Постанова

від 25.10.2016 по справі 804/4594/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2016 р. Справа № 804/4594/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Царікової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ :

26.09.2014 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського (далі - позивач, ПАТ ДМКД ) до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів (далі - відповідач, СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську), в якому позивач просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів від 25.06.2014 №0000384602 (форми В1 ) про зменшення суми бюджетного відшкодування (в тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 18930832,00 грн. та штрафної (фінансової) санкції у сумі 9465416,00 грн.; №0000394602 (форми В4 ) про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 14054634,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржені податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню, оскільки вони прийняті на підставі акта перевірки від 06.06.2014 №335/28-01-46-02-05393043, висновки якого не відповідають фактичним обставинам справи та базуються не на конкретних порушеннях ПАТ ДМКД податкового законодавства, а на інформації, отриманій відповідачем, за результатами перевірок контрагентів позивача по взаємовідносинам з іншими підприємствами по ланцюгу господарських операцій, проведених іншими податковими органами.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2014 у справі №804/15748/14 у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю (т.3, а.с. 103-117).

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2015 у справі №804/15748/14 апеляційну скаргу ПАТ ДМКД залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2014 - без змін (т.3, а.с.219-222).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.05.2016 у справі №804/15748/14 (К/800/42508/15) касаційну скаргу ПАТ ДМКД задоволено частково, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2015 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (т. 4, а.с. 122-128). Цією ж ухвалою Вищий адміністративний суд України допустив заміну відповідача (Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів) його правонаступником - Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС.

Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 31.05.2016 зазначив, що відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що надані позивачем первинні документи не підтверджують реальність здійснення спірних операцій. Крім того, суди виходили з того, що збиток, отриманий як перевищення виробничої собівартості продукції над доходами від її реалізації, не є витратами, що пов'язані із веденням господарської діяльності, то відповідно і ПДВ, що нарахований при їх придбанні, не може бути пов'язаний із веденням господарської діяльності (здійснення збиткової діяльності не передбачає отримання доходу, що не призводить до збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів та до зростання власного капіталу і, відповідно, не пов'язане із господарською діяльністю).

Колегія суддів касаційної інстанції такі висновки судів попередніх інстанцій вважає передчасними та такими, що зроблені без всебічного встановлення всіх обставин справи. Також, колегія суддів касаційної інстанції не вбачає, що при розгляді справи суди попередніх інстанцій надали належну правову оцінку обставинам фактичного здійснення спірних операцій, дослідили всі наявні у справі докази та фактичні дані, наявність яких дає обґрунтовані підстави вважати спірну операцію такою, що мала або не мала реальний характер здійснення.

Так, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що висновки про те, що наданими позивачем неналежно оформленими первинними документами не підтверджено реальність здійснення спірних операцій позивача, суди попередніх інстанцій дійшли без належного дослідження доказів, поданих позивачем (в тому числі, первинних документів), оскільки мотивувальні частини судових рішень судів попередніх інстанцій містять лише загальні посилання на назву первинного документу (без зазначення його реквізитів, як то дата первинного документа чи номер за наявності, та/або посилання на аркуші матеріалів справи).

Крім того, судами попередніх інстанцій не встановлено, які саме дефекти первинних документів мали місце.

При цьому, суд касаційної інстанції зауважує, що помилки в оформленні первинних документів та/або їх відсутність не є підставою для висновків про відсутність господарської операції або її безтоварність, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Проте, вказані обставини справи та фактичні дані судами попередніх інстанцій не досліджено та не встановлено.

Отже, з метою встановлення законності формування позивачем спірних сум податкового кредиту в цій частині правовідносин судам під час нового розгляду справи слід дослідити фактичне здійснення спірних господарських операцій сторонами спірних угод, тобто, встановити наявність ознак, які б свідчили про реальність їх здійснення, передбачених укладеними договорами, встановити зв'язок між фактом придбання послуг, понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку, дослідити усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції та встановити чи розкривають вони зміст господарських операцій за укладеними договорами та чи є вони належними доказами, що підтверджують факт здійснення господарських операцій, і на підставі цього зробити вмотивований висновок про те, чи відбувся дійсний рух активів між учасниками відповідної операції, зміни у їх майновому стані як обов'язкова ознака господарської операції.

Щодо спірних правовідносин в частині висновків відповідача про порушення позивачем пп. г п.198.5 ст.198 ПК України внаслідок здійснення позивачем операцій, не пов'язаних з веденням господарської діяльності, в результаті чого занижено суму податкових зобов'язань з ПДВ на 31912042,00 грн. (що призвело до завищення позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту в січні 2014р. - на 18930832,00 грн., в лютому 2014р. - на 14054634,00 грн.), колегія суддів касаційної інстанції зазначає таке.

Погоджуючись з доводами податкового органу щодо наявності порушення позивачем вказаних вимог податкового законодавства, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що продаж продукції за цінами, нижчими від виробничої собівартості, та одержання внаслідок таких операцій значних збитків призводить до виникнення формальних підстав для відшкодування з бюджету податку на додану вартість та не є економічно виправданим.

Колегія суддів касаційної інстанції такі висновки судів вважає передчасними - зробленими без всебічного та повного встановлення всіх обставин справи та фактичних даних, та, як наслідок, не вбачає такі висновки вмотивованими та обґрунтування наявними доказами по справі.

Також, колегія суддів касаційної інстанції вважає обґрунтованими доводи касаційної скарги про те, що висновки судів про перевищення позивачем собівартості продукції над ціною її реалізації є безпідставними, оскільки зроблені лише з огляду на отримання позивачем збитків у періоді, який підлягав перевірці, без дослідження фактичних обставин, що вплинули на формування від'ємних показників податкової звітності платника.

При цьому, судами попередніх інстанцій не досліджено та не перевірено висновки відповідача про те, що сума податкового кредиту на 31912042,00 грн. була безпосередньо сформована позивачем в результаті придбання сировини (собівартість якої взято відповідачем для розрахунку), яка була використана для виробництва продукції.

Крім того, колегія суддів касаційної інстанції вважає обґрунтованими доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції, в порушення вимог процесуального законодавства, не дослідив та не надав правової оцінки доводам позивача про те, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2015 по справі №804/20559/14 скасовано податкове повідомлення-рішення №0000414602 від 22.07.2014, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2014р. в розмірі 19 914 296 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не вбачає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій винесені з дотриманням принципів законності та обґрунтованості у відповідності до приписів ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги вищевикладене, встановити повно і правильно фактичні обставини відповідно до заявлених позовних вимог та предмету доказування у справі та, в залежності від встановленого й у відповідності до норм матеріального та процесуального права, вирішити даний спір.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.07.2016 справу прийнято до провадження, присвоєно їй номер №804/4594/16 та призначено до судового розгляду на 18.08.2016р. о 10:00 (т.4, а.с.131).

Відповідачем надано письмові заперечення проти позову (т.4, а.с.147-156), в яких зазначено про необґрунтованість заявлених позовних вимог, оскільки отримані відповідачем від інших податкових інспекцій акти перевірок підприємств-контрагентів позивача: Асоціації Багатопрофільна Компанія Спецметалургмонтаж (код 32816042), ТОВ ПГ Укренергосервіс (код 32331573), ТОВ Восток - Запоріжжя (код 36911825), ТОВ Елемер-Україна (код 37443068), ТОВ Кліпта Україна (код 37149279) здебільшого свідчать про порушення вищевказаними підприємствами норм ПК України та, що діяльність вказаних підприємств спрямована на ухилення від сплати податків. Також, за результатами перевірки податковим органом встановлено, що операції з придбання послуг не мали реального товарного характеру, не виявлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької діяльності, але не виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності. ПАТ ДМКД включено до складу податкового кредиту витрати по придбанню послуг на підставі документів, що не мають статусу первинних у розумінні Закону №996, оскільки, враховуючи їх дефектність, не підтверджують факти здійснення господарських операцій. Крім того, згідно наданих документів та регістрів бухгалтерського обліку встановлено здійснення позивачем реалізації продукції власного виробництва з отриманням збитків в січні та лютому 2014 року на загальну суму 212265808,00 грн. Враховуючи викладене, позивачем порушено абз. г) п.198.5 ст.198 ПК України, що призвело до заниження суми податкових зобов'язань в сумі 31912042,00 грн. за січень-лютий 2014 року. Відповідач, також, зазначає, що позивачем надано до перевірки не всі документи. Відповідач вважає, що висновки, зроблені в акті перевірки від 06.06.2014, є обґрунтованими, а оскаржені податкові повідомлення-рішення - правомірними.

У судовому засіданні 25.10.2016 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити адміністративний позов, заявив клопотання про здійснення подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання 25.10.2016 не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи (т.6, а.с.144).

Відповідно до ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно з ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПАТ ДМКД зареєстровано 27.02.1997 за №12231200000000964, місцезнаходження позивача: 51925, Дніпропетровська обл., м. Дніпродзержинськ, вул. Кірова, 18-Б (т.1 а.с.99).

У період з 23.04.2014р. по 30.05.2014р. відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ ДМКД , за результатами якої складено акт від 06.06.2014р. №335/28-01-46-02-05393043 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування Публічним акціонерним товариством Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського (код за ЄДРПОУ 05393043) бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за лютий 2014 року" (далі - акт перевірки від 06.06.2014р.) (т.1, а.с.19-56).

Згідно з висновками означеного акта від 06.06.2014р. №335/28-01-46-02-05393043 перевіркою встановлено порушення: 1) п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту в сумі 1 073 424 грн., в тому числі по періодах: січень 2014р. - 1 021 017 грн.; лютий 2014р. - 52 407 грн.; 2) абз. г п.198.5 ст.198 ПК України, що призвело до заниження суму податкових зобов'язань в сумі 31 912 042 грн., в тому числі по періодах: січень 2014р. - 17 909 815 грн.; лютий 2014р. - 14 002 227 грн..

Вищевикладене призвело до порушення п.п.200.1 та 200.3 ст.200 ПК України, а саме:

- завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту в січні 2014 року на загальну суму 18 930 832 грн.;

- завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту в лютому 2014року на загальну суму 14 054 634 грн.

Вищевикладене призвело до порушення абз. а п.200.4 ст.200 ПК України, внаслідок чого завищено суму, що підлягала бюджетному відшкодуванню за лютий 2014 року на 18 930832 грн.

Як встановлено з акт перевірки від 06.06.2014 №335/28-01-46-02-05393043 проведеною перевіркою серед постачальників позивача встановлені суб'єкти господарювання, які здійснювали операції, що не обумовлені економічними причинами (цілями ділового характеру), а саме: Асоціація Багатопрофільна Компанія Спецметалургмонтаж (код 32816042), ТОВ ПГ Укренергосервіс (код 32331573), ТОВ Восток - Запоріжжя (код 36911825), ТОВ Елемер - Україна (код 37443068), ТОВ Кліпта Україна (код 37149279).

Отже, за результатами перевірки податковим органом встановлено, що операції позивача з придбання послуг не мали реального товарного характеру, не виявлено наявність розумних економічних або інших причин (делової мети) систематичного придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької діяльності, але не виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності.

На підставі висновків означеного акта перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення: від 25.06.2014 №0000384602 (форма В1 ), за яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 18 930 832 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 9465416 грн. (т.1 а.с.58); від 25.06.2014 №0000394602 (форми В4 ), за яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 14054634 грн. (т.1 а.с.59).

Суд не погоджується із вказаними висновками податкового органу з огляду на таке.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 № 1112/11/13-10 Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. встановлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну, повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3. встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

5. встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Аналогічна позиція викладена також в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11, в якому зазначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції.

Аналогічна позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11, в якому зазначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Також, у вищевказаному листі Вищого адміністративного суду України зазначено, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі і нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому, взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Таким чином, судом відхиляються доводи податкового органу про нереальність господарських операцій між позивачем та Асоціацією Багатопрофільна Компанія Спецметалургмонтаж , ТОВ ПГ Укренергосервіс , ТОВ Восток-Запоріжжя , ТОВ Елемер-Україна , ТОВ Кліпта Україна у зв'язку з тим, що по ланцюгу постачання податковим органом не встановлено придбання товарів/робіт, які в подальшому реалізовані позивачеві, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачання товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачання платником податків та його безпосередніми контрагентами.

Як встановлено зі змісту акта перевірки від 06.06.2014, підставами для висновків відповідача про нереальність господарської діяльності позивача з контрагентами також стала отримана СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську наступна податкова інформація:

1. Акт документальної позапланової виїзної перевірки Асоціації БК Спецметалургмонтаж (код ЄДРПОУ 32816042) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з ТОВ ПромбудМаркет (код ЄДРПОУ 38654416) за період січень 2014 року та відображення в господарських операціях або їх подальшої реалізації від 09.04.2014р. №1382/59/04-03-22-03/32816042, складений Дніпродзержинською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області (т.1, а.с.152-174).

2. Матеріали перевірки ТОВ Восток-Запоріжжя по взаємовідносинах з ПАТ ДМКД за період січень 2014 року (акт №189/08-29-22-1308/36911825 від 17.04.2014р.), складені ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (т.1 а.с.175-180).

3. Матеріали перевірки ТОВ Елемер-Україна за січень-лютий 2014р.(акт №254/08-29-22-1308/37443068від 15.05.2014р.), складені ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (т.1 а.с.196-201).

4. Матеріали перевіркиТОВ ПГ Укренергосервіс за січень 2014р. (акт №277/15-01/32331573від 07.04.2014р.), складені ДПІ у Київському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області (т.1 а.с.181-187).

5. Матеріали перевірки ТОВ Кліпта Україна (акт №1352/57/04-03-22-03/37149279 від 08.04.2014 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Кліпта Україна (код ЄДРПОУ 37149279) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо придбання товарів (робіт, послуг) та подальшої їх реалізації на ПАТ Дніпровський Меткомбінат , ПАТ ДМКД (код ЄДРПОУ 05393043) за період січень 2014 року , складені Дніпродзержинською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області (т.1, а.с.188-195).

Суд також зазначає, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит порушення податкової дисципліни Асоціацією Багатопрофільна Компанія Спецметалургмонтаж , ТОВ ПГ Укренергосервіс , ТОВ Восток-Запоріжжя , ТОВ Елемер-Україна , ТОВ Кліпта Україна або їх контрагенти. Аналогічну позицію з цього приводу займає Верховний Суд України у постанові від 13.01.2009 (номер судового рішення в ЄДРСР № 3060678).

Податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунку з бюджетом третіх осіб. Така позиція висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 17.03.2014 по справі № К/800/54350/13 (номер судового рішення в ЄДРСР № 38158367).

В Листі Вищого адміністративного суду України від 06.05.2011 № 742/11/13-11 зазначено, що згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Отже, судом підлягає дослідженню факт реальності господарських операцій між ПАТ ДМКД та Асоціацією Багатопрофільна Компанія Спецметалургмонтаж , ТОВ ПГ Укренергосервіс , ТОВ Восток-Запоріжжя , ТОВ Елемер-Україна , ТОВ Кліпта Україна та реальність зміни майнового стану першого.

З матеріалів справи встановлено, що ПАТ ДМКД (покупець) укладено з ТОВ Восток-Запоріжжя (постачальник) договір №13-0754-02 від 01.04.2013р. та специфікації №1 від 28.01.2014р., №2 від 30.01.2014р. (т.1 а.с.136-140), додаткові угоди №1 від 24.10.2013р., №2 від 28.01.2014р. (т.4 а.с.210-211).

За умовами договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця з метою здійснення господарської діяльності продукцію - алюміній вторинний (найменування виробника зазначається в специфікаціях до договору), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію на умовах, викладених в договорі. Предметом постачання є продукція з найменуванням, вказаним в специфікаціях до цього договору (п.п. 1.1-1.2 договору).

Відповідно до п.п. 6.2 означеного договору, постачальник повинен засвідчувати якість продукції сертифікатом якості виробника, який надається покупцю разом з продукцією.

Згідно зі специфікацією №1 від 28.01.2014р., продукцією постачання є 50 т. ферросілікомарганцю МнС17 ціною 11 291,66 грн./т. на загальну суму 677499,60 грн. в т.ч. НДС 112 916,60 грн. Постачання здійснюється у січні 2014р. на умовах СРТ склад покупця, автотранспортом постачальника, авто послуги входять у вартість продукції.

Згідно зі специфікацією №2 від 30.01.2014р., продукцією постачання є 300 т. ферросілікомарганцю МнС17 ціною 11 250 грн./т. на загальну суму 4 050 000 грн. в т.ч. НДС 675 000 грн. Постачання здійснюється у січні 2014р. - перша декада лютого 2014р. на умовах СРТ склад покупця, автотранспортом постачальника, авто послуги входять у вартість продукції.

Додатковою угодою №1 від 24.10.2013р. продовжено строк дії договору до 31.12.2014р. (т.4 а.с.210).

Додатковою угодою №2 від 28.01.2014р. внесено зміни до п.1.1 договору та викладено предмет договору в наступній редакції: постачальник зобов'язується передати у власність покупця з метою здійснення господарської діяльності продукцію - алюміній вторинний, феросплави (найменування виробника зазначається в специфікаціях до договору), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію на умовах, викладених в договорі (т.4 а.с.211).

На підтвердження реальності господарської діяльності позивачем надано належним чином засвідчені копії наступних документів (т.6 а.с.40-81): рахунків на оплату по замовленню №33 від 29.01.2014р., №34 від 29.01.2014р., податкових накладних №35 від 29.01.2014р., №36 від 29.01.2014р., №42 від 31.01.2014р., видаткових накладних №24 від 29.01.2014р., №25 від 29.01.2014р., №30 від 31.01.2014р., №31 від 31.01.2014р., №32 від 31.01.2014р., №33 від 31.01.2014р., №34 від 31.01.2014р., №35 від 31.01.2014р., №36 від 31.01.2014р., №37 від 31.01.2014р., прибуткових ордерів №22 від 29.01.2014р., №23 від 29.01.2014р., №34 від 31.01.2014р., №35 від 31.01.2014р., №36 від 31.01.2014р., №37 від 31.01.2014р., №30 від 01.02.2014р., №31 від 01.02.2014р., №32 від 01.02.2014р., №33 від 01.02.2014р., товарно-транспортних накладних №Р24 від 29.01.2014р., №Р25 від 29.01.2014р., №Р30 від 31.01.2014р., №Р31 від 31.01.2014р., №Р32 від 31.01.2014р., №Р33 від 31.01.2014р., №Р34 від 31.01.2014р., №Р35 від 31.01.2014р., №Р36 від 31.01.2014р., №Р37 від 31.01.2014р., виписок банку від 31.01.2014р., 14.02.2014р., 20.02.2014р., 21.02.2014р., 24.02.2014р.

Також, ПАТ ДМКД (покупець) укладено з ТОВ Елемер-Україна (постачальник) договір №13-2303-02 від 17.12.2013р. та специфікація №1 від 17.12.2013 р. до нього (т.4, а.с. 160-161).

За умовами договору постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію, вказану в специфікаціях, які додаються до цього договору, іменовану надалі товар (п.1.1 договору).

Відповідно до п.2.2 договору, сума договору на момент підписання, згідно специфікації №1 становить 944 566,80 грн. з ПДВ, і буде змінена на суму кожної наступної специфікації, що підписується обома сторонами.

Термін дії договору - з моменту підписання по 31.12.2014р. (п. 9.4 договору).

Згідно до специфікації №1 від 17.12.2013р., умовами поставки є СРТ Інкотермс-2010 - склад покупця м. Дніпродзержинськ.

На підтвердження реальності придбання позивачем у ТОВ Елемер-Україна товару: перетворювачів тиску, реєстраторів багатоканальних технологічних, блоків живлення ПАТ ДМКД надано належним чином засвідчені копії наступних первинних документів (т.6 а.с.115-135): рахунків-фактури №СФ-0001410 від 02.01.2014р., №СФ-0001453 від 02.01.2014р., №СФ-0001454 від 02.01.2014р., №СФ-0001097/2 від 24.01.2014р., №СФ-0000055 від 24.01.2014р., №СФ-0001453/1 від 14.02.2014р., №СФ-0000056 від 14.02.2014р., прибуткових ордерів №398 від 24.01.2014р., №399 від 24.01.2014р., №846 від 14.02.2014р., №847 від 14.02.2014р., видаткових накладних №РН-0000031 від 24.01.2014р., №РН-0000032 від 24.01.2014р., №РН-0000088 від 14.02.2014р., №РН-0000089 від 14.02.2014р., виписок банку від 17.01.2014р., 20.01.2014р., 21.01.2014р.. 23.01.2014р., 04.02.2014р.

Судом встановлено, що придбана продукція використовувалася позивачем у власному виробництві та в подальшому реалізовувалася, що підтверджується копіями договору №2005-108 пст-ДМКД від 27.12.2005р., укладеного між ПАТ ДМКД (постачальником) та Корпорацією Індустріальний Союз Донбаса (покупець), та специфікацій до нього №459 від 26.12.2013р., №460 від 02.01.2014р., №461У від 02.01.2014р., №462 від 02.01.2014р., №463 від 07.02.2014р., №464 від 03.02.2014р., №465У від 03.02.2014р., №466 від 03.02.2014р. (т.6 а.с.145-155).

У періоді, що перевірявся, ПАТ ДМКД (замовник) укладено з Асоціацією Багатопрофільна Компанія Спецметалургмонтаж (підрядник) наступні договори:

1. Договір підряду №13-0254-02 від 28.01.2013р. та додаткові угоди №1 від 26.09.2013р., №2 до нього від 30.12.2013р.(т.1 а.с.113-115, т. 4 а.с.187), за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати поліпшення (реконструкція, модернізація) основних виробничих засобів замовника. Об'єм, характер і вартість робіт визначаються на підставі замовлень, відомостей дефектів, проектної документації, кошторисів, погоджених і затверджених у встановленому порядку. Замовник здійснює контроль за виконанням робіт, приймає виконані роботи з оформленням актів (п.п. 1.1-1.3 договору).

Згідно з п.п. 2.2 означеного договору встановлено, що загальна сума договору складається з фактично виконаних об'ємів робіт.

Оплата виконаних робіт виконується по факту виконаних робіт, що підтверджується актами виконаних робіт за формою КБ-2 і КФР, складених згідно з Ресурсними Кошторисними Нормами і Розцінками (Мінпром, Держбуд) ДБН Д. 1.1-1-2000р., на підставі платіжної вимоги-доручення (рахунка) на поточний рахунок підрядника - до кінця місяця, що йде за звітним. Податкова накладна надається в строки, передбачені чинним законодавством. У платіжній вимозі-дорученні (рахунку) обов'язкове зазначення номеру цього договору. Відповідальність за правильність оформлення платіжних документів покладається на підрядника (п.2.3 договору).

Згідно з п.п. 4.9 договору, підрядник виконує усі роботи за цим договором власними силами. Залучення підрядником субпідрядних організацій для виконання робіт за цим договором можливе тільки за письмовим погодженням з замовником. Підрядник залишається відповідальним перед замовником за результати робіт, виконані залученими ним субпідрядними організаціями.

Замовник забезпечує пропуск автотранспорту, матеріалів і працівників підрядника для виконання робіт згідно окремо укладеного договору Про пропускний і внутрішньо об'єктний режим .

Згідно до додаткової угоди №1 від 26.09.2013р., предмет договору доповнено: роботами з переносу крана №25 в роздаточний прогін ОНЛЗ К, вартість робіт визначається по фактично відпрацьованому часу із урахування 35 грн. чол./год і орієнтовно становить 187600,00 грн., в т.ч. ПДВ - 31266,67 грн. З урахуванням даної додаткової угоди орієнтовна загальна сума за договором становить 294682,00 грн., в т.ч. ПДВ - 49113,67 грн. (т. 4 а.с.187).

Додатковою угодою №2 від 30.12.2013р., обов'язки підрядника продовжено до 30.06.2014р., в період з 01.01.2014р. по 30.06.2014р. загальна вартість робіт, що доручається до виконання підряднику складає 133868, 80 грн. з ПДВ 20% - 22311,47 грн..

На підтвердження фактичного виконання робіт за договором №13-0254-02 від 28.01.2013 позивачем надано копію акту приймання виконаних підрядних робіт з покращення (реконструкції) тролейних ліній перенесення крана №25 в роздатковий проліт конвертерного цеху за січень 2014р. (т.2, а.с.1а).

2. Договір підряду №13-2407-02 від 24.12.2013р. (т.1, а.с.116-118), за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати капітальні ремонти основних виробничих засобів замовника. Об'єм, характер і вартість робіт визначаються на підставі замовлень, відомостей дефектів, проектної документації, кошторисів, погоджених і затверджених у встановленому порядку. Замовник здійснює контроль за виконанням робіт, приймає виконані роботи з оформленням актів (п.п. 1.1-1.3 договору).

Згідно з п.п. 2.2 договору встановлено, що загальна сума договору складається з фактично виконаних об'ємів робіт та на момент укладання договору становить 30000,00 грн. з ПДВ 20% - 5000,00 грн.

Оплата виконаних робіт виконується по факту виконаних робіт, що підтверджується актами виконаних робіт за формою КБ-2 і КФР, складених згідно з Ресурсними Кошторисними Нормами і Розцінками (Мінпром, Держбуд) ДБН Д. 1.1-1-2000р., на підставі платіжної вимоги-доручення (рахунка) на поточний рахунок підрядника - до кінця місяця, що йде за звітним. Податкова накладна надається в строки, передбачені чинним законодавством. У платіжній вимозі-дорученні (рахунку) обов'язкове зазначення номеру цього договору. Відповідальність за правильність оформлення платіжних документів покладається на підрядника (п.2.3 договору).

Згідно з пп. 4.9 договору, підрядник виконує усі роботи за цим договором власними силами. Залучення підрядником субпідрядних організацій для виконання робіт за цим договором можливе тільки за письмовим погодженням з замовником. Підрядник залишається відповідальним перед замовником за результати робіт, виконані залученими ним субпідрядними організаціями.

Замовник забезпечує пропуск автотранспорту, матеріалів і працівників підрядника для виконання робіт згідно окремо укладеного договору Про пропускний і внутрішньо об'єктний режим .

Термін дії договору з моменту його підписання і по 31.12.2014, але сторони дійшли згоди, що умови договору поширюються на відносини, які виникли з 01.01.2014 (п.9.3 договору).

На підтвердження реальності господарської діяльності позивачем надано копії актів приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в за січень 2014 року №81, №82 (т.3 а.с.68-73), №101 (т.5 а.с.2).

3. Договір підряду №13-2406-02 від 24.12.2013 (т.1, а.с.119-120), за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати роботи з поліпшення (реконструкції, модернізації) основних виробничих засобів замовника. Об'єм, характер і вартість робіт визначаються на підставі замовлень, відомостей дефектів, проектної документації, кошторисів, погоджених і затверджених у встановленому порядку. Замовник здійснює контроль за виконанням робіт, приймає виконані роботи з оформленням актів (п.п. 1.1-1.3 договору).

Згідно з п.п. 2.2 договору встановлено, що загальна сума договору складається з фактично виконаних об'ємів робіт та на момент укладання договору становить 150000,00 грн. з ПДВ 20% - 25000,00 грн.

Оплата виконаних робіт виконується по факту виконаних робіт, що підтверджується актами виконаних робіт за формою КБ-2 і КФР, складених згідно з Ресурсними Кошторисними Нормами і Розцінками (Мінпром, Держбуд) ДБН Д. 1.1-1-2000р., на підставі платіжної вимоги-доручення (рахунка) на поточний рахунок підрядника - до кінця місяця, що йде за звітним. Податкова накладна надається в строки, передбачені чинним законодавством. У платіжній вимозі-дорученні (рахунку) обов'язкове зазначення номеру цього договору. Відповідальність за правильність оформлення платіжних документів покладається на підрядника (п.2.3 договору).

Згідно з пп. 4.9 договору, підрядник виконує усі роботи за цим договором власними силами. Залучення підрядником субпідрядних організацій для виконання робіт за цим договором можливе тільки за письмовим погодженням з замовником. Підрядник залишається відповідальним перед замовником за результати робіт, виконані залученими ним субпідрядними організаціями.

Замовник забезпечує пропуск автотранспорту, матеріалів і працівників підрядника для виконання робіт згідно окремо укладеного договору Про пропускний і внутрішньо об'єктний режим .

Термін дії договору з моменту його підписання і по 31.12.2014р., але сторони дійшли згоди, що умови договору поширюються на відносини, які виникли з 01.01.2014р. (п.9.3 договору).

На підтвердження фактичного виконання робіт Асоціацією Багатопрофільна Компанія Спецметалургмонтаж за договором №13-2406-02 від 24.12.2013 позивачем надано копію акту приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в за січень 2014 року №107 (т.2 а.с.2).

4. Договір підряду №13-2405-02 від 24.12.2013 (т.1, а.с.121-122), за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати роботи з технічного обслуговування та утримання основних виробничих засобів замовника. Об'єм, характер і вартість робіт визначаються на підставі замовлень, відомостей дефектів, проектної документації, кошторисів, погоджених і затверджених у встановленому порядку. Замовник здійснює контроль за виконанням робіт, приймає виконані роботи з оформленням актів (п.п. 1.1-1.3 договору).

Згідно з п.п. 2.2 договору встановлено, що загальна сума договору складається з фактично виконаних об'ємів робіт та на момент укладання договору становить 250000,00 грн. з ПДВ 20% - 41666,67 грн.

Оплата виконаних робіт виконується по факту виконаних робіт, що підтверджується актами виконаних робіт за формою КБ-2 і КФР, складених згідно з Ресурсними Кошторисними Нормами і Розцінками (Мінпром, Держбуд) ДБН Д. 1.1-1-2000р., на підставі платіжної вимоги-доручення (рахунка) на поточний рахунок підрядника - до кінця місяця, що йде за звітним. Податкова накладна надається в строки, передбачені чинним законодавством. У платіжній вимозі-дорученні (рахунку) обов'язкове зазначення номеру цього договору. Відповідальність за правильність оформлення платіжних документів покладається на підрядника (п.2.3 договору).

Згідно з пп. 4.9 договору, підрядник виконує усі роботи за цим договором власними силами. Залучення підрядником субпідрядних організацій для виконання робіт за цим договором можливе тільки за письмовим погодженням з замовником. Підрядник залишається відповідальним перед замовником за результати робіт, виконані залученими ним субпідрядними організаціями.

Замовник забезпечує пропуск автотранспорту, матеріалів і працівників підрядника для виконання робіт згідно окремо укладеного договору Про пропускний і внутрішньо об'єктний режим .

Термін дії договору з моменту його підписання і по 31.12.2014, але сторони дійшли згоди, що умови договору поширюються на відносини, які виникли з 01.01.2014 (п.9.3 договору).

На підтвердження реальності господарської діяльності позивачем надано належним чином засвідчені копії актів приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в за січень 2014р. №1, №2, №14, №15, №16, №17, №18, №20, №23, №25, №28, №29, №30, №31, №32, №33, №34, №35, №36, №37, №38, №39, №40, №41, №42, №43, №44, №47, №59, №66, №67, №74, №92, №100, №114, №123 (т.2 а.с.28-101).

5. Договір підряду №13-2408-02 від 24.12.2013р. (т.1 а.с.123-124), за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконувати поточні ремонти основних виробничих засобів замовника. Об'єм, характер і вартість робіт визначаються на підставі замовлень, відомостей дефектів, проектної документації, кошторисів, погоджених і затверджених у встановленому порядку. Замовник здійснює контроль за виконанням робіт, приймає виконані роботи з оформленням актів (п.п. 1.1-1.3 договору).

Згідно з п.п. 2.2 договору встановлено, що загальна сума договору складається з фактично виконаних об'ємів робіт та на момент укладання договору становить 500000,00 грн. з ПДВ 20% - 83333,34 грн.

Оплата виконаних робіт виконується по факту виконаних робіт, що підтверджується актами виконаних робіт за формою КБ-2 і КФР, складених згідно з Ресурсними Кошторисними Нормами і Розцінками (Мінпром, Держбуд) ДБН Д. 1.1-1-2000р., на підставі платіжної вимоги-доручення (рахунка) на поточний рахунок підрядника - до кінця місяця, що йде за звітним. Податкова накладна надається в строки, передбачені чинним законодавством. У платіжній вимозі-дорученні (рахунку) обов'язкове зазначення номеру цього договору. Відповідальність за правильність оформлення платіжних документів покладається на підрядника (п.2.3 договору).

Згідно з п.п. 4.9 договору, підрядник виконує усі роботи за цим договором власними силами. Залучення підрядником субпідрядних організацій для виконання робіт за цим договором можливе тільки за письмовим погодженням з замовником. Підрядник залишається відповідальним перед замовником за результати робіт, виконані залученими ним субпідрядними організаціями.

Замовник забезпечує пропуск автотранспорту, матеріалів і працівників підрядника для виконання робіт згідно окремо укладеного договору Про пропускний і внутрішньо об'єктний режим .

Термін дії договору з моменту його підписання і по 31.12.2014, але сторони дійшли згоди, що умови договору поширюються на відносини, які виникли з 01.01.2014 (п.9.3 договору).

На підтвердження реальності господарської діяльності позивачем надано належним чином засвідчені копії актів приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в за січень 2014р. №3, №4, №5, №6, №7, №8, №9, №10, №11, №12, №13, №19, №21, №22, №24, №26, №27, №45, №46, №48, №49, №50, №51, №52, №53, №54, №55, №56, №57, №58, №60,№61, №62, №63, №64, №65, №68, №69, №70, №71, №72, №73, №75, №76, №77,№78, №79, №80, №83, №84, №85, №86, №87, №88, №89, №90, №91, №93, №94, №95, №96, №97, №98, №99, №102, №103, №104, №105,№106, №108, №109, №110, №111, №112, №113, №115, №116, №117, №118, №119, №120, №121, №122, №124, №125, №126, №127, №128 (т.2 а.с.3-27, 102-215, т.3 а.с.1-67), (т.5 а.с.2-143).

Окрім того, позивачем надано витяг з реєстру виданих та отриманих податкових накладних про отримання від Асоціації Багатопрофільна Компанія Спецметалургмонтаж податкових накладних (т.1 а.с.109-112) та копії зазначених накладних: №1 від 02.01.2014р.; №2, №3, №4, №5, №6 від 06.01.2014р.; №7, №24, №38 від 08.01.2014р.; №17, №20 від 09.01.2014р.; №13, №14, №42 від 10.01.2014р.; №26 від 11.01.2014р.; №8, №18, №31 від 13.01.2014р.; №12, №25, №30, №94 від 14.01.2014р.; №21, №34, №35, №78, №79 від 15.01.2014р.; №9, №11, №15, №19, №32, №33, №36, №37, №39, №71 від 17.01.2014р.; №111 від 19.01.2014р.; №22, №63, №66, №115 від 20.01.2014р.; №16, №41, №59 від 21.01.2014р.; №23, №73, №74, №86, №99, №104 від 22.01.2014р.; №44, №46, №60, №61, №62, №84, №91, №93, №112 від 23.01.2014р.; №10, №43, №45, №58, №75, №85, №92, №95 від 24.01.2014р.; №113 від 26.01.2014р.; №47, №48, №49, №69, №70, №83, №101, №102, №105, №106, №114 від 27.01.2014р.; №50, №51, №89, №120, №121 від 28.01.2014р.; №52, №53, №64, №67, №68, №107, №108, №109, №117 від 29.01.2014р.; №55, №56, №65, №97, №100, №103, №110, №124, №125, №127 від 30.01.2014р.; №27, №28, №29, №40, №54, №57, №72, №76, №77, №80, №81, №82, №87, №88, №90, №96, №97, №98, №100, №103, №116, №118, №119, №122, №123, №126, №128 від 31.01.2014р.(т.5 а.с.159-250, т.6 а.с.1-38).

За вказаними договорами між позивачем та Асоціацією Багатопрофільна Компанія Спецметалургмонтаж здійснено залік зустрічних однорідних вимог відповідно до заяв: №06/239 від 28.02.2014р. на суму 10811,51 грн., №06/364 від 04.04.2014р. на суму 10358,37 грн. (т.5 а.с.144-145).

Оплата виконаних робіт за переліченими договорами підтверджується копіями виписок з банку від 21.02.2014р., 24.02.2014р., 26.02.2014р., 27.02.2014р., 03.03.2014р., 07.03.2014р., 12.03.2014р., 14.03.2014р., 20.03.2014р., 21.03.2014р., 24.03.2014р., 25.03.2014р., 16.05.2014р. (т.5 а.с.146-158).

Також, судом встановлено, що ПАТ ДМКД (замовник) укладено з ТОВ Кліпта Україна (виконавець) договір №14-0059-02 від 14.01.2014р. (т.3 а.с.81-83).

За умовами договору виконавець бере на себе зобов'язання за допомогою власної техніки виконати роботи з переробки негабаритів на котлованах промислового майданчика замовника, або за межами території замовника на майданчику виконавця. Всі затрати, пов'язані з вивозом та переробкою негабаритів за межами промислового майданчика замовника здійснюються за рахунок виконавця (п.1.1 договору).

До складу робіт входить: роздроблення негабаритів до отримання шматків розміром 500х500х800мм та менше (п.1.2 договору).

Замовник зобов'язується прийняти та оплатити фактично виконані роботи (п.1.3 договору).

Обсяг виконаних робіт вимірюється у фактичній вазі перероблених до вказаного в п.1.2 розміру негабаритів (п.1.4 договору).

Відповідно до п.п.2.1-2.3 договору, вартість робіт складає 1700,00 грн., з урахуванням ПДВ за 1 тону роздроблених та переважених негабаритів.

Загальна вартість робіт, що виконується виконавцем за цим договором, складається з вартості фактично виконаних робіт, згідно актів здачі-приймання виконаних робіт, додатків до даного договору, які є невід'ємною частиною даного договору та складає орієнтовно 17000000,00 грн.

Оплата робіт проводиться у безготівковій формі у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку замовника на розрахунковий рахунок виконавця на підставі актів здачі-приймання виконаних робіт на протязі 3-х операційних днів після підписання акту сторонами. Податкова накладна видається замовнику згідно діючого законодавства України.

Згідно з п.8.1 договору, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.20014р.

На підтвердження реальності господарської діяльності позивачем надано належним чином засвідчені копії наступних первинних документів (т.3 а.с.86-94,т.6 а.с.83-96): актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №1 від 20.01.2014р., №2 від 27.01.2014р., №3 від 28.01.2014р., довідок про зважування негабаритів №172 від 15.01.2014р., №190 від 16.01.2014р., №253 від 23.01.2014р., №80 від 24.01.2014р., №278 від 25.01.2014р., №93 від 27.01.2014р., витягу з реєстру виданих та отриманих податкових накладних про отримання від ТОВ Кліпта Україна податкових накладних та їх копії №1 від 20.01.2014р., №2 від 27.01.2014р., №3 від 28.01.2014р., виписок по особовому рахунку за 31.01.2014р., за 11.02.2014р., за 17.02.2014р., платіжного доручення №204 від 14.02.2014р., виписок з банку від 31.01.2014р., 11.02.2014р., 14.02.2014р., 17.02.2014р.

Окрім того, ПАТ ДМКД (замовник) укладено з ТОВ Промислова група Укренергосервіс (підрядник) договір №13-2251-02 від 10.12.2013р. та додатки №№1-5 до нього (т.4, а.с.162-170).

За умовами договору та додатків №№1-5 замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати згідно з проектно-кошторисною документацією на свій ризик будівельно-монтажні роботи на об'єкті - будівлях, комунікаціях, інженерних мережах сортопрокатного цеху. Результатом робіт по дійсному договору є антикорозійний захист та фарбування металевих конструкцій на об'єкті. Будівельно-монтажні роботи виконуються у зв'язку з реалізацією замовником інвестиційного проекту Реконструкція сортопрокатного цеху. Перший пусковий комплекс (перша черга) . Підрядник зобов'язується виконати будівельно-монтажні роботи на об'єкті у строки, передбачені графіком виконання робіт (додаток №2), а замовник зобов'язується прийняти і оплатити такі роботи згідно графіку фінансування (додаток №3), підписаними обома сторонами. Вартість будівельно-монтажних робіт визначається договірною ціною (додаток №4), складеної на підставі переліку кошторисів з кошторисною вартістю (додаток №5) та договірних параметрів, встановлених цим договором (п.п.1.1 - 1.5 договору).

Вартість будівельно-монтажних робіт орієнтовно складає 7 500 000 грн., у тому числі ПДВ 20% - 1250000 грн. Загальна сума договору складається із вартості фактично виконаних будівельно-монтажних робіт. Оплата за виконані будівельно-монтажні роботи здійснюється щомісячно по факту виконання будівельно-монтажних робіт на підставі підписаних замовником актів виконаних робіт по формі №КБ-2в і довідок по формі КБ-3, рахунків підрядника та податкових накладних, відповідно до законодавства України, з обов'язковим зазначенням номеру цього договору. Відповідальність за оформлення платіжних документів покладається на підрядника. Рахунки на оплату фактично виконаних будівельно-монтажних робіт надаються протягом 5-ти календарних днів з моменту підписання замовником довідок по формі №КБ-3 (п.п. 2.1-2.2 договору). Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами, але сторони прийшли до згоди, що умови договору поширюються на відносини, що виникли між сторонами до моменту його укладання, а саме з 15.11.2013 і діє до 31.12.2014, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, передбачених цим договором (п.12.1 договору).

На підтвердження реальності господарської діяльності позивачем надано копії наступних первинних документів (т.6, а.с.98-114): довідки про вартість виконаних робіт (та витрати) за січень 2014р., розрахунків збільшення заробітної плати та загальновиробничих витрат за січень 2014р., актів приймання підрядних робіт форми КБ-2в №1, №2 за січень 2014р., рахунка-фактури №СФ-0000010 від 10.12.2013р., виписок банку від 09.01.2014р., 11.02.2014р., податкових накладних №1 від 09.01.2014р., №2 від 28.01.2014р.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення).

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Положення, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з п.2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15, п.2.16 Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам.

Отже, облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників податків здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення), а не про правочини (господарські зобов'язання).

Факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Факт здійснення господарських операцій між позивачем та переліченими контрагентами підтверджується первинними документами: договорами, податковими накладними, видатковими накладними, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Дослідивши вказані документи, суд встановив, що вони заповнені відповідно до вимог чинного законодавства та не викликають сумніву щодо реальності здійснених господарських операцій, а, отже, мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку.

На підставі вищезазначеного та з урахуванням досліджених під час розгляду справи первинних документів судом встановлений рух активів від Асоціації Багатопрофільна Компанія Спецметалургмонтаж , ТОВ ПГ Укренергосервіс , ТОВ Восток-Запоріжжя , ТОВ Елемер-Україна , ТОВ Кліпта Україна до позивача.

Що стосується спеціальної правосуб'єктності підприємств - контрагентів позивача: Асоціації Багатопрофільна Компанія Спецметалургмонтаж", ТОВ ПГ Укренергосервіс , ТОВ Восток-Запоріжжя , ТОВ Елемер-Україна , ТОВ Кліпта Україна , то згідно з відомостями Інформаційного ресурсу (www.usr.minjust.gov.ua) на момент господарських взаємовідносин вказані підприємства були зареєстровані як юридичні особи та відповідно до інформації, наявної на офіційному сайті ДФС України (www.sfs.gov.ua) на момент вчинення господарських правовідносин з позивачем зареєстровані як платники ПДВ. Таким чином, Асоціація Багатопрофільна Компанія Спецметалургмонтаж , ТОВ ПГ Укренергосервіс , ТОВ Восток-Запоріжжя , ТОВ Елемер-Україна , ТОВ Кліпта Україна , на момент укладання правочинів із ПАТ ДМКД мали необхідний обсяг спеціальної правосуб'єктності.

В процесі розгляду справи судом на виконання вимог Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2014 № 1112/11/13-10 встановлено: факт здійснення господарських операцій між позивачем та Асоціацією Багатопрофільна Компанія Спецметалургмонтаж , ТОВ ПГ Укренергосервіс , ТОВ Восток-Запоріжжя , ТОВ Елемер-Україна , ТОВ Кліпта Україна ; наявність спеціальної правосуб'єктності учасників господарських операцій; зв'язок між фактом придбання робіт/послуг у Асоціації Багатопрофільна Компанія Спецметалургмонтаж , ТОВ ПГ Укренергосервіс , ТОВ Восток-Запоріжжя , ТОВ Елемер-Україна , ТОВ Кліпта Україна і господарською діяльністю позивача; дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість; факт надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

У відповідності до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно пункту 198.1 статті 198 ПК України, виникає у разі здійснення операцій, в т.ч. з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Як визначено у п. 198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В даному випадку податковий кредит сформовано по першій події - за датою отримання платником податку товарів, що підтверджується податковими накладними.

Нормами статті 201 ПК України визначено перелік документів, що є підставою для нарахування податкового кредиту.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

На думку суду не заслуговують уваги висновки відповідача про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами - Асоціацією Багатопрофільна Компанія Спецметалургмонтаж , ТОВ ПГ Укренергосервіс , ТОВ Восток-Запоріжжя , ТОВ Елемер-Україна , ТОВ Кліпта Україна , зроблені на підставі ненадання позивачем до перевірки письмових погоджень на залучення субпідрядних організацій, договорів Про пропускний і внутрішньо об'єктний режим , відомостей дефектів, нарядів-допусків, актів-допусків, листів про готовність виконаних робіт, які передбачені договорами, надання сертифікатів якості продукції, що складені з дефектами, оскільки вказані документи не відносяться до первинних бухгалтерських документів та їх відсутність чи дефектність не позбавляє позивача права на формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, а також віднесення до складу витрат відповідних сум.

Аналогічної позиції дотримується Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 02.03.2016 по справі №К/800/28605/15за позовом ПАТ ДМКД до СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22 липня 2014 р. №0000414602. (т.4, а.с.93-98).

Окрім того, Вищий адміністративний суд України в своїй ухвалі по справі №К/29212/13 від 30.01.2014, звернув увагу на те, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, у яких викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення у звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку із самостійного встановлення та доведення факту вчинення платником податків порушення закону. Акт перевірки контрагента не має преюдиціального значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджує обставини фактичної дійсності.

Судом встановлено, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.08.2014 по справі №804/6130/14, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2015, задоволені позовні вимоги Асоціації БК Спецметалургмонтаж до Дніпродзержинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Вказаним судовим рішенням визнано протиправними дії Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість Асоціації Багатопрофільна компанія Спецметалургмонтаж за січень 2014 року в АІС Податковий блок Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на підставі акта перевірки №1382/59/04-03-22-03-09/32816042 від 09.04.2014 Про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки Асоціації Багатопрофільна компанія Спецметалургмонтаж з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з ТОВ Промбуд Маркет за період січень 2014р. та відображення в господарських операціях або їх подальшої реалізації, зобов'язано Дніпродзержинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити в АІС Податковий блок Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів показники податкової звітності з податку на додану вартість, визначені у податкових деклараціях з податку на додану вартість Асоціації Багатопрофільна компанія Спецметалургмонтаж за січень 2014 року по взаємовідносинах з ТОВ Промбуд Маркет2 на загальну суму ПДВ 107474,20 грн. та по взаємовідносинах з ПАТ Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського на загальну суму ПДВ 1289,69 грн. (т.1 а.с.125-129).

Суд не приймає до уваги надану позивачем копію постанови Донецького окружного адміністративного суду від 26.05.2014 у справі №805/4818/14 за позовом ТОВ ПромбудМаркет до ДПІ Будьонівського району м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії (т.1, а.с. 130), оскільки вона була скасована постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.07.2015 у цій справі.

За цих же обставин суд не приймає до уваги копію постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2014 по справі №804/7303/14за позовом ТОВ Кліпта Україна до Дніпродзержинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії (т.1, а.с. 141-143), яка скасована постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2015 у цій справі.

Враховуючи наведене, з огляду на вищезазначені норми чинного податкового законодавства, дослідивши надані позивачем первинні документи, з урахуванням встановлених фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що податковий кредит на суму 1073424 грн., в тому числі, по періодах січень 2014 - у сумі 1021017,00 грн. та лютий 2014 року у сумі 52407,00 грн., за результатами взаємодії з контрагентами Асоціацією Багатопрофільна Компанія Спецметалургмонтаж , ТОВ ПГ Укренергосервіс , ТОВ Восток-Запоріжжя , ТОВ Елемер-Україна , ТОВ Кліпта Україна , сформований позивачем правомірно та підтверджується первинними документами, копії яких містяться в матеріалах справи.

Щодо висновків відповідача про те, що позивач реалізовує продукцію власного виробництва за цінами нижче собівартості її виготовлення, що призвело до отримання збитків в січні та лютому 2014 року на загальну суму - 212 265 808 грн., та такий збиток не є витратами, що пов'язані із веденням господарської діяльності позивача і відповідно ПДВ, який нарахований при їх придбанні, не може бути пов'язаний із веденням господарської діяльності (здійснення збиткової діяльність не передбачає отримання доходу, що не призводить до збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів та до зростання власного капіталу і відповідно не пов'язане із господарською діяльністю), слід зазначити таке.

Відповідно до п.п.14.1.36, п.14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконання робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (п.п.14.1.231 п.14.1 ст. 14 ПК України).

В силу п.п.138.1.1 п. 138.1 ст.138 ПК України (в редакції, чинній на момент спірних відносин), витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням п.138.2, п.138.11 цієї статті, п.п.140.2-140.5 ст.140, ст.ст.142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Приписами п.138.2 ст.138 ПК України (в редакції, чинній на момент спірних відносин) встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

За змістом п.138.4 ст.138 ПК України (в редакції, чинній на момент спірних відносин), витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконання робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п.п.139.1.9 пункту 139.1 ст.139 ПК України (в редакції, чинній на момент спірних відносин), не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Статтею 11 Закону України Про ціни та ціноутворення від 21.06.2012р. №5007-VI передбачено, що вільні ціни встановлюються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що право на нарахування податкового кредиту, податкових зобов'язань та віднесення до складу витрат виникає у платника податку за наявності належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів та за умови відсутності вказаних первинних документів бухгалтерського обліку вказані суми податкового кредиту, податкових зобов'язань та сум витрат не можуть бути віднесені до податкового обліку, при цьому, суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу)також не можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Також і з аналізу ст.138 ПК України видно, що норми вказаної статті не містять заборони щодо формування витрат платником податків за умови збитковості кожної окремої взятої господарської операції, зокрема, з підстав реалізації позивачем продукції власного виробництва за ціною нижче собівартості виготовленої продукції.

При цьому, слід зазначити, що господарська операція, в свою чергу, розуміється як факт підприємницької чи іншої діяльності, який викликає зміни в структурі усіх ресурсів, контрольованих підприємством, у результаті вчинення якого очікується отримання економічних вигод, збільшення чи зменшення зобов'язань, одержання фінансових результатів.

Між тим, окрема господарська операція може і не мати всіх ознак господарської діяльності, зокрема, обов'язковості отримання доходу (прибутковості). Водночас, саме сукупність господарських операцій за певний період є господарською діяльністю, метою якої є досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Прибутковість кожної окремої операції не є обов'язковою ознакою господарської діяльності, яка може включати і окремі збиткові операції, здійснення яких викликано об'єктивними причинами.

Таким чином, поняття господарська діяльність та господарська операція не є тотожними.

Неотримання підприємством доходу від окремої господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов'язана з господарською діяльністю підприємства, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від конкретної операції.

Окрім того, приписи ПК України не ставлять в залежність право платника податків на формування витрат та податкового кредиту підприємства від наявності чи відсутності доходу по окремих господарських операціях, оскільки вказане не може свідчити про відсутність можливості отримання доходу з усієї господарської діяльності позивача.

Податковий кодекс України також не пов'язує право на формування витрат та податкового кредиту платником податків із фінансовим результатом звітного періоду підприємства.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що збитковість за окремо взятою господарською операцією не може бути підставою для позбавлення позивача права на формування витрат, податкового кредиту та податкових зобов'язань платника податків у відповідності до вищенаведених норм чинного податкового законодавства.

Також не може бути підставою для позбавлення платника податків на формування витрат, податкового кредиту та податкових зобов'язань і реалізація платником податку товару нижче собівартості, оскільки норми податкового законодавства таких підстав та обмежень не містять.

Разом з тим, суд критично оцінює доводи відповідача відносно того, що витрати на придбання товарів, які реалізовані позивачем нижче собівартості виготовленої продукції не є господарською діяльністю позивача з огляду на те, що як матеріалами справи, так і обставинами, встановленими у ході судового розгляду справи підтверджено, що основною діяльністю позивача є виготовлення та реалізація металопродукції, що не спростовано відповідачем будь-якими належними та допустимими доказами.

Таким чином, посилання податкового органу на порушення позивачем вимог податкового законодавства при здійсненні реалізації продукції власного виробництва за ціною нижчою від її виготовлення є безпідставними та необґрунтованими, оскільки норми ст.ст.138, 198, 200 ПК України не містять заборони на віднесення платником податку до складу витрат, податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість у разі збитковості окремо взятої господарської операції.

Суд відзначає, що вказана правова позиція викладена в постанові Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2015 по справі №804/20559/14 за позовом ПАТ ДМКД до СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000414602 від 22.07.2014, залишеній без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2015 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.03.2016 (т.6, а.с.156-179).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2015 у справі №804/20559/14 позовні вимоги ПАТ ДМКД задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми В1 №0000414602 від 22.07.2014, за яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2014р. у розмірі 19 914 296 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції - 9 957 148 грн. Означеним судовим рішенням визнано правомірним формування позивачем в березні 2014 року податкового кредиту в розмірі 19914296,00 грн. із включенням до цієї суми 14 054 634,00 грн., які є предметом цього спору, а саме, позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.06.2014 №0000394602 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 14 054 634,00 грн.

Суд зазначає, що приписами ч.1 ст.72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржені податкові повідомлення - рішення: від 25.06.2014 №0000384602 (форми В1 ) про зменшення суми бюджетного відшкодування (в тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 18930832,00 грн. та штрафної (фінансової) санкції у сумі 9465416,00 грн.; №0000394602 (форми В4 ) про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 14054634,00 грн. є протиправними та такими, що підлягають скасуванню судом.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 122, 128, 158 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів від 25.06.2014 №0000384602 (форми В1 ).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів від 25.06.2014 №0000394602 (форми В4 ).

Стягнути зі Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС за рахунок бюджетних асигнувань на користь Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського судові витрати з оплати судового збору у розмірі 4872 ( чотири тисячі вісімсот сімдесят дві) грн. 00 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Царікова