Рішення

від 15.06.2017 по справі 461/6411/16

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/6411/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2017 року Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Котельви К.О.,

при секретарі Остапчук М.Ю.,

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідачів ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕСТЕЙТ ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальність ЕЛЛІКО про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності,

встановив:

позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕСТЕЙТ ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальність ЕЛЛІКО про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності, покликаючись на те, що ОСОБА_5 була власницею нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Костюшка, 18, а також нерухомого майна та земельної ділянки, що знаходиться за адресою: Львівська область, Турківський район, с. Розслуч, вул. Смерічка, 5. Між ВАТ Кредобанк та ОСОБА_6 було укладено і кредитні договори: № 777 від 27 червня 2007 року, № 977 від 25 жовтня 2007 року, № 860 від 04 вересня 2007 року. З метою забезпечення вказаних кредитних зобов'язань між ВАТ Кредобанк та ОСОБА_5 було укладено іпотечні договори за реєстровим № Д-1029 від 27 червня 2007 року; 04 вересня 2007 року за реєстровим № 2165, 25 жовтня 2007 року було укладено іпотечний договір за реєстровим № 2559. Рішеннями Личаківського районного суду м. Львова від 02 грудня 2009 року було розірвано кредитні договори № 777 від 27 червня 2007 року, № 860 від 04 вересня 2007 року, № 977 від 25 жовтня 2007 року та стягнено суми коштів. 19.03.2011 року померла ОСОБА_5 (іпотекодавець за договорами іпотеки). Після її смерті відкрилася спадщина на спадкове майно, зазначене у заповіті, складеному 22.04.2005 року. Згідно вказаного заповіту, позивач є єдиним спадкоємцем ОСОБА_5 У відповідності до вимог ст. 1297 ЦК України, ОСОБА_1 звернувся із заявою від 30.08.2011 року про прийняття спадщини, проте на даний час з незалежних причин, її не оформив.

Однак, 29.11.2011 року між ПАТ Кредобанк і TOB ФК Приватні інвестиції укладено договір факторингу шляхом купівлі грошової вимоги, за умовами якого до TOB ФК Приватні інвестиції перейшло право вимоги за вищезазначеними кредитними договорами. Також 16.12.2011 року між ПАТ Кредобанк і TOB ФК Приватні інвестиції укладено договір про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, згідно якого до TOB ФК Приватні інвестиції перейшло правом вимоги за зазначеними договором іпотеки. 15.04.2014 року між TOB Фінансова компанія Приватні інвестиції та TOB Факторингова компанія Омега було уклад договори факторингу № 132/0, № 133/0 та № 134/0, відповідно до якого, останньому перейшло право вимоги до ОСОБА_7 за невиконаними зобов'язаннями боржника, що виникли відповідно до умов кредиті договорів № 860 від 04.09.2007 року, № 777 від 27.06.2007 року, № 977 від 25.10.2007 року, в тому числі - іпотечних договорів, укладених між ВАТ Кредобанк та ОСОБА_5

В подальшому, з отриманої Інформаційної довідки з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 01.04.2016 року позивачу стала відомо, що власниками вищезазначеного нерухомого майна, яке було предметом іпотеки та пізніше увійшло до складу спадщини, стали Товариство з обмеженою відповідальністю ЕСТЕЙТ ОСОБА_4 , Товариство з обмеженою відповідальність ЕЛЛІКО , які набули вказане майно шляхом внесення такого до статутного капіталу ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ОСОБА_1 вважає, що вказане нерухоме майно вибуло з його володіння без його волі, та за відсутность будь - яких укладених договорів між ним та відповідачами - ТОВ ЕСТЕЙТ ОСОБА_4 та TOB ЕЛЛІКО .

Відповідач за первісним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю ЕСТЕЙТ ОСОБА_4 звернулося із зустрічним позовом до ОСОБА_1, в якому просить зобов'язати ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні майном TOB Естейт ОСОБА_4 : квартира №: 16, 15, 14, 13, 7, 6, 5 у будинку 18, розташовану на вулиці Костюшка у місті Львові; нежитлові приміщення Зв-1, Зв-2, Зв-З, Зв-4, Зв-5, розташовані за адресою м. Львів, вул. Костюшка, 18; будинок №5 по вулиці Смерічка, село Розлуч, Турківського району Львівської області; земельна ділянка площею 0,2500 га, кадастровий номер 4625586900:01:002:0005, адреса село Розлуч, Турківського району, Львівської област, вул. Смерічка, буд. 5, цільове призначення - для обслуговування житлового будинку. Товариство з обмеженою відповідальність ЕЛЛІКО у зустрічному позові просить зобов'язати ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні майном TOB Елліко : нежитлові приміщення першого поверху від 2-3 по 2-6, загальною площею 42,1 кв.м., що розташовані за адресою м. Львів, вул. Коспошка, буд.18; квартира №: 3, 3 а , 3 б , 4 у будинку 18, розташовану на вулиці Коспошка у місті Львові, звільнити займані приміщення та забезпечити до них доступ власника.

Позови мотивують тим, що з 11.03.2016 року та станом на дату подання позову ТОВ ЕСТЕЙТ ОСОБА_4 та ТОВ ЕЛЛІКО належить на праві власності вищевказане нерухоме майно. Незважаючи на те, що майно перебуває у їх власності з 11.03.2017 року, товариства фактично розпоряджатися ним не можуть. ОСОБА_1 не будучи власником вказаного майна, стверджує, що вказане майно перебуває у його власності та використовує його у своїй господарській діяльності. Проте, жодних договорів між ними не було укладено. Зазначають, що дії ОСОБА_1 є незаконними та такими, що порушують право Товариства з обмеженою відповідальністю ЕСТЕЙТ ОСОБА_4 та Товариство з обмеженою відповідальність ЕЛЛІКО володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю.

Позивач та його представник за первісним позовом в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, дали пояснення аналогічні фабулі первісної позовної заяви, просили первісний позов задовольнити. Зустрічний позов заперечили, просили відмовити в задоволенні такого.

Представник відповідачів за первісним позовом в судовому засіданні первісний позов заперечила та просила відмовити в задоволенні такого. Зустрічний позов підтримала, надала пояснення аналогічні фабулі зустрічної позовної заяви, просила такий задовольнити.

Заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши дійсні обставини справи, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що первісний позов слід задоволити, в зустрічному позові відмовити, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 була власником нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Костюшки, 18, а також нерухомого майна та земельної ділянки, що знаходиться за адресою: Львівська область, Турківський район, с. Розслуч, вул. Смерічка, 5.

Між ВАТ Кредобанк та ОСОБА_6 було укладено кредитні договори:

-№ 777 від 27 червня 2007 року. З метою забезпечення кредитних зобов'язань між ВАТ Кредобанк та ОСОБА_5 27 червня 2007 року було укладено іпотечний договір за реєстровим № Д-1029 /т. 1, а.с.100-107/.

-№ 860 від 04 вересня 2007 року. З метою забезпечення кредитних зобов'язань між ВАТ Кредобанк та ОСОБА_5 04 вересня 2007 року було укладено іпотечний договір за реєстровим № 2165 /т.1, а.с.82-91/.

-№ 977 від 25 жовтня 2007 року. З метою забезпечення кредитних зобов'язань між ВАТ Кредобанк та ОСОБА_5 25 жовтня 2007 року було укладено іпотечний договір за реєстровим № 2559 /т.1, а.с.114-128/.

Рішеннями Личаківського районного суду м. Львова від 02 грудня 2009 року у справах 2-732/2009 /а.с.169/, 2-782/209 /а.с.172-174/ було розірвано кредитні договори № 777 від 27 червня 2007 року, № 860 від 04 вересня 2007 року. № 977 від 25 жовтня 2007 року та стягнено суми коштів.

19.03.2011 року померла ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть ОСОБА_10 1-СГ № 248053 від 24.03.2011 року /т. 1, а.с.20/.

Відповідно до заповіту, складеного 22.04.2005 року ОСОБА_1 є спадкоємцем всього майна, що належало ОСОБА_5 /т.1, а.с.19/.

З матеріалів справи вбачається, що 03.12.2014 року між TOB Факторингова компанія Омега та ОСОБА_8 укладено договори купівлі - продажу предмет іпотеки іпотекодержателем, згідно якого продавець продав, а покупець купив нежитлові приміщення першого поверху від 2-3 по 2-6, 3в-1, 3в-2, 3в-3., 3в-4, 3в-5 за адресою: вул. Костюшка, 18 у Львові на загальну суму 2172689.00 грн.; а також квартири № 3, 3 а , 3 б , 4, 5, 6,7, 14,15, 16 за адресою: вул. Костюшка, 18 у м. Львові на загальну суму 5495068,00 грн. /т.1, а.с.74-81; 94-99/.

25.12.2014 року між TOB Факторингова компанія Омега та ОСОБА_11 укладено договір купівлі - продажу предмета іпотеки іпотекодержателем, згідно якого ОСОБА_11 придбав будинок № 5, що знаходиться за адресою: вул. Смерічка, 5 у с. Розлуч, Турківського району, Львівської області та земельну ділянку площею 0,2500 га. кадастровий номер: 4625586900:01:002:0005 та розташована на території Розлуцької сільської ради Турківського району, Львівської області (місцезнаходження - вулиця Смерічка № 5 (п'ять), село Розлуч, Турківського району, Львівської області), цільове призначення - для обслуговування житлового будинку. Продаж вказаного майна здійснено за 735862,00 грн. / т.1, а.с.108-113/.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звертався до Головного управління юстиції у Львівській області із заявою щодо проведення перевірки на предмет законності вчинення приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_12 нотаріальних дій при посвідченні договорів купівлі - продажу предмета іпотеки від 03.12.2014 року та від 25.12.2014 року.

З листа за підписом в.о. начальника Головного управління юстиції у Львівській області № К-101/04 від 10.03.2015 року вбачається, що в посвідчувальному написі вказано, що нотаріусом перевірено належність ОСОБА_5 відчужуваних квартир, однак, до примірника даного договору не долучено документів, що підтверджують право власності ОСОБА_5 на дане майно та документів, що підтверджують державну реєстрацію прав на це майно в осіб, які його відчужують та не долучено витяги із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, чим не дотримано вимог п. 1.1., 1.7. глави 2 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України /т.1, а.с.21-25/.

Відповідно до Інформаційної довідки з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 01.04.2016 року власниками вищезазначеного нерухомого майна, яке було предметом іпотеки та пізніше увійшло до складу спадщини з 11 березня 2016 р. стали Товариство з обмеженою відповідальністю ЕСТЕЙТ ОСОБА_4 , Товариство з обмеженою відповідальність ЕЛЛІКО , які набули вказане майно шляхом внесення такого до статутного капіталу учасниками ОСОБА_8 та ОСОБА_9О /а.с. 179-204, 212-216/.

Згідно вимог статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 2 ст. 1220 ЦК України).

Частиною 5 статті 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до висновку Верховного Суду України наданого в постанові від 23.01.2013 року у справі № 6-164цс12, згідно якого у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України. Якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, право розпорядження нерухомим майном виникає в нього з моменту державної реєстрації цього майна (ч. 2 ст. 1299 ЦК України). Спадкоємець, який прийняв у спадщину нерухоме майно, ще до його державної реєстрації мас право витребовувати це майно від його добросовісного набувача з підстав, передбачених ст. 388 ЦК України, зокрема у разі, якщо воно вибуло з володіння спадкодавця поза волею останнього.

Стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб

Частиною 1 статті 317 цього ж Кодексу передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 387 цього ж Кодексу, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Частиною 1 статті 388 ЦК України встановлено, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1)було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2)було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, їхньої волі іншим шляхом.

Статтею 396 ЦК України встановлено, що особа, яка має речове право на майно, має право на захист цього права відповідно до положень глави 29 ЦК України у тому числі і на витребування цього майна від добросовісного набувача.

У пунктах 21-23, 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року Про судову практику у справах про захист права власності та інших речових прав зазначено, що у разі коли між особами відсутні договірні відносини або відноси пов'язані із застосуванням наслідків недійсності правочину, спір про повернення майна власнику підлягає вирішенню за правилами статей 387, 388 ЦК.

Якщо власник вимагає повернення свого майна з володіння особи, яка незаконно ним заволоділа, така позовна вимога підлягає розгляду та вирішенню також за правила статей 387, 388 ЦК.

Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно з незаконного володіння набувача (статті 387, 388 ЦК).

У зв'язку із цим суди повинні розмежовувати, що коли майно придбано за договором в особи, яка не мала права його відчужувати, то власник має право на підставі статті 388 ЦК звернутися до суду з позовом про витребування майна у добросовісні набувача, а не з позовом про визнання договору про відчуження майна недійсним. Це стосується не лише випадків, коли укладено один договір із порушенням закону, а випадків, коли спірне майно відчужено на підставі наступних договорів.

Відповідно до статті 387 ЦК та частини третьої статті 10 ЦП К особа, звернулася до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача

Відповідно до положень частини першої статті 388 ЦК, власник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі. При цьому слід врахувати, що власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в частині першій статті 388 ЦК.

Оскільки відповідно до статті 1218 ЦК до складу спадщини входять усі права обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, право на витребування майна від добросовісного набув передбачене статтею 388 ЦК України переходить до спадкоємців власника.

Відповідно до п.1, ч.2, статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Крім того, власник може пред'явити позов про визнання права власності, відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

З врахуванням вищенаведеного, а також те, що вказане нерухоме майно вибуло з володіння ОСОБА_1 без його волі та відсутність будь - яких укладених договорів між ним та відповідачами, суд приходить до висновку про необхідність задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову за безпідставністю позовних вимог.

У зв'язку із задоволенням первісного позову на підставі ст. 88 ЦПК України, п. 35, 36 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах , з відповідачів на користь держави необхідно стягнути суму судового збору рівними частинами по 551, 20 грн. (дві позовні вимоги немайнового характеру 1 102,40 /2).

Керуючись ст.41 Конституції України, ст.ст. 387, 388, 1216, 1268, 1296 УК України, Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року Про судову практику у справах про захист права власності та інших речових прав , суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕСТЕЙТ ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальність ЕЛЛІКО про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності задовольнити.

Витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю ЕСТЕЙТ ОСОБА_4 (ЄДРПОУ 40310381, 79039, м. Львів, вул. Генерала М. Юнаківа, буд. 9-Е) та передати власнику ОСОБА_1:

-квартиру № 15 (п'ятнадцять) у будинку № 18 (вісімнадцять), розташовану на вулиці ОСОБА_13 у місті Львові;

-квартиру № 14 (чотирнадцять) у будинку № 18 (вісімнадцять), розташовану на вулиці ОСОБА_13 у місті Львові;

-квартиру № 13 (тринадцять) у будинку № 18 (вісімнадцять), розташовану на вулиці ОСОБА_13 у місті Львові;

-квартиру № 7 (сім) у будинку № 18 (вісімнадцять), розташовану на вулиці ОСОБА_13 у місті Львові;

-квартиру № 5 (п'ять) у будинку № 18 (вісімнадцять), розташовану на вулиці ОСОБА_13 у місті Львові;

-квартиру № 6 (шість) у будинку № 18 (вісімнадцять), розташовану на вулиці ОСОБА_13 у місті Львові;

-квартиру № 16 (шістнадцять) у будинку № 18 (вісімнадцять), розташовану на вулиці ОСОБА_13 у місті Львові;

-нежитлові приміщення 3в-1, 3в-2, 3в-3, позначені за планом земельної ділянки літерою № А-3, загальною площею 100,3 (сто три десятих) кв.м., що розташовані за адресою: місто Львів, вулиця Костюшка T., будинок 18;

-нежитлові приміщення 3в-4, 3в-5, позначені за планом земельної ділянки літерою № А-3, загальною площею 67,4 (шістдесят сім цілих чотири десятих) кв.м., що розташовані за адресою: місто Львів, вулиця Костюшка T., будинок 18;

-нерухоме майно, а саме: будинок № 5 (п'ять) загальною площею 151,5 кв.м., житловою площею 60,8 кв.м., що знаходиться на вулиці Смерічка у селі Розлуч Турківського району Львівської області;

земельну ділянку площею 0,2500 га (нуль цілих двадцять п'ять сотих гектара), кадастровий номер: 4625586900:01:002:0005 та розташована на території Розлуцької сільської ради Турківського району Львівської області (місцезнаходження - вулиця Смерічка № 5 (п'ять), село Розлуч Турківського району Львівської області), цільове призначення - для обслуговування житлового будинку;

Витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛЛІКО (ЄДРПОУ 40310575, 79039, м. Львів, вул. Генерала М. Юнаківа, буд. 9-Б) тапередати власнику ОСОБА_1:

-нежитлові приміщення 1-го поверху від 2-3 по 2-6, загальною площею 42,1 (сорок дві цілих одна десята) кв.м., що розташовані за адресою: місто Львів, вулиця Костюшка Т., будинок 18;

-квартиру № 3 (три) у будинку № 18 (вісімнадцять), розташовану на вулиці ОСОБА_14 у місті Львові;

-квартиру № 3 а (три а ) у будинку № 18 (вісімнадцять), розташовану на вулиці ОСОБА_14 у місті Львові;

-квартиру № 3 б (три б ) у будинку № 18 (вісімнадцять), розташовану на вулиці ОСОБА_14 у місті Львові;

-квартиру № 4 (чотири) у будинку № 18 (вісімнадцять), розташовану на вулиці ОСОБА_14 у місті Львові .

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності в порядку спадкування за заповітом від 22.04.2005 року на нерухоме майно, що належало ОСОБА_5, а саме:

-квартиру № 15 (п'ятнадцять) у будинку № 18 (вісімнадцять), розташовану на вулиці ОСОБА_13 у місті Львові;

-квартиру № 14 (чотирнадцять) у будинку № 18 (вісімнадцять), розташовану на вулиці ОСОБА_13 у місті Львові;

-квартиру № 13 (тринадцять) у будинку № 18 (вісімнадцять), розташовану на вулиці ОСОБА_13 у місті Львові;

-квартиру № 7 (сім) у будинку № 18 (вісімнадцять), розташовану на вулиці ОСОБА_13 у місті Львові;

-квартиру № 5 (п'ять) у будинку № 18 (вісімнадцять), розташовану на вулиці ОСОБА_13 у місті Львові;

-квартиру № 6 (шість) у будинку № 18 (вісімнадцять), розташовану на вулиці ОСОБА_13 у місті Львові;

-квартиру № 16 (шістнадцять) у будинку № 18 (вісімнадцять), розташовану на вулиці ОСОБА_13 у місті Львові;

-нежитлові приміщення 3в-1, 3в-2, 3в-3, позначені за планом земельної ділянки літерою № А-3, загальною площею 100,3 (сто три десятих) кв.м., що розташовані за адресою: місто Львів, вулиця Костюшка T., будинок 18;

-нежитлові приміщення 3в-4, 3в-5, позначені за планом земельної ділянки літерою № А-3, загальною площею 67,4 (шістдесят сім цілих чотири десятих) кв.м., що розташовані за адресою: місто Львів, вулиця Костюшка T., будинок 18;

-нерухоме майно, а саме: будинок № 5 (п'ять) загальною площею 151,5 кв.м., житловою площею 60,8 кв.м., що знаходиться на вулиці Смерічка у селі Розлуч Турківського району Львівської області;

- земельну ділянку площею 0,2500 га (нуль цілих двадцять п'ять сотих гектара), кадастровий номер: 4625586900:01:002:0005 та розташована на території Розлуцької сільської ради Турківського району Львівської області (місцезнаходження - вулиця Смерічка № 5 (п'ять), село Розлуч Турківського району Львівської області), цільове призначення - для обслуговування житлового будинку;

-нежитлові приміщення 1-го поверху від 2-3 по 2-6, загальною площею 42,1 (сорок дві цілих одна десята) кв.м., що розташовані за адресою: місто Львів, вулиця Костюшка Т., будинок 18;

-квартиру № 3 (три) у будинку № 18 (вісімнадцять), розташовану на вулиці ОСОБА_14 у місті Львові;

-квартиру № 3 а (три а ) у будинку № 18 (вісімнадцять), розташовану на вулиці ОСОБА_14 у місті Львові;

-квартиру № 3 б (три б ) у будинку № 18 (вісімнадцять), розташовану на вулиці ОСОБА_14 у місті Львові;

-квартиру № 4 (чотири) у будинку № 18 (вісімнадцять), розташовану на вулиці ОСОБА_14 у місті Львові .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЕСТЕЙТ ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальність ЕЛЛІКО в рівних частках на користь держави 1 102,40 грн. сплаченого судового збору, тобто по 551 (п'ятсот п'ятдесят одній) гривні 20 копійок з кожного.

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 10-ти днів після його оголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя К.О. Котельва