Постанова

від 10.05.2017 по справі 908/3025/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.05.2017 справа № 908/3025/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , секретар судового засідання за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: ОСОБА_4 не з'явився, ОСОБА_5 за довіреністю № 3194 від 08.12.2016, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Пром-Імпульс", м. Дніпро, на рішення Господарського суду Запорізької області від 30.01.2017 (повне рішення складено 03.02.2017) у справі№ 908/3025/16 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Пром-Імпульс", м. Дніпро, доДержавного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Київ, в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Енергодар Запорізької області, про та за зустрічним позовом до пророзірвання договору поставки продукції № 228(5)16УК від 19.05.2016 Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Київ, в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Енергодар Запорізької області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Пром-Імпульс", м. Дніпро, стягнення 21 323, 16 грн. пені

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Запорізької області (суддя - Дроздова С. С.) від 30.01.2017 по справі № 908/3025/16 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Техно-Пром-Імпульс , м. Дніпро (далі - ТОВ Техно-Пром-Імпульс ), до Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом , м. Київ, в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція , м. Енергодар Запорізької області (далі - ДП НАЕК Енергоатом в особі ВП Запорізька АЕС ), про розірвання договору поставки продукції № 228(5)16УК від 19.05.2016 відмовлено; зустрічні позовні вимоги ДП НАЕК Енергоатом до ТОВ Техно-Пром-Імпульс задоволено, стягнуто з останнього суму пені в загальному розмірі 21 323, 16 грн. та 1 378, 00 грн. судового збору.

Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, ТОВ Техно-Пром-Імпульс звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Запорізької області від 30.01.2017 по справі № 908/3025/16, посилаючись на неповне з'ясування господарським судом обставин, що мають значення для справи.

Зокрема, апелянт посилається на те, що судом не було надано належної правової оцінки доводам позивача щодо істотності порушення відповідачем своїх обов'язків за Договором як підстави для розірвання договору.

Крім того, апелянт зазначив, що місцевим господарським судом не було з'ясовано обставин щодо ідентичності товару, який мав поставлятись за спірним договором № 228 (5) 16 УК від 19.05.2016 та товару, що був предметом поставки за договором № 17 від 01.03.2016, укладеним між ним та третьою особою; вказаний товар, на думку апелянта, є ідентичним, що свідчить про належність наданих позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог доказів, зокрема, договору № 17 від 01.03.2016, та доведеність істотності порушення відповідачем своїх зобов'язань за Договором.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Колядко Т. М., судді - Татенко В. М., Скакун О. А.) від 06.04.2017 апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 10.05.2017.

У зв'язку з перебуванням у відпустці на дату розгляду справи судді-члена колегії ОСОБА_6 розпорядженням керівника апарату суду № 708 від 05.05.2017 призначено повторний автоматизований розподіл справи, за результатами якого сформовано колегію у складі: головуючий суддя - Колядко Т. М., судді - Чернота Л. Ф., Скакун О. А.

У судове засідання позивач свого представника не направив, надіслав на адресу апеляційного суду клопотання про розгляд справи за відсутності свого представника.

Представник відповідача з'явився в судове засідання, надав відзив на апеляційну скаргу, просив оскаржуване рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Враховуючи клопотання позивача про розгляд апеляційної скарги за відсутності його представника, а також з огляду на те, що явка представника позивача в судове засідання апеляційним судом обов'язковою не визнавалась, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за його відсутності.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 19.05.2016 між ТОВ Техно-Пром-Імпульс (Постачальник ) та ДП НАЕК Енергоатом в особі ВП Запорізька АЕС (Покупець) укладено договір поставки продукції № 228 (5) 16 УК (далі - Договір), відповідно до п. 1.1., 3.1. якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти й оплатити продукцію: портландцемент ПЦ-І-500Н, кількістю 210 тонн на суму 504 000, 00 грн. (з ПДВ); строк поставки - червень-листопад 2016 року.

Згідно з п. 3.2. Договору розрахунок за продукцію здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника з відстрочкою 30 календарних днів з моменту постачання продукції.

Відповідно до п. 11.1. Договору він діє з моменту підписання його Сторонами до грудня 2016 року.

Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, що спірний Договір за своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм глави 54 Цивільного кодексу України та ст. 264-271 Господарського кодексу України

Судом першої інстанції встановлено, що Постачальник на виконання умов Договору поставив Покупцю 64, 35 т продукції на суму 154 440, 00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 68 від 04.07.2016 (а. с. 51).

Вказана видаткова накладна не містить відмітки Покупця про отримання зазначеного в ній товару, втім сторони не заперечують проти поставки позивачем та отримання відповідачем товару за цією накладною у зазначеній кількості та сумі, що відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України не потребує доказування.

Згідно з п. 3.2. Договору відповідач мав здійснити оплату за поставлену продукцію 04.08.2016, однак, як встановлено судом першої інстанції, оплата поставленого товару в розмірі 154 440, 00 грн. була здійснена відповідачем з порушенням строку на 8 календарних днів - 12.08.2016, що підтверджується доданою до позовної заяви банківською випискою по рахунку ТОВ Техно-Пром-Імпульс (а. с. 31).

З огляду на викладене, позивач звернувся до ДП НАЕК Енергоатом в особі ВП Запорізька АЕС з листом № 16/08 від 16.08.2016 про зміну порядку розрахунків за Договором, а саме - переведення їх на 100 % попередню оплату, пославшись на порушення з боку відповідача п. 3.2. Договору щодо здійснення своєчасної оплати; зазначив, що не має в подальшому можливості відстрочувати платежі за Договором на 30 днів (а. с. 78).

Як встановлено судом першої інстанції, відповідач листом № 07-35/19639 від 19.08.2016 відмовився від зміни порядку розрахунків за Договором та зазначив, що з його боку прострочення оплати відсутнє, оскільки встановлення в п. 3.2. Договору умови щодо здійснення оплати з відстрочкою платежу на 30 календарних днів не свідчить про узгодження в Договорі кінцевого строку оплати (а. с. 79).

ТОВ Техно-Пром-Імпульс звернулось до ДП НАЕК Енергоатом в особі ВП Запорізька АЕС із пропозицією про розірвання спірного Договору шляхом підписання Додаткової угоди від 15.09.2016, посилаючись на те, що внаслідок порушення відповідачем строків оплати за поставлений товар ТОВ Техно-Пром-Імпульс було вимушено призупинити свою виробничу діяльність та розрахунки з кредиторами до повного виконання покупцем своїх обов'язків за Договором (а. с. 84-86).

Оскільки відповідач на пропозицію позивача розірвати Договір так і не надав відповідної згоди, а лише повторно зазначив про відсутність з його боку порушення строку здійснення оплати, ТОВ Техно-Пром-Імпульс , посилаючись, зокрема, на ст. 651 Цивільного кодексу України, звернулось до господарського суду із позовом про розірвання договору поставки продукції № 228 (5) 16 УК від 19.05.2016 (а. с. 80).

У позові ТОВ Техно-Пром-Імпульс зазначило, що прострочення відповідачем оплати за поставлений товар є істотним порушенням Договору № 228 (5) 16 УК від 19.05.2016, внаслідок чого Постачальник значною мірою позбавився того, на що розраховував при його укладенні.

В обґрунтування своїх вимог позивач послався на укладений між ним, як Покупцем, та ТОВ Укрбетонбуд , як Постачальником, договір поставки № 17 від 01.03.2016, відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупця цемент та/або інші будматеріали, визначені у специфікації до Договору, а Покупець зобов'язується прийняти Товар і сплатити його вартість у порядку та на умовах, визначених цим Договором. За поясненнями позивача, ТОВ Укрбетонбуд закуповувало цемент виробництва ПАТ Волинь-Цемент , поставку якого сторони узгодили в п. 1.3. спірного Договору № 228(5) 16 УК від 19.05.2016, однак відповідних доказів матеріали справи не містять.

ТОВ Техно-Пром-Імпульс також зазначило, що внаслідок нездійснення відповідачем своєчасної оплати за спірним Договором позивач не виконав належним чином умови договору поставки № 17 від 01.03.2016 (з урахування додаткової угоди № 1 від 01.03.2016) щодо попередньої оплати за замовлений у ТОВ Укрбетонбуд товар; зазначене спричинило зміну останнім ціни товару з 1 580, 00 грн. на 1 780, 00 грн. відповідно до Специфікацій № 1 від 01.03.2016 та № 2 від 08.05.2016.

З огляду на викладене, позивач вважає, що внаслідок порушення відповідачем строків оплати за спірним Договором, ТОВ Техно-Пром-Імпульс не може розраховувати на те, на що розраховувало при укладенні спірного Договору, а саме - позбавлено права на отримання різниці в розмірі майже 30 000, 00 грн., яка утворилась внаслідок зміни збільшення ціни на товар за Договором, укладеним з ТОВ Укрбетонбуд .

Господарський суд першої інстанції, з посиланням на ст. 42 Господарського кодексу України, ст.ст. 651, 652 Цивільного кодексу України, визнав вимоги позивача за первісним позовом такими, що не підлягають задоволенню, з чим погоджується апеляційний суд, враховуючи таке.

Згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Правова позиція щодо розірвання договору на підставі його істотного порушення однією із сторін викладена в постанові Верховного Суду України від 18.09.2013 № 6-75 цс13, відповідно до якої при вирішенні питання про оцінку істотності порушення стороною договору необхідним є встановлення не лише наявності істотного порушення договору, але й наявності шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди; її розміру, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; необхідним є також визначення, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Як правильно встановлено місцевим господарським судом, за договором поставки № 17 від 01.03.2016 ТОВ Укрбетонбуд зобов'язалось поставити ТОВ Техно-Пром-Імпульс цемент марки ПЦ І 500Р-Н-насип та ПЦ ІІ/А-Ш 500Р-Н-насип, що вбачається зі Специфікації № 1 до вказаного договору (а. с. 91).

За Договором № 228 (5) 16УК від 19.05.2016 предметом поставки є портландцемент ПЦ-І-500Н (п. 1.1. Договору), з огляду на що колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що договір № 17 від 01.03.2016 не пов'язаний з поставкою цементу марки ПЦ-І-500Н.

Враховуючи викладене, господарським судом правильно зазначено, що позивач безпідставно обрахував очікування від виконання зобов'язання за спірним Договором шляхом застосування вартості цементу марки ПЦ І 500Р-Н.

Колегія суддів не може взяти до уваги посилання ТОВ Техно-Пром-Імпульс в апеляційній скарзі на ідентичність цементу марок ПЦ-І-500Н і ПЦ І 500Р-Н, оскільки предмет договору поставки є його істотною умовою, і в спірному договорі № 228 (5) 16УК від 19.05.2016 визначено поставку саме портландцементу ПЦ-І-500Н; доказів погодження між сторонами поставки цементу ПЦ І 500Р-Н позивачем суду не надано.

З огляду на зазначене, апеляційний суд погоджується з місцевим господарським судом, що договір № 17 від 01.03.2016 не є належним доказом обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги ТОВ Техно-Пром-Імпульс .

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що ТОВ Техно-Пром-Імпульс не доведено істотного порушення зі сторони відповідача умов спірного Договору відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України як підстави для розірвання договору № 228 (5) 16УК від 19.05.2016, з огляду на що суд правомірно відмовив у задоволенні первісних позовних вимог.

Апелянта посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги, що порушення зобов'язань мало місце саме з боку відповідача за первісним позовом.

Зазначені доводи є безпідставними, оскільки суд встановив порушення ДП НАЕК Енергоатом в особі ВП Запорізька АЕС строків здійснення оплати за поставлений товар, однак дійшов висновку, що таке порушення не є істотним та не є підставою для розірвання спірного Договору.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції щодо законності та обґрунтованості зустрічних позовних вимог ДП НАЕК Енергоатом в особі ВП Запорізька АЕС про стягнення з ТОВ Техно-Пром-Імпульс пені відповідно до п. 7.2 Договору в загальному розмірі 21 323, 16 грн. за період 01.12.2016-30.01.2017 (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог № 1994 від 26.01.2017).

Так, зустрічні позовні вимоги ДП НАЕК Енергоатом обґрунтовані тим, що станом на 30.01.2017 ТОВ Техно-Пром-Імпульс здійснено поставку лише частини товару, а саме 64, 35 т., в той час як п. 1.1. Договору передбачено поставку товару протягом червня-листопада 2016 року в кількості 210 т.

Відповідно до п. 7.2. Договору за порушення строків поставки або недопоставку продукції Постачальник зобов'язаний сплатити Покупцю пеню в розмірі 0,1 % від вартості товару, за яким допущено прострочення виконання за кожен день прострочення за весь час прострочення зобов'язання.

Як вбачається з видаткової накладної № 68 від 04.07.2016, ТОВ Техно-Пром-Імпульс поставило відповідачу товар у кількості 64, 35 т на суму 154 440, 00 грн.

Господарським судом правильно встановлено та відповідачем за зустрічним позовом не спростовано, що станом на 30.01.2017 недопоставленим залишився товар в кількості 145, 65 т на суму 349 560, 00 грн.

Оскільки строк виконання обов'язку ТОВ Техно-Пром-Імпульс з поставки товару в кількості 145, 65 настав і станом на день прийняття господарським судом оскаржуваного рішення не виконаний, суд першої інстанції, з посиланням на ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України, обґрунтовано задовольнив зустрічні позовні вимоги та стягнув з ТОВ Техно-Пром-Імпульс пеню в розмірі 21 323, 16 грн. за період 01.12.2016-30.01.2017.

З огляду на те, що вимога ДП НАЕК Енергоатом в особі ВП Запорізька АЕС про стягнення з відповідача за зустрічним позовом 24 469, 20 грн. штрафу не була заявлена при подачі позову, тобто є новою самостійною вимогою, подання такої заяви суперечить ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Зазначене було враховано господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення, а тому суд правомірно відмовив у розгляді зустрічної позовної вимоги про стягнення з відповідача за зустрічним позовом штрафу.

Інші доводи апеляційної скарги висновків, викладених в оскаржуваному рішенні господарського суду, не спростовують, а тому рішення Господарського суду Запорізької області від 30.01.2017 по справі № 908/3025/16 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга ТОВ Техно-Пром-Імпульс підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Техно-Пром-Імпульс , м. Дніпро, на рішення Господарського суду Запорізької області від 30.01.2017 по справі № 908/3025/16 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 30.01.2017 по справі № 908/3025/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Т.М. Колядко

Судді: О.А. Скакун

ОСОБА_3