Ухвала

від 13.06.2017 по справі 7/159-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

13 червня 2017 р. Справа № 7/159-09

Господарський суд Вінницької області у складі судді Банаська О.О. , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання незаконними дій заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Крайчинського С.С. щодо направлення заяви та постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та скасування постанови відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Вінницькій області про відкриття виконавчого провадження зі стягнення із боржника виконавчого збору у справі

за позовом : Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", м. Київ

до : Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Вінниця

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -ТОВ "ВКП "Техногаз", м.Вінниця

про звернення стягнення на заставлене майно

За участю секретаря судового засідання Василишеної Н.О.

За участю представників:

позивача (стягувача): не з'явився.

відповідача (боржника/скаржника): не з'явився.

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -ТОВ "ВКП "Техногаз": не з'явився.

Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України: Данильченко Віталій Вікторович, довіреність № 1085/20.3-03 від 29.12.2016 р., службове посвідчення ВІ №188 від 17.09.2015 р.

Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області: Заводнюк Ірина Миколаївна, довіреність № б/н від 13.06.2017 р., посвідчення ВІ № 0017 від 29.05.2017.

ВСТАНОВИВ :

Публічним акціонерного товариства "ОТП Банк" подано позов про звернення стягнення на заставлене майно фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 згідно договору застави № PL 08-277/В00 від 04.06.2008 р., а саме: АГНКМС М-45, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а кошти направлені від реалізації предмета застави направити на погашення загальної заборгованості в сумі 3571079,36 доларів США та 2333723,69 гривень перед ЗАТ "ОТП Банк" на користь Закритого акціонерного товариства "ОТП Банк" по ряду кредитних договорів укладених між позивачем та ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Техногаз"".

Ухвалою суду від 30.06.2009 р. порушено провадження у справі № 7/159-09.

22.09.2010 р. у справі № 7/159-09 винесено рішення яким позов задоволено повністю позов задоволено повністю - звернуто стягнення на предмет застави Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного Товариства "ОТП Банк" за Договором застави № PL 08-277/В00 від 04.06.2008 р., а саме: АГНКМС М-45, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а кошти отримані від реалізації предмета застави, направлено на погашення загальної заборгованості в сумі 3 571 079,36 (три мільйони п'ятсот сімдесят одна тисяча сімдесят дев'ять, 36/100) доларів США та 2 333 723,69 (два мільйони триста тридцять три тисячі сімсот двадцять три, 69/100 ) гривні перед Публічним акціонерним товариством "ОТП Банк", а також стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк"- 25 500 грн 00 коп. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою державного мита та 312 грн 50 коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

06.04.2010 р. відповідно до рішення Господарського суду Вінницької області від 22.09.2009 р. у справі № 7/159-09, яке набрало законної сили 25.02.2010 р. видано відповідний наказ.

27.03.2017 р. до суду надійшла скарга від 27.03.2017 р. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання незаконними дій заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Крайчинського С.С. щодо направлення заяви та постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та скасування постанови відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про відкриття виконавчого провадження зі стягнення із боржника виконавчого збору.

До вказаної скарги останнім додано клопотання про відновлення строку на оскарження дій та рішень державної виконавчої служби б/н від 27.03.2017 р.

Ухвалою суду від 28.03.2017 р. відновлено Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 процесуальний строк звернення до суду зі скаргою б/н від 27.03.2017 р. на дії заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Крайчинського С.С. та призначено до розгляду на 07.04.2017 р.

Ухвалою суду від 07.04.2017 р. розгляд справи відкладено до 26.04.2017 р.

В судове засідання 26.04.2017 р. представник стягувача, третьої особи не з'явилися, причин неявки не повідомили хоча про дату час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, ухвалою суду від 07.04.2017 р., яка надсилалась рекомендованою кореспонденцією.

25.04.2017 р. до суду надійшов відзив відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області в якому останній скаргу не визнає та просить в її задоволенні відмовити з мотивів наведених у ній.

25.04.2017 р. до суду від представника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату мотивоване відсутністю на дату судового засідання матеріалів виконавчого провадження в якому прийнято оскаржувані акти.

Також 25.04.2017 р. до суду засобами електронного зв'язку надійшов клопотання позивача про відкладення розгляду справи на іншу дату, мотивоване перебуванням представника в іншому судовому процесі.

Ухвалою суду від 26.04.2017 р. розгляд справи відкладено до 29.05.2017 р.

26.05.2017 р. на адресу суду від представника Управління державно виконавчої служби Головного 26.05.2017 р. на адресу суду від представника Управління державно виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області надійшло клопотання № 4448/02.1-25/2 від 26.05.2017 р. в якому останній просить суд відкласти розгляд заяви в зв'язку з відсутністю можливості забезпечити явку уповноваженого представника у судове засідання.

територіального управління юстиції у Вінницькій області надійшло клопотання № 4448/02.1-25/2 від 26.05.2017 р. в якому останній просить суд відкласти розгляд заяви в зв'язку з відсутністю можливості забезпечити явку уповноваженого представника у судове засідання.29.05.2017 р. представником відповідача подано клопотання (б/н від 29.05.2017 р.) про долучення додаткових документів, які витребовувались ухвалою суду.

29.05.2017 р. представником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подано письмові пояснення в яких останній вважає доводи скаржника неправомірними та просить суд відмовити в задоволенні поданої скарги.

Ухвалою суду від 29.05.2017 р. розгляд справи відкладено до 13.06.2017 р. Одночасно ухвалою суду продовжено строк розгляду справи передбачений ч. 3 ст. 69 ГПК України на 15 днів.

12.06.2017 р. представником позивача подано клопотання б/н від 12.06.2017 р. в якому останній підтримує вимоги викладені у скарзі та просить суд проводити розгляд скарги за відсутності скаржника та його представника.

Представники позивача, відповідача та третьої особи в засідання суду 13.06.2017 р. не з'явились, хоча про дату, час та місце судового засідання останні повідомлені належним чином - ухвалою від 29.05.2017 р., яка надсилалася рекомендованою кореспонденцією.

Окрім того, представники позивача, відповідача у попередньому засіданні повідомлялися під розписку про дату, час та місце наступного судового засідання.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата , відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом . Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Крім того суд звертає увагу на п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Також слід зазначити, що відповідно до пункту 2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 р. № 28 (з подальшими змінами) на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив, та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Як наголошується в п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

На першому примірнику ухвал, які наявні в справі, є штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вони є підтвердженням належного надсилання копії процесуального документа сторонам.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення позивача, відповідача та третьої особи належним чином про час і місце розгляду скарги і забезпечення явки останнім в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Оскільки згідно із приписами ч.2 ст.121 2 ГПК України неявка стягувача, боржника та третьої особи в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги, суд дійшов висновку про розгляд скарги за відсутності позивача, відповідача та третьої особи.

За відсутності відповідного клопотання розгляд скарги здійснюється без технічної фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 13.06.2017 р. представником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України супровідним листом подано відомості та інформацію про виконавче провадження № 53247048.

Також 13.06.2017 р. в судовому засіданні представником відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області супровідним листом подано копії матеріалів виконавчого провадження № 53247048.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області судом встановлено наступне.

Як стверджує скаржник в обґрунтування вимог скарги 29.12.2016 р. відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в межах виконавчого провадження № 23801472 з виконання наказу по справі № 7/159-09 Господарського суду Вінницької області від 06.04.2010 р. виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу та на підставі заяви від 29.12.2016 р. № 13-0-35-1903/20-1/9 згідно ст.ст.3, 24, 26, 40 Закону України "Про виконавче провадження" направив на примусове виконання до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області постанову про стягнення з боржника виконавчого збору.

В той же час 18.01.2017 р. винесено постанова про відкриття виконавчого провадження № 53247048 з виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 18.07.2013 № 23801472.

Разом з тим, відповідач (скаржник, боржник) вважає дії відділу ДВС щодо винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору незаконними, оскільки, за твердження останнього, постанова про стягнення виконавчого збору в окреме виконавче провадження не виділяється та залишок нестягненої суми виконавчого збору не стягується, позаяк в рамках виконавчого провадження № 23801472 реалізація зазначеного предмета застави не проводилась, а відтак виконавчий збір в пропорційному розмірі (10%) до суми коштів які підлягають стягненню за рахунок реалізації не нараховувались і відповідно до чого збір не може бути стягнений.

Таким чином, за твердження скаржника, державний виконавець хоча мав право винести постанову про стягнення із боржника виконавчого збору від 18.07.2013 р. в рамках виконавчого провадження № 23801472, виконавчий збір міг бути стягнутий за настанням наступних умов, обумовлених Законом, а саме: 1) фактичної реалізації органом ДВС в рамках виконавчого провадження № 23801472 предмета застави, визначеного вимогами виконавчого документа; 2) надходженням коштів від реалізації предмета застави, розподілу державним виконавцем коштів від реалізації майна, та задоволення (повне або часткове в залежності від суми коштів яка стягнута) вимог стягувана заставодержателя (тобто стягувача ПАТ "ОТП Банк") з визначенням розміру виконавчого збору в пропорційному розмірі (10%) до суми коштів які підлягають стягненню на користь стягувача заставодержателя; 3) стягнення (погашення) виконавчого збору виконавчого збору виключно в рамках виконавчого провадження.

Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області у відзиві на скаргу від 25.04.2017 р. заявлені скаржником вимоги не визнає та зазначає, що постанова про стягнення виконавчого збору є окремим виконавчим документом, який відповідає вимогам ст. 4 ЗУ "Про виконавче провадження".

Відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України у поясненні від 29.05.2017 р. вважає подану скаргу необґрунтованою, безпідставною та просить в її задоволенні відмовити зазначаючи, що державний виконавець діяв на підставі в межах та у спосіб передбачений чинним законодавством України.

Із матеріалів справи та виконавчого провадження судом встановлено, що на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження № 23801472 з виконання наказу від 06.04.2010 р. по справі № 7/159-09 Господарського суду Вінницької області про звернення стягнення на предмет застави Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" за Договором застави № РL 08-277/В00 від 04.06.2008 р., а саме: АГНКМС М-45, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а кошти отримані від реалізації предмета застави, направити на погашення заборгованості в сумі 3 571 079, 36 дол. США та 2 333 723,69 грн перед Публічним акціонерним товариством "ОТП Банк" по: Договору про надання кредиту № СR 08-188/В00 від 28.05.2008 р. із Договором № 1 про зміну договору про надання кредиту № СR 08-188/В00 від 04.06.2008 р., Договором № 2 про зміну договору про надання кредиту № СR 08-188/В00 від 25.12.2008 р., Договором № 3 про зміну договору про надання кредиту № СR 08-188/В00 від 26.01.2009 р.;

- Договору про надання кредиту № СR 08-189/В00 від 28.05.2008 р.;

- Договору про надання кредиту № СR 08-190/В00 від 28.05.2008 р. з Договором № 1 про зміну договору про надання кредиту № СR 08-190/В00 від 31.07.2008 р.;

- Договору про надання кредитної лінії № СR 08-191/В00 від 28.05.2008 р. із Договором № 1 про зміну договору про надання кредитної лінії № СR 08-191/В00 від 04.06.2008 р., Договором № 2 про зміну договору про надання кредитної лінії № СR 08- 191/В00 від 31.07.2008 р., Договором № 3 про зміну договору про надання кредитної лінії № СR 08-191/В00 від 05.01.2008 р., Договором № 4 про зміну договору про надання кредитної лінії № СR 08-191/В00 від 26.01.2009 р.

18.07.2013 р. відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в межах виконавчого провадження ВП № 23801472 винесено постанову про стягнення з боржника (Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.) 357 107,93 дол. США та 233 372,36 грн., виконавчого збору на користь держави.

29.12.2016 р. відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийнято постанову про повернення виконавчого документу - наказу (дублікату) по справі № 7/159-09 від 06.04.2010 р. Господарського суду Вінницької області стягувачу на підставі п. 4 ч. 1 ст.37 ЗУ "Про виконавче провадження".

Супровідним листом вих. № 13-0-35-1903/20-1/9 від 29.12.2016 р. відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надіслано на адресу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області вищевказану постанову державного виконавця ВП № 23801472 від 18.07.2013 р.

Також, у вказаному листі відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби зазначено, що виконавче провадження по виконанню наказу (дублікату) № 7/159-09 від 06.04.2010 р. Господарського суду Вінницької області завершено в установленому порядку (постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 29.12.2016 р. ВП № 23801472). Нестягнутий виконавчий збір за постановою складає 357 107,93 дол. США (що за офіційним курсом НБУ станом на 29.12.2016 р. еквівалентно 9 603 759,98 грн) та 233 372,36 грн.

18.01.2017 р. відділом примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Вінницькій області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 53247048 з виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 18.07.2013 р. № 23801472.

Крім того, 18.01.2017 р. постановою заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України скасовано постанову від 29.12.2016 р. про повернення виконавчого документу - наказу (дублікату) по справі № 7/159-09 від 06.04.2010 р. Господарського суду Вінницької області на підставі п. 4 ч. 1 ст. 37 ЗУ "Про виконавче провадження" стягувачу.

Листом вих. № 13-0-35-1903/20-1/9 від 17.05.2017 р. відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з проханням повернути на адресу відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області постанову державного виконавця про стягнення виконавчого збору від 18.07.2013 р. ВП № 23801472.

01.06.2017 р. відділом примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області листом вих. № 4597/02.1-25/2 від 01.06.2017 р. направлено на адресу відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вищевказану постанову державного виконавця про стягнення виконавчого збору від 18.07.2013 р. ВП № 23801472.

Постановою відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 01.06.2017 р. повернуто постанову державного виконавця про стягнення виконавчого збору від 18.07.2013 р. ВП № 23801472 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 ЗУ "Про виконавче провадження".

З урахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків щодо поданої скарги.

Умови і порядок виконання рішень судів регламентовані Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р., виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону .

Враховуючи, що виконавчі дії відділом ДВС вчинено після набрання чинності Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р., який набрав чинності 05.10.2016 р., оцінка правомірності дій державного виконавця здійснюється на відповідність нормам Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. (ЗУ "Про виконавче провадження"), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 3 ЗУ "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору , постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

За змістом ч. 1 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно із ч. 1 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Поряд з цим, частиною третьою статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно із п. 8 Розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 р. N 2832/5) у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1-4, 6, 7 і 9 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яка підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом.

Відповідно до п. 2 Розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 р. N 2832/5) постанова про стягнення витрат виконавчого провадження виноситься на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1 - 4, 6, 7 і 9 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону. У разі якщо при закінченні виконавчого провадження або поверненні виконавчого документа витрати виконавчого провадження не були стягнуті, постанова про стягнення витрат виконавчого провадження виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом. Державний виконавець зобов'язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення витрат виконавчого провадження, виділеною в окреме провадження, не пізніше наступного робочого дня після закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа.

З системно аналізу вищевикладеного слідує, що Законом України "Про виконавче провадження" встановлено певні особливості відкриття виконавчих проваджень з виконання постанов про стягнення виконавчого збору. При цьому стягнення виконавчого збору не завжди здійснюється у межах виконавчого провадження, в зв'язку з яким пов'язано його виникнення. Зокрема, у випадку повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1- 4, 6, 7 і 9 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону якщо при поверненні виконавчого документа витрати виконавчого провадження не були стягнуті, постанова про стягнення витрат виконавчого провадження виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом.

Як слідує з матеріалів справи, постанова Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 18.07.2013 р. ВП № 23801472 про стягнення з боржника виконавчого збору в установленому порядку недійсною не визнавалась, тому остання підлягає виконанню у порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

В той же час, постанову від 29.12.2016 р. про повернення виконавчого документу - наказу (дублікату) по справі № 7/159-09 від 06.04.2010 р. Господарського суду Вінницької області стягувачу Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийнято на підставі п. 4 ч. 1 ст. 37 ЗУ "Про виконавче провадження".

Як встановлено судом, 18.01.2017 р. постановою заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України скасовано постанову від 29.12.2016 р. про повернення виконавчого документу - наказу (дублікату) по справі № 7/159-09 від 06.04.2010 р. Господарського суду Вінницької області на підставі п. 4 ч. 1 ст. 37 ЗУ "Про виконавче провадження" стягувачу.

Листом вих. № 13-0-35-1903/20-1/9 від 17.05.2017 р. відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся з проханням повернути на адресу відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Вінницькій області постанову державного виконавця про стягнення виконавчого збору від 18.07.2013 р. ВП № 23801472.

Постановою відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області від 01.06.2017 р. повернуто постанову державного виконавця про стягнення виконавчого збору від 18.07.2013 р. ВП № 23801472 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 ЗУ "Про виконавче провадження".

01.06.2017 р. відділом примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області листом вих. № 4597/02.1-25/2 від 01.06.2017 р. направлено на адресу відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вищевказану постанову державного виконавця про стягнення виконавчого збору від 18.07.2013 р. ВП № 23801472.

Таким чином з урахуванням встановлених обставин стосовно вимог скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання незаконними дій заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Крайчинського С.С. щодо направлення заяви № 13-0-35-1903/20-1/9 від 29.12.2016 р. та постанови про стягнення із боржника виконавчого збору № 23801472 від 18.07.2013 р. на примусове виконання до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області та скасування постанови відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області від 18.01.2017 р. про відкриття виконавчого провадження зі стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 виконавчого збору суд зазначає, що на момент розгляду скарги в цій частині її вимог відсутній предмет розгляду скарги, оскільки постанова про стягнення із боржника виконавчого збору № 23801472 від 18.07.2013 р. повернута на адресу відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Відповідно до ч.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 р. № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" у разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, до заяв (скарг, подань) учасників виконавчого провадження мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання.

Крім того, згідно із п. 9.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" у вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1 - 3, 5, 6, 9 частини першої статті 63, статті 64, розділів XI, XII, XII 1 ГПК тощо.

Таким чином, враховуючи те, що стаття 121-2 ГПК України не містить положень про те, яким чином має діяти суд, коли предмет оскарження припинив своє існування, суд приходить до висновку про необхідність застосування під час розгляду вказаної скарги положень ст. 80 ГПК України.

Як наголошено в п.4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Визнання боржником претензії кредитора не є способом припинення зобов'язання і не свідчить про відсутність спору; особа, претензія якої визнана боржником, вправі звернутися до господарського суду з позовом про стягнення визнаної суми коштів. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи . Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Відтак відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами .

Приймаючи до уваги те, що після надходження скарги до суду та початку її розгляду судом постанову державного виконавця про стягнення виконавчого збору від 18.07.2013 р. ВП № 23801472 повернуто відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за його заявою на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 ЗУ "Про виконавче провадження" суд прийшов до висновку про те, що провадження в частині вимог скарги про визнання незаконними дій заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Крайчинського С.С. щодо направлення заяви № 13-0-35-1903/20-1/9 від 29.12.2016 р. та постанови про стягнення із боржника виконавчого збору № 23801472 від 18.07.2013 р. на примусове виконання до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області та скасування постанови відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області від 18.01.2017 р. про відкриття виконавчого провадження зі стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 виконавчого збору підлягає припиненню згідно п.1 1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Стосовно вимог скарги про визнання постанови про стягнення із боржника виконавчого збору, яка винесена в рамках виконавчого провадження ВП № 23801472 від 18.07.2013 р. з виконання наказу по справі № 7/159-09 Господарського суду Вінницької області від 06.04.2010 р. такою, що не підлягає виконанню суд дійшов висновку про відхилення скарги в цій частині виходячи із таких міркувань.

Як наголошується у п. 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012 року за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною , або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Виходячи з наведеного вимога скаржника про визнання постанови державного виконавця такою, що не підлягає виконанню не відповідає встановленим законодавством способам захисту при розгляді скарг на дії органів державної виконавчої служби, оскільки не кореспондується за змістом прохальної частини із процесуальними повноваженнями суду, якими він наділений під час розгляду відповідних скарг.

На підставі викладеного та керуючись п.1 1 ч.1 ст.80, ст.ст. 86, 115, 121 2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Провадження щодо розгляду скарги в частині вимог про визнання незаконними дій заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Крайчинського С.С. щодо направлення заяви № 13-0-35-1903/20-1/9 від 29.12.2016 р. та постанови про стягнення із боржника виконавчого збору № 23801472 від 18.07.2013 р. на примусове виконання до Відділу примусового виконання рішень управління державної казначейської служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області та скасування постанови відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області від 18.01.2017 р. про відкриття виконавчого провадження зі стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 виконавчого збору припинити згідно з п.1 1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

2. У задоволенні скарги в частині вимоги про визнання постанови про стягнення із боржника виконавчого збору, яка винесена в рамках виконавчого провадження ВП № 23801472 від 18.07.2013 р. з виконання наказу по справі № 7/159-09 Господарського суду Вінницької області від 06.04.2010 р. такою, що не підлягає виконанню відмовити повністю.

3. Ухвалу надіслати стягувачу, боржнику, третій особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя О.О. Банасько

віддрук. 4 прим.:

1 - до справи.

2 - позивачу - вул.Жилянська, 43, м.Київ, 01033.

3 - відповідачу - АДРЕСА_2.

4 - ТОВ ВКП "Техногаз", вул.Космонавтів, 39, м.Вінниця, 21021.