Ухвала

від 15.06.2017 по справі 916/133/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"15" червня 2017 р.Справа № 916/133/17

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі Г.С. Граматик

за участю представників:

від позивача (стягувача) - не з'явився,

від відповідача (боржника-скаржника) - ОСОБА_1,

від ВДВС - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеська торгівельна компанія» на дії Малиновського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області в порядку ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу України по справі № 916/133/17 за позовом Малого колективного підприємства „Трубопроводбуд» до Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеська торгівельна компанія» про стягнення заборгованості в сумі 458565,75 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Мале колективне підприємство „Трубопроводбуд» звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеська торгівельна компанія» (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, прийнятої судом) про стягнення 229000 грн. основного боргу, що виник внаслідок неналежного виконання відповідачем договору поставки № 26 від 20.05.2015 р. щодо оплати у повному обсязі поставленого в період з 12.06.2015 р. по 27.02.2016 р. товару у встановлений строк, а також 136824,34 грн. пені, 24243,56 грн. 3% річних та 68497,85 грн. втрат від інфляції за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.01.2017 р. позовну заяву Малого колективного підприємства „Трубопроводбуд» прийнято до розгляду, порушено провадження по справі № 916/133/17 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Рішенням господарського суду Одеської області від 02.03.2017 р. у справі № 916/133/17, залишеним без постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.04.2017 р., позов Малого колективного підприємства „Трубопроводбуд» задоволено частково, а саме на користь останнього стягнуто з ТОВ „Одеська торгівельна компанія» основний борг в сумі 150000 грн., 3% річних в сумі 24243,56 грн., інфляційні втрати в сумі 68 497,82 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 3776,12 грн. Також судом припинено провадження в частині позовних вимог МКП „Трубопроводбуд» до ТОВ „Одеська торгівельна компанія» про стягнення основного боргу в сумі 9000 грн., в задоволенні решти частини позовних вимог відмовлено.

30 березня 2017 р. господарським судом Одеської області на виконання вказаного рішення господарського суду Одеської області у справі № 916/133/17 видано наказ про його примусове виконання щодо стягнення з ТОВ „Одеська торгівельна компанія» на користь МКП „Трубопроводбуд» основного боргу в сумі 150000 грн., 3% річних в сумі 24243,56 грн., інфляційних втрат в сумі 68 497,82 грн., витрат по сплаті судового збору в сумі 3776,12 грн.

25.05.2017 р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Одеська торгівельна компанія» звернулось до господарського суду Одеської області зі скаргою на дії Малиновського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області (вх. № 2-2831/17) в порядку ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу України, посилаючись на протиправність дій вказаного ВДВС з винесення постанови від 16.05.2016 р. про відкриття виконавчого провадження за судовим наказом по справі № 916/133/17 не за місцезнаходженням боржника (скаржника).

В обґрунтування своїх доводів скаржник вказує, що у березні 2017 року господарський суд Одеської області виніс рішення про стягнення заборгованості з боржника на користь стягувача, яке вступило в законну силу після того, як Одеський апеляційний господарський суд у квітні 2017 р. залишив рішення господарського суду Одеської області без змін. Як зазначає скаржник, 16.05.2017 р. виконавча служба Малиновського району (в особі судового виконавця ОСОБА_3В.) винесла постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника на користь стягувача 246517,53 грн. На думку скаржника, вказана постанова ВДВС є незаконною і підлягає скасуванню, оскільки ВДВС порушено приписи п. 1 ст. 20 Закону України Про виконавче провадження , згідно з якою виконавчі дії проводяться державним виконавцем за місцем знаходження органів управління боржника і знаходження його майна. Наразі скаржник зазначає, що юридична особа боржника розташована територіально в Суворовському районі м. Одеси, при цьому у боржника відсутнє майно в Малиновському районі, тому Малиновський ВДВС м. Одеса не має право проводити виконавчі дії в Суворовському районі м. Одеси, оскільки у вказаному районі дії по виконанню рішення суду має право проводити тільки виконавча служба Суворовського району м. Одеси. Також скаржник вказує, що суб'єкт оскарження порушив ст. 25 ч. 1 Закону України Про виконавче провадження , згідно з якою виконавча служба відкриває провадження, якщо він пред'явлений до відповідного органу виконавчої служби. Так, скаржник зазначає, що наказ суду про стягнення коштів з боржника пред'явлений стягувачем з порушенням ст.ст. 20, 26 цього закону до невідповідного органу виконавчої служби, тобто замість виконавчої служби Суворовського району м. Одеси наказ пред'явлено до виконавчої служби Малиновського району м. Одеси, тому Малиновська виконавча служба не мала права відкривати виконавче провадження по справі. У даному випадку ВДВС порушено п. 4 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження , згідно якого виконавчий документ пред'являється за місцем виконання рішення суду, а не дотримання цієї вимоги тягне за собою винесення виконавчою службою постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження. Таким чином, скаржник вказує, що відповідно до вищезазначеної статті закону виконавча служба Малиновського району повинна була винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.05.2017 р. по справі № 916/133/17 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеська торгівельна компанія» прийнято до провадження судді Петрова В.С. та розгляд скарги призначено в засіданні суду на 15.06.2017 р.

15.06.2017 р. скаржником було подано до суду заяву про уточнення скарги на дії Малиновського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області, відповідно до якої скаржник просить суд скасувати постанови Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 16.05.2017 р. про відкриття виконавчого провадження ВП № 53945753 та про накладення арешту на грошові кошти боржника від 16.05.2017 р.

Представник стягувача у судове засідання не з'явився, хоча про дату і час розгляду скарги повідомлявся судом належним чином, також відзив на скаргу стягувачем не надано, у зв'язку з чим з'ясувати думки стосовно поданої скарги не уявляється можливим.

Малиновський ВДВС м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області у відзиві на скаргу (а.с. 12-13 т. 2) не погоджується з поданою скаргою. Так, ВДВС вказує, що подана скарга містить посилання на ст.ст. 20, 25, 26 Закону України „Про виконавче провадження» , який втратив чинність. Також ВДВС вказує, що згідно п. 1 ст. 14 Закону України „Про засади державної мовної політики» судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюються державною мовою. Тобто, на думку ВДВС, що викладення скарги недержавною мовою суперечить чинному законодавству. Також ВДВС вказує, що подана скарга підписана представником скаржника, проте не додано довіреності на представництво інтересів. Оскільки, на думку ВДВС, подана скарга не відповідає чинному законодавству, підписана представником скаржника, що не має повноважень та містить посилання на статті Закону України „Про виконавче провадження» , який втратив чинність, тому ВДВС просить суд у задоволенні скарги відмовити в повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи та скарги, вислухавши пояснення представника скаржника, господарський суд зазначає наступне.

Згідно ст. 4 5 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

В силу приписів ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому ГПК України та Законом України «Про виконавче провадження» .

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р., який набрав чинності з 05.10.2016 р., виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

В ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Як випливає зі змісту скарги, виданий господарським судом Одеської області 30.03.2017 р. наказ про примусове виконання рішення суду від 02.03.2017 р. у справі № 916/133/17 щодо стягнення з ТОВ „Одеська торгівельна компанія» на користь МКП „Трубопроводбуд» основного боргу в сумі 150000 грн., 3% річних в сумі 24243,56 грн., інфляційних втрат в сумі 68497,82 грн., витрат по сплаті судового збору в сумі 3776,12 грн. був пред'явлений до виконання стягувачем МКП „Трубопроводбуд» до Малиновського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області.

Так, 16.05.2017 р. вказаним Малиновським відділом державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області було відкрито виконавче провадження ВП № 53945753 з виконання виданого господарським судом Одеської області наказу у справі № 916/133/17 від 30.03.2017 р. про стягнення з ТОВ „Одеська торгівельна компанія» на користь МКП „Трубопроводбуд» основного боргу в сумі 150000 грн., 3% річних в сумі 24243,56 грн., інфляційних втрат в сумі 68497,82 грн., витрат по сплаті судового збору в сумі 3776,12 грн., про що винесена відповідна постанова. Також поряд з цим Вказаним ВДВС винесена постанова про арешт коштів боржника від 16.05.2017 р.

Не погодившись з вказаними постановами ВДВС, боржник звернувся до суду зі скаргою, вважаючи такі дії державного виконавця Малиновського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області неправомірними.

Згідно ч. 1, 5 ст. 74 Закону України „Про виконавче провадження» (в діючій редакції) рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

За приписами ч. 1 ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу України скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

В свою чергу з огляду на те, що оскаржувані постанови ВДВС прийняті 16.05.2017 р., а заявлену скаргу подано до господарського суду 25.05.2017 р., відповідно суд вважає, що скарга заявлена у встановлений ч. 1 ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу України та ч. 5 ст. 74 Закону України „Про виконавче провадження» строк для оскарження дій органу ДВС, протягом 10-ти робочих днів з урахуванням вихідних.

Поряд з цим, проаналізувавши зміст скарги, суд вважає доводи скаржника обґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України „Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Згідно з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ „Одеська торгівельна компанія» зареєстрована в Суворовському районі м. Одеси.

Так, з огляду на вказане, наказ суду про стягнення коштів з боржника був пред'явлений стягувачем з порушенням правил підвідомчості, а саме до невідповідного органу державної виконавчої служби, тобто замість Суворовського ВДВС м. Одеса наказ пред'явлено до Малиновського ВДВС м. Одеса. Такі дій тягнуть за собою відповідні правові наслідки.

Як передбачено п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України „Про виконавче провадження» , виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Отже, в даному випадку державний виконавець Малиновського ВДВС м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області не мав право відкривати виконавче провадження з примусового виконання виданого господарським судом Одеської області наказу від 30.03.2017 р. по справі № 916/133/17 про стягнення з боржника коштів, а повинен був повернути його стягувачу.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що оскаржувані постанови Малиновського ВДВС м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 16.05.2107 р. про відкриття виконавчого провадження ВП № 53945753 та про арешт коштів боржника в межах виконання наказу господарського суду Одеської області від 30.03.2017 р. по справі № 916/133/17 винесені державним виконавцем вказаного Відділу неправомірно.

Наведені Малиновським ВДВС м. Одеса у відзиві на скаргу доводи не спростовують вказаних висновків суду.

Відтак, господарський суд доходить до висновку про правомірність доводів скаржника щодо неправомірного відкриття державним виконавцем Малиновського ВДВС виконавчого провадження та арешту коштів скаржника.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У відповідності з п. 9.1, 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Як зазначено в п. 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.06.2010 р. N 01-08/369 „Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» , вимога скаржника щодо скасування постанови чи іншого акта органу Державної виконавчої служби за своєю правовою природою тотожна вимозі про визнання їх недійсними. Тому у господарського суду відсутні правові підстави для відмови в задоволенні скарги лише з тієї причини, що в ній зазначається про скасування відповідної постанови (акта), а не про визнання його недійсним.

Таким чином, оцінюючи наявні докази в сукупності, суд вважає, що скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеська торгівельна компанія» на дії Малиновського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області підлягає задоволенню, враховуючи встановлення судом порушень вимог законодавства в діях органу державної виконавчої служби під час відкриття виконавчого провадження ВП № 53945753 з примусового виконання виданого господарським судом Одеської області наказу від 30.03.2017 р. по справі № 916/133/17.

Керуючись ст. 121 2 , ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеська торгівельна компанія» на дії Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області (вх. № 2-2831/17 від 25.05.2017 р.) по справі № 916/133/17 задовольнити.

2. Скасувати постанови Малиновського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області від 16.05.2107 р. про відкриття виконавчого провадження ВП № 53945753 та про арешт коштів боржника в межах виконання наказу господарського суду Одеської області від 30.03.2017 р. по справі № 916/133/17.

Ухвалу може бути оскаржено у 5-денний строк з дня її підписання.

Повний текст ухвали складено та підписано 20 червня 2017 р.

Суддя В.С. Петров