Ухвала

від 10.10.2017 по справі 916/274/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"10" жовтня 2017 р.Справа № 916/274/17

За позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ВАВІЛОНІЯ";

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ВІКТОРІЯ-КН."

про стягнення

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: ОСОБА_2 - за дорученням;

Суть спору: розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ВІКТОРІЯ-КН." про відстрочку виконання рішення господарського суду Одеської області від 03.04.2017 року (вх. № 2-5243/17) в порядку ст. 121 Господарського процесуального кодексу України по справі № 916/274/17 за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ВАВІЛОНІЯ" до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ВІКТОРІЯ-КН." про стягнення заборгованості у сумі 160 000 грн. 00 коп., пеню у сумі 50 014 грн. 70 коп., інфляційні втрати у сумі 28 760 грн. 81 коп., 3% річних у сумі 6 505 грн. 83 коп.

Рішенням господарського суду Одеської області від 3 квітня 2017 р. у справі № 916/274/17 позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ВАВІЛОНІЯ" задоволено повність, а саме стягнуто з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Вікторія-КН." (67834, Одеська обл., Овідіопольський р-н, с.Доброолександрівка, вул.Парникова, буд.14; поштова адреса: 65085, м.Одеса, вул.Просьолочна, 10-А, код ЄДРПОУ 38696617, п/р 26004010190680 в ПАТ «Банк Восток» , МФО 307123) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Вавілонія" (57214, Миколаївська область, Жовтневий район, с.Мішково-Погорілове, вул.Шкільна, буд.2В, п/р 2600701651626 в ПАТ "Кредобанк", МФО 325365, код ЄДРПОУ 39625898) заборгованість у сумі 160 000 грн. 00 коп., пеню у сумі 50 014 грн. 70 коп., інфляційні втрати у сумі 28 760 грн. 81 коп., 3% річних у сумі 6 505 грн. 83 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 3 679 грн. 22 коп.

21 квітня 2017 р. на виконання вказаного судового рішення господарським судом Одеської області видано відповідний наказ про його примусове виконання щодо стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Вікторія-КН." на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Вавілонія" заборгованість у сумі 160 000 грн. 00 коп., пеню у сумі 50 014 грн. 70 коп., інфляційні втрати у сумі 28 760 грн. 81 коп., 3% річних у сумі 6 505 грн. 83 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 3 679 грн. 22 коп.

03.05.2017 року ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Вікторія-КН." було подано апеляційну скаргу на рішення господарського суду Одеської області від 03.04.2017 року та ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 12.05.2017 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначити її до розгляд.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 7 червня 2017 року - рішення господарського суду Одеської області від 3 квітня 2017 року зі справи №916/274/17 залишено без змін , апеляційну скаргу ТОВ "Вікторія-КН." без задоволення.

2 жовтня 2017 року до господарського суду Одеської області надійшла заява ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Вікторія-КН." про відстрочку виконання рішення суду (вх. № 2-5243/17) в порядку ст. 121 ГПК України, відповідно до якої заявник просить суд надати відстрочку виконання рішення господарського суду по справі № 916/274/17 строком на 6 місяців, посилаючись на скрутний фінансовий стан.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 121 ГПК України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 4 жовтня 2017 року у справі № 916/274/17 заяву ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Вікторія-КН." про відстрочку виконання рішення суду прийнято до провадження судді Гуляк Г.І. та розгляд заяви призначено в засіданні суду на 10.10.2017 р.

Позивач 09.10.2017 року за вх.№ ГСОО 21576/17 надав відзив на заяву про відстрочку виконання рішення суду, в якому просить суд відмовити ТОВ „Вікторія-КН.» у задоволені заяви про відстрочку виконання рішення господарського суду Одеської області від 3 квітня 2017 року у справі №916/274/17, з підстав викладених у відзиві, який судом залучений до матеріалів справи.

Заявник /відповідач/ у судове засідання з'явився, заяву підтримав.

Дослідивши матеріали заяви та заслухавши пояснення представника відповідача (заявника), господарський суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 4 5 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України..

В силу приписів ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Наразі суд зазначає, що в п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 р. у справі "Шмалько проти України" (заява N 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

З огляду на викладене, виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 121 ГПК України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови. Про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.

Як вбачається з вищезазначеної норми, питання задоволення заяви сторони у справі про відстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

При цьому підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Відстрочка означає відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Так, при вирішенні заяви сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення судом враховується те, що задоволення вказаних заяв можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (ч. 10 постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 26.12.2003 р. „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» ).

Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання. З цією метою, під час вирішення питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, судом враховуються матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

На необхідність встановлення зазначених обставин також вказано у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. N 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» .

Отже, заявник, подаючи до суду відповідну заяву, має не тільки обґрунтувати наявність обставин, що утруднюють або унеможливлюють виконання, але й обґрунтувати те, що дані обставини в подальшому зникнуть і боржник матиме змогу виконати рішення суду. При дослідженні характеру обставин як виняткових чи ускладнюючих виконання, слід враховувати не тільки формальні підстави (як-то надання документів, що підтверджують скрутне фінансове становище боржника), але й досліджувати добросовісність боржника та наявність в нього прагнення до виконання рішення суду, а не до затягування виконання, а також можливий вплив рішення суду на кредитора.

Так, згідно рішення господарського суду Одеської області у даній справі від 3 квітня 2017 року по даній справі стягнута загальна сума заборгованості відповідача (заявника) перед позивачем, що підлягає сплаті відповідачем, склала заборгованість у сумі 160 000 грн. 00 коп., пеню у сумі 50 014 грн. 70 коп., інфляційні втрати у сумі 28 760 грн. 81 коп., 3% річних у сумі 6 505 грн. 83 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 3 679 грн. 22 коп.

У поданій заяві сплату вказаної заборгованість заявник просить відстрочити на 6 місяців. При цьому в обґрунтування підстав для відстрочки виконання рішення суду у даній справі заявник посилається на те, що в даний час на підприємстві склалося скрутне фінансове становище та заявник робить все можливе для погашення заборгованості.

Між тим, на думку суду, наведені заявником доводи в обґрунтування своєї заяви не свідчать про наявність саме обставин, які ускладнюють та виключають можливість виконання судового рішення у даній справі на теперішній час.

Більш того, заявником не надано жодного доказу на підтвердження доводів викладених у заяві. Поряд з цим будь-які докази в підтвердження фінансової неплатоспроможності ТОВ "ВІКТОРІЯ-КН." в матеріалах справи відсутні, як й відсутні докази існування у заявника можливості виконання рішення суду після шести місяців, тобто строку, на який заявник просить відстрочити виконання рішення суду.

Відтак, виходячи з наведеного, суд вважає, що заявник не навів суду переконливих доводів щодо наявності саме таких виняткових обставин у розумінні ст. 121 ГПК України, які б тягли за собою необхідність відстрочки виконання рішення суду згідно наведеного в заяві порядку погашення заборгованості.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, заява ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ВІКТОРІЯ-КН." про відстрочку виконання рішення господарського суду Одеської області від 3 квітня 2017 року року по справі № 916/274/17 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ВІКТОРІЯ-КН." про відстрочку виконання рішення господарського суду Одеської області від 3 квітня 2017 року року по справі № 916/274/17 відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено у 5-денний строк з дня її прийняття .

Повний текст ухвали складено та підписано 10 жовтня 2017 р.

Суддя Г.І. Гуляк