Рішення

від 19.06.2017 по справі 922/596/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2017 р.Справа № 922/596/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суярко Т.Д.

при секретарі судового засідання Цвірі Д.М.

розглянувши справу

за первіснимпозовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькенергоремонт", м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут Південдіпроцемент", смт. Пісочин (Харківська область) про за зустрічним позовом до стягнення коштів в сумі 250263,05 грн. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут Південдіпроцемент", смт. Пісочин (Харківська область) Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькенергоремонт", м. Донецьк за участю представників:

позивача за первісним позовом (відповідача за зусрічним позовом): ОСОБА_2, довіреність №б/н від 09.06.2017р.;

відповідача за первісним позовом (позивача за зусрічним позовом): ОСОБА_1, довіреність б/н від 05.04.2017 р.; ОСОБА_3., довіреність б/н від 19.06.2017 р.; ОСОБА_4, директор,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОНЕЦКЭНЕРГОРЕМОНТ» - звернувся з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСТИТУТ ПІВДЕНДІПРОЦЕМЕНТ» - про стягнення попередньої оплати в сумі 195309,00 грн. та пені в сумі 54954,05 грн.

Позовні вимоги вмотивовано не виконанням відповідачем своїх зобов'язань в обумовлений договором №199 від 19.05.2014 р. строк.

Ухвалою Суду від 18.04.2017 р. було прийнято зустрічну позовну заяву ТОВ «ІНСТИТУТ ПІВДЕНДІПРОЦЕМЕНТ» (вх.№12732 від 18.04.2017 р.) до спільного розгляду із первісним позовом, продовжено строк розгляду спору на 15 днів.

Ухвалою Суду від 24.04.2017 р. було призначено у справі судову товарознавчу експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту ім. засл. проф. ОСОБА_5, провадження у справі зупинено.

Листом вх.№ 561 від 29.05.2017 р. експертна установа повідомила Суд про неможливість проведення призначеної експертизи у зв'язку з відсутністю в інституті фахівців.

Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) в судовому засіданні 19.06.2017 р. позовні вимоги за первісним позовом підтримав в повному обсязі. Проти задоволення зустрічного позову заперечував, посилаючись на те, що підрядні роботи відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) виконані не були; останній проекту документу не погоджував; надані докази листування про погодження проектної документації не свідчать, оскільки з них не вбачається, що листування відбувалось саме з позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) чи з його уповноваженою особою, натомість скрін-шоти листів свідчать про листування зі звільненим працівником позивача за первісним позовом.

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) просив Суд відмовити в задоволенні первісного позову, посилаючись на те, що більша частина робіт була виконана відповідачем за первісним позовом, решту робіт останній не виконав з вини позивача за первісним позовом, оскільки він відмовлявся погоджувати проектну документацію; відповідач зазначає, що направлені на адресу позивача результати робіт останнім прийняті без зауважень. Вимоги зустрічної позовної заяви представник в судовому засіданні підтримав, посилаючись на те, що відповідачем за первісним позовом було виконано роботи на суму 285151,20 грн., однак відповідач за зустрічним позовом (позивач за первісним позовом) в повному обсязі за виконані роботи не розрахувався, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 89842,20грн.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне.

19.05.2014 р. між позивачем за первісним позовом (як замовником) та відповідачем за первісним позовом (як виконавцем) було укладено договір №199 (далі - договір).

Відповідно до р. 1 договору, Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе "Реконструкцію газоочисних установок печей №1, 2 з заміною електрофільтрів на рукавні фільтри" на ПАТ ДМІСД (далі - роботи).

Календарним планом робіт (арк.с. 30) сторони погодили строк виконання відповідачем робіт, а саме: початок робіт - Дата перерахування авансу та передача Замовником вихідних даних (по п. 7 Завдання на розробку робочої документації); кінцевий строк виконання робіт - через два місяці після перерахування авансу та передачі замовником вихідних даних (по п. 7 Завдання на розробку робочої документації).

Згідно п. 7 Завдання на розробку робочої документації, вихідними даними, що передаються замовником виконавцю є: звіт про технічне обстеження наявних будівельних конструкцій газоочисної установки та корпуса електрофільтра; матеріали інженерно-геологічних та геодезичних вишукувань в межах розташування газоочисної установки, технічна документація на комплект рукавного фільтра з технічною характеристикою по аеродинамічному опору, вказівкою значень будівельних навантажень, вихідними даними по забезпеченню стислим повітрям, електроенергією та іншими ресурсами; комплект робочої документації над фільтрового шатра з таллю; комплект архівних будівельних та технологічних креслень на наявну газоочисну установку. Технічні умови по забезпеченню об'єкта електроенергією від існуючої ТП; вихідні дані для розробки кошторису по опитувальних листах Проектувальника.

В п. 2.2 договору сторони домовились, що замовник протягом 10 календарних днів з дати підписання цього договору перераховує авансовий платіж в сумі 195309,00 грн., що складає 50% від вартості договору після пред'явлення виконавцем рахунку на передоплату.

В період з 13 по 26 червня 2014 року позивач сплатив відповідачу авансовий платіж на загальну суму 195309,00 грн. (платіжні доручення №№ 105 від 13.06.2014 р. на суму 50000,00 грн.; №18117 від 24.06.2014 р. на суму 50000,00 грн.; №18157 від 26.06.2014 р. на суму 95309,00 грн., арк.с. 35-36).

Позивач за первісним позовом стверджує, що строк виконання відповідачем за первісним позовом своїх зобов'язань за договором настав 28.08.2014 р., однак відповідач за первісним позовом обумовлені договором роботи не виконав, у в'язку з чим 31.01.2017 р. позивач за первісним позовом звернувся до відповідача за первісним позовом із вимогою про повернення авансу в сумі 195309,00 грн. (лист позивача №16 від 31.01.2017 р., поштові опис та чек арк.с. 37-39).

Позивач за первісним позовом зазначає, що відповідач за первісним позовом аванс в сумі 195309,00 грн. не повернув, що й зумовило звернення до суду з даним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, Суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Як підставу для повернення суми попередньої оплати в сумі 195309,00 грн., позивач визначає той факт, що відповідач не виконав обумовлені договором підряду роботи.

З огляду на положення ст.ст. 4-3, 33 ГПК України, наявність чи відсутність вказаних обставин підлягає доведенню сторонами.

Позивач стверджує, що відповідач обумовлені договором підряду роботи - взагалі не виконав, що обґрунтовує відсутністю підписаних сторонами ОСОБА_6 приймання-передачі виконаних робіт.

Відповідно до ч. 4 ст. 849 ЦК України, замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Згідно з ч. 3 ст. 651 ЦК України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Як свідчить наявний в матеріалах справи лист позивача (вих.№16 від 31.01.2017 р., арк.с. 39), позивач просив відповідача повернути сплачені в сумі 195309,00 грн. кошти у зв'язку з невиконанням обумовлених договором робіт.

Наведене фактично свідчить про відмову позивача від договору, а отже про припинення зобов'язань сторін за договором.

Відповідач за первісним позовом стверджує, що ним було виконано роботи на загальну суму 285151,20 грн., а саме: робоча документація по договору № 199 від 19.05.2014р Технологія виробництва Ш Арх.98-0850-000-ТХ; робоча документація по договору № 199 від 19.05.2014р Архітектурні рішення Арх.980850-000-АРробоча документація по договору № 199 від 19.05.2014р Конструкції металеві Арх.981850-000-КМ; робоча документація по договору № 199 від 19.05.2014р Конструкції залізобетонні Арх.98-0850-000-КЖ; робоча документація по договору № 199 від 19.05.2014р Силове електрообладнання Арх.98-0850-000-ЄМ; робоча документація по договору № 199 від 19.05.2014р Опалення, вентиляція та кондиціювання Арх.98-0850-000-ОВ, та відповідні роботи було направлено позивачу - 14.04.2017 р., з моменту направлення позивачу за первісним позовом фактично частково виконаних результатів робіт за договором, від останнього не надходило жодних зауважень щодо результатів, що, на думку відповідача за первісним позовом, свідчить про прийняття таких робіт без зауважень.

В матеріалах справи відсутні, а відповідачем, в порушення ст.ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, не надані докази підписання між сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт. Інших доказів виконання обумолвених договором робіт у визнаечний договором строк відповідачем також не надано.

Посилання відповідача на прийняття позивачем частини виконаних робіт на суму 285151,20 грн. без зауважень - є неспроможними. Адже, результати робіт за договором було направлено відповідачем за первісним позовом позивачу за первісним позовом 14.04.2017 р. (лист відповідача за первісним позовом №98-334 від 13.04.2017 р., поштові чек та опис вкладення до цінного листа від 14.04.2017 р.)., тобто після відмови позивача за первісним позовом від договору, яка відбулась, як встановлено Судом вище, - 31.01.2017 р.

Зважаючи на викладені обставини, Суд дійшов висновку, що обумовлені договором роботи відповідачем не виконано.

За таких обставин, зважаючи, що укладений між сторонами договір в силу ч. 4 ст. 849 ЦК України є розірваним у зв'язку з відмовою позивача від договору, відповідач безпідставно зберігає у себе кошти, сплачені позивачем як аванс за договором про закупівлю робіт в сумі 195309,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зі змісту п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України вбачається, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Враховуючи наведене, а також факт того, що відповідач сплачені позивачем кошти в сумі 195309,00 грн. зберігає без достатньої правової підстави, Суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення відповідних коштів є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Викладена правова позиція підтримана численною судовою практикою, зокрема, постановами Вищого господарського суду України від 19 травня 2015 року Справа № 917/1856/14, а також в постанові Верховного Суду України від 02 березня 2016 року у справі №6-2491цс15, яка з огляду на положення статті 82 ГПК України, є обов'язковою до врахування судом.

Суд констатує безпідставність посилання позивача за первісним позовом, як на правову підставу для задоволення позовних вимог, на положення ст. 570 ЦК України, якою врегульовано порядок сплати та повернення завдатку/авансу. Оскільки до спірних правовідносин повинні застосовуватись спеціальні норми, що регулюють відносини підряду, зокрема, ст. 849 ЦК України.

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені, Суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В п. 7.3 договору сторони домовились, що за порушення термінів виконання робіт виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі 0,3% вартості несвоєчасно виконаних робіт за кожен день затримки виконання робіт, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно з ч. 1 ст. 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

З положень ст. 251 ЦК України вбачається, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Як встановлено Судом, початок перебігу строку виконання відповідачем робіт сторони обумовили виконанням позивачем обов'язку щодо сплати авансу та передачі відповідачу вихідних даних.

Ухвалами Суду від 21.03.2017 р.,10.04.2017 р. у позивача за первісним позовом витребовувались докази передачі відповідачу за первісним позовом вихідних даних. Втім, позивачем за первісним позовом відповідні докази надані не були.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази передачі позивачем за первісним позовом відповідачу за первісним позовом вихідних даних, Суд дійшов висновку про недоведеність тверджень позивача за первісним позовом щодо виникнення у відповідача за первісним позовом обов'язку з виконання робіт в строк до 28.08.2014 р., а від так і про порушення відповідачем за первісним позовом термінів виконання робіт в обумовлений договором строк.

За таких обставин, Суд дійшов висновку про недоведеність підстав для покладення на відповідача за первісним позовом пені в сумі 54954,05 грн. за порушення термінів виконання робіт, а від так і про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат за первісним позовом, Суд керується положеннями статті 49 ГПК України, відповідно до якої при частковому задоволенні позовних вимог судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог - в сумі 2929,64 грн.

Розглядаючи вимоги зустрічної позовної заяви, Суд зазначає наступне.

Позивач за зустрічним позовом стверджує, що ним було виконано роботи на загальну суму 285151,20 грн., а саме: робоча документація по договору № 199 від 19.05.2014р Технологія виробництва Ш Арх.98-0850-000-ТХ; робоча документація по договору № 199 від 19.05.2014р Архітектурні рішення Арх.980850-000-АРробоча документація по договору № 199 від 19.05.2014р Конструкції металеві Арх.981850-000-КМ; робоча документація по договору № 199 від 19.05.2014р Конструкції залізобетонні Арх.98-0850-000-КЖ; робоча документація по договору № 199 від 19.05.2014р Силове електрообладнання Арх.98-0850-000-ЄМ; робоча документація по договору № 199 від 19.05.2014р Опалення, вентиляція та кондиціювання Арх.98-0850-000-ОВ. Відповідні роботи було направлено відповідачу за зустрічним позовом на узгодження. Втім ані вони, ані інша документація, як стверджує позивач за зустрічним позовом, відповідачем за зустрічним позовом не узгоджувались, у зв'язку з чим роботи за договором і не були виконані в повному обсязі.

Так, позивач за зустрічним позовом стверджує, що виконання решти роботи за договором підряду стало неможливим внаслідок дій самого відповідача за зустрічним позовом (замовника), а тому позивач за зустрічним позовом має право на сплату йому встановленої ціни з урахуванням плати за виконану частину роботи на загальну суму 285151,20 грн.

Надаючи правову кваліфікацію вказаним твердженням позивача за зустрічним позовом, Суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 889 ЦК України, замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Відповідно до п. 2.1 договору, вартість розробленої документації складає 390618,00 грн. (з урахуванням ПДВ).

Як зазначалось вище, в п. 2.2 договору сторони домовились, що відповідач за зустрічним позовом здійснює авансовий платіж в сумі 195309,00 грн. протягом 10 календарних днів з дати підписання договору, що, як встановлено Судом вище, було виконано відповідачем за зустрічним позовом належним чином та визнається позивачем за зустрічним позовом.

Згідно з п.п. 2.3, 2.4 договору, по факту завершення виконання робіт протягом 10 календарних днів з моменту узгодження робочої документації відповідачем за зустрічним позовом здійснюється перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача за зустрічним позовом в сумі 117185,40 грн. ( з урахуванням ПДВ). Остаточна оплата за виконану роботу здійснюється шляхом перерахування відповідачем за зустрічним позовом коштів в сумі 78123,60 грн. протягом 20 банківських днів після підписання акту здачі-приймання виконаних робіт на підставі рахунку виконавця.

Отже, другий етап розрахунку за договором підряду мав виконуватись відповідачем за зустрічним позовом - після узгодження з ним робочої документації.

Згідно з п. 2, 3 ч. 1 ст. 890 ЦК України, підрядник зобов'язаний погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування; передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт.

В п. 6.1 договору сторони домовились, що після завершення роботи виконавець направляє замовнику оформлену в установленому порядку документацію, а також акт здачі-приймання робіт (у 2-х примірниках) поштою (кур'єром).

Згідно з п. 8 Завдання на розробку робочої документації, робоча документація передається замовнику (позивачу за первісним позовом) в електронному вигляді (форматі PDF) та у чотирьох примірниках на паперовому носії.

Суд констатує, що позивачем за зустрічним позовом, в порушення вимог ст.ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, доказів факту звернення до відповідача за зустрічним позовом та узгодження з ним проектної документації - не надано.

Так, позивачем за зустрічним позовом не надано доказів направлення відповідачу за зустрічним позовом робочої документації ані в електронному вигляді (форматі PDF), ані у чотирьох примірниках на паперовому носії, як то передбачено домовленістю сторін, викладеною в п. 8 Завдання на розробку робочої документації.

Електронна переписка, надана позивачем за зустрічним позовом на електронну адресу frir5000@mail.ru вказане твердження не спростовує, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідна електронна адреса належить саме відповідачу за зустрічним позовом; в електронну переписку було вкладено додатки саме тих листів, скрін-шоти яких було надано позивачем за зустрічним позовом до матеріалів справи. Окрім того, відсутність на електронних листах електронного підпису унеможливлює ідентифікацію осіб, що здійснювали листування.

Суд також звертає увагу, що надана позивачем за зустрічним позовом поштова та електронна переписка (т.с. 1 арк.с. 118-139) не може вважатися належним доказом погодження відповідачем за зустрічним позовом частини робіт позивача за зустрічним позовом. Так, вказане листування велось в період з лютого 2015 року по квітень 2017 року, в якому представником відповідача за зустрічним позовом виступав директор департаменту промислової та санітарної очистки газів - ОСОБА_6 Втім, як свідчить Наказ відповідача за зустрічним позовом №5970/46-ОК (т.с. 3 арк.с. 45), ОСОБА_6 звільнено з посади директора департаменту промислової та санітарної очистки газів за згодою сторін з 01.12.2014 р.

Отже, в матеріалах справи взагалі відсутні докази звернення позивача за зустрічним позовом до відповідача за зустрічним позовом щодо узгодження проектної документації.

Враховуючи, що розрахунки за договором здійснювались поетапно, зокрема, перший платіж позивача за первісним позовом - аванс в сумі 195309,00 грн. - після підписання договору (який було ним сплачено належним чином - платіжні доручення т.с. 1 арк.с. 35-36); другий платіж - в сумі 117185,40 грн. - після узгодження робочої документації позивачем за первісним позовом; остаточний розрахунок - в сумі 78123,60 грн. - після підписання акту здачі-приймання виконаних робіт - відсутність в матеріалах справи доказів узгодження з відповідачем за зустрічним позовом проектної документації до відмови відповідача за зустрічним позовом 31.01.2017 р. від договору або підписання між сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт - свідчать про недоведеність позивачем за зустрічним позовом настання строку виконання відповідачем за зустрічним позовом своїх грошових зобов'язань за договором.

Суд констатує, що відповідачем за первісним позовом, в порушення вимог ст.ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, також не доведено та не обґрунтовано наявність у нього права на компенсацію в порядку вимог ч. 2 ст. 850 ЦК України.

Частиною 2 ст. 850 ЦК України визначено, якщо виконання роботи за договором підряду стало неможливим внаслідок дій або недогляду замовника, підрядник має право на сплату йому встановленої ціни з урахуванням плати за виконану частину роботи, за вирахуванням сум, які підрядник одержав або міг одержати у зв'язку з невиконанням замовником договору.

Втім, позивачем за зустрічним позовом не надано доказів неможливості виконання робіт за договором внаслідок дій або недогляду відповідача за зустрічним позовом, зокрема, щодо узгодження проектної документації.

З матеріалів справи також не вбачається, що вартість фактично виконаних позивачем за зустрічним позовом робіт становить 285151,20 грн.

З огляду на наведене, Суд відмовляє в задоволенні зустрічного позову, як безпідставному та недоведеному.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат за зустрічним позовом, Суд керується положеннями стю 49 ГПК України, та враховуючи відмову в його задоволення витрати по сплаті судового збору залишає за позивачем за зустрічним позовом (відповідачем за первісним позовом).

З огляду на наведене, відповідно до ст.ст. 251, 611, 651, 837, 846, 849, 1212 ЦК України та керуючись ст.ст. 1, 4, 4-3, 32-34, 38, 43, 44, 48, 49, 75, 82-85 ГПК України, Суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги за первісним позовом задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інститут Південдніпроцемент (62418, Харківська область, Харківський район, смт. Пісочин, вул. Кільцева, 41, кор.. 1, код ЄДРПОУ 33814879) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькенергоремонт" (83008, м. Бахмут, вул. Умова, 1Ц, код ЄДРПОУ 30341775) кошти в сумі 195309,00 грн., судовий збір в сумі 2929,64 грн.

В решті позову - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні зустрічного позову - відмовити.

Повне рішення складено 26.06.2017 р.

Суддя ОСОБА_7