05.2016 позивач правомірно застосував нові ціни згідно комерційної пропозиції від 25 серпня 2015 року, а рішення про коригування митної вартості товару № 125130013/2016/110009/2 від 24.02.2016, № 125130013/2016/110012/1 від 09.03.2016, № 125130013/2016/110015/1 від 28.03.2016, № 125130013/2016/110016/1 від 28.03.2016 та № 125130013/2016/110028/1 від 19.05.2016 є протиправними та підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги Київської митниці ДФС не спростовують висновків суду першої інстанції, викладені в постанові від 20 січня 2017 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Київської митниці Державної фіскальної служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2017 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Київської митниці Державної фіскальної служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 25.04.2017.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.