ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72
е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.05.2017 справа № 905/3405/16
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , секретар судового засідання за участю представників сторін: від позивача: від відповідача-1: від відповідача-2: від третьої особи: ОСОБА_4 ОСОБА_5, за довіреністю; ОСОБА_6, за довіреністю; не з'явився; не з'явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління капітального будівництва Краматорського міськвиконкому м. Краматорськ, Донецька область на рішення Господарського суду Донецької області від 20.02.2017 у справі№ 905/3405/16 (суддя Ю.С. Мельниченко) за позовомПриватного підприємства "Стройлайф", с. Іванівське (Красне), Донецька область до відповідачів: за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1.Управління капітального будівництва Краматорського міськвиконкому, м. Краматорськ, Донецька область; 2.Артемівської районної державної адміністрації, м. Бахмут, Донецька область Управління Державної казначейської служби України у м. Бахмуті, м. Бахмут, Донецька область простягнення 885 807, 08 грн.
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2016 року до господарського суду звернулось Приватне підприємство "Стройлайф", с. Іванівське (Красне), Донецька область (Позивач) із позовом до Управління капітального будівництва Краматорського міськвиконкому, м. Краматорськ, Донецька область (Відповідач-1) та Артемівської районної державної адміністрації, м. Бахмут, Донецька область (Відповідач-2) про стягнення солідарно суми інфляційних витрат за прострочення грошового зобов'язання у розмірі 814 210,91 грн. та 3 % річних у розмірі 71 596,17 грн., а разом - 885 807,08 грн.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 10.01.2017 до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача було залучено Управління Державної казначейської служби України у м. Бахмуті, Донецької області, м. Бахмут, Донецька область.
Рішенням господарського суду Донецької області від 20.02.2017 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача-1 на користь позивача 3%річних в сумі 71 596,17 грн., інфляційні втрати в сумі 813 857,97 грн. та витрати по оплаті судового збору в сумі 13 281,82 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Відповідач-1, не погодившись із рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що рішення судом першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального права України.
Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на те, що з огляду на приписи п. 4.1 Договору, враховуючи, що бюджетне фінансування було відсутнє, то відсутні підстави до нарахування та стягнення штрафних санкцій.
Відповідач, крім того, наголошує, що судом першої інстанції не враховано, що обставини, які стали причиною прострочення оплати, виникли не з вини Управління капітального будівництва Краматорського міськвиконкому.
Представник позивача вважав рішення суду законним та обґрунтованим, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представник відповідача-1 підтримав доводи апеляційної скарги, надав пояснення, аналогійні викладеним в апеляційній скарзі.
Представники відповідача-2 та третьої особи в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час і місце слухання справи були повідомлені належним чином, у зв'язку з чим судова колегія вважає за можливе розглянути скаргу за наявними в справі матеріалами без представників відповідача-2 та третіх осіб, що не скористались своїм правом на участь у судовому засіданні апеляційної інстанції.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Запорізької області від 02.04.2015 по справі № 908/6002/14, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.07.2015, стягнуто з відповідача-1 на користь позивача 849 907,00 грн. заборгованості за договором №16-09 від 01.10.2013 за рахунок коштів екологічного фонду Артемівського району Донецької області.
Вищезазначеним судовим рішенням в межах даної справи, встановлені наступні обставини, що в силу ст. 35 ГПК України мають преюдиційне значення у розгляді даної справи, а саме:
- укладення 01.10.2013 між позивачем та відповідачем-1 договору №16-09 на виконання проектно-вишукувальних робіт (далі - Договір), за умовами якого позивач зобов'язаний розробити проектно-кошторисну документацію (інженерні вишукування, робочий проект, кошторисна документація, ОВНС) об'єкту "Блочні очисні споруди в м. Сіверськ Артемівського району Донецька область", а відповідач - прийняти та оплатити виконані роботи;
- виконання позивачем робіт по розробці проектно-кошторисної документації, що передбачено умовами зазначеного Договору;
- обставини порушення відповідачем-1 грошового зобов'язання щодо оплати за виконані роботи в сумі 849 907,00 грн. та невиконання цього зобов'язання на момент винесення судового рішення, а також факт підписання позивачем та відповідачем-1 акту виконаних робіт 30.12.2013.
В силу ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, враховуючи, що судовим рішенням по справі № 908/6002/14 встановлені обставини порушення відповідачем обов'язку за договором №16-09 на виконання проектно-вишукувальних робіт від 01.10.2013, зокрема, прострочення виконання грошового зобов'язання на суму 849 907,00 грн., колегія суддів вважає, що ці обставини не досліджуються судом у межах даної справи, в силу вищенаведеної норми закону.
За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Згідно до вимог п. 13.1 Договору, оплата за договором здійснюється відповідачем шляхом перерахування коштів позивачу платіжними дорученнями на поточний рахунок в національній валюті України після підписання сторонами акту виконаних робіт при наявності фінансування.
З урахуванням вищенаведених, що встановлені судом першої інстанції при розгляді справи № 908/6002/14, вимог п. 13.1 Договору, судова колегія погоджується з висновком господарського суду, що відповідачем порушено грошове зобов'язання, починаючи з 31.12.2013.
На час звернення із позовом у даній справі до суду відповідач свої зобов'язання з оплати за виконані роботи у розмірі 849 907,00 грн. не виконав, доказів оплати не надав.
У зв'язку з невиконанням відповідачем свого зобов'язання по оплаті виконаних робіт позивачем нараховані та заявлені до стягнення 3% річних в розмірі на загальну суму 71 596,17 грн. за період з 31.12.2013 по 17.11.2016 та інфляційних в розмірі 814 210,91 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З урахуванням наведеного судом першої інстанції розрахунку, судова колегія вважає вірним висновок суду щодо стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 71 596,17 грн.
Перевіривши розрахунок суду першої інстанції судова колегія також вважає його вірним погоджується з в частині стягнення інфляційних в сумі в сумі 813 857,97 грн., судова колегія також вважає його вірним.
Заперечуючи проти стягнення на користь позивача 3% річних та інфляційних, відповідач-1 зазначає про відсутність своєї вини у простроченні грошового зобов'язання через відсутність відповідного бюджетного фінансування.
Він наголошує, що обставини, які стали причиною прострочення оплати обумовлені діями третіх осіб, які згідно законодавства, повинні були діяти по виконанню платежів за Договором, через те, що 30.12.2013 відповідачем-1, як замовником робіт та одержувачем бюджетний коштів для розрахунку з позивачем, надавались документи до УДКСУ у м. Артемівську, але останнім було відмовлено відповідачу-1 у прийнятті цих документів та повернуто через оформлення їх неналежним чином.
Зазначені обставини не впливають на висновок господарського суду за наступних підстав.
Згідно до п. 4.1. Постанови Пленуму ВГСУ від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування , не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Крім того, згідно з п.3 р.6 Положення про Управління капітального будівництва Краматорського міськвиконкому, управління є юридичною особою.
Відповідно до п. 5 Оглядового листа Вищого господарського суду України N01-06/374/2013 від 18.02.2013 "Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)", відсутність фінансування не може бути підставою для звільнення замовника від обов'язку оплати відповідних робіт, оскільки в разі відсутності коштів для оплати замовник був вправі та мав фактичну можливість призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати робіт, а не приймати їх результати.
Згідно з частиною першої статті 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 названого Кодексу і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Враховуючи викладене, відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення замовника від відповідальності за порушення договірного зобов'язання.
Аналогійна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України N11/446 від 15.05.2012.
Отже судова колегія вважає право позивача на отримання оплати за виконані роботи на підставі вищезазначеного Договору таким, що порушене, а отже погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав до звільнення відповідача від відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання на підставі ст. 625 ЦК України.
Будь-яких порушень норм процесуального права в діях суду першої інстанції при розгляді ним зазначеної справи судовою колегією не встановлено.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 20.02.2017 року у справі № 905/3405/16 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.
Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на відповідача-1.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Управління капітального будівництва Краматорського міськвиконкому м. Краматорськ, Донецька область залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області 20.02.2017 року у справі № 905/3405/16 - залишити без змін.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий О.В. Стойка
Судді: В.М. Татенко
ОСОБА_3
Суд | Донецький апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 24.05.2017 |
Оприлюднено | 01.06.2017 |
Номер документу | 66771010 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Донецький апеляційний господарський суд
Стойка О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні