Постанова

від 07.06.2017 по справі 916/274/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2017 р.Справа № 916/274/17

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді: Жекова В. І.,

суддів : Богатиря К. В., Лашина В. В.

(Склад колегії суду визначено, згідно з протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 10.05.2017 р.)

при секретарі судового засідання - Чеголя Є.О.,

за участю представників учасників процесу:

ТОВ «Вавілонія» - ОСОБА_1,

ТОВ «Вікторія-КН» - не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу ТОВ «Вікторія-КН»

на рішення господарського суду Одеської області

від 03.04.2017 р.

у справі № 916/274/17

за позовом ТОВ «Вавілонія»

до ТОВ «Вікторія-КН»

про стягнення

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 12.05.2017 р. (колегією суддів у складі головуючого судді: Жекова В. І., суддів: Богатиря К. В., Лашина В. В.) апеляційна скарга ТОВ «Вавілонія» була прийнята до провадження та призначена до розгляду на 07.06.2017 р. о 10:00.

Учасники судового процесу, відповідно до ст. 98 ГПК України, належним чином повідомлялись про час і місце розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні, яке відбулось 07.06.2017 р., оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

02.02.2017 р. ТОВ «Вавілонія» звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до ТОВ «Вікторія-КН» про стягнення заборгованості у сумі 177 000 грн. 00 коп., пені у сумі 50 014 грн. 70 коп., інфляційних втрат у сумі 26 813 грн. 81 коп., 3% річних у сумі 6 132 грн. 70 коп. (а.с. 3-10).

Обґрунтовуючи позов, ТОВ «Вавілонія» послалося на те, що ТОВ Вікторія-КН прострочило оплату за договором поставки №1, що є порушенням строків виконання грошового зобов'язання.

20.02.2017 р. ТОВ «Вавілонія» звернулося до господарського суду Одеської області із заявою про зміну позовних вимог, в якій просило суд стягнути з ТОВ "Вікторія-КН" заборгованість у сумі 170 000 грн., пеню у сумі 50 014,70 грн., інфляційні втрати у сумі 28 760,81 грн., 3% річних у сумі 6 505,83 грн. (а.с. 116-117).

23.03.2017 р. ТОВ «Вавілонія» звернулося до господарського суду Одеської області із заявою про зменшення позовних вимог, в якій просило суд стягнути з ТОВ "Вікторія-КН" заборгованість у сумі 160 000 грн., пеню у сумі 50 014,70 грн., інфляційні втрати у сумі 28 760,81 грн., 3% річних у сумі 6 505,83 грн. (а.с. 130-131).

Рішенням господарського суду Одеської області від 03.04.2017 р. (суддя Рога Н. В.) позов задоволено, а саме стягнено з ТОВ "Вікторія-КН" на користь ТОВ "Вавілонія" заборгованість у сумі 160 000 грн., пеню у сумі 50 014,70 грн., інфляційні втрати у сумі 28 760,81 грн., 3% річних у сумі 6 505,83 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 3 679,22 грн. (а.с. 123-131).

Рішення мотивоване обґрунтованістю позовних вимог, у зв'язку з частковим виконанням умов договору поставки ТОВ "Вікторія-КН", яким не надано доказів належного виконання умов цього договору.

Не погоджуючись зі вказаним рішенням, ТОВ «Вікторія-КН» звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення суду та постановити нове, яким відмовити у задоволенні стягнення заборгованості у сумі 177 000 грн. 00 коп., пені у сумі 50 014 грн. 70 коп., інфляційних втрат у сумі 26 813 грн. 81 коп., 3% річних у сумі 6 132 грн. 70 коп.

В обґрунтування апеляційної скарги, апелянт послався на те, що не отримував жодних документів ні від ТОВ "Вавілонія", ні від суду і дізнався про судовий спір випадково та вказав, що судом не було об'єктивно оцінено, чи є даний випадок винятковим щодо можливості зменшення розміру штрафу.

Також, апелянт у скарзі визнав, що станом на 23.03.2017 р. заборгованість ТОВ «Вікторія-КН» перед ТОВ "Вавілонія", згідно договору поставки №1 від 25.01.2016 р., склала 160 000 грн.

Представник ТОВ "Вікторія-КН" у судове засідання 07.06.2017 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду скарги не подав, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду скарги, тобто не скористався правом на участь у судовому засіданні, і судова колегія, враховуючи думку представника ТОВ «Вавілонія» , вирішила розглянути скаргу за його відсутністю.

Представник ТОВ «Вавілонія» вважає оскаржуване рішення таким, що прийнято відповідно до обставин справи, вимог чинного законодавства та просить його залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до ч.2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 25.01.2016 р. між ТОВ "Вавілонія" (постачальник) та ТОВ "Вікторія-КН" (покупець) був укладений договір поставки №1 (а.с. 31-34), згідно п.1.1 якого постачальник зобов'язується передавати у власність покупця борошно (товар) за ціною, якістю, кількістю і партіями, згідно видаткових накладних у відповідності до замовлень покупця, а покупець зобов'язується проводити оплату за товар та приймати його на умовах даного договору.

Згідно з п.8.1 договору, він набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2016 р. включно, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх обов'язків чи до його розірвання у випадках та в порядку, передбачених цим договором або чинним законодавством України.

Згідно з п.2.1 договору, ціна на товар зазначається у розрахункових документах (рахунках та видаткових накладних), які є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з п.2.2 договору, загальна вартість цього договору становить суму усіх розрахункових документів на товар, що поставляється за цим договором.

Згідно з п.2.3 договору, перехід права власності на товар відбувається в момент підписання сторонами відповідних накладних (видаткових накладних та/або товарно-транспортних накладних).

Згідно з п.2.4 договору, постачальник зобов'язується поставляти товар покупцю на протязі 10 днів з моменту отримання заявки на поставку, а покупець зобов'язується сплатити постачальнику за товар та прийняти його по відповідних накладних (видаткових накладних та/або товарно-транспортних накладних).

Згідно з п.2.5 договору, покупець робить сплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника у повному обсязі протягом (але не пізніше) 30 календарних днів, починаючи з моменту набуття права власності на товар.

Згідно з п.2.6 договору, днем оплати за товар вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника.

Відповідно до п.3.2.2 договору, покупець зобов'язаний оплатити товар у розмірах і в терміни, установлені даним договором.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим судом, на виконання умов договору поставки №1 від 25.01.2016 р., ТОВ "Вавілонія" поставило ТОВ "Вікторія-КН" три окремі партії товару на суму 392 000 грн., а саме:

- борошно вищого ґатунку (15 000 кг) та борошно першого ґатунку (5 000 кг) на загальну суму 114 000 грн., в т.ч. ПДВ - 19 000 грн., що підтверджується видатковою накладною №3 від 25.01.2016 р. (а.с. 35), довіреністю на отримання товару №31 від 25.01.2016 р. (а.с. 37) та товарно-транспортною накладною №0056266 від 25.01.2016 р. (а.с. 36);

- борошно вищого ґатунку (5 000 кг) та борошно першого ґатунку (20 000 кг) на загальну суму 137 000 грн., в т.ч. ПДВ - 22 833,33 грн., що підтверджується видатковою накладною №10 від 08.02.2016 р. (а.с. 39), довіреністю на отримання товару №32 від 04.01.2016 р. (а.с. 41) та товарно-транспортною накладною №0056273 від 07.02.2016 р. (а.с. 40);

- борошно вищого ґатунку (15 000 кг) та борошно першого ґатунку (10 000 кг) на загальну суму 141 000 грн., в т.ч. ПДВ - 23 500 грн., що підтверджується видатковою накладною №11 від 16.02.2016 р. (а.с. 43), довіреністю на отримання товару №35 від 16.02.2016 р. (а.с. 45) та товарно-транспортною накладною №0056274 від 16.02.2016 р. (а.с. 44).

Зазначені документи були підписані та скріплені печаткою ТОВ "Вікторія-КН".

Однак, ТОВ "Вікторія-КН" лише частково виконало прийняті на себе зобов'язання за договором, перерахувавши на рахунок ТОВ "Вавілонія" в якості оплати за отриманий товар лише 232 000 грн., а саме: 6 000 грн., згідно платіжного доручення №36 від 10.02.2016 р., 15 000 грн., згідно платіжного доручення №44 від 23.02.2016 р., 7 000 грн., згідно платіжного доручення №54 від 04.03.2016 р., 7 000 грн., згідно платіжного доручення №55 від 10.03.2016 р., 8 000 грн., згідно платіжного доручення №57 від 15.03.2016 р., 7 000 грн., згідно платіжного доручення №69 від 30.03.2016 р., 20 000 грн., згідно платіжного доручення №2616 від 18.04.2016 р., 50 000 грн., згідно платіжного доручення №2621 від 21.04.2016 р., 15 000 грн., згідно платіжного доручення №2639 від 11.05.2016 р., 15 000 грн., згідно платіжного доручення №01 від 17.05.2016 р., 15 000 грн., згідно платіжного доручення №2666 від 01.06.2016 р., 20 000 грн., згідно платіжного доручення №2795 від 12.09.2016 р., 10 000 грн., згідно платіжного доручення №2828 від 10.10.2016 р., 10 000 грн., згідно платіжного доручення №2863 від 08.11.2016 р., 10 000 грн., згідно платіжного доручення №2896 від 30.11.2016 р. (а.с. 47-61), 7 000 грн., згідно платіжного доручення №43 від 07.02.2017 р. (а.с. 118), 5 000 грн., згідно платіжного доручення №71 від 24.02.2017 р. та 5 000 грн., згідно платіжного доручення №100 від 17.03.2017 р. (а.с. 132-133).

Також, ТОВ "Вавілонія" на адресу ТОВ "Вікторія-КН" було направлено претензію №16 від 13.04.2016 р. про сплату боргу станом на 13.04.2016 р. в розмірі 342 000 грн., яка була отримана ТОВ "Вікторія-КН", що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням про вручення №5721400346191 від 21.04.2016 р. (а.с. 77-78), після чого борг частково погашався ТОВ "Вікторія-КН" та на час прийняття рішення місцевим судом склав 160 000 грн.

Згідно з ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 ГК України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи викладене та те, що в апеляційній скарзі ТОВ «Вікторія-КН» визнало наявність заборгованості перед ТОВ "Вавілонія", згідно договору поставки №1 від 25.01.2016 р., у сумі 160 000 грн., судова колегія вважає обґрунтованим та підтвердженим матеріалами справи висновок місцевого суду щодо необхідності задоволення вимоги ТОВ "Вавілонія" про стягнення з ТОВ «Вікторія-КН» заборгованості у сумі 160 000 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч.2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до п.4.2 договору, за порушення термінів розрахунків за цим договором, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на день нарахування пені від суми неоплати за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду, що у зв'язку із невиконанням покупцем своїх зобов'язань щодо своєчасного перерахування коштів в якості оплати за отриманий товар, на підставі п.4.2 договору, ТОВ "Вавілонія" правомірно нарахувало ТОВ «Вікторія-КН» пеню у сумі 50 014,70 грн. за період з 25.02.2016 р. по 18.09.2016 р.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Апеляційна інстанція також погоджується з висновком місцевого суду щодо необхідності стягнення з ТОВ «Вікторія-КН» інфляційних втрат у сумі 28 760,81 грн. за період з 25.02.2016 р. по 31.01.2017 р. та 3% річних у сумі 6 505,83 грн. за період з 25.02.2016 р. по 14.02.2017 р.

Також, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що не можуть бути прийняті до уваги посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що судом не було об'єктивно оцінено, чи є даний випадок винятковим щодо можливості зменшення розміру штрафу, виходячи з наступного.

Згідно з п.3 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з п.3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції (зі змінами), вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Враховуючи викладене, аналізуючи інтереси сторін, ступень виконання зобов'язання, причини неналежного виконання зобов'язання, судова колегія вважає, що у даному випадку не вбачається наявність ні виняткових обставин, ні інших обставин, що мають істотне значення, які б мали вплив на можливість застосування судом з власної ініціативи зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню з ТОВ «Вікторія-КН» .

Більш того, ТОВ «Вікторія-КН» не навело жодних обставин та не надало доказів, підтверджуючих такі обставини, які могли б бути визнані судом, як виняткові чи такі, що мають істотне значення та повинні бути враховані судом при вирішенні питання щодо зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню з ТОВ «Вікторія-КН» .

Також, судова колегія звертає увагу на те, що ТОВ «Вікторія-КН» в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким відмовити у задоволенні стягнення заборгованості у сумі 177 000 грн., пені у сумі 50 014,70 грн., інфляційних втрат у сумі 26 813,81 грн., 3% річних у сумі 6 132,70 грн.

Однак, рішенням господарського суду Одеської області від 03.04.2017 р. позов задоволено, з урахуванням заяв про зміну позовних вимог та про зменшення позовних вимог (а.с. 116-117,130-131), а саме стягнено з ТОВ "Вікторія-КН" на користь ТОВ "Вавілонія" заборгованість у сумі 160 000 грн., пеню у сумі 50 014,70 грн., інфляційні втрати у сумі 28 760,81 грн., 3% річних у сумі 6 505,83 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 3 679,22 грн. (а.с. 123-131).

При цьому, апелянт у скарзі визнає, що станом на 23.03.2017 р. заборгованість ТОВ «Вікторія-КН» перед ТОВ "Вавілонія", згідно договору поставки №1 від 25.01.2016 р., склала 160 000 грн.

Отже, не логічною та такою, що не може бути прийнята до уваги судом апеляційної інстанції, є вимога ТОВ «Вікторія-КН» про скасування рішення суду в частині стягнення заборгованості у сумі 160 000 грн.

Крім того, в обґрунтування апеляційної скарги, апелянт послався на те, що не отримував жодних документів ні від ТОВ "Вавілонія", ні від суду і дізнався про судовий спір випадково.

При цьому, ТОВ «Вікторія-КН» в апеляційній скарзі вказує адресою своєї реєстрації таку адресу: 67834, Одеська область, Овідіопольський район, с. Доброолександрівка, вул. Парникова,14.

Як вбачається з фіскальних чеків та описів вкладення у поштове відправлення від 30.01.2017 р. (а.с. 12-13), ТОВ "Вавілонія" направило ТОВ «Вікторія-КН» позовну заяву з додатками за двома адресами: 65085, м. Одеса, вул. Просьолочна,1-А та 67834, Одеська область, Овідіопольський район, с. Доброолександрівка, вул. Парникова,14.

Отже, матеріалами справи підтверджено надіслання ТОВ "Вавілонія" позовної заяви з додатками на адресу ТОВ «Вікторія-КН» , що, згідно п.2 ч.1 ст. 57 ГПК України, є необхідним і достатнім, серед інших вимог закону, для прийняття позовної заяви до розгляду.

Також, згідно фіскального чеку та опису вкладення у поштове відправлення від 14.02.2017 р. (а.с. 121), ТОВ "Вавілонія" направило ТОВ «Вікторія-КН» заяву про зміну позовних вимог за адресою: 67834, Одеська область, Овідіопольський район, с. Доброолександрівка, вул. Парникова,14.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Вікторія-КН» отримувало ухвали господарського суду Одеської області від 03.02.2017 р., від 28.02.2017 р., від 16.03.2017 р. за адресою: 67834, Одеська область, Овідіопольський район, с. Доброолександрівка, вул. Парникова,14, 09.02.2017 р., 11.03.2017 р. та 24.03.2017 р., що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями, які вручені особисто (а.с. 124,135,146).

Також, отримання 24.03.2017 р. ухвали суду від 16.03.2017 р., якою розгляд справи було відкладено на 03.04.2017 р., коли й було ухвалено рішення суду, підтверджується також і копією роздруківки з інтернет ресурсу ukrposhta.ua, доданої апелянтом до скарги

На підставі викладеного, судовою колегією не приймається до уваги посилання у скарзі ТОВ «Вікторія-КН» на те, що останньому не було відомо про розгляд справи, оскільки з вищевказаної роздруківки вбачається, що поштове вкладення вручене за довіреністю, а ТОВ «Вікторія-КН» у той період часу довіреностей не видавало, оскільки доказів, підтверджуючих цю обставину апелянт суду не надав, а вищенаведені докази підтверджують зворотне.

Таким чином, судова колегія вважає, що місцевий суд обґрунтовано дійшов висновку, що ТОВ «Вікторія-КН» про місце, дату та час судових засідань було повідомлене належним чином, але не скористалося своїм правом на участь у судових засіданнях, про причини неявки суд не повідомляло, клопотань про відкладення розгляду справи не надавало, тобто свідомо не з'являлося у судові засідання, у зв'язку з чим вказані судові засідання правомірно було проведено без участі ТОВ «Вікторія-КН» , а справа розглянута за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Аналізуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду щодо необхідності задоволення позовних вимог у повному обсязі (з урахуванням їх змін), як обґрунтованих та підтверджених матеріалами справи.

Отже, твердження апелянта щодо того, що судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваного судового рішення в неповному обсязі було досліджено всі фактичні обставини справи, які мали суттєве значення для вирішення справи по суті, колегією суддів апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки з матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції в повному обсязі було досліджено всі фактичні обставини справи та цілком обґрунтовано було прийнято рішення щодо задоволення позовних вимог (з урахуванням їх змін).

З огляду на викладене, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що оскаржуване рішення суду прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак підстави для його зміни або скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 85, 99, 101-105 ГПК України,

колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Одеської області від 03.04.2017 р. зі справи №916/274/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ «Вікторія-КН» - без задоволення.

Постанова, відповідно до вимог ст. 105 ГПК України, набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено та підписано 08.06.2017 р.

Головуючий суддя: Жеков В. І.

Судді: Богатир К. В.

ОСОБА_2