Постанова

від 19.06.2017 по справі 6/303

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2017 року Справа № 6/303

ОСОБА_1 апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),

суддів: Березкіна О.В., Дармін М.О.

секретар судового засідання Абадей М.О.

представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_2, паспорт АЕ151868 від 21.11.1996р.

у судовому засіданні прийняв участь: прокурор відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3, посвідчення №029553 від 13.10.2014р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Візаві" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2017р. за заявою керівника Криворізької місцевої прокуратури №3 про зміну способу та порядку виконання постанови ОСОБА_1 апеляційного господарського суду від 19.11.2003р. у справі №6/303

за позовом прокурора м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі Криворізької міської ради в особі Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Приватного підприємства "Візаві", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про розірвання договору

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2017р. у справі №6/303 задоволено заяву керівника Криворізької міської прокуратури №3 про зміну способу та порядку виконання постанови ОСОБА_1 апеляційного господарського суду від 19.11.2003 року. Змінено спосіб та порядок виконання постанови ОСОБА_1 апеляційного господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2003р. у справі №6/303 в частині зобов'язання приватне підприємство "Визави" передати Управлінню комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради предмет договору купівлі-продажу від 22.09.1999 року майно, згідно акту прийому-передачі та приміщення загальною площею 162,3 кв. м, вбудоване в перший поверх дев'ятиповерхового будинку, розташованого за адресою: м. Кривий Ріг, мкр. Ювілейний, 4, шляхом оформлення акту прийому-передачі, виклавши в наступній редакції:

"Вилучити у приватного підприємства "Візаві" (50084, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, мікрорайон Ювілейний, буд. 4, приміщення 97, ідентифікаційний код 21886640) предмет договору купівлі-продажу від 22.09.1999 - майно згідно акту прийому-передачі та приміщення загальною площею 162,3 м кв., вбудоване в перший поверх 9-ти поверхового будинку, розташованого за адресою: м. Кривий Ріг, м-н Ювілейний, 4, та передати Управлінню комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл.. Молодіжна, 1, ідентифікаційний код 25522449)". Стягувач: Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1, ідентифікаційний код 25522449). Боржник: Приватне підприємств "Візаві" (50084, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, мікрорайон Ювілейний, буд. 4, приміщення 97, ідентифікаційний код 21886640).

Означена ухвала місцевого господарського суду вмотивована посиланням на встановлення обставин, які підтверджують, що наказ господарського суду Дніпропетровської області №6/303 від 15.12.2003р. можливо виконати лише без участі боржника, так як директор ПП "Візаві" тривалий час відмовляється добровільно повернути приміщення загальною площею 162,3 кв. м, вбудоване в перший поверх дев'ятиповерхового будинку, розташованого за адресою: м. Кривий Ріг, мкр. Ювілейний, 4 Управлінню комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради. Отже, і виконання рішення суду у визначений в ньому спосіб, є об'єктивно неможливим. Таким чином, за висновком суду, має місце винятковий випадок, коли зміна способу та порядку його виконання буде єдиним шляхом до повернення майна у комунальну власність міста та реального виконання даного рішення.

Не погодившись з означеною ухвалою суду першої інстанції ПП "Візаві" звернулось до ОСОБА_1 апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2017р. у справі №6/303 та винести нове законне та обґрунтоване рішення, яким відмовити прокурору в задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання рішення, оскільки вважає, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування вимог у апеляційній скарзі ПП "Візаві" вказує, зокрема, на те, що постановою ОСОБА_1 апеляційного господарського суду від 19.11.2003р. у справі №6/303 встановлено такі факти, які в силу ст. 35 ГПК України, не потрібно доводити, що:

- на підставі договору купівлі-продажу від 22.09.1999р. до нього перейшло право власності на приміщення загальною площею 162,3 кв. м, розташоване за адресою: м.Кривий Ріг, мкр. Ювілейний, 4, і сам по собі факт розірвання судом цього приватизаційного договору не свідчить про автоматичне виникнення права власності на об'єкт купівлі-продажу у його продавця та автоматичне припинення права власності у колишнього покупця;

- визначений у другій частині постанови ОСОБА_1 апеляційного господарського суду від 19.11.2003р. у справі №6/303 спосіб виконання цього судового рішення є елементом ОСОБА_4 повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001р. №32, згідно з яким перед тим як здійснити передачу майна потрібно було провести інвентаризацію на момент рішення суду про розірвання договору.

ПП "Візаві" вказує в апеляційній скарзі, що для виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2003р., виданого у справі №6/303, існує інший спеціальний, чітко визначений чинним законодавством України порядок повернення спірного майна. Проте, за твердженням апелянта, ані позивачем, ані Управлінням комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради не було виконано жодної дії щодо повернення до державної власності об'єкту приватизації, що чітко встановлені (визначені) нормами спеціального діючого законодавства щодо приватизації.

При цьому ПП "Візаві" вважає, що звинувачуючи боржника в не чиненні дій, пов'язаних з поверненням майна в державну власність, суд першої інстанції не надав належної оцінки встановленої судом фактичній обставині в цій справі та не приділив уваги тому, що:

- Орган приватизації не створив інвентаризаційної комісії, не повідомив про її проведення відповідача та, в разі відмови відповідача, не звернувся з позовом до суду;

- тільки після проведення, затвердження Органом приватизації результатів інвентаризації та оцінки об'єкту приватизації передбачено в двомісячний термін приймання об'єкта приватизації органом приватизації;

- тільки на цьому етапі, у разі відмови відповідача, Орган приватизації може скористатися правом примусового виконання рішення ОСОБА_1 апеляційного господарського суду від 19.11.2003р. у справі №6/303 у виді звернення до державної виконавчої служби та, у разі передачі об'єкта приватизації, до Органа приватизації переходить право власності на повернуте майно та обов'язок його повторного продажу.

Також ПП "Візаві" вказує на те, що можливо вважати, що повернення майна в державну власність, як того вимагає закон, не відбулося не з вини відповідача, та передача на сьогодні майна не несе юридичних наслідків переходу права власності, фактично держава отримає майно, а юридично власником залишиться боржник. Окрім того, відповідно до положень, передбачених ч.1 ст. 388 Цивільного кодексу України, власник позбудеться права витребувати передане майно з незаконного володіння, якщо воно буде передане з його власної волі.

До того ж, ПП "Візаві" вказує на те, що постановою державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції виконавче провадження закінчено згідно п. 11 ч.1 ст. 37, ч.3 ст. 76 Закону України "Про виконавче провадження"; що згідно листа від 10.03.2011р. ця постанова державного виконавця направлена сторонам виконавчого провадження та господарському суду Дніпропетровської області. При цьому стягувач не скористався своїм правом на подання скарги на дії або бездіяльність державного виконавця у зв'язку з прийняттям постанови про закінчення виконавчого провадження 03.03.2011року, погодився з висновком зазначеного документу. Між тим, дана постанова встановила, що сам стягувач не вчинив певні дії, щоб сприяли виконанню рішення суду. Зокрема, стягувачем не проведено інвентаризаційної оцінки об'єкту, що підлягає поверненню відповідачем, оскільки спірне приміщення придбано відповідачем в процесі приватизації, за нього сплачені певні грошові кошти.

ПП "Візаві" вважає, що невиконання рішення суду обумовлено не діями відповідача, а бездіяльністю позивача, оскільки Управління комунальної власності міста, будучи позивачем у даній справі, самостійно обрав спосіб захисту та поновлення порушеного права через зобов'язання особи відповідача до вчинення певних дій, механізм примусового виконання такого рішення визначений спеціальним діючим законодавством про приватизацію та не може бути змінений судом в порядку статті 121 ГПК України за межами встановлених заходів. Наголошує на тому, що суд першої інстанції не навів достатнього обґрунтування того, що зміна способу виконання рішення - єдиний та останній можливий і доступний захід для виконання означеного наказу господарського суду; не перевірив чи притягнутий відповідач до кримінальної відповідальності, яка ступень вини відповідача у виникненні спору. При цьому судом першої інстанції не враховано, що норми законів України у правовідносинах, пов'язаних з приватизацією (малою приватизацією) відповідного майна, є спеціальною щодо норм Цивільного кодексу України, і якщо норми відповідних законів по іншому, ніж згаданий кодекс, регулюють пов'язані з такою приватизацією відносини, то до цих останніх застосовуються саме положення (норми) законодавства про приватизацію майна, якими встановлено, що об'єкт приватизації повертається до державної власності не за актом прийому-передачі, а згідно порядку повернення зазначеному вище. Вважає, що цим встановленим фактичним обставинам суд не надав належної оцінки та не спростував це.

Крім того, ПП "Візаві" вказує на невиконання прокурором вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", а саме не надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва та неправильне визначення прокурором позивача, що є підставою для повернення судом такого позову без розгляду на підставі п.п. 1, 3 ч.1 ст. 63 ГПК України.

За твердженням ПП "Візаві" суд, прийнявши рішення про вилучення спірного майна, невиправдано поширив положення "про зміну способу та порядку виконання судового рішення" на "зміну самого рішення" з такого, що підлягає виконанню особисто. На переконання відповідача - це зміна суті рішення, суд фактично не змінив, а встановив спосіб та порядок виконання рішення, що суперечить чинному законодавству. Таке вилучення, можливо кваліфікувати як конфіскація, тобто в незаконний спосіб, бо для такого вилучення відсутні підстави.

Ухвалою ОСОБА_1 апеляційного господарського суду від 09.06.2017р. апеляційну скаргу прийнято ПП "Візаві" до провадження колегією суддів: головуючий суддя: Подобєд І.М., судді Березкіна О.В. та Дармін М.О. та призначено в судовому засіданні на 19.06.2017р. о 14:30 год.

В судовому засіданні 19.06.2017р. відповідач (ПП "Візаві") підтримав доводи своєї апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати оскаржену ухвалу місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в змін способу та порядку виконання постанови ОСОБА_1 апеляційного господарського суду від 19.11.2003р. у справі №6/303.

В судовому засіданні відповідачем були надані до матеріалів справи письмові пояснення від 19.06.2017р., в яких відповідач звертає увагу на те, що згідно з загальними засадами Конституції України примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Вказує, що відповідно до ч.4 ст. 653 Цивільного кодексу України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом, в ст. 346 Цивільного кодексу України наведено перелік підстав для припинення права власності, серед яких передача або вилучення за рішенням суду не є підставою для переходу права власності об'єкту приватизації. Додатково відповідач наголошує на тому, що матеріалами виконавчого провадження, зокрема постановою державного виконавця від 03.03.2011р., підтверджено, що невиконання судового рішення залежало виключно від волевиявлення самого позивача та мало суто суб'єктивний характер, оскільки відповідно до порядку повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання договорів купівлі-продажу обов'язок створення та проведення інвентаризації покладається на позивача.

В матеріали справи від Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій позивач з посиланням на те, що державний виконавець вжив всіх заходів, наданих йому Законом, але рішення суду неможливо виконати без участі боржника, оскільки директор ПП "Візаві" тривалий час відмовляється добровільно повернути спірне приміщення. Отже, за твердженням позивача, виконання рішення у визначений в ньому спосіб, є об'єктивно неможливим. Таким чином, має місце винятковий випадок, коли зміна способу та порядку його виконання буде єдиним шляхом до повернення майна у комунальну власність міста та реального виконання даного судового рішення. Крім того посилається на те, що за практикою Європейського суду з прав людини та основоположних свобод ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок. Тому позивач вважає, що господарський суд Дніпропетровської області своєю ухвалою від 28.04.2017р. правомірно задовольнив вимогу керівника Криворізької місцевої прокуратури №3 про зміну способу та порядку виконання рішення; просить залишити апеляційну скаргу ПП "Візаві" без задоволення, а оскаржену ухвалу суду про зміну способу та порядку виконання судового рішення залишити без змін. Просить суд апеляційної інстанції судове засідання 19.06.2017р. провести без участі представника Управління комунальної власності міста на підставі наданого відзиву на апеляційну скаргу.

Прокурор, який приймав участь в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, висловив правову позицію у даній справі, згідно з якою вважає ухвалу суду Дніпропетровської області від 28.04.2017р. у справі 36/303 такою, що відповідає встановленим судом обставинам, які свідчать про неможливість виконання судового рішення у визначений в ньому спосіб без участі боржника, який тривалий час ухиляється від його виконання, а висновки суду про зміну способу виконання судового рішення шляхом вилучення у боржника спірного приміщення такими, що відповідають чинному законодавству.

Враховуючи, що нез'явлення в судове засідання 19.06.2017р. представника позивача не перешкоджає вирішенню спору в даному засіданні, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами (ст. 75 ГПК України).

В судовому засіданні 19.06.2017р. за результатами перегляду справи судом апеляційної інстанції оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача та прокурора, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено з матеріалів справи, що 12.04.2017 року Керівник Криворізької прокуратури №3 звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про зміну способу та порядку виконання судового рішення, в якій просить суд, змінити спосіб і порядок виконання постанови ОСОБА_1 апеляційного господарського суду у справі № 6/303 від 19.11.2003 року за позовом прокурора міста ОСОБА_5 в інтересах держави в особі Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради до ПП "Візаві" (50084, м. Кривий Ріг, мкр. Ювілейний, буд. 4. прим. 97. код ЄДРПОУ 21886640) про розірвання договору купівлі-продажу майна, шляхом зміни шостого абзацу резолютивної частини постанови із зобов'язати приватне підприємство "Візаві" передати Управлінню комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради предмет договору купівлі-продажу від 22.09.1999 - майно згідно акту прийому-передачі та приміщення загальною площею 162,3 м кв., вбудоване в перший поверх 9-ти поверхового будинку, розташованого за адресою: м. Кривий Ріг, м-н Ювілейний. 4, шляхом оформлення акту прийому-передачі на "вилучити у приватного підприємства "Візаві" предмет договору купівлі-продажу від 22.09.1999 майно згідно акту прийому-передачі та приміщення загальною площею 162,3 м.кв., вбудоване в перший поверх 9-ти поверхового будинку, розташованого за адресою: м. Кривий Ріг, м-н Ювілейний, 4 та передати Управлінню комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради".

Заява прокурора обґрунтована тим, що довгих п'ять років тривало вирішення питання щодо законності дій державного виконавця з питання відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду № 6/303 від 05.12.2003 року, протягом яких державний виконавець не мав змоги виконувати рішення суду. Постановою Вищого господарського суду України від 26.12.2016р. дії державного виконавця визнано законними, виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду № 6/303 від 05.12.2003р. відновлено постановою державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_5 Ріг від 28.02.2017р. Виходом за адресою м-н Ювілейний, 4 встановлено, що рішення суду за наказом № 6/303 від 05.12.2003р. директор ПП "Візаві" виконувати наміру не має, категорично відмовляється повернути приміщення загальною площею 162,3 кв.м., вбудоване в перший поверх дев'ятиповерхового будинку, розташованого за адресою: м. Кривий Ріг, мкр. Ювілейний, 4 та підписувати акт приймання-передачі. Отже, наказ господарського суду Дніпропетровської області №6/303 від 15.12.2003р. можливо виконати лише без участі боржника. Тобто, в ході примусового виконання даного рішення суду має місце винятковий випадок, коли зміна способу та порядку його виконання буде єдиним шляхом до повернення майна у комунальну власність міста та реального виконання даного рішення суду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, у липні 2003 року прокурор м.Кривого Рогу в інтересах держави в особі Криворізької міської ради в особі Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ПП "Визави" про розірвання договору купівлі-продажу майна.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2003р. (суддя Коваленко О.О.) у справі № 6/303 в позові відмовлено у повному обсязі з мотиву того, що відповідачем вжиті дії на отримання правовстановлюючих документів на прилеглу земельну ділянку та пропуск позивачем строку позовної давності без поважних причн.

Постановою ОСОБА_1 апеляційного господарського суду від 19.11.2003р., у справі № 6/303 апеляційне подання прокурора м. Кривий Ріг задоволено, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2003р. скасовано, позов задоволено:

- розірвано договір купівлі-продажу від 22.09.1999 року майна та приміщення державного підприємства комісійної торгівлі "Сузір`я Водолія", який укладений між Фондом комунальної власності м. Кривий Ріг та приватним підприємством "Визави";

- зобов`язано приватне підприємство "Визави" передати Управлінню комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради предмет договору купівлі-продажу від 22.09.1999 року майно, згідно акту прийому-передачі та приміщення загальною площею 162,3 кв.м., вбудоване в перший поверх дев`ятиповерхового будинку, розташованого за адресою: м.Кривий Ріг, мкр. Ювілейний, 4, шляхом оформлення акту прийому-передачі;

- стягнуто з приватного підприємства "Визави" на користь Державного бюджету 127 грн. 50 коп. держмито і на користь ДП "Судово-інформаційний центр" 118,00 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Підставою для задоволення позову стало те, що покупцем не виконані умови п.п. 5, 5.5, 6 договору купівлі-продажу майна; строк позовної давності не пропущений.

Постанова ОСОБА_1 апеляційного господарського суду від 19.11.2003 року у справі № 6/303 (з урахуванням ухвали ОСОБА_1 апеляційного господарського від 01.12.2003 р. про виправлення описок) залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 07.04.2004р.

Ухвалою Верховного Суду України від 01.07.2004р. відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 07.04.2004р. у справі №6/3030. Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

На виконання постанови ОСОБА_1 апеляційного господарського суду від 19.11.2003р. господарським судом Дніпропетровської області видані накази у справі №6/303 від 05.12.2003р.

Виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду № 6/303 від 05.12.2003р. відкрито постановою державного виконавця Саксаганського відділу Державної виконавчої служби Криворізького МУЮ від 23.08.2006р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2008р. у справі №6/303 за заявою Управлінню комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради виданий дублікат наказу господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2003р. та ухвалено вважати відповідачем у справі №6/3030 Приватне підприємство "Візаві" (50049, м.Кривий Ріг, вул. Курчатова, 1Б, код ЄДРПОУ 21886640).

Постановою державного виконавця від 03.03.2011р. виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду № 6/303 закінчено згідно п.11 ч.1, 37, ч. 3 ст. 76 Закону України "Про виконавче провадження", з причин неможливості виконання рішення без участі боржника - директора ПП "Візаві", який категорично відмовляється виконувати рішення суду.

Постановою державного виконавця Державної виконавчої служби у Саксаганському районі міста ОСОБА_5 від 23.09.2011р. повторно відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду № 6/303 від 05.12.2003р. на підставі заяви стягувача від 20.09.2011р. про примусове виконання рішення.

Не погоджуючись з діями державного виконавця, 06.10.2011р. ПП "Візаві" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області зі скаргою на дії державного виконавця щодо прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.09.2011р. на підставі судового рішення у справі №6/303.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2016р. в задоволенні скарги ПП "Візаві" відмовлено.

Постановою ОСОБА_1 апеляційного господарського суду від 16.10.2016р. ухвалу суду першої інстанції скасовано, скаргу ПП "Візаві" від 06.10.2011р. задоволено частково, визнано неправомірними дії державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції з прийняття 23.09.2011р. постанови про відкриття виконавчого провадження за наказом № 6/303. Вказану постанову державного виконавця скасовано.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.12.2016р. касаційну скаргу управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради задоволено, постанову ОСОБА_1 апеляційного господарського суду від 06.10.2016р. скасовано, а ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2016р. залишено в силі.

На підставі постанови Вищого господарського суду України від 26.12.2016р., виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду № 6/303 від 05.12.2003р. відновлено постановою державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_5 Ріг від 28.02.2017р.

28.02.2017р. державним виконавцем сторонам виконавчого провадження направлено вимогу виконати рішення суду.

20.03.2017р. виходом за адресою м-н Ювілейний, 4 встановлено, що рішення суду не виконано, приміщення виявилось закритим. Того ж дня державним виконавцем на боржника накладено штраф та винесено повторну вимогу: ПП "Візаві" передати, а УКВМ виконкому Криворізької міської ради прийняти майно згідно акту прийому-передачі та вищевказане приміщення.

30.03.2017р. виходом за адресою м-н Ювілейний, 4 встановлено, що рішення суду не виконано. За вказаною адресою на теперішній час знаходиться фітнес центр.

Постановою державного виконавця від 30.03.2017р. на боржника повторно накладено штраф.

31.03.2017р. виходом за адресою м-н Ювілейний, 4 встановлено, що рішення суду №6/303 від 05.12.2003р. директор ПП "Візаві" виконувати наміру не має, категорично відмовляється повернути приміщення загальною площею 162,3 кв.м, вбудоване в перший поверх дев'ятиповерхового будинку, розташованого за адресою: м. Кривий Ріг, мкр. Ювілейний, 4 та підписувати акт приймання-передачі.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

За приписами статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Частина 2 статті 121 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд за власною ініціативою, за заявою сторони виконавчого провадження, за заявою виконавця, поданою на підставі заяви сторони виконавчого провадження, або за заявою державного виконавця, поданою з власної ініціативи, у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", суд, який видав виконавчий документ, може змінити спосіб та порядок виконання рішення, ухвали, постанови у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті.

Згідно з п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Підпунктом 7.1.3 пункту 7.1. вказаної вище постанови Пленуму Вищого господарського суду України роз'яснено, що під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті. Звернення стягнення на кошти за відсутності у боржника майна здійснюється у випадку, коли стягувачу присуджено майно, визначене родовими ознаками.

Задовольняючи заяву прокурора про зміну способу та порядку виконання означеного судового рішення, місцевий господарський суд виходив із того, що у відповідності до тексту резолютивної частини постанови ОСОБА_1 апеляційного господарського суду від 19.11.2003 у справі № 6/303, ПП "Візаві" зобов'язано самостійно вчинити дії щодо повернення приміщення шляхом підписання акту приймання-передачі, тому позивач, державний виконавець не мають право самостійно здійснювати дії щодо повернення вказаного приміщення, а державний виконавець має право лише зобов'язати відповідача виконати певні дії, що і було ним вчинено не один раз. Таким чином, державний виконавець вжив всіх заходів, наданих йому законом, але рішення суду неможливо виконати без участі боржника, тоді як рішення суду лишається невиконаним протягом більш ніж тринадцяти років.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" у разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження", за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Враховуючи, що наказ господарського суду Дніпропетровської області № 6/303 від 15.12.2003р. можливо виконати лише без участі боржника, так як директор ПП "Візаві" тривалий час відмовляється добровільно повернути Управлінню комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради приміщення загальною площею 162,3 кв.м, вбудоване в перший поверх дев'ятиповерхового будинку, розташованого за адресою: м.Кривий Ріг, мкр. Ювілейний, 4, місцевий господарський суд разом встановив, що виконання рішення суду у визначений в ньому спосіб, є об'єктивно неможливим, а відтак має місце винятковий випадок, коли зміна способу та порядку його виконання буде єдиним шляхом до повернення майна у комунальну власність міста та реального виконання даного рішення суду. Тому з урахуванням встановлених обставин, місцевий господарський суд дійшов висновку, що вимога прокурора про зміну способу та порядку виконання рішення підлягає задоволенню в повному обсязі, що гарантує ефективне виконання судового рішення, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних мотивів.

Причиною апеляційного оскарження є питання наявності обставин та передбачених чинним законодавством підстав для зміни способу та порядку виконання рішення суду, яким було розірвано договір купівлі-продажу державного майна від 22.09.1999р., що був укладений між позивачем та відповідачем, та зобов'язано відповідача повернути позивачеві отримане за цим договором майно, в тому числі спірне нежитлове приміщення.

Досліджуючи доводи апеляційної скарги відповідача в тій частині, що він до цього часу є власником спірного майна і дії державного виконавця про вилучення у відповідача цього майна у спосіб та в порядку, які визначені в оскарженій ухвалі місцевого господарського суду, призведе до порушення його конституційних прав, якими гарантовано захист прав власності, колегія суддів вважає їх такими, що не можуть бути предметом обговорення в даному випадку під час розгляду заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення, оскільки наявність законних підстав для повернення відповідачем на користь позивача майна, набутого за договором купівлі-продажу від 22.09.2009р., була предметом дослідження під час розгляду даної справи по суті спору, а постанова ОСОБА_1 апеляційного господарського від 19.11.2003р. у справі №6/303, якою були задоволені позовні вимоги позивача про розірвання означеного договору купівлі-продажу та зобов'язано відповідача повернути позивачеві набуте за цим договором майно, - набрала законної сили.

Як зазначалося вище постановою Вищого господарського суду України від 07.04.2004р. постанову ОСОБА_1 апеляційного господарського суду від 19.11.2003р. у справі №6/303 залишено без змін, а ухвалою Верховного Суду України від 01.07.2004р. відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 07.04.2004р. у справі №6/303.

За ст. 129 Конституції України основними засадами правосуддя є обов'язковість виконання судового рішення.

Відтак, як правильно зазначив суд першої інстанції, означене судове рішення в частині про зобов'язання відповідача передати позивачеві спірне майно, підлягає обов'язковому виконанню.

При цьому колегія суддів звертає увагу й на рішення Конституційного Суду України у справі №01/1501-97 від 1 липня 1998 року №9-рп №1-8/98 (справа щодо приватизації державного майна), в якому Конституційним Судом України висловлено правову позицію, що положення частини п'ятої статті 29 Закону України "Про приватизацію державного майна" щодо відповідальності покупців у разі розірвання договору купівлі-продажу внаслідок невиконання умов договору, зокрема з питань неповернення внесених частково інвестицій, що не є конфіскацією майна, є такими, які відповідають Конституції України.

Перевіривши решту доводів апеляційної скарги відповідача щодо відсутності обставин, які свідчать про необхідність зміни способу та порядку виконання означеного судового рішення, колегія суддів відхиляє їх, як необґрунтовані, з наступних підстав.

Вирішивши між сторонами спір по його суті на користь позивача ОСОБА_1 апеляційний господарський суд в своїй постанові від 19.11.2003 р. визначив спосіб та порядок виконання цього судового рішення, згідно з яким зобов'язав відповідача передати предмет договору купівлі-продажу від 22.09.1999р. майно, згідно акту прийому-передачі та означене спірне приміщення, шляхом оформлення акту прийому-передачі.

Таким чином, за суттю цього рішення відповідач має вчинити дії з передачі, а позивач вчинити дії по прийняттю спірного майна, а саме майна колишнього державного підприємства комісійної торгівлі "Сузіря Водолія", за адресою: 50088, м. Кривий Ріг. Мкр. Ювілейний, 4, яке складалось з: приміщення загальна площа якого становить 162,3 кв. м, вбудоване в перший поверх дев'ятиповерхового будинку, що знаходиться на земельній ділянці, власником якої є Криворізька міська рада; двох обчислювальних машинок "Електроніка"; печатної машинки "Листвица"; касового апарату "Ера", касового апарату "Ока", холодильного ларю "МОRS", тобто майна, яке було передано позивачем відповідачеві за відповідним Актом передачі майна та приміщення від 28.10.1999р.

За своєю суттю означене судове рішення є таким, що мало виконуватися в порядку ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження", що був чинним на момент відкриття виконавчого провадження, яка встановлює загальні умови виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утрималися від їх вчинення.

Натомість, як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджено матеріалами справи, відповідач неодноразово ухилявся від виконання вимог державного виконавця по вчиненню дій, необхідних для оформлення акту приймання-передачі спірного майна, зокрема з посиланням на недотримання позивачем ОСОБА_4 повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів.

Так ОСОБА_4 повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №32, встановлює, що об'єкт приватизації повертається до сфери управління державного органу приватизації, що проводив його відчуження за договором купівлі-продажу (далі - державний орган приватизації), для здійснення управління цим об'єктом згідно із законодавством до моменту відчуження його в результаті повторного продажу. Інвентаризація об'єкта приватизації (крім пакетів акцій), який повертається у державну власність, проводиться інвентаризаційною комісією згідно з Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженою наказом Мінфіну від 11 серпня 1994 р., станом на день прийняття судом, господарським судом відповідного рішення. ОСОБА_2 інвентаризаційної комісії та порядок її роботи визначаються державним органом приватизації. Результати інвентаризації затверджуються державним органом приватизації. Приймання об'єкта приватизації, що повертається у державну власність, здійснюється у двомісячний термін після затвердження результатів інвентаризації та встановлення розміру збитків державним органом приватизації із складанням відповідного акта, в якому, зокрема, відображаються такі відомості: розмір збитків; стан відшкодування збитків колишнім власником об'єкта приватизації, поверненого у державну власність, на дату складення акта приймання; висновок щодо необхідності здійснення державним органом приватизації заходів, пов'язаних із стягненням з колишнього власника об'єкта приватизації такого відшкодування у судовому порядку.

Колегія суддів частково погоджується з доводами відповідача, що за змістом положень вказаного вище ОСОБА_4 на державний орган приватизації покладений обов'язок здійснення інвентаризації об'єкта приватизації станом на день прийняття господарським судом відповідного рішення, та разом із цим встановила, що в матеріали даної справи не надано доказів про виконання позивачем означеного законодавчого припису.

Між тим колегія суддів відхиляє доводи відповідача відносно того, що дотримання означеного ОСОБА_4 є обов'язковою складовою, не дотримання якої унеможливлює виконання судового рішення, а відтак звільняє відповідача від його добровільного або примусового виконання, оскільки наведені вище законодавчі приписи адресовані безпосередньо державному органу приватизації та визначають насамперед, які заходи та у які терміни мають бути вчинені з метою визначення дійсного складу майна, яке підлягає поверненню, та встановлення розміру можливих збитків та їх відшкодування за рахунок колишнього власника об'єкта приватизації.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не спростовано факту наявності у нього спірного майна, зокрема означеного нежитлового приміщення, а отже, відсутні об'єктивні перешкоди для складання між сторонами відповідного акту приймання-передачі такого майна. Разом із цим, які вірно встановлено місцевим господарським судом, означене судове рішення тривалий час не виконується відповідачем ані добровільному порядку, ані в примусовому порядку на вимогу державної виконавчої служби, оскільки обраний судом спосіб та порядок його виконання передбачає особисте вчинення боржником певних дій, від яких останній ухиляється.

За наведених вище обставин, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що в подальшому з метою забезпечення ефективного виконання означеного судового рішення, наявні передбачені ч.2 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України підстави для зміни способу та порядку виконання цього рішення, який би забезпечили передачу спірного майно від відповідача до позивача.

Наразі, згідно зі ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016р. №1404-VІІІ, який є чинним на цей час, виконання рішень про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, можливе шляхом їх вилучення у боржника та передачі їх стягувачу, про що виконавець складає акт передачі. У разі знищення предмета, що мав бути переданий стягувачу в натурі, виконавець складає акт про неможливість виконання рішення, що є підставою для закінчення виконавчого провадження, а в разі встановлення факту відсутності предмета, що мав бути переданий стягувачу, повертає виконавчий документ стягувачу.

Зазначений в ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" порядок вилучення предметів не перешкоджає позивачеві у вчинені заходів, які передбачені ОСОБА_4 повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів.

Відтак встановлений місцевим господарським судом у оскарженій ухвалі спосіб та порядок виконання не змінює суті прийнятого рішення та відповідає положенням чинного законодавства.

Заперечуючи на зміні способу та порядку виконання означеного судового рішення, відповідач окремо посилався й на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.08р. у справі №19/43-08 за позовом прокурора м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради до приватного підприємства "Візаві" про виселення з нежитлового приміщення, яким в задоволенні таких позовних вимог відмовлено. Однак, як вбачається з мотивувальної частини цього судового рішення, одним із мотивів для відмови прокурору в задоволенні його позовних вимог у справі №19/43-08 став висновок суду про те, що іншим судовим рішенням - постановою ОСОБА_1 апеляційного господарського суду від 19.11.2003р. у справі №6/303 вже було зобов'язано відповідача передати спірне приміщення згідно акту, а рішення повинно виконуватись та можливість його виконання не втрачено, а серед інших мотивів суд відзначив, що діючим законодавством. в тому числі про приватизацію, виселення відповідача не передбачено. За наведених обставин колегія суддів погоджується з доводами прокурора, щодо існування виняткового випадку, коли зміна способу та порядку виконання судового рішення саме у даній справі буде єдиним шляхом до повернення майна у комунальну власність міста та реального виконання даного рішення суду, а відтак відхиляє відповідні доводи відповідача про неможливість заміни первісного способу та порядку виконання судового рішення із зобов'язання передати майно за актом приймання-передачі на примусове вилучення спірного майна.

Посилання відповідача на вказану вище постанову державного виконавця від 03.03.2011р. про закінчення виконавчого провадження, в якій державним виконавцем вже було встановлено те, що рішення суду не може бути виконано без участі боржника директора ПП "Візаві", який в свою чергу пояснює про неможливість виконання рішення з поважних причин, посилаючись на п. 6 ОСОБА_4 повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсним договорів купівлі-продажу таких об'єктів", а саме не проведення стягувачем інвентаризації та оцінки об'єкта приватизації - колегія суддів також визнає такими, що не спростовують встановлені судом у даній справі факти, які свідчать про ухилення насамперед відповідача від учинення дій, спрямованих на передачу спірного майна позивачеві.

Відповідно до положень ст. 14 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016р. №1404-VІІІ, прокурор є учасником виконавчого провадження, тому зважаючи на те, що позов був поданий прокурором в інтересах держави в особі позивача, колегія суддів вважає правомочним звернення прокурора й заявою про зміну способу та порядку виконання судового рішення в даній справі, в порядку ч.3 ст. 33 вказаного Закону, що спростовує доводи відповідача про наявність підстав для залишення такої заяви прокурора без розгляду.

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом повно, всебічно та об'єктивно досліджені всі обставини справи в їх сукупності, їм надана належна правова оцінка, тому оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам законодавства і передбачених статтею 104 ГПК України підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженої у даній справі судової ухвали місцевого господарського суду - не вбачається.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на заявника у скарзі та відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, ОСОБА_1 апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Візаві" - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2017р. у справі №6/303 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через ОСОБА_1 апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Повний текст постанови підписаний - 21.06.2017р.

Головуючий суддя І.М. Подобєд

Суддя О.В. Березкіна

Суддя М.О. Дармін