Постанова

від 12.06.2017 по справі 911/1280/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2017 року Справа № 911/1280/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

суддів Карабаня В.Я.,

Ковтонюк Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-виробничий центр "Вектор" на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 28.02.2017 р. (судді: Чорногуз М.Г., Мальченко А.О., Агрикова О.В.) у справі№911/1280/16 господарського суду Київської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Грантех Інжиніринг" до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-виробничий центр "Вектор"; 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Портабл Плюс" простягнення 506 862 грн. 29 коп. за участю представників: від позивача Некрасов О.С., свідоцтво №2696 від 15.10.2012 р., договір про надання правової допомоги від 01.06.2017 р. від відповідачів 1. не з'явились 2. не з'явились В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Київської області від 02.12.2016 р. у справі №911/1280/16 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Грантех Інжиніринг" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-виробничий центр "Вектор" (далі - відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Портабл Плюс" (далі - відповідач 2) про стягнення 506 862 грн. 29 коп.: стягнуто з відповідача 1 на користь позивача 470 950 грн. 86 коп. боргу, 20 000 грн. 00 коп. пені, 6 593 грн. 22 коп. 3% річних, 9 318 грн. 21 коп. інфляційних втрат, 7 602 грн. 93 коп. судового збору; стягнуто з відповідача 2 на користь позивача 500 грн. 00 коп. боргу.

Відповідач 1 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вказане рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2017 р. апеляційну скаргу відповідача 1 повернуто на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржником сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги у меншому розмірі ніж це передбачено нормами чинного законодавства.

При цьому, за наявності зазначеної підстави для повернення апеляційної скарги, клопотання скаржника про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження судом розглянуто не було.

Після усунення відповідних недоліків відповідач 1 повторно звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Київської області від 02.12.2016 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2017 р. відмовлено в задоволенні клопотання відповідача 1 про відновлення строку для подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу повернуто скаржнику без розгляду.

Відповідач 1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2017 р. у справі №911/1280/16.

Так, зважаючи на позицію Конституційного суду України, відповідно до якої реалізацією права особи на судовий захист, зокрема, є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій, заявник просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2017 р. та направити справу до суду апеляційної інстанції для здійснення апеляційного провадження.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.05.2017 р. колегією суддів у складі: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Карабань В.Я., Ковтонюк Л.В., касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 12.06.2017 р.

В касаційній скарзі відповідачем 1 заявлено клопотання про зупинення виконання рішення господарського суду Київської області від 02.12.2016 р. до закінчення перегляду в касаційному порядку ухвали Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2017 р.

Керуючись приписами ст. 121 1 Господарського процесуального кодексу України та враховуючи, що скаржник просить зупинити виконання судового рішення, яке в касаційному порядку не переглядається, колегія суддів Вищого господарського суду України відмовляє в задоволенні клопотання відповідача 1 про зупинення виконання рішення господарського суду Київської області від 02.12.2016 р.

Представник позивача скористався своїм правом, передбаченим ст. 111 2 Господарського процесуального кодексу України, та до початку судового розгляду подав відзив, в якому заперечив проти задоволення касаційної скарги.

До початку судового засідання представником відповідача 1 було подано клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку з перебуванням юрисконсульта скаржника в щорічній відпустці, а також клопотання про розгляд справи за участю представника відповідача 1.

З огляду на приписи ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, з яких вбачається, що явка поважних представників сторін в судове засідання це право, а не обов'язок, та враховуючи встановлений ст. 111 8 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що у даному випадку неявка повноважних представників учасників судового процесу не перешкоджає судовому розгляду, зважаючи на що вищевказані клопотання відповідача 1 задоволенню не підлягають.

В судове засідання з'явився представник позивача, який заперечив проти задоволення касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга відповідача 1 підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

В свою чергу, згідно з ч. 1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу, зокрема, на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

У даному випадку апеляційну скаргу відповідача 1 повернуто без розгляду апеляційним господарським судом у зв'язку з порушенням скаржником строків подання апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду.

Статтею 93 Господарського процесуального кодексу України встановлено строк подання апеляційної скарги.

Так, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього кодексу.

Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень ч. 4 ст. 91 цього кодексу.

Господарським судом апеляційної інстанції встановлено, що рішення у справі №911/1280/16 прийнято 02.12.2016 р. Повний текст рішення підписано 23.12.2016 р.

При цьому, вказане рішення направлено сторонам у справі поштою 27.12.2016 р., про що, за висновками апеляційного господарського суду, свідчить відповідна відмітка на звороті останнього аркушу рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, перша апеляційна скарга на вказане рішення відповідачем 1 подана 26.01.2017 р.

На підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України дана апеляційна скарга була повернута скаржнику ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2017 р.

Повторно скаржник звернувся з апеляційною скаргою на рішення місцевого господарського суду 20.02.2017 р.

Таким чином, своїм правом на оскарження судового акту у встановлений ст. 93 Господарського процесуального кодексу України строк відповідач 1 не скористався та подав апеляційну скаргу з пропуском процесуального строку.

Скаржником було заявлено клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги, мотивоване тим, що відповідач 1 отримав копію рішення місцевого господарського суду лише 18.01.2017 р., тобто після спливу строку на його апеляційне оскарження.

Приймаючи рішення про повернення повторно поданої апеляційної скарги, господарський суд апеляційної інстанції визнав, що скаржником не надано доказів того, що він не мав можливості вчасно здійснити відповідні процесуальні дії. Зокрема, апеляційний господарський суд, вказав, що представник відповідача 1 був присутній в судовому засіданні під час проголошення вступної та резолютивної частини рішення господарського суду першої інстанції та не був позбавлений можливості ознайомитись з відповідним рішенням.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитись з такими висновками господарського суду апеляційної інстанції.

Так, розглядаючи заяву про відновлення строку подання апеляційної скарги та визначаючи наявність підстав для відмови чи відновлення цього процесуального строку суд має керуватись ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим кодексом.

При цьому, у кожному випадку суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинні містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. У клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Отже, відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким суд користується, виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником.

У даному випадку судом апеляційної інстанції не було взято до уваги ту обставину, що прийняте 02.12.2016 р. рішення місцевого господарського суду було підписано 23.12.2016 р., тобто, через 21 день після його прийняття. При цьому, дати складення повного рішення в тексті рішення не зазначено.

В свою чергу, копія повного тексту рішення була направлена сторонам лише через 25 днів після проголошення вступної та резолютивної частини даного рішення, а саме 27.12.2016 р.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає дані обставини такими, що мають істотний вплив на можливість скаржника реалізувати своє право на судовий захист, зокрема, і шляхом оскарження рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку.

Враховуючи наведене, судова колегія господарського суду касаційної інстанції приходить до висновку, що ухвала Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2017 р. підлягає скасуванню.

При цьому, користуючись повноваженнями, встановленими в п. 3 ч. 1 ст. 111 9 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України вважає за необхідне передати справу №911/1280/16 до Київського апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття чи повернення апеляційної скарги Приватного Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-виробничий центр "Вектор" на рішення господарського суду Київської області від 02.12.2016 р. в порядку, визначеному в Розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-виробничий центр "Вектор" задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2017 р. у справі №911/1280/16 скасувати.

Справу №911/1280/16 передати до Київського апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття чи повернення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-виробничий центр "Вектор" на рішення господарського суду Київської області від 02.12.2016 р.

Головуючий суддя А.С. Ємельянов

Судді В.Я. Карабань

Л.В. Ковтонюк