Постанова

від 24.04.2017 по справі 826/6762/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 квітня 2017 року № 826/6762/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Авіаком»до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києвіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.04.2016 р. № 0001631402

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіаком» (надалі Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (надалі Відповідач), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.04.2016 № 0001631402.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що висновки Акту перевірки щодо порушення вимог податкового законодавства при визначенні суми витрат є хибними, базуються виключно на суб`єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження належними доказами, що в свою чергу є підставою для скасування спірного податкового повідомлення рішення.

В судовому засіданні представники Позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили позов задовольнити.

Представник Відповідача проти позову заперечує, про що надав відповідні письмові заперечення, які наявні в матеріалах справи. В обґрунтування заперечень посилається на те, що під час проведення перевірки встановлено завищення Позивачем витрат на загальну суму 25958009 грн., внаслідок безтоварності договору з ТОВ «Мана Трейд» та неправомірності віднесення Позивачем до адміністративних витрат суми в розмірі 154274,00 грн., а тому спірне рішення винесено у відповідності до законодавства.

В судовому засідання представник Відповідача наполягав на відмові в задоволенні позовних вимог.

Судом було прийнято рішення про розгляд справи в письмову провадженні на підставі частини четвертої статті 122 КАС України.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

Співробітниками Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Авіаком» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2014 р.

За результатом перевірки складено Акт від 21.03.2016 року №94/26-15-14-02-03/30018730 (надалі Акт перевірки).

В Акті перевірки встановлено наступні порушення: п. 44.1 ст. 44, пп. 138.1.1 п.138.1, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 - УІ (зі змінами та доповненнями) в результаті чого встановлено заниження суми податку на прибуток на загальну суму 4 915 418 грн., в т.ч.: за 2013 рік на суму 4622244 грн. та за 2014 рік на суму 293174 гривень.; пп. 14.1.27, 14.1.36 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, ст. 185, пп п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.6 ст.201 розділу III Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2655-71 (зі змінами та доповненнями) в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього на загальну суму 5730154 грн., в тому числі по періодах: за березень 2013 - 312258 грн., квітень 2013 - 68166 грн., травень 2013 - 490710 грн., червень 2013 - 724055 грн., липень 2013 - 486570 грн., серпень 2013 - 695078 грн., вересень 2013 - 635570 грн., жовтень 2013 - 545903 грн., листопад - 146023 грн., грудень - 37348 грн., січень 2014 - 99960 грн., лютий 2014 - 141588 грн., березень 2014 - 319850 грн., квітень 2014 - 76584 грн., травень 2004 - 222139 грн., червень 2014 - 494674 грн., липень 2014 - 233945 гривень.

Не погоджуючись з висновками викладеними в Акті перевірки Позивачем до Контролюючого органу подано Заперечення на Акт перевірки, за результатом розгляду заперечень Контролюючий орган Листом від 08.04.2016 р. №8488/10/26-15-14-02-03, повідомив Позивача, що висновки Акту перевірки залишено без змін, а заперечення без задоволення.

На підставі Акту перевірки Контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 21.03.2016 р. № 0001631402, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на прибуток» всього в сумі 7373127,00 грн, в т.ч. за основним платежем в сумі 4915418,00 грн, штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 2457709,00 грн.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також, норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Як вбачається з акту перевірки та письмових заперечень Відповідача, підставою для збільшення суми грошового зобов`язання та застосування до Позивача штрафних (фінансових) санкцій, стали наступні обставини.

Так, Контролюючий орган посилається на те, що документи (податкові та видаткові накладні), що виписні ТОВ «Мана Трейд» на користь Позивача є дефектними, не можуть бути прийняті до уваги для формування витрат, внаслідок нереальності господарської операції між ТОВ «Мана Трейд» і ТОВ «Авіаком».

В частині завищення Позивачем адміністративних витрат, Контролюючий орган вказує на неправомірність: 1) віднесення до даної витратної категорії витрат майбутніх періодів, які ще не були понесені; 2) віднесення до витрат сум коштів, що сплачені Позивачем на користь ТОВ «Сучасні медіа» та ФОП « ОСОБА_1 внаслідок не підтвердження таких витрат відповідними первинними документами.

Як вбачається з матеріалів справи, що між ТОВ «Мана Трейд» (Постачальник), з однієї сторони, та ТОВ «Авиаком» (Покупець), з іншої сторони, укладено Договір поставки №160/М від 19.03.2013 р. (надалі Договір №160/М).

У відповідності до п. 1.1, п. 1.2 Договору №160/М, Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, що визначені даним договором, передати у власність (повне господарське відання) Покупцю нафтопродукти надалі Товар, а Покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість. Асортимент, кількість, якість, ціна товару, пункт відгрузки і пункт поставки товару, спосіб поставки, погоджуються сторонами в додатках/додаткових угодах, що є невід`ємною частиною даного договору і зазначається в ТТН та актах прийому передачі, а також погоджується сторонами в рахунках, виписаних постачальником у відповідності до заявок покупця. Поставка товару відбувається шляхом само вивозу покупцем, доставки товару постачальником або передача товару в резервуари нафтобази з коду зберігання постачальника на код зберігання покупця.

Відповідно до додаткової угоди №1 до Договору, сторони вирішили пп. 5.11 п.5 договору «Ціна і порядок розрахунків» викласти в наступній редакції: «Розрахунки за поставлений товар можуть провадитись шляхом передачі простих векселів на суму заборгованості».

В підтвердження виконання умов Договору Позивачем надано Суду наступні документи: Видатковими накладними: від 20.03.2013 р. №167 товар - Бензин А- 95євро, Бензин А- 92 на загальну суму з ПДВ 313932,60 грн., від 26.03.2013 р. №182 товар - Бензин А- 92, Бензин А- 95євро, на загальну суму з ПДВ 315863,00 грн., від 27.03.2013 р. №185 товар - Паливо дизельне, на загальну суму з ПДВ 287403,75грн., від 28.03.2013 р. №187 товар - Бензин А- 95 євро, на загальну суму з ПДВ 320853,00 грн., від 30.03.2013 р. №201 товар - Бензин А- 95 євро, на загальну суму з ПДВ 324750,00 грн., від 30.03.2013 р. №200 товар - Бензин А- 95 євро, Бензин А- 92, Дизель (Євро) марки F вид I, на загальну суму з ПДВ 310743,00 грн., від 02.04.2013 р. №206 товар - Бензин А- 95євро, Бензин А- 92, Дизель (Євро) марки F вид I, на загальну суму з ПДВ 308018,25 грн., від 08.04.2013 р. №215 товар - Бензин А- 95євро, Бензин А- 92, на загальну суму з ПДВ 318056,25 грн., від 12.04.2013 р. №224 товар - Бензин А- 95євро, Бензин А- 92, Дизель (Євро) марки F вид I, на загальну суму з ПДВ 315124,50 грн., від 16.04.2013 р. №237 товар - Бензин А- 95євро, Дизель (Євро) марки F вид I, на загальну суму з ПДВ 310203,75 грн., від 19.04.2013 р. №247 товар - Бензин А- 92, Бензин А- 95євро, на загальну суму з ПДВ 317149,05 грн., від 23.04.2013 р. №257 товар - Бензин А- 95євро, на загальну суму з ПДВ 305265,00грн., від 23.04.2013 р. №258 товар - Бензин А- 95євро, на загальну суму з ПДВ 319878,75 грн., від 25.04.2013 р. №275 товар - Дизель (Євро) марки С вид I, на загальну суму з ПДВ 277661,25 грн., від 26.04.2013 р. №282 товар - Дизель (Євро) марки С вид I, на загальну суму з ПДВ 50274,00 грн., від 26.04.2013 р. №281 товар - Бензин А- 92євро вид I, Бензин А- 95євро, вид І клас С, на загальну суму з ПДВ 574338,00 грн., від 30.04.2013 р. №299 товар - Бензин А- 92євро вид I, Бензин А- 95євро, вид І клас D, на загальну суму з ПДВ 575174,00 грн., від 30.04.2013 р. №300 товар - Дизель (Євро) марки С вид I, на загальну суму з ПДВ 51428,00 грн., від 30.04.2013 р. №306 товар - Бензин А- 95євро, Дизель (Євро) марки F вид I, на загальну суму з ПДВ 601157,92 грн., від 13.05.2013 р. №323 товар - Бензин А- 92євро, на загальну суму з ПДВ 305265,00 грн., від 13.05.2013 р. №344 товар - Бензин А- 92євро, на загальну суму з ПДВ 55913,00 грн., від 20.05.2013 р. №345 товар - Бензин А- 95євро клас С, Дизель (Євро) марки F вид I, на загальну суму з ПДВ 245042,25 грн., від 23.05.2013 р. №355 товар - Бензин А- 95євро клас D, на загальну суму з ПДВ 38463,75 грн., від 23.05.2013 р. №356 товар - Дизель (Євро) марки С вид I, на загальну суму з ПДВ 239652,00 грн., від 27.05.2013 р. №362 товар - Бензин А- 92євро вид I, Бензин А- 95євро, вид І клас С на загальну суму з ПДВ 309944,00 грн., від 28.05.2013 р. №365 товар - Бензин А- 92євро вид I, Бензин А- 95євро, вид І клас С на загальну суму з ПДВ 267601,50 грн., від 29.05.2013 р. №374 товар - Дизель (Євро) марки С вид I, на загальну суму з ПДВ 265268,00 грн., від 30.05.2013 р. №378 товар - Бензин А- 95євро, вид І клас С, Дизель (Євро) марки F вид I, на загальну суму з ПДВ 580275,50 грн., від 05.06.2013 р. №412 товар - Бензин А- 92євро вид I, Бензин А- 95євро, на загальну суму з ПДВ 300803,25 грн., від 07.06.2013 р. №424 товар - Бензин А- 92євро вид I, Бензин А- 95євро, на загальну суму з ПДВ 305234,25 грн., від 13.06.2013 р. №433 товар - Бензин А- 92євро вид I, Бензин А- 95євро, на загальну суму з ПДВ 311651,25 грн., від 13.06.2013 р. №434 товар - Дизель, на загальну суму з ПДВ 261113,20 грн., від 17.06.2013 р. №451 товар - Бензин А- 92євро вид I, Бензин А- 95євро, на загальну суму з ПДВ 305197,50 грн., від 18.06.2013 р. №453 товар - Бензин А- 95 євро вид I, Дизель, на загальну суму з ПДВ 291476,00 грн., від 20.06.2013 р. №467 товар - Бензин А- 92євро вид I, Бензин А- 95 євро вид I, Дизель, на загальну суму з ПДВ 294832,25 грн., від 21.06.2013 р. №472 товар - Бензин А- 95 євро вид I, на загальну суму з ПДВ 311760,00 грн., від 21.06.2013 р. №473 товар - Дизель, на загальну суму з ПДВ 262072,00 грн., від 25.06.2013 р. №482 товар - Бензин А- 92 євро вид I, Бензин А- 92 євро вид I, Бензин А- 95 євро вид I, Дизель, на загальну суму з ПДВ 416756,00 грн., від 26.06.2013 р. №490 товар - Бензин А- 95 євро вид I, на загальну суму з ПДВ 311760,00 грн., від 27.06.2013 р. №494 товар - Бензин А- 95 євро вид I, Дизель, на загальну суму з ПДВ 275526,90 грн., від 30.06.2013 р. №504 товар - Бензин А- 95 євро вид I, Дизель, на загальну суму з ПДВ 696150,00 грн. та інші; Акти приймання-передачі нафтопродуктів: від 20.03.2013 р. №167 товар - Бензин А- 95євро, Бензин А- 92 на загальну суму з ПДВ 313932,60 грн., від 26.03.2013 р. №182 товар - Бензин А- 92, Бензин А- 95євро, на загальну суму з ПДВ 315863,00 грн., від 27.03.2013 р. №185 товар - Паливо дизельне, на загальну суму з ПДВ 287403,75грн., від 28.03.2013 р. №187 товар - Бензин А- 95євро, на загальну суму з ПДВ 320853,00 грн., від 30.03.2013 р. №201 товар - Бензин А- 95євро, на загальну суму з ПДВ 324750,00 грн., від 30.03.2013 р. №200 товар - Бензин А- 95євро, Бензин А- 92, Дизель (Євро) марки F вид I, на загальну суму з ПДВ 310743,00 грн., від 02.04.2013 р. №206 товар - Бензин А- 95євро, Бензин А- 92, Дизель (Євро) марки F вид I, на загальну суму з ПДВ 308018,25 грн., від 08.04.2013 р. №215 товар - Бензин А- 95євро, Бензин А- 92, на загальну суму з ПДВ 318056,25 грн., від 12.04.2013 р. №224 товар - Бензин А- 95євро, Бензин А- 92, Дизель (Євро) марки F вид I, на загальну суму з ПДВ 315124,50 грн., від 16.04.2013 р. №237 товар - Бензин А- 95євро, Дизель (Євро) марки F вид I, на загальну суму з ПДВ 310203,75 грн., від 19.04.2013 р. №247 товар - Бензин А- 92, Бензин А- 95євро, на загальну суму з ПДВ 317149,05 грн., від 23.04.2013 р. №257 товар - Бензин А- 95євро, на загальну суму з ПДВ 305265,00 грн., від 23.04.2013 р. №258 товар - Бензин А- 95євро, на загальну суму з ПДВ 319878,75 грн., від 25.04.2013 р. №275 товар - Дизель (Євро) марки С вид I, на загальну суму з ПДВ 277661,25 грн., від 26.04.2013 р. №282 товар - Дизель (Євро) марки С вид I, на загальну суму з ПДВ 50274,00 грн., від 26.04.2013 р. №281 товар - Бензин А- 92євро вид I, Бензин А- 95євро, вид І клас С на загальну суму з ПДВ 574338,00 грн., від 30.04.2013 р. №299 товар - Бензин А- 92євро вид I, Бензин А- 95євро, вид І клас D на загальну суму з ПДВ 575174,00 грн., від 30.04.2013 р. №300 товар - Дизель (Євро) марки С вид I, на загальну суму з ПДВ 51428,00 грн., від 30.04.2013 р. №306 товар - Бензин А- 95євро, Дизель (Євро) марки F вид I, на загальну суму з ПДВ 601157,92 грн., від 13.05.2013 р. №323 товар - Бензин А- 92євро, на загальну суму з ПДВ 305265,00 грн., від 13.05.2013 р. №344 товар - Бензин А- 92євро, на загальну суму з ПДВ 55913,00 грн., від 20.05.2013 р. №345 товар - Бензин А- 95євро клас С, Дизель (Євро) марки F вид I, на загальну суму з ПДВ 245042,25 грн., від 23.05.2013 р. №355 товар - Бензин А- 95євро клас D, на загальну суму з ПДВ 38463,75 грн., від 23.05.2013 р. №356 товар - Дизель (Євро) марки С вид I, на загальну суму з ПДВ 239652,00 грн., від 27.05.2013 р. №362 товар - Бензин А- 92євро вид I, Бензин А- 95євро, вид І клас С на загальну суму з ПДВ 309944,00 грн., від 28.05.2013 р. №365 товар - Бензин А- 92євро вид I, Бензин А- 95євро, вид І клас С на загальну суму з ПДВ 267601,50 грн., від 29.05.2013 р. №374 товар - Дизель (Євро) марки С вид I, на загальну суму з ПДВ 265268,00 грн., від 30.05.2013 р. №378 товар - Бензин А- 95євро, вид І клас С, Дизель (Євро) марки F вид I, на загальну суму з ПДВ 580275,50 грн., від 05.06.2013 р. №412 товар - Бензин А- 92євро вид I, Бензин А- 95євро, на загальну суму з ПДВ 300803,25 грн., від 07.06.2013 р. №424 товар - Бензин А- 92євро вид I, Бензин А- 95євро, на загальну суму з ПДВ 305234,25 грн., від 13.06.2013 р. №433 товар - Бензин А- 92євро вид I, Бензин А- 95євро, на загальну суму з ПДВ 311651,25 грн., від 13.06.2013 р. №434 товар - Дизель, на загальну суму з ПДВ 261113,20 грн., від 17.06.2013 р. №451 товар - Бензин А- 92євро вид I, Бензин А- 95євро, на загальну суму з ПДВ 305197,50 грн., від 18.06.2013 р. №453 товар - Бензин А- 95 євро вид I, Дизель, на загальну суму з ПДВ 291476,00 грн., від 20.06.2013 р. №467 товар - Бензин А- 92євро вид I, Бензин А- 95 євро вид I, Дизель, на загальну суму з ПДВ 294832,25 грн., від 21.06.2013 р. №472 товар - Бензин А- 95 євро вид I, на загальну суму з ПДВ 311760,00 грн., від 21.06.2013 р. №473 товар - Дизель, на загальну суму з ПДВ 262072,00 грн., від 25.06.2013 р. №482 товар - Бензин А- 92 євро вид I, Бензин А- 92 євро вид I, Бензин А- 95 євро вид I, Дизель, на загальну суму з ПДВ 416756,00 грн., від 26.06.2013 р. №490 товар - Бензин А- 95 євро вид I, на загальну суму з ПДВ 311760,00 грн., від 27.06.2013 р. №494 товар - Бензин А- 95 євро вид I, Дизель, на загальну суму з ПДВ 275526,90 грн., від 30.06.2013 р. №504 товар - Бензин А- 95 євро вид I, Дизель, на загальну суму з ПДВ 696150,00 грн., та інші; Податкові накладні: від 20.03.2013 р. №43 товар - Бензин А- 95євро, Бензин А- 92 на загальну суму з ПДВ 313932,60 грн., від 26.03.2013 р. №59 товар - Бензин А- 92, Бензин А- 95євро, на загальну суму з ПДВ 315863,00 грн., від 27.03.2013 р. №64 товар - Паливо дизельне, на загальну суму з ПДВ 287403,75грн., від 28.03.2013 р. №69 товар - Бензин А- 95євро, на загальну суму з ПДВ 320853,00 грн., від 30.03.2013 р. №82 товар - Бензин А- 95євро, на загальну суму з ПДВ 324750,00 грн., від 30.03.2013 р. №81 товар - Бензин А- 95євро, Бензин А- 92, Дизель (Євро) марки F вид I, на загальну суму з ПДВ 310743,00 грн., від 02.04.2013 р. №3 товар - Бензин А- 95євро, Бензин А- 92, Дизель (Євро) марки F вид I, на загальну суму з ПДВ 308018,25 грн., від 08.04.2013 р. №15 товар - Бензин А- 95євро, Бензин А- 92, на загальну суму з ПДВ 318056,25 грн., від 12.04.2013 р. №24 товар - Бензин А- 95євро, Бензин А- 92, Дизель (Євро) марки F вид I, на загальну суму з ПДВ 315124,50 грн., від 16.04.2013 р. №40 товар - Бензин А- 95євро, Дизель (Євро) марки F вид I, на загальну суму з ПДВ 310203,75 грн., від 19.04.2013 р. №50 товар - Бензин А- 92, Бензин А- 95євро, на загальну суму з ПДВ 317149,05 грн., від 23.04.2013 р. №60 товар - Бензин А- 95євро, на загальну суму з ПДВ 305265,00 грн., від 23.04.2013 р. №61 товар - Бензин А- 95євро, на загальну суму з ПДВ 319878,75 грн., від 25.04.2013 р. №79 товар - Дизель (Євро) марки С вид I, на загальну суму з ПДВ 277661,25 грн., від 26.04.2013 р. №91 товар - Дизель (Євро) марки С вид I, на загальну суму з ПДВ 50274,00 грн., від 26.04.2013 р. №90 товар - Бензин А- 92євро вид I, Бензин А- 95євро, вид І клас С на загальну суму з ПДВ 574338,00 грн., від 30.04.2013 р. №108 товар - Бензин А- 92євро вид I, Бензин А- 95євро, вид І клас D на загальну суму з ПДВ 575174,00 грн., від 30.04.2013 р. №109 товар - Дизель (Євро) марки С вид I, на загальну суму з ПДВ 51428,00 грн., від 30.04.2013 р. №114 товар - Бензин А- 95євро, Дизель (Євро) марки F вид I, на загальну суму з ПДВ 601157,92 грн., від 13.05.2013 р. №17 товар - Бензин А- 92євро, на загальну суму з ПДВ 305265,00 грн., від 13.05.2013 р. №38 товар - Бензин А- 92євро, на загальну суму з ПДВ 55913,00 грн., від 20.05.2013 р. №39 товар - Бензин А- 95євро клас С, Дизель (Євро) марки F вид I, на загальну суму з ПДВ 245042,25 грн., від 23.05.2013 р. №50 товар - Бензин А- 95євро клас D, на загальну суму з ПДВ 38463,75 грн., від 23.05.2013 р. №51 товар - Дизель (Євро) марки С вид I, на загальну суму з ПДВ 239652,00 грн., від 27.05.2013 р. №57 товар - Бензин А- 92євро вид I, Бензин А- 95євро, вид І клас С на загальну суму з ПДВ 309944,00 грн., від 28.05.2013 р. №62 товар - Бензин А- 92євро вид I, Бензин А- 95євро, вид І клас С на загальну суму з ПДВ 267601,50 грн., від 29.05.2013 р. №71 товар - Дизель (Євро) марки С вид I, на загальну суму з ПДВ 265268,00 грн., від 30.05.2013 р. №75 товар - Бензин А- 95євро, вид І клас С, Дизель (Євро) марки F вид I, на загальну суму з ПДВ 580275,50 грн., від 05.06.2013 р. №22 товар - Бензин А- 92євро вид I, Бензин А- 95євро, на загальну суму з ПДВ 300803,25 грн., від 07.06.2013 р. №34 товар - Бензин А- 92євро вид I, Бензин А- 95євро, на загальну суму з ПДВ 305234,25 грн., від 13.06.2013 р. №44 товар - Бензин А- 92євро вид I, Бензин А- 95євро, на загальну суму з ПДВ 311651,25 грн., від 13.06.2013 р. №45 товар - Дизель, на загальну суму з ПДВ 261113,20 грн., від 17.06.2013 р. №61 товар - Бензин А- 92євро вид I, Бензин А- 95євро, на загальну суму з ПДВ 305197,50 грн., від 18.06.2013 р. №64 товар - Бензин А- 95 євро вид I, Дизель, на загальну суму з ПДВ 291476,00 грн., від 20.06.2013 р. №79 товар - Бензин А- 92євро вид I, Бензин А- 92 євро вид I, Дизель, на загальну суму з ПДВ 294832,25 грн., від 21.06.2013 р. №84 товар - Бензин А- 95 євро вид I, на загальну суму з ПДВ 311760,00 грн., від 21.06.2013 р. №85 товар - Дизель, на загальну суму з ПДВ 262072,00 грн., від 25.06.2013 р. №93 товар - Бензин А- 92євро вид I, Бензин А- 92 євро вид I, Бензин А- 95 євро вид I, Дизель, на загальну суму з ПДВ 416756,00 грн., від 26.06.2013 р. №101 товар - Бензин А- 95 євро вид I, на загальну суму з ПДВ 311760,00 грн., від 27.06.2013 р. №105 товар - Бензин А- 95 євро вид I, Дизель, на загальну суму з ПДВ 275526,90 грн., від 30.06.2013 р. №115 товар - Бензин А- 95 євро вид I, Дизель, на загальну суму з ПДВ 696150,00 грн., та інші; Товарно-транспортні накладні; Платіжні доручення; оборотносальдові відомості по місяцям та інші документи, які Судом досліджено та копії залучено до матеріалів справи.

Відповідач в запереченнях на позовну заяву зазначає, що під час перевірки не надано доказів, куди постачався товар (пальне), а тому не можливо встановити реальність господарських взаємовідносинах між Позивачем та контрагентом.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи містяться Товарно-транспортні накладні інформація про вантаж, пункти навантаження та розвантаження пального, інформацію про автотранспорт, яким здійснювалось перевезення товару та інформацію про осіб, відповідальних за перевезення та сертифікатів відповідності, що в свою чергу спростовую висновки Контролюючого органу викладених в Акті перевірки.

Проведення розрахунків підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631, а оприбуткування товарів підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 281.

Отримані від ТОВ «МАНА ТРЕЙД» нафтопродукти були використані Позивачем у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, шляхом їх реалізації через мережу АЗС на підтвердження чого надано Суду копії змінних звітів, фіскальних чеків, щоденних звітів, видаткових накладних на реалізацію контрагента по безготівковому розрахунку нафтопродуктів.

Реалізовувався наступним чином, а саме: відповідно до акт приймання передачі нафтопродуктів №511 від 02.07.2013 р. р., що отримані у ТОВ «Мана Трейд», згідно до вказаного акту, накладної №511 від 02.07.2013 р., ТТН на відпуск нафтопродуктів №130 від 02.07.2013 р., податкової накладної №8 від 02.07.2013 р. Позивач придбав у зазначеного контрагента: бензин А-95 в кількості 6830 літрів та бензин А-92 в кількості 25645 літрів.

Так, 02.07.2013 відповідно до змінного звіту АЗС №1 зміна №2049 на АЗС (вул. Привокзальна, 1-а) зафіксовано надходження бензину А-92 в кількості 14775 л, бензину А-95 - 6830 л; по змінному звіту АЗС №2 (Харківське шосе, 203) зміна №2073 зафіксовано надходження бензину А-92 - 4890 л; по змінному звіту АЗС №3 (вул. Празька, 18-в) зміна №3000 на автозаправну станцію надійшов бензин А-92 в кількості 5980 л. Сумарне оприбуткування Підприємством бензину на АЗС №1,2,3 складає: бензин А-95 - 6830 літрів; бензин А-92 25645 л (14775+4890+5980 = 25645 л). Отже, нафтопродукти придбані у ТОВ «Мана Трейд» 02.07.2013 р. у повному обсязі оприбутковані.

В подальшому, як свідчать матеріали справи, зазначені обсяги нафтопродуктів були реалізовані кінцевим споживачам за готівку через реєстратори розрахункових касових операцій, що має відображення у вищевказаних звітах АЗС та зведених фіскальних звітах по РРО. Крім того придбаний 02.07.2013 р. бензин був реалізований покупцям по безготівковому розрахунку, по накладній №3605 від 31.07.2013 р. товариству з обмеженою відповідальністю «Автокард», по накладній №3563 від 31.07.2013 р. на ВКПП «Славутич».

Крім того, між ТОВ «МАНА ТРЕЙД» (Кредитор), з однієї сторони, та ТОВ «АВІАКОМ» (Боржник), з іншої сторони, укладено Договір на оформлення кредиторської заборгованості простими векселями від 01.10.2014 р. (надалі Договір від 01.10.2014 р.)

У відповідності до умов Договору від 01.10.2014 р., Товариство з обмеженою відповідальністю «МАНА ТРЕЙД» в подальшому Кредитор . в особі директора Ганчука Григорія Володимировича, який діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю «АВІАКОМ», в подальшому Боржник, в особі директора Ковальова Сергія Григоровича, який діє на підставі Статуту, з другої сторони, домовились, що заборгованість ТОВ «АВІАКОМ» перед ТОВ "МАНА ТРЕЙД» за нафтопродукти за договором поставки № 160/М від 19.03.2013р. в сумі 4288000,00 грн. (Чотири мільйона двісті вісімдесят вісім тисяч гривень 00 копійок) погашається передачею простих векселів, емітованих ТОВ «АВІАКОМ».

В підтвердження виконання вищезазначеного Договору Позивач надав суду наступні документи: Акт прийому-передачі векселів від 01.10.2014 р. (Серія і номер векселів: АА 0948023 - АА 0948042); Акт про погашення заборгованості простими векселями від 01.10.2014 р.

Крім того, Позивачем надано Суду докази, що частина нафтопродуктів була передана безоплатно Військовій частині НОМЕР_1 (Договір, Додатки, Довіреність, накладна та інші документи), а останнім прийнято даний товар.

Судом досліджено первинну документацію та встановлено, що в вищезазначених документах зазначено, які послуги (постачання товару) надавалися всі рядки заповнені належним чином, що в свою чергу свідчить по здійснення господарських взаємовідносинах в межах їх господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними первинними документами, що є свідченням добросовісності Позивача при здійсненні вказаних операцій. Позивачем вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань та фінансових ресурсів.

Таким чином, Суд приходить до висновку, що визначальна ознака господарської операції, а саме спричинення реальних змін майнового стану Позивача підтверджується матеріалами справи, оскільки в результаті придбання нафтопродуктів збільшились активи (майно) Позивача та відбулась сплата коштів за отриманий Товар.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в листі від 01.11.2011р. №1936/11/13-11, що наявність або відсутність окремих документів, як і помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю були.

Підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За правилами пунктів 138.4 та 138.5 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг; інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Згідно з пунктом 138.6 статті 138 Податкового кодексу України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України встановлює, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Наведені правові норми вказують, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Зміст Акту перевірки свідчить, що відповідачем не встановлено відсутність на момент перевірки у позивача відповідних розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Крім того, Відповідачем не наведено, а Судом не встановлено, що первинні документи, складені у межах спірних господарських операцій, не відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; не доведено таких обставин і в Акті перевірки.

Підсумовуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що не приймаючи до уваги змісту та обсягу господарських операцій, що вказані в зазначених вище документах, тим самим приходячи до переконання про відсутність об`єкту оподаткування по спірним господарським операціям, податковий орган посилається на те, що внаслідок порушень норм податкового законодавства контрагентом позивач (неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Мана Трейд, вказані документи не спричиняють змін в бухгалтерському та податковому обліку позивача, внаслідок чого останній позбавлений законного права на віднесення сум по документам до кредиту та витрат.

Відповідно до ст. 1 розділу І Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Тобто, відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій.

Між тим, наявність видаткових накладних, актів приймання-передачі, дійсно є обов`язковою обставиною для визначення правильності формування витрат, але не вичерпною, оскільки підставою для виникнення права на витрати є, зокрема, реальність господарських операцій, на підставі яких сформовано показники податкової звітності.

Як вже зазначалось, фактичне здійснення господарських операцій підтверджується дослідженими судом належним чином оформленими первинними документами, які повністю відповідають вимогам, встановленим статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, скріплені печатками контрагентів.

Суд не приймає до уваги посилання Відповідача на невідповідність первинних документів вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», адже самі по собі порушення норм податкового законодавства іншими, аніж Позивач особами, в розумінні ч.4 ст. 70 КАС України, не можуть бути доказом протиправної поведінки позивача.

В розумінні ст.16 ПК України, навіть за умови допущення попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару/надання послуг певних порушень податкового законодавства, дані обставини тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача (добросовісного платника податку) на віднесення відповідних сум до витрат.

ПК України не містить в собі таких підстав для збільшення платнику податків грошового зобов`язання з податку на прибуток як наявністю висновку посадової особи податкового органу щодо ознак «фіктивності» контрагента, а фактичність господарських операцій позивача з контрагентами підтверджується належним чином завіреними копіями доказів, що наявні в матеріалах справи.

За таких обставин, Суд приходить до висновку, що не прийняття до уваги змісту та обсягу господарських операцій, вказаних в наданих до перевірки документах, як наслідок, твердження про відсутність об`єктів оподаткування по спірним господарським операціям, ґрунтується виключно на припущені порушень норм податкового законодавства контрагентом Позивача, внаслідок чого, на думку Контролюючого органу, первинні документи не спричиняють змін в бухгалтерському та податковому обліку Позивача, а останній позбавлений законного права на віднесення сум по документам до витрат.

При цьому, твердження суду про наявність в доводах контролюючого органу виключно припущень щодо неправомірної поведінки контрагента Позивача ґрунтується на тому, що оскільки представником Відповідача не надано доказів прийняття відповідних податкових повідомлень-рішень стосовно ТОВ «Мана Трейд», то доводи, викладені в акті перевірки позивача, є лише думкою певної посадової особи, відповідальної за складання таких актів.

Відтак, доводи, викладені в акті перевірки спростовуються належними та допустимими доказами, що наявні в матеріалах справи, а обставини, на які посилається представник відповідача, не можуть бути достатніми підставами для визнання правочинів між позивачем та контрагентом недійсними та не можуть одночасно бути достатніми доказами «безтоварності»/неможливості фактичного здійснення господарських взаємовідносин між позивачем та контрагентом.

Частина 1 ст. 91 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Отже, за змістом зазначеної норми державна реєстрація юридичної особи є юридично значимою дією, з якою цивільне та господарське законодавство пов`язує виникнення цивільної правоздатності.

Як вбачається з пояснень Позивача, а зворотного акт перевірки не містить, на момент вчинення господарських правовідносин між позивачем та контрагентом і на момент фактичного виконання даних господарських відносин, контрагент позивача, як юридична особа був внесений в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та був зареєстрованим платником податку на додану вартість.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов`язань може свідчити про незаконність формування показників податкової звітності, однак таких обставин в ході розгляду даної справи встановлено не було.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що для формування в тому числі і податкового кредиту, необхідно мати первинні документи, які можуть довести реальність здійснення господарської операції, підтвердити факт використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу вищезазначених норм закону та матеріалів справи, Суд приходить до висновку, що Позивачем надано суду переконливі докази того, що вищезазначений договір укладений з метою настання реальних обставин, а тому, висновки викладені в Акті перевірки є помилковими та викладеними з порушенням норм податкового права.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.02.2013 року по справі № К/9991/74156/12.

Надаючи правову оцінку доводами контролюючого органу з приводу завищення Позивачем адміністративних витрат, а саме: 1) віднесення до даної витратної категорії витрат майбутніх періодів, які ще не були понесені; 2) віднесення до витрат сум коштів, що сплачені Позивачем на користь ТОВ «Сучасні медіа» та ФОП « ОСОБА_1 внаслідок не підтвердження таких витрат відповідними первинними документами, Суд зазначає наступне.

Судом встановлено невідповідність щодо сум, які Контролюючий орган вважає неправомірними, а саме: в Акті перевірки зазначено: «до складу витрат віднесено витрати майбутніх періодів в сумі 121214 грн».

Проте, в подальшому зазначається, що дане порушення призвело до завищення валових витрат підприємства за 2014 р. в сумі 470824 грн.

Тобто, сума порушення не визначена ГУ ДФС належним чином, адже Відповідач в одному абзаці зазначає про різні суми завищення витрат.

Разом з цим, до витрат майбутніх періодів за П(С)БО №16 «Витрати» належать наступні витрати: оплата страхового полісу; - передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові видання; - витрати на оплату патентів (торговельних патентів); тощо.

Розподіл витрат майбутніх періодів здійснюється залежно від терміну (кількості місяців), до якого вони відносяться, та інших факторів, на підставі первинних документів.

В підтвердження обґрунтованості понесення витрат майбутніх періодів Позивачем до матеріалів справи надано належним чином завірені копії актів здачі-приймання робіт, рахунки, платіжні доручення, договори, додаткові угоди та бухгалтерські довідки на включення до складу витрат, витрат майбутніх періодів.

Витрати віднесені ТОВ «Авіаком» до складу витрат майбутніх періодів включають: обов`язкове навчання операторів, що дійсне 1 рік (Договір №3/2012 «Про надання послуг з спеціального навчання та перевірки знань керівників та операторів АГЗП, АЗС з питань охорони праці та пожежної безпеки від 25.07.2012 р.), навчання керівників з охорони праці на 3 роки; страхування персоналу (водіїв службових транспортів Позивача, Договір №ОВL2855; Договір №024993/254 обов`язкового страхування працівників відомчої та місцевої пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд) від 18.06.2013 р.; супровід комп`ютерної системи обліку «Робот-бухгалтер ЕЛФІ» (Договір №4/12 про надання послуг від 03.01.2012 р., з додатками); контроль за викидами в атмосферу повітря від стаціонарних джерел викидів (Договір №20/02-2 від 20.02.2012 р.) та інші документи, які Судом досліджено та залучено до матеріалів справи.

Судом досліджено матеріали справи та встановлено, що зазначені втрати Позивачем є обґрунтованими, адже відповідно до абзацу «є» пп. 138.8.5 ПК України, витрати на охорону праці, понесені відповідно до законодавства, включаються до загальновиробничих витрат, які формують собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до пп. 140.1.3 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу України, при визначенні об`єкта оподаткування у складі витрат платника податку враховуються такі витрати, пов`язані з навчанням працівників: на професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників робочих професій (спеціальності, які можна вважати робочими, зазначено в розділах 6-9 Класифікатора професій ДК 003:2010), а також у разі, якщо законодавством передбачено обов`язковість періодичної перепідготовки або підвищення кваліфікації.

У складі витрат майбутніх періодів Позивача відображено витрати на обов`язкове страхування перевезення небезпечних вантажів, страхування об`єкту пожежної небезпеки, дані витрати враховуються в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладення такого страхового договору, як то передбачено пп. 140.1.6 Податкового кодексу.

Включення витрат на підписку періодичних видань, в тому числі підписка на газету «Податковий вісник» також кореспондується із нормами пп. 138.10.2 ПКУ.

З аналізу матеріалів справ, Суд приходить до висновку, що Позивачем правомірно віднесено суму до витрат в майбутніх періодів на тій підставі, що вони належним чином підтверджені документами первинного обліку, регістрами бухгалтерського обліку та за своєю сутністю і періодом використання відносяться до наступних звітних періодів, впродовж яких і були включені до складу адміністративних витрат.

Відносно взаємовідносин Позивача з ТОВ «Сучасні медіа» судом встановлено, що ТОВ «АВІАКОМ» отримало від ТОВ «Сучасні медіа» послуги з обробки і створення графічних матеріалів з метою використання на веб-сайті, послуги з просування веб-сайту.

Як зазначив Позивач в підтвердження обґрунтованості даних витрат, для збільшення економічних вигоди підприємство змушене здійснювати витрати по просуванню, наповненню і обслуговуванню власного сайту, з метою залучення нових покупців і замовників.

Правомірність витратної частини за наслідками господарських взаємовідносин Позивача з ТОВ «Сучасні медіа» підтверджується копіями належним чином оформлених актів здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг), звіту про фактично надані інформаційні послуги, в якому відображено, які послуги виконувалися та їх вартість. Оплата підтверджується копіями платіжних доручень.

Щодо завищення Позивачем адміністративних витрат в сумі 15900 грн., які понесені в результаті отримання ТОВ «АВІАКОМ» від ФОП ОСОБА_1 послуг з супроводження бухгалтерської програми «Робот-бухгалтер ЕЛФІ», в тому числі за 2013 р. - 9000 грн., за 2014 р. - 6900 грн, Суд зазначає наступне.

В матеріалах справи містяться копії належним чином оформлених актів виконаних робіт, рахунків, договору з додатковими угодами, платіжні доручення, що підтверджують здійснення господарських операцій з ФОП ОСОБА_1 .

Будь - яких обмежень, застережень, заборон відносно включення до складу адміністративних витрат, витрат по супроводженню програмного забезпечення ПК України не містить. Таким чином, за правилами Податкового кодексу України підставою для віднесення до складу витрат сум витрат, понесених на придбання товарів (робіт, послуг), є сукупність таких умов, як реальне (фактичне) придбання товарів (робіт, послуг), використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності, а також документальне підтвердження понесених витрат. Всі умови, передбачені чинним законодавством, для формування витрат Позивачем було дотримано, а відповідачем з посиланням на належні та допустимі докази не спростовано.

Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що Податковим органом жодним чином не доведено, що операції з придбання пального, отримання адміністративних послуг, є недійсними та/або такими, що не пов`язані з отриманням доходу, не наведено вагомих доказів та аргументів для обґрунтування своєї позиції.

Матеріалами справи підтверджується, що господарські операції фактично виконані та оформлені відповідними первинними (бухгалтерськими та податковими) документами. Визнання первинних документів та господарських операцій ГУ ДФС недійсними, не пов`язаними з отриманням доходу та такими, що зумовлюють завищення витрат, лише на підставі припущень податкового органу в односторонньому порядку, не породжує недійсності фінансових документів, пов`язаних з виконанням правочинів та здійсненням підприємницької діяльності.

При цьому слід зазначити, що одним із основних принципів податкового законодавства, відповідно до ст. 4.1.4 ПК України є принцип презумпції правомірності рішень платника. Відповідно, принцип оцінки податкових спорів - це принцип презумпції добросовісності платника, у зв`язку з яким, дії платника податків є економічно виправданими, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах є достовірними.

Отже, віднесення позивачем сум до складу витрат на підставі належним чином оформлених розрахункових, платіжних та інших документів, обов`язковість яких передбачена правилами ведення податкового обліку, є правомірним.

З аналізу вищезазначених норм права та матеріалів справи, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача щодо визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.04.2016 р. № 0001631402 Головного управління ДФС у м. Києві, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірного рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.04.2016 р. № 0001631402 Головного управління ДФС у м. Києві

3.Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві за рахунок державних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаком» (код ЄДРПОУ 30018730) судові витрати в сумі 110596,91 (сто десять тисяч п`ятсот дев`яносто шість гривень 91 коп.).

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.Б. Федорчук