КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" червня 2017 р. Справа№ 910/16672/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Пашкіної С.А.
Баранця О.М.
за участю секретаря судового засідання Бовсунівської Л.О.
представників
Позивача за первісним позовом Кучеренко О.П.
Відповідача за первісним позовом Прокопенко Б.О., Іванов О.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнілос - Україна"
на рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2017 по справі № 910/16672/16 (суддя Літвінова М.Є.)
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларан - 07"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнілос - Україна"
стягнення 71625,60 грн,-
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнілос - Україна"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларан - 07"
про стягнення 4320,00 грн, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.03.2017 по справі №910/16672/16 позовні вимоги за первісним позовом задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнілос-Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларан-07" 45705,60 грн - неустойки та 879,33 грн - витрат по сплаті судового збору.
В іншій частині первісного позову відмовлено.
В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнілос - Україна" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2017 скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічний позов задовольнити в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2017 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді Пашкіна С.А. Калатай Н.Ф., апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду 06.06.2017.
29 травня 2017 року, через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів, від представника позивача за первісним позовом надійшов відзив на апеляційну скаргу.
Розпорядженням від 06.06.2017 призначено повторний автоматизований розподіл справи, в зв'язку з перебуванням судді Калатай Н.Ф. у відпустці.
Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу суддів від 06.06.2017, в зв'язку з перебуванням судді Калатай Н.Ф. яка не є головуючим суддею у відпустці, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя - Сітайло Л.Г. судді: Баранець О.М., Пашкіна С.А.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 колегією суддів, в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнілос - Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2017 по справі № 910/16672/16 до свого провадження.
В судове засідання 06.06.2017 з'явились представники позивача та відповідача.
Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просив змінити оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2017.
Представники відповідача за первісним позовом в судовому засіданні підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просили скасувати оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2017.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.
Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача. перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.
09 лютого 2016 року між позивачем (Замовник) та відповідачем (Виконавець) укладено Договір № 160 (далі - Договір).
Відповідно до умов Договру Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується виконати наступні види робіт:
- проведення досліджень технології кондиціювання тузлуку та промивних вод від отмоки риби;
- розробка технологічної схеми очистки тузлуку та промивної води від отмоки риби, з урахуванням утворення осаду та переробці надлишкового тузлуку в інший продукт;
- розробка Рекомендацій на проектування споруд очистки тузлуку та промивної води від отмоки риби з метою їх використання в обертовій системі при засолці риби з утилізацією надлишку очищеного тузлуку та осаду (з подальшими варіантами їх продажу).
Згідно з п. 2.1. Договору вартість робіт складається з вартості аналізів - 6 проб (3600,00 грн. х 6 = 21 600,00 грн.), та вартості Рекомендацій - 8 640,00 грн., разом - 30 240,00 грн., в т.ч. ПДВ 5 040,00 грн.
Пунктом 2.2. Договору встановлено вартість робіт по етапам:
- Етап 1: проведення досліджень з тузлуком, промивними водами перед очисткою - 2 проби, та після очистки - 2 проби, проведення аналізів осаду, отриманого при обробці тузлуку і промивних вод - 2 проби, всього гідрохіманалізів та баканалізів 6 проб - 21 600,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 3 600,00 грн.;
- Етап 2: розробка рекомендацій - 8 640,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 1 440,00 грн.
Розрахунки за даним Договором проводяться шляхом перерахування грошових коштів Замовником на поточний рахунок Виконавця (п. 2.4. Договору).
Згідно з п. 2.5. Договору розрахунки за даним Договором проводяться наступним чином:
2.5.1. по етапу 1 проведення досліджень з виконанням аналізів води та осаду - Замовник перераховує Виконавцю 100% передоплату вартості, згідно з рахунком Виконавця, а саме - 21 600,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 3 600,00 грн. - протягом 4 банківських днів з моменту укладення договору; етап завершується Актом виконаних робіт з передачею оригіналів аналізів.
2.5.2. по етапу 2 - розробка Рекомендацій на проектування - Замовник перераховує Виконавцю 50% передоплату вартості робіт по рахунку Виконавця, на суму 4 320,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% 720,00 грн., остаточна оплата - 50% - вартості робіт етапу 2 - по рахунку Виконавця на суму 4 320,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% 720, 00 грн. - на протязі 4 робочих днів з дати підписання сторонами Акту приймання робіт по етапу 2.
Відповідно до п. 3.1. Договору термін виконання робіт по угоді: з 09.02.2016 по 29.02.2016, з можливістю дострокового завершення робіт - при виконанні оплати по етапам, згідно з календарним планом виконання робіт (Додаток 1), та продовження терміну завершення робіт - в разі затримки оплати по етапу 1 або в наданні проб для досліджень.
Пунктом 4.1. Договору встановлено, що здача-приймання робіт за даним Договором проводиться по актам здачі-приймання робіт.
Згідно з п. 4.2. Договору передбачено, що Акт виконання робіт по етапу 1, разом з результатами аналізів, надається Замовником протягом 10 робочих днів з дати отримання тузлуку та промивної води в кількості по 10л кожного - в електронному вигляді - та надсилається поштою.
Після закінчення виконання робіт по етапу 2 Виконавець передає Замовнику Рекомендації в електронному примірнику для узгодження та внесення можливих зауважень. Після узгодження робіт, вказаних в п. 1 Договору, Замовник дає письмову згоду на їх передачу за накладною та актом здачі-приймання виконаних робіт. Виконавець передає Рекомендації на розгляд Замовнику по е-мейлу, ел.адреса: tokareva.j@klion.net, та надсилає у 4 (чотирьох) паперових примірниках та один електронний примірник на оптичному носії - поштою на адресу Замовника, вказану у розділі 9. Виконавець підписує акт приймання-здачі робіт та направляє його на розгляд Замовнику у 2 (двох) паперових примірниках - рекомендованим листом з повідомленням або уповноваженим представником Виконавця особисто Замовнику (п. 4.3. Договору).
Згідно з п. 4.4. Договору Замовник зобов'язується підписувати акти приймання-здачі виконаних робіт у 5-ти денний строк, якщо у 5-ти денний строк акт не підписано Замовником, та не надано акту з виявленими недоліками, роботи вважаються прийнятими за актом, підписаним Виконавцем.
Відповідно до Додаткової угоди № 1 від 25.02.2016 сторони змінили п. 3.1. Договору та визначили термін виконання робіт по угоді: з 09.02.2016 по 10.03.2016, з можливістю дострокового завершення робіт - при виконанні оплати по етапам, згідно з календарним планом виконання робіт (Додаток 1), та продовження терміну завершення робіт - в разі затримки оплати по етапу 1 або в наданні проб для досліджень.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивач перерахував відповідачу передоплату вартості робіт за виконання 1 етапу робіт на суму 21 600,00 грн та за виконання 2 етапу робіт на суму 4320,00 грн.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач зазначає, що відповідач роботи за 1 етапом виконав з порушенням встановлених Договором термінів, а роботи за 2 етапом взагалі не виконав, в зв'язку з чим позивачем нараховано та заявлено до стягнення неустойку на підставі п. 5.3.3. Договору.
Крім того, позивач вказує на те, що в зв'язку з невиконанням відповідачем 2 етапу робіт позивачу спричинено збитки в розмірі вартості робіт за 1 етапом - 21 600,00 грн, який не може бути використаний позивачем у господарській діяльності і є додатковими витратами, які позивач поніс, в зв'язку з невиконанням відповідачем робіт за 2 етапом.
Також, позивач просить суд стягнути з відповідача сплачений за виконання 2 етапу робіт аванс в розмірі 4 320,00 грн., оскільки такі роботи не виконані відповідачем та не прийняті позивачем.
Відповідно до статті 892 Цивільного кодексу України за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її. Договір може охоплювати весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготовлення зразків або його окремі етапи.
Статтею 894 Цивільного кодексу України передбачено, що виконавець зобов'язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або інший спосіб оплати. Плата за виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських робіт та технологічних робіт, встановлена договором, може бути зменшена замовником залежно від фактично одержаних результатів порівняно з результатами, передбаченими договором, якщо це не залежало від замовника, а можливість такого зменшення та його межі були передбачені домовленістю сторін.
Виконавець за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт зобов'язаний виконати роботи відповідно до погодженої із замовником програми (техніко-економічних показників) або тематики і передати замовникові результат у строк, встановлений договором; своїми силами та за свій рахунок усувати допущені з його вини недоліки у технічній документації, які можуть спричинити відступи від техніко-економічних показників, передбачених у технічному завданні замовника або в договорі (ст. 897 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 898 Цивільного кодексу України замовник за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт зобов'язаний: 1) видати виконавцеві технічне завдання та погодити з ним програму (техніко-економічні показники) або тематику робіт; 2) передати виконавцеві необхідну для виконання робіт інформацію; 3) прийняти виконані роботи та оплатити їх.
Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Як зазначалось вище, календарним планом виконання робіт, в редакції Додаткової угоди № 1 від 25.02.2016, встановлено строк виконання відповідачем 1 етапу робіт - до 04.03.2016.
В той же час, як вбачається з матеріалів справи акт приймання-передачі робіт за 1 етапом на суму 21600,00 грн. підписано сторонами 11.04.2016. Таким чином, роботи за 1 етапом вважаються виконаними відповідачем в день підписання Акту їх приймання-передачі.
Посилання апелянта на направлення позивачу результатів аналізів по електронній пошті 26.02.2016 та 09.03.2016 , а також в подальшому супровідним листом 12.03.2016, колегією суддів визнано безпідставними, оскільки як вірно зазначив місцевий господарський суд, здача-приймання робіт проводиться по Акту здачі - приймання (п. 4.1. Договору).
Щодо виконання робіт за 2 етапом колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем виконані роботи за 2 етапом розроблені та надані позивачу Рекомендації на проектування споруд очистки тузлуку та промивної води від отмоки риби з метою їх використання в обертовій системі при засолці риби з утилізацією надлишку очищеного тузлуку та осаду (з подальшими варіантами їх продажу).
Проте, позивач відмовився їх приймати з огляду на наступне.
Відповідно до умов п. 1 Договору відповідач повинен виконати розробку Рекомендацій на проектування споруд очистки та промивної води від отмоки риби з метою їх використання в обіговій системі при засолці риби з утилізацією надлишку очищеного тузлуку та осаду.
В той же час, відповідач зазначає, що показники забруднень регенерованого тузлуку, які перевищують ПДК, будуть убрані після експериментів на дослідно-промисловій установці на реальному тузлуку, що скидається від засолці риби, вартість такої установки 1164864,00 грн., при тому що гарантій позитивного результату відповідач не надає.
Крім того, основним аргументом відповідача та підтвердженням працездатності технології очищення тузлуку є посилання на книгу 1980 року видавництва (автори Гребенюк В.Д. та Мазо А.А.) "Знесолення води іонітами" (стор.26-37), причому відповідно до сторінки 5 цієї книги, найбільшими споживачами води, яка очищена запропонованими у книзі методами, є підприємства хімічної, енергетичної, електронної, радіотехнічної промисловості, а також багато машинобудівних заводів, де знесолену воду використовують для промивки запчастин після гальванопокриття. Більш того, у вказаній книзі не аналізується використання приведених методів очищення води у харчовій промисловості, зокрема у засолці риби. При цьому, відповідач надав засобами електронного зв'язку витяги із книг, які стосуються засолювання напівтвердих сирів, однак зазначені технології хоча і стосуються харчової промисловості, проте відображають засолювання сиру, який суттєво відрізняється від риби за своїми хімічними, біологічними та іншими показниками.
Так, позивач проаналізувавши наведені в Рекомендаціях відповідача показники не отримав результатів аналізів, які б могли підтвердити, що запропонована ним схема очистки працює і дозволяє очистити воду до норм ГСанПиН 2.2.4-171-10 та використати її для оборотного водопостачання, тобто відповідач не розробив життєздатну технологічну схему очистки тузлуку та промивної води від отмоки риби, з урахуванням утворення осаду та переробці надлишкового тузлуку і інший продукт.
Відповідач, заперечуючи щодо зауважень по розділам № № 1-4, 6-10, 13, 16, 17 стверджує, що надав позивачу разом зі звітом та відповідями на зауваження матеріали науково-прикладного характеру для обґрунтування того, що запропонована технологія регенерації розсолів вже була успішно опробована раніше та виявилась найбільш економічною. ЇЇ відпрацювання у дослідно-промислових умовах потрібно перш за все позивачу як виробнику рибної продукції, оскільки може бути ситуація, що при нормативних аналізах регенерованого тузлуку вийде ненормативна рибна продукція.
Щодо зауважень позивача по розділам № № 5, 11, 12, 14 відповідач зазначив, що ним запропоновано проведення науково-промислової перевірки використання відгенерованого тузлуку в реальних умовах для того, щоб підтвердити/спростувати використання запропонованої технології для даних розсолів. Порівнювати склад від генерованого тузлуку можливо лише зі складом свіжоприготовленого тузлуку, а не з питною водою заводу, тому відповідач пропонує позивачу разом з ним провести таке порівняння, оскільки відповідач не має ні сировини, ні реальної водопровідної води заводу. При цьому, відповідач згоден обговорити умови мінімальних затрат з обох сторін на проведення дослідно-промислових робіт (без монтажу установок) для порівняння якості рибної продукції з використанням свіжого та відгенерованого тузлуку. Відповідач вважає доцільним проведення пробної засолки для зміни регламенту технологічного процесу засолки риби, прийнявши до уваги запровадження обігового водопостачання.
Також, відповідач зазначає, що умовами Договору не визначені жодні критерії, яким би мали відповідати розроблені ним Рекомендації, тому останні мають відображати виключно точку зору відповідача, його працівників з відповідним досвідом.
Колегія суддів, з огляду на вищевикладені доводи сторін, та беручи до уваги специфіку робіт передбачених Договором, врахуванням наявні в матеріалах справи докази, погоджується з висновком місцевого господарського суду, що для встановлення якості та обсягу виконаних відповідачем робіт за 2 етапом необхідні спеціальні знання у відповідній сфері.
Так, з метою повного та всебічного розгляду даного спору ухвалою місцевого господарського суду від 21.11.2016 призначено судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Проте, через відсутність атестованих фахівців з технології тузлуку та промивних вод від отмоки риби, а також проектування відповідних очисних споруд зазначена експертиза не проведена. Клопотань щодо проведення експертизи в іншій експертній установі сторонами не заявлялось.
Таким чином, в даному випадку у суду відсутня можливість достеменно встановити належне виконання відповідачем другого етапу робіт, відповідно до умов Договору.
Поряд з цим колегія суддів звертає увагу, що договірні правовідносини між сторонами тривають, жодна із сторін не відмовилась від Договору та не розірвала його у встановленому законом порядку. При цьому, належних доказів на підтвердження виконання відповідачем 2 етапу робіт в матеріалах справи відсутні. Акт здачі приймання робіт по другому етапу між сторонами не підписано.
Календарним планом виконання робіт, в редакції Додаткової угоди № 1 від 25.02.2016 встановлено строк виконання відповідачем 2 етапу робіт - до 10.03.2016.
Згідно із частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 230, пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Частинами 2, 3 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 5.3.3. Договору у випадку порушення строку виконання даного Договору з вини Виконавця останній сплачує Замовникові штраф у розмірі 2% від загальної вартості послуг по етапу за кожний день прострочення
Колегія суддів перевіривши розрахунок неустойки, який складено арифметично вірно, прийшла до висновку про його обґрунтованість. При цьому, колегія суддів не вбачає в даному випадку виняткових обставин для зменшення розміру неустойки, з огляду на тривале невиконання відповідачем умов Договору.
Враховуючи встановлені вище обставини щодо виконання відповідачем другого етапу робіт та беручи до уваги, що відповідач повинен направляти позивачу акт приймання-передачі виконаних робіт за 2-м етапом лише після їх узгодження позивачем, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відмови в задоволенні позовних вимог, в частині стягнення з відповідача передоплати в розмірі 4320,00 грн. за 2-й етап робіт.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача збитків, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 224 Господарського кодексу України закріплено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Положеннями ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються зокрема вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
Обов'язок відшкодувати збитки є загальною формою цивільно-правової відповідальності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобов'язань.
Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності, відповідно до статті 224 Господарського кодексу України.
Обов'язковими умовами для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності як відшкодування збитків є: протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов'язання, а не якихось інших обставин, зокрема дій самого кредитора або третіх осіб; вина боржника.
Проте позивачем не доведено причинно-наслідкового зв'язку між протиправними діями відповідача та завданими збитками, в розумінні ст. ст. 224 Господарського кодексу України, враховуючи неможливість встановити неналежне чи неналежне виконання робіт відповідачем по другому етапу.
Щодо зустрічних позовних вимог колегія суддів зазначає наступне.
Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги відповідач (за первісним позовом) зазначає, що останній належним чином виконав роботи за Договором, які позивачем в повному обсязі не оплачені, внаслідок чого виникла заборгованість за роботи по 2 етапу у розмірі 4320,00 грн.
Зокрема, відповідач вважає, що з моменту направлення позивачу 08.03.2016 Рекомендацій та Звіту, роботи за етапом 2 вважаються такими, що виконані, а у позивача настав обов'язок з їх оплати.
Як вбачається з умов Договору, сторонами погоджено порядок приймання-передачі робіт, а саме: обов'язковість узгодження позивачем наданих відповідачем Рекомендацій, після чого відповідачем направляється позивачу для підписання Акт виконаних робіт. Позивач, у свою чергу, зобов'язаний підписати Акт виконаних робіт у 5-ти денний строк або надати на нього вмотивовані зауваження після підписання сторонами Акту приймання-передачі робіт за етапом 2 у позивача виникає обов'язок здійснити їх остаточну оплату протягом 4-х робочих днів з дати підписання такого акту.
Місцевим господарським судом встановлено, що відповідач виконав роботи за 2 етапом та направив їх позивачу, проте позивач ці роботи не узгодив та висловив свої зауваження, Акт виконаних робіт за 2 етапом не підписав.
Враховуючи умови укладеного між сторонами Договору та беручи до уваги неможливість визначення судом якості виконаних відповідачем робіт, за відсутності узгодження з боку позивача розроблених відповідачем Рекомендацій та підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі виконаних робіт, відповідачем за 2 етапом роботи не можуть вважатися такими, що відповідають умовам Договору.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що у позивача не виник обов'язок з остаточної оплати 2-го етапу робіт відповідно до п. 2.5.2 Договору, у зв'язку з чим зустрічні позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Статтями 33, 34, 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнілос - Україна" та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2017 по справі №910/16672/16.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнілос - Україна" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2017 по справі №910/16672/16 залишити без змін.
2.Матеріали справи №910/16672/16 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді С.А. Пашкіна
О.М. Баранець
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 06.06.2017 |
Оприлюднено | 13.06.2017 |
Номер документу | 66992927 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Сітайло Л.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні