Рішення

від 24.04.2017 по справі 442/1691/17

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №442/1691/17

Провадження №2/442/1042/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2017 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді - Кучаковського Ю.С.,

за участю секретаря судового засідання - Харіва І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу Львівської обласної ради „Дрогобицький музичний коледж ім. В. Барвінського" про поновлення на роботі та оплату за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог), в якому просив скасувати наказ від 14.02.2017 № 27 про застосування дисциплінарного стягнення у виді його звільнення; поновити його на посаді викладача циклової комісії „Концертмейстерський клас та камерний ансамбль" КЗ ЛОР „Дрогобицький музичний коледж ім. В. Барвінського"; зобов'язати адміністрацію КЗ ЛОР „Дрогобицький музичний коледж ім. В. Барвінського" внести відповідні записи в трудову книжку; зобов'язати адміністрацію КЗ ЛОР „Дрогобицький музичний коледж ім. В. Барвінського" при поновлені на роботі нарахувати та виплатити йому заробітну плату за час вимушеного прогулу з 14.02.2017 по день поновлення на роботі; стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі п'ятдесят тисяч гривень; скасувати акти про відсутність на робочому місці від 12.01.2017 та від 18.01.2017; стягнути з КЗ ЛОР „Дрогобицький музичний коледж ім. В. Барвінського" на користь позивача оплати за надання юридичних послуг в сумі 2 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 15.09.1992 працював на посаді заступника директора по виробничій роботі в Комунальному закладі Львівської обласної ради „Дрогобицьке державне музичне училище ім. В. Барвінського". Внаслідок оптимізації штату училища дана посада була ліквідована та натомість введена посада завідувача навчально-виробничої практики на яку його перевели на законних підставах.

30.06.2016 керівництвом училища йому було вручено під розписку копію наказу № 130 від 29.06.2016 „Про переведення ОСОБА_1.".

Наказом № 247 від 30.12.2016 на підставі рішення Дрогобицького міськрайонного суду від 23.12.2016 по справі за №442/5018/16-ц його було поновлено на роботі на посаді завідувача навчально - виробничої практики. Цього ж дня наказом №248 його залишили на посаді викладача циклової комісії „Концертмейстерський клас та камерний ансамбль".

Відповідно до вищезазначеного наказу він виконував обов'язки викладача циклової комісії „Концертмейстерський клас та камерний ансамбль" з 30 .12. 2016.

14.02.2017 Наказом № 27 його було звільнено з займаної посади відповідно до пункту 4 статті 40 КЗпП України.

Вважає своє звільнення незаконним, а тому звернувся за захистом свої прав до суду.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та просили його задовольнити.

Представники відповідача проти задоволення позову заперечували, посилаючись на те, що при звільнені позивача відповідач діяв відповідно до вимог законодавства.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до положень ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку від вільно обирає або на яку він вільно погоджується; держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до ст. 21 КЗпП України при прийнятті на роботу сторони за взаємною згодою визначають зміст трудової функції працівника. В подальшому будь-які зміни допускаються лише в межах та в порядку передбаченому законодавством.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 15.09.1992 працював на посаді заступника директора по виробничій роботі в Комунальному закладі Львівської обласної ради „Дрогобицьке державне музичне училище ім. В. Барвінського". Внаслідок оптимізації штату училища дана посада була ліквідована та натомість введена посада завідувача навчально-виробничої практики на яку його перевели на законних підставах.

Позивач ОСОБА_1 до переведення працював за основним місцем праці на посаді завідувача навчально-виробничою практикою та виконував обов'язки викладача відділу спеціального фортепіано. При цьому виконуючи посадові обов'язки завідувача навчально-виробничої практики та окремо посадові обов'язки викладача циклової комісії „Спеціальне фортепіано".

29.06.2016 було видано наказ „Про переведення ОСОБА_1." № 130, яким завідувача навчально-виробничої практики ОСОБА_1 було переведено на посаду викладача циклової комісії „Спеціальне фортепіано", відповідно до ч. 2 ст. 32 Кодексу законів про працю України.

30.06.2016 керівництвом училища йому було вручено під розписку копію наказу „Про переведення ОСОБА_1." від 29.06.2016 № 130.

Наказом від 30.12.2016 № 247 на підставі рішення Дрогобицького міськрайонного суду від 23.12.2016 по справі за №442/5018/16-ц його було поновлено на роботі на посаді завідувача навчально-виробничої практики. Цього ж дня наказом № 248 його залишили на посаді викладача циклової комісії „Концертмейстерський клас та камерний ансамбль".

Відповідно до вищезазначеного наказу він виконував обов'язки викладача циклової комісії „Концертмейстерський клас та камерний ансамбль" з 30.12.2016.

14.02.2017 Наказом № 27 його було звільнено з займаної посади відповідно до пункту 4 частини 1 статті 40 КЗпП України.

Підставою звільнення передували порушення викладачем циклової комісії „Концертмейстерський клас та камерний ансамбль" ОСОБА_1 вимог посадової інструкції, п. 1 розділу V Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників КЗ „Дрогобицьке державне музичне училище ім. В. Барвінського", ст. 139 Кодексу Законів про працю України, а саме відсутністю на робочому місці без поважних причин 12.01.2017 з 11.55 до 15.15 год. та 18.01.2017 з 15.20 до 18.40 год., що призвело до порушення організації навчального процесу в КЗ ЛОР „Дрогобицький музичний коледж В. Барвінського", до ОСОБА_1 відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 147, ст. 149 КЗпП України було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення та відповідно до п. 4 ст. 40 Кодексу Законів працю України ОСОБА_1 було звільнено з посади викладача циклової комісії Концертмейстерський клас та камерний ансамбль" КЗ ЛОР „Дрогобицький музичний коледж ім. В. Барвінського".

Також до ОСОБА_1 було двічі - у квітні та червні 2016 року застосовано дисциплінарні стягнення у вигляді доган.

В своїх доводах позивач стверджує, що не вчиняв порушень під час навчального процесу без поважних причин, так як жодний студент жодного разу не звертався з заявою до адміністрації музичного коледжу про його відсутність на уроках не лише у зазначені дні 12 та 18 січня 2017 року, але і впродовж всіх навчальних років. Вважає, що його звільнили за систематичні умисні порушення навчального процесу, склавши недостовірні акти 12.01.2017 у перший навчальний день ІІ семестру, коли студенти ще не всі приїхали на навчання і 18.01.2017 у день церковного свята - Надвечір'я Богоявлення, Хрещенський святвечір та коли практично адміністрація коледжу звільняють студентів від навчання, а викладачів відпускають з роботи.

Також вказує, що не порушував посадових інструкцій викладача циклової комісії „Концертмейстерський клас та камерний ансамбль", так як і не був ознайомлений з ними при прийняті на посаду викладача даної комісії.

Згідно ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

У відповідності до п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами трудових спорів" від 06.11.1992 № 9 у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40 і п. 1 ст. 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Крім того, згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № „Про практику розгляду судами трудових спорів" від 06.11.1992 № 9 при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв'язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов'язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).

З матеріалів справи вбачається, що 16.01.2017 ОСОБА_1 отримав повідомлення за № 10 за підписом директора Коледжу ОСОБА_23 з проханням надати письмове пояснення стосовно його відсутності на робочому місці 12.01.2017 з 11:55год. до 15:15 год., яке позивач надав 16.01.2017 за вх..№ 6, в якому повідомив, що 12.01.2017 був присутній на роботі. В подальшому 19.01.2017 позивач отримав повідомлення за № 17 за підписом директора Коледжу ОСОБА_23 з проханням надати письмове пояснення стосовно відсутності на робочому місці 18.01.2017 з 15:20 год. до 18:40 год. 19.01.2017 ОСОБА_1 було надіслано рекомендованим листом письмові пояснення, в яких зазначено та проставлено підписи, що 12 та 18 січня 2017 він був присутній на роботі та виконував функціональні обов'язки, що також підтверджується письмовими поясненнями студентів та викладачів КЗ ЛОР „Дрогобицький музичний коледж ім. В. Барвінського", а саме: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10

Однак, дані пояснення не було взято до уваги та 14.02.2017 винесено директором Коледжу оспорюваний незаконний наказ № 27 яким звільнено з посади викладача циклової комісії „Концертмейстерський клас та камерний ансамбль" ОСОБА_1 за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Розклад занять позивача на 12 січня 2017 року складав:

08:30 - 09:15 год. - за розкладом повинна була бути студентка ОСОБА_11, але її не було (урок з виконавської практики)

09:20 - 10:05 год. - урок було проведено із студенткою ОСОБА_4 (ОСОБА_4) - це був урок з концертмейстерського класу, ми працювали над творами згідно програми.

10:15 - 11:00 год. - урок відбувся із студенткою ОСОБА_12 - урок з (виконавської практики) - розбирали нову програму.

11:05 - 11:50 год. - уроку не було, студентка ОСОБА_24 не прийшла (виконавська практика).

11:55 - 12:40 год. - урок спеціального фортепіано було проведено із студенткою ОСОБА_4 (ОСОБА_4) - (робота над окремими творами з державної програми).

12:45 - 13:30 год. - урок у студента ОСОБА_13 - не приїхав (дзвонив і вибачався, що не зможе бути).

13:35 - 14:20 год. - урок було проведено із студенткою ОСОБА_4 (ОСОБА_4) - вдосконалення індивідуальних здібностей.

14:30 - 15:15 год. - студентка ОСОБА_14 не приїхала в перший день, і вибачалась, що не зможе бути.

Заняття закінчилия 12.01.2017 згідно розкладу о 15:15 год.

Розклад занять позивача на 18січня 2017 року складав:

08:30 - 9:15 год. - урок було проведено зі студенткою ОСОБА_5 з концертмейстерської практики.

9:20 - 10:05 год. - урок з виконавської практики зі студентом ОСОБА_15 не відбувся (мотивація студента релігійне свято - Щедрий вечір).

10:15 - 11:00 год. - вільний час (займався зі студенткою ОСОБА_5) - замість вечірнього часу о 17:05 - 17:50 год. по проханню студентки, яка відпросилася на вечерю бо їздить з міста Стрий.

11:05 - 11:50 год. - уроку не було у студентки ОСОБА_16 (не приїхала з Франківська).

11:55 - 12:40 год. - студентка ОСОБА_4 (ОСОБА_4) відпросилася на Святу вечерю..

12:45 - 13:30 год. - вільний час.

13:35 - 14:20 год. - вільний час.

14:30 - 15:15 год. - Виховна година, якої не було по причині відсутності усіх студентів та класних керівників, оскільки виховна година відбувається у великому класі або залі, де проводяться групові дисципліни.

15:20 - 16:05 год. - урок з концертмейстерського класу із студенткою ОСОБА_12 - відбулося прослуховування програми і студентка попросила відпустити швидше на Хрещенський святвечір.

16:15 - 17:00 год. - студент ОСОБА_13 передзвонив і попередив, що його не буде (живе за межами міста Дрогобича).

17:05 - 17:50 год. - згідно розкладу урок у студентки ОСОБА_5 - був відпрацьований о 10:15 - 11:00 год.

17:55 - 18:40 год. - студентка ОСОБА_17 попередньо відпросилася на Хрещенський святвечір.

В судових засіданнях було допитано свідків ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_18, ОСОБА_10, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22

Допитаний в якості свідка ОСОБА_8 повідомив, що ОСОБА_1 18.01.2017 о 15-й годині дня був на роботі в приміщенні Коледжу та пішов з приміщення разом з ним близько 19-ї вечора.

Допитана в якості свідка ОСОБА_7 зазначила, що 18.01.2017 бачила ОСОБА_1 в приміщені коледжу з 15:05 до 16:00 год. Також свідок зазначила, що в другій половині дня ходила до кабінету канцелярії з якого заходять до кабінетів директора училища та його заступника. Кабінет канцелярії був закритий оскільки там нікого не було, також пробувала відкрити за клямку комп'ютерний клас, так як в ньому міг бути перший заступник директора ОСОБА_22, але він також був закритий. ОСОБА_25 цього дня з 15-ї години в Коледжі не бачила. Шукала адміністрацію щоб відпроситись з роботи поза як в Коледжі окрім декількох викладачів нікого не було. Також свідок зазначила, що в Коледжі є така тенденція, що адміністрація на релігійні свята Святу вечерю відпускає усіх студентів.

Допитана в якості свідка ОСОБА_6 зазначила, що 18.01.2017 бачила ОСОБА_1 з 15:30 год. до 16:00 год. в приміщені училища (Коледжі) разом з викладачем ОСОБА_7, а далі вона вийшла з училища (Коледжу).

Також на запитання чи бачила адміністрацію Коледжу свідок повідомила, що не бачила ні на першому ні на другому поверхах директора Коледжу та його заступників ні юриста.

На запитання чи дирекція Коледжу викликала її для надання пояснень щодо відсутності в цей день ОСОБА_1 на роботі пояснила, що не викликали.

Допитана в якості свідка ОСОБА_18 зазначила, що 12.01.2017 з 12:00 год. до 12:30 год. знаходилась в приміщенні музичного училища біля 321 класу і бачила як з 307 класу виходив та заходив ОСОБА_1 та ходив по коридорі. Вона з ним двічі привіталася. З 12:30 год. вона пішла в університет, оскільки в цей день була на курсах.

На запитання чи дирекція Коледжу викликала її для надання пояснень чи інформації щодо відсутності в цей день ОСОБА_1 на роботі пояснила, що не викликали та пояснень не відбирали.

На запитання - чи бачили інших працівників Коледжу, які б стояли чи були поряд з класом 307 пояснила, що нікого не бачила.

Суд критично ставиться до показань свідка ОСОБА_18 щодо того, що вона бачила ОСОБА_1 12.01.2017 на роботі, оскільки відповідно до розпорядження директора КЗ ЛОР „Дрогобицький музичний коледж ім. В. Барвінського" від 16.01.2017 № 1 вона мала відпрацювати 05.02.2017 за 12.01.2017 в зв'язку з проходженням курсів підвищення кваліфікації, і вона отримала свідоцтво про підвищення кваліфікації СПК АЕ № 274 за проходження підвищення кваліфікації з 10.01.2017 до 03.03.2017.

Допитаний в якості свідка завідувач денним відділенням ОСОБА_10 зазначив, що 12.01.2017 розпочався перший день навчального процесу другого семестру, перед тим були канікули. Оскільки це перший день більша кількість студентів не була. Студентів в перший день ніхто не фіксував.

На запитання чи 12.01. та 18.01.2017р. бачили в Коледжі ОСОБА_1 пояснив, що 12.01.2017 декілька разів бачив ОСОБА_1 на роботі з 10:00 год. до обіду.

В обід між 13:00 год. до 14:00 год. бачив ОСОБА_1 так як в цей час я виходив за своєю дочкою. 18.01.2017 бачив ОСОБА_1 до обіду, після обіду не бачив бо не зустрічались, не пересікались.

На запитання чи є практика в училищі (Коледжі), коли є релігійні свята відпускати студентів з навчального процесу пояснив, що звичайно вони йдуть назустріч студенту.

Студент може передзвонити, або прийти та відпроситись у зв'язку з якоюсь причиною.

На запитання чи 18.01.2017 року усі студенти були присутні в Коледжі пояснив, що це був Щедрий Вечір і однозначно більшої частини студентів не було.

На запитання - чи складались 12 і 18 січня 2017 року Акти про відсутність на робочому місті ОСОБА_1 пояснив, що про такі йому не відомо.

Допитана в якості свідка ОСОБА_19 зазначила, що з 14:00 год. чергувала на „ключах" в холі Коледжу.

На запитання - чи складався акт про відсутність на робочому місці 18.01.2017 ОСОБА_1 пояснила, що до неї підходив 18.01.2017 на робоче місце юрист між 15:30 та 16:00 год. та просив підписати акт, який підписала, що ОСОБА_1 не було півтори години на робочому місці в кабінеті.

На запитання - де і як саме відбувалось підписання акту пояснила, що підходили з юристом до кабінету здається №318 або №320 порухали клямку він був закритий.

На запитання - скільки разів ви підходили до кабінету пояснила, що лише один раз підходила до даного кабінету.

На запитання - скільки викладачів та студентів було в цей день у Коледжі пояснила, що з 14:00 год. до вечора в Коледжі було 7 або 8 викладачів, а студентів від 10 до 15 осіб.

На запитання коли вона заступила на зміну чи бачила вона ОСОБА_1 пояснила, що бачила близько 15:00 год. ОСОБА_1, який до неї підходив.

На запитання чи прочитала вона акт який їй приносили підписувати і о котрій годині пояснила, що акт прочитала та такий приносили підписувати після обіду.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_20 зазначив, що 12.01.2017 зайшов по 12 год. до завуча навчальної частини ОСОБА_26 обговорити робочі питання, десь пізніше після 12:30 год. завуч попросив його піти подивитись чи в даний час є ОСОБА_1 в робочому кабінеті № 307. Він особисто сам пішов порухав ручку дверей, кабінет був зачинений. Біля 14:00 год. знову ОСОБА_22 попросив його піти з ним подивитись в клас № 307 чи є ОСОБА_1

На запитання - до якої години ви в цей день працювали зазначив, що робочий час в нього до 12:00 год., але він був до 15:00 год.

На запитання - в який спосіб ви переконались, що ОСОБА_1 не було на робочому місці 12.01.2017 пояснив, що коли він трогав двері вони були зачинені.

На запитання - скільки часу вам необхідно було для того щоб переконатись чи є викладач в кабінеті пояснив, що в обсязі декілька секунд. Попробував двері та пішов.

Допитана в якості свідка секретар навчальної частини ОСОБА_21 зазначила, що 18.01.2017 не бачила ОСОБА_1 на роботі, оскільки ніяких робочих питань з ним не вирішувала, не ходила до нього в кабінет вирішувати робочі питання, він до неї не приходив вирішувати робочі питання. і практично по роду своєї роботи вона практично не пов'язана з його роботою.

На запитання - де знаходиться її кабінет пояснила, що на другому поверсі в кабінеті заступника директора з навчальної роботи ОСОБА_22 Вона секретар навчальної частини Коледжу, працює зі студентами.

На запитання - чи 12 та 18 січня хтось заходив в кабінет до неї чи до заступника ОСОБА_22 та чи запрошували її перевірити якісь кабінети, класи пояснила, що ніхто не заходив та ніяких документів щодо ОСОБА_1 не готувалось, вона не ходила перевіряти жодні кабінети, хоча була на роботі.

На запитання - чи пропонував їй заступник з навчальної роботи ОСОБА_22 перевіряти чи є на роботі ОСОБА_1 пояснила, що її ніхто не уповноважував та вона нікуди не ходила.

Допитаний в якості свідка заступник директора ОСОБА_22 12.04.2017 в судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_1 12.01.2017 попередньо до нього з ранку заходив, він приніс заяву про відмову від педагогічного навантаження, вручив її. Пізніше він неодноразово ходив дивитись чи клас був зачинений. Це питання було дуже важливе для нього, бо викладач дуже себе позиціонує, як правильний викладач, що постійно ходить на пари, та не запізнюється, хоча неодноразово чоловік запізнювався.

На запитання - яка кількість студентів навчається в навчальному закладі зазначив, що навчається 296 студентів на стаціонарній формі навчання. Скільки груп в навчальному закладі та скільки класних керівників в навчальному закладі пояснив, що 16 груп та керівників.

На запитання - чи 18.01.2017р. з 14:30 до 15:15 год. проводилась виховна година пояснив, що він не знає.

На запитання - чому ви своїй колезі ОСОБА_21 котра разом з вами знаходиться в кабінеті не запропонували піти подивитись чи ОСОБА_1 є в своєму кабінеті а запросили викладача ОСОБА_20, прибиральницю ОСОБА_19 пояснив, що не став шукати одного, другого, третього, казати давай підпиши, а потрібна була така людина, яка би могла підписати та прийти в суд свідчити. Такими були ОСОБА_27 та ОСОБА_19. ОСОБА_21 не запрошував так як вона працює до 18:00 год.

При дослідженні письмових доказів суд визнає неналежними доказами посилання обох сторін на письмові пояснення свідків, студентів і їх батьків, оскільки такі докази як показання свідків відбираються за спеціальною процедурою, а суду невідомі особи, які підписали письмові пояснення.

Суд дійшов висновку, що враховуючи на те, що відповідачем було подано заяви студентів і їх батьків про відсутність студентів 18.01.2017 на навчанні, з врахуванням культурних і релігійних традицій регіону щодо святкування Щедрого вечора, звільнення педагога за відсутності студентів на навчанні є занадто суворою мірою дисциплінарного стягнення.

Таким чином, при застосуванні дисциплінарного заходу, у вигляді звільнення з роботи за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України адміністрацією КЗ ЛОР „Дрогобицький музичний коледж ім. В. Барвінського" порушено процедуру дисциплінарного стягнення передбаченого статтею 149 КЗпП України, оскільки, відповідачем не доведено факту неналежного виконання ОСОБА_1 трудових обов'язків.

Таким чином, з викладеного вбачається, що відповідач звільнив ОСОБА_1 без законної на те підстави, а тому, відповідно до положень ст. 235 КЗпП України зобов'язаний поновити його на попередній роботі.

За таких обставин, позовна вимога щодо поновлення позивача на роботі з 14.02.2017 на посаді викладача циклової комісії „Концертмейстерський клас та камерний ансамбль" КЗ ЛОР „Дрогобицький музичний коледж ім. В. Барвінського" підлягає задоволенню.

Частиною 3 ст.10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених Законом.

У справах про поновлення на роботі доведення законності звільнення та дотримання встановленої процедури звільнення покладається на роботодавця.

Враховуючи вищенаведене, оскільки судом встановлено, що 14.02.2017 Наказом № 27 „Про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення до ОСОБА_1.", позивача було незаконно звільнено, а тому вказаний наказ підлягає скасуванню.

При цьому, у відповідності до вимог п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 367 ЦПК України слід допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді викладача циклової комісії „Концертмейстерський клас та камерний ансамбль" КЗ ЛОР „Дрогобицький музичний коледж ім. В. Барвінського".

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України „Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Оскільки ані позивачем, ані відповідачем не було надано суду розрахунку середнього заробітку позивача, то з метою недопущення порушення конституційного права позивача на отримання заробітної плати (ст. 43 Конституції України), суд дійшов висновку про необхідність залишення без розгляду позовної вимоги про нарахування та виплату позивачу заробітної плати за час вимушеного прогулу з 14.02.2017 по день поновлення на роботі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦПК України в разі якщо позивач самостійно не виплатить йому середній заробіток за час вимушеного прогулу, то позивач зможе звернутися до суду знову.

Разом з тим підлягає задоволенню вимога позивача про зобов'язання адміністрації КЗ ЛОР „Дрогобицький музичний коледж імені В. Барвінського" внести відповідні записи в трудову книжку.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 50 000 грн.

Згідно зі ст. 27-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

На обґрунтування моральної шкоди позивач послався на те, що вимагання від нього пояснень та звільнення стали для нього сильним психологічним стресом внаслідок чого у нього погіршився стан здоров'я. Позивач стверджує, що наступного дня в нього стався гіпертонічний криз і був змушений звернутися за невідкладною медичною допомогою, а 17.02.2017 був госпіталізований для стаціонарного лікування в Дрогобицьку містку лікарню.

На підтвердження факту перебування на стаціонарному лікуванні позивач надав суду виписку з історії хвороби № 01242 за період з 17.02.2017 по 28.02.2017 та виписку з історії хвороби № 03117 за період з 26.04.2016 по 06.05.2016.

Суд оглянувши подані докази дійшов висновку, що історія хвороби № 03117 за період з 26.04.2016 по 06.05.2016 не стосується подій пов'язаних зі звільненням 14.02.2017.

Дослідивши виписку з історії хвороби № 01242 за період з 17.02.2017 по 28.02.2017 суд зазначає, що виходячи з цієї виписки хвороби відсутній зв'язок між звільненням 14.02.2017 та встановленим діагнозом. Крім того, з виписки хвороби вбачається, що позивач вважає себе хворим на протязі 10 років.

Оскільки, в судовому засіданні позивач та його представник не змогли пояснити суду значення діагнозу, не запросили спеціаліста для його роз'яснення, то суд на підставі описаного в виписці з історії хвороби № 01242 дійшов висновку, що наявні хвороби пов'язані з віком позивача (64 роки), а причинно-наслідкового зв'язку між звільненням та госпіталізацією позивача ним не було доведено суду.

Крім того, позивачем жодним чином не було надано розрахунку моральної шкоди у розмірі 50 000 грн.

Позовні вимоги про скасування актів про відсутність на робочому місці від 12.01.2017 та від 18.01.2017 задоволенню не підлягають, оскільки такі акти не є тими нормативно-правовими актами, які тягнуть за собою виникнення, зміну або припинення прав позивача.

Позивач сплатив своєму представнику 2 000 грн винагороди за послуги в суді, на підтвердження чого подав суду виписку по особовим рахункам з 10.04.2017 по 13.04.2017 з ПАТ АКБ „Львів".

Відповідно до п. 48 постанови Пленуму ВССУ „Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" від 17.10.2014 № 10 підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у п. 2 ч. 3 ст. 79, ст.ст. 84, 88, 89 ЦПК України.

Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в п. 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Суду не було надано розрахунку витрат представника на правову допомогу, а тому суд дійшов висновку про те, що цю позовна вимога не підлягає задоволенню.

Крім цього, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 88 ЦПК України з Комунального закладу Львівської обласної ради „Дрогобицьке державне музичне училище ім. В Барвінського" необхідно стягнути в дохід спеціального фонду Державного бюджету України 1 600 грн судового збору.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 64, 88, 169, 179, 207, 208, 209, 212-215, 218, 223, 294, 296, 367 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Скасувати наказ від 14.02.2017 № 27 про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення до ОСОБА_1.

Поновити ОСОБА_1 на посаді викладача циклової комісії „Концертмейстерський клас та камерний ансамбль" Комунальний заклад Львівської обласної ради „Дрогобицький музичний коледж імені В. Барвінського" (82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Музична, 3, ідентифікаційний код 02215029).

Зобов'язати адміністрацію Комунального закладу Львівської обласної ради „Дрогобицький музичний коледж імені В. Барвінського" (82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Музична, 3, ідентифікаційний код 02215029) внести відповідні записи в трудову книжку.

Рішення в частині зобов'язання адміністрації Комунального закладу Львівської обласної ради „Дрогобицький музичний коледж імені В. Барвінського" (82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Музична, 3, ідентифікаційний код 02215029) про нарахування та виплату йому заробітну плату за час вимушеного прогулу з 14.02.2017 року по день поновлення на роботі - залишити без розгляду.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення в частині поновлення на роботі підлягає негайному виконанню.

Стягнути з Комунального закладу Львівської обласної ради „Дрогобицький музичний коледж імені В. Барвінського" (82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Музична, 3, ідентифікаційний код 02215029) в дохід спеціального фонду Державного бюджету України 1 600 (одна тисяча шістсот) грн судового збору.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ю.С. Кучаковський