Ухвала

від 17.05.2017 по справі 544/1169/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 544/1169/15-ц Номер провадження 22-ц/786/699/17Головуючий у 1-й інстанції Сайко О. О. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі: головуючого судді: Карпушина Г.Л.; суддів: Одринської Т.В., Дорош А.І., при секретарі: Рибак О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 10 січня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування обов'язкової частки, зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення компенсації за поховання та позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним та визнання права власності на обов'язкову частку в спадковому майні, -

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування обов'язкової частки у спадщині. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 06 вересня 2014 року померла його мама - ОСОБА_5. Після її смерті відкрилася спадщина на належні їй земельні ділянки: з кадастровим номером 5323886201:01:002:0138 площею 0,0990 га, та кадастровим номером 5323886201:01:002:0137 площею 0,1060 га., що призначені для ведення особистого селянського господарства ; земельну ділянку з кадастровим номером 5323886201:01:002:0136 площею 0,2500 га, що призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ; земельні ділянки з кадастровим номером 5323886200-00-006-0008 площею 3,3924 га, та з кадастровим номером 5323886200-00-006-0007 площею 3,3924 га, що призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва . При цьому вказував, що у встановлений законом строк він як спадкоємець, що має право на обов'язкову частку у спадщині, згідно частини 1 статті 1241 ЦК України, прийняв спадщину за законом після смерті матері, шляхом подачі відповідної заяви до Пирятинської державної нотаріальної контори. Крім нього, спадкоємицею за заповітом, посвідченим приватним нотаріусом Пирятинського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_6 05 серпня 2010 року за реєстр. №1020, є дочка померлої - відповідач по справі ОСОБА_3.

Посилався на те, що у травні 2015 року він звернувся до Пирятинської державної нотаріальної контори із заявою щодо оформлення спадкових прав. Проте державний нотаріус ОСОБА_7 своєю постановою від 27.05.2015 року у видачі свідоцтва про право на спадщину йому відмовила. Причиною такої відмови послугувала відсутність у позивача правовстановлюючих документів, що підтверджують належність спадкового майна спадкодавцеві. В позовній заяві вказував, що надати нотаріусу оригінали таких правовстановлюючих документів він не може з причин, які не залежать від його волі, оскільки усі оригінали документів знаходиться на руках відповідача по справі - ОСОБА_3, яка на неодноразові його звернення щодо надання таких документів ігнорує та в категоричній формі відмовляється щодо вчинення таких дій. Прав позивача на спадкове майно не визнає. Тому просив суд у судовому порядку визнати його право власності на 1/4 частину указаних вище земельних ділянок у порядку спадкування після смерті ОСОБА_5

В подальшому позивач уточнив свої вимоги та просив суд: - визнати довіреність, видану 24 травня 2013 року від імені ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_3, якою уповноважено з питань підготовки необхідних документів та продажу належного ОСОБА_5 жилого будинку з господарськими будівлями та спорудами та належні їй земельні ділянки що розміщені за адресою: с. Харківці, вул. Чапаєва, 24 Пирятинського району Полтавської області, та земельну ділянку за адресою: с. Харківці, вул. Чапаєва, 24а Пирятинського району Полтавської області, посвідчену державним нотаріусом Пирятинської державної нотаріальної контори Полтавської області ОСОБА_7 за реєстровим № 2-552 недійсною; - визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташованого у с. Харківці, вул. Чапаєва, 24, Пирятинського району Полтавської області, посвідчений державним нотаріусом Пирятинської державної нотаріальної контори Полтавської області ОСОБА_7 24.05.2013 року, зареєстрований в реєстрі за №2-571; - скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на указане нерухоме майно, проведену на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Пирятинської державної нотаріальної контори Полтавської області ОСОБА_7 року, зареєстрований в реєстрі за №2-571; - визнати за ним право власності в порядку спадкування обов'язкової частки у спадщині після померлої 06 вересня 2014 року ОСОБА_5 на 1/4 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами місцем розташування: с. Харківці, вул. Чапаєва, 24, Пирятинського району Полтавської області; - визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер: 5323886201:01:002:0136, загальною площею 0,2500 га, розташованої за адресою с. Харківці, вул. Чапаєва, 24, Пирятинського району Полтавської області, посвідчений державним нотаріусом Пирятинської державної нотаріальної контори Полтавської області ОСОБА_7 24.05.2013 року, зареєстрований в реєстрі за №2-553; - скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на указане нерухоме майно, проведену на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого державним нотаріусом Пирятинської державної нотаріальної контори Полтавської області ОСОБА_7 24.05.2013 року, зареєстрований в реєстрі за №2-553; - визнати за ним право власності в порядку спадкування обов'язкової частки у спадщині після померлої 06 вересня 2014 року ОСОБА_5 на 1/4 частину земельної ділянки, яка розташована в с. Харківці, вул. Чапаєва, 24, Пирятинського району, Полтавської області, з кадастровим номером 5323886201:01:002:0136 площею 0,2500 га, цільовим призначенням землі для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; - визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер: 5323886201:01:002:0137, загальною площею 0,1060 га, розташованої за адресою с. Харківці. вул. Чапаєва, 24, Пирятинського району Полтавської області, посвідчений державним нотаріусом Пирятинської державної нотаріальної контори Полтавської області ОСОБА_7 24.05.2013 року, зареєстрований в реєстрі за №2-559; - скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на указане нерухоме майно, проведену на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого державним нотаріусом Пирятинської державної нотаріальної контори Полтавської області ОСОБА_7 24.05.2013 року, зареєстрований в реєстрі за №2-559; - визнати за ним право власності в порядку спадкування обов'язкової частки у спадщині після померлої 06 вересня 2014 року ОСОБА_5 на 1/4 частину земельної ділянки, яка розташована в с. Харківці, вул. Чапаєва, 24, Пирятинського району Полтавської області, з кадастровим номером 5323886201:01:002:0137 площею 0,1060 га та цільовим призначенням землі для ведення особистого селянського господарства; - визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер: 5323886201:01:002:0138, загальною площею 0,099 га, розташованої за адресою с. Харківці, вул. Чапаєва, 24а, Пирятинського району Полтавської області, посвідчений державним нотаріусом Пирятинської державної нотаріальної контори Полтавської області ОСОБА_7 24.05.2013 року, зареєстрований в реєстрі за №2-565; - скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на указане нерухоме майно, проведену на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого державним нотаріусом Пирятинської державної нотаріальної контори Полтавської області ОСОБА_7 24.05.2013 року, зареєстрований в реєстрі за №2-565; - визнати за ним право власності в порядку спадкування обов'язкової частки у спадщині після померлої 06 вересня 2014 року ОСОБА_5 на 1/4 частину земельної ділянки, яка розташована в с. Харківці, вул. Чапаєва, 24а, Пирятинського району Полтавської області, з кадастровим номером 5323886201:01:002:0138 площею 0,0990 га та цільовим призначенням землі для ведення особистого селянського господарства. - визнати за ним право власності в порядку спадкування обов'язкової частки у спадщині після померлої 06 вересня 2014 року ОСОБА_5 на 1/4 частину земельної ділянки, яка розташована у Харківецькій сільській раді, дор. без назви ділянка №606 з кадастровим номером 5323886200-00-006-0007 площею 3,3924 га, та на 1/4 частину земельної ділянки, яка розташована у Харківецькій сільській раді дор. без назви ділянка №607, з кадастровим номером 5323886200-00-006-0008 площею 3,3924 га, цільовим призначенням землі - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а також просив суд стягнути з відповідачів понесені ним судові витрати.

Відповідач ОСОБА_3 до початку розгляду справи по суті подала зустрічний позов до ОСОБА_2 про стягнення компенсації за поховання спадкодавця, який було об'єднано до розгляду з первісним позовом ОСОБА_2 В обґрунтування позовних вимог вказувала, що тривалий час одноособово здійснювала догляд за матір'ю, несла значні витрати на утримання, догляд, лікування та поховання останньої. Проте документально підтверджені лише витрати у розмірі 5778 грн., пов'язані з похованням спадкодавці. Відповідач звернулася до відповідача з проханням відшкодувати їй 1/4 частину документально підтверджених понесених нею витрат на поховання їх матері, проте її звернення з цього приводу позитивних результатів не дали. Тому просила суд, стягти на свою користь із ОСОБА_2 - 1444 грн. 50 коп.

Рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 10 січня 2017 року у задоволенні позовів ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування обов'язкової частки та до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним та визнання права власності на обов'язкову частку в спадковому майні - відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення компенсації за поховання - відмовлено.

З даним рішенням суду не погодився ОСОБА_2 та подав на нього апеляційну скаргу, в якій прохав скасувати рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 10 січня 2017 року в частині, які стосуються безпосередньо його позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі. Апелянт вважає, що дане рішення суду винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Також, посилається на те, що судом першої інстанції не було надано належної оцінки доказам, на які посилались сторони у справі, а тому висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

Судове засідання проводилося за участі представника відповідача за первісним позовом, за відсутності інших осіб, які будучи належним чином та завчасно повідомленими про час та місце слухання справи в судове засідання не з'явилися.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

У відповідності з ч.3 ст. 10, ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частиною 1 ст. 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Враховуючи, що позивач оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині відмови, які стосуються безпосередньо його позовних вимог , та беручи до уваги те, що відповідач погодився з рішенням місцевого суду, оскільки своєчасно в апеляційному порядку його не оскаржив, тому рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 10 січня 2017 рокуперевіряється лише в межах доводів апеляційної скарги позивачау відповідності до ч. 1 ст. 303 ЦПК України та роз'яснень які містяться у п.п.14-15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24 жовтня 2008 року Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку .

Відповідно п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ч.1 ст. 308 ЦПК України , апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 24 травня 2013 року державним нотаріусом Пирятинської державної нотаріальної контори Полтавської області ОСОБА_7 посвідчена довіреність за реєстровим № 2-552, якою спадкодавця ОСОБА_5 уповноважила свою дочку ОСОБА_3, відповідача у справі, на продаж майна, та у зв'язку з чим передала їй права представляти інтереси спадкодавці у відповідних органах з питань підготовки необхідних документів та продажу належного їй жилого будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розміщені за адресою у с. Харківці, вул. Чапаєва, 24 Пирятинського району Полтавської області, та належних їй земельних ділянок, що розміщені за цією ж адресою, на умовах та за ціною, що відома довіреній особі, та не потребують додаткового узгодження з довірителем (а.с.47-48 т.2).

В цій довіреності зазначено, що у зв'язку з похилим віком і за її дорученням довіреність підписана ОСОБА_8 в присутності нотаріуса по місцю її проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Особу ОСОБА_5 та особу ОСОБА_8 встановлено, їх дієздатність перевірено (а.с.47-48 т.2). Місцевим судом встановлено, що ОСОБА_5 на момент посвідчення спірної довіреності виповнилося 85 років, вона хворіла та не могла самостійно пересуватися. Державний нотаріус ОСОБА_7, яка вчиняла посвідчення довіреності за місцем проживання довірителя, та свідок ОСОБА_8, яка підписувала її за ОСОБА_5 пояснили суду, що ОСОБА_5 не володіла рукою, тому і не могла підписати довіреність власноручно. Вад слуху чи зору у неї не було.

Також місцевим судом встановлено, що 24.05.2013 між ОСОБА_3, яка діяла в інтересах ОСОБА_5, на підставі довіреності від 24.05.2013, та ОСОБА_4 було укладено договори купівлі-продажу належних ОСОБА_5 житлового будинку №24 з земельними ділянками кадастрові номери: 5323886201:01:002:0138; 5323886201:01:002:0137; 5323886201:01:002:0136 по вул. Чапаєва у с. Харківці, Пирятинського району Полтавської області, які посвідчила державний нотаріус Пирятинської державної нотаріальної контори Полтавської області ОСОБА_7, реєстрові №2-553, №2-559, № 2-565, №2-571 (т.1 а.с.219-221, 222-230).

Відповідно до укладених договорів продавець власник будинку та земельних ділянок ОСОБА_5 передала у власність покупцю ОСОБА_4, а покупець ОСОБА_4 прийняв вказані вище будинок та земельні ділянки. Відповідно до п.2 договорів встановлено вартість, за якою вчиняється продаж майна та зазначено, що указані кошти продавець отримав від покупця повністю після підписання цього договору.

Судом встановлено, що 06 вересня 2014 року померла ОСОБА_5 (а.с.12 т.1). Після її смерті відкрилася спадщина на належні їй земельну ділянку з кадастровим номером 5323886200-00-006-0008 площею 3,3924 га, та земельну ділянку з кадастровим номером 5323886200-00-006-0007 площею 3,3924га, що призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.217, 218 т.1).

Відповідач ОСОБА_3 є спадкоємицею майна померлої ОСОБА_5 за заповітом, посвідченим 15.08.2010 року приватним нотаріусом Пирятинського районного нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстр. №1020 (а.с.11 том 2, а.с.57 том 1) та прийняла спадщину після смерті матері шляхом подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк (а.с.59 том 1). Також, з наданих матеріалів справи вбачається, що у встановлений законом строк позивач ОСОБА_2 як спадкоємець, що має право на обов'язкову 1/4 частку у спадщині ОСОБА_5 (а.с.11 том 1), згідно частини 1 статті 1241 ЦК України, прийняв спадщину за законом після смерті матері, шляхом подачі відповідної заяви до Пирятинської державної нотаріальної контори (а.с.43 том 1).

У травні 2015 року позивач звернувся до Пирятинської державної нотаріальної контори із заявою щодо оформлення спадкових прав. Проте державний нотаріус ОСОБА_7 своєю постановою від 27.05.2015 року у видачі свідоцтва про право на спадщину йому відмовила (а.с.13 том 1). Причиною такої відмови нотаріус зазначила: відсутність у позивача правовстановлюючих документів, що підтверджують належність спадкового майна спадкодавцеві. Так, з матеріалів спадкової справи встановлено, що після винесення відповідної постанови нотаріус за заявою ОСОБА_2 звернувся до відповідача ОСОБА_3 про надання вказаних оригіналів правовстановлюючих документів. При цьому ОСОБА_3 повідомила, що документи на землю дійсно знаходяться у неї та передані до відділу Держземагенства для отримання витягу з ДЗК. Крім цього, відповідач не заперечувала надати нотаріусу указані оригінали правовстановлюючих документів за її вимогою (а.с.74 т.1), як не заперечувала у судовому засіданні і право позивача ОСОБА_2 на обов'язкову частку у спадщині. Тобто, з викладеного вбачається, що відповідач має намір оформити право на спадкове майно у нотаріальному порядку, а без подання нотаріусу оригіналів правовстановлюючих документів не зможе цього зробити.

Відмовляючи ОСОБА_2 у задоволенні його позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було спростовано презумцію дійсності довіреності від 24.05.2013 року, а отже договори купівлі-продажу земельних ділянок та будинку від 24.05.2013 року (зареєстровані в реєстрі за №2-553, №2-559, № 2-565, №2-571) було укладено з використанням дійсної довіреності та у межах наданих представнику повноважень. Тому, підстав для визнання правочинів недійсними судом не встановлено.

Разом з цим місцевий суд зазначив, що позивачем не втрачена можливість у позасудовому порядку отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті матері. У разі ненадання відповідачем оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно для нотаріального оформлення спадкових прав, позивач має право захистити свої права у інший спосіб - шляхом пред'явлення до відповідача позову про усунення перешкод у спадкуванні майна та витребування указаних документів. Тому, суд дійшов до висновку, що у частині вимог позивача про визнання за ним у судовому порядку у порядку спадкування права власності на 1/4 частку у спадщині ОСОБА_5 слід відмовити.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин.

Частиною 1ст. 215 ЦК України, передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та ч. 6ст. 203 цього Кодексу.

Згідно вимог ч. 3 ст. 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Будь-який правочин реалізується суб'єктом через його відповідне зовнішнє волевиявлення. У правочині зовнішнє волевиявлення особи має відповідати його внутрішній волі. Вона має бути спрямована на досягнення відповідного юридичного наслідку, тому не можуть розглядатися як правочини ті фактичні дії особи, які не призводять безпосередньо до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав та обов'язків.

За правилами ч. 1ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Зі змісту ст. 244 ЦК України, вбачається, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреність є письмовий документ, що видається особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Статтею 245 ЦК України встановлено, що форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.

Частиною 4 ст.207 ЦК України, передбачено, що якщо фізична особа у зв'язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа. Підпис іншої особи на тексті правочину, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє.

Відповідно до ч.3 ст.45 Закону України Про нотаріат (в редакції чинній на час посвідчення оспорюваних довіреності та договорів купівлі-продажу), якщо фізична особа внаслідок фізичної вади або хвороби не може власноручно підписати документ, то за її дорученням у її присутності та в присутності нотаріуса цей документ може підписати інша особа. Про причини, з яких фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, не могла підписати документ, зазначається у посвідчувальному написі. Правочин за особу, яка не може підписати його, не може підписувати особа, на користь або за участю якої його посвідчено.

Так, із наданої до суду копії Довіреності від 24.05.2013 року вбачається, що у зв'язку з похилим віком довірителя Довіреність складено і посвідчено за місцем фактичного проживання довірителя: АДРЕСА_1. Також зазначено, що у зв'язку з тим, що гр. ОСОБА_5 через похилий вік не може підписати власноручно, за її дорученням довіреність підписана гр. ОСОБА_8, в присутності нотаріуса ОСОБА_7

Крім того, як підтвердили у судовому засіданні суду першої інстанції як нотаріус, так і свідок, про те, що ОСОБА_5 було роз'яснено суть нотаріальної дії, яка вчиняється, обсяг повноважень, які вона передає ОСОБА_3, наслідки учинених дій. Тобто, дані обставини свідчили про те, що ОСОБА_5 дійсно мала намір при житті розпорядитися своєю власністю та отримати за продане майно кошти. Тому, дані обставини вказували лише на наявність у спадкодавця ОСОБА_5 дійсного волевиявлення як на надання відповідачу ОСОБА_3 повноважень, які зазначені в довіреності, так і на оплатну передачу у власність відповідачу ОСОБА_4 належного їй майна у вигляді будинку та земельних ділянок у с. Харківці Пирятинського району Полтавської області по вул. Чкалова, 24 (24а).

Також, з дослідженого у судовому засіданні Журналу обліку викликів нотаріуса для вчинення нотаріальних дій поза приміщенням державної нотаріальної контори (а.с.49-50 т.2) та пояснень нотаріуса вбачається, що 24.05.2013 нею було двічі здійснено виїзд за місцем проживання ОСОБА_5 Першого раз виїзд за межі нотаріальної контори був о 10-00 год. ОСОБА_9 до місця проживання ОСОБА_5 на автомобілі становила близько 5 хв. Відповідно консультація з приводу наміру ОСОБА_5 скласти довіреність становила 45 хв. О 10 год. 50 хв. нотаріус виїхала від ОСОБА_5 та о 10 год. 55 хв. повернулася до нотаріальної контори, щоб підготувати проект довіреності на відповідному бланку. Аналогічно час другого виїзду становив 11 год. 15 хв., час учинення нотаріальної дії по посвідченню довіреності складав - 25 хв. У графі 9 указаного вище Журналу нотаріус зазначала час виїзду від особи, до якої здійснювався виклик, та час повернення до нотаріальної контори. Тому, посилання ОСОБА_2 про те, що нотаріус відповідно до записів Журналу обліку викликів нотаріуса для вчинення нотаріальних дій поза приміщенням державної нотаріальної контори, за 5 хвилин дісталася місця виклику до ОСОБА_5 та відповідно за цей час вчинила таку нотаріальну дію як посвідчення довіреності, що ставить під сумнів її дійсність є необґрунтованими.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що до доводи позивача про недійсність спірної угоди з підстав її невідповідності нормам цивільного законодавства є необґрунтованими, оскільки довіритель ОСОБА_5 на момент її укладання мала необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення довірителя було вільним і спрямоване на укладення договору доручення, який відповідає встановленій законом формі, а тому підстави для визнання указаної довіреності недійсною відсутні.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не було спростовано презумпцію дійсності довіреності від 24.05.2013 року, а отже договори купівлі-продажу земельних ділянок та будинку від 24.05.2013 року (зареєстровані в реєстрі за №2-553, №2-559, № 2-565, №2-571) було укладено з використанням дійсної довіреності та у межах наданих представнику повноважень.

Так, згідно з приписами ч.1 ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду,а також усі ті умови,щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір купівлі-продажу земельних ділянок, житлового будинку (квартири) та іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації (ч. 1ст. 657 ЦК України).

Таким чином, при укладенні спірних договорів купівлі-продажу сторони узгодили всі істотні умови договору, продавець передав відповідачу ОСОБА_4 документи на нерухоме майно та відповідач користується зазначеним майном, а продавець ОСОБА_5 отримала частину коштів за продане майно. Крім того, згідно умов договору сторони погодили, що кошти за придбане майно продавець отримав від покупця повністю після підписання цього договору. Таким чином, спір щодо належного виконання договору у частині його оплати не може бути підставою для визнання указаних правочинів недійсним.

Також, з наданих матеріалів справи, вбачається, що державним нотаріусом Пирятинської державної нотаріальної контори - ОСОБА_7 постановою від 27.05.2015 року у видачі свідоцтва про право на спадщину йому відмовила. Причиною такої відмови послугувала відсутність у позивача правовстановлюючих документів, що підтверджують належність спадкового майна спадкодавцеві.

Так, звертаючись до суду позивач вказував, що надати нотаріусу оригінали таких правовстановлюючих документів він не може з причин, які не залежать від його волі, оскільки усі оригінали документів знаходиться на руках відповідача по справі - ОСОБА_3, яка на неодноразові його звернення щодо надання таких документів ігнорує та в категоричній формі відмовляється щодо вчинення таких дій.

Однак, з наданих матеріалів справи вбачається, що відповідач не заперечувала надати нотаріусу правовстановлюючі документи за її вимогою. (а.с.74 т.1). Тобто, з викладеного вбачається, щопозивачем не втрачена можливість у позасудовому порядку отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті матері.

Відповідно до ст. 67 Закону України Про нотаріат свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Крім того, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Також, пунктом 23 Постанови Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування визначено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи , а тому задоволенню вони не підлягають.

Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою судді Апеляційного суду Полтавської області від 24 березня 2017 року було задоволене частково задоволено клопотання ОСОБА_2 та відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у справі, отже відповідно до ч.2 ст.82, ст.88 ЦПК України з позивача у справі слід стягнути судовий збір на користь держави у сумі 4120 грн. 22 коп.

Керуючись ст.ст. 303 , 308 , 314 , 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити .

Рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 10 січня 2017 року- залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Держави недосплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 4120 грн. 22 коп. (чотири тисячі сто двадцять гривень двадцять дві копійки).

Ухвала набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий суддя : /підпис/ ОСОБА_1

Судді: /підпис/ ОСОБА_10 /підпис/ ОСОБА_9

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1

З оригіналом згідно: