Ухвала

від 09.06.2017 по справі 911/2003/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"09" червня 2017 р. Справа №911/2003/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Жук Г.А.

Мальченко А.О.

дослідивши матеріали

апеляційної скарги Борщівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області

на ухвалу Господарського суду Київської області

від 17.01.2017 (суддя Кошик А.Ю.)

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс

на бездіяльність Борщівського РВДВС ГТУЮ у Тернопільській області

у виконавчому провадженні №39240106 та №39239778 щодо

примусового виконання наказів Господарського суду Київської

області від 23.07.2013 року у справі №911/2003/13

у справі № 911/2003/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю ПК Трейдсервісгруп

2)Приватного підприємства КРИСТАЛ ЛГК

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.01.2017 у справі № 911/2003/13 задоволено скаргу ТОВ Компанія НІКО-ТАЙС на бездіяльність Борщівського РВДВС ГТУЮ у Тернопільській області у виконавчому провадженні №39240106 та №39239778 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області від 23.07.2013 року у справі №911/2003/13. Визнано бездіяльність Борщівського РВДВС ГТУЮ у Тернопільській області у виконавчому провадженні №39240106 та №39239778 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області від 23.07.2013 року у справі №911/2003/13, незаконною та протиправною.

Не погоджуючись із згаданою ухвалою, Борщівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області оскаржив її в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову ТОВ Ніко-Тайс відмовити. Одночасно апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та про відстрочку сплати судового збору.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями справу № 911/2003/13 за апеляційною скаргою Борщівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді: Мальченко А.О., Жук Г.А.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, додані до неї документи, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скаргу не може бути прийнято до розгляду й вона підлягає поверненню апелянту.

Так, за приписами пп. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір (зі змінами та доповненнями) за подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу сплачується судовий збір в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. До скарги на підставі ч. 3 ст. 94 ГПК України додаються докази сплати судового збору.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 2017 рік затверджено Законом України Про Державний бюджет України на 2017 рік , який з 01.01.2017 становить 1 600, 00 грн., а тому, оскаржуючи ухвалу місцевого господарського суду, за звернення з апеляційною скаргою Борщівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області повинен сплатити судовий збір в розмірі 1 600, 00 грн.

Всупереч наведеному, апелянтом не надано жодних доказів на підтвердження сплати судового збору, натомість в апеляційній скарзі заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору мотивоване стислими строками для оскарження ухвали суду та тим, що апелянт є державною установою, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, розрахунково-касове обслуговування якої відповідно до Бюджетного кодексу здійснюється Державною казначейською службою України та лише в межах відкритих асигнувань.

Відповідно до ст. 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд своєю ухвалою може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі частини першої цієї статті.

Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій на підставі ст. 8 Закону України Про судовий збір , є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі (п. 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України ).

Проте апелянтом не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження свого майнового стану та неплатоспроможності, які б мали виключний характер та свідчили про наявність поважних підстав для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Такі обставини як стислі строки для оскарження ухвали суду та фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України, не підтверджують скрутного фінансового становища апелянта та неможливість сплати ним судового збору при поданні апеляційної скарги в повному обсязі, тому апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апелянтом не підтверджено заявленого клопотання належними та допустимими доказами.

Крім цього, оскільки ст.129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, то самі лише обставини недостатності коштів, не можуть вважатися підставою для звільнення (відстрочення) від такої сплати.

Таким чином, обґрунтування причин відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги є недостатніми та непереконливими, тому в задоволенні такого клопотання слід відмовити.

На підставі ч. 1 ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду - протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

У відповідності до п. 3.18 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції за змістом статті 87 ГПК надіслання повних рішень та ухвал сторонам, прокурору, третім особам, які були присутні в судовому засіданні, законом не передбачено (за винятком ухвали, в якій роз'яснюється рішення суду, що за змістом частини п'ятої статті 89 ГПК надсилається особам, які брали участь у справі, а також державному виконавцю, якщо рішення суду роз'яснено за його заявою, незалежно від присутності зазначених осіб у судовому засіданні).

Водночас ці сторони, прокурор, треті особи (які були присутні в судовому засіданні) мають право згідно з частиною другою статті 22 ГПК знайомитися з відповідними процесуальними актами, знімати їх копії, а також заявляти клопотання про видачу їм належно засвідчених копій судових рішень. Передбачений статтею 87 ГПК строк надсилання повного рішення обчислюється з дня, наступного після дати складання такого рішення.

За обґрунтованим письмовим клопотанням учасника судового процесу, який був присутній в судовому засіданні, суд з урахуванням конкретних обставин справи може надіслати повне судове рішення відповідному учасникові рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Підставами для цього може бути, зокрема, знаходження (проживання) заявника не за місцем знаходження господарського суду або інші поважні причини, що перешкоджають отриманню копій судового рішення безпосередньо в суді.

Клопотання про поновлення строку Борщівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області мотивоване тим, що оскаржувана ухвала була винесена без участі представника апелянта, а ОСОБА_2, який приступив до виконання обов'язків начальника відділу з 14.03.2017, дізнався про неї лише 22.05.2017 з Єдиного реєстру судових рішень. Проте положеннями ГПК України настання строку на подання апеляційної скарги не ставиться в залежність від зміни (призначення) нового керівника та дати його ознайомлення з текстом судового рішення (ухвали), встановлений законом строк обчислюється з дня її винесення.

Як встановлено матеріалами справи, оскаржувану ухвалу постановлено в судовому засіданні 17.01.2017, відповідно останнім днем, у який згідно вищенаведених положень господарсько-процесуального законодавства мало бути подано апеляційну скаргу є 23.01.2017 (з урахуванням вихідних днів).

Згідно календарного штемпелю на доданому до апеляційної скарги конверті апеляційна скарга була подана до відділення поштового зв'язку лише 23.05.2017, тобто з пропуском передбаченого ст. 93 ГПК України 5 - денного терміну на її оскарження.

Апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, встановлених ст. 93 ГПК України, повертається, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку. Відповідну заяву (клопотання) може бути викладено в апеляційній скарзі чи в окремому документі, і в останньому випадку її має бути подано одночасно з апеляційною скаргою (п. 6 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011 Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України ).

У відповідності до ч. 1 ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах) (абзац 8 п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011 Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України ).

Як встановлено матеріалами справи, ухвалу суду від 01.12.2016 про прийняття та призначення розгляду скарги на 29.12.2016 уповноваженим представником Борщівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області було отримано 10.01.2017 за своєю юридичною адресою: 48700, Тернопільська обл., м. Борщів, вул. Верхрадського, 3, буд. 57, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 89, т. 2).

Ухвалою суду від 29.12.2016 у зв'язку з неявкою представників відповідачів 1 та 2, а також представника апелянта, розгляд справи суло відкладено на 17.01.2017.

Таким чином, отримавши згадані ухвали, зокрема ухвалу від 01.12.2016 про прийняття та призначення розгляду скарги, Борщівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду скарги у справі № 911/2003/13, а тому не був позбавлений можливості з'явитися в судові засідання, зокрема, 17.01.2017, в якому було прийнято оскаржувану ухвалу, надати суду всі необхідні докази на підтримання своїх заперечень проти скарги, а також користуватися наданими йому процесуальними правами, зокрема, щодо отримання копії ухвали від 17.01.2017 та її оскарження в апеляційному порядку в передбачений законом строк.

Як встановлено матеріалами справи, оскаржувану ухвалу від 17.01.2017 уповноваженому представнику апелянта було вручено 03.02.2017, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 124, т. 2).

Крім цього, матеріали справи не містять жодних доказів зміни юридичної адреси апелянта, кореспонденцію за якою він отримував, а також належних та допустимих доказів на підтвердження того, що про оскаржувану ухвалу йому, як юридичній особі, стало відомо лише через 4 місяці після її винесення, а саме 22.05.2017. Призначення 14.03.2017 ОСОБА_2 начальником відділу не свідчить про необізнаність Борщівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, зокрема, в особі попереднього начальника та відповідного державного виконавця, про розгляд даної скарги та прийняте судове рішення (ухвалу).

Про наявність обставин, які б перешкоджали апелянту, який був належним чином повідомлений про розгляд даної справи, з'явитись в судові засідання, зокрема 17.01.2017, отримати повний текст оскаржуваної ухвали починаючи з 17.01.2017 по 23.01.2017, або ознайомитись із ним в Єдиному державному реєстрі судових рішень протягом передбаченого законом строку, або звернутись з апеляційною скаргою відразу після отримання повного тексту оскаржуваної ухвали (03.02.2017), заявником ані в апеляційній скарзі, ані у викладеному клопотанні не повідомлено.

Таким чином, апеляційний господарський суд вважає, що в задоволенні клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2017 у справі № 911/2003/17, як необґрунтованому та безпідставному, слід відмовити.

Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до неї не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі; якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

За таких обставин, апеляційну скаргу Борщівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області на ухвалу Господарського суду Київської області від 17.01.2017 у справі № 911/2003/13 не може бути прийнято до розгляду, вона підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст. 86, 94, п. 3, 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Борщівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовити.

В задоволенні клопотання Борщівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 17.01.2017 у справі № 911/2003/13 відмовити.

Апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Київської області від 17.01.2017 у справі № 911/2003/13 повернути Борщівському районному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області без розгляду по суті.

Матеріали справи № 911/2003/13 повернути за належністю до Господарського суду Київської області.

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді Г.А. Жук

А.О. Мальченко