Рішення

від 07.06.2017 по справі 910/6515/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2017Справа №910/6515/17 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О. розглянувши справу за позовом UAB "RYTU LOGISTIKA" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Транс", третя особа: Приватне акціонерне товариство "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" про стягнення 46 428,30 грн., за участю представників позивача - Рибченко Н.М., довіреність №б/н від 16.03.2017 року, відповідача - Алпатьєвої Н.Ю., договір №05/17 від 16.05.2017 року, Семикіна Т.М., директор, третьої особи - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення 1 583,24 доларів США, що еквівалентно 42 410,25 грн. - вартості втраченого вантажу та 150,00 доларів США, що еквівалентно 4018,05 грн. - штрафу за порушення строку доставки за договором-заявкою на перевезення вантажу №UA-16/01 від 05.05.2016 року та просив стягнути 8500,00 грн. витрат на послуги адвоката.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.04.2017 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 22.05.2017 року.

18.05.2017 року третьою особою через канцелярію суду надано письмові пояснення у справі.

01.06.2017 року відповідачем через канцелярію суду надано письмові заперечення у справі, в яких відповідач просив суд відмовити в позові.

Представник третьої особи в судове засідання 07.06.2017 року не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином відповідно до вимог ст. 64 ГПК України.

Враховуючи те, що нез'явлення представника третьої особи не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника третьої особи.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27.11.2015 року між Приватним акціонерним товариством "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-Транс" (страхувальник) було укладено договір страхування цивільної відповідальності автоперевізника № 3356226 (надалі - договір страхування), який передбачає забезпечення майнового інтересу, що пов'язаний з цивільною відповідальністю страхувальника при здійсненні останнім перевезення вантажів (п. 1.1. договору страхування).

Пунктом 2.1. договору страхування визначено умови страхування відносно перевезень вантажів, що здійснюються за цим договором.

Відповідно до п.п. 2.10.2 договору страхування, під Крадіжкою зі зламом вважається спроба здійснення крадіжки, при якій зловмисник створює соді доступ до вантажу, що переваліться з використанням сили та спеціальних інструментів, що призвели до пошкодження, знищення чи втрати вантажу, що перевозиться.

У відповідності до п. п. 2.10.2 договору страхування, під Пограбуванням вважається вилучення чи присвоєння вантажу, що перевозиться, із застосуванням фізичної сили чи з погрозою її застосування проти Страхувальника чи його уповноважених представників, в результаті доведення Страхувальника (його представників) до несвідомого чи беззахисного стану.

Згідно п. п. 3.4.2.1, страховик має право проводити власне розслідування причин та обставин настання страхового випадку із залученням експертів та сюрвейсрів, від свого імені або від імені Страхувальника звертатись та робити запити у відповідні компетентні органи, державні та муніципальні служби про надання документів та інформації, що підтверджують факт, причини та обставини настання страхового випадку; приймати участь в огляді та оцінці заявлених збитків, проводити технічні експертизи.

Згідно п. п. 3.4.5, страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування у випадках, передбачених цим Договором, Правилами страхування, зазначеними в п. 1.2 цього Договору, і чинним законодавством України.

05.05.2016 року між UAB Rytu Logistuka (надалі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Альфа-Транс (надалі - виконавець) було укладено договір-заявку на перевезення вантажу №UA-16/01 (надалі - заявка), преамбулою якої визначено, що виконавець здійснює доставку збірного вантажу за маршрутом Литва ( м. Вільнюс) - України (м. Київ), дата та час завантаження - 06.05.2016р. о 9:00. строк доставки - 13.05.2016р. Адреса завантаження -Литва, м. Вільнюс, вул. Граичуно, 34, адреса розвантаження - згідно СМР (міжнародних транспортних накладних), вартість перевезення 1 000 євро, строк доставки вантажу - 13.05.2016 року.

На виконання Заявки від 05.05 2016р. відповідачем було надано транспортний засіб державний реєстраційний номер НОМЕР_2 та 06.05. 2016 року відповідачем було прийнято до перевезення збірний вантаж (KARNET TIR АХ79349704), у складі якого згідно інвойсу №35614 та CMR А №0876137 від 06.05.2016р. на 13 налетах знаходилось 303 ящика санітарних виробів на загальну суму 4051,00 долари США:

1 74 картоних ящики змішувачів - 2682 кг.;

55 картоних ящиків шлангів - 639 кг.;

51 картоний ящик сантехнічних деталей - 518 кг.;

22 картонних ящики душових головок - 210 кг.;

1 картонний ящик фітинги латунові - 2 кг.

16.05.2016 року відповідач доставив вищевказаний вантаж вантажоодержувачу - ПАТ Сантехкомплект , що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR А №0876137 від 06.05.2016р.

Під час-приймання вантажу було виявлено його недостачу, про що складено тристоронній акт недостачі товару №К 1-00000120 від 16.05.2016р., який підписаний представниками вантажоодержувача, перевізника та страхової компанії та міститься в матеріалах справи, згідно якого загальна сума недостачі товару складає 1583,24 долари США.

Як вбачається з пояснень третьої особи, а також наявного в матеріалах справи листа від 16 травня 2017 року за вих. № 0729, третя особа згідно умов договору страхування не визнала вищевказану подію страховою і відмовила у здійсненні виплати страхового відшкодування.

Згідно графи 1 CMR А №0876137 від 06.05.2016р. власником втраченого вантажу є Закрите акціонерне товариство RUBINETA .

23.05.2016 року позивач отримав претензію від Закритого акціонерного товариства RUBINETA на суму 1583,24 долари США.

12.06.2016 року між позивачем та Закритим акціонерним товариством RUBINETA було укладено угоду про мирне врегулювання спору, згідно якого позивач зобов'язувався до 15.07.2016 року відшкодувати Закритому акціонерному товариству RUBINETA 1583,24 долари США за втрачений вантаж, а Закрите акціонерне товариство RUBINETA зобов'язалося передати всі наявні документи для реалізації права зворотної вимоги з приводу втрати вантажу до перевізника Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Транс".

14.07.2016 року позивач перерахував на користь Закритого акціонерного товариства RUBINETA 1583,24 долари США, що підтверджується міжнародним платіжним дорученням №07141413 від 14.07.2016 року.

Частиною першою статті 228 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб в порядку регресу.

23.05.2016 року позивачем направлено відповідачу претензію з проханням відшкодувати 1583,24 долари США за втрачений вантаж.

Доказів відшкодування вищевказаної суми за втрачений вантаж відповідачем суду не надано.

Згідно з положеннями ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ч. 1 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Відповідно до ч. 2 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Частиною третьою статті 314 Господарського кодексу України встановлено, що за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, з урахуванням того, що відповідачем було порушено умови заявки від 05.05.2016 року та доставлено вантаж не в повному обсязі, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом нестачі товару №К 1-00000120 від 16.05.2016р., що складений у присутності вантажоодержувача, перевізника та страховика, вартість вантажу, якого не вистачає, складає 1583,24 долари США, позивачем (замовником) було відшкодовано власнику цього вантажу збитки у розмірі 1583,24 долари США, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 1 583,24 доларів США, що відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на 20.04.2017р. складає 42 410,25 грн. - вартості втраченого вантажу є обґрунтованими та позов у цій частині підлягає задоволенню.

Частиною першою статті 919 ЦК України встановлено, що перевізник зобов'язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами га правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно п.6 заявки за кожну добу несвоєчасної подачі транспортного засобу під завантаження, а також за кожну почату добу несвоєчасної доставки вантажу вантажоодержувачу виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 50 доларів США.

На підставі вищевикладених норм закону та умов договору у зв'язку з порушенням відповідачем виконання зобов'язань з доставки вантажу у визначений договором строк позивачем нараховано 150,00 доларів США штрафу.

Позовні вимоги в частині стягнення 150,00 доларів США, що відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на 20.04.2017р. складає 4 018,05 грн. - штрафу за порушення строку доставки за договором-заявкою на перевезення вантажу №UA-16/01 від 05.05.2016 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню, за розрахунком позивача, який відповідає умовам договору та вимогам закону.

Судом надана належна оцінка поданого запереченням відповідача на позовну заяву. Проте, посилання відповідача на те, що недостача вантажу сталася внаслідок крадіжки і не є наслідком протиправних дій або бездіяльності відповідача, а відтак останній не є особою відповідальною за завдані збитки є безпідставними з огляду на те, що відповідальність відповідача (перевізника) за збереження вантажу встановлена умовами договору та випливає з положень закону.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 8500,00 грн. витрат пов'язаних із наданням правової допомоги, на підтвердження понесення яких надав суду належні докази, а саме: договір №07-02/2017 від 07.02.2017 року, що було укладено між адвокатом Дідовцем Ю.В. та позивачем, актом приймання передання юридичних послуг №01 від 20.04.2017 року, рахунком-фактурою №ДЮВ-18-04/2017-1 від 18.04.2017 року та квитанцією №0.0.749528528.1 від 20.04.2017 року, що засвідчує перерахування позивачем адвокату Дідовцю Ю.В. зазначених коштів в розмірі 8500,00 грн.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача з урахуванням витрат на оплату послуг адвоката.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Альфа-Транс (02018. м. Київ, вул. Райдужна, 6; код 30855493) на користь UAB RYTU LOGISTIKA (Uetuvos Respublika, Vilniaus m. sav., Vilniaus т., V. Druskio g. 10-195; код 300156066; Nr. LT417290000004467784, AB CITADELE bank, Kalinausko 13, LT-03107, Vilnius, SWIFT kodas INDULT2X, Bank code 72900, BANK CORRESPONDENT EUR DEUTSCHE BANK AG Frankfurt/Main, Germany DEUTDEFF 947397610, USD CITADELE BANKA Riga, Latvia PARXLV22 LV11PARX0000036122013) 1 583 (одна тисяча п'ятсот вісімдесят три) долари США 24 центів США, що еквівалентно 42 410 (сорок дві тисячі чотириста десять) грн. 25 коп. - вартості втраченого вантажу, 150 (сто п'ятдесят) доларів США 00 центів США, що еквівалентно 4 018 (чотири тисячі вісімнадцять) грн. 05 коп. - штраф за порушення строку доставки, 8 500 (вісім тисяч п'ятсот) витрат на оплату послуг адвоката та 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. - судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 14.06.2017р.

Суддя С.О. Чебикіна