Рішення

від 28.04.2017 по справі 908/401/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 32/33/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2017 Справа № 908/401/17

за позовом Приватного підприємства "Вручий" (72503, Якимівський район, смт. Якимівка, вул. Молодих Патріотів, 7А/1)

до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (72500, АДРЕСА_1)

про стягнення суми боргу в розмірі 18000,00грн.

Суддя Н.А. Колодій

За участю представників сторін:

Від позивача - не з'явився

Від відповідача - ОСОБА_3, на підставі Договору про надання юридичних послуг № 1 від 24.04.2017р.

Суть спору:

27.02.2017 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного підприємства "Вручий" до ФОП ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором про надання робочого місця на центральному ринку від 01.01.2013р. в розмірі 18000,00грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.02.2017р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/401/17, справі присвоєно номер провадження 32/33/17, судове засідання призначено на 11.04.2017 р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.04.2017р. розгляд справи відкладено до 25.04.2017р.

Ухвалою суду від 25.04.2017р. строк розгляду справи продовжено, сторонам оголошено перерву до 28.04.2017р.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

До початку судового засідання, на адресу господарського суду Запорізької області від ФОП ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач зазначає, що 13.08.2015 року між Позивачем та Відповідачем укладено Договір суборенди частини земельної ділянки площею 30 кв.м., посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4 за № 234. На земельній ділянці розміщена існуюча Тимчасова споруда. 18.09.2015 року відповідач отримав лист від ПП Вручий № 15 в якому зазначено, що відповідачем не виконуються умови Договору б/н від 01.01.2013 року. Адміністрація ПП ВРУЧИЙ у разі несплати заборгованості до 21.09.2015 року припинить подачу електроенергії, а також відмовить в наданні послуг перелічених в п.п. 2.3.2 Договору з 09-00 години 21.09.2015 року. На Виконання цього листа Позивач припинив постачання електроенергії до ТС та припинив надання інших послуг, в зв'язку з чим відповідач призупинив провадження підприємницької діяльності. З 21.09.2015 року тимчасова споруда зачинена, підприємницька діяльність не ведеться. Відповідач зазначає, що отримавши даний лист, в присутності керівника ПП ВРУЧИЙ , двох робітників підприємства та двох свідків повідомив Адміністрацію ринку про розірвання Договору б/н від 01.01.2013 року у формі ультиматуму - якщо відключите електропостачання, я розриваю з Вами Договір. Просить суд, відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи викладені у відзиві на позовну заяву.

Враховуючи достатність матеріалів для розгляду справи по суті, суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст. 75 ГПК України за відсутності представника позивача, за наявними в ній матеріалами, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.

В судовому засіданні 28.04.2017р. справу розглянуто, прийнято і оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2013р. між Приватного підприємства "Вручий" (Адміністрація) та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (Підприємець) укладено Договір б/н про надання робочого місця на центральному ринку.

За умовами п. 1. Договору Адміністрація надає Підприємцю послуги пов'язані з його торгівельною діяльністю на території центрального ринку, а Підприємець виконує всі умови відповідно до даного договору та правил торгівлі на ринку.

Згідно з п. 2.3.1 цього Договору предметом договору є торговельне місце площею 30 кв.м. під МАФ (павільйона) АДРЕСА_2 та надається орендодавцем (позивачем) у тимчасове платне користування орендареві (відповідачу) для провадження торговельної діяльності.

Відповідно до п. 2.3.1 Договору Адміністрація надає Підприємцю постійне торгівельне місце 30 кв.м. під МАФ (павільйона) № 4 на термін дії даного договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору, Підприємець зобов'язаний провести оплату послуг до 5 числа наступного місяця в розмірі 1 000,00грн.

Розділом 4.1 Договору, передбачено, що договід діє з моменту підпису до 31.12.2013р. та може бути продовжений на наступний термін.

Відповідно до п. 4.2. Договору, Підприємець має право розірвати даний договір попередивши Адміністрацію за 10 днів та навпаки.

За користування орендованим торгівельним місцем за період вересень 2015р. лютий 2017р. відповідач мав сплатити позивачеві 18000,00 грн.

В порушення договірних зобовязань відповідач орендну плату не сплатив.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що він в присутності керівника ПП ВРУЧИЙ , двох робітників підприємства та двох свідків повідомив Адміністрацію ринку про розірвання Договору від 01.01.2013 року у формі ультиматуму, оскільки відповідно до ст. 654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається.

Судом встановлено, що станом на час розгляду справи в суді Договір б/н про надання робочого місця на центральному ринку від 01.01.2013р. є діючим.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України ) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового оборогу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до статті 759 ЦК України , за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до підпункту 3.3 пункту 3 Порядку розрахунку цін на послуги та оренду торгових приміщень (площ) та їх обслуговування на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів, затвердженого Наказом Міністерства економіки України, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 30.06.2009 № 638/109 , оренда торговельного місця - строкове платне користування торговельним місцем для здійснення продажу товарів (надання послуг).

Пунктом 13 Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України № 57/188/84/105 від 26.02.2002 року, торговельне місце визначається як площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. Тому, об'єктом договору оренди у спірних правовідносинах є торговельне місце.

Відповідно до абзацу 4 пункту 16 Правил торгівлі на ринках у разі використання торговельного місця на умовах оренди в продавця повинна бути копія угоди з адміністрацією ринку про оренду, а на умовах суборенди - копія такої угоди із суб'єктом підприємницької діяльності (орендодавцем).

У ч. 3 ст. 184 Господарського кодексу України (далі ГК України ) зазначено, що укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу , не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Частиною 2 ст. 179 ГК України передбачено, що Кабінет Міністрів України, уповноважені ним органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.

Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2009 року № 868 Положення про основні вимоги до організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків затверджено Типовий договір оренди торговельного місця, в п. 4 якого зазначено, що орендар набуває права користування об'єктом оренди з дня підписання договору. Також, у Типовому договорі оренди торговельного місця відсутня вказівка на обов'язковість підписання акту прийому-передачі майна при передачі об'єкта оренди в користування орендаря.

Позивач як орендодавець уклав з відповідачем договір оренди торгівельних місць на центральному ринку на основі Типового договору оренди торговельного місця, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2009 р. № 868 .

З огляду на вказані положення нормативно-правових актів та відповідно до п. 1. договору про надання робочого місця на центральному ринку б/н від 01.01.2013 року сторони домовились, що орендар набуває право користування об'єктом оренди з дня підписання даного договору, а отже договори в даному випадку є тими первинними документами, які засвідчують момент передачі в оренду торговельних місць орендарю.

Договір про надання робочого місця на центральному ринку б/н від 01.01.2013р. судом недійсним не визнавався.

Відповідач з заявою про розірвання даного договору оренди чи припинення його дії до позивача не звертався.

Заборгованість з орендної плати становить 18000,00 грн . Відповідачем дана сума не сплачена.

Доказів в спростування вищевикладеного відповідач суду не надав.

Отже, позовні вимоги про стягнення 18000,00 грн . боргу з орендної плати є правомірними та підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати відносяться на відповідача, оскільки спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства "Вручий" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором про надання робочого місця на центральному ринку б/н від 01.01.2013р. в розмірі 18000,00грн. задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (72500, АДРЕСА_1, код ІНН НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства "Вручий" (72503, Якимівський район, смт. Якимівка, вул. Молодих Патріотів, 7А/1, код ЄДРПОУ 31016471) суму основного боргу за Договором про надання робочого місця на центральному ринку б/н від 01.01.2013р. у розмірі 18 000 (вісімнадцять тисяч) грн. 00 коп. та 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 84, 85 ГПК України "28" квітня 2017 р.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.