Рішення

від 24.04.2017 по справі 529/964/16-ц

ДИКАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 529/964/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2017 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Гвоздика А. Є.

при секретарі Кривенко Р. С.,

з участю представника позивача - ОСОБА_1,

відповідачів: ОСОБА_2,ОСОБА_3, ОСОБА_4Ю,

та адвоката: ОСОБА_5,-

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Диканька цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю 'Агрофірма 'ім. Довженка' до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Приватного нотаріуса Решетилівсько районно нотаріально округу Полтавської області ОСОБА_6 про визнання договору оренди землі не дійсним та скасування його державної реєстрації та вторинного позову ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма" імені Довженка" та ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним , -

ВСТАНОВИВ:

Вказуючи на те, що 15. 08. 2012 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі, відповідно до якого даний відповідач передає позивачу земельну ділянку, яка розташована на території Чапаєвської (Дібровської) сільської ради Диканського району Полтавської області площею 3,45 га строком на 5 років, яка належить даному відповідачу ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ПЛ № 083574. Далі, вказаний договір оренди було зареєстровано у відділі Держкомзему у Диканському районі 12. 11. 2012 року під записом № 532100004000549. Відповідно до умов вказаного договору оренди, після закінчення строку договору позивач має право поновлення його на новий строк, а також на передання у семиденний термін після державної реєстрації. Потім, відповідно до акту приймання-передачі від 12. 11. 2012 року відповідач ОСОБА_2 передала, а позивач прийняв в оренду дану земельну ділянку, та термін дії договору закінчується тільки 12. 11. 2017 року. 01. 04. 2016 року позивачем було укладено з вказаним відповідачем угоду про внесення змін до діючого договору оренди, щодо внесення збільшення орендної плати до 8,5% від нормативної грошової оцінки землі та строк дії договору, але надалі було з'ясовано, що вказана земельна ділянка передана у користування на умовах оренди, згідно договору оренди № 5 від 21. 03. 2016 року відповідачу ОСОБА_3 терміном на 49 років і саме цей договір зареєстрований відповідачем - приватним нотаріусом Решетилівського району ОСОБА_6 Тому, позивач звернувся із даним позов та просить суд визнати договір оренди землі № 5 від 21. 03. 2016 року на земельну ділянку площею 3.45 га кадастровий номер 5321085800:00:001:0079 укладений між відповідачем ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3, який зареєстрований відповідачем, приватним нотаріусом Решетилівського району ОСОБА_6 від 22. 03. 2016 року недійсним, скасувати державну реєстрацію іншого речового права, скасувавши рішення відповідача, приватного нотаріуса ОСОБА_6 та стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача сплаченого судового збору в сумі 2 756,00 грн.

Ухвалою суду від 21 листопада 2016 року по справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог було залучене Головне управління Дежгеокадастру у Полтавській області.

Під час розгляду вказаної справи по суті відповідач ОСОБА_3 17.02.2017 року до суду подав позовну заяву до ТОВ "Агрофірми" ім.Довженка" та відповідача ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним, в якій просить суд визнати недійсним договір оренди землі від 15.08.2012 року, який укладений між ОСОБА_2 та ТОВ ВП Гоголево "Агрофірма ім. Довженка" відносно земельної ділянки загальною площею 3,4500 га, кадастровий номер 5321085800:00:001:0079, яка належить на праві власності ОСОБА_2 та розташована на території Чапаєвської (Дібровської) сільської ради Диканського району. Свої позовні вимоги позивач по вторинному позову ОСОБА_3 мотивує тим, що договір оренди від 15.08.2012 року між сторонами був укладений з ТОВ "Агрофірма" ім. Довженка, а орендарем є Товариство з обмеженою відповідальністю ВП Гоголево"Агрофірма "ім. Довженка". Тому, на його думку відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України є підстава недійсності правочину, а саме недодержання в момент укладення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3,5 та 6 ст. 203 ЦПК.

20 лютого 2017 року ухвалою суду було задоволено клопотання представника ТОВ "Агрофірми" ім. Довженка" позовні вимоги ОСОБА_3 були об'єднанні з первинними позовними вимогами позивача ТОВ "Агрофірми" ім. Довженка" так як на думку суду вказані позовні вимоги взаємопов"язані між собою, виникають з одних і тих правовідносин, задоволення позову ОСОБА_3 може виключити повністю або частково задоволення первісного позову ТОВ "Агрофірми" ім. Довженка" та це об'єднання прискорить вирішення справи по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задоволити виходячи з пояснень даних ним у судовому засіданні та з матеріалів які маються у справі. При цьому, він заперечував проти вторинного позову відповідача ОСОБА_3, так як він вважав що цей позов вказаним відповідачем заявлений з метою подальшого затягування розгляду справи, так як його позовні вимоги на її думку ніяким чином не стосуються позовних вимог позивача за первинним позовом, а саме договірних відноси, які виникли між ТОВ "Агрофірма" ім. Довженка" та відповідачем ОСОБА_2стосовно земельної ділянки, що на праві власності належить останній.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримала позовні вимоги позивача, так як вона вважає договір оренди, який був укладений з позивачем ТОВ "Агрофірма" ім. Довженка" 15 серпня 2012 року, який пройшов державну реєстрацію та зареєстрований у відділі Держкомзему у Диканському районі Полтавської області 12 листопада 2012 року. Даний договір оренди діє по цей час і будь-яких зауважень вона до орендаря не має. Також, відповідачка ОСОБА_2 не заперечує того факту, що у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем та з тяжкою хворобою свого сина вона намагалася вирішити питання отримання коштів за належну їй земельну ділянку шляхом звернення до відповідача по справі ОСОБА_4 З цією метою вона видала йому доручення на представництво своїх інтересів в державних органах, заповіт на його ім"я та оригінал Державного акту на право власності на земельну ділянку. Однак, потім, вона усвідомивши, що поспішила з видачею вказаної довіреності, вона 10 березня 2015 року звернулася до приватного нотаріуса ОСОБА_7 в смт. Диканька із заявою про скасування виданої довіреності. 10 березня 2016 року вказана довіреність була скасована. Не зважаючи та цю обставину відповідач ОСОБА_4, від її імені, з відповідачем ОСОБА_3 уклав договір оренди землі строком на 49 років. Копію даного зареєстрованого договору вона отримала звернувшись до приватного нотаріуса Решетилівського нотаріального округу відповідача по справі ОСОБА_6, при цьому останній їй пояснив, що інформації щодо скасування довіреності, яка була видана на ім"я ОСОБА_4 він не перевіряв. Вказані пояснення вона виклала в письмовій формі та подала їх до суду ( а.с. №71-72, Т.1). Крім того, в суді відповідач зазначила, що позовні вимоги позивача є законними і обґрунтованими та заперечувала проти позовних вимог по вторинному позову відповідача ОСОБА_3

Представник відповідача ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог позивача ТОВ "Агрофірми" ім. Довженка", так як вважала їх безпідставними, бо договір оренди земельної ділянки, який був укладений між позивачем та відповідачем ОСОБА_2, на її думку не відповідає вимогам чинного законодавства, а позовні вимоги позивача по вторинному позову та відповідача по первинному позову ОСОБА_3 слід задовольнити та визнати недійсним договір оренди землі, який укладений між відповідачем ОСОБА_2 та ТОВ "Агрофірма" ім. Довженка", мотивуючи це тим, що договір оренди був укладений відповідачем з ТОВ "Агрофірма"ім. Довженка", а орендарем є ТОВ ВП Гоголево "Агрофірмою"ім. Довженка". ВП Гоголево ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка" є виробничим підрозділом, а не юридичною особою, не зареєстроване в Єдиному державному реєстрі, а тому не вправі було укладати угоди з ОСОБА_2

Відповідач ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти позову ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка" мотивуючи це тим, що до нього влітку 2015 року з проханням допомогти фінансово звернулася відповідач по справі ОСОБА_2 та запропонувала передати у власність наявну в неї земельну ділянку площею 3,45 га, яка перебувала в оренді ТОВ "Агрофірма " ім. Довженка", строк дії якої закінчувався в 2017 році. Для вирішення даного питання від звернувся до свого знайомого ОСОБА_3, який займається сільськогосподарським виробництвом. Отримавши згоду щодо купівлі земельної ділянки він звернувся до відповідача ОСОБА_2, яка надала йому нотаріально посвідчене доручення на її представництво в державних органах, заповіт на його ім"я та Державного акту земельної ділянки позивачем ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка". Отримавши зазначені документи від ОСОБА_2 він спочатку звернувся до відповідача ОСОБА_3 з яким він 21 березня 2016 року від імені відповідача ОСОБА_2 уклав договір оренди землі № 5 від 21 березня 2015 року строком на 49 років з орендною платою 5 915 грн. 37 коп. щорічно. Після чого, вказаний договір 23 березня 2016 року був зареєстрований приватним нотаріусом Решетилівського району ОСОБА_6, а 24 березня 2016 року був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Також, пояснив, що він про скасування довіреності від 16.07.2015 року виданої йому відповідачем ОСОБА_2 не знав, бо йому про це ніхто не повідомляв.

Представник відповідача - приватного нотаріуса Решетилівського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_6, адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнала та суду пояснила, що у зв"язку з відсутню необхідної інформації в Державному земельному кадастрі про земельну ділянку, що підтверджується витягом з вказаного державного реєстру від 10. 03. 2016 року відповідач по справі приватний нотаріус Решетилівського районного нотаріального округу ОСОБА_6 24. 03. 2016 року провів державну реєстрацію права оренди земельної ділянки між орендодавцем відповідачем ОСОБА_2 та орендарем відповідачем ОСОБА_3 Далі, представник відповідача ОСОБА_6 зазначила, що позивач по справі в порушення чинного законодавства звернувся до місцевого суду з вимогою про скасування державної реєстрації іншого речового права, при цьому не скасувавши рішення приватного нотаріуса відповідача ОСОБА_6 Хоча з такою позовною вимогою слід було звертатися до адміністративного суду, так як приватний нотаріус є суб'єктом владних повноважень. За вказаних обставин представник вказаного вище відповідача просила суд відмовити позивачу по справі в задоволенні його позовних вимог. Щодо вирішення вторинного позову, заявленого відповідачем по первинному позову ОСОБА_3 та об'єднаного судом з первинним позовом ТОВ "Агрофірми" ім. Довженка", просила його задоволити, так як на її думку, договір від 15 серпня 2012 року між відповідачем ОСОБА_2 та ТОВ "Агрофірма імені Довженка" не відповідає вимогам чинного законодавства .

Представник третьої особи - Головного управління Дежгеокадастру у Полтавській області в судове засідання не з'явився, а до суду надіслав письмове повідомлення, в якому просив розгляд справи проводити в його відсутність. За вказаних обставин розгляд справи був проведений у відсутність зазначеної третьої особи на підставі наявних в справі доказів.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_2, відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 та їхнього представника адвоката ОСОБА_5, яка також є представником відповідача приватного нотаріуса ОСОБА_6, який в судове засідання на виклики суду жодного разу не з"явився , свідка ОСОБА_8 та дослідивши наявні в справі докази, суд дійшов до наступного висновку.

У відповідності до ч. 3 ст. 10 , ч. 1 ст. 11 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як було встановлено у судовому засіданні, що 15. 08. 2012 року між позивачем ТОВ "Агрофірма імені Довженка" та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі, відповідно до якого ОСОБА_2 передає позивачу земельну ділянку, яка розташована на території Чапаєвської сільської ради Диканського району Полтавської області площею 3,45 га строком на 5 років. Дана земельна ділянка відповідачу ОСОБА_2 належить на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ПЛ № 083574.

Вказаний договір оренди було зареєстровано у відділі Держкомзему у Диканському районі 12. 11. 2012 року під записом № 532100004000549. Відповідно до умов договору оренди, після закінчення строку договору позивач має право поновлення його на новий строк, а також на передання у семиденний термін після державної реєстрації. Згідно з актом приймання-передачі від 12. 11. 2012 року відповідач ОСОБА_2 передала, а позивач прийняв в оренду дану земельну ділянку, та термін дії договору закінчується тільки 12. 11. 2017 року.

01. 04. 2016 року позивачем ТОВ "Агрофірма" ім. Довженка" було укладено з відповідачем ОСОБА_2 додаткову угоду про внесення змін до діючого договору оренди, щодо збільшення орендної плати до 8,5% від нормативної грошової оцінки землі та строку дії договору, але надалі позивачем встановлено, що дана спірна земельна ділянка передана у користування на умовах оренди, згідно договору оренди № 5 від 21. 03. 2016 року іншому орендарю відповідачу ОСОБА_3 терміном на 49 років і саме цей договір відповідно до довідки з Державного реєстру сформованого 31. 08. 2016 року зареєстрований відповідачем - приватним нотаріусом Решетилівського району ОСОБА_6 , а саме 24.03.2016 року.

З наведеного вище слідує, що відповідачка ОСОБА_2 порушила зобов'язальні правовідносини з оренди землі, а також наявне у позивача речове право на володіння і користування об'єктом оренди, в односторонньому порядку намагалася відмовилася від правочину та своїх зобов'язань за ним.

Одночасно з наведеним, суд встановив, що приватним нотаріусом Решетилівського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_6 неправомірно здійснено державну реєстрацію вже раніше зареєстрованого договору оренди землі, укладеного між позивачем та відповідачем ОСОБА_2

Частина 1 ст. 215 ЦК України визначає, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 215 ЦК України, - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

Статтею 13 Закону України Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (ст.93 ЗК України).

Згідно з ст. 14 Закону України "Про оренду землі",- договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі підлягає державній реєстрації та на підставі ч.1 ст. 210 , ч. 3 ст. 640 ЦК України, ч. 2 ст. 125 ЗК України та ст. 18 Закону України "Про оренду землі" є укладеним з моменту його державної реєстрації.

Згідно з ст. 35 Закону України "Про оренду землі" спори, пов'язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.

Таким чином, оскільки в установленому законом порядку здійснено державну реєстрацію спірного договору оренди землі, він є укладеним, а отже - оспорюваним, та за рішенням суду може бути визнаний недійсним.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права та інтересу.

Згідно ч. 2 ст. 16 ЦК України та ч. 3 ст. 152 ЗК України визнання правочину (угоди) недійсним є одним із способів захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки.

Частиною 1 ст. 27 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що Орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Відповідно до вимог ст. ст. 215 , 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Тому, судом було встановлено, що між відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений договір оренди земельної ділянки під час дії договору оренди землі з позивачем ТОВ "Агрофірма імені Довженка", а тому, уклавши новий договір оренди цієї ж земельної ділянки з орендарем ОСОБА_3, були порушені права позивача ТОВ "Агрофірма імені Довженка" на володіння та користування землею на умовах договору оренди, тому договір між ними суперечить чинному законодавству і підлягає визнанню недійсним.

Вирішуючи питання щодо задоволення позовної вимоги позивача про скасування державної реєстрації іншого речового права, а саме шляхом скасування рішення приватного нотаріуса відповідача ОСОБА_6 від 24. 03. 2016 року суд бере до уваги наступне.

Відповідно до вимог ст. 125 ЗК України "право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав".

З 2011 року відповідно до постанови Кабінету України від 09.09.2009 року за № 10211 "Про затвердження порядку ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі" (зі змінами), що діяли до 01. 01. 2013 року, повноваженнями щодо реєстрації правовстановлюючих документів на земельні ділянки були наділені територіальні органи Держземагенства за місцем розташування земельної ділянки.

Пунктами 2-4 Порядку № 1021 передбачено, що державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення оренди земельних ділянок.

Статтею 202 ЗК України (в редакції до 01. 01. 2013 року) зазначено, що реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель, що складається з двох частин: книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок та поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Відповідно до ч. 4. ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", право на нерухоме майно та їх обтяжень, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за умови, що реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення права та їх обтяжень діяло законодавство що не передбачало обов"язковї реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Зазначене вище підтверджується наданими представником позивача копією договору оренди землі від 15. 08. 2012 року, актом прийому-передачі земельної ділянки площею 3,45 га кадастровий номер 5321085800:00:001:0079 від 12. 11. 2012 року, копією запису про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 12 листопада № 00549, що знаходиться в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі що зберігається у Відділі Держгеокадастру у Диканському районі Полтавської області Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (а. с. № 10 - 15 та 118-119, Т.1 ).

Дану обставину в судовому засіданні підтвердив свідок по справі ОСОБА_8, який працює у Відділі Держгеокадастру у Диканському районі та проводив реєстрацію вказаного вище договору оренди землі від 15.08.2012 року, актом прийому-передачі земельної ділянки площею 3,45 га, що належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2 (а.с. № 14,Т.1).

За вказаних обставин, суд робить висновок, що право оренди земельної ділянки, яка є предметом договору оренди землі від 15. 08. 2012 року, було зареєстроване за позивачем по справі відповідно до законодавства, що діяло на той час, а тому є дійсним до 12. 11. 2017 року, часу закінчення договору оренди навіть за відсутності відображення цього права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно з ч. 1 ст. 654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що і договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Таким чином, реєстрація договору оренди землі з новим орендарем була можливою лише після реєстрації угод про розірвання договорів оренди землі з попереднім орендарем.

Суд, перевіряючи підстави правильності реєстрації договору оренди від 21 березня 2016 року між орендодавцем ОСОБА_2 та орендарем ОСОБА_4, який надалі був зареєстрований приватним нотаріусом Решетилівського районного нотаріального округу 24 березня 2016 року за індексним номером 28900859 дійшов наступного висновку.

Так правові, економічні та організаційні засади проведення державної реєстрації речових прав на інші права та їх обтяжень визначені законом від 01.07.2004 року № 1952-ІУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Вказаний закон спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 вказаного закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного закону до держаного реєстру.

При проведенні державної реєстрації - державний реєстратор, яким є також і нотаріус установлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих згідно вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з яким закон або договір (угода) пов"язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Відповідно до ч. 4 ст. 15 зазначеного вище закону, державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності закону і поданим документам.

Верховним судом України у своїй постанові від 29.09 2015 року у справі 21-760а15 зазначено , що державний реєстратор з метою перевірки запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств установ та організацій, які з чинним на той момент проводили реєстрацію, інформацію(довідки, копії документів тощо) необхідну для реєстрації прав та обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником,не містять передбачених цим законом відомостей про право набувача або нерухоме майно.

З наведеного вище слідує, що державний реєстратор, яким є приватний нотаріус Решетилівського районного округу ОСОБА_6 під час реєстрації речових прав на нерухоме майно був зобов"язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність уже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації, але цього він не зробив. Даного факту в суді не заперечувала і представник відповідача ОСОБА_6

Як видно з роз"яснень Державної реєстраційної служби України за № 2951/05 15-13 від 06.08.2013 рок, що державний реєстратор з метою запобігання подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними правонабувачами повинен запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів які здійснювали їх державну реєстрацію до 01.01. 2013 року.

Існування одночасно двох правочинів щодо одного об'єкту договору зобов'язань суперечить законодавству України та породжує наслідки зобов"язань по цим договорам одночасно.

Суд вважає, що приватний нотаріус Решетилівського районного нотаріального округу ОСОБА_6 не мав підстав для реєстрації права користування земельною ділянкою площею 3,45 га, кадастровий номер 5321085800:00:001:0079 за відповідачем ОСОБА_3, оскільки таке право вже було раніше зареєстровано за ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка", про що знали як відповідач ОСОБА_4 так і відповідач ОСОБА_3 так як спілкувалися з відповідачем по справі ОСОБА_2 стосовно незаконної купівлі належної їй земельної ділянки, яка знаходилася в оренді у позивача. Відповідач ОСОБА_4 мав довіреність від відповідача ОСОБА_2 на представлення її інтересів, заповіт відповідача ОСОБА_2 на його ім"я, і правовстановлюючі документи на земельну ділянку вказаного відповідача. Даного факту в суді не заперечували як відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_4 так і представник відповідача приватного нотаріуса Решетилівського районного нотаріального округу ОСОБА_6, адвокат ОСОБА_5

Твердження представника відповідачів, ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що справа відносно скасування реєстрації рішення приватного ОСОБА_6 повинна розглядатися в адміністративному судочинстві, а тому не підсудна суду, який розглядає справу за ЦПК України, бо нотаріус віднесений до суб»єктів владних повноважень, суд вважає без підставним, виходячи з наступного.

Відповідно до рішення ВАСУ у справі № 21-41-а 16 від 14 червня 2016 року було вирішено, що підсудність оскарження дій державного реєстратора відноситься до цивільного судочинства. Так за правилами п.1 частини першої ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів, що виникають із цивільних оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних житлових, земельних, сімейних, трудових відносин. Враховуючи те, що у справі, яка розглядається, спірні правовідносини пов"язані з невиконанням, на думку позивача, умов цивільно-правової угоди, тому колегія суддів Судової палати в адміністративних справах, Судової палати у господарських справах і Судової палати у цивільних справах Верховного суду України дійшла висновку, що спір не є публічним, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами ЦПК України.

Тому, за вказаних вище обставин, на думку суду, вказане вище твердження представника відповідачів є безпідставне і заявлене ним з метою затягування розгляду справи по суті, а тому до уваги його не бере.

Також, суд вважає, що з вказаною метою відповідачем по первинному позову та позивачем по вторинному позову ОСОБА_3 до суду був поданий позов до позивача по первинному позову ТОВ "Агрофірма" ім. Довженка" та відповідача по первинному позову ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним, в якому він просить суд визнати недійсним договір оренди землі від 15.08.2012 року, укладений між ОСОБА_2 та ВП Гоголево "Агрофірма ім. Довженка", яке є виробничим підрозділом ТОВ "Агрофірма ім. Довженка" відносно земельної ділянки загальною площею 3,4500 га, кадастровий номер 5321085800:00:001:0079, яка належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2 та розташована на території Чапаєвської (Дібровської) сільської ради Диканського району Полтавської області.

За вказаних обставин твердження відповідача ОСОБА_3 і його представника щодо визнання недійсності вказаного вище договору оренди землі, який укладений між ТОВ ВП Гоголево "Агрофірма "ім. Довженка" та відповідачем ОСОБА_2, бо виробниче підприємство Гоголево ТОВ "Агрофірма " ім. Довженка" не є юридичною особою на думку суду є безпідставне виходячи з наступного.

Так, відповідач за первинним позовом ОСОБА_3 в підтвердження своїх позовних вимог будь-яких належних та допустимих доказів суду не надав.

На думку суду відповідач по первинному позову ОСОБА_3 ніякого відношення до двох сторонньої угоди укладеної 15 серпня 2012 року між відповідачем ОСОБА_2 та позивачем ТОВ "Агрофірма " ім. Довженка" щодо оренди земельної ділянки не має, його права та законні інтереси порушені не були. Вказаний договір оренди землі був у встановленому порядку зареєстрований у відділі Держкомзему у Диканського району Полтавської області 12.11.2012 року і як встановлено було в суді він виконується належним чином і в строк.

На думку суду вторинний позов заявлений відповідачем ОСОБА_3 під час проведення судового розгляду до вказаних вище відповідачів є безпідставний і задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_3 необхідно стягнути на користь держави судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 203, 215 ЦК України, ст. 125, п. "в" ч. 3 ст. 152 ЗК України, ст. ст. 1, 6, 13, 27 ЗУ "Про оренду землі", п. 1 ч. 3 ст. 10, п. 3 ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 11, ч. 2 ст. 26 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції чинній на момент проведення реєстрації оспорюваного договору), п. 13-2 Порядку ведення Поземельної книги та п. 16-2 Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затверджених Постановою КМУ від 09.09.2009 року № 1021 (чинних на час реєстрації договору), правовими позиціями, викладеними у постановах Верховного Суду України від 13 червня 2016 року (справа № 6-643цс16) та від 18 січня 2017 року (справа № 6-2777цс16), ст. ст. 10, 11, 60, 88, ч. 3 209, 212-215, 292, 294 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задоволити.

Визнати недійсним Договір оренди №5 від 21 березня 2016 року на земельну ділянку площею 3,45 га кадастровий номер 5321085800:00:001:0079 укладений між козуб ОСОБА_9 та ОСОБА_3 зареєстрований приватним нотаріусом Решитилівського району ОСОБА_6 22 березня 2016 року.

Скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки проведену приватним нотаріусом ОСОБА_6, Решетилівського районного нотаріального округу Полтавської області індексний номер 289008 від 24. 03. 2016 року.

Відмовити в задоволенні вторинного позову ОСОБА_3 до ТОВ "Агрофірми" ім. Довженка" та відповідача по первинному позову ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним, а саме договору оренди землі від 15.08.2012 року, який укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю ВП Гоголево "Агрофірма ім. Довженка" відносно оренди земельної ділянки загальною площею 3,4500 га, кадастровий номер 5321085800:00:001:0079, яка належить на праві власності ОСОБА_2 - за безпідставністю.

Стягти з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1, проживаючого 39074 с. Устимівка Глобинського району Полтавської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ім. Довженка " судові витрати по справі в сумі 2 756 ( дві тисячі сімсот п"ятдесят шість) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області на протязі десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: