Постанова

від 01.06.2017 по справі 922/4042/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2017 р. Справа № 922/4042/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В. І. , суддя Слободін М.М.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - Кльоц К.Б., за довіреністю від 07.12.2016 року;

1-ї третьої особи - не з'явився;

2-ї третьої особи - не з'явився;

3-ї третьої особи - не з'явився;

4-ї третьої особи - ОСОБА_2, за довіреністю від 22.12.2016 року №НВО 197919;

5-ї третьої особи - ОСОБА_2, за довіреністю від 25.12.2016 року №НВО 197931;

6-ї третьої особи - ОСОБА_2, за довіреністю від 18.01.2017 року №НВО 712107;

7-ї третьої особи - ОСОБА_2, за довіреністю від 16.12.2016 року №НВІ 366238;

відповідача - Скриннік І.А., за довіреністю від 14.12.2016 року;

третьої особи - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ-ПІ-ЕМ", м. Харків (вх. №923Х/1-18)

на рішення господарського суду Харківської області від 06.02.2017р.

у справі №922/4042/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ-ПІ-ЕМ", м. Харків

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - 1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Макрокап Девелопмент Україна", м. Харків

2. ОСОБА_5, м. Харків

3. ОСОБА_6, м. Харків

4. ОСОБА_7, м. Харків

5. ОСОБА_8, м. Харків

6. ОСОБА_9, м. Харків

7. ОСОБА_10, м. Харків

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуддизайн", м. Харків

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Житлово - будівельний кооператив "Набережний квартал схід 13", м. Хмельницький,

про зобов'язання виконати умови договору

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 06.02.2017р. (суддя Байбак О.І.) в задоволенні позову відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СІ-ПІ-ЕМ", м. Харків з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 06.02.2017р. у справі №922/4042/16 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2017р. суддею доповідачем по справі №922/4042/16 визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Слободін М.М.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 22.03.2017р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Слободін М.М.) прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 13.04.2017р.

31.03.2017 року на адресу суду від відповідача надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін (вх.№3484)

07.04.2017 року на адресу суду від ОСОБА_5 надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (вх.№3861)

В обґрунтування вказаного клопотання заявник зазначає, що відповідно до умов договору про участь у будівництві від 22.06.2007 року АДРЕСА_6.

У зв'язку з розірванням договору про спільну діяльність від 15.12.2005 року, укладеного між ТОВ "Макрокап Девелопмент Україна" та ТОВ "Укрбуддизайн", учасники спільної діяльності не виконали свої зобов'язання перед третіми особами, які є учасниками у будівництві, серед яких є ОСОБА_5

Відповідно до Додаткової угоди від 09.09.2014 року, ТОВ "Укрбуддизайн" зобов'язалось компенсувати витрати, понесені ТОВ "Макрокап Девелопмент Україна" та передати приміщення загальною площею 600 кв.м., які будуть побудовані на земельній ділянці в місті Харкові, а тому, рішення по справі може вплинути на його права.

12.04.2017 року на адресу суду від ОСОБА_6 надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (вх.№4057)

В обґрунтування вказаного клопотання заявник зазначає, що відповідно до умов договору про участь у будівництві від 20.08.2007 року №31 ОСОБА_6 є учасником будівництва житлових та нежитлових приміщень на земельній ділянці по АДРЕСА_6.

У зв'язку з розірванням договору про спільну діяльність від 15.12.2005 року, укладеного між ТОВ "Макрокап Девелопмент Україна" та ТОВ "Укрбуддизайн", учасники спільної діяльності не виконали свої зобов'язання перед третіми особами, які є учасниками у будівництві, серед яких є ОСОБА_6

Відповідно до Додаткової угоди від 09.09.2014 року, ТОВ "Укрбуддизайн" зобов'язалось компенсувати витрати, понесені ТОВ "Макрокап Девелопмент Україна" та передати приміщення загальною площею 600 кв.м., які будуть побудовані на земельній ділянці в місті Харкові, а тому, рішення по справі може вплинути на її права.

12.04.2017 року на адресу суду від представника ОСОБА_7 - ОСОБА_2 надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (вх.№4063)

В обґрунтування вказаного клопотання заявник зазначає, що відповідно до умов договору про участь у будівництві від 15.12.2005 року ОСОБА_7 є учасником будівництва житлових та нежитлових приміщень на земельній ділянці по АДРЕСА_6.

Також, представник заявника зазначає про те, що ОСОБА_7 звернувся з позовом до Дзержинського районного суду міста Харкова до ТОВ "Макрокап Девелопмент Україна" та ТОВ "Сі-Пі-ЕМ" про поновлення порушених прав, розірвання договору про участь у будівництві і про заміну сторони у зобов'язанні та стягнення грошових коштів і матеріальних збитків, заподіяних довготривалим невиконанням договорів, а тому, рішення по справі може вплинути на його права.

12.04.2017 року на адресу суду від представника ОСОБА_8 - ОСОБА_2 надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (вх.№4064)

В обґрунтування вказаного клопотання заявник зазначає, що відповідно до умов договору про участь у будівництві від 23.01.2008 року ОСОБА_8 є учасником будівництва житлових та нежитлових приміщень на земельній ділянці по АДРЕСА_6.

Також, представник заявника зазначає про те, що ОСОБА_8 звернулась з позовом до Дзержинського районного суду міста Харкова до ТОВ "Макрокап Девелопмент Україна" та ТОВ "Сі-Пі-ЕМ" про поновлення порушених прав, розірвання договору про участь у будівництві і про заміну сторони у зобов'язанні та стягнення грошових коштів і матеріальних збитків, заподіяних довготривалим невиконанням договорів, а тому, рішення по справі може вплинути на її права.

12.04.2017 року на адресу суду від представника ОСОБА_9 - ОСОБА_2 надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (вх.№4065)

В обґрунтування вказаного клопотання заявник зазначає, що відповідно до умов договору про участь у будівництві від 12.04.2007 року ОСОБА_9 є учасником будівництва житлових та нежитлових приміщень на земельній ділянці по АДРЕСА_6.

Представник заявника зазначає про те, що ОСОБА_9 звернулась з позовом до Дзержинського районного суду міста Харкова до ТОВ "Макрокап Девелопмент Україна" та ТОВ "Сі-Пі-ЕМ" про поновлення порушених прав, розірвання договору про участь у будівництві і про заміну сторони у зобов'язанні та стягнення грошових коштів і матеріальних збитків, заподіяних довготривалим невиконанням договорів, а тому, рішення по справі може вплинути на її права.

12.04.2017 року на адресу суду від представника ОСОБА_10 - ОСОБА_2 надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (вх.№4066)

В обґрунтування вказаного клопотання заявник зазначає, що відповідно до умов договору про участь у будівництві від 12.04.2007 року ОСОБА_11 є учасником будівництва житлових та нежитлових приміщень на земельній ділянці по АДРЕСА_6.

Представник заявника зазначає про те, що ОСОБА_11 звернувся з позовом до Дзержинського районного суду міста Харкова до ТОВ "Макрокап Девелопмент Україна" та ТОВ "Сі-Пі-ЕМ" про поновлення порушених прав, розірвання договору про участь у будівництві і про заміну сторони у зобов'язанні та стягнення грошових коштів і матеріальних збитків, заподіяних довготривалим невиконанням договорів, а тому, рішення по справі може вплинути на його права.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 13.04.2017 року розгляд справи відкладено на 15.05.2017 року, залучено до участі у справі ОСОБА_5 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (АДРЕСА_1), ОСОБА_6 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (АДРЕСА_2); ОСОБА_7 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (АДРЕСА_3); ОСОБА_8 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (АДРЕСА_4); ОСОБА_9 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (АДРЕСА_5); ОСОБА_10 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (АДРЕСА_7).

05.05.2017 року на адресу суду від позивача надійшли докази надіслання копій позову та апеляційної скарги третім особам, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_6 (вх.№4730), які долучені до матеріалів справи.

10.05.2017 року на адресу суду від відповідача надійшли пояснення, в яких останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського без змін (вх.№4801)

11.05.2017 року на адресу суду від позивача надійшли письмові пояснення у справі, в яких останній просить задовольнити апеляційну скаргу, рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі (вх.№4862)

11.05.2017 року на адресу суду від ОСОБА_5 - третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі (вх.№4863)

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.05.2017 року розгляд справи відкладено на 24.05.2017 року, у зв'язку з неявкою в судове засідання представників 1-ї та 2-ї третіх осіб.

23.05.2017 року на адресу суду від позивача надійшли письмові пояснення, в яких останній зазначає, зокрема, про необхідність залучення до участі у справі особи, яка здійснює будівництво на земельній ділянці загальною площею 8,0022 га, кадастровий номер НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_6 та дослідження договору про спільне будівництво, укладеного між ТОВ "Укрбуддизайн" та забудовником - ЖБК "Набережний квартал схід 13", код ЄДРПОУ 39404062, що зареєстрований за адресою: 29000, м. Хмельницький, вулиця Володимирська, 109 (вх.№5345)

Представник позивача у судовому засіданні 24.05.2017 року заявила клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ЖБК "Набережний квартал схід 13", код ЄДРПОУ 39404062, що зареєстрований за адресою: 29000, м. Хмельницький, вулиця Володимирська, 109.

В судовому засіданні 24.05.2017 року ОСОБА_2 - представник третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9, також, заявила письмове клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостйних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Житлово - будівельний кооператив "Набережний квартал схід 13", код ЄДРПОУ 39404062, що зареєстрований за адресою: 29000, м. Хмельницький, вулиця Володимирська, 109 (т.3, а.с.6-11).

В обґрунтування вказаного клопотання представник третіх осіб зазначає про те, що вимога позивача про виконання відповідачем умов договору стосується питання передачі житлових і нежитлових приміщень, які побудовані на земельній ділянці в АДРЕСА_6, загальною площею 6000 кв.м., а відповідно, стосується інтересів Житлово - будівельного кооперативу "Набережний квартал схід 13".

Окрім того, представник третіх осіб зазначає, що продаж житлових і нежитлових приміщень в побудованій нерухомості здійснює Житлово - будівельний кооператив "Набережний квартал схід 13", який укладає відповідні договори про сплату пайових внесків.

Також, представник позивача та представник третіх осіб заявили усне клопотання про витребування у відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуддизайн" належним чином засвідчену копію договору ЖБК "Набережний квартал схід 13" з ТОВ "Укрбуддизайн", на підставі якого здійснюється будівництво об'єкту, розтошованого на земельній ділянці загальною площею 8,0022 га, кадастровий номер НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_6.

В обґрунтування заявленого клопотання про витребування доказів, представником позивача надані копії адвокатських запитів на ім'я голови Житлово - будівельний кооператив "Набережний квартал схід 13", директора ТОВ "Укрбуддизайн", начальника Інспекції державного - архітектурно - будівельного контролю у Харківській області, зокрема, про надання копії договору ЖБК "Набережний квартал схід 13" з ТОВ "Укрбуддизайн", на підставі якого здійснюється будівництво об'єкту, розташованого на земельній ділянці загальною площею 8,0022 га, кадастровий номер НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_6, які долучені до матеріалів справи (т.3, а.с.19-36).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24.05.2017 року розгляд справи відкладено на 01.06.2017 року, задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ-ПІ-ЕМ" Кльоц К.Б. про продовження строку розгляду апеляційної скарги на п'ятнадцять днів та відкладення розгляду справи; продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів; клопотання представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ-ПІ-ЕМ" Кльоц К.Б. та ОСОБА_2 - представника третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Житлово - будівельного кооперативу "Набережний квартал схід 13", код ЄДРПОУ 39404062, що зареєстрований за адресою: 29000, м. Хмельницький, вулиця Володимирська, 109 задоволено; залучено до участі у справі Житлово - будівельний кооператив "Набережний квартал схід 13", (29000, м. Хмельницький, вулиця Володимирська, 109) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача; зобов'язано відповідача - ТОВ "Укрбуддизайн" не пізніше ніж за три дні до судового засідання надати суду апеляційної інстанції належним чином засвідчену копію договору ЖБК "Набережний квартал схід 13" з ТОВ "Укрбуддизайн", на підставі якого здійснюється будівництво об'єкту, розташованого на земельній ділянці загальною площею 8,0022 га, кадастровий номер НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_6.

26.05.2017 року на адресу суду від позивача надійшли докази надіслання копії позовної заяви з додатками, копії апеляційної скарги, копії рішення господарського суду Харківської області від 06.02.2017 року, які долучені до матеріалів справи (вх.№5527)

У судовому засіданні 01.06.2017 року представник позивача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити. Також, просив повторно витребувати у відповідача засвідчену копію договору ЖБК "Набережний квартал схід 13" з ТОВ "Укрбуддизайн", на підставі якого здійснюється будівництво об'єкту, розташованого на земельній ділянці загальною площею 8,0022 га, кадастровий номер НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_6.

Колегія суддів, розглянувши вказане клопотання, дійшла висновку про відмову в його задоволенні, зважаючи на закінчення строку розгляду апеляційної скарги та те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України наявність відповідного договору саме у відповідача.

За таких обставин, також, не має підстав для притягнення відповідача до відповідальності за невиконання ухвали суду апеляційної інстанції від 24.05.2017 року.

Представник відповідача у судовому засіданні 01.06.2017 року проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник 4-ї, 5-ї, 6-ї та 7-ї третіх осіб на стороні позивача просив скасувати рішення господарського суду Харківської області від 06.02.2017р. у справі №922/4042/16 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Представники 1-ї, 2-ї, 3-ї третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та представник третьої особи, яка не заявлє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача у судове засідання не з'явились, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце його проведення, про що свідчить штамп на зворотньому боці ухвали, якою було відкладено розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні про відправлення її копій сторонам і є доказом належного повідомлення учасників спору про дату, час та місце судового засідання відповідно до пунктів 3.5.2., 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України та відповідно до пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

До суду повернулось повідомлення з відміткою про отримання поштового рекомендованого відправлення - копії ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 24.05.2017р., направленої третій особі - ОСОБА_5 - №6102221723553.

Також, до суду повернулась копія ухвали від 24.05.2017 року про відкладення розгляду справи, яка надіслана третій особі - ОСОБА_6 за належною адресою, з довідкою працівників УДППЗ Укрпошта - за закінченням терміну зберігання.

Пунктом 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 року №18 передбачено, що за змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Макрокап Девелопмент Україна" у судове засідання 01.06.2017 року, також, не з'явився.

В пункті 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", зокрема зазначено, що Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Чинне законодавство України, в тому числі ГПК України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 ЦК України та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

З метою повідомлення третьої особи про час та місце розгляду справи, судом апеляційної інстанції засобами поштового зв'язку направлялася копія ухвали від 24.05.2017 р. на адресу відповідача, зазначену як юридична адреса підприємства третьої особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, проте вона повернулася на адресу суду з відміткою працівників УДППЗ Укрпошта "за закінченням терміну зберігання".

Таким чином, судом апеляційної інстанції виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення третіх осіб про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 2.6. Інструкції з діловодства в господарських судах України, погодженої листом Вищого господарського суду України від 19.02.2013 р. та затвердженої наказом Державної Судової адміністрації України від 20.02.2013 р. № 28.

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції, у відповідності до ч.3 ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України , було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства зокрема, було надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 22 Господарського процесуального кодексу України , колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів встановила наступне.

15.12.2005 року між відповідачем - ТОВ Укрбуддизайн (замовник) та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ТОВ Макрокап Девелопмент Україна (яке в договорі іменується товариством), укладено договір про спільну діяльність (далі - договір про спільну діяльність).

Вказаний договір в подальшому сторонами викладено в новій редакції згідно з договором від 04.09.2010 р.

У пункті 1.1 договору про спільну діяльність передбачено, що сторони об'єднують свої зусилля для спільної діяльності для досягнення господарської діяльності, а саме: проектування та будівництво кварталу різноповерхових будинків і приміщень житлового, офісно-адміністративного, торгового, культурно-рекреаційного, спортивно-оздоровчого призначення з підприємствами суспільного харчування, готелями, відкритими та закритими, в тому числі багатоповерховими автостоянками, вбудовано-прибудованими об'єктами комерційної і побутової інфраструктури "ІНФОРМАЦІЯ_1" (далі - Об'єкт) на земельній ділянці площею 8,0022 га по АДРЕСА_6, наданої Замовнику для цієї мети рішенням Харківської міської ради № 78/05 від 27.04.2005 р..

У відповідності до п. п. 1.2. - 1.3. Договору про спільну діяльність, спільна діяльність здійснюється по черзі відповідно до рішення міськради № 51/06 від 06.03.2006 р. Терміни закінчення будівництва об'єктів кожної черги визначаються відповідно до укрупненого графіку будівництва, який є невід'ємною частиною цього договору (Додаток №1). Перелік об'єктів, їх основні характеристики будуть визначені ескізним проектом. Імовірно загальний обсяг об'єктів складе не менше 100 000 кв. м., орієнтовно по 25 000 кв. м, на кожну чергу. Ймовірний термін завершення будівництва: 4 квартал 2012р. Термін будівництва продовжується рішенням Харківської міськради або міськвиконкому.

Пунктами 2.1-2.2 Договору про спільну діяльність сторони дійшли згоди, що керівництво спільною діяльністю та ведення загальних справ учасників здійснюється Товариством, яке є уповноваженим представником з питань спільної діяльності у всіх підприємствах, організаціях, установах, у т.ч. Харківській міській раді, міськвиконкомі та їх органах.

Укладення договорів з третіми особами у зв'язку із спільною діяльністю, здійснення інших юридичних дій, підписання юридично значущих документів, в т.ч. актів приймання виконаних робіт, інших бухгалтерських та технічних документів, ведення бухгалтерського обліку та звітності по спільній діяльності доручається Товариству. Усі кошти для інвестування спільної діяльності акумулюються на банківському рахунку Товариства.

Відповідно до п. 3.2. Договору про спільну діяльність, до обов'язків замовника, зокрема, належить передача права користування земельною ділянкою по АДРЕСА_6 для спільної діяльності.

Згідно п. 3.3 договору про спільну діяльність, товариство, зокрема, зобов'язано забезпечити інвестування спільної діяльності за рахунок власних та залучених коштів у повному обсязі згідно з проектно-кошторисною документацією; здати побудовані об'єкти державній комісії для подальшої експлуатації; передати об'єкти нерухомості Замовнику згідно з частками у спільній частковій власності.

Товариство вправі самостійно здійснювати усі юридичні та фактичні дії, пов'язані із здійсненням спільної діяльності без погодження із Замовником; залучати інших учасників (інвесторів) у спільну діяльність за рахунок зменшення своєї частки у загальному майні на умовах, які визначаються ним самостійно окремими договорами, тощо (п.3.5 договору про спільну діяльність).

Пунктом 4.4. договору про спільну діяльність передбачено, що грошові і майнові внески учасників договору, а також майно створене в результаті їх спільної діяльності, є їх спільною частковою власністю. Розмір часток кожної зі сторін визначається наступним чином: в об'єктах першої черги: Замовник - 10%, Товариство - 90% від загальної площі збудованих об'єктів; в об'єктах другої, третьої і четвертої черги: Замовник - 12%, Товариство - 88% від загальної площі збудованих об'єктів.

Пунктом 4.5. договору про спільну діяльність передбачено, що після закінчення будівництва спільне майно - житлові та нежитлові приміщення в побудованому об'єкті - розподіляється між сторонами пропорційно до їхніх часток, зазначених в п.4.4, даного договору. Визначення площ, що підлягають передачі кожній зі сторін, проводиться на підставі двостороннього протоколу, який складається в термін 3 місяці з моменту затвердження проекту

Протоколом від 09.09.2014 року про розірвання договору про спільну діяльність від 15.12.2005 р. відповідач та третя особа дійшли згоди розірвати зазначений договір, у зв'язку з неможливістю подальшого виконання спільної діяльності (п.1 Протоколу).

Пунктом 2 вказаного протоколу передбачено, що з моменту підписання цього протоколу зобов'язання сторін, що виникли з договору, припиняються.

09.09.2014 р. між відповідачем (замовник) та третьою особою (товариство) укладено додаткову угоду до договору про спільну діяльність від 15.12.2014 р.

Відповідно до п. п. 1-2 додаткової угоди, сторони дійшли згоди розірвати Договір про спільну діяльність від 15.12.2005 року (далі Договір). З моменту підписання цієї Додаткової угоди зобов'язання Сторін, що виникли з Договору, припиняються, і Сторони не вважають себе зв'язаними будь-якими правами і обов'язками, що виникли з Договором, крім зобов'язань, викладених у п. п. 3, 4 цієї Додаткової угоди.

Пунктами 3-4 додаткової угоди передбачено, що замовник компенсує Суспільству витрати на виконані в рамках Договору будівельні роботи шляхом передачі житлових і нежитлових приміщень, які будуть побудовані на земельній ділянці в АДРЕСА_6 наданому Замовнику на підставі Договору оренди землі від 21.02.2006г.

В якості компенсації витрат Замовник зобов'язується передати Товариству приміщення загальною площею 600 кв. м., які будуть побудовані на зазначеній земельній ділянці Замовником спільно з іншими особами на підставі Договору про оплату пайових внесків для участі в будівництві багатоквартирних будинків від 09 вересня 2014 р. і додаткових угод до нього.

Пунктами 5-7 Додаткової угоди передбачено, що Замовник передає Товариству майнові права на отримання площі 21 кв.метр в побудованому об'єкті: Після закінчення 8 місяців з моменту підписання даної додаткової угоди - один транш; через кожні два місяці протягом наступних двох років - 12 траншів; через кожен місяць протягом наступних 14 місяців - 14 траншів; через місяць після останнього траншу Замовник передає Товариству останні 33 кв. метра площі.

Передача площ оформляється в міру наповнення майнових прав на отримання квадратних метрів, відповідного окремого об'єкту нерухомості - житлового або нежитлового приміщення введеного в експлуатацію об'єкті.

У разі, якщо у встановлений пунктом 5 цієї Додаткової угоди термін об'єкт не буде введений в експлуатацію, а також угодою сторін в інших випадках передача площ в об'єкті замінюється грошовою компенсацією за ціною продажу приміщень в об'єктах встановленого відділом продажів забудовника.

10.09.2014 р. між третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ТОВ Макрокап Девелопмент Україна як Кредитором, та позивачем - ТОВ СІ-ПІ-ЕМ , як Новим кредитором, укладено угоду про відступлення права вимоги.

У відповідності до п. п. 1-2 даної угоди, Кредитор має право вимоги до відповідача (далі-боржник) на підставі Додаткової угоди до Договору про спільну діяльність від 15 грудня 2005 року (в редакції 04.11.2010 р.), укладеного Кредитором з Боржником, від 09.09.2014 р. (Далі Угода від 09.09.2014 р.), якою даний договір розірвано.

Додатковою угодою від 09.09.2014 р. передбачено, що Боржник зобов'язаний передати Кредитору в якості компенсації його витрат приміщення загальною площею 600 кв. м., які будуть побудовані Боржником з іншими особами на земельній ділянці в АДРЕСА_6 наданій йому на підставі договору оренди землі від 21.02.2006 р.

Пунктом 3 даної угоди передбачено, що Кредитор передає, а Новий кредитор приймає право вимоги, що випливає з угоди від 09.09.2014 р., а саме - право на отримання приміщень загальною площею 600 кв. м, у вищевказаному об'єкті після закінчення будівництва, а в разі, якщо у встановлений термін об'єкт не буде прийнятий в експлуатацію - право на отримання грошової компенсації.

Згідно з п. п. 4-6 угоди, сторони оцінюють право вимоги на суму 3 600 000 грн., з розрахунку 6000 грн. за один квадратний метр площі об'єкта.

Передача права вимоги здійснюється на оплатній основі, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

На момент підписання вказаної угоди Кредитор має заборгованість перед Новим кредитором за договором про спільну діяльність від 31.03.1998 р. № 31/03/01 в сумі 4928272,93 грн. Сторони зараховують взаємні вимоги на суму 3 600 000 грн.

Перехід права вимоги від Кредитора до Нового кредитора здійснюється в момент підписання цієї угоди. Всі права, надані Кредитору Угодою від 09.09.2014 р. переходять до Нового кредитора. Терміни, порядок передачі приміщень або грошової компенсації, інші умови, передбачені угодою від 09.09.2014 р., повністю зберігають свою силу для Нового кредитора.

Позивач в обґрунтування поданої позовної заяви зазначав про те, що він набув права вимоги від відповідача виконання зобов'язань, що виникли у останнього згідно з додатковою угодою від 09.09.2014 р. до договору про спільну діяльність від 15.12.2014 р. щодо передачі житлових та нежитлових приміщень, або сплати грошових коштів.

Обставини щодо спонукання відповідача до виконання додаткової угоди від 09.09.2014 р. до договору про спільну діяльність від 15.12.2014 р. стали підставами для звернення позивача до господарського суду Харківської області з відповідним позовом, в якому останній просив зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбуддізайн", м. Харків виконати взяті на себе зобов'язання за додатковою угодою від 09.09.2014 р. до договору про спільну діяльність.

06.02.2017 року господарським судом Харківської області прийнято оскаржуване рішення, з підстав наведених вище.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Ryabykh v.Russia від 24.07.2003 року, Svitlana Naumenko v. Ukraine від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Відповідно до абзацу 6 п. 12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року №7 Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України , так само не підлягає скасуванню судове рішення, якщо апеляційною інстанцією буде з'ясовано, що його резолютивна частина є правильною, хоча б відповідні висновки місцевого господарського суду й не були належним чином обґрунтовані у мотивувальній частині рішення. Водночас апеляційний господарський суд у мотивувальній частині своєї постанови не лише вправі, а й повинен зазначити власну правову кваліфікацію спірних відносин та правову оцінку обставин справи.

Колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Главою 50 Цивільного кодексу України передбачено загальні підстави припинення зобов'язань.

Пунктом 1 статті 598 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 600 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо). Розмір, строки й порядок передання відступного встановлюються сторонами.

За приписами п. 1 ст. 604 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється за домовленістю сторін.

Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Згідно зі ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Передача права вимоги виконання зобов'язань після припинення цього зобов'язання не допускається, оскільки така передача, в разі її вчинення, суперечить вимогам ст. 512, 514 ЦК України.

Так, як вже було зазначено вище, протоколом від 09.09.2014 р. про розірвання договору про спільну діяльність від 15.12.2005 р. відповідач - ТОВ Укрбуддизайн та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ТОВ Макрокап Девелопмент Україна дійшли згоди розірвати договір про спільну діяльність від 15.12.2005 р.

У пункті 2 вказаного протоколу сторони дійшли згоди про те, що з моменту підписання цього протоколу зобов'язання сторін, що виникли з договору, припиняються.

Отже, зобов'язання сторін за договором про спільну діяльність від 15.12.2005 р. з моменту підписання зазначеного протоколу від 09.09.2014 р. припинилися, а додаткова угода від 09.09.2014 р. станом на 10.09.2014 р. вже не породжувала для сторін договору про спільну діяльність від 15.12.2005 р. будь-яких юридичних наслідків внаслідок припинення зобов'язання за цим договором згідно з протоколом від 09.09.2014 р.

Відповідно до умов угоди про відступлення права вимоги від 10.09.2014 р. позивач набув права вимоги за зобов'язаннями, що станом на укладання цієї угоди вже було припинено.

За таких обставин, твердження апелянта про те, що зобов'язання, що випливають з Додаткової угоди від 09.09.2014 року до договору про спільну діяльність мають виконуватися відповідачем в порядку та на умовах, передбачених цією угодою є безпідставними.

Згідно статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Предметом спору у даній справі є вимога позивача про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуддизайн" виконати взяті на себе зобов'язання за додатковою угодою від 09.09.2014 р. до договору про спільну діяльність.

Способи захисту визначені ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України .

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права відповідає приписам статті 16 Цивільного кодексу України , а саме присудження до виконання обов'язку з натурі.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною.

Очевидно, що вибір того чи іншого способу захисту права визначається бажаним для позивача правовим результатом.

При цьому, позивач має діяти у межах, в яких є можливим застосування конкретного способу захисту. Це зумовлюється особливостями та характером порушеного права, що залежить від типу правовідносин, у яких виник спір та характером порушення цього права.

Так, в постанові Верховного Суду України від 20.03.2012 року №1/5005/5719/2011 зазначено про те, що належні способи захисту, які прямо передбачені законом або спеціальною нормою, аналіз якої дає змогу обрати такий спосіб захисту, який дає змогу забезпечити виконання її приписів.

Як вже було зазначено вище, 09.09.2014 р. між відповідачем - ТОВ Укрбуддизайн (замовник) та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ТОВ Макрокап Девелопмент Україна (Товариство) укладено додаткову угоду до договору про спільну діяльність від 15.12.2014 р.

Відповідно до п. п. 1-2 додаткової угоди, сторони дійшли згоди розірвати Договір про спільну діяльність від 15.12.2005 року (далі Договір). З моменту підписання цієї Додаткової угоди зобов'язання Сторін, що виникли з Договору, припиняються, і Сторони не вважають себе зв'язаними будь-якими правами і обов'язками, що виникли з Договором, крім зобов'язань, викладених у п. п. 3, 4 цієї Додаткової угоди.

При цьому, пунктами 3-4 додаткової угоди передбачено, що замовник компенсує Суспільству витрати на виконані в рамках Договору будівельні роботи шляхом передачі житлових і нежитлових приміщень, які будуть побудовані на земельній ділянці в АДРЕСА_6 наданому Замовнику на підставі Договору оренди землі від 21.02.2006г., право користування яким було передано в спільну діяльність.

В якості компенсації витрат Замовник зобов'язується передати Товариству приміщення загальною площею 600 кв. м., які будуть побудовані на зазначеній земельній ділянці Замовником спільно з іншими особами на підставі Договору про оплату пайових внесків для участі в будівництві багатоквартирних будинків від 09 вересня 2014 р. і додаткових угод до нього.

Пунктами 5-7 Додаткової угоди передбачено, що Замовник передає Товариству майнові права на отримання площі 21 кв.метр в побудованому об'єкті: після закінчення 8 місяців з моменту підписання даної додаткової угоди - один транш; через кожні два місяці протягом наступних двох років - 12 траншів; через кожен місяць протягом наступних 14 місяців - 14 траншів; через місяць після останнього траншу Замовник передає Товариству останні 33 кв. метра площі.

Тобто, зі змісту укладеної між сторонами у справі додаткової угоди від 09.09.2014 року вбачається, що на відповідача покладено обов'язок передати третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ТОВ Макрокап Девелопмент Україна приміщення загальною площею 600 кв. м., які будуть побудовані на зазначеній земельній ділянці Замовником спільно з іншими особами на підставі Договору про оплату пайових внесків для участі в будівництві багатоквартирних будинків від 09 вересня 2014 р. і додаткових угод до нього.

Отже, обраний позивачем та сформульований ним спосіб захисту порушеного права фактично не може виконати цієї функції, оскільки унеможливлює примусове виконання рішення у разі задоволення такого позову, внаслідок чого не може бути застосований.

Також, у відповідності до абзаці 4 пункту 3.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Як вже було зазначено, позивач фактично просить зобов'язати відповідача повернути приміщення загальною площею 600 кв. м., які будуть побудовані на

земельній ділянці, загальною площею 8,0022 га, кадастровий номер НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_6, Замовником спільно з іншими особами на підставі Договору про оплату пайових внесків для участі в будівництві багатоквартирних будинків від 09 вересня 2014 р. і додаткових угод до нього.

Проте, позивачем не ідентифіковано які саме приміщення відповідач повинен повернути позивачу, а саме їх номера, площу, технічні характеристики, тощо.

Так само позивачем не зазначено дії, які має вчинити відповідач для усунення його порушеного права.

Окрім того, з п. 3 Додаткової угоди від 09.09.2014 року вбачається, що замовник компенсує Суспільству витрати на виконані в рамках Договору будівельні роботи шляхом передачі житлових і нежитлових приміщень.

Однак, позивач не конкретизує осіб, яким повинні бути передані приміщення загальною площею 600 кв.м.

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.

Разом з тим, колегія суддів, також, вважає за необхідне зазначити, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, вимоги заявлені до повинні бути викладені так, щоб у їх задоволення, вони призвели до відновлення порушеного права.

Отже, спосіб звернення позивача до господарського суду з позовом про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю Укрбуддизайн виконати взяті на себе зобов'язання за Додатковою угодою від 09.09.2014 року до договору про спільну діяльність є неефективним у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та фактично не призведе до відновлення порушених прав.

Між тим, віндикаційним є позов неволодіючого майном власника до його фактичного набувача про витребування індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння (ст. 387 ЦК України).

Позивачем у віндикаційному позові може бути власник майна, який на момент подання позову не володіє цим майном. Крім власника, позивачем у віндикаційному позові може бути й особа, яка хоч і не є власником майна, але володіє майном на підставі договору (наприклад, оренди, схову, комісії) або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором. Така особа має право на захист свого володіння також і від власника майна (ст. 396 ЦК України, ч. 5 ст. 48 Закону України "Про власність").

Відповідачем за віндикаційним позовом є особа, яка незаконно володіє майном (незалежно від того, чи заволоділа вона майном незаконно сама, чи придбала його в особи, яка не мала права його відчужувати), тобто володіє ним без відповідної правової підстави або коли такі підстави раніше були, а потім відпали (наприклад, після закінчення строку договору найму або схову). Незаконність володіння майном відповідачем має бути доведена позивачем у судовому процесі. Віндикаційний позов, поданий до особи, у незаконному володінні якої це майно раніше перебувало, але у якої воно на момент розгляду справи в суді відсутнє, не може бути задоволений, що, однак, не виключає можливості стягнення з цієї особи шкоди, заподіяної нею майну під час перебування останнього в її незаконному володінні. За загальним правилом предметом позову в судовому процесі є вимога позивача до відповідача про повернення майна з чужого незаконного володіння.

Позивач при зверненні до господарського суду Харківської області з відповідним позовом просив зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбуддізайн" виконати взяті на себе зобов'язання за додатковою угодою від 09.09.2014 р. до договору про спільну діяльність.

Матеріали справи не містять доказів того, що приміщення загальною площею 600 кв. м., які будуть побудовані на земельній ділянці, загальною площею 8,0022 га, кадастровий номер НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_6 знаходяться у володінні відповідача.

Окрім того, договору ЖБК "Набережний квартал схід 13" з ТОВ "Укрбуддизайн", на підставі якого здійснюється будівництво об'єкту, розташованого на земельній ділянці загальною площею 8,0022 га, кадастровий номер НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_6 позивачем у справі не надано.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010р.)

Апелянту була надана можливість спростувати достовірність доказів і заперечити проти їх використання.

Питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008р.)

Отже, позивачем в порушення приписів статей 32-34,36 Господарського процесуального кодексу України не надано належних доказів та не доведено обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог в обґрунтування заявлених позовних вимог.

Таким чином, доводи викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді судового рішення, у зв'язку з чим апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ-ПІ-ЕМ", м. Харків слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області - без змін.

Отже, на думку колегії суддів, під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 99, 101, ч.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ-ПІ-ЕМ", м. Харків залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 06.02.2017р. у справі №922/4042/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 06.06.2017 року.

Головуючий суддя Терещенко О.І.

Суддя Сіверін В. І.

Суддя Слободін М.М.