Рішення

від 30.05.2017 по справі 2-376/07

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-376/07 Головуючий суддя І інстанції Покальчук Ю.М.

Провадження № 22-ц/790/976/17 Суддя доповідач Піддубний Р.М.

Категорія: спадкові правовідносини

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2017 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого: судді Піддубного Р.М.,

суддів: Колтунової А.І., Кругової С.С.,

за участю секретаря: Доля О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 12 вересня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Мелихівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

встановила:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначила, що 1 січня 2006 року помер її батько ОСОБА_3. О.Т., у зв'язку з чим відкрилась спадщина на належне померлому майно, що розташоване на території Нововодолазького району Харківської області. Посилаючись на те, що у встановлений законом строк вона спадщину не прийняла, оскільки є юридично необізнаною, позивач просила визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини - 2 місяці з дня набрання законної сили рішенням суду.

Відповідач - Мелихівська сільська рада Нововодолажського району Харківської області, в особі свого представника, позов визнала.

Рішенням Нововодолазького районного суду Харківської області від 12 вересня 2007 року позов задоволено. Визначено ОСОБА_4 додатковий строк - два місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просила рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити. В обґрунтування скарги зазначила, що рішенням Нововодолазького районного суду Харківської області від 01 червня 2007 року їй було визначено додатковий строк для прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_3 11 липня 2007 року вона звернулася до Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області із заявою про прийняття спадщини, але суд не залучив її до участі у справі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явились, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, яка є спадкоємцем після смерті батька, у встановлений законом строк спадщину не прийняла з поважних причини, а тому наявні передбачені ст. ст. 1272 ЦК України підстави для визначення ОСОБА_2 додаткового строку для прийняття спадщини.

Такого висновку суд дійшов з порушенням норм процесуального права.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, яка відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1222, ч.1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною 1 ст. 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Встановлений законом строк для прийняття спадщини є строком спеціальним, протягом якого існує саме право на спадщину. Пропуск цього строку позбавляє спадкоємця права вимагати повернення майна, що перейшло до інших спадкоємців, або права на або права на відшкодування вартості цього майна.

Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 26 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач, тобто особи, матеріально-правовий спір між якими є предметом вирішення в цивільному судочинстві.

Згідно з положеннями цивільного процесуального законодавства відповідач - це особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред'явленими вимогами.

Належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, або за відсутності спадкоємців за законом чи заповітом - територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Судовим розглядом встановлено, що 01 січня 2006 року помер ОСОБА_5 і після його смерті відкрилась спадщина. Позивач ОСОБА_2 є дочкою померлого, яка у встановлений законом строк не вчинила дій щодо прийняття спадщини.

ОСОБА_1 є рідною сестрою померлого, якій рішенням Нововодолазького районного суду Харківської області від 21 червня 2007 року було визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, померлого 01 січня 2006 року. Це рішення є чинним і стало підставою для прийняття ОСОБА_1 спадщини після смерті свого брата ОСОБА_5.

Отже ОСОБА_1 є особою, яка юридично заінтересована в результатах вирішення цивільно-правового спору щодо визначення ОСОБА_2 додаткового строку для прийняття спадщини. Проте ОСОБА_1 до участі у справі залучено не було.

Як вбачається зі змісту ст.ст. 33, 36, 119 ЦПК України саме на позивача покладено обов'язок визначати відповідача у справі.

Відповідно до закріпленого у ст. 11 ЦПК України принципу диспозитивності цивільного судочинства та за змістом ст. 33 цього Кодексу, залучення судом до участі у справі особи як відповідача (співвідповідача) можливе лише за відповідим клопотання позивача.

На порушення вимог ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд першої інстанції вказаний обов'язок позивачу не роз'яснив та не попередив про наслідки не вчинення нею зазначеної процесуальної дії.

Оскаржуваним рішенням суд вирішив питання про майнові права ОСОБА_1, при цьому позбавив її можливості реалізувати свої процесуальні права, зокрема, право брати участь у судовому засіданні, надавати докази та заперечення.

На стадії апеляційного розгляду справи суд позбавлений процесуальної можливості залучити ОСОБА_1 до участі у справі.

Оскільки рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм процесуального права, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні заявленого ОСОБА_2 позову, що не позбавляє її можливості звернутися до суду за захистом своїх прав з відповідним позовом до всіх спадкоємців ОСОБА_3

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 12 вересня 2007 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Мелихівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Р.М. Піддубний

Судді А.І. Колтунова

ОСОБА_6