Постанова

від 10.05.2017 по справі 911/3231/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2017 р. Справа№ 911/3231/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Баранця О.М.

Калатай Н.Ф.

за участю секретаря судового засідання Бовсунівської Л.О.

від представників сторін :

від позивача - Яців О.Р.

від відповідача 1 не з'явився

від відповідача 2 не з'явився

від ДВС Лящ Ю.П.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

на ухвалу Господарського суду Київської області від 28.02.2017

за скаргою Публічного акціонерного товариства "Укргазбанк"

на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

по справі № 911/3231/14 (суддя Кошик А.Ю.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазбанк"

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Кванта Коста"

2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформтрест-Консалтинг"

про стягнення 34 255 197, 84 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.02.2017 по справі №911/3231/14 задоволено скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "УКРГАЗБАНК" № 117/52558/2016 від 08.11.2016 року на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 26.11.2014 року № 911/3231/14.

Визнано недійсним (незаконним) повідомлення Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо повернення стягувачу виконавчого документу (наказу Господарського суду Київської області від 26.11.2014 року № 911/3231/14) без прийняття до виконання від 17.10.2016 року.

Зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрити виконавче провадження за наказом Господарського суду Київської області від 26.11.2014 року № 911/3231/14, відповідно до поданої 29.09.2016 року заяви № 110/11467/2016 від 28.09.2016 року.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Київської області від 28.02.2017 по справі №911/3231/14 скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні скарги відмовити у повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при винесенні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2017 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду 10.05.2017.

03 травня 2017 року, через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів, представником позивача подано пояснення по справі.

В судове засідання 10.05.2017 з'явились представники позивача та Державної виконавчої служби.

Представники відповідачів 1 та 2 в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Згідно зі ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Беручи до уваги, що представники відповідачів 1 та 2 повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представників відповідачів 1 та 2.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та просив залишити без змін оскаржувану ухвалу Господарського суду Київської області від 28.02.2017.

Представник Державної виконавчої служби в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив скасувати оскаржувану ухвалу Господарського суду Київської області від 28.02.2017.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та Державної виконавчої служби, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Київської області від 07.10.2014 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "КВАНТА КОСТА" на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "УКРГАЗБАНК" 29 999 810,93 грн простроченої заборгованості по кредиту, 2 856 968,52 грн простроченої заборгованості по процентах, 263 012,04 грн простроченої заборгованості по процентах за період з 01.06.2014 року по 10.06.2014 року, 1 328 210,64 грн пені за несвоєчасне повернення кредиту, 70207,76 грн пені за несвоєчасну сплату процентів, в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "КВАНТА КОСТА" в загальній сумі 34 255 197,84 грн. Звернуто стягнення на заставне майно, а саме: товари в обороті - газ зріджений (скраплений) у кількості 207,91 тонна, що знаходиться за адресою:

- м. Харків, вул. Біологічна, 6й, газонаповнювальна станція, згідно Договору про надання послуг №2704-1П від 27.04.2012 року, укладеного між ТОВ "ІНФОРМТРЕСТ-КОНСАЛТІНГ" та ПП "Род-Ник";

- Херсонська обл., м. Нова Каховка, вул. Індустріальна, 1, згідно Договору зберігання №14/1 від 14.01.2013 року. Укладеного між ТОВ "ІНФОРМТРЕСТ-КОНСАЛТІНГ" та ДП "Газпостач" ПАТ "Херсонгаз";

- Запорізька обл., Токмакський р-н, с. Луговка, вул. Польова, 1, згідно Договору на збереження скрапленого газу №19 від 22.01.2013 року, укладеного між ТОВ "ІНФОРМТРЕСТ-КОНСАЛТІНГ" та ТОВ "ЗАПОРІЖСПЕЦТРАНСГАЗ" та належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМТРЕСТ-КОНСАЛТІНГ" (код ЄДРПОУ 37860819) шляхом продажу їх з прилюдних торгів; стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "КВАНТА КОСТА" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМТРЕСТ-КОНСАЛТІНГ" на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "УКРГАЗБАНК" витрати по сплаті судового збору в сумі 73 080,00 грн.

26 листопада 2014 року на виконання зазначеного рішення Господарським судом Київської області видано відповідні накази.

29 вересня 2016 року стягувач звернувся до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з заявою про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Київської області від 26.11.2014 (дану заяву орган виконання рішень отримав 05.10.2016 (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0303111297110).

Виконавчий документ повернуто стягувачу з посиланням на п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції, яка набрала чинності з 05.10.2016 року.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що державний виконавець правомірно повернув виконавчий документ, оскільки стягувач звернувся з заявою про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Київської області від 26.11.2014 після набрання чинності змін до Закону України "Про виконавче провадження" з 05.10.2016.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження", в редакції до набрання чинності змін, на відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України покладається виконання рішень, за якими сума зобов'язання становить десять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 115 ГПК України встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з ч. 1 ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до органів державної виконавчої служби.

Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Посилання апелянта на реєстрацію зазначеної заяви про відкриття виконавчого провадження 06.10.2016 колегією суддів визнано безпідставними, оскільки останнім не надано належних та допустимих доказів на підтвердження свої доводів.

Поряд з цим, стягувач звернувся до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з вищезазначеною заявою 29.09.2016.

Крім того, згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення, апелянт отримав вищезазначену заяву 05.10.2016.

Згідно зі ст. 255 Цивільного кодексу України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.

Письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що до спірних правовідносин слід застосовувати редакцію Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 р. № 606-ХІV.

Статтею 6 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно зі ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" до обов'язків та прав державних виконавців, зокрема, віднесено: обов'язок неупередженого, своєчасного і у повному обсязі вчинення виконавчих дій, здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення скарги Публічного акціонерного товариства "Укргазбанк" на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Статтями 33, 34, 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що ухвала винесена відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та скасування ухвали Господарського суду Київської області від 28.02.2017 по справі №911/3231/14.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 103, 105,106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Київської області від 28.02.2017 по справі №911/3231/14 без змін.

2.Матеріали справи №911/3231/14 повернути до Господарського суду Київської області.

3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді О.М. Баранець

Н.Ф. Калатай