Ухвала

від 23.05.2017 по справі 805/1203/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Смагар С.В.

Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2017 року справа №805/1203/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Компанієць І.Д., суддів Блохіна А.А., Ястребової Л.В.,

секретар судового засідання Терзі Д.А.,

за участю представника позивача Оксаніченко М.Є.,

представника відповідача Колеснікової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2016 року у справі № 805/1203/16-а за позовом Публічного акціонерного товариства "Електропобутприлад" до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, треті особи - Маріупольська міська рада, Управління Державної казначейської служби України у м. Маріуполі Донецької області про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

- зобов'язати Маріупольську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області визнати грошові кошти, сплачені Публічним акціонерним товариством "Електропобутприлад" в якості орендної плати за земельні ділянки № 1 (розташована за адресою м. Маріуполь, вул. Карла Лібкнехта, 97, загальною площею 1,6852 га, кадастровий номер 1412300000:04:012:0195), № 2 (розташована за адресою м. Маріуполь, вул. Прибережна, 1, загальною площею 0,3975 га, кадастровий номер 1412300000:04:013:0048), № 3 (розташована за адресою м. Маріуполь, вул. Прибережна, 1, загальною площею 1,7260 га, кадастровий номер 1412300000:04:013:0048) за період з 14 квітня 2014 року по 31 квітня 2016 року, такими, що сплачені надмірно;

- визнати незаконною бездіяльність Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, що виразилась у не здійсненні на заяву Публічного акціонерного товариства "Електропобутприлад" від 9 березня 2016 року № 304 підготовки та надання відповідного висновку (подання) до органу Державної казначейської служби України про повернення Публічному акціонерному товариству "Електропобутприлад" надміру сплачених сум орендної плати, а саме сплачених Публічним акціонерним товариством "Електропобутприлад" сум в рахунок орендної плати за вказані у пункту 1 земельні ділянки за період з квітня 2014 року по січень 2016 року,

- зобов'язати Маріупольську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області не пізніше, ніж через 20 календарних днів після набрання рішенням суду у даній справі законної сили підготувати та надати висновок (подання) до Управління державної казначейської служби України у м. Маріуполі Донецької області про повернення Публічному акціонерному товариству "Електропобутприлад" надміру сплачених сум орендної плати за вказані у пункту 1 позовних вимог земельні ділянки за період з квітня 2014 року по січень 2016 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що відповідно до норм Закону України №1669-VII Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції позивач звільняється від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, у зв'язку з чим, вважає, що кошти, які були ним сплачені за користування земельними ділянками у період з квітня 2014 року по квітень 2016 року є такими, що сплачені надмірно. Крім того, відповідач незаконно не подав відповідний висновок до органу казначейської служби України про повернення надміру сплачених сум орендної плати.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2016 року позов задоволено частково.

Визнано незаконною бездіяльність Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, що виразилась у не здійсненні на заяви Публічного акціонерного товариства "Електропобутприлад" від 9 березня 2016 року № 304 та від 1 липня 2016 року № 682 підготовки та надання відповідного висновку (подання) до органу Державної казначейської служби України про повернення Публічному акціонерному товариству "Електропобутприлад" надміру сплачених сум орендної плати, а саме сплачених Публічним акціонерним товариством "Електропобутприлад" сум в рахунок орендної плати за земельні ділянки, а саме: № 1 (розташована за адресою м. Маріуполь, вул. Карла Лібкнехта, 97, загальною площею 1,6852 га, кадастровий номер 1412300000:04:012:0195), № 2 (розташована за адресою м. Маріуполь, вул. Прибережна, 1, загальною площею 0,3975 га, кадастровий номер 1412300000:04:013:0048), № 3 (розташована за адресою м. Маріуполь, вул. Прибережна, 1, загальною площею 1,7260 га, кадастровий номер 1412300000:04:013:0048) у загальній сумі 804411 грн. 77 коп.

Зобов'язано Маріупольську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області підготувати та надати висновок (подання) до Управління державної казначейської служби України у м. Маріуполі Донецької області про повернення Публічному акціонерному товариству "Електропобутприлад" надміру сплачених сум орендної плати за земельні ділянки, а саме: № 1 (розташована за адресою м. Маріуполь, вул. Карла Лібкнехта, 97, загальною площею 1,6852 га, кадастровий номер 1412300000:04:012:0195), № 2 (розташована за адресою м. Маріуполь, вул. Прибережна, 1, загальною площею 0,3975 га, кадастровий номер 1412300000:04:013:0048), № 3 (розташована за адресою м. Маріуполь, вул. Прибережна, 1, загальною площею 1,7260 га, кадастровий номер 1412300000:04:013:0048) у загальній сумі 804411 грн. 77 коп.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не надання повної та всебічної оцінки обставинам справи, просив скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2016 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначив, що на теперішній час відсутній порядок застосування зазначеної у ст.6 Закону №1669 податкової пільги, не внесено відповідних змін до ПК України.

Також позивач не надав доказів настання форс-мажорних обставин, а саме сертифікату Торгово-промислової палати України.

Крім того, Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року №787 затверджено Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів , яким не передбачено здійснення повернення надміру зарахованих коштів за рішенням суду. Платник податків може самостійно звернутись до органів казначейства з поданням про повернення коштів.

В частині відмови в задоволенні позовних вимог судове рішення не оскаржується.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - Публічне акціонерне товариство Електропобутприлад є юридичною особою, включене до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України за номером 14312447, юридична адреса: 87528, Донецька область, м. Маріуполь, вул. К. Лібкнехта, 97, перебуває на податковому обліку в Маріупольській обєднаній державній податковій інспекції ГУ ДФС у Донецькій області.

21 лютого 2006 року між Маріупольською міською радою як орендодавцем та позивачем як орендарем було укладено договір оренди земельної ділянки відповідно до якого Маріупольська міська рада відповідно до рішення від 16 лютого 2005 року № 64/1 надає, а позивач приймає у строкове платне користування земельні ділянки, які знаходяться у Жовтневому районі м. Маріуполя, а саме: земельна ділянка № 1 розташована за адресою м. Маріуполь, вул. Карла Лібкнехта, 97, загальною площею 1,6852 га, кадастровий номер 1412300000:04:012:0195, № 2 розташована за адресою м. Маріуполь, вул. Прибережна, 1, загальною площею 0,3975 га, кадастровий номер 1412300000:04:013:0048 та № 3 розташована за адресою м. Маріуполь, вул. Прибережна, 1, загальною площею 1, загальною площею 7260 га, кадастровий номер 1412300000:04:013:0048.

07 липня 2015 року між Маріупольською міською радою як орендодавцем та позивачем як орендарем було укладено договір оренди земельної ділянки відповідно до якого Маріупольська міська рада відповідно до рішення від 21 квітня 2015 року № 6/47-5386 надає, а позивач приймає у строкове платне користування земельні ділянки, які знаходяться у Жовтневому районі м. Маріуполя, а саме: земельна ділянка № 1 розташована за адресою м. Маріуполь, вул. Карла Лібкнехта, 97, загальною площею 1,6852 га, кадастровий номер 1412300000:04:012:0195, № 2 розташована за адресою м. Маріуполь, вул. Прибережна, 1, загальною площею 0,3975 га, кадастровий номер 1412300000:04:013:0048 та № 3 розташована за адресою м. Маріуполь, вул. Прибережна, 1, загальною площею 1, загальною площею 7260 га, кадастровий номер 1412300000:04:013:0048.

Судами встановлено, що 21 січня 2014 року позивачем була подана податкова декларація з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2014 рік, відповідно до якої позивач зобов'язаний щомісячно сплачувати по 26189 грн 96 коп. нарахованої орендної плати за землі державної або комунальної власності на 2014 рік.

19 лютого 2015 року позивачем була подана податкова декларація з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2015 рік, відповідно до якої позивач зобов'язаний щомісячно сплачувати по 32711 грн нарахованої орендної плати за землі державної або комунальної власності на 2015 рік.

02 лютого 2016 року позивачем була подана податкова декларація з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2016 рік, відповідно до якої позивач зобов'язаний щомісячно сплачувати по 46874 грн 87 коп. нарахованої орендної плати за землі державної або комунальної власності на 2016 рік.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Нормою пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до статті 59.1 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу. При цьому, відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, порядок надіслання платникові податків податкової вимоги є тотожним порядку надіслання податкового повідомлення-рішення. У свою чергу, відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до поданих податкових декларацій з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності позивачем за 2014, 2015, 2016 року була сплачена орендна плата за землю, що підтверджується платіжними дорученнями від 30 травня 2016 року № 641 на суму 46874 грн. 87 коп., від 29 квітня 2016 року № 482 на суму 46874 грн. 87 коп., від 30 березня 2016 року № 286 на суму 46874 грн. 87 коп., від 29 лютого 2016 року № 170 на суму 46874 грн. 87 коп., від 29 січня 2016 року № 46 на суму 32711 грн. 02 коп., від 29 січня 2016 року № 46 на суму 32711 грн. 02 коп., від 28 грудня 2015 року № 1592 на суму 32711 грн. 02 коп., від 26 листопада 2015 року № 1412 на суму 32711 грн. 02 коп., від 29 жовтня 2015 року № 1278 на суму 32711 грн. 02 коп., від 30 вересня 2015 року № 160 на суму 32711 грн. 02 коп., від 27 серпня 2015 року № 57 на суму 32711 грн. 02 коп., від 29 липня 2015 року № 945 на суму 32711 грн. 02 коп., від 26 червня 2015 року № 745 на суму 32711 грн. 02 коп., від 28 травня 2015 року № 616 на суму 32711 грн. 02 коп., від 30 квітня 2015 року № 545 на суму 32711 грн. 02 коп., від 27 березня 2015 року № 427 на суму 32711 грн. 02 коп., від 26 лютого 2015 року № 236 на суму 32711 грн. 02 коп., від 29 січня 2015 року № 113 на суму 26189 грн. 96 коп., від 26 грудня 2014 року № 2087 на суму 26189 грн. 96 коп., від 27 листопада 2014 року № 1895 на суму 26189 грн. 96 коп., від 29 жовтня 2014 року № 1724 на суму 26189 грн. 96 коп., від 24 вересня 2014 року № 1509 на суму 26189 грн. 96 коп., від 27 серпня 2014 року № 1328 на суму 26189 грн. 96 коп., від 28 липня 2014 року № 1118 на суму 26189 грн. 96 коп., від 27 червня 2014 року № 928 на суму 26189 грн. 96 коп., від 28 травня 2014 року № 747 на суму 26189 грн. 96 коп., які долучені до матеріалів справи.

Разом з тим, Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей .

02.09.2014 року Верховною Радою України прийнято закон Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції, який набув чинності 15.10.2014 року (далі Закон № 1669).

Відповідно до ст. 6 Закону № 1669 під час проведення антитерористичної операції суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, звільнено від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

На підставі ст.7 Закону №1669 скасовано на період проведення антитерористичної операції орендну плату за користування державним та комунальним майном суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Відповідно до ст.1 Закону 1669 період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Абзацом 2 ст. 1 Закону №1669 визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку.

Перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, затверджується Кабінетом Міністрів України, відповідно до вимог п. 5 ст. 11 Закону № 1669.

Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1053-р від 30.10.2014 року, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

В подальшому, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року №1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053 Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Тобто, зазначене розпорядження Кабінету Міністрів України було чинним та не скасовувалось, дія якого лише була зупинена на відповідний час.

02.12.2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України .

Судами встановлено, що відповідач та земельні ділянки, що орендує позивач, знаходяться в зоні проведення антитерористичної операції , а саме м. Маріуполь Донецької області.

Таким чином, оскільки позивач зареєстрований та здійснює свою господарську діяльність на адміністративній території м. Маріуполя Донецької області - у населеному пункті, на території якого здійснювалась та здійснюється антитерористична операція, земельна ділянка також розташована в м. Маріуполь, період проведення антитерористичної операції триває, пільги, встановлені статтею 6 Закону № 1669-VII, поширюються на позивача як платника орендної плати за землю, який перебував та перебуває на території проведення антитерористичної операції.

На підставі ч.3 ст. 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону №1669 закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Тобто, Закон №1669 є спеціальним законом у спірних правовідносинах, а тому його застосування не ставиться у залежність від внесення відповідних змін до Податкового кодексу України.

Тому судова колегія не приймає доводи апелянта, що на теперішній час відсутній порядок застосування зазначеної у ст.6 Закону №1669 податкової пільги, оскільки не внесено відповідних змін до ПК України.

Статтею 10 Закону №1669 вимагається наявність сертифікату як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне) виконання зобов'язань.

Проте, стаття 6 Закону №1669 не вимагає додаткового отримання сертифіката про засвідчення форс-мажорних обставин.

В даному випадку йдеться про невиконання позивачем грошового зобов'язання, звільнення від виконання якого прямо передбачено ст.6 Закону №1669.

Тому судова колегія не приймає доводи апелянта, що позивач не надала доказів настання форс-мажорних обставин - сертифікату Торгово-промислової палати України.

Стосовно посилання апелянта, що суд першої інстанції неправомірно визнав бездіяльність Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, що виразилась у не здійсненні на заяву Публічного акціонерного товариства "Електропобутприлад" від 9 березня 2016 року № 304 підготовки та надання відповідного висновку (подання) до органу Державної казначейської служби України про повернення Публічному акціонерному товариству "Електропобутприлад" надміру сплачених сум орендної плати, а саме сплачених Публічним акціонерним товариством "Електропобутприлад" сум в рахунок орендної плати за земельні ділянки, зазначені у договорах оренди, за період з квітня 2014 року по січень 2016 року, зобов'язання Маріупольську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області не пізніше, ніж через 20 календарних днів після набрання рішенням суду у даній справі законної сили підготувати та надати висновок (подання) до Управління державної казначейської служби України у м. Маріуполі Донецької області про повернення Публічного акціонерного товариства "Електропобутприлад" надміру сплачених сум орендної плати за вказані у пункту 1 позовних вимог земельні ділянки за період з лютого по квітень 2016 року, зобов'язання Маріупольську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області не пізніше, ніж через 20 календарних днів після набрання рішенням суду у даній справі законної сили підготувати та надати висновок (подання) до Управління державної казначейської служби України у м. Маріуполі Донецької області про повернення Публічного акціонерного товариства "Електропобутприлад" надміру сплачених сум орендної плати за вказані у пункту 1 позовних вимог земельні ділянки за період з квітня 2014 року по січень 2016 року, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 43.1 статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Відповідно до підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Умовами повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань, відповідно до приписів статті 43 Податкового кодексу України є помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Згідно з пунктом 43.4 статті 43 Податкового кодексу України платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. У разі повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України 43.5. контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Судами встановлено, що позивач 09 березня 2016 року за вих. №304 направив до відповідача заяву про повернення надміру сплачених коштів, яка була отримана відповідачем 09 березня 2016 року, про що свідчить відбиток вхідного штампу. В зазначеній заяві позивач просив підготувати та надати висновок до Державної казначейської служби України про повернення надміру сплачених сум орендної плати за земельні ділянки комунальної власності на загальну суму 675116 грн. 78 коп.

Листом від 15 березня 2016 року № 547210/05-81-12-02-13-1 відповідач відмовив у поверненні вищевказаної суми, посилаючись на те, що на даний час не розроблено порядок звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності згідно зі статтею 6 Закону № 1669-VII та відповідні зміни до Податкового кодексу України не внесені, тому податковим законодавством не передбачено звільнення від платежів землекористування.

01 липня 2016 року за номером 682 позивач звернувся до відповідача з заявою про повернення надміру сплачених коштів з проханням підготувати та надати висновок до Державної казначейської служби України про повернення надміру сплачених сум орендної плати за земельні ділянки комунальної власності на загальну суму 140624 грн. 64 коп. за період з лютого по квітень 2016 року. 06 липня 2016 року за № 21257/05-81-12-00-11-3 відповідач знову відмовив позивачу у задоволенні наданої заяви про повернення надміру сплачених коштів за аналогічних підстав.

Відповідно до Порядку взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 січня 2014 року за № 146/24923 та затвердженого наказом Міністерством доходів і зборів України, Міністерством фінансів України 30 грудня 2013 року № 882/1188 (наказ був чинний на час звернення позивача із заявою), повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом Міндоходів на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Відповідно до абзацу 2 пункту 7 Порядку, за платежами, належними державному бюджету, орган Міндоходів у строк не пізніше ніж п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з Реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному органу Казначейства.

У заявах про повернення надміру сплачених коштів позивач просив повернути надміру сплачені кошти орендної плати у сумі 675116 грн. 78 коп. (заява від 9 березня 2016 року) та у сумі 140624 грн. 64 коп. (заява від 1 липня 2016 року). З облікової картки позивача та довідки про стан переплати позивача з орендної плати станом на 20 липня 2016 року судом було встановлено, що сума надміру сплачених коштів з орендної плати за земельні ділянки складає 804411 грн. 77 коп.

Як було встановлено судами першої та апеляційної інстанції, відповідачем не було вчинено жодних дій, спрямованих на повернення позивачу надмірної сплати, відповідно до поданих заяв від 09 березня 2016 року та від 1 липня 2016 року, чим з боку відповідача допущена протиправна бездіяльність.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 24, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2016 року у справі № 805/1203/16-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2016 року у справі № 805/1203/16-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі.

У повному обсязі ухвала складена 23 травня 2017 року.

Суддя-доповідач І.Д. Компанієць

Судді А.А. Блохін

Л.В. Ястребова