ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
20 липня 2017 року м. Київ К/800/24111/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Усенко Є.А., розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ДПІ)
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.12.2016
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017
у справі № 826/11892/16 Окружного адміністративного суду м. Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бранолі
до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві
про зобов'язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
11.07.2017 ДПІ (згідно зі штампом на поштовому конверті) звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.12.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 у справі № 826/11892/16.
Касаційна скарга підлягає залишенню без руху, як така, що подана без дотримання вимог частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору за подання касаційної скарги та копії оскаржуваного рішення суду першої інстанцій.
До касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору, клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги не містить обґрунтованих підстав для його задоволення.
Відповідно до підпункту 3 підпункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 № 484-VIII (набрав чинності з 01.09.2015) ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду в адміністративній справі складає 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Законом України Про судовий збір встановлено перелік осіб, які звільнені від сплати судового збору, серед яких органи Державної фіскальної служби відсутні.
Процесуальна правоздатність особи визначається нормами процесуального права, які діють на дату існування певної події чи вчинення дії, з якими пов'язано виникнення процесуального права чи обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 8 Закону України Про судовий збір передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Особа, яка вважає, що в неї існують перешкоди для доступу до правосуддя через неможливість сплатити судовий збір з певних причин, може подати до суду відповідне клопотання з обґрунтуванням доводів про наявність таких перешкод та підтвердженням цих доводів відповідними доказами.
Відповідач не наводить обставин та не надає доказів відсутності фінансування з Державного бюджету України, які є об'єктивною перешкодою для доступу до правосуддя (затверджений кошторис витрат на 2017 рік в розрізі календарних місяців, докази щодо часу фактичного зарахування на рахунок ОДПІ грошових коштів з казначейського рахунку по розділу економічної класифікації 2800, за рахунок яких можлива сплата судового збору, тощо), що унеможливлює зробити висновок про наявність об'єктивних підстав для відстрочення сплати судового збору до вирішення справи по суті.
Крім того, до поданої касаційної скарги відповідачем не додано копії постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.12.2016 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017, які оскаржуються, що позбавляє суддю можливості вирішити питання про прийняття касаційної скарги до провадження.
Відповідно до частини 3 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
Роз'яснити, що відповідно до статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга буде повернута та вважатись неподаною в разі якщо недолік касаційної скарги не буде усунений впродовж зазначеного строку або не буде заявлено клопотання про продовження цього строку.
Керуючись частиною 1 статті 108, статтею 165, частиною 5 статті 213, частиною 3 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.12.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 у справі № 826/11892/16 залишити без руху, надавши строк для усунення вищевказаного недоліку касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала перегляду Верховним Судом України не підлягає.
Суддя
Вищого адміністративного
суду України Є.А. Усенко
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 20.07.2017 |
Оприлюднено | 28.07.2017 |
Номер документу | 67962188 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Васильєва І.А.
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Усенко Є.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні