Постанова

від 21.06.2017 по справі 909/42/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2017 р. Справа № 909/42/17

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Матущака О.І.

суддів Кравчук Н.М.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційні скарги прокуратури Івано-Франківської області та

Калуської міської ради Івано-Франківської області

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від

21.03.2017р.

у справі № 909/42/17

за позовом: першого заступника керівника Калуської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Калуської міської ради Івано-Франківської області

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

Анатолійовича м. Бровари Київської області

про стягнення збитків за користування земельною

ділянкою без правовстановлюючих документів у розмірі 312 717, 22 грн.

за участю представників сторін від:

прокуратури: ОСОБА_3 - прокурор згідно посвідчення № 020325 від 06.09.2013р.;

позивача: ОСОБА_4 - за довіренністю № 981 від 20.06.2017 р.;

відповідача: ОСОБА_5 - за довіренністю б/н від 03.02.2017 р.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області у данній справі від 21.03.2017 р. (судя ОСОБА_6В.) у задовлоленні позовних вимог про стягнення збитків за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів у розмірі 312 717,22 грн., відмовлено.

Таке рішення загалом мотивовано тим, що сторони поновили договір оренди та уклали додаткову угоду до нього. При цьому в п. 3 рішення Калуської міської ради №733 від 30.01.2017 Про продовження (поновлення) договорів оренди земельних ділянок конкретно вказано на те, що в додаткових угодах із землекористувачами необхідно передбачити пункт щодо сплати орендної плати за землю за період з моменту закінчення дії попереднього договору оренди і до дати укладання додаткової угоди. Вказівка в додатку до рішення і в додатковій угоді, що договір поновлено з 10.01.2017 р. до 10.01.2022 р., не спростовує того, що сторони самим фактом поновлення договору поширили його дію на відносини з часу закінчення попередньо визначеного сторонами строку договору.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскільки відшкодування шкоди згідно зі ст. 1166 ЦК України здійснюється в позадоговірних (деліктних) зобов'язаннях, а сторони поширили договірні правовідносини оренди землі на спірний період з 01.01.2014 р. по 01.07.2016 р., то підстави для відшкодування заявленої до стягнення шкоди - відсутні.

Не погоджуючись із таким рішенням, першим заступником прокурора Івано-Франківської області та Калуською міською радою подано апеляційні скарги, які загалом обґрунтовуються тим, що станом на дату подання позову у даній справі ще не існувало ні рішення Калуської міської ради № 733 від 30.01.2017 р. Про продовження (поновлення) договорів оренди земельних ділянок , ні укладеного між радою та ОСОБА_2 на виконання вказаного рішення додаткової угоди від 14.02.2107 р., якою поновлено з 10.01.2017 р. до 10.01.2022 р. договір оренди землі від 15.12.2010 р.

Окрім цього, звертають увагу, що п.3 вказаного вище рішення міської ради, визначалася необхідність передбачати в додаткових угодах із землекористувачами умови щодо сплати орендної плати за землю за період з моменту закінчення попереднього договору оренди і до дати укладення додаткової угоди. Оскільки у додатковій угоді від 14.02.2017 р. така умова не передбачена, тому вважають, що умовами такого договору не врегульовано орендних відносин, з дати закінчення попереднього договору оренди землі по дату складання акту визначення збитків власнику землі від 19.07.2016 р. станом на 01.07.2016 р., тому за цей період правомірно було нараховано збитки за використання земельної ділянки без правоустановлюючих документів.

На підставі викладеного, просять апеляційні скарги задовольнити, оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судових засіданнях висловлювала доводи в підтвердження правильності та правомірності оскаржуваного рішення з підстав та за обставин, якими воно обґрунтоване, а також просила його залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

Присутні в судовому засіданні представник позивача та прокурор підтримали апеляційні скарги, просили їх задовольнити, а оскаржуване рішення суду скасувати і прийняти нове, яким позов задовольнити.

Враховуючи названі вище доводи та заперечення сторін, розглянувши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, оскаржуване рішення скасуванню із прийняттям нового рішення про задоволення позову у повному обсязі, з огляду на таке.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі укладеного між Калуською міською радою та відповідачем договору оренди землі від 26.10.2010, який зареєстровано в Державному реєстрі земель за №041029600259 - 15.12.2010 р., та укладено терміном до 05.10.2013 р., підприємець набув право користування земельною ділянкою, що знаходиться в м. Калуш по вул. Б. Хмельницького загальною площею 1,1102 га. Калуською міською радою прийнято рішення №2227 від 30.10.2013 р. про продовження терміну дії договору оренди до 06.10.2018 р. і надіслано відповідачу проект відповідної додаткової угоди. Однак, відповідач додаткових угод, які запропоновані органом місцевого самоврядування не підписав, а тому Калуська міська рада звернулася до суду з вимогами про зобов'язання внесення змін в договір від 26.10.2010 р., зокрема щодо розміру орендної плати та строку дії договору. В свою чергу, підприємець подав зустрічний позов про визнання протиправним і скасування рішення Калуської міської ради №2227 від 30.10.2013 р. в частині продовження (поновлення) договорів оренди земельних ділянок. Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 09.02.2016 у справі №909/670/14, яке залишено без змін згідно з постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.05.2016 р. та постановою Вищого господарського суду України від 02.08.2016 р., зустрічний позов задоволено, у задоволенні первісних вимог Калуської міської ради - відмовлено.

Так як позивач продовжував використовувати вказану земельну ділянку без продовження в установленому порядку договору оренди землі, позивачем нараховано збитки за самовільне користування земельною ділянкою в сумі 312 717,22 грн. за період з 01.01.2014 р. по 01.07.2016 р. Розмір даних збитків розрахований на підставі рішень Калуської міської ради щодо затвердження нормативно-грошової оцінки земель міста Калуша та щодо прядку розрахунку орендної плати за земельні ділянки у м. Калуш. Розрахунок розміру збитків здійснила комісія, створена Калуською міською радою відповідно до рішення №126 від 29.06.2016 р., якою і було складено акт від 19.07.2016 р.

Крім цього, як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено апеляційним, 26.10.2010 р. на підставі рішення Калуської міської ради №1308 від 05.10.2010 р. між Калуською міською радою, як орендодавцем, та підприємцем ОСОБА_2, як орендарем, укладено договір оренди землі, зареєстрований 15.12.2010 р. у Державному реєстрі земель за №041029600259 (надалі договір оренди) (а.с.12-13)

За умовами п.п.1, 2, 8 договору оренди, орендодавець відповідно до рішення Калуської міської ради №1308 від 05.10.2010 р. надав в оренду земельну ділянку в строкове платне користування для добудови викуплених будівель та споруд незавершеного будівництва заводу баштових кранів, яка знаходиться в м. Калуш на вул. ОСОБА_7 (2610 400 000:06:002:003) В оренду надана земельна ділянка загальною площею 1,1102 га. Такий договір укладено до 05.10.2013 р.

Після закінчення строку договору Калуська міська рада прийняла рішення №2227 від 30.10.2013 р. про внесення змін в договір оренди та його поновлення з 06.10.2013 р. по 06.10.2018 р.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 09.02.2016 у справі №909/670/14, яке залишено без змін згідно з постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.05.2016 р. та постановою Вищого господарського суду України від 02.08.2016 р., зустрічний позов відповідача - фізичної особи ОСОБА_2 задоволено, визнано недійсним вказане вище рішення органу місцевого самоврядування про поновлення договору оренди з тих підстав, що ним не підписувалася і не подавалася заява про поновлення такого договору в порядку та на умовах, передбачених ст. 33 Закону України Про оренду землі , а у задоволенні первісних позовних вимог Калуської міської ради про зобов'язання внести зміни до договору від 26.10.2010 р. - відмовлено.

Так як позивач продовжував використовувати вказану земельну ділянку без продовження в установленому порядку договору оренди землі, комісією з відшкодування Калуській міській раді збитків, завданих користуванням земельними ділянками комунальної власності територіальної громади міста Калуша без правовстановлюючих документів, щ0о діє на підставі рішення виконавчого комітету міської ради від 29.06.2016 р. № 126, складено акт про визначення збитків власнику землі від 19.07.2016 р. № 4, яким нараховано збитки за самовільне користування земельною ділянкою в сумі 312 717,22 грн. за період з 01.01.2014 р. по 01.07.2016 р. Розмір таких збитків розрахований на підставі рішень Калуської міської ради щодо затвердження нормативно-грошової оцінки земель міста Калуша та щодо прядку розрахунку орендної плати за земельні ділянки у м. Калуш.

Уже після подання позову у даній справі, за зверненням підприємця ОСОБА_2 Калуською міською радою прийнято рішення №733 від 30.01.2017 р. Про продовження (поновлення) договорів оренди земельних ділянок , яким вирішено продовжити (поновити) термін дії договорів оренди земельних ділянок згідно з додатком; зобов'язано землекористувачів, що зазначені в додатку, подати додаткові угоди до договорів оренди земельних ділянок на державну реєстрацію; в додаткових угодах із землекористувачами передбачити пункт щодо сплати орендної плати за землю за період з моменту закінчення дії попереднього договору оренди і до дати укладання додаткової угоди.

В додатку до даного рішення в переліку землекористувачів, яким продовжено (поновлено) термін дії договорів оренди земельних ділянок вказано підприємця ОСОБА_2, який є землекористувачем за договором №041029600259 від 15.12.2010 р., термін дії договору з 05.10.2013 р., земельна ділянка загальною площею 1,1102 га знаходиться по вул. Б. Хмельницького, договір поновлено з 10.01.2017 р. по 10.07.2022 р.

На підставі даного рішення між Калуською міською радою, як орендодавцем, та підприємцем ОСОБА_2, як орендарем, укладено додаткову угоду від 14.02.2017 р. до договору оренди №041029600259 від 15.12.2010 р.

Відповідно до додаткової угоди, п. 1 договору оренди викладено в такій редакції: Орендодавець, відповідно до рішення Калуської міської ради №733 від 30.01.2017 р. поновлює термін оренди земельної ділянки кадастровий номер (2610400000:06:002:0003) для добудови викуплених будівель та споруд незавершеного будівництвом заводу баштових кранів, яка знаходиться в м. Калуші на вулиці Б. Хмельницького .

Також змінено п. 8 договору оренди і його викладено у такій редакції: Договір поновлено з 10.01.2017 р. до 10.01.2022 р. Після закінчення строку договору орендар має переважне право продовження його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Орендна плата продовжує нараховуватись незалежно від того, зареєстрував орендар пролонгацію договору, чи ні.

При прийнятті постанови суд апеляційної інстанції виходив з такого.

Як встановлено ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно ст.ст. 122, 123, 124, 125, 126 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Аналогічна норма закріплена у ст. 16 Закону України Про оренду землі .

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності та право постійного користування на земельну ділянку посвідчується відповідним державним актом. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Статтею 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель передбачено, що самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до ст. ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

З огляду на загальні положення ст.ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України, для застосування такої міри відповідальності як стягнення майнової шкоди (збитків), потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини. При цьому, для стягнення збитків у вигляді неодержаних доходів (упущеної вигоди) також необхідним є встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Необхідно зазначити, що відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

При цьому, відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, заподіяних внаслідок законного вилучення земельних ділянок на користь інших осіб, їх тимчасового зайняття такими користувачами та обумовленого цим неодержання власником (позивачем) доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки, здійснюється згідно приписів ст.ст. 156, 157 Земельного кодексу України та Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. № 284.

Відповідно до пункту д ст.ст. 156, 157 Земельного кодексу України, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні, зокрема, внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284, відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Аналіз наведених норм матеріального права, а також враховуючи, що станом на дату подання позову прокурором в інтересах держави та відповідно органу місцевого самоврядування не існувало додаткової угоди від 14.02.2017 р. до договору оренди землі від 26.10.2010 р., докази про вжиття відповідачем заходів щодо його продовження (поновлення) з урахуванням вимог ст. 33 Закону України Про оренду землі та п.8 вказаного договору шляхом подання відповідної заяви протягом двох місяців до дати його завершення у матеріалах справи відсутні, це дає підстави для висновку, що саме на землекористувача - відповідача покладається обов'язок вчинення відповідних дій щодо посвідчення прав на земельну ділянку та укладення договору оренди земельної ділянки, а у разі відсутності таких, виникає відповідальність у вигляді стягнення збитків.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом України у постанові від 28.01.2015 р. у справі № 3-210гс14 та від 17.02. 2016 р.

З огляду на таке, помилковими вважаються висновки суду першої інстанції про врегулювання спірних правовідносин за спірний період прийнятим до подання позову рішенням ради №733 від 30.01.2017 р. та укладеною на його виконання додатковою угодою від 14.02.2017 р. до договору оренди від 15.12.2010 р., оскільки, як зазначалося вище, вони виникли після подання позову, а також враховуючи те, що виходячи із змісту п.8 додаткової угоди, договір оренди землі поновлено лише з 10.01.2017 р. по 10.07.2022 р., тобто на майбутнє і зворотня дія в часі щодо нарахування орендної плати чи інше врегулювання плати за попередній період у ньому не передбачені.

У даному разі апеляційний господарський суд погоджується із доводами апелянтів про те, що користування відповідачем спірної земельної ділянки без правовстановлюючих документів позбавило міську раду як власника землі права отримувати дохід у розмірі орендної плати, що стало підставою для встановлення факту наявності усіх елементів складу господарського (цивільного) правопорушення, а тому збитки підлягають стягненню.

Згідно ст. 33, абзацу 2 ст. 34, ст. 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційних скарг, скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог.

При зміні чи скасуванні рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд проводить новий розподіл судових витрат на підставі ст.49 ГПК України. Відповідно до ч. 2 ст.49 ГПК України, в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього покладається судовий збір за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанцій.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України,

Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги прокурора та позивача задовольнити.

2. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 21.03.2017 р. у даній справі № 909/42/17 скасувати. Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (07400, м.Бровари Київської бласті, вул. Кирпоноса, 5/63, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Калуської міської ради (77300, м.Калуш Івано-Франківської області, вул.І.Франка, 1, ідентифікаційний код 33578261) суму 312 717, 22 грн. збитків за користування земельною ділянкою без правоустановлюючих документів та суму 5 159,84 грн. витрат по оплаті судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

4. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (07400, м.Бровари Київської бласті, вул. Кирпоноса, 5/63, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь прокуратури Івано-Франківської області (76015, м.Івано-Франківськ, вул.Грюндвальська, 11, ідентифікаційний код 03530483) суму 4 690,76 грн. витрат по оплаті судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції та суму 5 159,84 грн. за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

Господарському суду Івано-Франківської області видати наказ на виконання даної постанови.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

6. Матеріали справи повернути до господарського суду Івано-Франківської області.

Повний текст постанови складено та підписано 23.06.2017 р.

ОСОБА_8 Матущак

суддів Н.М.Кравчук

ОСОБА_1