Рішення

від 22.05.2017 по справі 924/248/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" травня 2017 р.Справа № 924/248/17

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Виноградова В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Фрегат» , м. Нетішин Хмельницької області

до Нетішинської міської ради, м. Нетішин Хмельницької області

про визнання договору оренди земельної ділянки від 21.07.2006 р. недійсним та визнання права на право постійного користування земельною ділянкою

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 - керівник

від відповідача: не з'явився

Рішення приймається 22.05.2017р., оскільки в судовому засіданні 16.05.2017 р. оголошувалась перерва.

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

встановив: позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить визнати недійсним договір оренди від 21.07.2006 р. з моменту його підписання та визнати право позивача на право постійного користування земельною ділянкою, яка знаходиться в постійному користуванні з 1993 р.

В обґрунтування позовних вимог у позові, письмових поясненнях (№022 від 03.04.2017 р., №028 від 24.04.2017 р., №033 від 15.05.2017 р.) посилається, зокрема, на те, що рішенням виконавчого комітету Нетішинської міської ради народних депутатів №33 від 15.04.1993 р. позивачу було надано в постійне користування земельну ділянку площею 0,43 га, однак з вини відповідача внаслідок невиконання ним своїх повноважень позивач не отримав державний акт на право постійного користування вказаною земельною ділянкою, хоча протягом 1995-2006 р. р. сплачував земельний податок. Крім того, підписавши під примусом договір оренди та отримавши дозвіл на проектування та будівництво, відповідач порушив право позивача, не врахувавши пільги, які передбачає Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів. Звертає увагу на наявність на земельній ділянці, що орендується, об'єктів незавершеного будівництва. При цьому посилається на положення ст. ст. 19, 58 Конституції України, ст. ст. 5, 16, 104, 203, 215, 233, 638 ЦК України, ст. ст. 20, 23, 144, 147, 179, 181 ГК України, ст. ст. 79, 116, 141, п. п. 1, 7, 20 р. Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України, ст. ст. 288.5.1, 289 Податкового кодексу України, ст. 30 Закону України "Про оренду землі", Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.04.2006 р. за №388/12262, п. п. 5.3, 5.4., 5.6 рішення Конституційного Суду України №5-рп/2005 у справі №1-17/2005.

У запереченнях (№032 від 15.05.2017 р.) з приводу строку позовної давності зазначає, що дія спірного договору оренди неодноразово сторонами продовжувалася і на даний час договір діє до липня 2018 р. При цьому конституційне право позивача порушується відповідачем перманентно, від невидачі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою донині. Посилаючись на положення ст. 180 ГК України, ст. 264 ЦК України, стверджує, що відповідач своїми діями визнав обов'язок щодо встановлення нового строку дії договору, що призвело до переривання перебігу позовної давності. Тому вважає, що строк позовної давності, який почав перебіг з 10.02.2016 р., не проминув. Також посилається на положення ст. ст. 19, 22, 58 Конституції України, ст. ст. 5, 203, 215, 216, 233, 236, 267 ЦК України, ст. ст. 20, 23, 179, 180 ГК України.

Крім того, у поясненнях (№035 від 22.05.2017 р.), зокрема, повідомляє, що відсутність об'єктів інфраструктури виробничої бази (гаражів, складських приміщень, адміністративної будівлі) при виконанні підприємством робіт призводила до неприємних інцидентів із замовниками, порушення підприємством законодавства щодо умов праці та соціального захисту, що на момент підписання договору оренди було тяжкими обставинами, що відносяться до „інших обставин» , передбачених ст. 233 ЦК України. Для поліпшення вказаних обставин відповідачем і було з власної волі підписано спірний договір. Також зазначає про таку тяжку обставину як загроза банкрутства. До вкрай невигідних умов, на яких було підписано спірний договір, відносить, зокрема, втрату таких переваг постійного користувача як сплата земельного податку, безстроковість права постійного користування, неможливість звуження прав постійного користувача. Вказує, що наслідками дії тяжких обставин було використання додаткового капіталу, завищення вартості орендної плати. В обґрунтування наявності тяжких обставин також посилається на те, що договір позивачем підписано 24.07.2006, а не 18.07.2006 р.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позові та поясненнях.

Повноважні представники відповідача у судових засіданнях та відповідач у відзиві на позов, письмових поясненнях (від 25.04.2017р., від 15.05.2017 р., від 18.05.2017р.) проти позовних вимог заперечили, просять у позові відмовити. Відповідач зазначив, що рішенням виконавчого комітету Нетішинської міської Ради народних депутатів Славутського району Хмельницької області від 15.04.1993 року №33 земельна ділянка площею 0,4300 га надана в постійне користування ПК "Фрегат" для розміщення промислової бази. Зазначає, що відповідно до статей 22, 23 Земельного кодексу України у редакції 1990 року право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядною організацією меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Однак ПК "Фрегат" не отримав державний акт на право постійного користування землею. З огляду на прийняття нового Земельного кодексу України 25.10.2001 року, положення ст. 92 цього Кодексу та враховуючи вищевикладене, стверджує, що Нетішинська міська рада не має підстав для передачі у постійне користування земельну ділянку ТОВ "Фрегат", оскільки ТОВ "Фрегат" не підпадає під дію пункту 2 статті 92 Земельного кодексу України.

Звертає увагу на те, що рішенням чотирнадцятої сесії Нетішинської міської ради V скликання №36 „Про нормативну грошову оцінку земель міста Нетішина» від 27 лютого 2007 року було затверджено розроблену УДНДІПМ „Дніпромісто» нормативну грошову оцінку земель міста Нетішина та введено в дію з 1 червня 2007 року відповідно до рішення шістнадцятої (позачергової) сесії Нетішинської міської ради V скликання №10 від 24 квітня 2007 року. Відповідно до рішення тридцять другої сесії Нетішинської міської ради VI скликання від 26.09.2012 року № 32/659 "Про проведення повторної нормативної грошової оцінки земель м. Нетішин" ДП "Хмельницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" розробив технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель. На підставі розробленої технічної документації, яка пройшла державну експертизу землевпорядної документації, Нетішинською міською радою прийнято рішення від 10.07.2013 року № 45/984 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Нетішина". Нормативна грошова оцінка вступила в дію від 01.01.2014 року. Посилаючись на ст. 18 Закону України "Про оцінку земель", вказує, що на сьогоднішній день виконавчий комітет Нетішинської міської ради не має підстав щодо внесення змін до нормативної грошової оцінки земель. З огляду на ст. ст. 20, 23 Закону України "Про оцінку земель" зазначає, що на підставі витягу, що підписаний керівником територіального органу по земельних ресурсах було нараховано оренду плату і підписано додаткову угоду щодо земельної ділянки площею 0,4500 га у м. Нетішин.

Також звертає увагу на те, що при укладенні додаткових угод щодо оренди земельних ділянок на території міста Нетішинська міська рада використовує витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, який надається відповідно до абзацу 3 статті 23 Закону України „Про оцінку земель» відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів (у редакції Закону до 16.10.2012 року), а з 16.10.2012 року центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у якому зазначена нормативна грошова оцінка земельної ділянки. Тобто дані надані територіальним органом із земельних ресурсів, які є офіційними даними, що містяться у нормативно-грошовій оцінці та державній статистичній звітності. При цьому посилається на положення Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів

Окрім того, зауважує, що оскаржуваний договір було укладено у 2006 році за спільної згоди сторін та п'ять разів його було продовжено додатковими угодами, які підписувалися обома сторонами (від 18.07.2007 р. №040774500245, від 05.02.2009 р. № 040974500015, від 29.08.2013 р. №084, від 18.03.2014 р., від 10.02.2016 р. № 521). Таким чином, позивачу вже 11 років відомо про існування договору оренди земельної ділянки у м. Нетішин, на вул. Промислова. Враховуючи положення ст. ст. 257, 258, 267 Цивільного кодексу України, просить відмовити у задоволенні позову у зв'язку із закінченням терміну позовної давності.

У поясненнях (від 15.05.2017 р.), посилаючись на п. 23 постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009 р. „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» , також вважає, що лист №12/01-13-2312/05 від 04.08.2005 р., який передував укладенню спірного договору, не може бути розцінений як тяжкі обставини, оскільки листом роз'яснено законодавство України щодо користування земельною ділянкою.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Фрегат» зареєстроване як юридична особа 09.09.2002 р. і включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 29.03.2017 р. №22762704.

Відповідно до п. 1.1 статуту ТОВ "Фрегат", затвердженого зборами учасників ТОВ "Фрегат" - рішення №1 від 29.08.2002 р., та зареєстрованого виконавчим комітетом Нетішинської міської ради за №0124 від 09.09.2002 р. ТОВ "Фрегат" створене на підставі рішення загальних зборів учасників ВППЦБ "Фрегат" від 14.05.2002 р. №5 шляхом перетворення (зміни організаційно-правової форми господарювання) виробничого підприємства промислово-цивільного будівництва "Фрегат" у товариство з обмеженою відповідальністю, і з моменту його державної перереєстрації є його правонаступником.

Згідно з п. 1.2 статуту виробниче підприємство промислово-цивільного будівництва "Фрегат" засноване згідно спільного рішення членів трудового колективу виробничого кооперативу "Фрегат" шляхом перетворення, а саме передачі майна виробничого кооперативу "Фрегат" в статутний фонд виробничого підприємства промислово-цивільного будівництва "Фрегат" вступних мінімальних внесків осіб, які виявили бажання прийняти участь у створенні та діяльності від 26.05.1993 р.№1.

Крім того, в матеріали справи надано рішення виконавчого комітету Славутської міської ради народних депутатів від 15.12.1988 р. №187 про реєстрацію статуту кооперативу "Фрегат" та розпорядження представника Президента України від 15.07.1993 р., відповідно до якого виробничий кооператив "Фрегат" перереєстровано у виробниче підприємство промислово-цивільного будівництва "Фрегат".

Відповідно до витягу з рішення виконавчого комітету Нетішинської міської ради народних депутатів Славутського району Хмельницької області від 15.04.1993 р. №33 "Про земельні питання" вирішено надати ПК "Фрегат" в постійне користування із згоди землекористувача Хмельницької АЕС земельну ділянку площею 0,43 га для розміщення промислової бази. Земельна ділянка розташована в районі платної стоянки автотранспорту на "Піонерній базі" Хмельницької АЕС.

10.11.1994 р. виконавчий комітет Нетішинської міської Ради народних депутатів листом №931-в повідомив директору ВП "Фрегат" про те, що для одержання дозволу на проектування та будівництво виробничої бази ВП "Фрегат" необхідно представити архітектору міста витяг з рішення про земельні питання, ситуаційний план, існуючі межі ділянки, винесені в натуру, завдання на проектування та підготувати архітектурно-планувальне завдання. Після виготовлення та представлення вищевказаних матеріалів в місячний строк міськвиконкомом буде прийнято відповідне рішення про надання дозволу на проектування та будівництво виробничої бази.

ТОВ "Фрегат" листом №243 від 29.06.2005 р. звернулося до міського голови з проханням надати дозвіл на проектування та будівництво об'єктів виробничої бази, у відповідь на що виконавчий комітет Нетішинської міської ради з посиланням на ст. 24 Закону України "Про планування та забудову територій", ст. 126 Земельного кодексу України повідомив, що оскільки ТОВ "Фрегат" не додано до заяви державного акта про право постійного користування земельною ділянкою або договору оренди земельної ділянки, виконавчий комітет міської ради не має можливості позитивно розглянути питання щодо надання ТОВ "Фрегат" дозволу на проектування та будівництво промислової бази (лист від 04.08.2005 р. №12/01-13-2312/05).

27.07.2006 р. виконавчий комітет Нетішинської міської ради прийняв рішення №284 про надання ТОВ "Фрегат" дозволу на будівництво об'єктів виробничої бази на земельній ділянці, яка розташована на вул. Промисловій та передана йому в оренду відповідно до договору оренди земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста, від 18.07.2006 р. і зареєстрованого 21.07.2006 р. за № 040674500136. Також вирішено ТОВ "Фрегат" у місячний термін одержати у головного архітектора міста архітектурно-планувальне завдання на проектування; проектно-кошторисну документацію погодити в управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства виконавчого комітету міської ради, провести експертизу проекту згідно з Порядком затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 р. №483; отримати дозвіл на виконання будівельних робіт в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства виконавчого комітету міської ради. Без означених погоджень та дозволу будь-які будівельні роботи забороняються.

При цьому рішенням четвертої (позачергової) сесії Нетішинської міської ради V скликання від 15.06.2006 р. №10 „Про затвердження проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачі їх в оренду суб'єктам господарювання» вирішено передати ТОВ "Фрегат" із земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення земельну ділянку в оренду терміном на 1 рік для обслуговування виробничої бази. Земельна ділянка, площею 0,4540 га, розташована по вул. Промисловій (п. 2.3).

18.07.2006 р. між Нетішинською міською радою Хмельницької області (орендодавець) та ТОВ "Фрегат" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, яка знаходиться у м. Нетішині на вул. Промисловій, надану рішенням четвертої (позачергової) сесії Нетішинської міської ради V скликання від 15.06.2006 р. №10.

Розташування та межі переданої в оренду земельної ділянки, зазначені на плані (схемі) земельної ділянки, який є невід'ємною частиною договору (п. 1.2 договору).

Згідно з п. 2.1 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,4540 га.

Договір укладено на 1 рік. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар зобов'язаний не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (р. 3 договору).

У п. 4.1 договору сторони погодили, що орендна плата сплачується орендарем у грошовій формі за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця і становить 423,73 грн. у місяць і вноситься шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендодавця.

Земельна ділянка передається в оренду для обслуговування виробничої бази (п. 5.1 договору).

Відповідно до п. 5.3 договору умовою збереження стану об'єкта оренди є заборона забудови земельної ділянки.

Передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту її відведення (п. 6.1 договору).

До інших умов передачі земельної ділянки в оренду п. 6.4 договору відносить заборону зміни цільового призначення земельної ділянки.

Згідно з п. 9.3 договору орендар має право, зокрема, самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди; вимагати від орендодавця усунення причин, які будь-яким чином перешкоджають здійсненню його прав відповідно до договору; на переважне право перед іншими особами щодо отримання орендованої земельної ділянки придбання у власність у випадках, передбачених Земельним кодексом України.

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін (п. 11.1 договору).

За приписами п. 13.1 договору він набирає чинності з моменту його підписання та державної реєстрації.

Невід'ємними частинами договору є: план (схема) земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) її використання та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди.

Договір підписаний сторонами, скріплений відтисками їхніх печаток, зареєстрований у Нетішинському міському відділі Хмельницької регіональної філії державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі вчинено запис від 21.07.2006 р. за №040674500136.

Згідно з актом приймання-передачі об'єкта оренди, підписаним сторонами та скріпленим відтисками їх печаток, на виконання рішення четвертої (позачергової) сесії Нетішинської міської ради V скликання від 15.06.2006 р. №10 орендодавець передав земельну ділянку площею 0,4540 га для обслуговування виробничої бази, яка розташована на вул. Промисловій на 1 рік, а орендар - ТОВ „Фрегат» прийняв вищевказану земельну ділянку.

Рішенням сімнадцятої сесії Нетішинської міської ради V скликання від 29.05.2006 р. №21 „Про продовження дії договорів оренди земельних ділянок» продовжено дію договору оренди земельної ділянки, площею 0,4540 га, яка розташована на території піонерної бази, укладеного з ТОВ „Фрегат» та Нетішинською міською радою та зареєстрованого у Нетішинському міському відділі Хмельницької філії державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" 21.07.2006 р. за №040674500136, для обслуговування виробничої бази від 21.07.2007 р. до 20.07.2008 р.

27.02.2007 р. чотирнадцята сесія Нетішинської міської ради V скликання прийняла рішення №36 „Про нормативну грошову оцінку земель міста Нетішина» , яким затвердила нормативну грошову оцінку земель м. Нетішина, вирішила ввести її в дію від 01.05.2007 р.

Відповідно до додаткового договору (угоди) від 18.07.2007 р. про поновлення дії договору оренди земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста, сторони договору від 18.07.2006 р. вирішили поновити його дію до 20.07.2008 р., а також викласти п. 4.1 договору в такій редакції: "4.1. Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: у грошовій формі та розмірі, що становить 553,24 грн. у місяць шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендодавця.". Сторони визначили, що цей додатковий договір (угода) набирає чинності після підписання його сторонами та державної реєстрації.

Додатковий договір (угода) від 18.07.2007 р. підписаний сторонами, скріплений відтисками їх печаток та зареєстрований у Нетішинському міському відділі Хмельницької філії державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі вчинено запис від 18.07.2007 р. за №040774500245.

Рішенням тридцять четвертої сесії Нетішинської міської ради V скликання від 30.09.2008 р. №25 „Про продовження суб'єктам господарювання дії договорів оренди земельних ділянок» продовжено дію договору оренди земельної ділянки площею 0,4540 га, яка розташована на вул. Промисловій, укладеного між Нетішинською міською радою та ТОВ „Фрегат» , зареєстрованого у Нетішинському міському відділі Хмельницької філії державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" 21.07.2006 р. за №040674500136, для обслуговування виробничої бази від 21.07.2008 р. до 20.07.2013 р.

05.02.2009 р. сторони договору підписали та скріпили відтисками печаток додатковий договір (угоду) №15 про поновлення дії договору оренди земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста, якою поновили його дію до 20.07.2013 р. Також виклали р. 2 в новій редакції, згідно з якою в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,4540 га, на земельній ділянці розміщені об'єкти нерухомого майна: адміністративний будинок площею 268 м.кв., складські приміщення площею 636 м. кв., гаражі загальною площею 376 м.кв., нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 655076,60 грн. (п. п. 2.1, 2.2, 2.4).

Крім того, виклали в новій редакції р. 4 договору, зокрема: "4.1. Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: у грошовій формі та розмірі, що становить 1637,69 грн. у місяць шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендодавця, відсоток нормативної грошової оцінки земельної ділянки, прийнятий для розрахунку розміру орендної плати - 3 %.; 4.2. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності територіального громади міста здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнту індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладенні або зміни умов договору оренди чи продовження його дії".

Вищевказаний додатковий договір зареєстрований у Нетішинському міському відділі Хмельницької регіональної філії державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі вчинено запис від 12.02.2009 р. за №040974500015.

Відповідно до наданого розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена на 01.01.2009 р., нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 01.01.2009 р. площею 4540 кв.м. із земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення становить 655076,60 грн., розмір орендної плати - 1637,69 грн. на місяць, 19652,28 грн. у рік. Розрахунок підписаний сторонами договору, скріплений відтисками їх печаток.

У подальшому Нетішинською міською радою було прийнято рішення про проведення повторної нормативної грошової оцінки земель м. Нетішина (рішення тридцять другої сесії Нетішинської міської ради VI скликання від 26.09.2012 р. №32/659 "Про проведення повторної нормативної грошової оцінки земель м. Нетішин").

Рішенням сорок п'ятої (позачергової) сесії Нетішинської міської ради VI скликання від 10.07.2013 р. №45/984 було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Нетішина та уведено її в дію від 01.01.2014 р.

Рішенням сорок шостої (позачергової) сесії Нетішинської міської ради VІ скликання від 07.08.2013 р. №46/1006 „Про поновлення суб'єктам господарювання дії договорів оренди земельних ділянок» поновлено дію договору оренди земельної ділянки, площею 0,4540 га, яка розташована на вул. Промисловій, укладеного між Нетішинською міською радою та суб'єктом госпдарювання ТОВ „Фрегат» і зареєстрованого у Нетішинському міському відділі Хмельницької регіональної філії державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" 21.07.2006 р. за №040674500136, для обслуговування виробничої бази від 21.07.2013 р. до 20.07.2018 р.

Додатковим договором (угодою) №084 від 29.08.2013 р. сторони поновили дію договору оренди до 20.07.2018 р., п. 2.3 р. 2 договору доповнили підпунктом "є" такого змісту: "є) проводити щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земельної ділянки (в т.ч. річної орендної плати) відповідно до Податкового кодексу України". Також п. 2.4 р. 2 договору виклали в редакції: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 693726,12 грн.", п. 4.1 р.4 договору: "Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: у грошовій формі та розмірі, що становить 1734,32 грн. у місяць шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендодавця, відсоток нормативної грошової оцінки земельної ділянки, прийнятий для розрахунку розміру орендної плати - 3 %".

Згідно з розрахунком розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена на 01.01.2013 р., нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 01.01.2016 р. площею 4540 кв.м. із земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення становить 693726,12 грн., розмір орендної плати - 1734,32 грн. на місяць. Розрахунок підписаний сторонами договору, скріплений відтисками їх печаток.

18.03.2014 р. сторони підписали і скріпили відтисками печаток додаткову угоду №166 до договору оренди земельної ділянки, за умовами якої виклали в новій редакції п. 2.4 р. 2 договору: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 974783,40 грн."; п. 4.1 р. 4 договору: "Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі з 01.01.2014 р. у розмірі 2436,96 грн. у місяць шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендодавця, що становить 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки".

Згідно з розрахунком розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена на 01.01.2014 р., нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 01.01.2014 р. площею 4540 кв.м. із земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення становить 974783,40 грн., розмір орендної плати - 2436,96 грн. на місяць, 29243,52 грн. у рік. Розрахунок підписаний сторонами договору, скріплений відтисками їх печаток.

У матеріали справи надано копію витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (від 20.02.2014 р. №11-03-30/422), відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки в м. Нетішині по вул. Промисловій площею 0,4549 га становить 974783,40 грн., коефіцієнт Кф - 1,2

27.01.2015 р. Нетішинська міська рада прийняла рішення №68/1623 "Про внесення змін до рішення восьмої сесії Нетішинської міської ради VІ скликання від 31 березня 2011 року № 8/157 "Про розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у межах міста Нетішина", відповідно до якого плата за 1 кв.м. орендованої земельної ділянки в рік (% до грошової оцінки) для земель промисловості, транспорту, зв'язку становить 3%.

10.02.2016 р. сторони підписали і скріпили відтисками печаток додаткову угоду №521 до договору оренди земельної ділянки, за умовами якої виклали в новій редакції п. 2.4 р. 2 договору: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 1743904,80 грн."; п. 4.1 р. 4 договору: "Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі з 01.01.2016 р. у розмірі 4359,76 грн. у місяць шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендодавця, що становить 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки".

Згідно з розрахунком розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена на 01.01.2016 р., нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 01.01.2016 р. площею 4540 кв.м. із земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення становить 1743904,80 грн., розмір орендної плати - 4259,76 грн. на місяць, 52317,12 грн. у рік. Розрахунок підписаний сторонами договору, скріплений відтисками їх печаток.

У матеріали справи надано копію витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (від 27.01.2016 р. №28-28-99.4-67/9-16), відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки в м. Нетішині по вул. Промисловій площею 0,4549 га становить 1743904,80 грн., коефіцієнт Кф - 1,2.

ТОВ "Фрегат" листом від 14.02.2013 р. №012 надало в.о. першого заступника міського голови інформацію щодо об'єктів незавершеного будівництва (адмінбудівля ТОВ "Фрегат"), згідно з якою ступінь її будівельної готовності становить 92%. Зазначена інформація також була подана листом від 18.02.2015 р. №087.

Листом №105 від 04.08.2015 р. ТОВ "Фрегат" звернулось до виконавчого комітету Нетішинської міської ради з проханням змінити цільове призначення земельної ділянки, яка знаходиться в оренді строком до 20.07.2018 р. згідно додаткового договору №084 від 29.08.2013 р. та надати право на проектування та будівництво житлових будинків в кількості 2 шт. на 36 квартир кожний; на реконструкцію незавершеного будівництва адмінбудинку загальною площею в 694 кв.м. на 6-кв. житловий будинок.

У подальшому листом від 01.09.2015 р. №109 ТОВ "Фрегат" повідомило міського голову про те, що підприємство вимушено відмовляється від частини земельної ділянки площею 2500 м.кв. (від загальної площі в 4540 м.кв.), яка знаходиться в оренді строком до 20.07.2018 р., залишає за собою в оренді залишкову частину земельної ділянки площею 2040 м.кв. у зв'язку з важким фінансовим станом підприємства.

Нетішинська міська рада листом від 14.09.2015 р. №38/01-12-3528/2015 повідомила ТОВ "Фрегат" про те, що рішенням Нетішинської міської ради від 10.09.2015 р. №78/1960 йому відмовлено у наданні дозволу на розробку технічної документації щодо поділу земельної ділянки у зв'язку з набранням чинності рішенням Нетішинської міської ради "Про добровільне об'єднання територіальних громад".

Також 25.11.2015 р. ТОВ "Фрегат" звернулось до міського голови із заявою про видачу рішення про надання згоди на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки: земельна ділянка №1 - площа 2500,0 м.кв. - відмова; земельна ділянка №2 - площа 2040,0 м.кв. - залишається в оренді.

Листом від 25.12.2015 р. №38/01-12-4920/2015 Нетішинська міська рада повідомила ТОВ "Фрегат" про те, що заява про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки розглядалось на засіданні четвертої сесії Нетішинської міської ради VII скликання 23.12.2015 р. За результатами голосування більшості депутатів міської ради рішення не прийнято.

04.05.2016 р. ТОВ "Фрегат" звернулось до Нетішинської міської ради з листом №147, в якому просило повторно розглянути на черговій травневій сесії питання щодо надання згоди на розроблення технічної документації із землеустрою по розподілу земельної ділянки, яка знаходиться оренді, площа якої складає 0,4540 га. В листі зазначено, що одна частина розподіленої земельної ділянки (0,2500 га) повертається до власника земельної ділянки, а частина (0,2040 га) залишається в оренді в орендаря. При надання дозволу на розподіл земельної ділянки також просило одночасно комісійно в двосторонньому порядку скласти план-схему та умови передачі.

14.07.2016 р. ТОВ "Фрегат" звернулось до Нетішинської міської ради також з листом №156, яким просило, зокрема, зменшити податкове навантаження в частині орендованої землі шляхом зміни нормативно-грошової оцінки землі шляхом внесення відповідних змін до додаткової угоди №521 від 10.02.2016 р., п. 2.4, 4.1 договору.

Виконавчий комітет Нетішинської міської ради надав відповідь (лист від 04.08.2016 р. №38/01-12-3017/2016), що враховуючи рішення Нетішинської міської ради від 26.09.2012 р. №32/659 "Про проведення повторної нормативної грошової оцінки земель м. Нетішина", від 10.07.2013 р. №45/984 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Нетішина", ст. 18 Закону України "Про оцінку земель", виконавчий комітет Нетішинської міської ради не має підстав щодо внесення змін до нормативної грошової оцінки земель. Крім того, інформував про порядок видання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та внесення змін до договору оренди.

Рішенням Нетішинської міської ради від 27.05.2016 р. №11/502 "Про надання ТОВ "Фрегат" згоди на поділ земельної ділянки" вирішено надати ТОВ "Фрегат" згоду на поділ земельної ділянки загальною площею 0,4540 га, яка розташована на вул. Промислова та перебуває в оренді відповідно до договору оренди земельної ділянки, що перебуває в комунальній власності територіальної громади м. Нетішина, зареєстрованому у Нетішинському міському відділі "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" 21.07.2006 р. за №040674500136. Також вирішено ТОВ "Фрегат" розробити технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки в установленому законом порядку та подати на затвердження до міської ради. До моменту затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки ТОВ "Фрегат" вивільнити земельну ділянку, яка буде відокремлена шляхом поділу від власного майна та забезпечити заїзд до ділянки з метою вільного доступу.

Листом від 11.08.2016 р. №161 ТОВ "Фрегат", посилаючись на те, що службові підрозділи Нетішинської міської ради допустили помилку у визначенні категорії орендованої ділянки землі та по складу категорії землі в 2007 р., просило внести зміни в договір оренди земельної ділянки.

Згідно з описом документів, що додаються до заяви щодо видачі рішення про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, ТОВ "Фрегат" подано проект додаткової угоди, довідку про відсутність заборгованості від 08.08.2016 р., копію рішення від 27.06.2006 р. №248, позитивний комплексний висновок від 06.07.2007 р. №315, проект змін в нормативну грошову оцінку, витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Рішенням Нетішинської міської ради від 28.10.2016 р. №19/1020 "Про розгляд звернення ТОВ "Фрегат" щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки" відмовлено ТОВ "Фрегат" у внесенні змін до договору оренди земельної ділянки, укладеного 18.07.2006 р. та зареєстрованого у Нетішинському міському відділі Хмельницької регіональної філії державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі вчинено запис від 21.07.2006 р. №040674500136 в частині зміни розміру орендної плати, відповідно до ст. 30 Закону України "Про оренду землі", ст. 289 Податкового кодексу України та рішення Нетішинської міської ради VI скликання від 27.01.2015 р. №68/1623, п. 2.3 додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, укладеної 10.02.2016 р. за №521.

07.11.2016 р. Нетішинська міська рада листом №38/01-12-4333/2016 повідомила ТОВ "Фрегат" про те, що звернення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки розглядалось на дев'ятнадцятій сесії Нетішинської міської ради VII скликання 28.10.2016 р. За результатами голосування більшості депутатів міської ради рішення не прийнято.

Листом №1 від 11.01.2017 р. ТОВ "Фрегат" звернулось до міського голови з проханням видати державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, яка знаходиться в постійному користуванні у виробничого кооператива "Фрегат" з 15.04.1993 р. згідно з рішенням виконавчого комітету Нетішинської міської Ради народних депутатів №33 від 15.04.1993 р.

Розглянувши зазначене звернення, виконавчий комітет Нетішинської міської ради листом від 20.01.2017 р. №33/01-10-199/2017 з посиланням на ст. ст. 22, 23 Земельного кодексу України у редакції 1990 р. вказав, що ТОВ "Фрегат" не отримало державного акта на право постійного користування землею. Повідомив, що враховуючи зазначене, а також п. п. 1, 2 ст. 92 Земельного кодексу України від 25.10.2001 р., виконавчий комітет Нетішинської міської ради не має підстав для видачі Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, оскільки ТОВ "Фрегат" не підпадає під дію п. 2 ст. 92 Земельного кодексу України.

Листом №012 від 03.02.2017 р. ТОВ "Фрегат" звернулось до міського голови з проханням надати розрахунок розміру земельного податку на 2017 рік за земельну ділянку, яка знаходиться в постійному користуванні з 1993 р. згідно з рішенням №33 від 15.04.1993 р. із застосуванням коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки Кф=0,5.

Крім того, матеріали справи містять копію позитивного комплексного висновку №315 від 06.07.2007 р., відповідно до якого робочий проект на будівництво виробничої бази ТОВ "Фрегат" по вул. Промисловій в м. Нетішині Хмельницької області відкоригований згідно зауважень служби експертизи №313 від 04.07.2007 р. і на підставі позитивних висновків державних служб Подільського експертно-технічного центру №68.01.01.1162.07 від 17.05.2007 р., Хмельницької обласної санепідемстанції №9 від 04.05.2007 р., управління з питань наглядово-профілактичної діяльності ГУ МНС України в Хмельницькій області №1/2478 від 29.05.2007 р. рекомендується до затвердження.

У матеріалах справи наявна також копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень (№9278410 від 12.09.2013 р.), згідно з яким земельна ділянка у м. Нетішині по вул. Промисловій, кадастровий номер 6810500000:02:007:0120, з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд будівельних організацій та підприємств, для виробничих потреб, площею 0,454 га перебуває на праві оренди ТОВ "Фрегат" до 20.07.2018 р. на підставі договору оренди земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста, №040977500015 від 12.02.2009, додаткового договору (угоди) про поновлення дії договору №084 від 29.08.2013 р.

Позивачем також надано копії документів про сплату ним податку, плати за землю та орендної плати за землю (1995 р., 2001-2007 р.р., 2012-2016 р.р.); довідки Нетішинського міського відділу земельних ресурсів №11-38-009/05 від 25.01.2005 р., згідно з якою відповідно до земельно-облікової документації в користуванні ТОВ "Фрегат" на території міста Нетішина знаходиться земельна ділянка площею 0,43 га; листа Головного управління статистики у Хмельницькій області від 08.07.2016 р. №14.2-12/748, згідно з яким за результатами державного статистичного спостереження за ф. №1-кб (місячна) "Звіт про виконання будівельних робіт" ТОВ "Фрегат" не здійснювало будівельну діяльність за 2013-2015 роки.

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним договір оренди від 21.07.2006 р. з моменту його підписання, вважаючи, що договір укладений з порушенням ст. ст. 203, 215 та 233 ЦК України, та визнати право позивача на право постійного користування земельною ділянкою, яка знаходиться в постійному користуванні з 1993 р., оскільки неотримання позивачем державного акта на право постійного користування земельною ділянкою відбулося з вини відповідача.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

Зазначені положення Цивільного кодексу України кореспондуються з положеннями ст. 20 Господарського кодексу України.

Однією із позовних вимог позивача є визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста, від 18.07.2006 р. (зареєстрований у Державному реєстрі 21.07.2006 р. за №040674500136).

У ст. 2 Земельного кодексу (далі - ЗК України) визначено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За приписами ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання прав, визнання угоди недійсною.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до частини 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради надають земельні ділянки у постійне користування юридичним особам із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" (тут і далі - в редакції, що діяла на момент укладення спірного договору) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Так, відповідно до п. 2.3 рішення четвертої (позачергової) сесії Нетішинської міської ради V скликання від 15.06.2006 р. №10 передано ТОВ "Фрегат" із земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення земельну ділянку площею 0,4540 га, розташовану по вул. Промисловій, в оренду терміном на 1 рік для обслуговування виробничої бази.

Відповідно до зазначеного рішення 18.07.2006 р. між Нетішинською міською радою Хмельницької області (орендодавець) та ТОВ "Фрегат" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста, згідно з яким орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, яка знаходиться у м. Нетішині на вул. Промисловій, площею 0,4540 га (п. п. 1.1, 2.1 договору). Договір зареєстрований в Державному реєстрі 21.07.2006 р. за №040674500136.

Позивач у позові просить визнати недійсним зазначений договір оренди, посилаючись на п. 3 ст. 203, ст. 233 ЦК України, оскільки останній укладено під примусом та з порушенням, зокрема, Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, яке виявилось у помилковому застосуванні коефіцієнта Кф 1,2 замість Кф 0,5, що призвело до завищення орендної плати.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Так, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3 ст. 203 ЦК України).

В обґрунтування підстав визнання недійсним спірного договору позивач посилається на ст. 233 ЦК України.

Відповідно до статей 229 - 233 ЦК правочин, здійснений під впливом помилки, обману, насильства, погрози, зловмисної домовленості представником однієї сторони з іншою стороною або внаслідок збігу тяжких обставин (кабальний правочин), є оспорюваним та може бути визнаний судом недійсним. Заявлені вимоги можуть бути задоволені, якщо доведені факти обману, насильства, погрози, зловмисної домовленості представника однієї сторони з іншою стороною або збіг тяжких для сторони обставин і наявність їх безпосереднього зв'язку із волевиявленням сторони вчинити правочин на вкрай невигідних для неї умовах.

Так, частиною 1 ст. 233 ЦК України передбачено, що правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

Ознаками правочину, що підпадає під дію статті 233 ЦК України, є вчинення особою правочину на вкрай невигідних для себе умовах (зокрема, реалізації за низьку оплату майна, що має значну цінність), під впливом тяжкої для неї обставини (наприклад, під загрозою банкрутства) і добровільно, тобто за відсутності насильства, обману чи помилки, можливо, навіть з ініціативи самого позивача. Доведення того, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено або було б вчинено на інших умовах, покладається на позивача (абз. 5 п. 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013 № 11).

У п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 р. „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зазначено, що правочин може бути визнаний судом недійсним на підставі статті 233 ЦК, якщо його вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, чим друга сторона правочину скористалася. Тяжкими обставинами можуть бути тяжка хвороба особи, членів її сім'ї чи родичів, смерть годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин. Особа (фізична чи юридична) має вчиняти такий правочин добровільно, без наявності насильства, обману чи помилки. Особа, яка оскаржує правочин, має довести, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах.

Отже, правочин, вчинений під впливом тяжкої обставини, носить такі обов'язкові ознаки: особа вчиняє такий правочин під впливом тяжкої для неї обставини; особа вчиняє правочин на вкрай невигідних для себе умовах; особа вчиняє такий правочин добровільно та може бути ініціатором такого правочину; особа усвідомлює, що вчиняє такий правочин на вкрай невигідних для себе умовах, але вимушена це зробити під впливом тяжкої обставини; - друга сторона повинна усвідомлювати, що контрагент перебуває під впливом тяжкої обставини і вчиняє правочин вимушено, та скористатися цим.

Як на тяжкі обставини, під впливом яких позивач уклав спірний договір на вкрай невигідних умовах, останній посилається на невидачу відповідачем державного акту на право постійного користування, необхідність здійснення підприємницької діяльності та будівництва, скрутний фінансовий стан (загроза банкрутства), економічну кризу, лист відповідача від 04.08.2015 р.

Так, позивач стверджує, що починаючи з часу прийняття рішення про передачу земельної ділянки в постійне користування (з 1993 р.) він неодноразово звертався до державних органів щодо отримання державного акта на право постійного користування земельною ділянкою. Положеннями ст. ст. 19, 22 Земельного кодексу України 1990 р., Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), затвердженою наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 15.04.1993 р. № 28 (далі - Інструкція) (в редакціях, чинних на час прийняття рішення від 15.04.1993 р. №33), визначено порядок надання земельних ділянок в постійне користування та видачі державного акта. Доказів про вчинення безпосередньо позивачем дій для отримання державного акта на право постійного користування, доказів щодо звернень до відповідача, землевпорядних організацій з метою отримання державного акта, зокрема, після прийняття рішення про надання позивачу земельної ділянки у постійне користування та до вступу в силу Земельного кодексу України 2001 р. чи до укладення спірного договору, суду не подано. Натомість у матеріалах справи наявне лише звернення позивача до відповідача про видачу державного акта на право постійного користування, датоване 11.01.2017 р. (на час чинності Земельного кодексу України від 25.10.2001 р.). Не подано і доказів щодо оскарження дій чи бездіяльності відповідача щодо видачі державного акта на право постійного користування або про спонукання відповідача вчинити відповідні дії.

Зазначення відповідачем в якості тяжкої обставини, що змусила його укласти спірний договір оренди на вкрай невигідних умовах, відповіді виконавчого комітету Нетішинської міської ради (від 04.08.2005 р.) про неможливість позитивного розгляду питання щодо надання дозволу на проектування та будівництво промислової бази у зв'язку з ненаданням позивачем державного акта про право постійного користування чи договору оренди суд оцінює критично, оскільки зазначена відповідь надавалася відповідачем на звернення позивача (№243 від 29.06.2005 р.) про надання дозволу на проектування та будівництво об'єктів виробничої бази, а не про видачу державного акта на право постійного користування, і не може вважатися обставиною, яка змусила укласти спірний договір. При цьому позивач не був позбавлений можливості вжити заходів та вчинити дії з метою отримання державного акту.

З приводу посилання позивача як на тяжку обставину, яка зумовила укладення спірного договору, на економічну кризу та, відповідно, важкий фінансовий стан позивача суд зазначає, що сам по собі важкий фінансовий стан суб'єкта господарювання, який здійснює підприємницьку діяльність на власний ризик, не може ототожнюватись з тяжкою обставиною, передбаченою ст. 233 ЦК України.

Так, відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 44 ГК України підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Отже, ризики (в тому числі, й ризик банкрутства) при збитковій (нерентабельній) підприємницькій діяльності несе сам суб'єкт господарювання, а відповідно нерентабельність та неприбутковість діяльності особи стосується виключно діяльності такої особи, в зв'язку з чим наведені позивачем обставини не можуть розцінюватися як обставини, які спонукали позивача до укладення спірного договору на невигідних для нього умовах, та відповідно, бути підставою для визнання цього договору недійсним.

Посилання позивача на економічну кризу також як на одну з підстав, що спонукала його до укладення спірного договору і, відповідно, для визнання його недійсним, відхиляється судом як з вищенаведених підстав (ризик підприємницької діяльності), так і виходячи з того, що фінансова криза не є істотною зміною обставин та носить загальний характер (такої правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 21.02.2011 р. у справі №9/219-09, ВГСУ у постанові від 17.02.2016 р. у справі 910/22657/15).

Судом звертається увага й на те, що позов про визнання договору від 18.07.2006 р. недійсним з підстав його укладення під впливом тяжкої обставини і на вкрай невигідних умовах позивачем подано лише у 2017 р.

Отже, наведені позивачем доводи та докази не можуть підтверджувати укладення позивачем спірного договору під впливом тяжкої для нього обставини.

Враховуючи зазначене та обставини справи, суд доходить висновку, що обґрунтування позивачем позовних вимог про визнання спірного договору недійсним посиланням на ст. 233 ЦК України (вчинення правочину під впливом тяжкої обставини і на вкрай невигідних умовах) є безпідставним, оскільки позивачем не доведено наявності тяжких обставин, які змусили його укласти зазначений договір і що його не було б укладено або було б укладено на інших умовах.

Не підтверджено і не обґрунтовано відповідними доказами і те, що спірний договір укладено позивачем під примусом, як зазначає позивач у позовній заяві. При цьому у поясненнях (№035 від 22.05.2017 р.) позивач стверджує, що спірний договір укладено ним з власної волі.

З приводу недотримання при укладенні спірного договору Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, яке виявилось у помилковому застосуванні коефіцієнта Кф 1,2 замість Кф 0,5 при проведенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки, суд враховує таке.

Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затверджений наказом Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України, Української академії аграрних наук 27.01.2006 р. № 18/15/21/11, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 5 квітня 2006 р. за N 388/12262 (чинний на час укладення та дії спірного договору) (далі - Порядок) регламентує механізм нормативної грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарського призначення та населених пунктів.

Пунктом 3.5 цього Порядку передбачено, що коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) (додаток 1, табл. 1.1), ураховує відносну прибутковість видів економічної діяльності.

Віднесення земель до категорії земель за функціональним використанням провадиться згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми NN 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженою наказом Держкомстату України від 05.11.98 N 377, зареєстрованою в Мін'юсті України 14.12.98 за N 788/3228, відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики.

Коефіцієнт функціонального використання для земельних ділянок змішаного використання визначається як середньозважене (за площею) значення коефіцієнтів функціонального використання окремих частин земельної ділянки змішаного використання. Підставою для виділення частин земельної ділянки різного функціонального використання є виключно затверджені дані інвентаризації земельної ділянки та землеустрою.

Згідно з р. 4 Порядку за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно з додатком 2.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 20 Закону „Про оцінку земель» за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, затверджується районними радами. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів (ст. 23 Закону України "Про оцінку земель").

Рішення Нетішинської міської ради від 27.02.2007 р. №36 „Про нормативну грошову оцінку земель міста Нетішина» , від 10.07.2013 р. №45/984 „Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Нетішина» , відповідно до яких встановлювалася грошова оцінка земельної ділянки, що перебуває в оренді у позивача, є чинними, у встановленому законодавством порядку не скасовувались та не визнавалися недійсними. На їх підставі відповідними органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів видаються витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки.

Крім того, додаткові договори до договору оренди, якими вносились зміни, зокрема, й щодо розміру нормативно-грошової оцінки орендованої земельної ділянки, орендної плати, позивачем підписані, що свідчить про його згоду з такими умовами договору.

Суд зауважує, що відповідно до рішення про надання в оренду земельної ділянки, умов договору, позивачу передано земельну ділянку як землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, виходячи з чого і застосовується відповідний коефіцієнт функціонального використання, визначений Порядком, що відображається у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Доказів, які би підтверджували зміну категорії земель за функціональним використанням, суду не подано.

Судом звертається увага й на те, що позивач не позбавлений права звертатись до відповідача із заявами про перегляд розміру орендної плати за договором за відповідних умов.

Отже, з огляду на вищезазначене, суду не подано належних та допустимих доказів, які би підтверджували наявність передбачених ст. ст. 203, 233 ЦК підстав для визнання спірного договору недійсним.

Разом з тим, позивач просить визнати за ним право на право постійного користування земельною ділянкою, яка знаходиться в постійному користуванні з 1993 р. Позовну вимогу обґрунтовує, зокрема, тим, що земельну ділянку йому було надано в постійне користування рішенням відповідача від 15.04.1993 р. №33, однак відповідач не видав йому державного акта на право постійного користування.

Статтею 7 Земельного кодексу України 1990 р. (в редакції, чинній на час прийняття рішення відповідача від 15.04.1993 р. №33) було передбачено, що користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 діючого Земельного кодексу України правом постійного користування земельною ділянкою є право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

З матеріалів справи убачається, що рішенням виконавчого комітету Нетішинської міської ради народних депутатів Славутського району Хмельницької області від 15.04.1993 р. №33 "Про земельні питання" ПК "Фрегат" вирішено надати в постійне користування земельну ділянку площею 0,43 га.

Згідно зі ст. 22 Земельного кодексу України від 1990 р. (в редакції, чинній на час прийняття рішення Нетішинської міської ради від 15.04.1993 р. №33) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Відповідно до ст. 23 цього ж Кодексу право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), затвердженою наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 15.04.1993 р. № 28, передбачено, що право власності на землю і право постійного користування землею посвідчується державними актами. Державні акти, що посвідчують право власності на землю або право постійного користування землею, яка перебуває у державній власності, видаються на підставі рішень Верховної Ради України, Верховної Ради Республіки Крим, місцевих Рад народних депутатів. 1.7. На земельні ділянки, якими користуються громадяни, підприємства, установи, організації та садівницькі товариства, державні акти виготовляються після визначення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) і складання плану земельної ділянки. 1.9. Розробку технічної документації по складанню державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею здійснюють державні та інші землевпорядні організації (п. п. 1.1, 1.2, 1.7, 1.9 Інструкції).

Згідно з р. 2 Інструкції роботи по складанню державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею виконуються в такому порядку: підготовчі роботи; встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); складання плану земельної ділянки; заповнення бланка державного акта.

Державні акти на право колективної власності на землю, право приватної власності на землю, право постійного користування землею видаються і реєструються тією сільською, селищною, міською, районною Радою народних депутатів, яка прийняла рішення про передачу земельної ділянки у власність або надання її у постійне користування (п. 3.1 Інструкції).

Як убачається з матеріалів справи, з часу прийняття рішення про надання в постійне користування земельної ділянки площею (№33 від 15.04.1993 р.) відповідач не оформив право постійного користування земельною ділянкою.

Доказів про вчинення відповідачем юридично значимих дій з оформлення державного акта, дій, спрямованих на спонукання відповідача вчинити дії щодо видачі державного акта, тобто вжиття усіх залежних від нього заходів для оформлення права землекористування, а також доказів оскарження відмови чи бездіяльності відповідача щодо видачі державного акта у визначеному законом порядку, суду не подано.

Таким чином, позивачем не надано доказів, які би підтверджували виникнення у нього права постійного користування та його оформлення відповідно до ст. ст. 22, 23 Земельного кодексу України 1990 р. на земельну ділянку до вступу в дію Земельного кодексу України 2001 р.

З приводу посилання позивача на Рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 суд звертає увагу на укладення у 2006 р. між позивачем та відповідачем договору оренди, що відповідає ст. 92 Земельного кодексу України від 2001 р., згідно з приписами якої права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації.

Також звертається увага й на те, що позивачем не визначено та не подано доказів, щодо якої саме конкретно земельної ділянки він просить визнати право на право постійного користування.

З огляду на зазначене у сукупності, позовна вимога про визнання права позивача на право постійного користування земельною ділянкою, яка знаходиться в постійному користуванні з 1993 р., не підлягає задоволенню.

З приводу заяви відповідача про застосування до позовних вимог строку позовної давності, суд враховує таке.

Позовна давність, за визначенням статті 256 ЦК України, - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права та інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За приписами ч. ч. 2, 3 ст. 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно з п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. №10 „Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

З огляду на зазначені положення та враховуючи відмову у позовних вимогах, заявлена відповідачем позовна давність не підлягає застосуванню, а подана заява - задоволенню.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене, враховуючи приписи ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог, суд доходить висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 33, 43, 49, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові товариства з обмеженою відповідальністю „Фрегат» , м. Нетішин Хмельницької області до Нетішинської міської ради, м. Нетішин Хмельницької області про визнання договору оренди земельної ділянки від 21.07.2006 р. недійсним та визнання права на право постійного користування земельною ділянкою, яка знаходиться в постійному користуванні з 1993 р., відмовити.

Повне рішення складено 24.05.2017 р.

Суддя В.В. Виноградова

Віддрук. 3 прим.: 1 - до справи, 2 - позивачу (піонерна база, м. Нетішин, Хмельницька область, 30100), 3 - відповідачу (вул. Шевченка, 1, м. Нетішин, Хмельницька область). 3 - рек. з пов. про вруч.