Ухвала

від 23.06.2017 по справі 2-4302/11

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2-4302/11

Провадження № 4-с/761/263/2017

У Х В А Л А

Іменем України

23 червня 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарі: Припутневич В.І.,

за участю представника скаржника: ОСОБА_1,

представника заінтересованої особи: ОСОБА_2,

державного виконавця: Бахрушина А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за скаргою ОСОБА_3, заінтересовані особи: державний виконавець відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Бахрушин Андрій Миколайович, ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування акту,-

В С Т А Н О В И В:

05 квітня 2017 року до суду надійшла зазначена скарга.

В скарзі скаржник просить: визнати протиправним та скасувати акт опису та арешту майна від 29.03.2017 року - автомобіля Мазда-6 , державний номер НОМЕР_1, складений державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Бахрушиним А.М.

Вимоги скарги обґрунтовані тим, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби перебуває виконавчий лист, виданий 03.06.2013 року Шевченківським районним судом м.Києва про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_3 грошових коштів в розмірі 114 535,00 грн.

Як зазначає заявник, ним як боржником у виконавчому провадженні виконується рішення суду шляхом перерахування грошових коштів на користь стягувача.

31.03.2017 року представник скаржника ознайомився з виконавчим провадженням та в матеріалах виконавчого провадження був виявлений акт опису та арешту майна - автомобіля Мазда-6, державний номер НОМЕР_1, складений 29.03.2017 року державним виконавцем Бахрушиним А.М.

Ознайомившись з актом заявник зазначає, що серед підписів та присутніх під час опису майна зазначено, що Боржник відсутній; в акті зазначено, що описане майно на відповідальне зберігання майно прийняв стягувач - ОСОБА_3; зазначено, що описане майно буде передано для реалізації не раніше 05.04.2017 року та остаточну вартість майна буде визначено пізніше експертом.

На думку заявника при складанні акту було порушено вимоги Закону України Про виконавче провадження : боржник не викликався державним виконавцем для проведення опису майна; державному виконавцю відомо, що фактично описаний автомобіль не перебував у володінні боржника, не зареєстрований за ним, а отже не є його майном. За наслідками проведення опису майна боржника у відповідності до положень ст.56 Закону України Про виконавче провадження виноситься постанова, проте такий документ в реєстрі виконавчих проваджень відсутній.

Крім того, дійсна ринкова вартість автомобіля не співмірна заборгованості за виконавчим листом, яка станом на 05.04.2017 року становить 88 045,00 грн. та має бути сплачена найближчим часом Боржником. Враховуючи, що ухвалою суду при розгляді іншої цивільної справи було накладено арешт на автомобіль, державний виконавець не міг повторно накласти на нього арешт та провести його опис.

В судовому засіданні представник скаржника скаргу підтримав та просив її задовольнити в частині скасування акту опису та арешту майна.

Представник ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечила проти задоволення скарги, оскільки дії державного виконавця відповідали вимогам Закону України Про виконавче провадження .

Державний виконавець заперечив проти задоволення скарги, оскільки під час складання акту з його боку не було порушень Закону України Про виконавче провадження .

Вивчивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, вислухавши сторони, суд приходить до висновку про задоволення скарги за наступних підстав.

Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч.1 ст.18 Закону України Про виконавче провадження ).

Частина 2 та 3 статті 18 Закону України Про виконавче провадження визначає права та обов'язки державного виконавця.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження, зокрема, має право:

накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Частина 4 статті 13 Закону України Про виконавче провадження передбачає, що опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п'ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.

Як встановлено в судовому засіданні, на виконанні у відділі державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві перебуває виконавче провадження №38564989 з примусового виконання виконавчого листа №2-4302/11, виданого 03.06.2013 року Шевченківським районним судом м.Києва про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 коштів у розмірі 114 535,00 грн.

Постановою державного виконавця від 21.06.2013 року відкрито виконавче провадження.

Постановою державного виконавця від 20.06.2013 року накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_3

Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 28.11.2012 року в порядку поділу спільного майна подружжя за ОСОБА_3 визнано право власності на автомобіль Мазда-6 , реєстраційний номер НОМЕР_2.

Як пояснили сторони в судовому засіданні, на підставі рішення суду право власності ОСОБА_3 на автомобіль зареєстроване не було. Автомобіль перебував та перебуває у володінні ОСОБА_3 Як пояснила її представник, ОСОБА_3 жодного разу не звертався із проханням надати автомобіль для проведення державної реєстрації права власності.

29.03.2017 року о 13.58 год. в м.Києві на бул.Шевченка,62 державний виконавець Бахрушин А.М. склав акт опису та арешту майна - автомобіля Мазда , державний номер НОМЕР_1. Описане майно передано на відповідальне зберігання стягувачу ОСОБА_3

З копії акту вбачається, що акт складено в присутності двох понятих та стягувача.

Суд не може взяти до уваги посилання скаржника, що при накладеному арешті в межах іншої цивільної справи державний виконавець не міг вчиняти дій з опису та арешту майна, оскільки забезпечення іншої цивільної справи не може вплинути на проведення виконавчих дій в межах виконавчого провадження.

Як встановлено в судовому засіданні, на виконання рішення суду Боржником були сплачені наступні суми:

03.03.2017 року - 1 200,00 грн.

21.02.2017 року - 4 900,00 грн.

19.12.2016 року - 10 000,00 грн.

09.02.2017 року - 5 000,00 грн.

01.12.2016 року - 5 000,00 грн.

17.03.2017 року - 2 000,00 грн.

13.05.2017 року - 2 000,00 грн.

Із зазначених сум було вираховано 10% на сплату виконавчого збору.

Виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов'язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику.

Після надходження відомостей про наявність майна боржника виконавець проводить опис такого майна, накладає на нього арешт, вилучає його і реалізує в установленому цим Законом порядку. Якщо особа, в якої перебуває майно боржника, перешкоджає виконавцю у вилученні такого майна, воно вилучається виконавцем у примусовому порядку (частини 1 та 2 статті 53 Закону України Про виконавче провадження ).

Частина 1 статті 56 Закону України Про виконавче провадження передбачає, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин (ч.2 ст.56 Закону України Про виконавче провадження ).

Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника (ч.5 ст.56 Закону України Про виконавче провадження ).

У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов'язковим.

У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов'язково зазначаються:

1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо;

2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди;

3) якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об'єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо.

Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.

Представник заявника в скарзі зазначив, що під час проведення виконавчої дії - опису приміщення не був присутній боржник. Проте варто зауважити, що бути присутнім при проведенні виконавчої дії є правом боржника, а не його обов'язком.

Частина 2 статті 22 Закону України Про виконавче провадження визначає, що присутність понятих є обов'язковою у випадку, передбаченому частиною третьою статті 53 цього Закону, а також у разі відсутності боржника або його представника під час вчинення виконавчих дій, пов'язаних з примусовим входженням на земельні ділянки, до нежитлових приміщень і сховищ, де зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернуто йому в натурі, до житла, іншого володіння особи для забезпечення примусового виселення з нього та вселення в нього, під час проведення опису, арешту, вилучення і передачі майна.

Отже, як встановлено в судовому засіданні, автомобіль згідно рішення суду належить на праві власності заявнику, відсутність державної реєстрації вказаного автомобіля не свідчить, що заявник не є власником автомобіля, а тому державний виконавець у відповідності до положень Закону України Про виконавче провадження мав право провести опис та арешт автомобіля. Проте, оскільки положеннями зазначеного Закону передбачено складання постанови про опис та арешт майна боржника та не передбачено складання акту про це, тому суд приходить до висновку, що такий акт не відповідає вимогам Закону та має бути скасований.

Відповідно до вимог ст.383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно зі ст.387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Отже, даючи юридичну оцінку зібраним по справі доказам, враховуючи, що державним виконавцем складено акт про опис та арешт майна боржника, який не передбачений Законом України Про виконавче провадження , тому суд приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись Законом України Про виконавче провадження , ст.ст.383-389 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_3, заінтересовані особи: державний виконавець відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Бахрушин Андрій Миколайович, ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування акту- задовольнити.

Визнати неправомірним та скасувати акт опису та арешту майна від 29.03.2017 року складений державним виконавцем Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби м.Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києві Бахрушиним Андрієм Миколайовичем.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення через Шевченківський районний суд м.Києва до Апеляційного суду м.Києва. Сторона, яка приймала участь у справі, але не була присутня при проголошенні ухвали може її оскаржити протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

СУДДЯ: Н.Г.Притула