Ухвала

від 07.06.2017 по справі 826/11892/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/11892/16 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

07 червня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Губської Л.В., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Левченка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бранолі до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення, оформлене листом від 20 липня 2015 року №12463/26-50-15-01 про неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року від 17 липня 2015 року №915482476 та Додаток 5 Розшифровка податкових зобов'язань податкового кредиту в розрізі контрагентів від 17 липня 2015 року №9150482822 як податкову звітність; зобов'язати відповідача прийняти декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року, яка була подана 17 липня 2015 року без застосування штрафних санкцій та вважати податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року від 17 липня 2015 року №915482476 та Додаток 5 Розшифровка податкових зобов'язань податкового кредиту в розрізі контрагентів від 17 липня 2015 року №9150482822 такими, що подані платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби (17 липня 2015 року).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 грудня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 грудня 2016 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до частини четвертої статті 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до частини першої статті 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивачем 17 липня 2015 року засобами електронного зв'язку в електронній формі до контролюючого органу було подано декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року з додатком 5 Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів .

Згідно квитанції №2, вказана декларація доставлена до районного рівня - ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві 17 липня 2015 року о 10 годині 40 хвилин та зареєстрована за номером НОМЕР_1.

Листом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 20.07.2015 №12463/26-50-15-01 позивачу повідомлено про відмову у прийнятті податкової звітності, оскільки у декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року з порушеннями заповнено рядок 06 - місцезнаходження платника податку. Тому, як роз'яснено позивачу, декларація з податку на додану вартість за червень 2015 року (№9150482476 від 17.07.2015) та додаток 5 Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (№9150482822 від 17.07.2015) вважаються не поданими.

Вважаючи протиправним вказане рішення, яке оформлено листом, щодо відмови у прийнятті податкової звітності з податку на додану вартість за червень 2015 року позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, виходив з наступного.

Відповідно до положень пунктів 201.14 та 201.15 статті 201 ПК України платники податку на додану вартість зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Положеннями пунктів 49.1 та 49.2 вказаного Кодексу визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Відповідно до пункту 203.1 статті 203 ПК України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до пунктів 48.2, 48.3 та пункту 48.4 статті 48 ПК України обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Згідно підпункту 48.5.1 пункту 48.5 статті 48 ПК України податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником. Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

У відповідності до пункту 48.7 вказаної статті ПК України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають (п. 49.8).

За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом (пункт 49.9).

Згідно пункту 49.10 статті 49 ПК України відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Відповідно до підпункту 49.11.1 пункту 49.11 статті 49 ПК України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови, зокрема, у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

Положеннями пунктів 49.12 та 49.13 статті 49 ПК України визначено, що у разі отримання відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації платник податків має право, зокрема, оскаржити рішення контролюючого органу у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

У разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідачем в листі від 20.07.2015 №12463/26-50-15-01 не зазначено, в чому саме полягає невідповідність заповнення податкової декларації, а міститься лише посилання на не вірне заповнення рядка 06 декларації - податкова адреса: 03028, м. Київ, проспект Науки, 42/1, який, як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Також, судом першої інстанції вірно зазначено, що податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2015 року містить всі обов'язкові реквізити, що передбачені статтею 48 ПК України, та подана у строк, що визначений пунктом 203.1 статті 203 ПК України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов.

Відповідно до частини першої статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 грудня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 12.06.2017 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: Л.В. Губська

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Губська Л.В.

Федотов І.В.