ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" червня 2017 р. Справа № 922/1470/17
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білецька А.М. , суддя Гребенюк Н. В. , суддя Істоміна О.А.
при секретарі Бєлкіній О.М.
за участю представників:
позивача: Чумаченко А.В. (дов. б/н від 140.6.2017)
1-го відповідача: не з'явився
2-го відповідача: не з'явився
3-ї особи: Кіян О.В. (дов. № 22/05.17 від 22.05.2017)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фермерського господарства "РУСАН", с. Белозірка (вх. №1729 Х/3) на ухвалу господарського суду Харківської області від 11.05.17 у справі № 922/1470/17
за позовом Приватного підприємства "Юридична компанія "Легіон", м. Харків
до 1.ТОВ "Агро-Торгівельна фірма "Агро-Діло", м. Миколаїв
2.ФОП ОСОБА_3, м. Харків
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні 1-го відповідача - Фермерське господарство "РУСАН", с. Белозірка
про виконання умов договору
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.05.2017 у справі № 922/1470/17 (суддя Прохоров С.А.) заяву Приватного підприємства "Юридична компанія "Легіон" про забезпечення позову - задоволено .
До вирішення спору по суті у справі №922/1470/17 заборонено Фермерському господарству "РУСАН" (57230, Миколаївська область, Вітовський район, село Білозірка, код ЄДРПОУ 34462769) та будь-яким іншим особам, на земельних ділянках з кадастровими номерами: 4823380400:02:000:0205; 4823380400:05:000:0192; 4823380400:05:000:0034; 4823380400:05:000:0662; 4823380400:03:000:0870; 4823380400:06:000:0137; 4823380400:05:000:0193; 4823380400:05:000:0195; 4823380400:06:000:0140; 4823380400:06:000:0077; 4823380400:06:000:0171; 4823380400:03:000:0003; 4823380400:06:000:0125; 4823380400:05:000:0607; 4823380400:06:000:0172; 4823380400:06:000:0013; 4823380400:06:000:0136; 4823380400:06:000:0071; 4823380400:06:000:0088; 4823380400:06:000:0133; 4823380400:05:000:0196; 4823380400:03:000:0002; 4823380400:06:001:0075; 4823380400:05:000:0036; 4823380400:06:000:0134; 4823380400:06:000:0092; 4823380400:06:000:0135; 4823380400:05:000:0542; 4823380400:05:000:0680; 4823380400:05:000:0492; 4823380400:03:000:0014; 4823380400:06:000:0006; 4823380400:05:000:0221; 4823380400:06:000:0128; 4823380400:06:000:0124, які знаходяться на території Бармашівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області, та на земельних ділянках з кадастровими номерами: 4823355700:01:000:00678; 4823355700:01:000:00679; 4823355700:01:000:00657; 4823355700:01:000:00672, які знаходяться на території Первомайської селищної ради Вітовського району Миколаївської області, вчиняти будь-які дії по проведенню сільськогосподарських робіт (в тому числі засівання власними сільськогосподарськими культурами, обробітку засобами захисту та добривами, вирощування сільськогосподарської продукції та культур, будь-якого іншого сільськогосподарського використання тощо) та іншої діяльності.
Стягувачем за цією ухвалою є Приватне підприємство "Юридична компанія "Легіон" (61058, м. Харків, в'їзд Даргомижського, 6, код ЄДРПОУ 33899266).
Боржником за цією ухвалою є Фермерське господарство "РУСАН" (57230, Миколаївська область, Вітовський район, село Білозірка, код ЄДРПОУ 34462769).
Фермерське господарство "РУСАН" звернулось з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Харківської області від 11.05.2017 у справі № 922/1470/17, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати та відмовити у задоволенні заяви Приватному підприємству "Юридична компанія "Легіон" про забезпечення позову.
Апелянт зазначає, що при розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд першої інстанції фактично вийшов за рамки позовних вимог та вирішив питання про права та обов'язки інших осіб, які не є ані сторонами договору про сумісний обробіток землі, укладеного між ПП. "Юридична компанія "Легіон" та ТОВ "Агро-Торгівельна фірма "Агро-Діло", ані сторонами договору поруки, укладеного з ФОП ОСОБА_4 Апелянт посилається також на відсутність договірних стосунків з зазначеними особами та вказує на те, що Фермерське господарство "РУСАН" користується земельними ділянками на законних підставах, що підтверджується укладеними ФГ "РУСАН" договорами оренди земельних ділянок та витягами Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права. Таким чином, апелянт вважає, що оскаржуваною ухвалою суд обмежив ФГ "РУСАН" у здійсненні своїх прав, що в свою чергу потягне спричинення фермерському господарству значних матеріальних збитків.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.06.2017 за клопотанням позивача продовжено строк розгляду апеляційної скарги за межі строку, визначеного ст. 102 ГПК України, на 15 днів, розгляд справи відкладено на 21.06.2017.
Позивач надав відзив в на апеляційну скаргу, в якому з доводами апеляційної скарги не погоджується, вважає, що забезпечення позову шляхом заборони здійснення діяльності на земельних ділянках будь-яким особам, є адекватним засобом, пов'язаним з предметом спору, співмірним із заявленими позивачем вимогами. Позивач вказує на те, що він має реальне побоювання, що результати обробітку землі та наступний врожай, який з'явиться на оброблених земельних ділянках, можуть перейти на користь ФГ "РУСАН", враховуючи факти порушення прав позивача шляхом безпідставних дій третіх осіб по розірванню названих в позові договорів та перереєстрацію земельних ділянок на ФГ "РУСАН".
Відповідачі в призначене судове засідання не з'явились, про час та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином.
Беручи до уваги, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, та зважаючи на стислі строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представників відповідачів.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги та докази по справі на її підтвердження, їх юридичну оцінку в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступних підстав.
З наявних матеріалів вбачається, що ПП "Юридична компанія "Легіон" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Торгівельна фірма "Агро-Діло" (перший відповідач) та до Фізичної особи - підприємець ОСОБА_4 (другий відповідач) в якому просив суд зобов'язати ТОВ "Агро-торгівельна фірма "Агро-Діло" виконати умови договору про сумісний обробіток землі від 26.01.2017 шляхом забезпечення можливості обробітку земельних ділянок, розташованих на території Бармашівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області та на території Первомайської селищної ради Вітовського району Миколаївської області (за вказаними в позовній заяві кадастровими номерами), а також стягнути ФОП ОСОБА_4 на користь Приватного підприємства "Юридична компанія "Легіон" суму штрафу в розмірі 25000 грн. згідно договору поруки.
Позивач звернувся з позовом до суду за захистом своїх порушених прав у зв'язку з тим, що 1-й відповідач, порушуючи свої зобов'язання за договором про сумісний обробіток землі від 26.01.2017, штучно вчиняє дії по виведенню земельних ділянок з під дії договору шляхом перереєстрації на інших осіб.
Разом з цим, позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову шляхом заборони до вирішення справи по суті ФГ "РУСАН" та будь-яким іншим особам на земельних ділянках вчиняти будь-які дії по проведенню сільськогосподарських робіт (в тому числі засівання власними сільськогосподарськими культурами, обробітку засобами захисту та добривами, вирощування сільськогосподарської продукції та культур, будь-якого іншого сільськогосподарського використання тощо) та іншої діяльності.
Позивач зазначає, що 1-й відповідач здійснює дії, які спрямовані на ухилення від виконання майнового зобов'язання шляхом переведення майнових прав на земельні ділянки на інших осіб, що в тому числі підтверджується відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та безпосередньо характером поведінки 1-го відповідача у правовідносинах з позивачем.
На сьогодні позивач вважає, що є реальне побоювання, що результати обробітку землі та наступний врожай, який з'явиться на оброблених земельних ділянках, можуть перейти на користь ФГ "РУСАН", які набудуть подібних активів за жодних на те підстав.
Згідно відомостей державних реєстрів прав на нерухоме майно, судом встановлено, що всі земельні ділянки перереєстровано на Фермерське господарство "РУСАН" (57230, Миколаївська область, Вітовський район, село Білозірка, код ЄДРПОУ 34462769).
З огляду на обставини, на які посилається позивач та наведені ним доводи, встановивши наявність зв'язку між зазначеними заходами забезпечення позову і предметом спору, співмірність заходів із заявленими позивачем вимогами, суд першої інстанції дійшов висновку, що обраний спосіб є адекватним засобом забезпечення позову, а вжиття таких заходів унеможливить настання негативних наслідків умисними діями 1-го відповідача по ухиленню від виконання свого договірного обов'язку або діями сторонніх осіб, що в подальшому виразиться у неможливості виконання рішення суду, в разі постановлення його на користь позивача.
З висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову погоджується колегія суддів.
Згідно з ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Відповідно до ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
У постанові пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" № 16 від 26.12.2011 роз'яснено, що відповідно до статті 66 ГПК України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
Предметом даного господарського спору є вимога позивача про зобов'язання ТОВ "Агро-торгівельна фірма "Агро-Діло" (1-го відповідача) виконати умови договору про сумісний обробіток землі від 26.01.2017, який укладений з ПП "Юридична компанія "Легіон", шляхом забезпечення можливості обробітку земельних ділянок, розташованих на території Бармашівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області та на території Первомайської селищної ради Вітовського району Миколаївської області (за вказаними в позовній заяві кадастровими номерами).
Звернення позивача за судовим захистом обґрунтовано тим, що з моменту підписання договору та отримання доступу до земель згідно відповідного акту, позивач провів агротехнічний обробіток землі, здійснив підготовку для посіву земель. На всі такі дії витрачено значний обсяг часу та коштів, а тому позивач розраховує на повну реалізацію договору з метою подальшого вирощування і збирання врожаю, отримання прибутку.
Проте, як зазначає позивач, після того, як він здійснив обробіток земельних ділянок та підготовку для здійснення посіву, ПП "Юридична компанія "Легіон" отримало лист ТОВ "Агро-торгівельна фірма "Агро-Діло" від 03.04.2017 з повідомленням про неможливість виконання договору у зв'язку з тим, що договори суборенди земельних ділянок були розірвані.
В позовній заяві позивач вказує на те, що всупереч умовам укладеного договору та вимогам чинного законодавства, 1-й відповідач не виконує своїх обов'язків згідно п. 2.2 договору, а саме: не забезпечує непорушності обсягу земель, вказаного у цьому пункті, та наявності у нього права користування вищезазначеними земельними ділянками; не надає сільськогосподарську техніку для виконання повного циклу сільськогосподарських робіт. Таким чином, як зазначає позивач, існуюча бездіяльність 1-го відповідача з вищенаведеного питання порушує умови договору та права позивача, оскільки позивач розраховує на повну реалізацію договору з метою подальшого вирощування і збирання врожаю, отримання очікуваного прибутку.
Звертаючись до господарського суду з заявою про забезпечення позову, позивач посилається на те, що 1-й відповідач, порушуючи свої зобов'язання за договором про сумісний обробіток землі від 26.01.2017, штучно вчиняє дії по виведенню земельних ділянок з під дії договору шляхом перереєстрації на інших осіб.
Як зазначає позивач, враховуючи недобросовісність 1-го відповідача та порушення ним зобов'язань за договором (п.2.2) щодо забезпечення протягом всього строку дії договору непорушність обсягу земель, позивачем було здійснено перевірку відомостей державних реєстрів прав на нерухоме майно, в результаті чого встановлено, що всі земельні ділянки перереєстровано на Фермерське господарство РУСАН (57230, Миколаївська область, Вітовський район, село Білозірка, код ЄДРПОУ 34462769).
Зазначені обставини позивач підтверджує договорами суборенди земельних ділянок, інформаційними довідками, витягом ЄДРПОУ щодо ФГ "РУСАН" (а.с. 31-236, т. 1; а.с. 1-205, т. 2; а.с. 1-115, т. 3).
Отже, позивачем доведено наявність фактичних обставин, які дають підстави вважати, що результати обробітку землі та наступний врожай, який з'явиться на оброблених земельних ділянках, можуть перейти на користь ФГ "РУСАН".
При цьому, під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції представник ФГ "РУСАН" не заперечував, що на зазначених земельних ділянках дійсно здійснено обробіток земель та посів.
Таким чином, враховуючи, що підставою звернення позивача до господарського суду є невиконане 1-м відповідачем зобов'язання з договору про сумісний обробіток землі від 26.01.2017, а також зважаючи на наявність обставин, які свідчать про вчинення 1-м відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання та порушення прав позивача шляхом розірвання названих в позові договорів та перереєстрацію земельних ділянок на Фермерське господарство РУСАН , а також враховуючи відсутність у позивача можливості відновити своє порушене право в інший позасудовий спосіб, обраний позивачем спосіб забезпечення позову є адекватним, а вжиття таких заходів унеможливить настання негативних наслідків умисними діями 1-го відповідача по ухиленню від виконання свого договірного обов'язку або діями сторонніх осіб, що в подальшому виразиться у неможливості виконання рішення суду, в разі постановлення його на користь позивача.
Суд вбачає наявність зв'язку між зазначеними заходами забезпечення позову і предметом спору, співмірність заходів із заявленими позивачем вимогами. Вжиття наведених заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, в разі задоволення позову - забезпечить можливість виконання рішення суду.
Колегія суддів звертає увагу, що позовні вимоги по справі №922/1470/17 пов'язані саме з визначенням правомірності використання земельних ділянок, і в разі встановлення обґрунтованості позовних вимог, винесена ухвала про забезпечення позову буде єдиним реальним способом відновити порушене право позивача.
Також, колегія суддів враховує, що відповідно до роз'яснень п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.06 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів, оскільки обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном (в тому числі грошовими коштами) іноді призводить до незворотних наслідків.
Таким чином, вжиті ухвалою господарського суду Харківської області від 11.05.2017 заходи забезпечення позову є обґрунтованими і адекватними вимогам заявника щодо забезпечення позову, оскільки пов'язані з предметом позовних вимог, а також спрямовані запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, з урахуванням вищевикладених встановлених обставин справи, та в разі задоволення позову забезпечать можливість відновлення його порушених прав.
При цьому, вжиття заявлених позивачем заходів до забезпечення позову не порушить прав та охоронюваних законом інтересів Фермерського господарства РУСАН , а лише запровадить тимчасові обмеження, існування яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга Фермерського господарства "РУСАН", с. Белозірка позбавлена фактичного та правового обґрунтування на його підтвердження, ухвала господарського суду Харківської області від 11.05.2017 року по справі № 922/1470/17 винесена без порушень норм процесуального права, а доводи з яких подана апеляційна скарга про скасування ухвали, не можуть бути підставою для її скасування.
На підставі викладеного та керуючись статтями 43, 66, 67, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтями 105, 106 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Фермерського господарства "РУСАН", с. Белозірка залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 11.05.2017 у справі № 922/1470/17 залишити без змін.
Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.
Головуючий суддя Білецька А.М.
Суддя Гребенюк Н. В.
Суддя Істоміна О.А.
Суд | Харківський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 21.06.2017 |
Оприлюднено | 27.06.2017 |
Номер документу | 67365948 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні