Ухвала

від 05.07.2017 по справі 826/26535/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2017 року м. Київ К/800/31012/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Веденяпіна О.А., Приходько І.В., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві

на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 25.07.2016

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2016

у справі № 826/26535/15

за позовом державного підприємства Українська залізнична швидкісна компанія (далі - позивач, ДП УЗШК )

до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИЛА:

ДП УЗШК звернулось у грудні 2015 року до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.06.2015 № 0003702202.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 25.07.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2016, адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 по 31.12.2014, результати якої оформлено актом від 27.05.2015 № 3269/26-51-22-02/38137835, яким зафіксовано встановлені перевіркою порушення позивачем вимог: ст. 22, ст. 188 п. 190.2 ст. 190, п. 198.1 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого підприємству зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 954 139,00 гривень.

На підставі вказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.06.2015 року № 0003702202, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 954 139,00 гривень.

За результатами адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги позивача залишено без задоволення.

Суди першої та апеляційної інстанцій, вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В силу положень п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-XIV) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом № 996-XIV.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в перевіряємий період позивач (замовник/покупець) мав господарські взаємовідносини з: ТОВ КЛІМТЕХІНВЕСТ (виконавець) за договором від 15.11.2013 № 108/УЗШК, за умовами якого виконавець зобов'язується надати замовнику послуги, згідно з переліком приміщень Виробничого корпусу № 1 Сервісно-технічного обслуговування електропоїздів ТПС станції Дарниця і періодичністю їх прибирання, а замовник прийняти і оплатити такі послуги; з ТОВ Будівельний центр Аюдаг (постачальник) за договорами поставки від 13.01.2014 № 7 та від 14.01.2014 № 9, за умовами яких останній зобов'язується поставити, а позивач оплатити наступний товар: радіостанція KENWOOD портативна ТК-2260-1 в комплекті: антена портативна З/С KRA-22м, зарядний пристрій 10-годинний KSC-31s, акумуляторна батарея 1100 мА/час KNB-29 N.

На підтвердження реального здійснення спірних господарських операцій, обумовлених вказаними правочинами, та фактичного отримання придбаних товарів/послуг, позивачем долучено до матеріалів справи копії додатків до договору, актів здачі-приймання наданих послуг по комплексному прибиранню приміщень та прилеглої території виробничого корпусу № 1 сервісно-технічного обслуговування електропоїздів ТПС та інженерного центру станції Дарниця, акту приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, інвентарної картки обліку основних засобів, рахунків на оплату, рахунків-фактур, платіжних доручень, видаткових та податкових накладних.

При дослідженні долучених позивачем до матеріалів справи документів судами встановлено, що такі містять всі необхідні реквізити, належним чином підписані та скріплені печатками сторін і не суперечать законодавчим та нормативним актам, а отже у повній мірі підтверджують фактичне виконання сторонами умов зазначених договорів, реальне здійснення спірних господарських операцій обумовлених ними та використання придбаних товарів/послуг за такими в межах власної господарської діяльності.

Колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій обґрунтовано не взято до уваги посилань відповідача на акти інших податкових інспекцій про результати перевірок (звірок) контрагентів позивача, які слугували однією з підстав для висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства, у зв'язку з тим, що порушення контрагентом податкового законодавства не може впливати на правомірність формування ДП УЗШК податкового кредиту, оскільки платник податку не повинен нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку.

Поряд з цим, судами обґрунтовано відхилено доводи апелянта про те, що в ході проведення перевірки позивачем не надано перевіряючим доказів відрядження працівників ТОВ КЛІМТЕХІНВЕСТ до м. Києва для прибирання електропоїздів, прибирання приміщень та прилеглої території Виробничого корпусу № 1 Сервісно-технічного обслуговування електропоїздів ТПС та інженерного цеху станції Дарниця, оскільки позивач не є виконавцем наданих послуг, у зв'язку з чим, не володіє інформацією про осіб, відповідальних за прибирання.

Також, у ході розгляду справи встановлено, що на час вчинення правочинів та складання податкових накладних зазначений контрагенти позивача були зареєстровані платниками податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку.

Так, доводи та висновки відповідача викладені в акті перевірки щодо нереальності господарських операцій позивача з контрагентами є такими, що ґрунтуються на припущеннях податкового органу та не підтверджені відповідними доказами, в той час як у ході судового розгляду встановлено протилежне.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджено реальність спірних господарських операцій, а тому обґрунтовано визнано підставність та правомірність формування позивачем податкового кредиту на підставі належним чином оформлених первинних документів, в тому числі податкових накладних, отриманих в ході реального здійснення господарських операцій, що ґрунтується на вимогах податкового законодавства.

З аналізу наведених норм та встановлених обставин справи, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про безпідставність та необґрунтованість висновків податкового органу та правомірно задовольнили позовні вимоги ДП УЗШК .

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які б могли б призвести до скасування оскаржуваних рішень.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 222-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 25.07.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2016 у справі № 826/26535/15 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова Судді: О.А. Веденяпін І.В. Приходько