Постанова

від 26.06.2017 по справі 908/56/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

26.06.2017 справа №908/56/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів при секретарі судового засідання:ОСОБА_1В ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: від третьої особи:ОСОБА_5 - довір. не прибув не прибув розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства «Дніпрорудненський міський ринок» Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області, м. Дніпрорудне Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 21.03.2017 у справі№ 908/56/17 (суддя Мірошниченко М.В.) за позовом Комунального підприємства «Дніпрорудненський міський ринок» Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області, м. Дніпрорудне Запорізької області до за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на строні відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м. Дніпрорудне Запорізької області Дніпрорудненська міська рада Василівського району Запорізької області, м. Дніпрорудне Запорізької області прозобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 21.03.2017р. по справі № 908/56/17 відмовлено в задоволенні позовних вимог Комунального підприємства «Дніпрорудненський міський ринок» Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області, м. Дніпрорудне Запорізької області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м. Дніпрорудне Запорізької області про зобов'язання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 звільнити торговельне місце № 5, розташоване на території КП «Дніпрорудненський міський ринок» Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області по вул. Центральна (Леніна), 2 в м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області від металевої споруди - торговельного павільйону загальною площею 30.0 кв.м.

Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Комунальне підприємство «Дніпрорудненський міський ринок» Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області, м. Дніпрорудне Запорізької області звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 21.03.2017р. по справі № 908/56/17 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Скаржник вважає рішення місцевого господарського суду таким, що прийнято із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи. Зазначив, що позиція суду першої інстанції щодо необхідності звернення до суду із позовом про зобов'язання відповідача укласти договір оренди торговельного місця, перед зверненням із позовом по даній справі про зобов'язання звільнити торговельне місце, є помилковою. Вважає, що місцевим господарським судом не надано належної правової оцінки встановленого факту незаконного користування відповідачем торговельним місцем, яке належить позивачу, чим створюються власнику майна перешкоди у реалізації права користування чи розпорядження своїм майном, що є порушенням принципу всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, що призвело до прийняття рішення з помилковим застосуванням норм права.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.05.2017р. було сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий Сгара Е.В., судді Агапов О.Л., Мартюхіна Н.О.

Розпорядженням керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду від 06.06.2017р. у зв'язку з перебуванням суддів-членів колегії ОСОБА_2 та ОСОБА_7 у відпустці на дату слуханння справи 06.06.2017р. призначено повторний автоматизований розподіл справи № 908/56/17.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 06.06.2017р. у зв'язку із перебуванням суддів Агапова О.Л., Мартюхіної Н.О. у відпустці було сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий Сгара Е.В., судді Москальова І.В., Малашкевича С.А.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду від 23.06.2017р. у зв'язку з перебуванням судді-члена колегії ОСОБА_8 у відпустці на дату слухання справи 26.06.2017р. призначено повторний автоматизований розподіл справи №908/56/17.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 23.06.2017р. у зв'язку із перебуванням судді Малашкевича С.А. у відпустці було сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий Сгара Е.В., судді Москальова І.В., Агапов О.Л.

Позивач у судовому засіданні 26.06.2017р. наполягав на задоволенні апеляційної скарги, вважає рішення місцевого господарського суду незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач у судове засідання 26.06.2017р. не прибув, причини неявки не повідомив. Через канцелярію суд надав клопотання, яким просив припинити провадження з розгляду апеляційної скарги Комунального підприємства «Дніпрорудненський міський ринок» Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 21.03.2017р. по справі № 908/56/17 на підставі п.1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування вищевказаного клопотання про припинення провадження у справі, відповідач зазначив, що колегією суддів Донецького апеляційного господарського суду помилково прийнято апеляційну скаргу Комунального підприємства «Дніпрорудненський міський ринок» Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 21.03.2017р. по справі № 908/56/17 про що було винесено відповідну ухвалу від 10.05.2017р.

Розглянувши вищевказане клопотання про припинення провадження у справі, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку щодо залишення його без задоволення, враховуючи відсутність факту помилкового порушення провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Дніпрорудненський міський ринок» Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 21.03.2017р. по справі № 908/56/17.

Крім того, апеляційний господарський суд зазначає, що вищенаведені посилання відповідача вже досліджувались судом та були спростовані в ухвалі Донецького апеляційного господарського суду від 06.06.2017р., якою було відмовлено в задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м. Дніпрорудне Запорізької області про відвід колегії суддів Донецького апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Сгара Е.В., суддів Агапова О.Л., Мартюхіної Н.О.

Також, відповідачем через канцелярію суду 26.06.2017р. було надано заяву про відвід колегії суддів Донецького апеляційного господарського суду у складі суддів Сгара Е.В., Малашкевича С.А., Москальової І.В., яка була залишена без задоволення з мотивів, викладених в ухвалі Донецького апеляційного господарського суду від 26.06.2017р.

Третя особа у судове засідання 26.06.2017р. не прибула, причини неявки не повідомила.

Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Із матеріалів справи вбачається, що рішенням п'ятої сесії Дніпрорудненської міської ради двадцять четвертого скликання № 11 від 26.12.2002р. створено Комунальне підприємство «Дніпрорудненський міський ринок» , затверджено статут підприємства.

Відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, запис про проведення державної реєстрації юридичної особи КП «Дніпрорудненський міський ринок» вчинено 19.01.2005р.

Для ведення господарської діяльності позивачу була виділена земельна ділянка, площею 1,4976га згідно Державного акту ЯЯ № 119773 від 07.06.2007 на право користування земельною ділянкою, зареєстрованому у Василівському районному відділі земельних ресурсів, державна реєстрація №020726600001.

На підставі рішення Дніпрорудненської міської ради №37 від 28.11.2013р. Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості для обслуговування міського ринку за адресою: місто Дніпрорудне, вул. Леніна, 2 КП Дніпрорудненський міський ринок була передана в строкове платне користування земельна ділянка площею 1,2980 га.

Рішенням виконавчого комітету Дніпрорудненської міської ради №103 від 21.05.2013р. Про затвердження плану-схеми території КП Дніпрорудненський міський ринок затверджена план-схема території міського ринку.

Рішенням сімдесят п'ятої сесії Дніпрорудненської міської ради шостого скликання № 12 від 30.07.2015р. затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки з ціллю формування земельних ділянок шляхом поділу раніше сформованої земельної ділянки загальною площею 1,2980 га. Земельну ділянку площею 1,2891 га вирішено передати в оренду КП «Дніпрорудненський міський ринок» строком на 10 років для обслуговування міського ринку за адресою: м. Дніпрорудне, вул. Леніна, 2.

В подальшому, між Дніпрорудненською міською радою Василівського району Запорізької області (орендодавець) та Комунальним підприємством «Дніпрорудненський міський ринок» (орендар) укладено договір оренди землі від 10.08.2015р. №586, відповідно до умов якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 1,2891 кв.м., за кадастровим номером 2320910400:11:002:1107 для обслуговування міського ринку за адресою: вул. Леніна, 2, м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області.

Згідно додаткової угоди від 07.11.2016р. до договору оренди землі № 586, слова по тексту договору оренди: «вулиця Леніна …» замінено словами: «вулиця Центральна …» .

Відповідно до даних, що відображені у витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, право КП «Дніпрорудненський міський ринок» оренди земельної ділянки (кадастровий номер 2320910400:11:002:1107) зареєстровано 24.09.2015р.

Відповідно до наявного в матеріалах справи акту обстеження території КП Дніпрорудненський міський ринок , розташованої на земельній ділянці загальною площею 1,2891 га. від 01.12.2016р. встановлено наступне:

- На земельній ділянці з кадастровим номером 2320910400:11:002:1107, площею 1,2891 га., яка передана Дніпрорудненською міською радою міському ринку на підставі договору оренди земельної ділянки №586 від 10.08.2015р., відповідно плану-схеми на торговельному місці №5 знаходиться металева споруда - павільйон площею 30 кв.м., в якій провадить свою торговельну діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_6.

- Торговельним місцем №5, площею 30 кв.м., (яке розташоване на земельній ділянці, площею 1,2891 га., що належить на праві оренди позивачу) ФОП ОСОБА_6 користується без правовстановлюючих документів на торговельне місце, тобто без відповідного договору оренди торговельного місця з КП Дніпрорудненський міський ринок .

- Будь-які договірні відносини між КП Дніпрорудненський міський ринок та ФОП ОСОБА_6 щодо користування спірним торговельним місцем площею 30 кв. м. відсутні.

- Відсутні також і договірні відносини між ФОП ОСОБА_6 та Дніпрорудененською міською радою щодо користування земельною ділянкою площею 30 кв.м., розташованою за адресою: вул. Центральна (Леніна), 2 м. Дніпрорудне, що підтверджено довідкою з Дніпрорудненської міської ради №10/11-3154 від 20.10.2016р.

Вищевказаний акт обстеження від 01.12.2016р. складено та підписано комісією у складі провідного спеціаліста з питань торгівлі та захисту прав споживачів апарату Дніпрорудненської міської ради та її виконавчого комітету ОСОБА_9, начальника юридичного відділу виконавчого комітету Дніпрорудненської міської ради ОСОБА_10, депутатів Дніпрорудненської міської ради ОСОБА_11 та ОСОБА_12, директора КП «Дніпрорудненський міський ринок» ОСОБА_13, економіста КП «Дніпрорудненський міський ринок» ОСОБА_14, провідного юрисконсульта КП «Дніпрорудненський міський ринок» ОСОБА_5

Комунальне підприємство «Дніпрорудненський міський ринок» Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області звернулось до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 із листом вих. № 112 від 15.05.2016р., яким пропонувало укласти договір оренди торговельного місця №5. До вказаного листа було додано проект договору оренди торговельного місця в 2-х екземплярах.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 листом від 09.06.2016р. пропозицію позивача про укладення договору залишила без задоволення, а умови договору визнала неприйнятними. Зазначила, що плату за користування земельною ділянкою, на якій розташований торгівельний павільйон, відповідач здійснює щомісячно на рахунок Дніпрорудненської міської ради.

Листом вих.№ 840 від 03.08.2016р. Комунальне підприємство «Дніпрорудненський міський ринок» Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області знов звернулось до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 з проханням переглянути надісланий раніше екземпляр проекту договору оренди торгівельного місця № 5 та прийняти позитивне рішення щодо його укладення.

Проте, Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 листом від 20.08.2016р. повторно залишила без задоволення пропозицію позивача щодо укладання договору оренди торгівельного місця № 5.

Не погодившись із вищевказаними обставинами, Комунальне підприємство «Дніпрорудненський міський ринок» Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області звернулось до місцевого господарського суду із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 про зобов'язання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 звільнити торговельне місце № 5, розташоване на території КП «Дніпрорудненський міський ринок» Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області по вул. Центральна (Леніна), 2 в м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області від металевої споруди - торговельного павільйону загальною площею 30.0 кв.м.

Із матеріалів справи вбачається, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що відмова відповідача від прийняття пропозиції про укладання договору оренди торгівельного місця та подальше користування останнім торгівельною площею, свідчить про виникнення у позивача права ініціювати укладення вказаного договору в судовому порядку, оскільки законодавством передбачено обов'язковість укладення договору шляхом прямої вказівки на це в Правилах торгівлі на ринках. В той же час, позивач, своїм правом на звернення із позовом до суду про спонукання відповідача до укладення договору оренди торгівельного місця не скористався.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимога позивача про зобов'язання відповідача звільнити торговельне місце № 5 від металевої споруди - торговельного павільйону загальною площею 30.0 кв.м є передчасною, оскільки позивачем не дотримано визначений законодавцем порядок вирішення спорів, що виникають при укладанні господарських договорів, наявність яких є для певних категорій суб'єктів господарювання обов'язковою.

Також суд першої інстанції дійшов висновку, що обставини, викладені під час розгляду господарської справи №7/136/08 є преюдиційними під час розгляду даної справи у відповідності до положень ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Проте, колегія суддів апеляційного господарського суду не може погодитись із вищевказаними висновками місцевого господарського суду, враховуючи наступне.

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 20 Господарського кодексу України, встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

За приписами чинного законодавства, вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відповідно до ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Вказаною нормою передбачено, що однією з особливостей такого позову (негаторного позову) є відсутність спорів з приводу належності позивачу майна на праві власності чи іншому титулі.

Позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем є особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Предмет негаторного позову становитиме вимога володіючого майном власника (орендаря) до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом, як-то шляхом звільнення приміщень власника (орендаря) від неправомірного перебування у них майна третіх осіб, виселення, знесення неправомірно збудованих споруд, накладення заборони на вчинення неправомірних дій щодо майна власника, тощо.

Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей. При цьому для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об'єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей.

Таким чином, право власності (оренди) як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення. З правового аналізу вказаної норми вбачається, що вона регулює захист права власності (оренди) не в будь-якому випадку, а саме в разі його порушення шляхом вчинення перешкод у здійсненні власником (орендарем) його прав з користування та розпорядження майном.

При цьому, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що право орендаря на володіння та користування майном захищається діючим законодавством нарівні із правами власника по володінню та користуванню майном.

За таких обставин, Комунальне підприємство «Дніпрорудненський міський ринок» Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області звернувшись із вимогою про зобов'язання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 звільнити торговельне місце № 5 від металевої споруди - торговельного павільйону загальною площею 30.0 кв.м., обрало належний спосіб захисту - усунення перешкод в користуванні майном шляхом зобов'язання відповідача вчинити певні дії, що повністю відповідає приписам ст. 16 Цивільного кодексу України.

Правове регулювання відносин, пов'язаних із здійсненням діяльності по продажу товарів (виконанню робіт, наданню послуг) на ринку регулюється постановою Кабінету Міністрів України №868 від 29.07.2009р. "Деякі питання організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків" (далі - Положення), Правилами торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України №57/188/84/105 від 26.02.2002р. (далі - Правила).

Відповідно до п.2 Положення під терміном "ринок" розуміється об'єкт торгівлі, на території якого суб'єкт господарювання, що має право на користування чи розпорядження земельною ділянкою, на якій даний об'єкт розташований, організовує та/або забезпечує створення належних умов для провадження торговельної діяльності підприємцями.

Згідно п.2 Правил ринок - це суб'єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов'язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій.

Послуги з обслуговування та утримання торговельних місць на території ринку надаються суб'єктом господарювання, який є юридичною особою (п. 3 Положення).

Суб'єкт господарювання повинен мати затверджений відповідним органом місцевого самоврядування план території ринку, в якому зазначається розмір земельної ділянки, інформація про наявність правовстановлюючих документів на неї, кількість торговельних місць та займана ними площа, площа стоянок для транспортних засобів (із зазначенням кількості таких засобів, що можуть розміститися на стоянці), найменування, призначення і площа будівель та інших споруд, розташованих на території ринку (п.6 Положення).

Згідно п. 13 Правил торговельне місце - площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. Розмір торговельного місця визначається в правилах торгівлі на ринках, що затверджуються відповідно до законодавства.

Відповідно до п.20 Правил адміністрація ринку при наданні продавцям торговельних місць на визначений термін укладає з ними письмову угоду, в якій рекомендується зазначати термін дії угоди, асортимент (вид) товарів, що реалізуються, розташування торговельного місця, умови оренди торговельного місця, розмір та порядок оплати за оренду майна, перелік послуг, які надає ринок, та їх вартість.

Правове регулювання діяльності по організації та здійсненню торгівлі на ринку регулюється не тільки зазначеними актами законодавства, а й іншим законодавством, зокрема Цивільним кодексом України як основним актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За своєю правовою природою, договір оренди торговельного місця містить в собі ознаки як договору найму, так і договору про надання послуг, враховуючи наявність між сторонами правовідносин щодо торгівлі на ринку та наданням ринком відповідних послуг.

Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст. 760 Цивільного кодексу України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, враховуючи вищенаведені положення законодавства та специфіку здійснення діяльності з обслуговування, утримання та надання в оренду торговельних місць на території ринку, ведення суб'єктами підприємницької діяльності торгівлі на території ринку шляхом зайняття певного торгового місця без укладення відповідного договору оренди такого торговельного місця є протиправним.

Крім того, як вже зазначалось вище, між Дніпрорудненською міською радою Василівського району Запорізької області (орендодавець) та Комунальним підприємством «Дніпрорудненський міський ринок» (орендар) укладено договір оренди землі від 10.08.2015р. №586, відповідно до умов якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 1,2891 кв.м., за кадастровим номером 2320910400:11:002:1107 для обслуговування міського ринку за адресою: вул. Леніна, 2, м. Дніпрорудне Василевського району Запорізької області.

Відповідно до п. 3 договору оренди землі від 10.08.2015р. №586 на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна: комплекс будівель КП Дніпрорудененський міський ринок .

Комунальному підприємству «Дніпрорудненський міський ринок» видано виконавчим комітетом Дніпрорудненської міської ради дозвіл на розміщення об'єкту сфери послуг на території міста Дніпрорудне №81 від 01.07.2008р. відповідно до якого позивач має право надавати послуги з надання та утримання торгових місць в належному стані.

За таких обставин Комунальне підприємство «Дніпрорудненський міський ринок» Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області правомірно використовує передану йому земельну ділянку площею 1,2981 га. та виконує функції орендодавця торговельних місць, що є його основним видом економічної діяльності.

Матеріали справи свідчать, що торговельне місце №5, на якому розташована металева споруда площею 30 кв.м. відповідача знаходиться на земельній ділянці площею 1,2891 га., яка була передана Дніпрорудненською міською радою позивачу на підставі договору оренди землі №586 від 10.08.2015р. з кадастровим номером 2320910400:11:002:1107.

Власником металевої споруди площею 30 кв.м., що знаходиться на вищевказаній земельній ділянці площею 1,2891 га. є Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 про що свідчить наявний в матеріалах справи договір купівлі-продажу від 10.04.2007р., паспорт на вказану споруду, накладна №46 від 10.04.2007р.

Як вже зазначалось вище, відповідно до акту обстеження території КП Дніпрорудненський міський ринок , розташованої на земельній ділянці загальною площею 1,2891 га. від 01.12.2016р. встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 2320910400:11:002:1107, площею 1,2891 га., яка передана Дніпрорудненською міською радою міському ринку на підставі договору оренди земельної ділянки №586 від 10.08.2015р., відповідно плану-схеми на торговельному місці №5 знаходиться металева споруда - павільйон площею 30 кв.м., в якій провадить свою торговельну діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_6.

Торговельним місцем №5, площею 30 кв.м., яке розташоване на земельній ділянці, площею 1,2891 га., яка належить на праві оренди підприємству ФОП ОСОБА_6 користується без правовстановлюючих документів на торговельне місце, тобто без договору з КП Дніпрорудненський міський ринок . Будь-які інші договірні відносини між КП Дніпрорудненський міський ринок та ФОП ОСОБА_6 щодо користування торговельним місцем площею 30 кв. м. відсутні.

Відсутні також і договірні відносини між ФОП ОСОБА_6 та Дніпрорудененською міською радою щодо користування земельною ділянкою площею 30 кв.м., розташованою за адресою: вул. Центральна (Леніна), 2 м. Дніпрорудне, що підтверджено довідкою з Дніпрорудненської міської ради №10/11-3154 від 20.10.2016р.

Факт відсутності укладеного із Комунальним підприємством «Дніпрорудненський міський ринок» договору оренди торговельного місця також визнається й самим відповідачем, при цьому останній безпідставно ухиляється від укладання вищевказаного договору про що свідчать наявні в матеріалах справи листи Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 від 20.08.2016р. та від 09.06.2016р. якими було відмовлено позивачу в укладанні договору оренди торговельного місця №5.

Статтею 184 Цивільного кодексу України передбачено, що річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її.

Індивідуальними ознаками торговельного місця, яким безпідставно користується відповідач є його номер 5 та місцезнаходження: м. Дніпрорудне, вул. Леніна (Центральна), 2, що узгоджується із план-схемою території КП Дніпрорудненський міський ринок , затвердженою рішенням виконавчого комітету Дніпрорудненської міської ради №103 від 21.05.2013р.

Враховуючи відсутність укладеного з позивачем відповідного договору оренди торговельного місця, Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 без законних на те підстав користується торговельним місцем №5 (яке знаходиться на земельній ділянці площею 1,2891 га., що була передана Дніпрорудненською міською радою позивачу на підставі договору оренди землі №586 від 10.08.2015р. з кадастровим номером 2320910400:11:002:1107) і іншого відповідачем не доведено.

Крім того, судова колегія апеляційної інстанції зазначає про безпідставність знаходження відповідача на вищевказаній земельній ділянці, оскільки остання не передавалась йому в користування або власність та у відповідача відсутні будь-які правовстановлюючі документи на спірну земельну ділянку. Листом від 22.06.2017р. вих. №10/11-1136 Дніпрорудненська міська рада підвередила факт відсутності договору оренди землі з відповідачем. До того ж, як вбачається із матеріалів справи, спірна земельна ділянка на якій знаходиться металевий павільйон відповідача, перебуває в оренді у позивача на підставі договору оренди землі №586 від 10.08.2015р.

Згідно ч.2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.

Статтею 27 Закону України Про оренду землі визначено, що орендареві забезпечуються захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об'єднаннями та організаціями.

Апеляційний господарський суд зазначає, що передача в оренду торговельної площі безпосередньо пов'язана із земельною ділянкою на якій розміщено відповідно торговельне місце. При цьому, неправомірне використання торговельного місця на ринку створює перешкоди позивачу у здійсненні ним прав землекористувача, передбачених договором оренди землі №586 від 10.08.2015р.

За наведених вище підстав, Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 порушує права Комунального підприємства «Дніпрорудненський міський ринок» Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області щодо розпорядження торговельним місцем №5, на якому безпідставно знаходиться майно відповідача, та, як наслідок, щодо здійснення позивачем права вільного володіння та використання земельної ділянки під вищезазначеним торговельним місцем, і іншого відповідачем не доведено.

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку щодо задоволення позовних вимог Комунального підприємства «Дніпрорудненський міський ринок» Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області, м. Дніпрорудне Запорізької області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 про зобов'язання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 звільнити торговельне місце № 5, розташоване на території КП «Дніпрорудненський міський ринок» Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області по вул. Центральна (Леніна), 2 в м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області від металевої споруди - торговельного павільйону загальною площею 30.0 кв.м.

Посилання відповідача, що останній законно користується торговельним місцем №5 та земельною ділянкою, яка знаходиться під цим місцем, а саме на підставі рішення Дніпрорудненської міської ради 48 сесії п'ятого скликання від 26.02.2009р., яким було дозволено відповідачу встановити кіоск розмірами 5х6 м. на місті старого кіоску та на факт сплати земельного податку, не приймаються судовою колегією апеляційної інстанції, враховуючи наступне:

- в матеріалах справи відсутнє рішення Дніпрорудненської міської ради 48 сесії п'ятого скликання від 26.02.2009р.;

- єдиною підставою для сплати орендної плати за земельну ділянку, яка знаходиться в користуванні, є договір оренди землі, в той же час відповідно до листа Дніпрорудненської міської ради від 22.06.2017р. вих. №10/11-1136, підписаного міським головою, між Дніпрорудненською міською радою та відповідачем не укладалось жодних договорів оренди землі. Що стосується плати за землю, яка надходить від відповідача до виконкому Дніпрорудненської міської ради на протязі 2016-2017 років, то вказана плата є безпідставною, про що відповідач був повідомлений належним чином.

Також, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає хибним висновок суду першої інстанції щодо визнання преюдиційними обставин, що були встановлені під час розгляду справи №7/136/08, які мають значення для вирішення спору в даній справі, враховуючи наступне.

Матеріали справи свідчать, що у 2008 році Комунальне підприємство «Дніпрорудненський міський ринок» Дніпрорудненської міської ради зверталось до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 із позовом про стягнення 2423,52 грн. збитків, які виникли внаслідок незаконного зайняття торгівельного місця та звільнення незаконно займаного місця розміром 10,2 кв.м.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 19.05.2008р. по справі №7/136/08, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 13.08.2008р. було відмовлено в задоволенні позовних вимог. Постановою Вищого господарського суду України від 25.11.2008р. рішення господарського суду Запорізької області від 19.05.2008р. та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 13.08.2008р. по справі №7/136/08 залишено без змін.

Вищевказані судові акти свідчать, що в обґрунтування судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог суди поклали той факт, що державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №119773 був виданий позивачу лише 07.06.2007р. У зв'язку із чим станом на 30.12.2006р. позивач не мав правових підстав на укладання відповідного договору оренди земельної ділянки на якій розташований кіоск, що належить відповідачу. При цьому, договір про надання послуг позивачем міг бути укладений лише при наявності договору оренди. В той же час, позивачем не було надано суду доказів того, що ним направлялась відповідачу пропозиція про укладання відповідного договору після одержання позивачем Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою для обслуговування міського ринку, тобто після 07.06.2007р.

Таким чином, під час розгляду справи №7/136/08 судами було встановлено, що Комунальне підприємство «Дніпрорудненський міський ринок» на момент направлення ФОП ОСОБА_6 пропозиції про укладення договору оренди (бронювання) і утримання торгівельного місця в належному стані (станом на 30.12.2006р.), не було землекористувачем спірної земельної ділянки на якій знаходився кіоск відповідача, у зв'язку із чим не мав правових підстав для укладання договору оренди торговельного місця, що як наслідок зумовило відмову в задоволенні позовних вимог.

В той же час, під час вирішення спору в даній справі №908/56/17 Комунальне підприємство «Дніпрорудненський міський ринок» набуло статусу законного користувача спірної земельної ділянки на якій знаходиться павільйон відповідача.

До того ж, суд першої інстанції взагалі безпідставно послався на встановлений судами під час вирішення спору по справі №7/136/08 факт, що в діях відповідача відсутні елементи складу цивільного правопорушення, які є обов'язковими для настання відповідальності у вигляді стягнення збитків, оскільки в межах даної справи №908/56/17 предметом спору є зобов'язання відповідача усунути перешкоди в користуванні майном та звільнити торговельне місце, а не стягнення збитків.

Таким чином, обставини, що були встановлені судами в межах справи №7/136/08 (щодо відсутності підстав для зобов'язання ФОП ОСОБА_6 звільнити незаконно займане торгівельне місце), не впливають на вирішення спору в даній справі, з огляду на той факт, що в межах даної справи №908/56/17 інший предмет та підстави позову, а також відбулась суттєва зміна обставин, що мають значення під час вирішення спору в даній справі.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що рішення суду першої інстанції прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, із порушенням норм процесуального права, у зв'язку із чим апеляційна скарга Комунального підприємства «Дніпрорудненський міський ринок» Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Запорізької області від 21.03.2017р. по справі № 908/56/17 підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Дніпрорудненський міський ринок» Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 21.03.2017р. по справі № 908/56/17 - задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 21.03.2017р. по справі № 908/56/17 - скасувати.

Позовні вимоги Комунального підприємства «Дніпрорудненський міський ринок» Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області, м. Дніпрорудне Запорізької області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 про зобов'язання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 звільнити торговельне місце № 5, розташоване на території КП «Дніпрорудненський міський ринок» Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області по вул. Центральна (Леніна), 2 в м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області від металевої споруди - торговельного павільйону загальною площею 30.0 кв.м. - задовольнити.

Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_6 звільнити торговельне місце №5, розташоване на території КП «Дніпрорудненський міський ринок» Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області по вул. Центральна (Леніна), 2 в м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області від металевої споруди - торговельного павільйону загальною площею 30.0 кв.м.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 (71630, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства «Дніпрорудненський міський ринок» Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області (71630, Запорізька обл., Василівський район, місто Дніпрорудне, вул. Центральна, б.2, ЄДРПОУ 33256572) судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1378 грн., судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1515,80 грн.

Господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя: Е.В. Сгара

Судді: О.Л. Агапов

ОСОБА_3