Постанова

від 26.07.2017 по справі 924/248/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2017 р. Справа № 924/248/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Олексюк Г.Є.

суддів Гулова А.Г.

суддів Розізнана І.В.

при секретарі судового засідання Вох В.С.

розглянувши апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Фрегат" на рішення господарського суду Хмельницької області від 22.05.17 р.

у справі № 924/248/17 (суддя Виноградова В.В. )

позивач ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Фрегат" м. Нетішин

відповідач ОСОБА_2 міська рада Хмельницької області м. Нетішин Хмельницької області

про визнання договору оренди земельної ділянки від 21.07.2006 р. недійсним та визнання права на право постійного користування земельною ділянкою

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_3 ( керівник)

відповідача - ОСОБА_4 ( пред. , дов.. у спрваі)

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 22.05.2017 року у справі № 924/248/17 ( суддя Виноградова В.В.) в позові товариства з обмеженою відповідальністю „Фрегат» , м. Нетішин Хмельницької області до ОСОБА_2 міської ради про визнання договору оренди земельної ділянки від 21.07.2006 р. недійсним та визнання права на право постійного користування земельною ділянкою, яка знаходиться в постійному користуванні з 1993 р., відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд керувався положеннями ч.1 ст. 13 Конституції України, ст.ст.15,16 Цивільного кодексу України, ст.ст. 7,22,92,116,124,152 Земельного кодексу України, ст.13 Закону України "Про оренду землі", ч.3 ст. 203, ст. 233, ч.1 ст. 215, ст. 229-233,ст.261, ч.ч.2,3 ст. 267, ч.1 ст.626, ч.1 ст. 628, ч.1 ст. 638 Цивільного кодексу України, ст .42 Господарського кодексу України, п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" , п.2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" та прийшов до висновку, що наведені позивачем доводи та докази не можуть підтвердити укладення позивачем спірного договору під впливом тяжкої для нього обставини , а отже відсутні належні та допустимі докази, які би підтверджували наявність передбачених ст.ст. 203,233 ЦК підстав для визнання спірного договору недійсним. Крім того, позивачем не подано доказів , які б підтверджували виникнення у нього права постійного користування та його оформлення відповідно до ст.ст. 22,23 Земельного кодексу України 1990 року на земельну ділянку до вступу в дію Земельного кодексу України 2001 року.

Не погоджуючись з винесеним рішенням , позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій ,серед іншого, вказує, що він користується земельною ділянкою з 15.12.1988 року , з моменту реєстрації в органах влади (рішення № 187 від 15.12.1988 р.), а підтвердженням отримання земельної ділянки в постійне користування в 1993 р. є рішення №33 від 15.04.1993 р. За цей період ним із дозволу Відповідача було побудована нерухомість.

Вказує, що договір оренди є укладеним, але з порушеними раніше правами Позивача , зокрема порушуються їх конституційні права перманентно.

Наголошує, що земельною ділянкою користувались багато років з відома Відповідача до підписання договору оренди, добросовісно сплачували земельний податок, а Відповідач отримував ці суми, про що свідчать платіжні документи сплати земельного податку за використання земельної ділянки .

Разом з тим, на думку апелянта, суд першої інстанції не зв'ясував повністю всі обставини, які були надані Позивачем і яких є достатньо , щоб вирішити питання позитивно на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Фрегат".

Просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 22.05.2017 року.

Визнати договір оренди земельної ділянки від 21.07.2006 р. недійсним з моменту його підписання ;

Визнати право Позивача (ТОВ"Фрегат") на право постійного користування земельною ділянкою, яка знаходиться в постійному користуванні з 1993 р., кадастровий номер 6810500000:02:007:0120 .

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 міська рада вказує, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.Серед іншого зазначає, що ОСОБА_2 міська рада не має підстав для передачі у постійне користування земельну ділянку ТОВ "Фрегат", оскільки апелянт не підпадає під дію пункту 2 статті 92 Земельного кодексу України 2001 р.

Крім того зауважує, що спірна земельна ділянка перебуває у ТОВ "Фрегат" в користуванні на підставі договору оренди, який було укладено у 2006 році за спільної згоди сторін та п'ять разів його було продовжено додатковими угодами, які підписувалися обома сторонами та скріплювалися печатками (від 18.07.2007 р. №040774500245, від 05.02.2009 р. № 040974500015, від 29.08.2013 р. № 084, від 18.03.2014 р., від 10.02.2016 р. № 521). Таким чином Позивач з власного волевиявлення вступив у договірні відносини із ОСОБА_2 міською радою. Звернень Позивача до ОСОБА_2 міської ради щодо припинення дії договору оренди земельної ділянки не надходило.

Вважає безпідставними покликання апелянта на те, що спірний договір укладено під впливом тяжкої обставини, оскільки цьому не надано доказів .Наголошує, що лист № 12/01-13-2312/05 від 04.08.2005 року, адресований ТОВ «Фрегат» і яким роз'яснено, що Позивачу необхідно мати правовстановлюючі документи на земельну ділянку, не може бути розцінений як тяжкі обставини, оскільки листом роз'яснено законодавство України щодо користування земельною ділянкою.

Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

В додаткових поясненнях ТзОВ "Фрегат" зазначає , що останній має право на постійне користування земельною ділянкою за набувальною давністю, у зв"язку з чим покликається на ст.346 ЦК України, п.3 Листа Верховного Суду України № 19-3767/0/8-08 від 29.10.2008 року , ч.2 ст. 152 ЗК України .

Вказав, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було не правильно застосовані норми матеріального права та не повно з"ясовано обставини справи.

Просить врахувати зазначені пояснення під час апеляційного перегляду справи.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав, викладених у скарзі, додатково вказав, що 17 років 7 місяців та 6 днів він добросовісно користувався спірною земельною ділянкою, сплачує всі платежі за користування землею, а тому має право безкоштовно отримати її у власність.

Зауважив, що оскаржуваний договір підписав під впливом тяжких обставин, оскільки мав будувати приміщення бази. Державний акт на спірну земельну ділянку не отримав, а докази переписки з відповідачем з даного приводу втрачено.

Просить задовольнити вимоги апеляційної скарги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні повністю заперечила вимоги апеляційної скарги з підстав, викладеній у відзиві, просить рішення господарського суду Хмельницької області від 22.05. 2017 р. у даній справі залишити без змін.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Фрегат" не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції , відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 29.03.2017 р. №22762704 ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Фрегат" зареєстроване як юридична особа 09.09.2002 р.

Згідно п. 1.1 статуту ТОВ "Фрегат", затвердженого зборами учасників ТОВ "Фрегат" - рішення №1 від 29.08.2002 р., та зареєстрованого виконавчим комітетом ОСОБА_2 міської ради за №0124 від 09.09.2002 р. , ТОВ "Фрегат" створене на підставі рішення загальних зборів учасників ВППЦБ "Фрегат" від 14.05.2002 р. №5 шляхом перетворення (зміни організаційно-правової форми господарювання) виробничого підприємства промислово-цивільного будівництва "Фрегат" у товариство з обмеженою відповідальністю, і з моменту його державної перереєстрації є його правонаступником.

Пунктом 1.2 Статуту передбачено, що виробниче підприємство промислово-цивільного будівництва "Фрегат" засноване згідно спільного рішення членів трудового колективу виробничого кооперативу "Фрегат" шляхом перетворення, а саме передачі майна виробничого кооперативу "Фрегат" в статутний фонд виробничого підприємства промислово-цивільного будівництва "Фрегат" вступних мінімальних внесків осіб, які виявили бажання прийняти участь у створенні та діяльності від 26.05.1993 р.№1.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Славутської міської ради народних депутатів від 15.12.1988 р. №187 про реєстрацію статуту кооперативу "Фрегат" та розпорядження представника Президента України від 15.07.1993 р., виробничий кооператив "Фрегат" перереєстровано у виробниче підприємство промислово-цивільного будівництва "Фрегат".

Згідно витягу з рішення виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради народних депутатів Славутського району Хмельницької області від 15.04.1993 р. №33 "Про земельні питання" вирішено надати ПК "Фрегат" в постійне користування із згоди землекористувача Хмельницької АЕС земельну ділянку площею 0,43 га для розміщення промислової бази. Земельна ділянка розташована в районі платної стоянки автотранспорту на "Піонерній базі" Хмельницької АЕС.

Крім того, відповідно до наявних матеріалів справи, 10.11.1994 р. виконавчий комітет ОСОБА_2 міської Ради народних депутатів листом №931-в повідомив директору ВП "Фрегат" про те, що для одержання дозволу на проектування та будівництво виробничої бази ВП "Фрегат" необхідно представити архітектору міста витяг з рішення про земельні питання, ситуаційний план, існуючі межі ділянки, винесені в натурі, завдання на проектування та підготувати архітектурно-планувальне завдання. Після виготовлення та представлення вищевказаних матеріалів в місячний строк міськвиконкомом буде прийнято відповідне рішення про надання дозволу на проектування та будівництво виробничої бази.

В свою чергу, ТОВ "Фрегат" листом №243 від 29.06.2005 р. звернулося до міського голови з проханням надати дозвіл на проектування та будівництво об'єктів виробничої бази, у відповідь на що виконавчий комітет ОСОБА_2 міської ради з посиланням на ст. 24 Закону України "Про планування та забудову територій", ст. 126 Земельного кодексу України повідомив, що оскільки ТОВ "Фрегат" не додано до заяви державного акта про право постійного користування земельною ділянкою або договору оренди земельної ділянки, виконавчий комітет міської ради не має можливості позитивно розглянути питання щодо надання ТОВ "Фрегат" дозволу на проектування та будівництво промислової бази (лист від 04.08.2005 р. №12/01-13-2312/05).

27.07.2006 р. виконавчий комітет ОСОБА_2 міської ради прийняв рішення №284 про надання ТОВ "Фрегат" дозволу на будівництво об'єктів виробничої бази на земельній ділянці, яка розташована на вул. Промисловій та передана йому в оренду відповідно до договору оренди земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста, від 18.07.2006 р. і зареєстрованого 21.07.2006 р. за № 040674500136. Також вирішено ТОВ "Фрегат" у місячний термін одержати у головного архітектора міста архітектурно-планувальне завдання на проектування; проектно-кошторисну документацію погодити в управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства виконавчого комітету міської ради, провести експертизу проекту згідно з Порядком затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 р. №483; отримати дозвіл на виконання будівельних робіт в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства виконавчого комітету міської ради. Без означених погоджень та дозволу будь-які будівельні роботи забороняються.

При цьому, рішенням четвертої (позачергової) сесії ОСОБА_2 міської ради V скликання від 15.06.2006 р. №10 „Про затвердження проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачі їх в оренду суб'єктам господарювання» вирішено передати ТОВ "Фрегат" із земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення земельну ділянку в оренду терміном на 1 рік для обслуговування виробничої бази. Земельна ділянка, площею 0,4540 га, розташована по вул. Промисловій (п. 2.3).

Так, 18.07.2006р. між ОСОБА_2 міською радою Хмельницької області (орендодавець) та ТОВ "Фрегат" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, яка знаходиться у м. Нетішині на вул. Промисловій, надану рішенням четвертої (позачергової) сесії ОСОБА_2 міської ради V скликання від 15.06.2006 р. №10.

Розташування та межі переданої в оренду земельної ділянки, зазначені на плані (схемі) земельної ділянки, який є невід'ємною частиною договору (п. 1.2 договору).

Згідно з п. 2.1 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,4540 га. Договір укладено на 1 рік. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар зобов'язаний не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (р. 3 договору).

У п. 4.1 договору сторони погодили, що орендна плата сплачується орендарем у грошовій формі за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця і становить 423,73 грн. у місяць і вноситься шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендодавця.

Земельна ділянка передається в оренду для обслуговування виробничої бази (п. 5.1 договору).

Відповідно до п. 5.3 договору умовою збереження стану об'єкта оренди є заборона забудови земельної ділянки.

Передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту її відведення (п. 6.1 договору).

До інших умов передачі земельної ділянки в оренду п. 6.4 договору відносить заборону зміни цільового призначення земельної ділянки.

Відповідно до п. 9.3 договору орендар має право, зокрема, самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди; вимагати від орендодавця усунення причин, які будь-яким чином перешкоджають здійсненню його прав відповідно до договору; на переважне право перед іншими особами щодо отримання орендованої земельної ділянки придбання у власність у випадках, передбачених Земельним кодексом України.

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін (п. 11.1 договору).

За приписами п. 13.1 договору він набирає чинності з моменту його підписання та державної реєстрації.

Невід'ємними частинами договору є: план (схема) земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) її використання та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди.

Зазначений вище договір підписаний сторонами, скріплений відтисками їхніх печаток, зареєстрований у Нетішинському міському відділі Хмельницької регіональної філії державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі вчинено запис від 21.07.2006 р. за №040674500136.

Відповідно до акту приймання-передачі об'єкта оренди, підписаного сторонами та скріпленим відтисками їх печаток, на виконання рішення четвертої (позачергової) сесії ОСОБА_2 міської ради V скликання від 15.06.2006 р. №10 орендодавець передав земельну ділянку площею 0,4540 га для обслуговування виробничої бази, яка розташована на вул. Промисловій на 1 рік, а орендар - ТОВ „Фрегат» прийняв вищевказану земельну ділянку.

Рішенням сімнадцятої сесії ОСОБА_2 міської ради V скликання від 29.05.2006 р. №21 "Про продовження дії договорів оренди земельних ділянок" продовжено дію договору оренди земельної ділянки, площею 0,4540 га., , укладеного між ТОВ "Фрегат" та ОСОБА_2 міською радою та зареєстрованого у Нетішинському міському відділі Хмельницької філії державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" 21.07.2006 р. за №040674500136, для обслуговування виробничої бази від 21.07.2007 р. до 20.07.2008 р.

27.02.2007 р. чотирнадцята сесія ОСОБА_2 міської ради V скликання прийняла рішення №36 „Про нормативну грошову оцінку земель міста Нетішина» , яким затвердила нормативну грошову оцінку земель м. Нетішина, вирішила ввести її в дію від 01.05.2007 р.

Відповідно до додаткового договору (угоди) від 18.07.2007 р. про поновлення дії договору оренди земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста, сторони договору від 18.07.2006 р. вирішили поновити його дію до 20.07.2008 р., а також викласти п. 4.1 договору в такій редакції: "4.1. Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: у грошовій формі та розмірі, що становить 553,24 грн. у місяць шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендодавця.". Сторони визначили, що цей додатковий договір (угода) набирає чинності після підписання його сторонами та державної реєстрації.

В свою чергу, додатковий договір (угода) від 18.07.2007 р. підписаний сторонами, скріплений відтисками їх печаток та зареєстрований у Нетішинському міському відділі Хмельницької філії державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі вчинено запис від 18.07.2007 р. за №040774500245.

Рішенням тридцять четвертої сесії ОСОБА_2 міської ради V скликання від 30.09.2008 р. №25 "Про продовження суб'єктам господарювання дії договорів оренди земельних ділянок" продовжено дію договору оренди земельної ділянки площею 0,4540 га, яка розташована на вул. Промисловій, укладеного між ОСОБА_2 міською радою та ТОВ "Фрегат", зареєстрованого у Нетішинському міському відділі Хмельницької філії державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" 21.07.2006 р. за №040674500136, для обслуговування виробничої бази від 21.07.2008 р. до 20.07.2013 р.

05.02.2009 р. сторони договору підписали та скріпили відтисками печаток додатковий договір (угоду) №15 про поновлення дії договору оренди земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста, якою поновили його дію до 20.07.2013 р. Також виклали р. 2 в новій редакції, згідно з якою в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,4540 га, на земельній ділянці розміщені об'єкти нерухомого майна: адміністративний будинок площею 268 м.кв., складські приміщення площею 636 м. кв., гаражі загальною площею 376 м.кв., нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 655076,60 грн. (п. п. 2.1, 2.2, 2.4).

Крім того, виклали в новій редакції р. 4 договору, зокрема: "4.1. Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: у грошовій формі та розмірі, що становить 1637,69 грн. у місяць шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендодавця, відсоток нормативної грошової оцінки земельної ділянки, прийнятий для розрахунку розміру орендної плати - 3 %.; 4.2. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності територіального громади міста здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнту індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладенні або зміни умов договору оренди чи продовження його дії".

Вищевказаний додатковий договір зареєстрований у Нетішинському міському відділі Хмельницької регіональної філії державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі вчинено запис від 12.02.2009 р. за №040974500015.

Згідно нормативно грошової оцінки земельної ділянки на 01.01.2009 р. нормативно грошова оцінка земельної ділянки площею 4540 кв.м. із земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення становить 655076,60 грн., розмір орендної плати - 1637,69 грн. на місяць, 19652,28 грн. у рік. Розрахунок підписаний сторонами договору, скріплений відтисками їх печаток.

У подальшому ОСОБА_2 міською радою було прийнято рішення про проведення повторної нормативної грошової оцінки земель м. Нетішина (рішення тридцять другої сесії ОСОБА_2 міської ради VI скликання від 26.09.2012 р. №32/659).

Рішенням сорок п'ятої (позачергової) сесії ОСОБА_2 міської ради VI скликання від 10.07.2013 р. №45/984 було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Нетішина та уведено її в дію 01.01.2014 р.

В подальшому, рішенням сорок шостої (позачергової) сесії ОСОБА_2 міської ради VІ скликання від 07.08.2013 р. №46/1006 „Про поновлення суб'єктам господарювання дії договорів оренди земельних ділянок» поновлено дію договору оренди земельної ділянки, площею 0,4540 га, яка розташована на вул. Промисловій, укладеного між ОСОБА_2 міською радою та суб'єктом господарювання ТОВ „Фрегат» і зареєстрованого у Нетішинському міському відділі Хмельницької регіональної філії державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" 21.07.2006 р. за №040674500136, для обслуговування виробничої бази від 21.07.2013 р. до 20.07.2018 р.

Додатковим договором (угодою) №084 від 29.08.2013 р. сторони поновили дію договору оренди до 20.07.2018 р., п. 2.3 р. 2 договору доповнили підпунктом "є" такого змісту: "є) проводити щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земельної ділянки (в т.ч. річної орендної плати) відповідно до Податкового кодексу України". Також п. 2.4 р. 2 договору виклали в редакції: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 693726,12 грн.", п. 4.1 р.4 договору: "Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: у грошовій формі та розмірі, що становить 1734,32 грн. у місяць шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендодавця, відсоток нормативної грошової оцінки земельної ділянки, прийнятий для розрахунку розміру орендної плати - 3 %".

Відповідно до розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена на 01.01.2013 р., нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 01.01.2016 р. площею 4540 кв.м. із земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення становить 693726,12 грн., розмір орендної плати - 1734,32 грн. на місяць. Розрахунок підписаний сторонами договору, скріплений відтисками їх печаток.

18.03.2014 р. сторони підписали і скріпили відтисками печаток додаткову угоду №166 до договору оренди земельної ділянки, якою виклали в новій редакції п. 2.4 р. 2 договору: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 974783,40 грн."; п. 4.1 р. 4 договору: "Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі з 01.01.2014 р. у розмірі 2436,96 грн. у місяць шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендодавця, що становить 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки".

Згідно з розрахунком розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена на 01.01.2014 р., нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 01.01.2014 р. площею 4540 кв.м. із земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення становить 974783,40 грн., розмір орендної плати - 2436,96 грн. на місяць, 29243,52 грн. у рік. Розрахунок підписаний сторонами договору, скріплений відтисками їх печаток.

У матеріали справи надано копію витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (від 20.02.2014 р. №11-03-30/422), відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки в м. Нетішині по вул. Промисловій площею 0,4549 га становить 974783,40 грн., коефіцієнт Кф - 1,2

27.01.2015 р. ОСОБА_2 міська рада прийняла рішення №68/1623 "Про внесення змін до рішення восьмої сесії ОСОБА_2 міської ради VІ скликання від 31 березня 2011 року № 8/157 "Про розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у межах міста Нетішина", відповідно до якого плата за 1 кв.м. орендованої земельної ділянки в рік (% до грошової оцінки) для земель промисловості, транспорту, зв'язку становить 3%.

В подальшому, 10.02.2016р. сторони підписали і скріпили відтисками печаток додаткову угоду №521 до договору оренди земельної ділянки, за умовами якої виклали в новій редакції п. 2.4 р. 2 договору: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 1743904,80 грн."; п. 4.1 р. 4 договору: "Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі з 01.01.2016 р. у розмірі 4359,76 грн. у місяць шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендодавця, що становить 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки".

Згідно з розрахунком розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена на 01.01.2016 р., нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 01.01.2016 р. площею 4540 кв.м. із земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення становить 1743904,80 грн., розмір орендної плати - 4259,76 грн. на місяць, 52317,12 грн. у рік. Розрахунок підписаний сторонами договору, скріплений відтисками їх печаток.

Відповідно до копії витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (від 27.01.2016 р. №28-28-99.4-67/9-16), нормативна грошова оцінка земельної ділянки в м. Нетішині по вул. Промисловій площею 0,4549 га становить 1743904,80 грн., коефіцієнт Кф - 1,2.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Фрегат" листом від 14.02.2013 р. №012 надало в.о. першого заступника міського голови інформацію щодо об'єктів незавершеного будівництва (адмінбудівля ТОВ "Фрегат"), згідно з якою ступінь її будівельної готовності становить 92%. Зазначена інформація також була подана листом від 18.02.2015 р. № 087.

Відповідно до листа №105 від 04.08.2015 р. ТОВ "Фрегат" звернулось до виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради з проханням змінити цільове призначення земельної ділянки, яка знаходиться в оренді строком до 20.07.2018 р. згідно додаткового договору №084 від 29.08.2013 р. та надати право на проектування та будівництво житлових будинків в кількості 2 шт. на 36 квартир кожний; на реконструкцію незавершеного будівництва адмінбудинку загальною площею в 694 кв.м. на 6-кв. житловий будинок.

В подальшому листом від 01.09.2015 р. №109 ТОВ "Фрегат" повідомило міського голову про те, що підприємство вимушено відмовляється від частини земельної ділянки площею 2500 м.кв. (від загальної площі в 4540 м.кв.), яка знаходиться в оренді строком до 20.07.2018 р., залишає за собою в оренді залишкову частину земельної ділянки площею 2040 м.кв. у зв'язку з важким фінансовим станом підприємства.

В свою чергу, ОСОБА_2 міська рада листом від 14.09.2015 р. за №38/01-12-3528/2015 повідомила ТОВ "Фрегат" про те, що рішенням ОСОБА_2 міської ради від 10.09.2015 р. №78/1960 йому відмовлено у наданні дозволу на розробку технічної документації щодо поділу земельної ділянки у зв'язку з набранням чинності рішенням ОСОБА_2 міської ради "Про добровільне об'єднання територіальних громад".

В подальшому, 25.11.2015 р. ТОВ "Фрегат" звернулось до міського голови із заявою про видачу рішення про надання згоди на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки: земельна ділянка №1 - площа 2500,0 м.кв. - відмова; земельна ділянка №2 - площа 2040,0 м.кв. - залишається в оренді.

Листом від 25.12.2015 р. №38/01-12-4920/2015 ОСОБА_2 міська рада повідомила ТОВ "Фрегат" про те, що заява про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки розглядалось на засіданні четвертої сесії ОСОБА_2 міської ради VII скликання 23.12.2015 р. За результатами голосування більшості депутатів міської ради рішення не прийнято.

04.05.2016 р. ТОВ "Фрегат" звернулось до ОСОБА_2 міської ради з листом №147, в якому просило повторно розглянути на черговій травневій сесії питання щодо надання згоди на розроблення технічної документації із землеустрою по розподілу земельної ділянки, яка знаходиться оренді, площа якої складає 0,4540 га. В листі зазначено, що одна частина розподіленої земельної ділянки (0,2500 га) повертається до власника земельної ділянки, а частина (0,2040 га) залишається в оренді в орендаря. При надання дозволу на розподіл земельної ділянки також просило одночасно комісійно в двосторонньому порядку скласти план-схему та умови передачі.

14.07.2016 р. ТОВ "Фрегат" звернулось до ОСОБА_2 міської ради також з листом №156, яким просило, зокрема, зменшити податкове навантаження в частині орендованої землі шляхом зміни нормативно-грошової оцінки землі шляхом внесення відповідних змін до додаткової угоди №521 від 10.02.2016 р., п. 2.4, 4.1 договору.

В свою чергу, Виконавчий комітет ОСОБА_2 міської ради надав відповідь (лист від 04.08.2016 р. №38/01-12-3017/2016), що враховуючи рішення ОСОБА_2 міської ради від 26.09.2012 р. №32/659 "Про проведення повторної нормативної грошової оцінки земель м. Нетішина", від 10.07.2013 р. №45/984 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Нетішина", ст. 18 Закону України "Про оцінку земель", виконавчий комітет ОСОБА_2 міської ради не має підстав щодо внесення змін до нормативної грошової оцінки земель. Крім того, інформував про порядок видання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та внесення змін до договору оренди.

Рішенням ОСОБА_2 міської ради від 27.05.2016 р. №11/502 "Про надання ТОВ "Фрегат" згоди на поділ земельної ділянки" вирішено надати ТОВ "Фрегат" згоду на поділ земельної ділянки загальною площею 0,4540 га, яка розташована на вул. Промислова та перебуває в оренді відповідно до договору оренди земельної ділянки, що перебуває в комунальній власності територіальної громади м. Нетішина, зареєстрованому у Нетішинському міському відділі "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" 21.07.2006 р. за №040674500136. Також вирішено ТОВ "Фрегат" розробити технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки в установленому законом порядку та подати на затвердження до міської ради. До моменту затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки ТОВ "Фрегат" вивільнити земельну ділянку, яка буде відокремлена шляхом поділу від власного майна та забезпечити заїзд до ділянки з метою вільного доступу.

Листом від 11.08.2016 р. №161 ТОВ "Фрегат", посилаючись на те, що службові підрозділи ОСОБА_2 міської ради допустили помилку у визначенні категорії орендованої ділянки землі та по складу категорії землі в 2007 р., просило внести зміни в договір оренди земельної ділянки.

Згідно з описом документів, що додаються до заяви щодо видачі рішення про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, ТОВ "Фрегат" подано проект додаткової угоди, довідку про відсутність заборгованості від 08.08.2016 р., копію рішення від 27.06.2006 р. №248, позитивний комплексний висновок від 06.07.2007 р. №315, проект змін в нормативну грошову оцінку, витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Рішенням ОСОБА_2 міської ради від 28.10.2016 р. №19/1020 "Про розгляд звернення ТОВ "Фрегат" щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки" відмовлено ТОВ "Фрегат" у внесенні змін до договору оренди земельної ділянки, укладеного 18.07.2006 р. та зареєстрованого у Нетішинському міському відділі Хмельницької регіональної філії державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі вчинено запис від 21.07.2006 р. №040674500136 в частині зміни розміру орендної плати, відповідно до ст. 30 Закону України "Про оренду землі", ст. 289 Податкового кодексу України та рішення ОСОБА_2 міської ради VI скликання від 27.01.2015 р. №68/1623, п. 2.3 додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, укладеної 10.02.2016 р. за №521.

07.11.2016 р. ОСОБА_2 міська рада листом №38/01-12-4333/2016 повідомила ТОВ "Фрегат" про те, що звернення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки розглядалось на дев'ятнадцятій сесії ОСОБА_2 міської ради VII скликання 28.10.2016 р. За результатами голосування більшості депутатів міської ради рішення не прийнято.

Листом №1 від 11.01.2017 р. ТОВ "Фрегат" звернулось до міського голови з проханням видати державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, яка знаходиться в постійному користуванні у виробничого кооператива "Фрегат" з 15.04.1993 р. згідно з рішенням виконавчого комітету ОСОБА_2 міської Ради народних депутатів №33 від 15.04.1993 р.

В свою чергу, виконавчий комітет ОСОБА_2 міської ради листом від 20.01.2017 р. №33/01-10-199/2017 з посиланням на ст. ст. 22, 23 Земельного кодексу України у редакції 1990 р. вказав, що ТОВ "Фрегат" не отримало державного акта на право постійного користування землею. Повідомив, що враховуючи зазначене, а також п. п. 1, 2 ст. 92 Земельного кодексу України від 25.10.2001 р., виконавчий комітет ОСОБА_2 міської ради не має підстав для видачі Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, оскільки ТОВ "Фрегат" не підпадає під дію п. 2 ст. 92 Земельного кодексу України.

Листом №012 від 03.02.2017 р. ТОВ "Фрегат" звернулось до міського голови з проханням надати розрахунок розміру земельного податку на 2017 рік за земельну ділянку, яка знаходиться в постійному користуванні з 1993 р. згідно з рішенням №33 від 15.04.1993 р. із застосуванням коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки Кф=0,5.

Крім того, матеріали справи містять копію позитивного комплексного висновку №315 від 06.07.2007 р., відповідно до якого робочий проект на будівництво виробничої бази ТОВ "Фрегат" по вул. Промисловій в м. Нетішині Хмельницької області відкоригований згідно зауважень служби експертизи №313 від 04.07.2007 р. і на підставі позитивних висновків державних служб Подільського експертно-технічного центру №68.01.01.1162.07 від 17.05.2007 р., Хмельницької обласної санепідемстанції №9 від 04.05.2007 р., управління з питань наглядово-профілактичної діяльності ГУ МНС України в Хмельницькій області №1/2478 від 29.05.2007 р. рекомендується до затвердження.

У зв"язку з тим, що ОСОБА_2 міська рада відмовила у видачі ТОВ "Фрегат" Державного акту на право постійного користування землею, останній звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним договір оренди від 21.07.2006р. з моменту його підписання, вважаючи, що договір укладений з порушенням ст. ст. 203, 215 та 233 ЦК України, та визнати право позивача на право постійного користування земельною ділянкою, яка знаходиться в постійному користуванні з 1993 р., оскільки на його думку неотримання державного акта на право постійного користування земельною ділянкою відбулося з вини відповідача.

Аналізуючи зазначені обставини справи, колегія суддів вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин такі положення чинного законодавства.

Так, згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України ( надалі -ЦК) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

Зазначені положення ЦК України кореспондуються з положеннями ст. 20 Господарського кодексу України ( надалі-ГК).

Щодо позовної вимоги про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста, від 18.07.2006 р. (зареєстрований у Державному реєстрі 21.07.2006 р. за №040674500136), колегія суддів вважає за необхідне вказати таке.

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно ст. 2 Земельного кодексу (далі - ЗК України) визначено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

За приписами ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання прав, визнання угоди недійсною.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до частини 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради надають земельні ділянки у постійне користування юридичним особам із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" ( в редакції, що діяла на момент укладення спірного договору) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Як зазначалось вище, відповідно до п. 2.3 рішення четвертої (позачергової) сесії ОСОБА_2 міської ради V скликання від 15.06.2006 р. №10 передано ТОВ "Фрегат" із земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення земельну ділянку площею 0,4540 га, розташовану по вул. Промисловій, в оренду терміном на 1 рік для обслуговування виробничої бази.

Відповідно до зазначеного рішення 18.07.2006 р. між ОСОБА_2 міською радою Хмельницької області (орендодавець) та ТОВ "Фрегат" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста, згідно з яким орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, яка знаходиться у м. Нетішині на вул. Промисловій, площею 0,4540 га (п. п. 1.1, 2.1 договору). Договір зареєстрований в Державному реєстрі 21.07.2006 р. за №040674500136.

Разом з тим, ТОВ "Фрегат" (орендар) просить визнати недійсним зазначений договір оренди, посилаючись на п. 3 ст. 203, ст. 233 ЦК України, оскільки останній укладено під примусом та з порушенням Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, яке виявилось у помилковому застосуванні коефіцієнта Кф 1,2 замість Кф 0,5, що призвело до завищення орендної плати та на ст. 233 ЦК України та під впливом тяжких обставин.

З огляду на зазначені обставини справи, колегія суддів вважає за необхідне вказати таке.

Так, ч. 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Так, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3 ст. 203 ЦК України).

Згідно ст. 229 - 233 ЦК правочин, здійснений під впливом помилки, обману, насильства, погрози, зловмисної домовленості представником однієї сторони з іншою стороною або внаслідок збігу тяжких обставин (кабальний правочин), є оспорюваним та може бути визнаний судом недійсним. Заявлені вимоги можуть бути задоволені, якщо доведені факти обману, насильства, погрози, зловмисної домовленості представника однієї сторони з іншою стороною або збіг тяжких для сторони обставин і наявність їх безпосереднього зв'язку із волевиявленням сторони вчинити правочин на вкрай невигідних для неї умовах.

Так, частиною 1 ст. 233 ЦК України передбачено, що правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

Ознаками правочину, що підпадає під дію статті 233 ЦК України, є вчинення особою правочину на вкрай невигідних для себе умовах (зокрема, реалізації за низьку оплату майна, що має значну цінність), під впливом тяжкої для неї обставини (наприклад, під загрозою банкрутства) і добровільно, тобто за відсутності насильства, обману чи помилки, можливо, навіть з ініціативи самого позивача. Доведення того, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено або було б вчинено на інших умовах, покладається на позивача (абз. 5 п. 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013 № 11).

Згідно пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" зазначено, що правочин може бути визнаний судом недійсним на підставі статті 233 ЦК, якщо його вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, чим друга сторона правочину скористалася. Тяжкими обставинами можуть бути тяжка хвороба особи, членів її сім'ї чи родичів, смерть годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин. Особа (фізична чи юридична) має вчиняти такий правочин добровільно, без наявності насильства, обману чи помилки. Особа, яка оскаржує правочин, має довести, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах.

Отже, правочин, вчинений під впливом тяжкої обставини, носить такі обов'язкові ознаки: особа вчиняє такий правочин під впливом тяжкої для неї обставини; особа вчиняє правочин на вкрай невигідних для себе умовах; особа вчиняє такий правочин добровільно та може бути ініціатором такого правочину; особа усвідомлює, що вчиняє такий правочин на вкрай невигідних для себе умовах, але вимушена це зробити під впливом тяжкої обставини; - друга сторона повинна усвідомлювати, що контрагент перебуває під впливом тяжкої обставини і вчиняє правочин вимушено, та скористатися цим.

Як на тяжкі обставини, під впливом яких позивач уклав спірний договір на вкрай невигідних умовах, останній посилається на невидачу відповідачем державного акту на право постійного користування, необхідність здійснення підприємницької діяльності та будівництва, скрутний фінансовий стан (загроза банкрутства), економічну кризу, лист відповідача від 04.08.2015 р.

В свою чергу, апелянт покликається на те, що з часу прийняття рішення про передачу земельної ділянки в постійне користування (з 1993 р.) він неодноразово звертався до державних органів щодо отримання державного акта на право постійного користування земельною ділянкою. Положеннями ст. ст. 19, 22 Земельного кодексу України 1990 р.,

З даного приводу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Так, згідно Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), затвердженою наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 15.04.1993 р. № 28 (далі - Інструкція) (в редакціях, чинних на час прийняття рішення від 15.04.1993 р. №33), визначено порядок надання земельних ділянок в постійне користування та видачі державного акта. Разом з тим, апелянтом ні в суд першої інстанції, ні під час апеляційного розгляду справи, не подано доказів про вчинення безпосередньо останнім дій для отримання державного акта на право постійного користування, доказів щодо звернень до відповідача, землевпорядних організацій з метою отримання державного акта, зокрема, після прийняття рішення про надання позивачу земельної ділянки у постійне користування та до вступу в силу Земельного кодексу України 2001 р. чи до укладення спірного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, наявне лише звернення позивача до відповідача про видачу державного акта на право постійного користування, датоване 11.01.2017 р. (на час чинності Земельного кодексу України від 25.10.2001 р.)

Крім того, колегія суддів констатує, що апелянтом не подано і доказів щодо оскарження дій чи бездіяльності відповідача щодо видачі державного акта на право постійного користування або про спонукання відповідача вчинити відповідні дії.

Щодо покликання апелянта на тяжкі обставини, що змусили його укласти спірний договір оренди на вкрай невигідних умовах, то таку обставину,як відповідь виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради (від 04.08.2005 р.) , колегія суддів не приймає до уваги. Крім того зауважує, що оскільки відповідачем надавалася відповідь на звернення позивача (№243 від 29.06.2005 р.) про надання дозволу на проектування та будівництво об'єктів виробничої бази, а не про видачу державного акта на право постійного користування, і не може вважатися обставиною, яка змусила укласти спірний договір. Отже, судова колегія констатує, що позивач не був позбавлений можливості вжити заходів та вчинити дії з метою отримання державного акту.

Колегія суддів вважає вірним висновок місцевого господарського суду, що посилання позивача як на тяжку обставину, яка зумовила укладення спірного договору, на економічну кризу та, відповідно, важкий фінансовий стан позивача не може ототожнюватись з тяжкою обставиною, передбаченою ст. 233 ЦК України.

Так, відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 44 ГК України підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Отже, ризики (в тому числі, й ризик банкрутства) при збитковій (нерентабельній) підприємницькій діяльності несе сам суб'єкт господарювання, а відповідно нерентабельність та неприбутковість діяльності особи стосується виключно діяльності такої особи, в зв'язку з чим наведені позивачем обставини не можуть розцінюватися як обставини, які спонукали позивача до укладення спірного договору на невигідних для нього умовах, та відповідно, бути підставою для визнання цього договору недійсним.

Посилання позивача на економічну кризу також, як на одну з підстав, що спонукала його до укладення спірного договору і, відповідно, для визнання його недійсним, відхиляється судом як з вищенаведених підстав (ризик підприємницької діяльності), так і виходячи з того, що фінансова криза не є істотною зміною обставин та носить загальний характер (такої правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 21.02.2011 р. у справі №9/219-09, ВГСУ у постанові від 17.02.2016 р. у справі 910/22657/15).

Крім того, апелянт звернувся з вимогою про визнання договору від 18.07.2006 р. недійсним з підстав його укладення під впливом тяжкої обставини і на вкрай невигідних умовах лише у 2017 р.

Отже, доводи апелянта про визнання спірного договору недійсним є необґрунтованими, які суперечать дійсним обставинам справи , а тому правомірно не прийняті до уваги судом першої інстанції при вирішенні спору по суті.

Щодо доводів апелянта про недотримання при укладенні спірного договору Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, яке виявилось у помилковому застосуванні коефіцієнта Кф 1,2 замість Кф 0,5 при проведенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Так, порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затверджений наказом Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України, Української академії аграрних наук 27.01.2006 р. № 18/15/21/11, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 5 квітня 2006 р. за N 388/12262 (чинний на час укладення та дії спірного договору) (далі - Порядок) регламентує механізм нормативної грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарського призначення та населених пунктів.

Пунктом 3.5 цього Порядку передбачено, що коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) (додаток 1, табл. 1.1), ураховує відносну прибутковість видів економічної діяльності.

Віднесення земель до категорії земель за функціональним використанням провадиться згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми NN 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженою наказом Держкомстату України від 05.11.98 N 377, зареєстрованою в Мін'юсті України 14.12.98 за N 788/3228, відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики.

Коефіцієнт функціонального використання для земельних ділянок змішаного використання визначається як середньозважене (за площею) значення коефіцієнтів функціонального використання окремих частин земельної ділянки змішаного використання. Підставою для виділення частин земельної ділянки різного функціонального використання є виключно затверджені дані інвентаризації земельної ділянки та землеустрою.

Згідно з р. 4 Порядку за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно з додатком 2.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, затверджується районними радами. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів (ст. 23 Закону України "Про оцінку земель").

Колегія суддів зауважує, що як вбачається з матеріалів справи, рішення ОСОБА_2 міської ради від 27.02.2007 р. №36 "Про нормативну грошову оцінку земель міста Нетішина", від 10.07.2013 р. №45/984 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Нетішина", відповідно до яких встановлювалася грошова оцінка земельної ділянки, що перебуває в оренді у позивача, є чинними, у встановленому законодавством порядку не скасовувались та не визнавалися недійсними. На їх підставі відповідними органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів видаються витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки.

Крім того, додаткові договори до договору оренди, якими вносились зміни, зокрема, й щодо розміру нормативно-грошової оцінки орендованої земельної ділянки, орендної плати, позивачем підписані, що свідчить про його згоду з такими умовами договору.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що відповідно до рішення про надання в оренду земельної ділянки, умов договору, позивачу передано земельну ділянку як землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, виходячи з чого і застосовується відповідний коефіцієнт функціонального використання, визначений Порядком, що відображається у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Доказів, які би підтверджували зміну категорії земель за функціональним використанням, суду не подано.

Як вірно зауважив місцевий господарський суд, позивач не позбавлений права звертатись до відповідача із заявами про перегляд розміру орендної плати за договором за відповідних умов.

З огляду на зазначене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду Хмельницької області, що апелянтом не подано належних та допустимих доказів, які би підтверджували наявність передбачених ст. ст. 203-205, 233 ЦК України підстав для визнання спірного договору недійсним.

Щодо вимоги апелянта про визнання за ним права постійного користування земельною ділянкою, яка знаходиться в постійному користуванні з 1993 р., колегія суддів відзначає таке.

Так, ст. 7 Земельного кодексу України 1990 р. (в редакції, чинній на час прийняття рішення відповідача від 15.04.1993 р. №33) було передбачено, що користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України ( чинна на даний час редакція) правом постійного користування земельною ділянкою є право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради народних депутатів Славутського району Хмельницької області від 15.04.1993 р. №33 "Про земельні питання" ПК "Фрегат" вирішено надати в постійне користування земельну ділянку площею 0,43 га.

Згідно зі ст. 22 Земельного кодексу України від 1990 р. (в редакції, чинній на час прийняття рішення ОСОБА_2 міської ради від 15.04.1993 р. №33) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Відповідно до ст. 23 цього ж Кодексу право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

В свою чергу, інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), затвердженою наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 15.04.1993 р. № 28, передбачено, що право власності на землю і право постійного користування землею посвідчується державними актами. Державні акти, що посвідчують право власності на землю або право постійного користування землею, яка перебуває у державній власності, видаються на підставі рішень Верховної Ради України, Верховної Ради Республіки Крим, місцевих Рад народних депутатів. 1.7. На земельні ділянки, якими користуються громадяни, підприємства, установи, організації та садівницькі товариства, державні акти виготовляються після визначення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) і складання плану земельної ділянки. 1.9. Розробку технічної документації по складанню державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею здійснюють державні та інші землевпорядні організації (п. п. 1.1, 1.2, 1.7, 1.9 Інструкції).

Згідно з р. 2 Інструкції роботи по складанню державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею виконуються в такому порядку: підготовчі роботи; встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); складання плану земельної ділянки; заповнення бланка державного акта.

Державні акти на право колективної власності на землю, право приватної власності на землю, право постійного користування землею видаються і реєструються тією сільською, селищною, міською, районною Радою народних депутатів, яка прийняла рішення про передачу земельної ділянки у власність або надання її у постійне користування (п. 3.1 Інструкції).

Колегія суддів констатує, що з часу прийняття рішення про надання в постійне користування земельної ділянки площею (№33 від 15.04.1993 р.) відповідач не оформив право постійного користування земельною ділянкою. Крім того, доказів про вчинення відповідачем юридично значимих дій з оформлення державного акта, дій, спрямованих на спонукання відповідача вчинити дії щодо видачі державного акта, тобто вжиття усіх залежних від нього заходів для оформлення права землекористування, а також доказів оскарження відмови чи бездіяльності відповідача щодо видачі державного акта у визначеному законом порядку, суду не подано.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції констатує, що апелянтом ні в суд першої інстанції ні під апеляційної перегляду справи, не надано доказів, які би підтверджували виникнення у нього права постійного користування та його оформлення відповідно до ст. ст. 22, 23 Земельного кодексу України 1990 р. на земельну ділянку до вступу в дію Земельного кодексу України 2001 р.

Щодо покликання апелянта на Рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005, суд звертає увагу на укладення у 2006 р. між позивачем та відповідачем договору оренди, що відповідає ст. 92 Земельного кодексу України від 2001 р., згідно з приписами якої права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації.

Крім того, апелянт не конкретизував, на яку саме земельну ділянку він просить визнати право на право постійного користування.

Отже, суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок місцевого суду щодо відмови в задоволенні позовної вимоги про визнання права позивача на право постійного користування земельною ділянкою, яка знаходиться в постійному користуванні з 1993 р.

Щодо доводів апелянта про набуття права власності на спірну земельну ділянку за набувальною давністю, колегія суддів відзначає таке.

Так, п.3.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що ГПК України, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п.

З аналізу норм чинного в Україні законодавства, а також положень доктрини права вбачається, що елементами позову, які є його структурними складовими та визначають його зміст є предмет та підстави позову.

В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, колегія суддів констатує, що відповідно до позовної заяви , ТОФ "Фрегат" просив визнати договір оренди від 21.07.2006 року на дійсним з моменту його підписання та визнати за ним право постійного користування земельною ділянкою, яка знаходиться в постійному користуванні ( а.с. 2-15 т.1). Колегія суддів констатує, що матеріали справи не місять заяв про "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог, зокрема в частині визнання права власності на спірну ділянку за набувальною давність , а отже зазначена вимога не була предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно ч.3 ст. 101 ГПК України, в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

З огляду на зазначені норми чинного законодавства України, колегія суддів розглядає справу на підставі заявлених позовних вимог, а доводи апелянта в цій частині до уваги не приймаються .

Крім того, колегія суддів вважає вірним висновок місцевого суду щодо відсутності правових підстав для застосування до спірних правовідносин строків позовної давності, про що клопотав під час розгляду справи відповідач, з огляду на таке.

Позовна давність, за визначенням статті 256 ЦК України - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права та інтересу.

Згідно з п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. №10 „Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Таким чином, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Отже, з огляду на наведене, суд не вбачає підстав для застосування строків позовної давності.

Статтею 4-3 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України.

Доводи, наведені позивачем в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 «Про судове рішення» , рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга ТОВ "Фрегат" є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 49,99,101,103,105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Хмельницької області від 22 травня 2017 року у справі № 9024/248/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "Фрегат" залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Гулова А.Г.

Суддя Розізнана І.В.