Рішення

від 06.06.2017 по справі 910/4321/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2017Справа №910/4321/17

За позовомПриватного акціонерного товариства "ОТІС" доКомунального підприємства Ремонтно-експлуатаційна організація-9 треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1. Комунальне підприємство Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду в Святошинському районі м. Києва , 2. Комунальне підприємство Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва , 3. Комунальне підприємство Головний інформаційно-обчислюваний центр простягнення заборгованості в розмірі 416282,25 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Мацюк В.В. - представник за довіреністю;

від відповідача: Гришель С.О. - представник за довіреністю;

від третьої особи-1: не з'явився;

від третьої особи-2: не з'явився;

від третьої особи-3: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство ОТІС (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства Ремонтно-експлуатаційна організація-9 (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 416282,25 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов Договору на повне технічне обслуговування ліфтів № D2 4 М 4009 від 02.01.2013 Приватне акціонерне товариство ОТІС надало передбачені договором послуги, проте відповідач свої зобов'язання з оплати не виконав, у зв'язку із чим виникла заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2017 порушено провадження у справі №910/4321/17; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду в Святошинському районі м. Києва , розгляд справи призначено на 24.04.2017.

19.04.2017 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником відповідача подано клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва та КП Головний інформаційно-обчислюваний центр , а також про витребування доказів.

Крім того, Комунальним підприємством Ремонтно-експлуатаційна організація-9 було подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечив та зазначив, що обов'язок щодо залучення спеціалізованих підприємств для виконання окремих робіт, зокрема технічного обслуговування ліфтів, а також оплати вартості їх послуг з березня 2015 року покладається на КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва , оскільки воно є розпорядником цільових коштів, отриманих від споживачів таких послуг.

21.04.2017 від позивача через відділ діловодства суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2017 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва та Комунальне підприємство Головний інформаційно-обчислюваний центр ; розгляд справи відкладено на 22.05.2017.

15.05.2017 представник позивача через відділ діловодства суду подав письмові пояснення.

18.05.2017 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про долучення до матеріалів справи документів.

22.05.2017 від КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Представник третьої особи-3 в судовому засіданні 22.05.2017 подав письмові пояснення, а також додаткові документи до матеріалів справи.

Представник відповідача в засіданні суду 22.05.2017 також подав письмові пояснення і додаткові документи до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2017 за клопотанням представників сторін та третьої особи-3 продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладено до 06.06.2017.

Представник позивача в судовому засіданні 06.06.2017 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

У свою чергу представник відповідача в засіданні суду проти позову заперечив та просив відмовити в задоволенні позову.

Треті особи в судове засідання 06.06.2017 своїх представників не направили, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.

Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка третіх осіб не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі.

На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 06.06.2017 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

02.01.2013 між Комунальним підприємством Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва (балансоутримувач), Комунальним підприємством Ремонтно-експлуатаційна організація-9 (замовник) та Приватним акціонерним товариством ОТІС (виконавець) укладено Договір на повне технічне обслуговування ліфтів № D2 4 М 4009, відповідно до умов якого замовник як експлуатуюча житловий фонд організація, за дорученням балансоутримувача передає, а доручає, а виконавець приймає на себе обов'язки щодо виконання робіт з технічного обслуговування ліфтів (надалі ТО) за формою повного технічного обслуговування в будинках зазначених в Додатку №1 (п. 1.1. договору).

Згідно з п. 2.2. договору щомісячна вартість робіт за договором у відповідності з розрахунками (Додаток №1 Відомість об'єктів та обсягів робіт з технічного обслуговування ліфтів та підйомників ) складає 79988,99 грн. з ПДВ.

За умовами п. 2.5. договору розрахунки за надані послуги здійснюються замовником щомісяця до 5-го числа другого місяця за звітним у розмірі місячної вартості робіт, згідно підписаних актів виконаних робіт, що надаються виконавцем.

Відповідно до п. 2.6. договору оплата за виконані роботи здійснюється замовником шляхом розщеплення плати, що надходить від населення за послуги на утримання будинків і прибудинкових територій протягом наступного за звітним місяця і направляється на рахунок виконавця за послуги з ТО ліфтів у розмірах, встановлених органами влади, що мають на те відповідні повноваження. У випадку, якщо коштів, що надійшли виконавцеві за поточний (звітний) місяць, недостатньо для оплати виконаних робіт, то різниця що утворилася покривається за рахунок коштів замовника.

Договір набуває чинності з 01 січня 2013 року і діє до 31 грудня 2017 року (п. 7.1. договору).

Частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами правочин є договором про надання послуг, а згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено, що на виконання умов даного договору, позивач протягом жовтня 2015 року - квітня 2016 року надав відповідачу послуги на загальну суму 462003,27 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів приймання виконаних робіт по технічному обслуговуванню ліфтів, які підписані замовником та виконавцем без зауважень та скріплені печатками підприємств.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору щодо виконання узгоджених робіт.

Частиною 1 статті 903 ЦК України встановлено - якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2.5. договору сторони погодили, що розрахунки за надані послуги здійснюються замовником щомісяця до 5-го числа другого місяця за звітним у розмірі місячної вартості робіт, згідно підписаних актів виконаних робіт, що надаються виконавцем.

Проте, всупереч наведеним нормам законодавства та умовам договору, відповідач оплату за надані послуги у повному обсязі не здійснив.

При цьому 31.03.2016 та 15.05.2016 Комунальним підприємством Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва було перераховано на рахунок позивача 1200000,00 грн., з яких 80000,00 грн. в рахунок заборгованості Комунального підприємства Ремонтно-експлуатаційна організація-9 . Наведене підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок та листів №107/56-666 від 04.04.2016 і №107/56-1076 від 13.05.2016.

Як зазначає позивач, сума в розмірі 80000,00 грн. була зарахована відповідачу наступним чином: 34278,98 грн. - погашення залишку боргу за вересень 2015 року; 45721,02 грн. - погашення частини боргу за жовтень 2015 року.

У зв'язку з цим, на момент звернення позивача до суду з даним позовом, у відповідача утворилась заборгованість в сумі 416282,25 грн.

У в силу вимог ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у ч. 1 ст. 193 ГК України.

За приписами пункту 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи, що факт надання позивачем визначених умовами договору послуг та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати наданих послуг підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 416282,25 грн.

Згідно зі ст. 4 3 судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, за змістом ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

Доводи ж відповідача про те, що обов'язок щодо оплати вартості послуг з технічного обслуговування ліфтів з березня 2015 року покладається на КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва спростовуються наступним.

Так, ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 с. 628 ЦК України).

Реалізуючи своє право щодо визначення умов договору, сторони у пунктах 2.5., 2.6. та 3.2.2. договору встановили обов'язок саме замовника (відповідача), здійснювати оплату виконавцю (позивачу) за надані послуги з технічного обслуговування ліфтів.

Разом з тим, статтею 511 ЦК України встановлено, що зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Таким чином, підстави для покладання на КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва обов'язку з оплати за надані ПрАТ "ОТІС" послуги за Договором на повне технічне обслуговування ліфтів № D2 4 М 4009 від 02.01.2013, відсутні.

Щодо наданого відповідачем до матеріалів справи Договору про переведення боргу №106 від 19.05.2015, згідно з яким КП Ремонтно-експлуатаційна організація-9 (первісний боржник) переводить свій борг (обов'язки), який ним був набутий на підставі Договору на повне технічне обслуговування ліфтів № D2 4 М 4009, а КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва замінює первісного боржника у зобов'язанні і приймає на себе обов'язки з оплати боргу, то суд зазначає, що по-перше, у наданій до матеріалів справи відповідачем копії договору №106 від 19.05.2015 відсутній підпис позивача, а по-друге, стаття 520 ЦК України передбачає, що боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Втім, у матеріалах справи відсутні докази надання ПрАТ "ОТІС" згоди на переведення боргу за спірним договором.

За таких обставин, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 4 3 , 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства Ремонтно-експлуатаційна організація-9 (03115, м. Київ, вулиця Депутатська, будинок 4/6-А; ідентифікаційний код 36114051) на користь Приватного акціонерного товариства ОТІС (03062, м. Київ, вул. Чистяківська, 32; ідентифікаційний код 14357579) 416282 (чотириста шістнадцять тисяч двісті вісімдесят дві) грн. 25 коп. основного боргу та 6244 (шість тисяч двісті сорок чотири) грн. 23 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Повне рішення складено 08.06.2017.

Суддя О.А. Грєхова