Ухвала

від 13.04.2017 по справі 815/1806/16

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

              ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ            УХВАЛА 13 квітня 2017 року                    м. Київ                                        К/800/11447/17 Суддя Вищого адміністративного суду України Нечитайло О.М., перевіривши касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року у справі №815/1806/16 за позовом Дочірнього підприємства «Фірма Леда» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання незаконним наказу, дій і результатів перевірки, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, – ВСТАНОВИВ: Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м.Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на постанову Одеського окружного адміністративного суду від  16 серпня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року у справі №815/1806/16. Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суддя-доповідач приходить до висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного. Відповідно до частини 5 статті 213 КАС України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій. Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником судовий збір сплачено у розмірі 8  292,80 грн., що свідчить про сплату судового збору не в повному обсязі, з огляду на наступне. Відповідно до приписів підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору встановлена у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати. Згідно підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою – підприємцем, ставка судового збору встановлена у розмірі 1 розмір мінімальної заробітної плати. Як передбачено частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» розмір мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2016 року встановлено у розмірі                 1 378,00 грн. Таким чином, розмір судового збору, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви складав  218  794,72 (216  038,72 грн. + 2  756,00 грн.) Згідно положень частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Враховуючи, що позивачем були заявлені вимоги як майнового так і немайнового характеру, судовий збір за подачу касаційної скарги на рішення суду складає 262  553,66 грн. (218  794,72*120%). Водночас, скаржником сплачено лише 8  692,80 грн., що свідчить про сплату судового збору не в повному обсязі. Таким чином, всупереч вимогам частини 5 статті 213 КАС України скаржником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у законодавчо встановленому розмірі. Разом з тим, скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору. За змістом частини 1 статті 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Разом з тим, пунктом 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року, Кабінет Міністрів України зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору. Розглянувши заявлене клопотання скаржника, суддя-доповідач дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки неналежне бюджетне фінансування не є підставою для відстрочення сплати судового збору. Відповідно до частини другої статті 212 КАС України, касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі. Згідно частини 4 статті 214 КАС України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження. Як вбачається з матеріалів поданої касаційної скарги, рішення суду апеляційної інстанції складено в повному обсязі 31 жовтня 2016 року, тоді як касаційну скаргу було надіслано засобами поштового зв'язку до суду касаційної інстанції 06 квітня 2017 року, тобто із пропуском строків, встановлених частиною 2 статті 212 КАС України. Скаржником заявлено клопотанням про поновлення зазначеного процесуального строку, яке мотивоване повторністю звернення до суду касаційної інстанції з даною касаційною скаргою, оскільки у зв'язку з невиконанням вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 листопада 2016 року касаційну скаргу повернуто позивачу. Разом з тим, наведені скаржником у заяві про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на таке. Так, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк. Частина друга статті 49 КАС України покладає на осіб, які беруть участь у справі, обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.    Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Невиконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.   Враховуючи викладене, наведені у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстави пропуску такого строку не є поважними. Відтак, скаржнику слід навести підстави для поновлення строку на касаційне оскарження та надати належні докази, якими б підтверджувалась поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження рішення суду. Згідно частини 3 статті 214 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу. Частиною 1 статті 108 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою. Виходячи з наведеного, суддя-доповідач вважає, що касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику надати строк для усунення згаданих вище недоліків протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали. Відповідно до частини 2 статті 108 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду. Керуючись статтями 88, 108, 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, - У Х В А Л И В : 1. Відмовити у задоволенні клопотання Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС про відстрочення сплати судового збору. 2. Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року у справі №815/1806/16 залишити без руху. 3. Встановити Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС строк для усунення недоліків касаційної скарги, визначений частиною 4 статті 214 КАС України. 4. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя                                                                                                                  О.М. Нечитайло