Рішення

від 03.07.2017 по справі 925/473/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2017 р. Справа № 925/473/17

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого-судді Довганя К.І., з секретарем судового засідання Петрик І.О. за участю прокурорів - Буджерак М.Р., Гамової В.М. за посвідченням, представників сторін: першого позивача -не з'явився , другого позивача - не з'явився, першого відповідача -Дяченко І.А. за довіреністю, другого відповідача - Гаврилова С.А. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства аграрної політики та продовольства України до виконавчого комітету Шполянської міської ради Черкаської області та публічного акціонерного товариства Державно продовольчо-зернова корпорація України про визнання незаконними та скасування рішення, свідоцтва про право власності, визнання за державою права власності,

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Черкаської області звернувся з позовом до суду, в якому просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Шполянської міської ради № 08 від 01.02.2012 Про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна по вул. Калініна, 1 (з урахуванням змін, внесених рішенням виконавчого комітету Шполянської міської ради від 13.03.2012 № 39 Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Шполянської міської ради від 01.02.2012 № 8 Про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна по вул. Калініна, 1 );

- визнати недійсним та скасувати свідоцтво серії САЕ №115500 від 05.04.2012 про право приватної власності на майновий комплекс, розташований по вул. Калініна, 1 в м. Шпола, Черкаської області, видане Публічному акціонерному товариству Державна продовольчо-зернова корпорація України ;

- визнати за державою Україна в особі Кабінету Міністрів України право власності на нерухоме майно - майновий комплекс, який розташований по вул. Калініна, 1 в м. Шпола, Черкаської області, що включає будівлі та споруди, а саме:

- адмінбудинок; прибудови з ганками, А; а; а?, загальна площа 1 060,8 кв.м.;

- підвал/під А/, п/д, загальна площа 211,9 кв.м.;

- їдальня з прибудовою, Б; б, загальна площа 424,8 кв.м.;

- підвал/ під Б/, п/д?, загальна площа 38,9 кв.м.;

- механізовану майстерню-котельню з прибудовою, В; в, загальна площа 780,0 кв.м.;

- убиральню, Г, загальна площа 15,6 кв.м.;

- сарай Д, загальна площа 35,0 кв.м.;

- свинарник, Е, загальна площа 125,0 кв.м.;

- забійний цех, Ж, загальна площа 17,0 кв.м.;

- електроцех з прибудовою; И, и, загальна площа 189,4 кв.м.;

- молотильно-очисну башту; прибудову з ганком, Й, й, загальна площа 153,9 кв.м.;

- зерносушарку ДСП-32 з ганком, К, загальна площа 34,4 кв.м.;

- зерносклад № 7 з прибудовою, Л; л, загальна площа 1 382,0 кв.м.;

- зерносклад № 6, Л?, загальна площа 1 454,3 кв.м.;

- зерносклад № 4 , Н, загальна площа 1 223,6 кв.м.;

- КЗС-40, О, загальна площа 39,6 кв.м.;

- зерносклад № 5 з прибудовою, П; п, загальна площа 1 210,9 кв.м.;

- зарядну станцію, Р, загальна площа 11,8 кв.м.;

- зерносклад № 1, С, загальна площа 1 209,0 кв.м.;

- тепловозне депо, Т, загальна площа 64,7 кв.м.;

- зерносклад № 2; норійну-очисну башту, У; у, загальна площа 1 786,1 кв.м.;

- зерносклад № 3 , Ф, загальна площа 1 224,5 кв.м.;

- трансформаторну підстанцію ТП-227, Х, загальна площа 59,9 кв.м.;

- авторозвантажувач, Ц, загальна площа 114,6 кв.м.;

- силосний корпус № 1; силосний корпус № 2 ; силосний корпус № 3; силосний корпус № 4; робочу башту № 5; прибудову Ч?; Ч 2 ; Ч 3 ; Ч 4 ; ч 5 ; ч, загальна площа 10 619,3 кв.м.;

- зерносклад № 8; прибудови, Э; э; э?, загальна площа 1 189,1 кв.м.;

- зерносушарку ДСП-32 з ганком, Ш, загальна площа 88,2 кв.м.;

- трансформаторну підстанцію ТП-226, Щ, загальна площа 76,4 кв.м.;

- кукурузно-калібровочний цех, Ю, загальна площа 488,6 кв. м.;

- зерносклад № 9, ю, загальна площа 1 180,4 кв.м.;

- зерносклад № 11, ю?, загальна площа 801,6 кв.м.;

- зерносклад № 10, Я, загальна площа 1 113,1 кв.м.;

- зерносушарку № 1 СКП-6, прибудову; зерносушарку № 2 СКП-6, прибудови; зерносушарку № 3; зерносушарку № 4 СКП-8, прибудову; авто прийом № 2 , зарядну станцію, прибудова, А?, а?; А 2 , а 2 , а 3 ; А 3 ; А 4 , а 4 ; Б 1 , б 1 , б 2 , загальна площа 2 316,5 кв.м.;

- автоприйом № 1; прибудову, В?; в?, загальна площа 226,7 кв.м.;

- склад ПММ, Е?, загальна площа 24,4 кв.м.;

- пождепо, З?, загальна площа 206,9 кв.м.;

- клуб-склад, прибудова, Ж?, ж?, загальна площа 937,5 кв.м.;

- авто ваги, навіс, І?, загальна площа 14,4 кв.м.;

- авто ваги, навіс, Й?, загальна площа 16,6 кв.м.;

- візировочну лабораторію, К?, загальна площа 58,0 кв.м.;

- колодязь, 1;

- водойму пождепо, 2;

- ворота 3-7;

- огорожу, 8;

- замощення, І;

- убиральню, З;

- навіс, М;

- убиральню, Д?;

- ваги вагонні, М??, загальна площа 10,2 кв.м.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України під час звернення до виконавчого комітету Шполянської міської ради із клопотанням від 17.01.2012, на підставі якого прийнято оспорюване рішення, не надало документів, які б підтверджували зміну форми власності майнового комплексу з державної на приватну форму власності.

Крім того, прокурор зазначає, що у відповідності до положень Закону України Про стан об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації Шполянський елеватор входить до Переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації (додаток 1 Закону). У Переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані, вказаний об'єкт відсутній (додаток 2 Закону).

Таким чином, на думку прокурора, оспорюване рішення прийнято виконавчим комітетом Шполянської міської ради із перевищенням повноважень, що в свою чергу є підставою для визнання його незаконним та скасування, а також визнання недійсним свідоцтва, виданого останнім на виконання рішення № 8 від 01.02.2012 Про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна по вул. Калініна, 1 , визнання за державою в особі Кабінету Міністрів України права власності на спірне нерухоме майно.

В якості правових підстав для звернення до суду із позовом прокурор вказує на норми ст. ст. 15, 16, 327, 386, 391 ЦК України.

Перший Позивач - Кабінет Міністрів України - письмових пояснень по суті спору суду не наддав.

Другий Позивач - Міністерство аграрної політики та продовольства України - в письмових поясненнях повідомив, що згідно статуту Публічне акціонерне товариство Державна продовольчо-зернова корпорація України є правонаступником прав та обов'язків державного підприємства Державна продовольчо-зернова корпорація України та власником майна, переданого йому засновником; за ст. 86 ГК України внесення майна державного підприємства, яке відповідно до закону не підлягає приватизації, як вклад до статутного капіталу забороняється; спірне майно не передавалося у власність ПАТ ДПЗКУ , а лише надавалося йому для здійснення статутної діяльності; ПАТ ДПЗКУ належить до державного сектора економіки, здійснює свою діяльність на праві господарського відання, а спірне майно залишається об'єктом права державної власності.

Перший Відповідач - виконавчий комітет Шполянської міськуої ради у вирішені спору поклався на розсуд суду.

Другий Відповідач - публічне акціонерне товариство Державна продовольчо-зернова корпорація України (далі - ПАТ ДПЗКУ ) у письмовому відзиві проти позову заперечував посилаючись на те, що п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010р. №764 Про заходи з утворення державного підприємства Державна продовольчо-зернова корпорація України визначено, що статутний капітал підприємства формується шляхом передачі до нього цілісних майнових комплексів дочірніх підприємств ДАК Хліб України , що ліквідуються. За актом приймання-передачі до статутного капіталу ДП ДПЗКУ передані цілісні майнові комплекси дочірніх підприємств компанії ДАК Хліб України , в т.ч і ДП ДАК Хліб України Шполянський елеватор . За даною постановою держава в особі Кабінету Міністрів України набула право власності на 100 % акцій товариства, а ПАТ ДПЗКУ набула право власності на передане майно. Також, свідоцтво про право власності на об'єкт нерухомості не може бути визнаним недійсним у судовому порядку, оскільки воно не є актом чи правочином.

Також, другий відповідач - ПАТ ДПЗКУ подав заяву про застосування наслідків спливу позовної давності. У заяві відповідач посилається на те, що за ст. 256 ЦК України строк позовної давності становить три роки; інформація про державну реєстрацію права власності та про прийняття виконавчим комітетом рішення є публічною, загальнодоступною та відкритою інформацією, що свідчить про те, що Кабінету Міністрів України та Міністерству аграрної політики та продовольства України було відомо ще в квітні 2012 року, що ПАТ ДПЗКУ здійснює заходи щодо реєстрації права власності на цілісні майнові комплекси; на органи прокуратури покладено обов'язок перевіряти законність нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та органів місцевого самоврядування; отже подача позовної заяви прокурором після спливу позовної давності є підставою для відмови у позові.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора та представників сторін, суд встановив наступне:

11.08.2010 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №764 Про заходи з утворення державного підприємства Державна продовольчо-зернова корпорація України ( далі-постанова № 764).

Відповідно до п. 4 вказаної постанови № 764, утворено державне підприємство Державна продовольчо-зернова корпорація України з віднесенням його до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Кабінетом Міністрів України зазначено в постанові, що статутний капітал підприємства формується шляхом передачі до нього цілісних майнових комплексів дочірніх підприємств Державної акціонерної компанії Хліб України , що ліквідуються, в тому числі і шляхом передачі цілісного майнового комплексу дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії Хліб України Шполянський елеватор код ЄДРПОУ 00952628 (надалі ДП ДАК Хліб України Шполянський елеватор ), до складу якого входить комплекс нежитлових будівель та споруд, розташований у м. Шпола Черкаської області по вул. Калініна, 1 (п.5 постанови №764).

На виконання постанови №764, державному підприємству Державна продовольчо-зернова корпорація України передано цілісний майновий комплекс ДП ДАК Хліб України Шполянський елеватор , про що складено акт приймання-передачі № 34 від 20.01.2011, підписаний головою ліквідаційної комісії ДП ДАК Хліб України Шполянський елеватор , генеральним директором державного підприємства Державна продовольчо-зернова корпорація України та затверджено Міністерством аграрної політики України.

06.06.2011 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 593, якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 № 764, а саме погоджено пропозицію Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо перетворення державного підприємства Державна продовольчо-зернова корпорація України у державне публічне акціонерне товариство Державна продовольчо-зернова корпорація України , повноваження з управління корпоративним правами якого здійснює зазначене Міністерство (далі - постанова № 593).

Пунктом 2 постанови № 593 встановлено, що:

100% акцій державного публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України , які випускаються на величину його статутного капіталу, залишаються у державній власності до прийняття окремого рішення Кабінету Міністрів України;

державне публічне акціонерне товариство Державна продовольчо-зернова корпорація України не може вчиняти дій стосовно майна, переданого до його статутного капіталу, наслідком яких може бути відчуження майна, у тому числі передача його до статутного капіталу інших господарських організацій, передача в заставу тощо;

Міністерству аграрної політики та продовольства України здійснити в установленому порядку заходи, пов'язані з перетворенням державного підприємства Державна продовольчо-зернова корпорація України .

07.07.2011, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 06.06.2011 № 593, Міністерством аграрної політики та продовольства України видано наказ № 325, яким реорганізовано державне підприємство Державна продовольчо-зернова корпорація України шляхом його перетворення у публічне акціонерне товариство Державна продовольчо-зернова корпорація України (п. 1 наказу) та встановлено, що статутний капітал товариства формується на базі майна державного підприємства Державна продовольчо-зернова корпорація України (п. 4 наказу).

20.11.2011 між ДП Державна продовольчо-зернова корпорація України та ДП ДАК Хліб України Шполянський елеватор підписано акт № 34 приймання-передачі цілісного майнового комплексу.

На підставі клопотання від 17.01.2012 № 14 директора філії ПАТ ДПЗКУ Шполянський елеватор , 01.02.2012 виконавчим комітетом Шполянської міської ради прийнято рішення №8 Про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна по вул. Калініна, 1 .

Пунктом 2 вказаного рішення доручено комунальному підприємству Шполянському виробничому відділку КП Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації оформити свідоцтво про право власності на цілісний майновий комплекс по вул. Калініна, 1 у м. Шпола Черкаської області за ПАТ ДПЗКУ .

Рішенням виконавчого комітету Шполянської міської ради Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 01 лютого 2012 року № 8 Про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна по вул. Калініна, 1 від 13.03.2012 № 39 внесено зміни до вищевказаного рішення виконавчого комітету Шполянської міської ради, доповнивши п. 1 після слова замощення словами: Ваги вагонні (літ. М-1) .

Відповідно до вказаних рішень виконавчий комітет Шполянської міської ради видав свідоцтво серії САЕ №115500 від 05.04.2012 про право приватної власності на майновий комплекс, що включає будівлі та споруди, а саме: адмінбудинок; прибудови з ганками, А; а; а?, загальна площа 1 060,8 кв.м.; підвал/під А/, п/д, загальна площа 211,9 кв.м.; їдальня з прибудовою, Б; б, загальна площа 424,8 кв.м.; підвал/ під Б/, п/д?, загальна площа 38,9 кв.м.; механізована майстерня-котельня з прибудовою, В; в, загальна площа 780,0 кв.м.; убиральня, Г, загальна площа 15,6 кв.м.; сарай Д, загальна площа 35,0 кв.м.; свинарник, Е, загальна площа 125,0 кв.м.; забійний цех, Ж, загальна площа 17,0 кв.м.; електроцех з прибудовою; И, и, загальна площа 189,4 кв.м.; молотильно-очисна башта; прибудова з ганком, Й, й, загальна площа 153,9 кв.м.; зерносушарка ДСП-32 з ганком, К, загальна площа 34,4 кв.м.; зерносклад № 7 з прибудовою, Л; л, загальна площа 1 382,0 кв.м.; зерносклад № 6, Л?, загальна площа 1 454,3 кв.м.; зерносклад № 4, Н, загальна площа 1 223,6 кв.м.; КЗС-40, О, загальна площа 39,6 кв.м.; зерносклад № 5 з прибудовою, П; п, загальна площа 1 210,9 кв.м.; зарядна станція, Р, загальна площа 11,8 кв.м.; зерносклад № 1, С, загальна площа 1 209,0 кв.м.; тепловозне депо. Т, загальна площа 64,7 кв.м.; зерносклад № 2; норійно-очисна башта, У; у, загальна площа 1 786,1 кв.м.; зерносклад № 3, Ф, загальна площа 1 224,5 кв.м.; трансформаторна підстанція ТП-227, Х, загальна площа 59,9 кв.м.; авторозвантажувач, Ц, загальна площа 114,6 кв.м.; силосний корпус № 1; силосний корпус № 2; силосний корпус № 3; силосний корпус № 4; робоча башта № 5; прибудова Ч?; Ч 2 ; Ч 3 ; Ч 4 ; ч 5 ; ч, загальна площа 10 619,3 кв.м.; зерносклад № 8; прибудови, Э; э; э?, загальна площа 1 189,1 кв.м.; зерносушарка ДСП-32 з ганком, Ш, загальна площа 88,2 кв.м.; трансформаторна підстанція ТП-226, Щ, загальна площа 76,4 кв.м.; кукурузно-калібровочний цех, Ю, загальна площа 488,6 кв. м.; зерносклад № 9, ю, загальна площа 1 180,4 кв.м.; зерносклад № 11, ю?, загальна площа 801,6 кв.м.; зерносклад № 10, Я, загальна площа 1 113,1 кв.м.; зерносушарка № 1 СКП-6, прибудова; зерносушарка № 2 СКП-6, прибудови; зерносушарка № 3; зерносушарка № 4 СКП-8, прибудова; авто прийом № 2 , зарядна станція, прибудова, А?, а?; А 2 , а 2 , а 3 ; А 3 ; А 4 , а 4 ; Б 1 , б 1 , б 2 , загальна площа 2 316,5 кв.м.; автоприйом № 1; прибудова, В?; в?, загальна площа 226,7 кв.м.; склад ПММ, Е?, загальна площа 24,4 кв.м.; пождепо, З?, загальна площа 206,9 кв.м.; клуб-склад, прибудова, Ж?, ж?, загальна площа 937,5 кв.м.; авто ваги, навіс, І?, загальна площа 14,4 кв.м.; авто ваги, навіс, Й?, загальна площа 16,6 кв.м.; візировочна лабораторія, К?, загальна площа 58,0 кв.м.; колодязь, 1; водойма пождепо, 2; ворота 3-7; огорожа, 8; замощення, І; убиральня, З; навіс, М; убиральня, Д?; ваги вагонні, М?, загальна площа 10,2 кв.м.

Згідно статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною першою статті 141 Господарського кодексу України передбачено, що до державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємству або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави у майні суб'єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності, та майно, передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для використання його у господарській діяльності.

Види майна, що може перебувати виключно у державній власності, відчуження якого недержавним суб'єктам господарювання не допускається, а також додаткові обмеження щодо розпорядження окремими видами майна, яке належить до основних фондів державних підприємств, установ і організацій, визначаються законом.

Статутом ПАТ ДПЗКУ передбачено, що засновником товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України (пункт 1.4); акціонерами товариства є, у тому числі, держава в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України - до прийняття в установленому порядку рішення про приватизацію акцій товариства (пункт 7.1).

Відповідно до Закону України Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації Шполянський елеватор входить в Перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації (додаток 1 Закону). В Переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані, вказаний об'єкт відсутній.

Частиною 2 статті 325 Цивільного кодексу України встановлено, що фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати. Зокрема, частиною 3 статті 86 Господарського кодексу України передбачено, що забороняється використовувати для формування статутного (складеного) капіталу товариства бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу, векселі, майно державних (комунальних) підприємств, яке відповідно до закону (рішення органу місцевого самоврядування) не підлягає приватизації, та майно, що перебуває в оперативному управлінні бюджетних установ, якщо інше не передбачено законом.

Отже, внесення майна державного підприємства, яке відповідно до закону не підлягає приватизації, як вклад до статутного (складеного) капіталу забороняється.

Відповідно до частини 2, частини 3 статті 1 Закону України Про акціонерні товариства діяльність державної керуючої холдингової компанії, державних холдингових компаній та державних акціонерних товариств, єдиним засновником та акціонером яких є держава в особі уповноважених державних органів, регулюється цим Законом, з урахуванням особливостей, передбачених спеціальними законами. Особливості створення акціонерних товариств у процесі приватизації та корпоратизації, їх правового статусу та діяльності у період до виконання плану приватизації (розміщення акцій) визначаються законодавством про приватизацію та корпоратизацію.

Ні Закон України Про акціонерні товариства , ні чинне законодавство про приватизацію та корпоратизацію не передбачають, що заборона щодо внесення майна державного підприємства, яке відповідно до закону не підлягає приватизації, як вклад до статутного (складеного) капіталу товариства не розповсюджується на випадки перетворення державних унітарних комерційних підприємств в акціонерні товариства, 100 відсотків акцій яких належить державі.

У ПАТ ДПЗКУ державна частка у статутному капіталі становить сто відсотків, а отже відповідно до частини 2 статті 22 Господарського кодексу України останнє є суб'єктом господарювання державного сектора економіки. Частина 5 цієї статті визначає, що держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб'єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління. Отже, ПАТ ДПЗКУ , як суб'єкт господарювання, що належить до державного сектора економіки, здійснює свою діяльність на основі права господарського відання, а спірне майно, до виключення його з переліку, що не підлягає приватизації, та завершення процедури приватизації в установленому законодавством порядку залишається об'єктом права державної власності.

Відповідно до статті 182 Цивільного кодексу України державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК України).

Статтею 326 ЦК України передбачено, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна.

Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Згідно з ч. 1 ст. 113 Конституції України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

Кабінет Міністрів України, згідно з положеннями ст. 116 Конституції України, забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності; здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до закону.

За приписами ст. 115 Цивільного кодексу України, ст.85 Господарського кодексу України, господарське товариство є власником, зокрема, майна, переданого йому учасниками товариства у власність, як вклад до статутного (складеного) капіталу. При цьому вкладом до статутного капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, набуття товариством права власності на майно, передане засновниками до статутного фонду, відбувається у разі волевиявлення засновників на передачу цього майна саме у власність; наявність такого волевиявлення презюмується у цивільних правовідносинах, якщо інше не встановлено законом чи установчими документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 145 Господарського кодексу України зміна правового режиму майна суб'єкта господарювання здійснюється за рішенням власника (власників) майна у спосіб, передбачений цим Кодексом та прийнятими відповідно до нього іншими законами, крім випадків, якщо така зміна забороняється законом.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що правовий режим майна суб'єкта господарювання, заснованого на державній власності, може бути змінений шляхом приватизації майна державного підприємства відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України Про приватизацію державного майна , приватизація державного майна здійснюється шляхом: продажу об'єктів приватизації; продажу акцій (часток, паїв), що належать державі у господарських товариствах; продажу на конкурсній основі єдиного майнового комплексу державного підприємства, що приватизується, або контрольного пакета акцій акціонерного товариства; викупу об'єктів приватизації; продажу акцій на міжнародних фондових ринках, у тому числі у вигляді депозитарних розписок; іншими способами, які встановлюються спеціальними законами, що регулюють особливості приватизації об'єктів окремих галузей.

Таким чином, з урахуванням наведених норм, зміна державної форми власності може відбуватися виключно шляхом приватизації.

При цьому, передприватизаційна підготовка державних підприємств може включати процес створення акціонерних товариств на базі державного майна або майна державного підприємства (корпоратизація) (ст.10-1 Закону України Про приватизацію державного майна ).

Тобто, корпоратизація державних підприємств через їх перетворення у господарські товариства розглядається як передумова для їх подальшої приватизації, шляхом продажу у приватну власність належних державі акцій таких акціонерних товариств.

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України Про корпоратизацію підприємств , корпоратизацією є перетворення державних підприємств, закритих акціонерних товариств, більш як 75 відсотків статутного фонду яких перебуває у державній власності, а також виробничих і науково-виробничих об'єднань, правовий статус яких раніше не був приведений у відповідність з чинним законодавством, у відкриті акціонерні товариства.

Порядок створення акціонерного товариства в процесі корпоратизації регулюється гл.8 ГК України, а також Положенням про порядок корпоратизації підприємств, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.1993 року № 508.

Як свідчать матеріали справи, на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 № 764, від 06.06.2011 № 593 та наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07.07.2011 № 325, відбулась процедура корпоратизації шляхом перетворення ДП Державна продовольчо-зернова корпорація України у ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України .

На виконання вказаних постанов та наказу, цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Черкаська область, м. Шпола, вул. Калініна, 1 було передано до статутного фонду ДП ДПЗКУ , а в подальшому - до статутного капіталу ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація , що підтверджується актом приймання-передачі майна, майнових прав та обов'язків від 20.11.2011 та не заперечується другим відповідачем.

При цьому, 100 відсотків акцій ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація залишились у державній власності (п. 2 постанови № 593).

Як зазначено вище, майно суб'єктів господарювання, заснованих на державній власності, може змінювати державну форму власності лише у разі приватизації.

Однак, проведення корпоратизації ДП Державна продовольчо-зернова корпорація України у ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України не є приватизацією такого підприємства, а тому внесення майна до статутного фонду такого корпоратизованого товариства не може розглядатися як підстава для зміни форми власності на державне майно. Приватизація держаного майна у такий спосіб допускається, але після виключення майна з переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

Нерухоме майно об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації, не може бути відчужене, вилучене, передане до статутного капіталу господарських організацій і щодо такого майна не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути їх відчуження, що встановлено ч. 9 ст. 11 Закону України Про управління об'єктами державної власності .

Враховуючи наведене, державне майно, що передане державою до статутного фонду ДП ДПЗКУ , корпоратизованого у акціонерне товариство, сто відсотків акцій статутного фонду якого залишається у власності держави, до моменту завершення процедури приватизації є державною власністю.

Необхідно зазначити, що відповідно до ч. 5 ст. 18 Закону України Про приватизацію державного майна , при перетворенні державного унітарного підприємства в акціонерне товариство таке акціонерне товариство є правонаступником підприємства, що приватизується.

Отже, до моменту завершення процедури приватизації, до створюваного акціонерного товариства в силу правонаступництва, переходять права та обов'язки, які мало державне підприємство, у тому числі обсяг майнових прав на державне майно.

Частиною 3 статті 73 ГК України передбачено, що майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким товариством на праві господарського відання чи оперативного управління.

У п. 5.1 Статуту ДП Державна продовольчо-зернова корпорація було передбачено, що майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.

Таким чином, державне майно, яке закріплювалось за ДП ДПЗКУ на праві господарського відання, до завершення процедури приватизації, перебуває у створюваного ПАТ ДПЗКУ на праві господарського відання.

Посилання ПАТ ДПЗКУ на ст. 115 ЦК України та ст. 85 ГК України судом відхиляються, оскільки, як вже зазначалось, у цих статтях закріплена загальна норма про те, що господарське товариство є власником майна, переданого йому у власність засновниками і учасниками як внески. Це правило застосовується, якщо інше не передбачено законом. Зокрема, відповідно ч. 3 ст. 86 та ч. 5 ст. 22 ГК України та ч. 2 ст. 328 ЦК України у приватній власності суб'єкта господарювання державного сектора не можуть бути об'єкти державної власності, які не підлягають приватизації. Такі об'єкти, навіть якщо вони внесені до статутного капіталу державного акціонерного товариства, залишаються державною власністю, а у товариства щодо цього майна існує лише право господарського відання.

Даний висновок узгоджується з положенням статті 136 ГК України, згідно з якою право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва. В свою чергу, до суб'єктів підприємництва належать господарські товариства (акціонерні товариства).

У даному випадку, наведене підтверджується волевиявленням власника державного майна, а саме постановою Кабінету Міністрів України № 593 від 06.06.2011 про заборону державному ПАТ ДПЗКУ вчиняти дії стосовно майна, переданого до його статутного капіталу, наслідком яких може бути відчуження майна, у тому числі передача його до статутного капіталу інших господарських організацій, передача в заставу тощо.

Водночас, акціонерне товариство, яке створюється на базі майна державного підприємства шляхом його корпоратизації, може набути право власності на майно, передане до його статутного фонду, за умови реалізації процедури приватизації.

Відповідно до статті 5 Закону України Про приватизацію державного майна , до об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, належать, в тому числі, акції (частки, паї), що належать державі у майні господарських товариств та інших об'єднань.

Таким чином, при проведенні процедури приватизації державного акціонерного товариства об'єктом приватизації можуть виступати, в тому числі акції, що належать державі у майні акціонерного товариства.

Відповідно до статті 345 ЦК України, фізична або юридична особа може набути право власності на державне майно у разі його приватизації.

Разом із тим, ч. 3 ст. 145 ГК України встановлено, що правовий режим майна суб'єкта господарювання, заснованого на державній власності, може бути змінено тільки шляхом приватизації майна державного підприємства.

Аналогічне положення міститься в ст.1 Закону України Про приватизацію державного майна , за яким приватизація державного майна це платне відчуження майна, що перебуває у державній власності, у тому числі разом із земельною ділянкою державної власності, на якій розташований об'єкт, що підлягає приватизації, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів для здійснення структурної перебудови національної економіки.

З огляду на викладене, акціонерне товариство, яке створюється на базі майна державного підприємства шляхом його корпоратизації, може набути право власності на майно, передане державою до його статутного фонду, за умови реалізації процедури приватизації шляхом продажу у приватну власність належних державі акцій такого акціонерного товариства.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.2016 № 588 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2015 № 271 , до об'єктів державної власності, що підлягають приватизації у 2016-2017 роках включено 100% акцій ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України .

Разом із тим, матеріали справи не містять доказів завершення процедури приватизації акцій ПАТ ДПЗКУ шляхом їх продажу у приватну власність, у зв'язку з чим відсутні підстави стверджувати, що майно, передане до статутного фонду ПАТ ДПЗКУ перейшло у приватну власність товариства.

Відповідно до п. 4 ст. 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Другим відповідачем при зверненні до виконавчого комітету Шполянської міської ради із заявою щодо оформлення та видачі свідоцтва про право власності на спірне нерухоме майно не додано документів, що б підтверджували зміну форми власності цілісного майнового комплексу, що розташований за адресою: Черкаська область, м. Шпола, вул. Калініна, 1 з державної на приватну.

Матеріали справи не містять, а відповідачами не доведено, що у даному випадку наявне волевиявлення держави на зміну державної форми власності на іншу, а також малася на меті передача державного майна у статутний фонд господарського товариства (ПАТ "ДПЗКУ") у власність, а не на підставі інших речових прав (господарське відання, користування тощо).

За змістом положень ст. ст. 317, 326 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

У відповідності до ст. 326 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до статті 293 ЦК України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

Згідно п. 2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 №02-5/35 Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до пункту 4 статті 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Оскільки доданими до заяви № 14 від 17.01.2012 ПАТ ДПЗКУ документами не підтверджено зміну форми власності комплексів, розташованих за адресами: Черкаська область, м. Шпола, вул. Калініна, 1, з державної на приватну форми власності, виконавчий комітет Шполянської міської ради повинен був у відповідності до положень пункту 4 статті 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відмовити ПАТ ДПЗКУ в оформленні та видачі свідоцтва про право приватної власності на нерухоме майно.

Аналогічну правову позицію висловив Вищий господарський суд України у справах № 922/2336/15 (постанова від 22.12.2015), № 922/2256/15 (постанова від 23.12.2015), № 918/319/16 (постанова від 22.03.2017).

Верховним Судом України відмовлено у перегляді постанови Вищого господарського суду України від 02.11.2016 у справі № 922/2715/15.

Таким чином, вказаним вище доведено і підтверджено відповідними доказами, що спірне рішення першого відповідача прийнято з порушенням вимог законодавства України, з перевищенням компетенції та порушувало інтереси держави, у зв'язку з чим підлягає визнанню незаконним та скасуванню.

За таких обставин, суд робить висновок про невідповідність оскаржуваного акту органу місцевого самоврядування вимогам ст. ст. 317, 326 ЦК України та порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів держави як власника спірного нерухомого майна, а отже, позовні вимоги прокурора про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Шполянської міської ради № 8 від 01.02.2012 Про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна по вул. Калініна, 1 (з урахуванням змін, внесених рішенням виконавчого комітету Шполянської міської ради від 13.03.2012 № 39 Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Шполянської міської ради № 8 від 01.02.2012 Про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна по вул. Калініна, 1 ), а також визнання недійсним свідоцтва серії САЕ № 115500 від 05.04.2012, виданого на його підставі виконкомом Шполянської міської ради Публічному акціонерному товариству Державна продовольчо-зернова корпорація України , є законними та обґрунтованими.

Суд вважає безпідставними твердження відповідача - ПАТ ДПЗКУ , що свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомості не можуть бути визнано недійсними у судовому порядку, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Законодавець у ч. 1 ст. 16 ЦК України установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом, зокрема такий спосіб як відновлення становища, яке існувало до порушення.

Право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві.

Відновленням становища, яке існувало до порушення, є також визнання недійсними свідоцтв про право власності. Окрім того, свідоцтво про право власності є правовстановлюючим документом, на підставі якого здійснюється державна реєстрація права власності (п. 3 ч. 1 ст. 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ), а тому, як окремий спосіб захисту поновлення порушених прав у судовому порядку, може бути предметом розгляду в господарських судах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30.09.2015 у справі № 911/3396/14.

Оскільки суд дійшов висновку про невідповідність Закону оспорюваного рішення виконавчого комітету Шполянської міської ради № 8 від 01.02.2012 Про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна по вул. Калініна, 1 (з урахуванням змін, внесених рішенням виконавчого комітету Шполянської міської ради від 13.03.2012 № 39 Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Шполянської міської ради від 01.02.2012 № 8 Про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна по вул. Калініна, 1 ), то обґрунтованою є також вимога про визнання недійсним та скасування свідоцтва серії САЕ №551100 від 05.04.2012 про право приватної власності на майновий комплекс, розташований по вул. Калініна, 1 в м. Шпола Черкаської області, видане виконкомом Шполянської міської ради публічному акціонерному товариству Державна продовольчо-зернова корпорація України .

Держава Україна відповідно до частини 2 статті 2 Цивільного кодексу України є учасником цивільних відносин та має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (стаття 15 Цивільного кодексу України.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує: його право власності.

Відповідач - ПАТ ДПЗКУ неправомірно набув права власності на спірне нерухоме майно, наразі фактично не визнає та оспорює вказане право Держави, у зв'язку з чим виник даний спір.

Стаття 321 Цивільного кодексу України гарантує непорушність права власності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Після набуття чинності Законом України від 21.09.2006 Про управління об'єктами державної власності повноваження щодо управління державним майном відповідно до статей 4, 5 цього Закону здійснює Кабінет Міністрів України.

Незаконне оформлення права приватної власності на об'єкти нерухомого майна за відповідачем - ДП ДПЗКУ та вибуття цих об'єктів з державної власності порушує інтереси держави у сфері реалізації прав власника об'єкта державної власності, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням ним.

Виходячи із наведеного та положень статті 5 Закону України Про управління об'єктами державної власності , Кабінет Міністрів України від іменем держави наділений правами власника на державне майно.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 № 764 Про заходи з утворення державного підприємства Державна продовольчо-зернова корпорація України Міністерство аграрної політики та продовольства України здійснює повноваження з управління корпоративними правами держави щодо ДАК Хліб України .

Отже, власником спірного нерухомого майна є держава в особі Кабінету Міністрів України, а органом, уповноваженим на управління корпоративними правами ПАТ ДПЗКУ , є Міністерство аграрної політики та продовольства України, у зв'язку із чим спірне майно підлягає поверненню у власність держави в особі Кабінету Міністрів України.

Таким чином, позовні вимоги про визнання за державою Україна в особі Кабінету Міністрів України права власності на нерухоме майно - на майновий комплекс, розташований по вул. Калініна, 1 в м. Шпола Черкаської області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Доводи відповідача 2 про застосування норм ч. 3 ст. 35 ГПК України стосовно врахування фактів, які встановлені ухвалою Вищого адміністративного суду від 21.07.2015 по справі № К/800/64162/13, суд відхиляє, оскільки у тій справі вирішувалось питання про реєстрацію права власності ПАТ ДПЗКУ на майновий комплекс, який знаходиться за адресою: м. Кролевець, вул. Андріївська,10, тобто, інший майновий комплекс. Відтак, для господарського суду є обов'язковими факти, які встановлені в адміністративній справі, лише щодо до цього комплексу. Питання про набуття відповідачем 2 права власності на майновий комплекс, який є предметом спору у цій справі, не вирішувалось. Водночас, правова оцінка та висновки суду касаційної інстанції в адміністративній справі, зокрема, про те, що держава в особі Кабінету Міністрів України, передавши до статутного капіталу ПАТ ДПЗКУ об'єкти, перелік яких визначено в постанові Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 № 764 , набула в обмін право власності на 100 % акцій товариства, а ПАТ ДПЗКУ , відповідно, набула право власності на передане їй майно , не є обов'язковими для господарського суду при вирішенні спору у цій справі згідно з вимогами ч. 3 ст. 35 ГПК України , яка визначає, що не доказуються лише факти, встановлені іншим судом.

Аналогічні висновки висловив Вищий господарський суд України у справі № 922/2751/15 (постанова від 02.11.2016).

Заява відповідача - ДП ДПЗКУ про застосування наслідків спливу позовної давності судом відхиляється з наступних підстав.

Відповідно до пункту 28 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними від 06.11.2009 №9 перебіг позовної давності щодо вимог про визнання правочинів недійсними обчислюється не з моменту вчинення правочину, а відповідно до частини першої етапі 261 Цивільного кодексу України - від дня, коли особа довідалася або могла довідалися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Цивільним кодексом України встановлено винятки з цього правила щодо окремих вимог, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними (частини друга, третя статті 261 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З огляду на положення статті 261 Цивільного кодексу України, статті 29 Господарського процесуального кодексу України, статті 23 Закону України Про прокуратуру перебіг строку позовної давності починається не з дня виявлення прокурором порушень законодавства під час здійснення перевірки, а з моменту коли орган в інтересах якого звертається прокурор довідався або міг довідатися про порушення своїх прав.

Зокрема, оскільки вимоги прокурора є похідними від вимог органу, який, на думку прокурора, мав відповідні повноваження щодо спірного майна, то й перебіг позовної давності мав розпочатися з моменту, коли про порушення прав та інтересів держави дізнався саме відповідний орган, а не прокурор.

Така правова позиція наведена в постановах Верховного Суду України від 22.04.2015 у справі № 3-54гс15, від 17.02.2016 у справі № 6-2407цс15, від 13.04.2016 № 3-224гс16.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, відображеної у постанові від 01.07.2015 у справі № 6-178цс15, визначено, що перебіг строку позовної давності за позовами прокуратури, поданими в інтересах державних органів, органів місцевого самоврядування мав рахуватись з часу коли відповідний орган довідався чи міг довідатись про порушення його прав чи особу, що їх порушила, а не з часу отримання таких даних прокуратурою.

Отже, закон пов'язує початок перебігу позовної давності не з моментом поінформованості про вчинення певної дії чи прийняття рішення, а з моментом коли саме уповноваженому органу, право якого порушено внаслідок прийнятого незаконного рішення, стало відомо про таке порушення.

Саме така правова позиція щодо правильності застосування вказаної норми закону міститься в постановах Верховного Суду України від 26.10.2016 у справі № 6-2070цс16, від 20.08.2013 у справі № 3-18гс13.

Кабінету Міністрів України та Міністерству аграрної політики та продовольства України про вказані порушення раніше не було відомо, оскільки спірне рішення про видачу свідоцтва про право приватної власності приймалось без їх участі. Органами державного контролю своєчасно не виявлено вказані порушення у межах строку загальної позовної давності, передбаченої статтею 257 Цивільного кодексу України , у зв'язку з чим Кабінет Міністрів України та Міністерство аграрної політики та продовольства України на захист порушених прав держави до суду не звертались.

Про наявні порушення вимог закону та необхідність їх захисту в судовому порядку прокурору стало відомо лише за результатами опрацювання інформації різних органів державної влади, установ та організацій, а саме: Шполянського виробничого відділку КП ЧООБТІ від 15.12.2016, виконавчого комітету Шполянської міської ради від 28.02.2017, Міністерства аграрної політики та продовольства України від 13.03.2017, Кабінету Міністрів України від 14.03.2017, що є об'єктивними обставинами, пов'язаними зі складнощами своєчасного виявлення порушень законодавства у сфері державної власності та інтересів держави.

В обґрунтування поданої заяви про застосування наслідків спливу позовної давності відповідач-2 вважає, що, оскільки рішення виконавчого комітету Шполянської міської ради № 8 від 01.02.2012 - це публічна, загальнодоступна інформація, що підлягає обов'язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів з дня затвердження документа, інформацію про його прийняття можна було отримали раніше.

Суд виходить з того, що відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України Про доступ до публічної інформації цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб'єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій. У розумінні статті 12 даного Закону суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації, зокрема, запитувачами інформації є фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень.

Прокурору про наявність спірного рішення стало відомо лише на початку 2017 року.

Як вбачається з матеріалів справи позивачу-1 та позивачу-2 стало відомо про прийняття оскаржуваного рішення відповідачем-1 після звернення прокуратури Черкаської області із запитанням про обізнаність Кабінетом Міністрів України та міністерством щодо зміни форми власності на цілісний майновий комплекс державної власності в м. Шпола по вул. Калініна, 1 ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України , що підтверджується листом Секретаріату Кабінету Міністрів України від 14.03.2017 № 2042/0/2-17 та листом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 13.03.2017 № 37-27-15/6934, тому прокурором не був пропущений передбачений ст.257 Цивільного кодексу України строк, у межах якого він і звернувся до суду з вимогою про захист свого цивільного права.

Таким чином, позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати понесені ним у даній справі.

При подачі даного позову прокуратурою Черкаської області сплачено 52 881,71грн. судового збору за платіжним дорученням від 14.04.2017 № 560.

Відповідно до ст. ст. 44 , 49 ГПК України судові витрати, понесені прокурором на оплату судового збору, покладаються на відповідачів порівну тобто по 26440,86 грн. на кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Шполянської міської ради № 08 від 01.02.2012 Про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна по вул. Калініна, 1 (з урахуванням змін, внесених рішенням виконавчого комітету Шполянської міської ради від 13.03.2012 № 39 Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Шполянської міської ради від 01.02.2012 № 8 Про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна по вул. Калініна, 1 ).

Визнати недійсним та скасувати свідоцтво серії САЕ №115500 від 05.04.2012 про право приватної власності на майновий комплекс, розташований по вул. Калініна, 1 в м. Шпола, Черкаської області, видане Публічному акціонерному товариству Державна продовольчо-зернова корпорація України .

Визнати за державою Україна в особі Кабінету Міністрів України право власності на нерухоме майно - майновий комплекс, який розташований по вул. Калініна, 1 в м. Шпола, Черкаської області, що включає будівлі та споруди, а саме:

- адмінбудинок; прибудови з ганками, А; а; а?, загальна площа 1 060,8 кв.м.;

- підвал/під А/, п/д, загальна площа 211,9 кв.м.;

- їдальня з прибудовою, Б; б, загальна площа 424,8 кв.м.;

- підвал/ під Б/, п/д?, загальна площа 38,9 кв.м.;

- механізована майстерня-котельня з прибудовою, В; в, загальна площа 780,0 кв.м.;

- убиральня, Г, загальна площа 15,6 кв.м.;

- сарай Д, загальна площа 35,0 кв.м.;

- свинарник, Е, загальна площа 125,0 кв.м.;

- забійний цех, Ж, загальна площа 17,0 кв.м.;

- електроцех з прибудовою; И, и, загальна площа 189,4 кв.м.;

- молотильно-очисна башта; прибудова з ганком, Й, й, загальна площа 153,9 кв.м.;

- зерносушарка ДСП-32 з ганком, К, загальна площа 34,4 кв.м.;

- зерносклад № 7 з прибудовою, Л; л, загальна площа 1 382,0 кв.м.;

- зерносклад № 6, Л?, загальна площа 1 454,3 кв.м.;

- зерносклад № 4 , Н, загальна площа 1 223,6 кв.м.;

- КЗС-40, О, загальна площа 39,6 кв.м.;

- зерносклад № 5 з прибудовою, П; п, загальна площа 1 210,9 кв.м.;

- зарядна станція, Р, загальна площа 11,8 кв.м.;

- зерносклад № 1, С, загальна площа 1 209,0 кв.м.;

- тепловозне депо. Т, загальна площа 64,7 кв.м.;

- зерносклад № 2; норійно-очисна башта, У; у, загальна площа 1 786,1 кв.м.;

- зерносклад № 3 , Ф, загальна площа 1 224,5 кв.м.;

- трансформаторна підстанція ТП-227, Х, загальна площа 59,9 кв.м.;

- авторозвантажувач, Ц, загальна площа 114,6 кв.м.;

- силосний корпус № 1; силосний корпус № 2 ; силосний корпус № 3; силосний корпус № 4; робоча башта № 5; прибудова. Ч?; Ч 2 ; Ч 3 ; Ч 4 ; ч 5 ; ч, загальна площа 10 619,3 кв.м.;

- зерносклад № 8; прибудови, Э; э; э?, загальна площа 1 189,1 кв.м.;

- зерносушарка ДСП-32 з ганком, Ш, загальна площа 88,2 кв.м.;

- трансформаторна підстанція ТП-226, Щ, загальна площа 76,4 кв.м.;

- кукурузно-калібровочний цех, Ю, загальна площа 488,6 кв. м.;

- зерносклад № 9, ю, загальна площа 1 180,4 кв.м.;

- зерносклад № 11, ю?, загальна площа 801,6 кв.м.;

- зерносклад № 10, Я, загальна площа 1 113,1 кв.м.;

- зерносушарка № 1 СКП-6, прибудова; зерносушарка № 2 СКП-6, прибудови; зерносушарка № 3; зерносушарка № 4 СКП-8, прибудова; авто прийом № 2 , зарядна станція, прибудова, А?, а?; А 2 , а 2 , а 3 ; А 3 ; А 4 , а 4 ; Б 1 , б 1 , б 2 , загальна площа 2 316,5 кв.м.;

- автоприйом № 1; прибудова, В?; в?, загальна площа 226,7 кв.м.;

- склад ПММ, Е?, загальна площа 24,4 кв.м.;

- пождепо, З?, загальна площа 206,9 кв.м.;

- клуб-склад, прибудова, Ж?, ж?, загальна площа 937,5 кв.м.;

- авто ваги, навіс, І?, загальна площа 14,4 кв.м.;

- авто ваги, навіс, Й?, загальна площа 16,6 кв.м.;

- візировочна лабораторія, К?, загальна площа 58,0 кв.м.;

- колодязь, 1;

- водойма пождепо, 2;

- ворота 3-7;

- огорожа, 8;

- замощення, І;

- убиральня, З;

- навіс, М;

- убиральня, Д?;

- ваги ваганні, М??, загальна площа 10,2 кв.м.

Стягнути з виконавчого комітету Шполянської міської ради Черкаської області (вул. Лозуватська, 59, м. Шпола, Черкаська область, 20603, код ЄДРПОУ 04061576) на користь прокуратури Черкаської області (бульв. Шевченка, 286, м. Черкаси, 18000, код 02911119) 26440,86 грн. витрат з оплати судового збору.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України (вул. Саксаганського, буд.1, м. Київ, 01033; код 37243279) на користь прокуратури Черкаської області (бульв. Шевченка, 286, м. Черкаси, 18000, код 02911119) 26440,86 грн. витрат з оплати судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 05.07.2017

СУДДЯ К.І. Довгань